Сценарій театралізованого "Шкільного кварталу" до свята «Останнього дзвоника»

Сценарій до останнього дзвоника  для театру «Територія талантів» у стилі «Вечірнього кварталу»

Сфера використання: шкільні вечори, капусники, свято останнього дзвоника.

 (фонограма «Вечірній квартал» - танцювальна заставка)

-В ефірі Шкільний квартал, присвячений святу останнього дзвоника і ми,  його ведучі - Володимир Зеленський,  Катя Осадча і театр «Територія талантів».

- Ось як зустрічають останній дзвоник  учні нашої школи.

(фонограма «Алілуя»)

-А тим часом в учительській…

• Тиша
• Дзвоник на останній урок
• фонограма Г. Лепса «Самый лучший день»-«вчителі» виконують пантоміму «Шалена радість»
• музично-танцювальна «відбивка»

-Позаду 2017-2018 навчальний рік.

- Тож,  пригадаємо, як це все було.

-Уявіть: урок ОБЖ . Клас, де лише одна дівчинка.

• Дзвоник на урок

-Доброго дня, діти. Сьогодні ми будемо проходити  штучне дихання…(хлопці регочуть, вказуючи на дівчинку) Так, Кирилюку погано, Хутченко робить йому штучне дихання.

Дівчина підводиться і кричить:

-Так! Так! Давай, давай! Щоб усі дивилися і ніхто не відвертався!!!

• «відбивка»

- Кожен учень хоч раз мріяв  побувати на місці вчителя.

-Увага! Мрії збуваються!

(дзвоник на урок)

-Тихо! Заспокоїлися! Розпочинаємо урок. Сподіваюся домашнє завдання сьогодні  всі виконали. Бо минулого разу навіть достатній рівень   ніхто пройти не зміг. А ви, інформатик  наш дорогенький? Чому я ваше обличчя вперше за місяць бачу? Чого на мої уроки не ходите? Відповідайте.

-Я зареєструвався у Контакті,

-Ну…

- змінив аватарку…

-Ну…

-Закачав кілька додатків з айфону…………

-  Скільки лайків?

- Два…

-От і вам два!

• «відбивка»

• Перерва – це не лише відпочинок, а і хвилини спілкування.
• По учневі одразу видно, що батьки подарували йому дорогу річ.
•  (під фонову  мелодію виходять троє  хлопців)
• Влад, котра година?
• О пів на другу(показово демонструє новий годинник)

(мобільний дзвоник)

-Мама  телефонує… А- льо…

(демонструє новий телефон під фонову мелодію; виходить хлопець, пишається,крокує, високо піднімаючи  ноги)

-Що? Нові кросівки?

-Еа..

-Нові джинси?

-Неа…

- Нова футболка?

- Новий танець.

• Танцювальна відбивка

• Наша гімназія завжди славиться  найбільшою в районі кількістю переможців олімпіад.
• Уявіть: наші відмінники навчання із гуманітарних класів запропонували Тіні
• Канделакі свої послуги в якості сурдоперекладача.

(фонограма-«Самый умный»)

Канделакі (у дуже швидкому темпі; інша учениця виконує жартівливий сурдоперклад):

-Я вітаю в цій студії найрозумніших дітей – переможців олімпіад із навчально-виховного комплексу: Гайсинської середньої загальноосвітньої школи-інтернату перших- третіх ступенів – гімназії. Вони приїхали із мальовничого подільського краю, де несе свої свіжі води  глибока ріка Сіб та розкинулися чащі Белендійського лісу. Це не звичайні діти, а гімназисти навчально-виховного комплексу: Гайсинської середньої загальноосвітньої школи-інтернату перших- третіх ступенів – гімназії – справжньої кузні талантів. Тут вони вивчають синуси і косинуси, діаметри  і трикутники, квадрати і овали, дієслова і іменники, романи і новели. Всьому цьому їх навчають  найкращі педагоги гімназисти навчально-виховного комплексу: Гайсинської середньої загальноосвітньої школи-інтернату перших - третіх ступенів – гімназії.

(Тіна обурена зухвалістю сурдоперекладача, а потім «втрачає свідомість»)

• відбивка

-Знаєш, шкільні роки- це не лише уроки та перерви, це і шкільні вечори та перше кохання.

-А я чув, що і у дівчат, і у хлопців  є свій внутрішній голос. І інколи він заважає жити.

Виходять Він і його внутрішній голос.

Він:-Вже 2 години, а вона не прийшла. Вже шкільний вечір закінчиться. Пішли додому.

Внутрішній голос:-Слухай, зачекай. Лише 2 години минуло.

Він: - Кажу ж:  2 години. Говорю: не прийде.

Внутрішній голос - Ти ж знаєш, як дівчата довго збираються.

Виходять Вона і її внутрішній голос:

Внутрішній голос - Ну що? Вийшли на 10 хвилин раніше? Встигли на маршрутку? (мелодія із кінофільму «Титанік» – фон)

Вона:

-Я ж майже не запізнилася…

Він:- Та нічого страшного…Ось, тримай… ці квіти – тобі.

Його внутрішній голос - Все! Квіти є! Цілуйтеся!

Він: -А, можливо, ми по парку прогуляємося?

Його нутрішній голос - Який парк? Я тобі говорю – квіти є. Цілуй її.

Її  внутрішній голос :- М-м… Квіти. Оригінально!

Його внутрішній голос: - Там комусь щось не подобається? Ми, до, речі, 200 гривнів на ці квіти витратили!

Її  внутрішній голос - Що? Хто там щось казав?

Його внутрішній голос: - Ти взагалі знаєш, як складно витрачати гроші, якщо їх дає тобі мама?!

Її  внутрішній голос - Знаю! Іди працюй! Так! Копита опустила-руку забрала!

Його внутрішній голос: - Чуєш, руку взяв!

Вона:- Тікаємо від них, будь ласка!

Він: - Побігли!

Його внутрішній голос: - Чуєш, і що будемо робити?

(виходить 2 дівчини)

Його внутрішній голос: - Чорненька – моя!

Її  внутрішній голос: - Ага!

• «відбивка»

- Останнім часом в гайсинському нічному клубі  можна зустріти  і старшокласників.

- Ось один із таких випадків.

(мелодія «В нічному  клубі» - гучно)

Діючі особи: дочка, мама, тато, бабуся (танцюють)

- Мама?

- Доча? А ти що тут робиш? Ти ж казала, що будеш у подруги! А що тато скаже?

- А що тато скаже, коли дізнається, що ти тут? Тато?

- Валєра?

- Онучка?

• «відбивка»

- І от воно довгоочікуване свято останнього дзвоника.

- Слово надається члену батьківського комітету Ганні Леонардівні. Просимо, Ганно Леонардівно, просимо!

(фанфари)

- Ой,шо такоє.. Не знаю… куди говорити? Раз, два, три… Альо…Ой, Тетянко моя, бідненька (плаче)… Моя доця.. О-хо-хо… Отже, шановні директор і завучі, шановний класний керівник (поклон), щастя вам, успіхів.. Ой-йо-йой…..

- Подякуємо Ганні Леонардівні. А у нас для вас сюрприз. Зараз на цій сцені буде виступати ваша донечка

(Донька із однокласником починають танцювати, до неї підбігає мати)

• Що ж ти робиш.?Ти куди на висоту лізеш?Не зрозуміла. Ми ж тебе з батьком чому навчали? Щоб ногу, носочок тягнула. А ти(до хлопця) дивишся… чого дивишся.. Господи ніякої розтяжки… ну зовсім ніякої розтяжки нема…  як ти цим займаєшся?  Так, повторюємо за мною… Я згадаю…(запальний танець Леонардівни)

 

• Дякую , дівчатка, за ваш яскравий виступ (хлопець махнув рукою)

• (відбивка)

 Наша школа завжди славилася найкращою в Україні командою юних інспекторів руху.

-А ти чула про їхнє ноу-хау?

- Яке?

- Обладнати перехрестя біля школи розумними гаджетами?

- Як це?

(фонограма «Если хочешь  идти –иди…»)

- Ну ось якось так…

-А якщо серйозно, то трішечки сумно розставатися із друзями, учителями, навіть – якщо це всього лише на три місяці.

- А найсумніше сьогодні випускникам, які завжди подумки повертатимуться до шкільного порогу і казатимуть: «Я сумую за тобою, рідно школо»!  (Фінал-пісня)

 

 

Фінальна пісня (С. Трофімов «Я скучаю по тебе»)

 

Здавалось, нащо сумувать  – три місяці розлуки.

А сумно на душі – хоч вовком вий.

І зошитів старих гора. Й все не доходять руки

На дошці витерти малюнок свій.

 

І кличе друг після дзвінка на шашлики на дачу,

А я не їду, бо миліш мій сплін.

У звичній мізансцені днів все вигляда інакше,

Як зрозумієш, що тепер один.

 

Я сумую за тобой, як апостол по святих муках.

Я сумую за тобой. Ось такая штука.

 

Здавалося б , чом сумувать. Вважають, що корисно

Від школи хоча б трішки відпочить.

І я все намагаюсь жить по логіці залізній.

Та в логіку любов ніяк не  умістить.

 

І затишний наш  рідний клас, і тихі коридори,

Що будуть сумувать тепер без нас.

І не почути влітку сміх і  нашії розмови,

Бо розбіжиться мій любимий клас.

 

Я сумую за тобой,

 Як пустеля по снігах білих.

Я сумую за тобой -ось що зрозуміло.

Я сумую за тобой.

Я сумую за тобой.