Конспект заняття: "Нашому роду нема переводу"

Тема: Розповідь з власного досвіду “Нашому роду нема переводу.”

Програмовий зміст:

- зв’язне мовлення: удосконалювати уміння  складати  розповіді з власного досвіду

- граматика: формувати  навички  правильного вживання іменників у формі  орудного  відмінка  і чіткої вимови  закінчень  -ою, -єю,  -ею, - ом, -ем, -єм у них.

Словник:  розширювати запас прикметників, що характеризують  зовнішність людини; активізувати  словник  дітей словами-назвами членів родини; Розвивати зосередженість, виховувати тепле ставлення  до своєї родини,  любов і повагу до батьків.

Хід заняття

(Діти разом із вихователем за допомогою пальчикового театру розігрують потішку «Моя сім’я». Вихователь може запропонувати окремим дітям бути ведучими.)

Ось цей пальчик — мій дідусь,

Ось цей пальчик — бабця.

Ось цей пальчик — мій татусь,

Ось цей пальчик — мама,

А цей пальчик — буду я,

Ось і вся моя — … (сім’я).

Вихователь. У кожного з вас є сім’я. У когось вона маленька, у когось — велика.

• Як ви розумієте вислів «маленька сім’я»?
•  А яку сім’ю вважають «великою»? (Якщо, діти не знайдуть відповіді на ці запитання вихователь пояснює, що родини бувають різними за кількістю дітей і дорослих.)

              (Відповіді дітей.)

Вихователь. Сім’я — це сім «Я». Чому так говорять? (Міркування дітей.)

(Сім’я — це родичі, які мешкають разом. Вони рідні люди, які ніби різні й одночасно  схожі одне на одного тощо.)

Сім’я це батьки і діти. Вони живуть разом, люблять і поважають одне одного. Сім’я повинна бути дружною. У кожної людини є батьки. У вас є тато і мама. У них є свої батьки, для вас –це дідусь і бабуся. А у дідуся і бабусі – свої батьки, для вас – це прадід і прабабуся. Батьки, діти, бабусі, дідусі, прадіди та прабабусі – це родина, рід.

Вихователь.

Бесіда:

— Хто є берегинею сімейного вогнища?

— Яка ваша мама?

— За що ви її любите?

— Який тато?

__ Де працюють батьки?

— Чи є у вас бабуся, дідусь?

— Як ви їм допомагаєте? 

__Як ви відпочиваєте разом?

А тепер спробуйте розповісти про свою сім’ю. З кого складається ваша сім’я?

(Діти складають розповіді про свою сім’ю.)

Фізкультхвилинка

Скільки  нас живе в квартирі?

 Тато, мама, брат і я.  (Повороти голови у різні боки.)

 Раз, два, три, чотири —

 От і вся моя сім’я.  (Піднімання почергово рук угору.)

 Є у мами доньки,

 Доньки-помічниці.

 Устають раненько.

 Підметуть чистенько. (Діти «замітають».)

 Ми — мужчини — тато й я!

 І робота в нас своя: (Повороти тулуба в різні боки.)

 Помагаєм  мамі ми,

 Посуд миємо самі. («миють» посуд)

 От, от ми які

 Ми усі — помічники! (діти сідають на свої місця)

Вихователь. Діти, кожен  із вас — це одна маленька  людина,  але в сім’ї вас називають по-різному. Спробуйте сказати,  хто ви і для кого.

Дидактична вправа «Хто я?»

Вихователь. Для мами я — дочка, а для бабусі( дідуся)… — (онука). Для тата ти — син, а для тітки?

Дитина. Для тітки я — племінник.( для дядька я – племінник)

Вихователь. А для сестри?

Дитина. Для сестри я — брат.( для брата я – сестра)

Розглядають  варіанти як для дівчат, так і для хлопців.

Вихователь. У сім’ї всі люблять дітей без якихось особливих причин. Дорослі завжди намагаються  зробити своїй дитині щось приємне: купують іграшки, пестять, доглядають, відвідують із ними зоопарк, ігрові майданчики, виставки.

Дидактична гра «Куди і з ким іду»

Вихователь починає  фразу, а діти її закінчують.

В дитсадок (із ким?) — із мамою.

В магазин (із ким?) — із бабусею.

В зоопарк (із ким?) — із татом.

На риболовлю (з ким?) — із дідусем.

На стадіон (з ким?) — із братом.

На виставку (з ким?) — із сестрою.

На прогулянку (з ким?) — із песиком  тощо.

Вихователь. Є такий вислів «Українському  роду нема переводу». А що таке рід? Давайте назвемо слова, які схожі на слово рід.

Діти. Родичі, рідня, родина, рідні.

(Якщо діти не відповіли на це запитання, пояснити значення слова рід.

 Рід — це всі рідні люди, родичі: це старші і молодші члени сім’ї.)

Вихователь. Щоб наш рід не переводився, тобто щоб у сім’ї народжувалися нові діти, колись і тепер люди зверталися до Бога з молитвою, просячи для всіх членів сім’ї здоров’я, щастя та благополуччя.

Діти разом із вихователем повторюють:

О Боже, мій дорогенький,

До тебе я ручки зношу:

Для мами, для тата здоров’ячка прошу.

Для діда, для баби, для всієї родини.

Послухай, мій Боже, малої дитини.

« круглим столом» діти розглядають свої фотографії.

Малята! Сьогодні ви принесли фотографії, на яких є ви та ваші найрідніші й найближчі люди — мами, татусі, братики, сестрички, а, може, у когось тут є і дідусь, і люба бабуся. Давайте ж їх розглянемо. Ось перша фотографія. Її нам приніс ... (називаю дитину.) Хто на фотографії? Як звати тата? А маму? Чи є у тебе брат (сестра)? Як його (її) звати?

Розкажи про свою маму. Яка вона? Як вона називає тебе? А як ти її звеш? Як називає тебе тато?

Пальчикова гімнастика « Моя сім’я»

Давайте уявімо, що кожен пальчик — це хтось із нашої сім'ї.

Перший пальчик — наш дідусь,

Другий пальчик — то бабуся,

Третій пальчик — наш татусь,

А четвертий — то матуся,

А мізинчик — наш малюк.

Дидактична гра «Покличемо ласкаво»

Вихователь запитує дітей, як вони можуть ласкаво звернути­ся до рідних.

Як звернемося до мами? (Вихователь допомагає дітям правильно сформувати слова у кличній формі: «Мамочко, матусенько, мамуню, матусю.»)

Як ласкаво звернемося до тата? (Таточку, татусю.) Як покличемо лагідно бабусю? (Бабусю, бабусенько.) Як звернемося лагідно до дідуся? (Дідусю, дідусенько.) Діти разом із вихователем вимовляють слова-назви родичів у кличній формі.

Вихователь. Як ставляться до тебе твої рідні? (Люблять, піклуються, доглядають, допомагають, жаліють, балують.)

А як ви ставитесь до мами, тата, бабусі з дідусем, братиків та сестричок? Що ви робите разом?

Проспівування українського народного вірша-колисанки.

Мати сина -колихала,

Колихаючи співала:

«Ніч заходить, треба спати,

Коло тебе рідна мати.

Я тебе нагодувала,

І сповила, і приспала.

Колишу тебе, співаю,

Спи, дитино, баю-баю...

- Скажіть, чим схожа мама з колискової пісеньки на вашу маму? (Вона лагідна, ласкава, дуже любить свою дитину, хвилюється за неї.)

Читання вірша В.Германа «Кошеня забило лапку»

Кошеня забило лапку,

Сіло й гірко плаче.

Притулилося до мами

Біль притих неначе.

Чому кошеняті стало легше, коли воно притулилося до мами? (Мама втішить, приголубить.) А вам, коли боляче, стає легше поруч з мамою?

Читання та творча обробка вірша К.Перелісної « Галюся»

У Галюсі є мамуся,

У матусі є мамуся,

А мамусина матуся

— То Галюсина бабуся.

А у тата є татусь,

Для Галюсі він — дідусь!

І ще знайте, що Галюся

— Внучка діда і бабусі!

Діти, вживаючи вказівні слова, показують на малюнку героїв вірша. Наприклад: «Ось Галюсина мама, а це — її тато...».

Дидактична гра «Сім’я».

Діти розповідають про членів родини.

Дидактична вправа « Хто мене любить ».

Діти називають членів сім’ї, розповідають, хто його любитьі за що, називають імена членів родини.

Підсумок заняття.

Обігрування заняття.

Сюжетно – рольова гра « Сім’я ».

В яку пору року всі купаються і засмагають?

- В яку пору року пташки відлітають на південь?

- В яку пору року розквітають проліски?

- В яку пору року грають у сніжки?

- В яку пору року тане сніг?

- В який час року з дерев опадає листя?

- В яку пору року з'являються проталини?