Тема: «Найбільший подарунок»
Мета заняття: Розповісти дітям про найцінніший подарунок - про народження Спасителя; донести вість спасіння дітям; виховувати любов до свого Спасителя і всіх людей.
Біблійна основа:
Історія з Біблії: Луки 2:1-7.
Золотий вірш: «Сьогодні в Давидовім місті народився Спаситель» Луки 2:11.
Наочність та обладнання: Сумка з речами для немовляти; Ілюстрації до Біблійної історії; Фланелограф.
Словник понять: Віфлеєм – місто, де народився Ісус; Йосип, Марія – батьки Ісуса; ясла – місце, де годували тварин; перепис – запис імен людей у спеціальній книзі; Різдво – день народження Ісуса.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Вступна частина.
ІІ. Основна частина.
Вчитель повертається до стіни, і кидає іграшку через плече до дітей. Хто зловить іграшку, тому задають запитання.
Виклад нової теми:
В сумку складіть речі, які необхідні для маленької дитини: пляшека, соска, пелюшка, сорочечка, повзунки, іграшку-брязкавку. Діти по черзі витягають із сумки речі, називаючи їх. Коли сумка стає пустою, вчитель заптує: «Кому необхідні ці речі?»
(До кожного абзацу добираються відповідні ілюстрації, щоб під час розповіді показувати дітям.)
У одній далекій-далекій країні, колись давно-давно , коли вас, дітки, і мене ще не було на світі, жив один поважний і грізний цар. У нього на голові була красива золота корона, одягнений він був не в сорочку, кофту і штани, як одягаються наші хлопчики, а в довгий красивий прикрашений одяг. А з плечей царя спадав ось такий червоний довгий плащ.
Цар мав багато слуг, які все робили, що він забажає. От захотів цар апельсинів, і тут біжить слуга – несе йому апельсини, захотів солодощів, - тільки промовить слово, і тут йому несуть солодощі.
А одного дня цар захотів не цукерок і солодощів, а захотів дізнатись все про всіх людей в його царстві: де хто живе, в кого скільки дітей, як кого звати, і т.д.
І от, для того, щоб усе це дізнатись, цар видав указ:
Кожен повинен приїхати до міста, де народився, і записатись у спеціальну книгу. Ось, дітки у мене журнал. Це спеціальна книга, в якій ви всі в мене записані. Тут записані всі ваші імена. І таку саму книгу захотів цей цар. Але він захотів записати не тільки діток, а й усіх дорослих.
І тоді всі люди тієї далекої країни почали їздити туди-сюди, і записуватись у такі спеціальні книги. Це називалось ПЕРЕПИС, бо всіх-всіх переписували.
Руханка «Перепис»
Ми ідемо топ-топ-топ.(Діти марширують на місті на протязі усієї руханки).
По дорозі гоп-гоп-гоп.
Хай запише нас учитель, (додається рух з імітацією запису: на розгорнутій долоні вказівним пальцем іншої руки імітуємо процес письма)
Щоб усіх перелічити. (вказівним пальцем імітуємо лічбу)
І от, усі їдуть по дорозі, кожен їде туди, де народився, щоб записатись. Подивіться, дітки, а хто ж це там їде по дорозі на ослику? Цих подорожніх звуть Йосип та Марія. Давайте повторимо: ось чоловіка звати Йосип. А жінка – Марія. Бачите, як вони одягнені. Вони їдуть дуже далеко. Вони ж так далеко подорожують, а де ж їхній автомобіль? У них, дітки, немає автомобіля. У ті часи ще не було ні автомобілів, ні потягів, ні літаків. І люди ходили пішки, їздили на конях та на віслюках. Хочете дізнатись, куди вони їдуть? В місто Віфлеєм. А знаєте, навіщо ж вони туди їдуть? (щоб їх також записали до книги
І от, після довгої-довгої дороги Йосип та Марія нарешті дійшли до Віфлеєму. Марія вже мала народжувати дитину, і їм терміново потрібно було знайти дім. Вони шукали житло, і просили у людей: «Впустіть нас, будь ласочка, хоча б на одну нічку.» Але їх ніхто не впустив, бо ніде-ніде не було місця. Дітки, а ви б впустили Йосипа і Марію, якби вони просились до вас переночувати?
Але все ж, Марії з Йосипом вдалось знайти місце для ночівлі. Їх впустили переночувати у хлів. А хто живе у хліві? (віслюк, овечки, корівки, кози, коні, і т.д.) І там, у хліві на сіні Марія з Йосипом мусили ночувати, і Марія мала народити там дитятко. Уявіть собі, якби ви ночували у хліві, де мекають овечки, мукають корови, хрокають свині, і вам там треба спати. Як ви думаєте: як там буде спатись – добре чи погано?
І от, всі люди сплять, надворі тихенько, а з хліва чути плач маленької дитини. Як ви думаєте, чия ж це дитинка плаче? Правильно, це син Марії, Йосип та Марія назвали Його Ісус. Підніміть руку, у кого вдома є ліжечко? А що ми робимо в ліжечку? Спимо. А знаєте, маленький Ісус спав не в ліжечку. Марія загорнула Його в пелюшки і поклала замість ліжечка в годівничку для тварин. Вона схожа на дитяче ліжечко, але з неї їдять тваринки. А ви знаєте, що Ісус це Син Божий. Він прийшов з неба до нас на землю, бо Він дуже нас любить. Тієї ночі всіх переповнювала радість, бо народився наш Бог – Ісус Христос, до якого ми молимось. Цей день – день народження Ісуса – називається Різдво.
-На чому Йосип і Марія поїхали до Назарету?
-Чому їх ніхто не впускав переночувати?
-Де вони переночували?
-Куди поклали маленького Ісуса?
(Діти повторюють рухи за вчителем)
Бог прийшов на цю землю. (Рукою вказує вгору, а тоді імітує середнім і вказівним пальцями ноги, які йдуть)
Народився (показує руками рухи, як колихають маленьку дитину)
І став людиною.. (Вчитель показує на себе)
І тепер ми можемо говорити з Ним (складені до молитви руки)
«Сьогодні в Давидовім місті народився Спаситель» Лк. 2:11
Вивчається методом «Ехо»
Діти тричі повторюють за вчителем, спочатку дуже голосно, потім помірно, потім дуже тихенько. Так декілька разів.
Ось Він в яслах народився
Ми до Нього всі підем
До Ісуса поспішайте
В славне місто Вифлеєм
ІІІ. Підсумкова частина.