Конспект виховного заходу до Дня писемності

Усний журнал до Дня писемності

Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.

1. Слово вчителя.

У 1997 році з ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіти» імені Тараса Шевченка Указом Президента Леоніда Кучми 9 листопада, яке церква відзначає як день Преподобного Нестора Літописця, проголошено державним святом – Днем української писемності та мови. Це є свідченням того, що золота нитка історії тчеться з глибини віків. З появою письма почав формуватися новий світогляд.

2. Розповідь учня.

Літописець Печерський Нестор, якого визнають автором однієї з редакцій «Повісті врем’яних літ», народився близько середини ХІ століття, а помер 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1114 року.

У 17 років, тобто приблизно в 1065 році, Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій. За його наступника Стефана Нестор виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників тілесної й духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови: грецьку, чеську й інші.

До нас, крім «Повісті врем’яних літ», дійшли інші твори літописця Нестора: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба» (1081 – 1088), «Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (близько 1091 року) та інші.

Названі вище давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають своєю глибиною та суспільною значущістю. Саме тому День української писемності і мови святкують в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,який, власне, і започаткував писемну українську мову.

3. Хвилинка поезії

Щоб добре знати мову свою рідну,

Науки мовознавчі нам потрібні.

• Фонетика вивчає звуки мови.
• А орфоепія – їх правильну вимову.
• Як на письмі ті звуки позначати –

Із графіки ми можемо дізнатись.

• Щоб в слові помилок не допустити,

Нам треба орфографію учити.

• Лексикологія вивчає скарби мови –

Усе її багатство словникове.

• Частини значущі у слові розглядає

Будова слова – це хай кожний знає.

- Як слово твориться, то словотвір розкаже.

Споріднені слова знайти підкаже,

-А звідки родом те чи інше слово,

Етимологія веде про це розмову.

• Є й морфологія, наука, що вивчає

Частини мови, дивосвіт безкраїй.

• Словосполучень, речення будову,

Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.

До морфології він завше не байдужий –

Давним-давно із нею щиро дружить.

Про їхню дружбу мовознавці знають,

Обох граматикою здавна називають.

• Як розділові знаки  нам вживати,

То пунктуація вже зможе підказати.

• Крилаті вислови у мові ми вживаєм –

Їх фразеологія вивчає.

• Стилістика – то ключик для розмови –

Вивчає ж бо вона всі стилі мови.

Отож, щоб мову на 12 балів знати,

Науки ці потрібно нам вивчати.

4. І сторінка „З історії мови”

Слов’янська абетка

Кирилиця – одна з двох (разом із глаголицею) перших слов’янських абеток, створена на основі давньогрецького письма.

У 863 році князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням прислати до Великоморавської держави християнських місіонерів (проповідників), які змогли б посприяти веденню богослужіння на її теренах слов’янською мовою. Цими місіонерами стали солунські брати Кирило та Мефодій. Саме для того, щоб слов’яни змогли читати Біблію (а на той час вона була переписана давньогрецькою мовою), і створили Кирило та Мефодій нову слов’янську абетку, яку на честь Кирила назвали «кирилицею».

У давню кирилицю ввійшли 24 літери грецького алфавіту (а, в, г, д, є, z ,н, і, к, л, м, n , о, п, р, с, т, ф, х, ω ,ө, ψ, ξ, v) та 12 спеціальних знаків на позначення характерних звуків слов’янської фонетичної системи. Пізніше кирилиця лягла в основу багатьох слов’янських абеток, у тому числі й української.

Найдревніша з тих, які збереглися до нашого часу, буква алфавіту – о.

Наша пунктуація як система розділових знаків в основних своїх виявах склалася до Х\/ІІІ століття. У давньоруських пам’ятках розділові знаки (а їх було мало: крапка; три крапки, розміщені у вигляді трикутника; чотири крапки, розміщені у вигляді ромба) ставили для того, щоб «відпочити».

Розвиток пунктуації пов’язують із виникненням книгодрукування. Працівники друкарні  мусили подавати друкований текст так, щоб читач легко сприймав прочитане. Для цього текст треба було членувати на окремі частини. Виникнувши з практичної необхідності, пунктуація стала розвиватися, удосконалюватися, брати на себе роль виразника точнішого і глибшого змісту написаного.

Сучасна пунктуація ґрунтується на трьох принципах – граматичному, смисловому, інтонаційному.

Погані» й «хороші» звуки

Є спеціальні науки – звукосимволізм, фоносемантика, постулатами яких є твердження про те, що звуки мають певне змістове навантаження. Учені провели такий експеримент: запропонували схарактеризувати дві неіснуючі тварини, для яких придумали назви – харарапа і зізюля. І виявилося, що перше слово носії мови пов’язували з чимось великим, старим, недобрим, а друге – з малим, молодим, приємним, добрим. Асоціації викликають не тільки різні слова (навіть вигадані), а й різні звуки. Зокрема, як «погані» звуки опитувані назвали х, ш, ж,  ц, ф, як грубі – д, б, г, ж, як гарний , ніжний – л.

5. ІІ. Сторінка „Мовні цікавинки”

На запитання, яка мова найпоширеніша у світі, багато хто з упевненістю скаже: «Англійська». Аж ні! Виявляється, що лідером серед мов є китайська, якою говорить чи не кожен шостий мешканець Землі. Загальна кількість носіїв цієї мови – понад 1 мільярд осіб! Англійська ж займає другу позицію. Вона є рідною для 514 мільйонів людей. На третьому місці – мова гінді, якою спілкується 496 мільйонів осіб. Після трійки лідерів ідуть іспанська (425 мільйонів), російська (275 мільйонів) мови.

На Африканському континенті більше 1000 різних мов. А в мові береберів у Північній Африці навіть немає писемної форми.

Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 700 мовами (це становить приблизно15% усіх мов світу).

В алфавіті кхмерів 72 букви, в алфавіті туземців острова Бугенвіль – лише 11.

У китайському письмі 40 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв.

Найбільш містким на Землі словом вважається іспанське мамихлапинатана, що означає: «Дивитися один на одного з надією, що хто-небудь погодиться зробити те, що бажають обидві сторони, але не хочуть робити».

У американського письменника Ернеста Вінсента Райта є роман «Гедсбі», який складається з більше ніж 50 000 слів. При цьому в творі немає  жодної букви е.

У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.

Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.

У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.

В ООН офіційними є шість мов: англійська, французька, арабська, китайська, іспанська, російська.

Запис слова метро по-японськи складається із трьох ієрогліфів, що означають «низ», «грунт», «залізо».

У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.

У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.

Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.

6. ІІІ. Сторінка „Чому так говорять”

Бути на сьомому небі

Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя.

А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Аристотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось саме сьома сфера, на думку Аристотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах.

Давати добро

Часто доводиться чути вислови давати добро, одержати добро, що означають «дати або одержати дозвіл щось робити». До речі, слово «добро» зовсім не пов’язане із словом «добрий».

Добро – це стара назва букви Д. Спочатку слово «добро» помандрувало до моряків. Так називали жовтий прапор у флотській сигналізації. Його підняття означало: «Так, згоден, дозволяю» (тобто даю добро). А вже з палуби вислів «давати добро» як сигнал пішов і на берег у значенні «дозволяти».

Про вовка промовка

По-українськи кажуть: «Про вовка промовка, а вовк у хату», по-російськи: «Про серого речь, а серый навстреч», французи кажуть: «Хто назве вовка, той побачить його хвіст». Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово «вовк» –  дуже давнє, вчені вважають, що воно утворене або від улкос, де корінь улк має значення «рвати», або від уелк – «тягти», «волочити». Виходить, назва вовка первісно означала «той, що роздирає» або «той, що грабує», «грабіжник». Одвічний ворог людини, хижак, розбійник,–  він і назви в різних мовах діставав за своїм характером.

Перейти Рубікон

Історія фразеологізму перейти Рубікон пов’язана з іменем Юлія Цезаря. У середині І століття до нашої ери Цезар вів завойовницькі війни у Галлії. Природним кордоном, що відділяв галльську територію від римської, була ріка Рубікон, яка впадала в Адріатичне море. Коли римський сенат, наляканий швидким зростанням популярності Цезаря в Римі, відмовив йому в продовженні повноважень головнокомандуючого, той перейшов зі своєю армією річку Рубікон. Цією дією він розпочав громадянську війну, з якої вийшов переможцем. З того часу вислів «перейти Рубікон» означає «зробити безповоротний крок».

Календар

Календар – це система літочислення.

Походить ця назва від латинського слова calendarium, що означає – боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті ж часи виник і вислів «відкласти щось до грецької календи». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, –  «після дощичка в четвер».

Корабель

Слово корабель у нашій мові відоме з досить віддалених часів. Це пряме усне запозичення з грецької мови, без посередництва цілої низки мов і народів, як ми здебільшого спостерігаємо. Чи є в нас докази того, що це запозичення відбулося саме усним шляхом? Є, ось хоча б такий. Слово карабос у греків означало «морський рак», «краб». Вони цим словом, ужитим у переносному, образному значенні, назвали певний вид своїх суден. Виходить, що це була неофіційна, а вільна, невимушена, розмовна назва. Такі слова, як правило, переходять з мови в мову усним шляхом, через безпосереднє спілкування людей. Не лише ми запозичили у греків це слово. Воно було і в римлян (карабус), потім в італійців (каравелла), в іспанців та ін. У давньоруській мові воно мало форму корабль, а у багатьох слов’н )болгар, чехів, словаків, поляків, сербів та ін.) форму кораб.

6. Слово вчителя.

Один дуже відомий чоловік сказав: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина». А я хочу сказати, що якщо ти не знаєш рідної мови, то ти неповноцінна людина. Тому я хочу запросити сюди тих, хто старанно вивчає рідну мову і хоче нам показати свої знання.

І тур. «Оратор».( 12 б.)

Перед вами дві теми:

1. «Мова – найцінніший скарб людини».
2. «Значення рідної мови в моєму житті».

Вибрати тему, на яку протягом 30 секунд ви будете говорити. Починає капітан, всі інші продовжують. На підготовку 1 хвилина.

ІІ тур. «Практикум». (кожна правильна відповідь – 2 б.)

У цьому конкурсі вам треба відредагувати речення, обґрунтувати зроблені виправлення.

1. Хворим рекомендують споживати овочі, фрукти і апельсини.

Шофер просив, щоб його заправили бензином.

Воротар одбиває м’яча кулаком, який відлітає вбік.

2. На зборах багато говорилося про моральне й духовне виховання молодої людини.

Учні вже повернулися зі школи, що навчалися в другу зміну.

Товариш сказав, що прийду завтра.

   ХІ тур. «Паремійна плутанина». (правильна відповідь – 1б.)

1 команда:

Кобила з вовком мирилася, а на кота сказала.

Напав нежить, мати ще підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.

Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою – завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.

2 команда:

Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блищить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

Правильний варіант:

Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась.   

 Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату – завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

 Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ще підкине.

 Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.

2 команда:

Убила баба лося, так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

 На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

 Піч тучить, а дорога учить.

 Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустив із рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.

Пантоміма. (5 балів).

Кожна команда повинна підготувати пантоміму на відоме прислів’я.

1 команда: Язик до Києва доведе. Менше говори, а більше роби.

2 команда: За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш. Сім п’ятниць на тиждень.

Питання-жарти.

По чому часто ходять, але ніколи не їздять? (по драбині).

Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (під мокрим).

Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної, бо воно вже зварене).

Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату? (коли відчинені двері).

Чому старий дід капелюха купує? (тому що без грошей не дають).

Учень. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу не має більшого скарбу, як його мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Тому намагаємось говорити до ближніх теплі слова, сіяти в серця людей все добре і розумне.
Учень. Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам від минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати і щиро любити.
Коли забув ти рідну мову,
Яка б та мова не була,
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе до тла.
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря діамантів – це мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.
То матері мова. Я звуки твої
Люблю,наче очі дитини...
О мова чудова! Хто любить її,
Той любить свою Україну!

Тепла, як сонячна днина,
Добра, неначе весна,
Мова віків України,
Казка її чарівна,
Мова – усміхнена квітка,
Радість весела, дзвінка.
Гарна, як небо улітку,
Ніжна, як пісня струнка,
Мова – джерельна криниця,
Райдужно – сонячний цвіт,
Це українська зірниця,
Що зачаровує світ.

Учитель. Тож  любімо рідну мову, дбаймо про мовну культуру, бо наша мова – це наша релігія, наша держава, наша минувшина, наша надія, наше майбутнє. Бо наша мова – це ми, українці – добрий, чесний, працьовитий наро