Дидактичні матеріали з української мови для 9 класу.

Про матеріал

Посібник вміщує дидактичний матеріал до кожної з тем 9 класу за програмою 11-річної школи. Для вчителів-словесників шкіл з українською й російською мовами навчання, студентів філологічних факультетів.

Перегляд файлу

Умовні позначення

ПВ5-8 – повторення вивченого у 5 – 8 класах (№№1–13).
СПЧМ – способи передачі чужої мови (№№1–13).
СР – складне речення (№№1–2).
ССР – складносурядне речення (№№1–10).
СПР – складнопідрядне речення (№№1–21).
БСР – безсполучникове складне речення (№№1–9).
СРЗРВЗ – складне речення з різними видами зв’язку (№№1–6).
ССЦ – складне синтаксичне ціле (№№1–2).
ПВ9 – повторення вивченого в 9 класі (№№1–27).

Посібник вміщує дидактичний матеріал до кожної з тем 9 класу за програмою 11-річної школи.

Для вчителів-словесників шкіл з українською й російською мовами навчання, студентів філологічних факультетів.

ПВ 5-8 №1

Поставте наголос у словах. З виділеними складіть речення.

Абетковий, абихто, абикого, абияк, абищо, абощо, абиколи, алфавіт, алфавітний, аніхто, анікого, аніщо, анічого, аніякий, арбітраж, арешт, артикул, атлас (тканина), атлас (географічний альбом), аргумент.

ПВ5-8 №2

Складіть порівняльну таблицю “Словосполучення та речення”. Підготуйте коротке усне повідомлення про їх спільні та відмінні риси.

Значення	Словосполучення	Речення
Особливості побудови
Інтонація
Функція

ПВ5-8 №3

Утворіть словосполучення за такими моделями.

Ім. – ім. в Р. в. ( сторінка книги ) … .
Ім. – ім. в Д. в. ( подарунок матері ) … .
Дієсл. – ім. в Ор. в. ( перебувати під враженням ) … .
Дієсл. – присл. місця ( чекати поблизу ) … .
Числівн. – займен. з приймен. ( перший з нас ) … .

ПВ5-8 №4

Спишіть речення. Підкресліть в них однорідні члени речення. Поясніть розділові знаки.

1. Чорні від страждання мої ночі,

Білі від скорботи мої дні,

Впали у твої свавільні очі,

Жадібні, глибокі і чудні. (В. Симоненко)

2. Над водою гірко і п’янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками і соком, що пробивав молоду кору. (М. Стельмах) 3. Бабуся дістала з-за пазухи зілля любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті. (Г. Квітка-Основ’яненко) 4. Я раділа, слухала та й була краплею-водицею з джерела. (М. Ткач) 5. Усе тут рідне, миле і близьке. (О. Білаш)

ПВ5-8 №5

Знайдіть звертання в реченнях, поясніть розділові знаки.

1. Доле моя, доле, де ж твій голос дівся? В синенькім цвіточку сумненько розцвівся. 2. Жито, мамцю, жито, мамцю, жито, колосочки. Як дівчину не любити, коли чорні очки! 3. Ой я ж тобі, мій миленький, зілля не давала, слідок брала, к серцю клала – тебе чарувала. 4. Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки. 5. Уроки, урочища, підіть собі на яри, на ліси дрімучі, на степи степучі, де глас чоловічий не заходить, де півні не співають! (Нар. замовляння.)

ПВ5-8 №6

Знайдіть вставні слова в реченнях, поясніть розділові знаки.

1. – Тату, наш лелека прилетів! Мамо, чуєш мову солов’їну?.. І, здається, тисяча світів слухає співучу Україну. (О. Лупій) 2. Буває, задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої, і стане так – мов рану хто пригоїв, приклавши з подорожника листка. (Л. Литвинчук) 3. Уже, мабуть, молебень відслужили, бо затужили дзвони, затужили! 4. Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук – обнімемось крильми. 5. Було, під вечір лущимо квасолю, а Гриць іде городами до нас. 6. Таке було гарнесеньке хлоп’ятко. Цікаве. А ласкаве, як телятко. (З тв. Л. Костенко)

ПВ5-8 №7

Відредагуйте і запишіть речення, поясніть характер помилок.

1. Я болію за київське “Динамо”. 2. Цілу неділю йшов дощ. 3. По крайній мірі ти знатимеш тепер, хто є хто. 4. Ми не будемо сперечатися по всякому поводу. 5. Це тормозить важливий процес роздержавлення.

ПВ5-8 №8

Спишіть, підкреслюючи звертання і вказуючи в дужках, якими частинами мови вони виражені. Поставте пропущені розділові знаки. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

1. Поете слухай голоси життя людського, нові ритми уловляй… 2. Здоров будь Пушкін мій землі орган могучий!.. 3. Ви тут мої милі не в лісі ростете не в травах зелених і пишних цвітете, – ви тут… вас зірвали… о квіти нещасні погасли пов’яли всі кольори ясні. 4. Шевченку Відгук дум своїх чи чуєш ти у нашім співі? 5. О краю мій тужу я за тобою! (З тв. М. Рильського)

ПВ5-8 №9

1. Ярославно Ігор знову кличе шле гінця з далекого полка, сяє сонце, яре, бунтівниче, пил походу щоки опіка. 2. Дощик дощик голубий колосків не оббий зливами-приливами, хмарами огнивими… 3. О вічне сонце огнелике ти встало недругам на зло, і радості чуття велике прийма людина і зело. Тобі пресвітле ласка й шана! 4. Ти мене з дитинства підіймала, хліб дала з піснями солов’я, відвела доріг мені немало земле зореносице моя! (З тв. А. Малишка)

ПВ5-8 №10

1. Ой Морозе Морозенку ой да ти славний козаче! За тобою Морозенку вся Вкраїна плаче! 2. Та орав мужик край дороги. Гей цоб! Цабе рябий тпру! Край дороги! 3. Ой матінко-зоре яке в строку горе: ні доїсти ні допити ні сісти спочити! 4. Ой і зійди, зійди ти зіронько вечірняя ой вийди, вийди дівчинонько моя вірная! 5. Грицю Грицю молотити Гриць не здужає робити. (З народних пісень)

ПВ5-8 №11

Спишіть, вставляючи, де потрібно, замість крапок ь.

1. Леген..кий вітерець.. подихає – і скріз.. розносит.. тепло ран..н..ого літ..н..ого ранку. (Панас Мирний) 2. Зірон..ка ясна темнен..кої ночі чужа і холодна нам завжди здаєт..ся, квіт..ці ж радіют..в степу наші очі і сер..це, мов рідне, до неї смієт..ся. (І. Манжура) 3. Вмивайся ранком на зорі, коли вода тече кріз.. пал..ці. Поки ще сон..це не горит.., а тліє тіл..ки дес… у бал..ці. (М. Терещенко) 4. Надя моя прийшла увечері з комсомол..с..ких зборів радісна така, весела. Брян..с..кий стояв на спостережному пунк..ті с..омої стрілец..кої роти і звідси керував вогнем. 5. Гострі, в монгол..с..ких вирізах очі дивилис.. на Шуру приязно, з готовністю допомогти. (З тв. О. Гончара) 6. Вс..ого надивився молоден..кий Чумаченко, Гриц..ків син. Він у дорозі хлопец.. зовсім не той, що дома. Бат..ко аж радуєт..ся його поведінкою між люд..ми. (Д. Косарик)

ПВ5-8 №12

Спишіть, вставляючи замість крапок пропущені літери.

1. Через кілька хвилин понад полками пішла на захід ав..ац..я. 2. Здавалось, що літаки ідуть зовсім беззвучно, німими с..луетами, виключивши всі свої мотори. 3. Гул ескадр..л..й цілком перекривався гулом наземної арт..лер..ї. 4. Якось після вечері у вагоні зав’язалась жвава д..скус..я. 5. Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ін…ц..ат..ва не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті. 6. Піднявшись десь із далеких аеродромів, на рівні зірок ідуть могутні машини, г..ганти стратег..чної ав..ац..ї. 7. Черниша будинок вразив своєю арх..тектурною досконалістю. 8. Несподівано виринув край шляху с..лует польової будки трактор..стів. (З тв. О. Гончара)

ПВ5-8 №13

Прочитайте, виправте помилки; відредагований текст запишіть.

Домашній хліб

Традіция випіканя домашного хліба нині стає де далі самою популярною і богато в чому завдяки появі чудової кухоної техніки – міні пекарні.

Нині кожна господиня має можливісьть недокладаючи практично жодних зусилль насолоджуватися ароматной та смачной домашньой випічькою хочь що дня.

Що вимогаєтся від неї? Купити якістні продукти, викласти їх в форму, виставити парамитри на дісплеї і за де-який час за сігналом аппарата дістати з форми готовий горячий хліп.

З усіма іншими процессами приготуваня хлібо-пекарня впораєтся самостийно.

СПЧМ №1

Відредагуйте речення, виправивши помилки, які виникли при заміні прямої мови непрямою.

1. Наталка заявила, що я ніколи не вийду заміж за возного. 2. Він попросив, щоб принесіть води. 3. Т. Шевченко писав, що я караюсь, мучаюся, але не каюсь. 4. Бабуся попросила внука купити собі ліки.

СПЧМ №2

Накресліть схеми речень з прямою мовою. Поясніть розділові знаки при прямій мові.

1. М. Грушевський писав: “Треба горнутися до свого українського, заохочувати до нього, розширювати його всякими способами”. 2. “Воскресни, Україно! – пристрасно молив Я. Гоян. – Воскресни в козацьких степах під своїм високим блакитним небозводом…” 3. “Синку, – щоразу нагадувала вона, – ніколи не кажи на хліб, що він поганий. Поганого хліба немає, є лише невмілі руки…” 4. “Треба поспішати творити безсмертні труди”, – писав М. Вавилов. 5. “Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень”, – нагадував Ф. Шиллер.

СПЧМ №3

Перепишіть речення. Розставте необхідні розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Чого зажурився мій любий козаче? питає дівчина вродлива. 2. Промовила конвалія Прощай гаю милий! 3. Прощай Самсоне крикнула зрадлива Ти думав що для тебе я забуду родину? (Леся Українка) 4. Мені казав розумний садівник Коли ти пересаджуєш ялинку відзнач північний і південний бік і так сади: ростиме добре й гінко. (М. Рильський ) 5. Це він тільки на вигляд єфрейтор! пояснив подоляк. 6. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярославна. (О. Гончар)

СПЧМ №4

Перепишіть речення. Підкресліть пряму мову, поясніть розділові знаки.

1. ”Та невже ж ти і разу не стала супроти судьби?!” – “А навіщо? – всміхнулась. – Мені аби люди й робота”. (Б. Олійник) 2. І тихо-тихесенько я промовляла: “Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!” 3. “Ні, не клич мене, весно, – казала я їй. – не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне”. (Леся Українка) 4. Левко крадькома поглядає на дівчину: “Їй-бо, вже відданиця. Росту і сили на добре господарство нема, а краса є”. (М. Стельмах) 5. “Ото воно там якраз і було, – сказав мій візник, – отам, де стовп”. (П. Панч) 6.”Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко)

СПЧМ №5

Перепишіть речення. Розставте необхідні розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. На мій погляд пише О. Гончар у творах справжнього митця мусить виявлятися той високий ідейно-естетичний ідеал людини, котрий є у житті і котрий – через мистецтво – тільки й спроможний дійово допомагати людині жити, розвиватися, вдосконалюватись. (Д. Павличко) 2. Він повертається у той бік, де далеко, за селом й ланами, пливе Дунай, – і шепче. Знов мене кличеш Соломіє? Почекай, швидко прийду, не забарюся вже… (М. Коцюбинський) 3. Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? Думав молодий Джеря, надіваючи свитку через плече. (І. Нечуй-Левицький) 4. Яка ти розкішна, земле думала Маланка Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами. (М. Коцюбинський)

СПЧМ №6

До слів автора допишіть пряму мову.

Юрко підійшов до Андрія та й вигукнув: ……………………
……………… – сказала мама.
………………, – відповів Микола, подивившись у вікно.
………………? – запитала Оля.
………………, – сказав батько, – …………….. .

СПЧМ №7

За поданими схемами складіть і запишіть речення:

А, а – слова автора ( з великої та маленької букви );

П, п – пряма мова.

“П, – а, – П”. 5. А: “П!”
“П, – а: – П”. 6. “П?” – а.
А: “П”, а. 7. “П, – а, – п”.
“П”, – а. 8. “П! – а, – п”.

СПЧМ №8

Перетворіть речення з прямою мовою у речення з непрямою мовою, запишіть їх.

1. ”Ну чого ж ти мовчиш?” – спитала жінка. (П. Козланюк) 2. “Земля найкраще пахне восени”, – говорив сам до себе Тимофій. 3. “Пора нам, Дмитре Тимофійовичу, в дорогу!” – сказав Марков, оточений людьми. (М. Стельмах) 4. “Мотре! Хто це купив тобі таке гарне намисто?” – спитав Карпо. 5. “А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи, може, й без тину обійдеться?” – спитав Карпо. (І. Нечуй-Левицький)

СПЧМ №9

Допишіть речення. Зробіть заміну прямої мови на непряму.

“…..?” – запитав брат.
“….., – підтвердила я. – …..”.
“……., – пояснив Володимир. – ………..”.
Сестра сказала: “………..”.
“………!” – відповіла мати.
Брат подумав і додав: “…………”.

СПЧМ №10

Перебудуйте речення так, щоб замість них були речення з прямою мовою і словами автора. Запишіть перебудовані речення.

1. Андрій запитав у брата, коли вони підуть у зоопарк. 2. Мети звеліла Оксані купити цукерок. 3. Вчитель оголосив дітям, що завтра вони будуть писати контрольний диктант. 4. Я запитав у товариша, чим йому зможу допомогти.

СПЧМ №11

Перетворіть речення з прямою мовою у складні, запишіть їх.

1. ”Ніщо так не красить людину, як натхнення”, – подумала Ярославна. (О. Гончар) 2. Казав пан: “Кожух дам”, та слово його тепле. (Нар. творчість) 3. “Життя в неволі нічого не варте”, – відказав Максим. (І. Франко) 4. Що ж не дає мені промовить просто: “Так, доле, ти міцніша, я корюся”. (Леся Українка)

СПЧМ №12

Введіть у речення цитати за допомогою слів автора, поставте відповідні розділові знаки.

1. Правду говорить не язик, а душа. (Нар. творчість) 2. І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі. (Т. Шевченко) 3. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. (В. Сухомлинський) 4. Українські простори – столиця ліричної поезії. (А. Міцкевич)

СПЧМ №13

Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки при цитатах, розкрийте дужки.

1. Будинки в цьому місті були розкішні високі й побудовані з колод обтесаних і зсередини і ззовні (п, П)исав П. Алеппський який у той час відвідав Київ. 2. Лише не досягнуте для мене має сенс стверджував він, тому жив нетерпеливо і жадібно. (М. Жулинський) 3. Для Добролюбова “Гайдамаки” поема (Н, н)апрочуд різноманітна жива сповнена сили і цілком вірна народному характерові. (О. Білецький) 4. Джерело тієї сили …(М, м)огуче полум’я любові до людей до рідного краю і широких (Л, л)юдських ідеалів … віра в кращу будущину. (І. Франко)

СР №1

Спишіть, поставте потрібні розділові знаки. Виділіть у реченнях граматичні основи. Доведіть, що подані речення є складні.

1. Вийшов оце в ліс і здається почув як кує зозуля. (П. Гуріненко) 2. За вікном шумлять автомобілі кожний певний власної мети як оті космічні вічні хвилі що єднають зоряні світи. (М. Рильський) 3. Коло хати що стояла в саду цвіли квіти а за хатою проти сінешніх дверей коло вишень поросла полином стара погребня з одкритою лядою. (О. Довженко)

СР №2

Випишіть спочатку складні сполучникові речення, а потім – безсполучникові. Підкресліть у них підмет і присудок.

1. Вже тиха осінь ходить берегами, на вербах трусить листячко руде. (Л. Костенко) 2. Ліс обняв тихим шелестом листя, лопотінням спілих кисличок, зарябіли увіччю мережива тіней. (Гр. Тютюнник) 3. Наче вчора бігав я до школи і садив ті вишеньки малі, а тепер гудуть над ними бджоли і поважні пустуни-джмелі. (В. Симоненко) 4. Місяць зійшов над морем, і скелі ближчими стали. (М. Коцюбинський) 5. Жайворонки дзвенять у синьому небі, пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я. (А. Малишко) 6. На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим гнеться. (Л. Глібов) 7. Він вважав себе дуже багатим: є молодість, є сила, є нестримне бажання працювати. (С. Скляренко) 8. Садок уже одцвівся і густо вкрив землю білими пелюстками. (Гр. Тютюнник)

ССР №1

Спишіть речення, поставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. З-за школи вулицею повернули два вершники і поміж них усередині й трохи спереду піший. (А. Головко) 2. Я цей світ ще змалку вибрав і купався в цвіті вишень (М. Сингаївський) 3. Час мій настане і знову я устану на радість на славу новую. (Дніпрова Чайка)

ССР №2

Перепишіть речення, поставте, де треба, розділові знаки та поясніть їх.

1. Дівчина троянди поливала і кудись котилась хмар навала і сміялась осінь за вікном. (В. Сосюра) 2. Небо на сході ледь жевріло і сивий туман ще стелився над сонним Дніпром а подорожні наші були вже під самим Славгородом. (А. Головко) 3. І линула полем жайворонкова пісня і насолоджувалося сонце степовим простором і милувалися очі степовою зеленавістю. (А. Малишко) 4. За селом знов шелестіли хліба й пахло полином. (А. Головко) 5. Чи для вас немає зелені в лісах чи для вас не сяє сонце в небесах. (І. Франко) 6. Утікала в далечінь дорога а з-за лісу насувалась тиша. (О. Левада) 7. На її зосередженому обличчі заколивався світ і виразно пройшли тіні страждання. (М. Стельмах) 8. В очереті кахкала дика качка і сплескувала велика риба. (Ю. Мушкетик) 9. Земля цвіте і росами зоріє. (Г. Гайворонська) 10. Уквітчаю цю землю синами і піснями своїх матерів. (Г. Гайворонська) 11. Тихо й безлюдно. (М. Коцюбинський)

ССР №3

Придумайте по три речення з та в ролі єднального і протиставного сполучника.

ССР №4

Визначте різновиди складносурядних речень і засоби зв’язку їх частин.

1. Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове обличчя, але то були вже сльози радості. (М. Олійник) 2. Михайлик і Леся згадували подробиці від’їзду батьків, а Шура більше відмовчувалась. (М. Олійник) 3. Серце калатанням відлічувало час, але з людей ніхто навіть не поворухнувся. ( М. Стельмах ) 4. Телефон озвався знову, і Демид схопив трубочку. (В. Собко) 5. Край неба на заході почорнів, і незабаром, швидко наближаючись, звідти посунули важкі громаддя хмар. (М. Олійник) 6. Петра Антоновича перевели працювати знову до Ковеля, а з ним на деякий час поїхала і Ольга Петрівна.

(М. Олійник) 7. Нервово тремтить у руках олівець, і з тихим шелестом падають на підлогу списані сторінки. (І. Цюпа) 8. Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось. (М. Коцюбинський) 9. Мене охопило обурення, і я поспішно подерся на горбок до землянок. (Петро Панч) 10. По вулицях стікали каламутні струмки, а вузькі і горбаті тротуари блищали від болота. (Петро Панч) 11. Уперше за останні тижні з обличчя дівчини зійшла хмарність печалі, і вона усміхнулася. (Н. Кащук) 12. Човни розпікалися на сонці, і пахло соломою, водоростями. (Ю. Логвин) 13. Ванько був поруч, але розмовляти їм не вдалося. (Ю. Стецюк) 14. Дорош посилав зв’язкових до сусідніх підрозділів, але зв’язківці не поверталися назад. (Григір Тютюнник) 15. Падав сніг, і ні в чому не відчувалася зима. (Є. Гуцало) 16. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам’яні гряди, і назустріч плотам долинув могутній шум водоспаду. (Яків Баш) 17. Нарешті запалили свічку, та вітер одразу її погасив. (В. Канівець) 18. Катер бурунив воду недалеко від берега, і всі очі були приковані до нього. (Ю. Мушкетик)

ССР №5

Зробіть повний синтаксичний аналіз наведених складносурядних речень.

1. Слабенько бринить її тендітний голосок, але, вплітаючись у тисячоголосий хор демонстрантів, він теж стає могутнім, дужим. (М. Олійник) 2. Щодень приносив лагідніші подихи вітер, і зазеленіла на пагорбах земля. (М. Олійник) 3. Проминуло кілька днів, а там і канікули скінчились. (Є. Гуцало) 4. Десятник сердився, лаявся, а Гонтаря охопила неймовірна досада. (Яків Баш) 5. Вони витягли на пісок човна, і Андрій подряпався по схилу. (Ю. Мушкетик) 6. Осінній день короткий, але сьогодні він згасав надто повільно. (Я. Стецюк) 7. Остання хвиля накотилася на берег, але вона була вже безсилою. (Д. Ткач) 8. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало над водою. (Г. Тютюнник)

ССР №6

Сконструюйте з наведених пар простих речень усі можливі різновиди складносурядних речень. Поясніть синтаксичні зв’язки і смислові відношення між частинами складносурядних конструкцій.

1. Рожевий ранок уставав на сході. Земля парувала під сонцем. 2. Зійшло сонце. Легкі хмарки пропливали по небу. 3. Зозулі кували. Солов’ї витьохкували. 4. Швидко пролітають роки. Кожен повинен прагнути принести своєму народові якнайбільше користі. 5. Без’ядерний мир – основна умова існування людства. Ядерна війна – смертельна загроза всьому цивілізованому світові. 6. Досягнення науки і техніки незаперечні. Їх треба правильно використовувати для блага людей.

ССР №7

Випишіть з художніх творів, які ви вивчаєте, по три приклади єднальних, зіставно-протиставних та розділових речень.

ССР №8

Придумайте по три речення з та в ролі єднального і протиставного сполучника.

ССР №9

Серед поданих речень знайдіть складносурядні, аргументуйте рішення.

1. Останній сніг приречено білів, струмочок перший жебонів у тиші, і урочистий клекіт журавлів стояв до ранку в зорянім узвишші. 2. І віє з лугу смутком голубим, і лист упав, і це уже – на віки. 3. На екрані синього вікна ніч цвіте зірками голубими. (З тв. М. Луківа) 4. Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім. (В. Коломієць) 5. То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива. (Г. Чубач) 6. Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися надумав. (Нар. творчість)

ССР №10

Випишіть складносурядні речення, поясніть розділові знаки.

1. За прорідженим краєм лісу перламутром сяє подолок неба, а по ньому важко пливуть білі кораблі хмар. 2. Низько в небі стримить, як золотий серп, пізній місяць. (С. Васильченко) 3. Ясне сонечко усміхається, жито силоньки набирається. (Нар. творчість) 4. І дід починає оповідати, а діти слухають і очей не зведуть з його. (Б. Грінченко) 5. Верби сплакували листом, і золоті сльози гнало за водою. (Григір Тютюнник) 6. Надмірна воля заводить у безмірне рабство. (Нар. творчість)

БСР №1

Випишіть спочатку сполучникові речення, а потім – безсполучникові. Підкресліть у них підмет і присудок.

1. Вже тиха осінь ходить берегами, на вербах трусить листячко руде. (Л. Костенко) 2. Ліс обняв тихим шелестом листя, лопотіння спілих кисличок, зарябіли увіччю мережива тіней. (Гр. Тютюнник) 3. Садок уже одцвівся і густо вкрив землю білими пелюстками. ( Гр. Тютюнник ) 4. Наче вчора бігав я до школи і садив ті вишеньки малі, а тепер гудуть над ними бджоли і поважні пустуни-джмелі. (В. Симоненко)

ПВ9 №19

Зіставте речення, поясніть спільні та відмінні їх риси.

1. Добро і краса житимуть вічно. 2. Я вірю, що добро і краса житимуть вічно. 3. Я вірю: добро і краса житимуть вічно. 4. Краса безсмертна, і добро житиме вічно.

ПВ9 №1

Прочитайте. Випишіть речення в такій послідовності: а) складні речення із сурядним зв’язком; б) складні речення з підрядним зв’язком; в) безсполучникові складні речення.

Поясніть зв'язок між частинами речень та розділові знаки.

Культура. Насамперед вона дала змогу Україні стати Україною. Творчість таких духовних велетнів, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, та ще багато-багато самовідданих високообдарованих синів і дочок нашого народу сформували нас як націю, забезпечили їй гідне місце у сім’ї європейських народів. Правда, розвиток національної культури великою мірою гальмувався тим, що змушена вона була виявляти себе в умовах, по суті, колоніальних, бездержавних, де навіть українська школа була заборонена як щось кримінальне. Але й у роки самодержавства прогресивні сили нації робили багато, щоб уможливити духовний поступ українського народу, піднести його освіченість і культуру. Скажімо, неоціненну роботу здійснювало товариство “Просвіта”, що діяло в Україні ще і в перші пореволюційні роки. Навіть у невеличких українських містечках вона створювала видавництва, рік у рік друкувала популярні книжечки для народу, ставила українські п’єси, всюди гуртуючи до праці національні народні таланти. “Просвіта” мала в Україні розгалужену мережу. Їй віддавали свої зусилля такі благородні люди, як Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, в низових осередках виростало ціле покоління ентузіастів, щирих культурних діячів, котрі виходили з самих глибин народу…

(О. Гончар)

ПВ9 №23

Поясніть усі вивчені пунктограми.

Тільки чому в стількох людей кохання так схоже на перелітну птицю: майне крилом над твоєю весною, струсить з того крила кілька світосяйних росинок чи сльозин та й зникне за тими обріями, де хмари бредуть… (М. Стельмах)

ПВ9 №19

Зіставте речення, поясніть спільні та відмінні їх риси.

ПВ9 №2

Встановіть типи складних речень (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові) і засоби зв’язку їх частин.

1. Туровець розписався, а Хворостенко знову пішов до дверей. (М. Стельмах). 2. Отак, пересміюючись, і підійшли до купини дерев, за якими здригався і стугонів водяний млин. (М. Стельмах). 3. Зачинене вікно німувало, але від того їй стало ще лячніше. 4. У човен натекло дощу, настил простудно хлюпав холодною водою. 5. Тут вода текла повільніше, за човном забіліла рівна неширока стежка. (З творів Ю. Мушкетика). 6. Він і досі не міг збагнути, для чого запросили його сюди. (В. Собко) 7. Річка лютувала, річка скаженіла. (Ю. Мушкетик) 8. Бачу здалека: хвиля іскристо грає вільно по синьому морю. (Леся Українка)

СПР №1

Визначте, яку синтаксичну функцію виконують сполучні слова у наведених реченнях (яким членом речення виступають?); встановіть типи речень.

1. З розхристаної вулички, яка обривалась не тином, а двома струмками червоної мальви, вони ввійшли в бабине літо, що пливло над пінистими стернями і шамотіло на свіжих скиртах. (М. Стельмах) 2. Вузькою протокою, котра навпіл перерізала острів, Андрій виплив у Бакай. (Ю. Мушкетик) 3. Пісня, яку співала мати разом з сестрами, була для малого хлопчика не просто піснею, а журбою отого дідуся, що в кудлатій шапці з покуття дивився пильно на нього. (І. Цюпа) 4. Трохима Івановича Колобка, єдину людину, яку він міг назвати рідною, у нього хотіли забрати. (В. Собко) 5. На високих каштанах і кленах, що затишно затінюють Фабричну вулицю, де-не-де та й промайне вже золотий листок, немовби підкреслюючи, відтінюючи буйність розкішної зелені. (В. Собко)

ПВ9 №3

Замініть наведені речення синонімічними: складносурядні – складнопідрядними , безсполучниковими; складнопідрядні – складно-сурядними, безсполучниковими; безсполучникові – складносурядними, складнопідрядними. Поясніть причини неможливості перетворень в окремі типи.

1. Звідси відкривалося море, добре видно було в далечі розлогу його синяву. (О. Гончар) 2. Сонце лоскотало катерові металеві боки, він по одному розплющував круглі очі ілюмінаторів. (Ю. Мушкетик) 3. Всі почуття його в ту мить були збуреними до краю, і найгострішим з них була ревність. (В. Собко) 4. Внизу голубіє, петляючи поміж зелених берегів та верболозових кущів тиха Вілія, а далі кучерявляться гаї й ліси. 5. Додому прийдеш – руки німіють. 6. Миколі приємно, що він чаклує біля вогню. 7. Сердиті громи потрясали небо, і вогнисті блискавиці шматували передсвітанкову млу. 8. Бувало так, що до двору Островських збиралися сусідські хлопці й дівчата послухати юного музиканта. 9. Коли зовсім стемніло, вирушив на вокзал. 10. Поговорили ми з тобою, а зараз час і за діло братись. (З творів І. Цюпи)

ПВ9 №4

З наведених пар простих речень сконструюйте усі можливі типи складних. Поясніть характер синтаксичних зв’язків і змістових відношень в утворених конструкціях.

1. Учні запізнилися. Йшов дощ. 2. Настала весна. Розпочалися польові роботи. 3. Мина весна. Настане літо. 4. Фільм був цікавий. Його з задоволення дивились дорослі і діти. 5. Настав вечір. Було тепло. 6. На демонстрацію вийшло багато людей. Стояв теплий сонячний день. 7. Ліс зустрів нас щебетанням пташок. Навкруги все цвіло, зеленіло. 8. Дорога слалась рівна. Їхати було приємно. 9. Море було спокійне. Відпочиваючі купалися.

СПР №2

Перетворіть прості ускладнені речення в складні, замінивши відокремлені члени підрядними реченнями; складні речення замініть простими ускладненими.

1. Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи і темні постаті в житах. (М. Стельмах) 2. Максим Рильський, говорячи про історію українського поетичного слова, називав новаторами Т. Г. Шевченка і П. Г. Тичину. (І. Білодід) 3. Грицько Шамшур товаришував з Костем, на прізвище Матрос-Марусик, ще з дитячих літ. (Є. Гуцало) 4. Неподалеку від їхньої убогої хати стояв розкішний будинок адвоката Лещинського, оточений густим садом. (І. Цюпа) 5. З-поміж багатьох поданих страв найсмачнішою вважалась камбала, приготовлена способом, відомим лише господаркам Лебединого острова. (М. Трублаїні) 6. Книжки, які батьки привезли із Франції, вже прочитала. (М. Олійник)

СПР №4

Придумайте речення, у яких що, як, коли в одних випадках були б сполучниками, а в інших – сполучними словами.

СПР №3

У наведеному тексті знайдіть складнопідрядні речення, визначте головні і підрядні частини, засоби їх зв’язку.

На ранок справді почався “сабантуй”, який уже й не замовкав до самого вечора. В бій були введені всі піхотні батальйони. Вони блокували зліва кілька живих ще дотів. Противник теж підкинув значні сили піхоти і виводив її раз по раз з окопів у контратаки, щоб звільнити замкнені в дотах гарнізони. Кілька разів сходилася піхота врукопаш на самій вершині.

Безнастанний гул, тріскотнява і хмари диму стояли над висотою, заволікаючи сонце.

Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідти керував огнем. Він мав завдання весь час тримати під обстрілом одну з важливих траншей, що йшла з румунського тилу на висоту, вплітаючись у складне мереживо її оборони. У стереотрубу Брянський добре бачив цю траншею, обплетену зсередини лозою. Коригуючи вогонь, він рідко заглядав у таблицю стрільб, бо знав її майже напам’ять. Взагалі математична пам'ять у нього була розвинута надзвичайно.

Коли міни лягали десь поза траншеєю на обпаленій, переритій землі, Брянський не міг стримати свого роздратування. (О. Гончар)

СПР №5

До наведених головних частин утворіть усі можливі підрядні.

1. Обов’язок школяра – добре вчитися … 2. Вдалині почувся гуркіт поїзда … 3. Було ще темно надворі … 4. Навкруги зеленіли поля … 5. Стояла темна осіння ніч … 6. Українці хочуть …

СПР №6

Використавши наведені речення як головні, побудуйте конструкції з неоднорідною підрядністю.

1. Ми пам’ятаємо … 2. Ми розуміємо … 3. Українці знають … 4. Учні хочуть …

СПР №7

Проаналізуйте складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, встановіть головну і підрядну частини, засоби зв’язку. Поставте питання від головної до підрядної частини і встановіть , функцію якого члена речення вона виконує.

1.Соломія з тихим смутком дивилась на Остапа й чула, як по її виду котилась сльоза за сльозою. (М. Коцюбинський) 2. Чутка, що на сходку прийдуть робітники з міста, ще більше розворушила селян. (Петро Панч) 3. Та Гейко вже знав, що ніяка сила не поверне його назад, у море. (Д. Ткач) 4. Артем розповів, що ночували на острівці, верст за десять од Славгорода. (А. Головко) 5. Ніхто не знав, коли й де побудовано цю шхуну. (М. Трублаїні) 6. Хтось сповістив, що йде поїзд. (М. Олійник) 7. Чи знаєте ви, як розгарячілі бійці, здобувши перемогу в жорстокій січі, виходять з атаки? (І. Цюпа) 8. А Демид, повернувшись додому, і не помітив, що книжки зникли. (В. Собко) 9. Всім хотілося на власні очі побачити, як злетить у повітря заклята скеля. (Яків Баш) 10. Відомо, що творча своєрідність художника слова найповніше проявляється у його книгах. (К. Волинський) 11. Люди найбільше остерігаються, щоб не потрапити на очі чужинцям. (Я. Стецюк)

СПР №8

Використайте наведені прості речення у ролі головних і доповніть їх усіма можливими видами обставинних підрядних речень. Охарактеризуйте синтаксичні засоби зв’язку та змістові відношення між головними і підрядними частинами таких речень.

1. Тарас Шевченко – геніальний художник слова. 2. Збереження природи – справа усіх людей. 3. Знання кращих художніх творів класичної і сучасної літератури духовно збагачує людину. 4. Праця звеличує людину. 5. Всі чесні люди світу об’єднані спільною ідеєю боротьби за мир. 6. Любов до Батьківщини починається з місця народження людини.

СПР №9

Утворіть з наведених складнопідрядних речень з одним підрядним конструкції з однорідною підрядністю, доповнивши наведені речення підрядними того виду, які в них наявні.

1. Людство розуміє, що збереження миру – це найвідповідальніше завдання сьогодні. 2. Здалеку здається, що вершина зовсім близько. 3. Мостобудівники бачать, що річка перед ними широка. 4. Усі були задоволені, що екскурсія пройшла вдало.

СПР №10

Доповніть завершені складнопідрядні речення з одним підрядним, утворивши конструкції з послідовною підрядністю.

1. Щасливі ті люди, для яких праця приносить радість і задоволення. 2. Сонце світило так яскраво, немов хотіло за один день віддати людям усе тепло. 3. Робота не була важкою, хоч вимагала багато часу. 4. Насунули грозові хмари, так що всі чекали дощу.

СПР №11

Розгляньте наведені речення. Виділені частини переконструюйте у підрядні речення, утворивши конструкції з послідовною підрядністю.

1. Перші досліди дали такі багатообіцяючі наслідки, що Андрій Гордійович вирішив пробути на острові ще якийсь час і надіслав листа до університету з проханням продовжити йому відпустку на кілька місяців. 2. Це трапилось за кілька років перед тим, як мали відбутися події, згадувані в цій книзі. 3. Він швидко опритомнів і розказав, що, діставшись на шхуну,кинувся розшукувати пекельну машину. (З творів М. Трублаїні) 4. І ось тепер Черниш побачив цю людину, яку ще раніше, після розповідей сержанта Козакова, взяв для себе взірцем. (О. Гончар)

ПВ9 №5