Конспект "Вступне організаційне заняття. Знайомство. Поняття «Журналістика»

      Заняття №1                                                                          Дата:

Тема: Вступне організаційне заняття. Знайомство. Поняття «Журналістика»

Мета:

• познайомити учнів із загальним поняттям про журналістику;
• розвивати пам’ять, прищеплювати вміння самостійно опрацьовувати наукову літературу та робити власні узагальнення і висновки.
• виховувати в учнів повагу до професії журналіста;

Завдання: Знайомство з гуртківцями. Бесіда про мету й завдання роботи гуртка. Ознайомлення з планом роботи гуртка, завданнями. Вимоги до вихованців, правила поведінки на заняттях. Знайомство з поняттям «журналістика». 

Хід роботи

Організаційний момент

Привітання:

 - Доброго дня! На заняттях гуртка «Основи тележурналістики» ви познайомитеся з основними спеціальностями сфери «Журналістика», спробуєте себе в ролі репортера, редактора, коректора, фотографа, відеорежисера, кореспондента. Ми з вами відвідаємо редакції міських газет, студії міських каналів. Головним нашим завданням, яке і буде звітністю про нашу роботу є випуск газети «Шкільні барви». Наша робота на гуртка буде поєднувати в собі і теоретичну і практичну частину, які будуть цікавими та насиченими для вас.

Мотивація навчальної діяльності. Введення в тему заняття

- Світ професій – світ великий та цікавий. Кожна людина прагне обрати ту професію, яка буде йому цікава в майбутньому, яка допоможе реалізувати свої творчі можливості. Ви знаєте велику кількість професій, але кожному із вас ближча до душі та чи інша.

Зараз ми з вами будемо грати в гру «Хто є хто?»

Умови: кожен учень називає ті професії журналістської діяльності, які йому здаються цікавими та необхідними. Усі професії записуються на дошці (8-10).

Потім ведучій називає професію із цього списку, хлопає в долоні, а учні повинні вказати ручкою або олівцем в сторону людини, якій, на їхню думку, підходить ця професія. Ведучій рахує кількість учнів, які вказали на учасника гри. Потім підводяться підсумки гри.

Розподіл доручень:

Для того, щоб створити щось гарне потрібно перш за все правильно спланувати роботу в колективі. Кожне друковане видання має головного редактора, який організовує і координує весь процес і діяльність журналістської групи.

Головний редактор

Журналісти (6-8 чоловік) – розбити по рубрикам

Коректор

Фотограф (2 учні)

Дизайнер-верстувальник

 

Словникова робота:

Головний редактор, редактор, журналіст, коректор, фотокореспондент, дизайнер-верстувальник.

 

Основна частина заняття

Знайомство з поняттям «журналістика». 

Професія журналіста сьогодні приваблює багатьох молодих людей численними перевагами, широкими можливостями. Уважно слухайте, занотовуйте найголовніше. А в кінці заняття ми підведемо підсумки, визначивши всі переваги бути журналістом. Тож, серед широких можливостей журналіста як на найважливіші слід вказати на наступні.

Масово-інформаційна діяльність надає людині широкі можливості самореалізуватися; вона містить у собі елементи цілого ряду привабливих творчих професій, які самі по собі самодостатні й цікаві. Здійснюючи свою професійну діяльність, журналіст виступає під час інтерв’ю в ролі психолога, він мусить бути гарним комунікатором і вміти «розговорити» співбесідника. Збираючи інформацію, він повинен виявити неабиякі акторські здібності, зуміти, де це потрібно, залишитися непоміченим, спрацювати у ролі стороннього спостерігача, а в іншому місці зіграти важливу персону, домогтися довіри, схилити співрозмовника на свій бік і обов’язково сподобатися йому, адже тільки за умов цілковитої довіри можливе розкриття інформаційної скрині Пандори, якою, безумовно, є кожна людина.

Спілкуючись щодня з численними співрозмовниками й читацькою аудиторією, журналіст здійснює функції педагога, щонайменше в двох аспектах: по-перше, відкриваючи людям шлях до нових знань, і по-друге, навчаючи їх жити. Він вислуховує й дає корисні поради. У нашому суспільстві журналіст – це не просто професія, а певне звання, її представники наділені великим суспільним авторитетом, до них звертається пересічний громадянин у скрутні моменти свого життя, шукаючи поради й підтримки. Тому в професійній діяльності журналістові часто доводиться здійснювати й лікарські функції. Макетуючи свіже число газети чи журналу, готуючи до виходу в ефір радіо- чи телепередачу, журналіст виступає в ролі режисера, адже йому доводиться упорядковувати роботу численного колективу, у якому кожен спеціаліст має своє окреме завдання і здійснює притаманну лише йому функцію. Щоправда, таку роботу виконує не кожен журналіст, а лише редактор, але й рядовий кореспондент, виходячи із своїх професійних завдань, мусить здійснювати велику організаторську роботу: створити навколо себе інформаційну мережу, шукати шляхи доступу до джерел інформації. Журналіст виступає в ролі письменника. Але від представника цієї вільної професії він різниться тим, що пише завжди, практично щодня, і за будь-яких умов і обставин.

Слід однозначно сказати в підсумку, що журналістика, як ніяка інша сфера, надає індивідові можливість стати особистістю, реалізувати себе цілком, виявити усі природні таланти, якими б розмаїтими вони не були.

Іноді в працях з журналістикознавства можна зустріти думку про те, що журналістика – це й зовсім не творчість, а ремесло. Із цим навряд чи варто погоджуватися. Адже, зрештою, й ремесло – це специфічна, але все ж таки творчість. Крім того, журналістський твір так само, як і літературний, – наслідок духовної діяльності особи, спосіб оприявнення буття. До журналістської творчості мають застосовуватися усі філософські положення й категорії, що використовуються наукою для осягнення творчості як такої. А відтак творчість є продовженням світотворення. І журналістика – у тому числі. Розповідаючи про світ навколо нас навіть за допомогою новинарних заміток і не коментованих повідомлень, журналістика, можливо, сама того не помічаючи,спричинює здійснення неявного, перетворює неіснуюче в ранг існуючого. Суспільство володіє природою (фізичною й суспільною) рівно настільки, наскільки знає її. Журналістика і є способом знання і щоденного пізнання довкілля, а відтак вона мусить розглядатися як повноцінна й повноправна творча діяльність людини, за допомогою якої вона (людина) реалізує своє екзистенційне призначення в цьому світі.

Молодому журналістові слід звикнути до думки про творчий характер усієї його діяльності. Творчість починається не за робочим столом з написанням тексту (там вона закінчується), а зі збирання інформації, з віднаходження цікавої теми для повідомлення чи журналістського розслідування. До кожного кроку свого журналіст мусить підходити як до творчого акту, намагаючись реалізувати в ньому всю свою обдарованість, усі можливості, вкладаючи в кожний вчинок увесь свій творчий потенціал.

Професія журналіста приваблює можливістю доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість. Людину не полишає мрія про досконале суспільство, а відтак і думка: чи можна від створення досконалих творів перейти до створення досконалого життя. Журналістська творчість має на меті поліпшення, вдосконалення суспільства.

Професія журналіста приваблює можливістю впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки. Працівник мас-медіа, інформуючи читачів про події в регіоні й світі, висловлюючи свою думку про них, втягує в поле свого впливу аудиторію, запліднює її своїм баченням дійсності та її проблем. Не письменник, а журналіст претендує сьогодні на роль «володаря думок», його ім’я найчастіше зустрічається пересічному громадянинові під репортажами, коментарями, аналітичними статтями чи нарисами; саме журналіст відіграє сьогодні роль політичного центру, до якого тягнеться за авторитетним словом політично активна аудиторія. Ще зовсім недавно людське суспільство було літературо-центричним, журналістика сприймалася як частина літературної діяльності, але сьогодні ситуація рішуче змінилася. Наше суспільство стало журналістикоцентричним, література сприймається як частина журналістики. Журналіст як творча особистість набуває особливого статусу інтелектуального ватажка, і ця його суспільна роль не може не приваблювати молоду людину.

Журналістика дає можливість представникові цієї професії спілкуватися з видатними людьми і прожити цікаве життя. Існує справедливе твердження: особистість створює її оточення. Це означає, що масштаб людини вимірюється колом її спілкування. Для журналіста тут розкриваються максимальні можливості. Він за своїм службовим становищем мусить брати інформацію в перших за компетентністю в даній галузі осіб, розмовляти з провідними науковцями, письменниками, політиками, діячами мистецтв.

Кожне інтерв’ю збагачує журналіста новими знаннями, поглиблює його розуміння проблеми, яку він вивчає. Досвідчений журналіст з часом набуває статусу науковця, до нього звертаються за порадами й консультаціями, бо він виявляється добре поінформованим і зорієнтованим у даній галузі, його ім’я стає відомим не тільки широкій публіці, але й фахівцям. Журналістам відкритий шлях до політичної діяльності, багато хто з них і справді стає народними депутатами Рад різних рівнів, їм довіряють люди саме через те, що добре знають позицію цієї особи завдяки її численним публікаціям.

Професія зобов’язує журналіста першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, розуміти їх причини і наслідки та витлумачувати для загалу. В американській журналістиці народилася приказка: журналіст мусить бути на пожежі за чверть години до її початку. Парадокс приказки спричинений тим, що за чверть години до початку ще ніхто не знає, що станеться в певному місці, якщо тільки мова не йде про заплановані заздалегідь заходи. Але журналіст мусить мати унікальний «нюх» на новину, формувати в собі відчуття пошуку нового, адже новини – це теми його майбутніх публічних виступів, статей і нарисів. Відчуття першості в журналістиці нічим не відрізняється від радості науковця, що здійснив наукове відкриття.

Важливою перевагою журналіста є те, що його професійні обов’язки дають йому можливість подорожувати. Кореспондент районної газети мусить бувати в усіх населених пунктах району. Співробітник регіональної (обласної) преси за предмет своїх журналістських творів має життя усіх районів, сіл, містечок і міст. Журналіст центральної газети має перед очима всю Україну, повинен черпати матеріал з усіх її регіонів. Активно розвивається в сучасній Україні й міжнародна журналістика, яка передбачає ознайомлення українського читача з подіями в усьому світі.

Журналістика дає можливість людині стати знаменитою, бачити своє ім’я надрукованим у газеті чи журналі, чути свій голос в ефірі, бути відомою багатьом громадянам особою. Психологи свідчать, що в мотиваційній сфері поведінки можливість задовольнити прагнення до слави є важливим компонентом вчинків людини. У такий спосіб особа увічнює себе, залишає наслідки своєї праці для нащадків. Слід відразу застерегти молодого журналіста, що шлях до слави в цій професії – довготривалий і тернистий; популярність приходить до журналіста тоді, коли він сходить на професійну вершину, набуває авторитетності серед читачів, слухачів, глядачів, оволодіває глибокими знаннями і секретами майстерності. Це не популярність гімнастки чи футболіста, які супроводять спортсмена з юнацьких літ, після перших же вдалих виступів. Це наслідок багаторічної невтомної праці над собою.

Для молодого журналіста сьогодні важливо знати: у всьому світі журналістика відноситься до найбільш престижних професій, а праця її представників оплачується за найвищими розцінками.

 

Підведення підсумків

- На цьому зупинимося і підведемо маленькі підсумки. Отже, ви уважно слухали, тож тепер тезисно визначимо головні переваги журналістської діяльності.

1. Самореалізація;

2. Наукова діяльність;

3. Творча робота;

4. Боротьба за справедливість, правду;

5. Можливість впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки;

6. Спілкування з видатними людьми;

7. Журналіст завжди в епіцентрі подій;

8. Можливість подорожувати;

9. Можливість стати знаменитою людиною;

10. Журналіст – одна із найбільш престижних професій.

 

Як бачимо, професійна діяльність журналіста містить багато переваг, що їх, безперечно, усвідомлює молода людина, обираючи для себе цю спеціальність. Але зовсім мало хто з молоді замислюється над труднощами даного фаху, виявляє спроможність бачити зворотній бік медалі. Але про це ми поговоримо на наступному занятті.

Домашнє завдання

Написання рефератів про відомих журналістів, тележурналістів (на вибір: Катерина Осадча, Юрій Винничук, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Георгій та Мирослава Гонгадзе, Павло Шеремет, ).

 

Щодо словникової роботи: кожного разу беріть із собою словники. Наприкінці першого семестру ми визначимо кращий словник.

 

- На цьому наше заняття завершено! Була рада з вами поспілкуватися! До нових зустрічей!

Додаток 1

Головний редактор видавництва - це фахівець, як правило, з редакторською або журналістською освітою, який у цілому визначає видавничу програму і керує всім редакційно-видавничим процесом. За штатним розкладом є першим заступником директора.

 

Редактор - це основний творчий працівник у видавництві, який безпосередньо відповідає за редагований оригінал, його структурний, інформативний, науковий і мовностилістичний рівень. Образно кажучи, завданням редактора є професійно "провести" доручений йому оригінал по всіх етапах редакційно-видавничого процесу - від редагування авторського оригіналу до перевтілення його в конкретний вид видавничої продукції та випуску в світ.

 

Коректор - слово "коректор" - латинського походження (corrector - той, що виправляє друкарські помилки при підготовці видання). Окрім видавництва, посада коректора віддавна "прописалася" також у друкарні. Солідне поліграфічне підприємство, яке дбає про свою високу репутацію серед постійних і нових замовників, прагне мати в себе цього представника редакторських професій аби уникнути можливих помилок на завершальному етапі виготовлення видавничого продукту. У видавництві коректор (або ціла коректоська служба) працює під безпосереднім керівництвом головного редактора.