Конспект заняття на тему: «Український віночок»

Конспект заняття

на тему:

«Український віночок»

Український віночок.

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про Україну; ознайомити дітей із роллю українського віночка в убранні дівчини, особливостями його виготовлення, розміщенням та значенням квітів, особливостями стрічок у ньому; виховувати любов до України,інтерес до національних звичаїв, формування у дітей основ патріотичного виховання засобами народознавства, виховання любові до культурного спадку свого народу.

Матеріали та обладнання: глобус, карта України, сюжетні картки до теми «Моя Україна», прапор України, макети українських хатиночок, паперові та штучні квіти (барвінок, маки, ромашки, безсмертник, волошки, чорнобривці); різнокольорові стрічки, український віночок; роздавальний матеріал з грамоти (картки та фішки), обладнання для малювання; музичний супровід (музика та слова Наталії Май «Віночок»).

Хід заняття

Вихователь: Як вигадаєте, чому землю, на якій ми народилися, ми любимо понад усе на світі, називаємо Батьківщиною? (Відповіді дітей.)

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина — це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина — це наша сім’я.

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

Всі рідні і друзів багато.

Моя Батьківщина — це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Моя Батьківщина — ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля.

Що кожного з нас народила.

 Вихователь: Погляньте на глобус. На ньому ви знайдете океани і материки. На материках є чимало різних держав, у яких живуть люди. Всі вони різняться між собою кольором шкіри і розрізом очей. Кожний народ має свою культуру і побут, свою мову, свої звичаї. Батьківщина для кожної людини, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона у кожного одна. Ось подивіться, де вона знаходиться на глобусі наша Батьківщина. Тут вона маленька, тому краще розглянемо її на географічній карті. (Показ на карті)

Батьківщина – це найдорожче і найсвітліше місце на Землі й у нашому серці, все те, що ми любимо і шануємо. Кожна людина живе у своєму селі чи місті, із цих маленьких куточків складається велика Батьківщина – моя Україна.

Вихователь: Діти, скажіть мені, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна). Діти,  а як називають людей,  які живуть на Україні? (українці). А хто ви? (українці). Якою мовою розмовляють українці? (рідною, українською).

Вихователь: Діти, подивіться. До нас у гості завітала дівчинка Наталочка в гарному яскравому вбранні. Як ви гадаєте, хто вона? (україночка). Діти, а у що одягнена наша гостя? (сорочка-вишиванка, спідниця, фартушок, на шиї – червоне намисто). Як ви гадаєте, чи так одягались колись дівчатка, чого не вистачає нашій дівчинці? (віночку). Ось чому Наталочка засмучена. Давайте допоможемо нашій гості. Сьогодні ми будемо плести віночок із квітів. Але спочатку нам потрібно пригадати, які квіти вплітають в український віночок?

Дидактична гра «Підбери квітки для віночка».

(На столах перед дітьми розкладені  квітки: ромашки,   барвінок, чорнобривці, маки, волошки, безсмертник, калина. Вихователь пропонує дітям розкласти їх у формі віночку.)

Вихователь: Давайте складемо віночок, квіточка до квіточки, як і ми ось діточки.

Квіти – окраса будь – якого свята, найкращий подарунок для дітей і дорослих, а дівчата завжди прикрашали себе віночками з квітів.

Склад і символіка українського віночка.

Український віночок здавна вважається дівочою красою, оберегом кожної дівчини. Починали носити віночки з трьох років і до самого весілля, коли він замінявся хустиною. Перший віночок плела мати, кожен рік – додавалося по квітці, і у 7-ми річної дівчини – красуні у віночку мало бути 7 квітів, а усього у віночку 12 квіточок.

А що про віночок у народі кажуть?

Діти: Віночок вити – життя любити.

Вінок – це не просто краса, а й шановний оберіг, знахар душі.

Вихователь:  Бачите, діти вже перша квітка проситься до нашого віночка – це волошка.

 Виходить дівчинка – волошка. Читає вірш.

Волошка – це квітка, що вміє дружити,

Згадай лише, як вона дружить із житом.

Волошка в свята нас церковні вітає,

В відварі з волошок нас мати купає.

 Вихователь: Наступна квітка – символ дівочої красоти.

 Ромашка:

Пелюстки біленькі,

Жовта серединка,

Ця ромашка ніжна,

Як мала дитинка.

Простягла до сонця

Зелений листочок.

Проситься ромашка

До нас у віночок

 Вихователь: От і біленьку ромашку вплетемо до вінка.

 Вихователь: А яка ж наступна квітка піде до нашого віночку? Це  барвінок. Вона дуже смілива. Бо взимку має зелене листячко, навіть під снігом. А що ж символізує ця квітка?

 Діти: Життя, безсмертя людської душі.

 Виходить наступна квітка Барвінок.

Барвінок до вінка в’яжи,

У квітці цій – життя душі.

Як небо квітка ця блакитна,

В вінку займає місто гідне.

Морозом квітку цю не вб′єш,

Людська душа – безсмертна теж.

Барвінок у віночку є

Він наче неба додає.

 Вибігає Мак.

 Мак: Як без вишні не садок, так без маку не вінок.

І червоний. І стрункий, і свіжесенький такий.

 Вихователь: Діти, а що символізує мак у віночку?

Діти: Мак символізує любов та печаль.

Дитина: У народі кажуть, що мак вплітали у вінок, щоб він оберігав думку та сон.

Вихователь: Так, вплетемо і ми мак до віночка українського.

-А це коричневі із жовтогарячим відтінком квіти чорнобривців. Вони допомагають позбутися болю голови.

 Виходить квітка чорнобривець.

 Чорнобривець:

Коло хати в бабусі ростуть

Духмяні, гарні малі чорнобривці.

По – своєму квіточки гарно ростуть

І радують цвітом навкруг.

Заходить Калина.

 Калина:

Я символ краю отчого — калина!

Рослина ніжна — гарна і проста.

В мені любов і рідна Україна,

Її краса і щедрість, й доброта.

Я і сама взірець краси ще й ліки,

Допомагаю людям довго жить.

Я в Україні прижилась навіки,

І прагну людям душу звеселить.

Рухлива гра «Подоляночка».

Ось і сплели ми віночок, кожну квіточку вам показали.

Вихователь: Давайте пригадаємо, які квіти ми вплітали у вінок.

Відгадування загадок:

Синьоока чарівниця, де вінки вона спліта. Часто в полі її бачим у пшеницях та в житах. (Волошка).

 Наче сонце, серединка, пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, звуть цю квіточку… (Ромашка).

 Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак).

 Лист зелений не пропав, а під снігом задрімав, щоб у синю сукенчину одягнуть весняну днину. (Барвінок)

Що за диво-дивина в житті квітка є одна? Пала, мов ліхтарик, червоний кептарик. (Мак).

 Чудова квіточка така, чорними брівками морга. (Чорнобривці)

 Навесні білим цвітом, а восени – червоним плодом. (Калина)

Вихователь: А чи звернули ви увагу, що усі квітки у віночку – лікарські рослини. Всі вони вміють лікувати людину. І ще кожна квіточка – це оберіг від лихого ока.

Наталочка: Ось який він український віночок. Він і лікує, і оберігає. Адже якщо кожна квіточка у ньому – оберіг, то і сам віночок не може не оберігати.

Діти: Отже ми вже закінчили робити вінок?

Дівчинка Наталочка: Ось у наш вінок вплетені квіти, а чого ще не вистачає? (стрічечки). Так, правильно, стрічок. Але не можна прив’язувати до віночка будь – які стрічки. Кожна стрічка на віночку, як і квітка , має своє значення. Стрічки ув’язували так, щоб вони були довші за косу. Вважалося, що вони оберігають її від злого ока. Називали віночок дуже гарно “Пісня Землі”. І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов’язані недбайливо або не по порядку. В’язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

Символіка стрічок у вінку.

Вихователь: Скажімо, найпершу у віночку – посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ Сонця, за ними світло-зелені – символ краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров’я, далі в’яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. В’язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували, бо це – символ пам’яті про померлих.

Образотворча діяльність. Малювання: «Український віночок».

Вихователь:

- Діти, а давайте нашій Наталі  намалюємо віночки, щоб вона не сумувала. Але спочатку зробимо гімнастику для ваших оченят.

Комплекс корегуруючої гімнастики для очей:

1. Часте моргання протягом 10 секунд.

2. Посилений стиск і разжаття віків, 6-12 разів.

3.Часте моргання ще протягом 10 секунд для зняття напруги.

4. Із закритими очами, рухи очним яблуком вправо - вліво, 10-20 разів.

5. Із закритими очами, рухи очним яблуком униз, 10-20 разів

6. Із закритими очами, рухи очним яблуком «по квадраті»: нагору - униз, 6-12 разів у кожну сторону.

7. Із закритими очами, руху очним яблуком по колу, 6-12 разів у кожну сторону.

8. Із закритими очами, діагональні рухи очним яблуком, з одного кута «квадрата» у протил

9. Розслаблення очей. З’єднайте пальці «в замок», покладіть на закриті очі теплі долоні. Розслабтеся.

10. «Погляд удалину» — зафіксуйте небудь предмет на далекій відстані, потім переведіть погляд на більш близьку відстань. Повторіть кілька разів.

 (Діти за вихователем виконують вправи для очей, потім сідають за столи і розглядають зразок вихователя)

Вихователь:

- Дітки, ми сьогодні будемо малювати віночок не звичайним способом. ми будемо    малювати пальчиками. Квіти – подушечками пальців, а листя – фалангами мізинчика.

(Діти малюють віночок під супровід української мелодії).

 А тепер давайте згадаємо прислів’я  про віночок:

Гарний віночок – краса дівчини;

Віночок на голові для здоров’я;

У віночку калина – гарна дівчина;

Який віночок – такий голосочок.

 Підсумок заняття.

Ми познайомились з одним із українських оберегів, а саме з українським віночком, гарним і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги.

Вихователь: Одягни, Наталочко, віночок, який зробили для тебе наші дітки. Він буде твоїм оберегом.

Наталочка: Дякую вам дітки за ваш подарунок. А зараз я хочу запросити вас на подвір’я, щоб ми разом погралися  з таким чудовим українським віночком  та потанцювали  з квітами.