Конспект заняття гуртка "Історичне краєзнавство" "Наш край у часи раннього середньовіччя"

Конспект заняття гуртка «Історичне краєзнавство»

Тема. Наш край у часи раннього середньовіччя

Мета: дати учням початкові відомості з історії рідного краю доби раннього середньовіччя від середини ІІІ до середини Х ст., визначити,  як складалося історичне життя  у нашому краї; розвивати вміння «читати» історичну карту, вирішувати проблемні завдання, виховувати патріотичні почуття до своєї Батьківщини, повагу до історії й культури свого народу.

Обладнання: Карта Харківської області, карта «Найдавніше минуле України», роздруковані оповідання по темі  «Харківщина в часи раннього середньовіччя», експозиція історичної літератури, схеми, аплікації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Очікувані результати:

Учень/учениця:

• Показує на карті межі Харківської області у часи раннього середньовіччя;
• Установлює хронологічну послідовність розвитку історичних життя у зазначений період;
• Застосовує і пояснює на прикладах терміни: черняхівська культура, анти, слов׳яни, Хозарський каганат, Київська Русь;
• Називає народи, які мешкали на території Харківщини у часи раннього середньовічя;
• Характеризує та оцінює процес історичного розвитку, що привів до появи «українських племен» – антів.
• Висловлює  ставлення до подій, що відбувалися.

Епіграф уроку:

 «Де та рука чи голос, що показали б нам і сказали: ось саме тут, звідси, від того часу ми почали свій крок? А той предковічний простір, де уперше ступили ми, в моторошно непроглядному майбутньому стане зватися Україною? Скільки нам років, століть, тисячоліть? Де той початок, від якого взя­лися ми і все нині суще людство?» 

М.Вінграновський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель зачитує епіграф уроку та коментує його

ІІІ .Актуалізаця опорних знань

1. Що вам відомо про Давнюю Скіфію.?
2. Давняя Скіфія на теренах території, де ми проживаємо зараз. Робота з картою.

 -  разом з учнями розглядаємо карту «Найдавніше минуле України», визначаємо кордони сучасної Харківської області, використовуючи аплікації. . На кожну парту вчитель роздає друковані оповідання, завдання.

ІV. Оголошення мети та очікувані результати. 

Вправа “Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися.”Тема уроку і очікувані результати записані надошці. Учні проговорюють їх. Учитель коригує дії учнів, наголошуючи, на тому, що очікувані результати мають співпадати із тим  про що дізнаалися та чого навчилися учні на уроці.

Проблемне запитання «Звідки бере початок та як формувалося історичне життя на землях нашого краю у часи раннього середньовіччя?»

Інтерактивна вправа «Квітник історії». Готуючись до уроку ви отримали завдання виготовити  квіти різних кольорів із написами етапів історичного розвитку, листочки із написами назв народів, що проживали на цій території. У кінці уроку ми побачимо, яким буде наш «квітник». Учень демонструє квітку «Велика Скіфія» та листочки «скіфи».

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План

   1. Племена  Черняхівської археологічної культури

2. Держава антів попередників давніх русів-українців.

3. Від «Склавинів» до слов׳ян. «Сіверяни».

4. Хозарський каганат

5. Київська Русь

1. Племена  Черняхівської археологічної культури. Позначаємо на карті.

Розповідь учителя. На території Харківщини перші пам'ятки черняхівської культури, яку археологи вважають етнокультурною спільнотою, сформованою на ґрунті українських етнічних груп II – V ст. н.е., постають в другій половині III ст. н.е. Селища черняхівської культури було зафіксовано як на території сучасного Харкова (майдан Конституції, майдан Соборності, станція Основа, селище Велика Данилівка, селище Жихар), так і на території області − в Дергачівськомур районі (село Пересічна), Зміївському (село Соколово). Великі землеробські поселення назвемо цих людей умовно − черняхівцями ЇХ поселенння розташовувалися на сонячних берегах малих річок. Населення таких поселень мешкало в напівземлянках або наземних житлах, стіни яких обмазувалися глиною. Для опалення жител влаштовувалися відкриті вогнища, глинобитні печі й печі-кам'янки. Про грошову торгівлю між черняхівськими племенами і Римською імперією свідчать численні знахідки римських монет на території України. На Харківщині вченими зареєстровано понад 70 знахідок римських монет І-IV ст. н .е. Переважна частина монет знайдена поблизу малих річок, таких як Уди, Мжа, Лопань, Харків, Мерчик. Під часрозкопок черняхівських поселень були знайдені знаряддя землеробської праці – сошники, плужні ножі, коси, серпи тощо. Черняхівцям були відомі всі головні польові культури: жито, пшениця, ячмінь, просо, овес, віка, гречка, горох, коноплі. Окрім землеробства, черняхівське населення займалося скотарством (розводили свиней, коней, велику та малу рогату худобу), рибальством, полюванням, збиральництвом. Знайдені різноманітні монети яскраво підтверджують думку, що навіть найвіддаленіша частина населення черняхівської культури, яка мешкала в Про грошову торгівлю між черняхівськими племенами та Римською імперією свідчать численні знахідки римських монет на території України. На Харківщині вченими зареєстровано понад 70 знахідок римських монет І-IV ст. н .е. Переважну частину монет знайдено поблизу малих річок, таких як Уди, Мжа, Лопань, Харків, Мерчик. Залишки племен Черняхівської культури знайдено також і на територїї Зачепилівського району.

Бесіда з учнями.

1. У якому столітті до нашої ери існувала Черняхівська культура?

2.Де розташовані поселення племен черняхівської культури?

3. Чим займалося населення племен черняхівської культури?

4. Про що свідчать знахідки римських монет на території Харківщини?

 Квітка  «черняхівська культура».

2. Держава антів попередників давніх русів-українців.  Позначення на карті за допомогою аплікацій.

Розповідь учителя.  Східні слов'яни, які мешкали на території сучасної України, починаючи з IV ст. н.е., об'єдналися в державну формацію антів. Держава антів простяглася від Дністра до Азовського моря і Дону на північ до Чорного моря, об'єднувала слов'янські племена, а також ті, що заселяли простори України,-рештки готів, греків, іранців.
Анти вели общине господарство. Основу економіки становило орне хліборобство. Для обробки землі застосовували соху та залізний плуг. Чим кращі були знаряддя праці, тим більші врожаї отримували анти. Відтак, вироблявся надлишок продуктів, а звідси —  розшарування антського населення і зародження держави.  Орні землі, залишаючись у колективній власності общин, передавалися наділами в індивідуальне користування окремих патріархальних сімей. Поступово відбувалося розшарування антів на бідних і заможних членів суспільства. Численні грошові і речові скарби, які знаходять під час розкопок на землях антів, підтверджують нагромадження значних індивідуальних багатств. На чолі антської держави стояли зверхники - царі, наприклад, Бож, Ардагаст, Доброгаст, М. Грушевський саме з цього моменту виводить історію України, пов'язуючи перших українців з антами. «Оте є й були наші українські племена, що зайняли тоді вже побережжя чорноморське від Дністра до Азовського моря і вперше тут виступають в історичних джерелах окремо під назвою «антів». Найдавніша звістка, яку про сих антів переказують нам візантійські письменники, належить до кінця IV ст., зараз по гунській бурі, і се те, що зветься початком історичного життя наших племен». Квітка «Анти»

1.Колективна робота  з документом. Аналіз вислову М. Грушевського.

• Які племена Грушевськкий називає «українськими»?
• До якого часу автор відносить їх появу?

2. Робота в парах. Вставте пропуски у текст. «Східних словян, що мешкали на території сучасної України у ІV столітті називали …… . Вони розселилися від …… до…….. . Головним їх заняттям було ……. .  Про розшарування на бідних і заможних у ….. свідчать численні….. . Бож, Ардагаст, Доброгаст - ……… .»

3. Від «склавинів» до слов׳ян.

Розглядаємо карту, ставимо прапірець із написом «сіверяни» .  Власне слов′янські племена з′являються на території сучасної Харківщини у VIIст. Це – сіверяни, представники роменської археологічної культури – однин з 12 племінних союзів, з яких і постала Київська Русь. Територію їх розміщення можна окреслити басейном Десни, Сули, Псла, Ворскли, Сіверського Дінця. На території області знайдено селища й городища – біля міст Ізюма,Чугуїва, у Зміївському районі. На території Харкова знаходилося легендарне Донецьке городище  (розкопав Б.А.Шрамко), від якого дослідник виводить заснування міста Харкова.Жителі городища мали широкі торгові зв′язки із Персією, Хозарією, Арабським Халіфатом. На Донецькому городищі було знайдено залишки амфор, в яких колись зберігалося вино і масло, жіночі прикраси. Тогочасне населення Донецького городища, яке належало до роменської археологічної культури, було знищено на початку Х ст. печенігами, які вторглися з Північного Причорномор′я. (Квітка «сіверяни», листочки слов׳яни»).

4. Хозарський каганат.

У VIII-X ст. частина сучасної Харківщини звоював Хозарський каганат, про що свідчать пам′ятки, знайдені біля міст Балаклія, Ізюм, залізничної станції Борова, на території Харкова. 

 Повідомлення учня. Археологічні дослідження. У 1900 р. місцевий вчитель Василь Олексійович Бабенко (1877–1955) у слободі Верхній Салтів відкрив і розпочав дослідження катакомбного могильника, матеріали якого демонструвалися на XII археологічному з'їзді у Харкові (1902 р.). Старожитності було виділено в окрему археологічну

У всьому ареалі культури трапляються написи, виконані рунічним письмом, малюнки- графіті на цеглі, обробленому камені, кераміці, кістці. У похованнях Нетайлівського, Дмитрієвського та Верхньосалтівського могильника знайдено арабські дирхеми, причому з останнього походить близько 100 монет.культуру, яка отримала назву салтівська або салтово-маяцька(VІІІ - Х ст.). Протягом 1900-1915 рр. В.О. Бабенко дослідив 255 катакомбних поховань на Салтівському могильнику, вирахував його загальну площу, описав Салтівське городище та розпочав дослідження сусідніх з Салтівським могильником городищ – Вовчанського і Таволжанського. У 70 - 90 рр. цю культуру досліджували харківські археологи, зокрема Б.А.Шрамко. Питання етнічної належності носіїв салтівської культури досить складне. На думку дослідників салтівську культуру залишили народи, які входили до складу Хозарського каганату: алани (лісостепове Подоння), болгари (Приазов'я, Крим, степове Подоння) і хозари (Дагестан). Археологічними дослідженнями встановлено, що в районі с. Верхній Салтів на правому високому березі Сіверського Дінця у VIII-X ст. існувало велике місто площею 120 га. У південно-східній частині міста знаходилася міцна фортеця з кам'яною цитаделлю. Територіально і за змістом пам'яток матеріальної та духовної культури вона відповідає єдиній державній політичній організації – Хозарському каганату.поселення.      Слов׳янські що розташовувалися на території нашого краю, були південною окраїною давньоруської держави. Безпосередньо біля них кочували іраномовні племена, яких приваблювали до себе широкі степи Північного  Причорномор׳я.

Вправа «Екзамен». Учні задають доповідачеві дотепні та оригінальні питання.

.  

       Вчитель.  Цікавим є питання скільки ж років Харкову? Питання не пусте, адже півтори сотні років тому були впевнені, що Харків засновано не в 1654, а в 1640 році.  Але це, як з’ясувалося, дрібниці...Є всі підстави припускати, що Харкову як мінімум 1000 років, вважає історик і археолог Олександр Дяченко. Спеціаліст із середньовічної історії та археології східних слов’ян, Олександр Дьяченко два десятиліття тому знайшов дані про перших і єдиних на сьогоднішній день розкопках у центрі Харкова, які виявили існування на Університетській гірці давньоруського міста.

Вправа «Дискусійна трибуна» Як ви вважаєтте скільки років Харкову? Обгрунтуйте свої міркування.

Квітка «Племена салтівськох культури», «Хозарський каганат», листочки «алани», «болгари». «хозари».

5.Входження території нашого краю до Київської Русі.

Вчитель. Процес формування державницької культури Хозарії було перервано печенізькими вторгненнями та походами київського князя Святослава 964-966 рр. З розпадом Хозарського каганату в X ст. зникає і салтівська культура. У 60-ті рр. Х ст. Святослав завдав Хазарському каганату жорстокого удару, після чого ця територія увійшла до складу Київської Русі. Квітка Київська Русь.

V. Систематизація й узагальнення нових знань, умінь, навичок.

Вчитель. 1. А зараз повернімося до нашого квітника історії. В якій послідовості ми розташуємо квіти-факти, квіти-події? ( У хронологічній) . 1.Велика Скіфія. 2.Племена  Черняхівської археологічної культури.3 Держава антів попередників давніх русів-українців. 4. Від «Склавинів» до слов׳ян. «Сіверяни.5. Хозарський каганат 6. Київська Русь.  Які народи проживали у нашій місцевості у період раннього середньовіччя? Діти розміщують аплікації на стенді. Учні висловлюються з приводу вирішення проблемного завдання.

2. Покажіть на карті: межі розселення антів, межі Хозарського каганату, межі сіверської землі.

3.Який спосіб господарювання вели люди, що жили на території нашого краю в період раннього середньовіччя?

4. Що гальмувало розвиток господарства на цих територіях?

Вправа «Визначте поняття» Анти, склавини, черняхівці, сіверяни, салтівська культура

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися.»  Учні висловлюються методом «Мікрофон». « На уроці я дізнався….На уроці я навчився…» та порівнюють очікувані результат з отриманими знаннями.

Вправа «Вислови думку». Одним реченням учні висловлюють думку про те, чому саме до уроку було взято такий епіграф.

Оцінювання навчальної діяльності учнів.

VІІІ. Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про перші поселення на території сучасного Харкова,  підготувати повідомлення про черняхівську культуру на теренах Зачепилівщини.