Виступ агітбригади "Як з'явилися цигани" на фестивалі "Україна - багатонаціональна держава"

Сценарій виступу «Циганська притча» агітбригади «Ромале» на загальношкільному фестивалі народів України

Мета: познайомити школярів із циганським етносом, формувати шанобливе, толерантне, щире ставлення до всіх народів і народностей як рівноправних громадян України. Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення, акторські здібності, дикцію. Виховувати інтернаціоналізм.

Обладнання: ширма для лялькового театру, макет вогнища, птахи для лялькового театру, циганські костюми, гітара, аудіозапис циганських мотивів, таці з фруктами, прикрасами, хустками, костюм павича.

Хід сценарію.

(На сцені сидить біля уявного вогнища старий циган із гітарою, під циганські мотиви починає розповідь)

Ой, ромале, давно це було…

Багато з тих пір водички стекло...

Легенду я вам залюбки розкажу,

Що зможу на сцені оцій покажу.

 

(За ширмою для лялькового театру показуються птахи, що летять)

От пращури наші у небі були,

На крилах мандрівки свободу несли.

Колись ми птахами у висі пливли,

Єдиною зграєю дружно жили.

 

Вожак восени ключ на південь повів,

Попереду він, як завжди полетів.

Підтримував любу, кохану свою,

Та милих пташаток вчив бачить красу.

 

(Птахи - діти виходять з-за ширми на сцену. Вожак зграї говорить)

-- Погляньте, як пестить хмаринка зорю!

Послухайте -- крапля бринить на листку!

Відчуйте -- повітря свободи навкруг!

Торкніться крилом до крила -- це ваш друг!

 

(Один з птахів говорить)

-- Ромале, внизу щось так манить, блищить…

Давайте до низу летіть, не кричіть.

Шатро! Це яскравий спокійний палац,

Там їжі удосталь, -- марнуємо час!

 

(Слова вожака)

-- Не треба, ромале, туди не летіть,

На південь спішімо -- зима вже за мить.

(Слова автора)

Грудьми затуляв він дорогу до «раю»,

Та марно старався -- не слухалась зграя.

 

(На сцені столи з тацями фруктів, прикрас, «коштовностей». Ходять птахи, серед них виділяється павич)

Під куполом всіх їх господар приймав,

Павич радо гостей своїх частував.

Він хвіст розпустив -- і пташок зчарував,

Веселі історії їм щебетав.

 

(Слова павича)

-- Я хочу прикраси зі злата вам дати,

Хустинки яскраві подарувати.

Я вас почастую найкращим насінням,

Я вас подивую музичним умінням.

 

(Слова автора. Дія відбувається за ширмою.)

Вожак непотрібним себе тут відчув,

У небо високо до хмар він майнув.

Склав крила та каменем кинувся вниз --

Не стало у зграї ні духу, ні сліз.

 

А тут вже музики заграли гучні,

А там вже у танці кружляють усі.

Бряжчать золотими цяцьками пернаті,

Клюють смачні ягоди -- всього багато!

 

Аж раптом -- ой леле, летять журавлі… (Дія за ширмою, курликання журавлів. Далі говорить один із птахів зграї)

-- Курличуть у небі нам рідні й близькі.

А серце щемить -- так я хочу туди,

Там вільне повітря розбити грудьми!

 

(Слова автора)

Тепер всі помітили, дивлячись вгору,

Що в клітці вони опинились в ту пору.

Що небо крізь золото ґрат заясніло,

Що волі пташина сім’я захотіла.

 

(Слова птахів зграї)

- Хіба нас цікавлять наїдки смачні?

Хіба нас зупинять музики гучні?

Хіба нас не кличе у мандри душа?

Хіба не приємніш свободи жага?

 

(Всі хором)

- Вперед до небес! -- (слова автора)  тут усі загукали.

Шатро золоте птахи вільні лишали.

Вони намагались злетіти увись,

Та всі незабаром попадали вниз.

 

Хустки, наче пута їх крила сповили,

Тяжкі золоті ті бряжчальця дзвеніли,

Тягнули на землю, політ перервали.

Так зграї пташиної в небі не стало.

 

(Слова одного зі зграї)

- Гей, вільний народе, у мандри рушаймо!

Свободу і гідність свою не втрачаймо!

Нам Бог допоможе на волі зростати,

У танцях і співах тугу виливати.

(Учні виконують циганський танець)

 

(Слова старого цигана біля вогнища)

- З тих пір табір наш по країнах кочує,

Під зоряним небом в травиці ночує.

Бароном тепер вожака називаєм,

По світу, як вітер свободи, гуляєм. 

 

Ой, ромале, давно це було…

Багато з тих пір водички стекло...

Легенду циганську я вам розказав,

У полум’ї сум свій пташиний сховав.

(Звучать циганські мотиви на гітарі)