Позакласний захід «У світі все починається з мами»

 

 

 

 

У світі все починається з мами

(свято до Дня матері)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Виховувати повагу до жінок, любов і вдячність до мами, бабусі; вчити бути уважним, чуйним. Закріпити правила поведінки під час урочистих подій. Сприяти розвиткові творчих здібностей.

 

 Наочність: Плакати: «Зі святом, дорогі жінки!»; «У світі все починається з мами». Прислів’я, написи на окремих аркушах, листках; Вітальні малюнки, листівки, вишивки для мам, бабусь та гостей.

 

У нашім раї, на землі,

Нічого кращого немає.

Як тая мати молодая

                                                                   З своїм дитяточком малим.

Т.Г. Шевченко.

 Ведучий. Історія цього свята така. У 1910 році Анна Джарвіс з Філадельфії започаткувала День Матері. В Європі його почали відзначати після першої світової війни. Викликано це було, вочевидь, воєнним лихоліттям, через яке постраждали мільйони людей. Війна з одного боку призвела до моральної деградації, а з іншого – загострила потребу у чистому, шанобливому ставленні до жінки-матері.

 В Україні цей день святкують з 1929 року з ініціативи Олени Кісилівської, редактора тижневика «Жіноча доля». Мабудь, не випадково цей день збігається з релігійним Святом жінок – мироносиць – 10 травня. Цього дня у церкві правилися молебні за здоров’я матерів і за упокій померлих. Жінок-матерів вітали квітами, подарунками, а всю хатню роботу виконували діти. І нині в Західній Україні широко відзначається це свято: влаштовують виставки, вечори поезії, концерти, конкурси та святкові забави.

 В Україні культ матері відомий з правіків. Мати – це найясніша зоря на небосхилі людини.

 

 Дівчинка. Дитина і мати. Картина звичайна.

   А все ж наче сонця промінням осяяна.

   Блакитом мальована, сонцем залита,

   І стежками чаром веселки сповита…

   Загорнена в вічність… В безмежні простори

   І краща, ніж земних митців архітвори

   В ній все те найкраще, що має Вселенна:

   Її малювала рука божественна.

   Чисті звуки серця – і біль, і сліз море,

   Посвята і розкіш, і щастя, і горе…

   Дитина і мати. Картина звичайна.

   Життя все нового – незбагненна тайна.

   Мати – всього початок,

   Мати – берегиня людського.

 Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Її святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала її пісень, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості, прищеплює дитині перші поняття про мораль, навчає її рідної мови.

 

 Ведуча.  Дорогі гості! Милі, добрі наші жінки, жінки-доньки, жінки-трудівниці, жінки-матері, жінки-бабусі. Дозвольте в цей теплий весняний день сердечно привітати вас з Днем матері, побажати здоров’я, миру і сімейного благополуччя. Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в неоплачуваному боргу.

 І ця людина називається прекрасним, гордим іменем-мати. Мати, тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини, це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадує про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилося їй краще. Віддасть всю свою мудрість, тепло свого серця, своє здоров’я. материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати – захист і притулок для дитини – вона її опора і совість. Все-все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

 Дорогі діти, скоро ви виростите, і мені хочеться, щоб кожен із вас проніс через усе життя слово «мама». Як би далеко чи близько ви не були, завжди повинні відчути серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили вас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами життям, підтримують нас у годину радості й печалі.

(Звучить «Пісня про матір» сл.М.Сингаївського, муз.О.Шевця).

 

 Ведуча. Діти, погляньте навколо себе! Ваші мами, бабусі сьогодні чарівні, як весна. Їх посмішки зігрівають ваші серця, як тепле весняне сонечко землю. Нехай же ця чарівна посмішка завжди сяє на ваших обличчях. А ця лагідна, спокійна, мрійлива промова зігріє ваші серця, дорогі мами, бабусі.

 

 1-а дитина. Кожній мамі подарунки

   Готували залюбки,

   Малювали їм малюнки,

   Вишивали килимки.

 

 2-а дитина. Ще й прикрашений квітками

   Написали ми плакат:

   «Хай живуть хороші мами

   Всіх дівчаток і хлоп’ят».

 

 Ведуча. - Хто вас, дітки, щиро люблять,

   Хто вас ніжно так голубить,

   Як ви хворі цілі ночі,

   Не стуляє свої очі.

 

 Діти разом. Рідна матуся!

 

 Ведуча. - Хто колисочку гойдає,

   Хто вам пісеньку співає,

   Хто вам казочку розкаже,

   Хто вам лялечку покаже.

 

 Діти разом. Рідна матуся!

 

 Ведуча. Кожна мама знаходить для своєї дитини найласкавіші слова: моя квіточка, моя донечка, моє сонечко, моя кровинка, мій рідненький.

Народна, мудрість говорить:

   Земля – найбагатша,

   Вода – найсильніша,

   Ненька – наймиліша.

 

      - То чия ж мама найкраща? (діти відповідають). Послухайте суперечку двох хлопчиків, можливо вони дадуть нам правильну відповідь.

                              (Інсценізація «Чия мама краща?»).

  Ми з товаришем гуляли,

  Ми серйозно розмовляли,

  І не посварилися, а порозумілися.

  - Знаєш, Вітю, мовлю я –

  Краща мама – це моя!

  - Ні! Сперечатись нащо?

  Мусиш вірити мені:

  Моя мама краща!

  - Товариша любив,

  Сперечатись не хотів,

  І повірили тому,

  Він – мені, а я – йому.

  І обом приємно нам –

  І мені, і Віті.

 

 Діти разом. Значить кожна з наших мам є найкраща в світі!.

 

 Хлопчик.  Мати, матінка, матуся,

   Мама, мамочка, мамуся,

   Називаю тебе я,

   Рідна ненечко моя!

    Підняли мене з колиски

    Ніжні руки мами,

    Берегли від горя – лиха

    Днями і ночами. 

 

 Дівчинка.  Вчили на землі стояти,

   І ходити вчили,

   І коли бувало важко,

   Додавали сили.

    Працьовиті та невтомні,

    Ласкою зігріті,

    Руки мамині для мене

    Найсвятіші в світі.

 

 Хлопчик.  Нема в цілім світі,

   Всім вам признаюся,

   Кращої матусі,

   Як моя матуся.

    А моя наймиліша

    Зі всіх людей ненька.

    Тиха, мов голубка,

    Щира і миленька.

 

 Ведуча. Мама – найрідніша, найулюблиніша у своїх дітей. А зараз ми із мамами пограємось у гру, яка називається «Продовжи приказку». Я буду казати початок, а ви кінець.

1. У дитини заболить пальчик, а …(у мами серце).
2. Мати сильно замахне, та …(легенько вдарить).
3. Як мати рідненька, то й … (сорочка біленька).
4. На сонці добре сидіти, а … (коло мами добре жити).
5. Маму не можна ні заслужити, … (ні купити).

 

 Ведуча. А з татами пограємось у гру: «Впізнай свою дитину».

(Татові зав’язують очі, діти стають в коло. Звучить музика. Тато, за допомогою рук, впізнає дитину).

Молодці наші тата, кожен впізнав свою дитину, але вітаємо ми сьогодні мам і не потрібно про це забувати.

 

 Хлопчик. З мамою квітка

   Цвіте й відцвітає.

   З мамою день нас

   Зустрічає й згасає.

   З мамою діти усі на землі.

   Матінку люблять

   Дорослі й малі

   Матінка трудиться

   Працює в полі

   Ми за матусеньку

   Дякуємо долі.

 

 Дівчинка.  Ми для мам своїх сьогодні

   Радо плещимо в долоні.

   Ще й притупнем каблучком,

   Потанцюємо разом.

(Діти виконують танець).

 

 Ведуча. І скільки б не було тобі років – п’ять чи п’ятдесят – тобі завжди потрібна мати, її ласка, погляд. І чим більше любові до мами, тим світліше й радісніше її життя. Так послухаємо «Молитву про маму».

 

 Дівчинка.  Є у мене найкраща у світі матуся,

   За неї, Пречиста, з зверненням молюся:

   «Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

   Щоб дні їй минали без смутку і болю».

   Матінці на любе свято

   Много літа заспіваймо,

   Киньмо квіточки під ноги,

   Щастя попросимо у Бога.

   Хай в житті вам радість буде,

   Процвітайте як той цвіт.

   Дай же, Боже, нашим мамам

   Довгих, добрих, світлих літ».

 

 Ведуча. Борг перед мамою не можна виміряти ніякою міркою, не можна заплатити повністю. Умійте відчувати серце матері. Умійте бачити в її очах мир і спокій, щастя і радість, тривогу і хвилювання.

   Мама! Найдорожче слово в світі…

   Де б не був ти, щоб ти не робив,

   Назавжди вона твій шлях освітить

   Ніжним серцем, відданим тобі.

   Тож живи, як мама, щиро й чесно

   І як мама свій оцей люби!

 Любі матусі й бабусі вітаємо вас із святом і бажаємо вам великого щастя!

(Звучать пісні про маму).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток:

 

  Як ти з матір’ю говориш

 

  Ти чемний, і простий,

  І ніжний, і ласкавий.

  В тобі добра

  Не ріки – море.

  Але дозволь мені почути,

  Як ти з матір’ю говориш.

  У тебе поклики ясні,

  У тебе є мета,

  Висока і прозора…

  Але дозволь мені почути,

  Як ти з матір’ю говориш.

  Ти геній і герой,

  Ти ріки повертаєш

  І зсуваєш гори.

  Але дозволь одне почути –

  Як ти з матір’ю говориш.

     Д. Чередниченко.

 

  Як мама пісню заведе –

  Сідаємо гурточком:

  Сестричка, я, щеня руде,

  Курчатко й мудра квочка.

 

 Співає мама про коня,

 Що заблукав у полі.

 Ніхто його не перейняв –

 Ще й досі на роздолі.

 

  І розцвітають враз слова

  Зелені й василькові.

  Співає мама й вишива

  Всіх нас на рушникові.

 

 Виводить голочка швидка –

 Стіночок по стіночку –

 На полотні мене й рудька.

 Курчат і мудру квочку.

    В. Кордун.

 

  Моя мама

 Снилось мені ясне сонце,

 Що в хаті світило,

 А то лиш моя мама

 Дивилася мило.

 

  Приснивсь мені легкий вітрик,

  Що пестив, колосся,

  А то мені моя мама

  Гладила волосся.

 

 Снилось мені ягідочка,

 Як мед, солоденька,

 А то мене цілувала

 Мама дорогенька.

 

  Снилось мені янголики,

  Що в рай мене несли,

  А то мене мами руки

  До серця притисли.

    М. Підгірянко.

 

  Самотня

Знов старенька сперлася на хвіртку,

А побляклі очі заглядають вдаль,

На душі у неї тоскно так і гірко,

І на серце тиснуть туга і печаль.

 

 Повбирались в пір’я пташенята – діти,

 І забули, мабуть, що ще є на світі

 В них ота єдина, що дала життя.

 

На подвір’ї більше не шумить малеча,

Не живуть у хаті внуки-пустуни

І самотність хилить материнські, плечі,

Добавляє в коси пасма сидини.

 

 На подвір’ї пусто і на серці пустка,

 Лиш надії вогник тліє, не згаса:

 Може ще прийде син сюди в відпустку,

 А дочка пришле їй звістку чи листа.

 

Діти, ой, ви, діти, чи болить вам серце

Так за маму рідну, як її болить,

Як її в щоденнім тім скаженім серці

Мліє, плаче, стогне, колить і щемить.

 

 Час усе міняє і летить стрілою.

 Підростуть в вас діти – полетять в світи,

 Щоб не повторити материнську долю,

 Порятуйте неньку від самоти.

   Вчитель: Г.П. Хортошко.

    с.Войславичі, Сокольського р-ну.

 

  Тільки мама

 - Я на ковзанку піду!

 - А коли ж до хати?

 Тільки мама вміє так

 Лагідно спитати.

 

  - На ходу сніданок з’їм!

  - Так не слід робити!    -

  Тільки мама може так

  Лагідно сварити.

 

 - В снах літаю до зірок.

 - Час вставати сину, -

 Тільки мама збудить так

 Лагідно дитину.

   В. Лучук.

 

  Пісня про матір

  Сонечко всміхнулось –

  І проснувся я

  Вже напрацювалась

  Матінка моя.

 

 Певне це про неї

 Пісня солов’я,

 Бо найкраща в світі

 Матінка моя.

 

  Попрацюю з нею,

  Ми ж одна сім’я,

  І всміхнеться сонце –

  Матінка моя.

    М. Сингаївський.

 

Жінці – матері

  Ми вклоняємось в ноги тобі,

  Жінко-мати, прекрасна і щира.

  Ти даруєш життя на землі,

  Яке всім ним пізнати судилось,

  Ти чарівна і добра завжди,

  Енергійна, весела, співуча.

  Витривалість твоя і краса,

  Щирість серця завжди невмируща.

  Ти хранителька вогнищ сім’ї.

  Непохитна прекрасна і щира.

  Твій жіночий тягар нелегкий,

  Але все подолати від силу.

  Невгасима любові жага

  І невичерпна мудрість з роками.

  Мир і щастя тобі на землі,

  По якій ти проходиш віками.

    М. Демидюк.

 

  Прислів’я

• На сонці тепло, а біля матері добре.
• У дитини заболить пальчик, а у матері – серце.
• Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
• Нема у світі цвіту, цвітнішого над маківочку, нема ж і роду, ріднішого над матіночку.
• Птах радіє весні, а дитя – матері.
• Мати – сонце ясне, і в нічку не гасне.
• Як під сонцем квітом, так із матір’ю дітям.
• У кого рідна ненька – у того голівонька біленька.
• До людей по розум, до матері – по серце.
• Чого мама навчить, те й дочка знає.
• Мати годує дітей, як земля людей.
• Мати рідна – опіка й сторона камінна.
• Нема цвіту більшого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.