Конспект заняття «Повітряна перспектива»

Конспект заняття

«Повітряна перспектива»

Підготувала: Гноєва Світлана Олегівна,

керівник Народного художнього колективу

студії образотворчого мистецтва «Соняшник»

Комунального позашкільного навчального закладу

«Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості»

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із поняттям «повітряна перспектива»; порівняти передавання повітряної перспективи у графіці та живописі; навчити зображувати предмети з урахуванням повітряної перспективи;

• розвивальна: розвивати кольоросприйняття ока, уміння аналізувати зображення;

  формувати естетичні почуття, смак, творчу активність;

• виховна: виховувати любов до навколишнього середовища, природи, творів образотворчого мистецтва, охайність під час роботи з живописними матеріалами.

Оснащення:

• матеріали та інструменти: папір формату  А-3, прості олівці, гумки, гуашеві або акварельні фарби, пензлі, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів.

• зоровий ряд: репродукції творів графіки та живопису (Л. да Вінчі «Мона Ліза (Джоконда)», С. Васильківський «На Харківщині- Пейзаж із волами», М. К. Реріха «Гімалаї»).

 Тип уроку:

комбінований урок.

Методи і засоби роботи:

евристична бесіда, практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності:

• під час заняття учні повинні демонструвати  розуміння основних технічних прийомів живопису;

• вміти застосовувати в роботі різноманіття кольорових нюансів;

вміти застосовувати емоційні почуття та асоціативне сприйняття

дійсності.    

Учні повинні  ЗНАТИ:

•  послідовність виконання вправи;

 •  принципи побудови пейзажної композиції;

Учні повинні  ВМІТИ:

• технічно правильно виконувати завдання за допомогою ранійше вивчених живописних технік ;

•творчо компонувати, грамотно підібрати пейзажний мотив, щоб він відповідав заданому настрою.

Хід уроку:

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 • Що таке лінійна перспектива?

 • Чи спостерігали ви за тим, як змінюється вигляд однакових предметів, що розташовані ближче до нас та далі від нас? Чи змінюється забарвлення предметів або об'єктів сонячної, похмурої та дощової погоди?

3. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

 4. ПООЧНИЙ ІСТРУКТАЖ 

 5. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Пригадаймо, що перспектива (у перекладі з лат. — дивитися крізь) — це спосіб зображення тривимірного простору та об'ємних предметів на двовимірній площині картини, малюнка, фрески та ін. Існує декілька видів перспективи. Розгляньмо деякі з них. Вам уже відоме поняття «лінійна перспектива». Вона розглядає питання, що пов'язані з формою та розміром предметів, які змінюються залежно від точки зору. Але способи зображення предметів у просторі не обмежуються тільки лінійною перспективою. Для передавання просторової глибини художники мають знати ще й про явище повітряної перспективи. Є натура, та є художник, а між ними існує зв'язок — це світло та повітряне середовище. Повітряною перспективою називають передавання глибини простору завдяки зменшенню чіткості обрисів предметів, зміненню кольорових відтінків під впливом повітряного шару, що розділяє предмет і спостерігача. (Запис до словничків.) Якщо закони лінійної перспективи визначені, то повітряна перпектива не має точних правил. її закони визначено факторами, які досить складно врахувати. Кожен художник керується власним досвідом щодо визначення повітряної перспективи. У чому ж полягає сутність процесу перспективного зображення? Чому той самий предмет за приближения або віддалення від нас ми бачимо по-різному? Роздивіться репродукцію картини С. І. Васильківського «На Харківщині. Пейзаж із волами». Предмети, що розташовані ближче до нас, чіткі, з ясно вираженими формами та кольором, але з віддаленням вони немовби розпливаються та втрачають чіткість — це і є явище повітряної перспективи (демонстрування наочності). Проведемо дослід. Примружте одне око й обведіть на віконному склі все, що бачите,— це й буде перспективним зображенням. Скло із цим зображенням буде картинною площиною. Ми малюємо не на склі, а на аркуші. Тому картинна площина під час малювання з натури існує в нашій уяві: ми переносимо зображення, яке бачимо, на аркуш або полотно. Повітряна перспектива у графіці. Працюючи над картиною, художники-графіки обов'язково пам'ятають про різну віддаленість предметів від ока людини, про різні плани. Проведемо дослід. Розгляньте предмети, що розташовані близько та далеко від нас. Порівняйте їх. У міру віддалення контрастність темних та світлих тонів поступово пом'якшується, а на горизонті їх забарвлення зливається в однотонний серпанок. Повітряна перспектива у живописі. Розгляньте репродукції з триплано-вими пейзажами М. К. Реріха «Гімалаї» і зробіть висновки щодо повітряної перспективи в них (демонстрування наочності). Яскравий, насичений колір предметів на передньому плані з віддаленням стає більш прохолодним, світлішим, наче розмитим (на задньому плані). На значній відстані темні предмети набувають синіх, блакитних і фіолетових відтінків. Так віддалені гори та ліси здаються нам синюватими. У далекосхідному живописі за допомогою повітряної перспективи передають грандіозні масштаби гірських пейзажів. В європейському мистецтві здавна відомий метод «сфумато» (у перекладі з італ. — затягнутий серпанком), що був розроблений Леонардо да Вінчі. Основний прийом цього метода — пом'якшення світлотіні й обрисів предметів з урахуванням впливу повітряного середовища. Саме такий прийом використав цей геніальний художник у картині «Мона Ліза (Джоконда)» (демонстрування наочності).

4. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Варіанти роботи:

• Замальовки з натури квітки або гілочки на тлі вікна

•  Виконання гірського пейзажу беремо більш насичений колір.

• Виконання трьохпланового пейзажу у техніці акварелі (із застосуванням знань про повітряну перспективу)

6. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

 • Що таке повітряна перспектива? Якими засобами її передають художники?

 • Чим відрізняється повітряна перспектива від лінійної?

7. ПІДСУМОК УРОКУ

Обговорення виконаних робіт. Викладач пропонує дітям уважно роздивитись виконані роботи, визначити найбільш вдалі роботи, звернути увагу на помилки та запропонувати способи їх виправлення. На завершення – аналіз творчих робіт викладачем.

Наочність

С. І. Васильківського «На Харківщині. Пейзаж із волами».

М. К. Реріха «Гімалаї»

Леонардо да Вінчі «Мона Ліза (Джоконда)»