Конспект заняття "Ринок праці"

Громадянська освіта, 10 клас

 

РИНОК ПРАЦІ

 

План

Що називають ринком праці

Хто є суб'єктами ринку праці

Що розуміють під професією, спеціальністю, спеціалізацією,  кваліфікацією

Що таке заробітна плата та які її форми

Які причини та наслідки безробіття

Міжпредметні зв'язки: географія (8 кл.), основи правознавства (9 кл.)

 

Навчальна література:

1. Бакка Т.В. Інтегрований курс «Громадянська освіта» (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Бакка Т. В., Марголіна Л. В., Мелещенко Т. В. – К. : УОВЦ «Оріон», 2018. – 240 с. : іл.

2. Васильків І. Д. Громадянська освіта. Інтегрований курс, рівень стандарту: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. // І. Д. Васильків, В. М. Кравчук, О. А. Сливка, І. З. Танчин, Ю. В. Тимошенко, Л. М. Хлипавка. – Тернопіль: Астон, 2018. – 256 с. : іл.

3. Ремех Т.О. Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас. Тестовий контроль результатів навчання / Т.О.Ремех, О.І.Пометун, І.П.Бондарук. Київ : Літера ЛТД, 2018. – 144 с.

Хід заняття

Актуалізація:

Чому праця є важливим складником життя людини?

Як питання праці регулюється в суспільстві?

Мотиваційне завдання:

Прокоментуйте наведені дані. Чи погоджуєтеся ви з таким прогнозом? На вашу думку, до чого може призвести зникнення певних професій, і який вихід із даної ситуації ви бачите? Які професії будуть розвиватися й чому?

Ринок праці (labor market) – сукупність економічних та юридичних відносин, які виникають у процесі купівлі та продажу трудових послуг працівників (послуг праці). На ньому формуються попит і пропозиція на трудові ресурси.

Виникнення ринку робочої сили пов’язане з існуванням вільної конкуренції, а також вільної праці, коли людина може в будь-який момент звільнитися.

 Учасниками ринку праці є роботодавці та наймані працівники.

Наймані працівники продають фізичні та розумові здібності, досвід і практичні навички, які потрібні для здійснення виробництва економічних благ. Вони формують пропозицію праці.

Пропозиція праці – це сукупність економічно активного населення, яке пропонує свою працю на ринку праці. Продавати свою працю може лише економічно активне населення.

 На формування пропозиції робочої сили на ринку впливає багато чинників: демографічні чинники, тобто склад населення, переважання в ньому різних вікових груп, система підготовки й перепідготовки кадрів, доступ до професійно-технічної та вищої освіти, а також освіти впродовж життя.

Покупцями людських ресурсів на ринку праці є роботодавці (фірми, організації, підприємства).

Роботодавці – це різноманітні підприємства, громадські організації, державні установи, окремі особи тощо, які мають потребу й використовують найману працю, а наймані працівники – особи, здатні виконувати суспільно корисну роботу, що пропонують власну робочу силу.

Роль держави на ринку праці:

1) виступає роботодавцем, винаймаючи працівників для державних установ і підприємств (у 2017 р. в Україні налічувалося понад 200 тис. державних службовців);

2) виконує на ринку такі функції:

• регулює ринок праці, встановлюючи «правила гри» для працівників і роботодавців: визначає рівень мінімальної зарплати, забезпечує соціальні гарантії працівників, установлює тривалість робочого дня тощо;

• забезпечує нормативно-правову базу функціонування ринку праці та контроль за дотриманням законодавства;

• сприяє розвитку внутрішнього ринку, забезпеченню платоспроможності населення;

• формує систему соціального захисту;

• підтримує розвиток професійних спілок.

 З боку роботодавців виникає попит на працю. Попит на працю – це платоспроможна потреба роботодавців у трудових ресурсах організації для здійснення процесу виробництва. На ринку робочої сили відбувається працевлаштування, він забезпечує ефективне використання трудових ресурсів.

Суб’єктами (учасниками) ринку праці є роботодавці, які винаймають робочу силу, та наймані працівники, які її продають.

Завдання:

1) Як на практиці відбувається процес працевлаштування?

2) Складіть алгоритм працевлаштування особи.

 Для того щоб займати певну посаду, працівникові необхідно мати професійну придатність, тобто сукупність знань, умінь, навичок, особистих якостей, необхідних для виконання відповідних посадових завдань, володіти професією і кваліфікацією.

Професія – це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у процесі спеціальної підготовки. Перші професії виникають на певному етапі розвитку людства, коли людина вже не могла сама виробляти все необхідне для свого життя. З виникненням централізованої держави правителі починають потребувати управлінців для ведення справ та військових для оборони, і кількість професій зростає. В епоху індустріалізації зростає кількість робітничих професій. Завдяки науково-технічному прогресу починають розвиватися професії сфери послуг, професії, пов’язані з поширенням масової інформації, тощо. У «Міжнародному класифікаторі професій» описано 9333 професії. Технічний прогрес суспільства активно змінює види професій, з’являються нові та зникають старі.

 У межах певної професії виокремлюють спеціальність та спеціалізацію.

Спеціальність (фах) – це певний вид роботи в рамках однієї професії. Приклад: професія лікаря має одну з таких спеціальностей: хірург, терапевт, невропатолог та інші.

Спеціалізація – це вузько диференційована галузь трудових функцій, яка передбачає наявність знань, умінь та навичок для здійснення професійної діяльності у межах зазначеної спеціальності. Приклад: спеціалізації спеціальності хірурга: нейрохірург, кардіохірург, хірург-стоматолог.

Рівень професіоналізму в певному виді діяльності визначає кваліфікацію працівника.

Кваліфікація – це рівень професійної придатності працівника виконувати доручені йому професійні функції та завдання. У дипломі чи іншому документі про професійну підготовку (посвідченні, сертифікаті тощо) кваліфікацію визначають через назву професії (інженер-радіолог, економіст,

токар, секретар-стенографіст тощо).

 Що вищою є кваліфікація працівника, то кращими будуть умови, на які він може розраховувати при укладанні трудового договору. Вищу кваліфікацію можна здобути завдяки досвіду роботи на певній посаді, навчаючись на різноманітних курсах, семінарах, тренінгах чи майстер-класах. Часто підвищенням кваліфікації персоналу займається кадрова служба підприємства.

 Праця на ринку є послугою, яка надається найманим працівником (робітником) наймачеві (роботодавцеві) за певну ціну. Ціна праці для найманого працівника є винагородою за використання його праці, тобто заробітною платою.

 

 На конкурентному ринку праці заробітна плата визначається попитом і пропозицією робочої сили. Держава встановлює та гарантує найманим працівникам мінімальний рівень заробітної плати.

 Форми оплати праці найманих працівників такі:

- погодинна (Hour payment of labour) – оплата праці за відпрацьований час;

- відрядна (Piece-rate pays of labour) – оплата праці за кількість виготовленої/ реалізованої продукції (робіт, послуг); розмір залежить від результатів діяльності працівника;

- за тарифною системою (Tariff system) – оплату праці диференціюють через кваліфікацію, умови, шкідливість праці найманого працівника.

 На заробітну плату найманого працівника впливає досвід, кваліфікація, освіта, що визначають якість праці, яку він може виконувати. У деяких випадках на оплату впливає унікальність здібностей працівника, наприклад, у випадку гравців футбольного клубу вищої ліги.

 За класифікацією Міжнародної організації праці (МОП), усе населення поділяють на три групи:

- зайнятих (люди, які мають роботу);

- безробітних (хто не має роботи, але активно її шукає);

- незайнятих (люди, які не мають роботи й не шукають її).

Завдання:

Які, на вашу думку, основні причини безробіття в Україні?

 У суспільстві завжди існує певний рівень безробіття, який вважається природнім. Безробіття також виникає через недостатню забезпеченість працездатного населення можливістю працювати й отримувати дохід. Це перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Це пов’язано з тим, що завжди існує певна кількість людей, які активно шукають роботу і яким потрібен певний час для переходу на нову роботу або отримання перепідготовки. Водночас, коли економіка не в стані забезпечити робочими місцями всіх, хто хоче й може працювати, суспільство недоотримує необхідний продукт. Це заважає розвитку суспільства, воно втрачає потенційні можливості.

 Безробіття має різні наслідки для різних груп населення. Зазвичай воно нижче серед керівних кадрів і вище серед некваліфікованих робітників. Це не дивно, адже підприємства намагаються утримати тих працівників, у підготовку яких було вкладено багато часу й ресурсів. Найвразливішими категоріями населення щодо безробіття вважають молодь і людей із особливими потребами.

 Наслідки безробіття:

- економічні: недовироблена продукція, зменшення податкових надходжень до бюджету, збільшення навантаження на державний бюджет через необхідність соціальної допомоги безробітним;

- соціальні: зниження рівня споживання, доходу домогосподарства тощо.

 Тривале безробіття й погіршення матеріального стану можуть призводити до депресії, стресу, підриву здоров’я, розпаду сімей. Неспроможність знайти легальні джерела прибутку штовхає деяких людей на шлях злочинності.

Завдання:

Які ще наслідки безробіття ви можете назвати?

 

Завдання для учнів

І. Тестові завдання

Варіант 1.

Оберіть одну правильну відповідь із чотирьох (1 бал за кожну правильну відповідь)

1. Система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем трудових послуг працівників (послуг праці), – це

А конкуренція; Б ринок праці; В робоча сила; Г працевлаштування.

2. Конкретна діяльність, ремесло, комплекс функцій, рід роботи, який виконується індивідом і є складовою частиною будь-якої трудової діяльності називається

А спеціальністю; Б кваліфікацією; В професією; Г стажуванням.

3. Визначення поняття «найманий працівник» подане в рядку

А фізична особа, яка організовує власну справу, керує нею і водночас бере на себе відповідальність і ризикує з метою отримання прибутку;

Б юридична особа  або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів та несе обов'язки із виплати заробітної плати та сплати податків;

В власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, та фізична особа, яка використовує найману працю;

Г фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

4. При прийнятті на роботу працівник і роботодавць укладають

А договір про співпрацю; Б договір про надання послуг;

В колективний договір; Г трудовий договір (контракт).

5. Із логічного ряду складників кваліфікації працівника випадає/випадають

А загальноосвітні й спеціальні знання та вміння; Б власний ризик;

В досвід; Г трудові навички.  

6. Соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування, називають

А трудовою міграцією; Б непрацездатністю особи; В безробіттям; Г звільненням працівника.

 

Варіант 2.

1. Здатність людини до праці, сукупність її фізичних, інтелектуальних здібностей, набутих знань і досвіду, які використовуються у процесі виробництва матеріальних благ та надання послуг, – це

А трудовий резерв; Б працездатність; В робоча сила; Г ринок праці.

2. Основною функцією ринку праці є

А соціальна; Б виробнича; В управлінська; Г відтворювальна.

3. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом), – це

А роботодавець; Б підприємець; В працівник; Г директор.

4. Визначення поняття «заробітні плата» подане в рядку

А одна з форм заохочення успіхів, досягнутих в праці;

Б частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат;

В винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник/уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;

Г гроші або матеріальні цінності, одержувані фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.) за певний період часу.

5. Вид заняття, комплекс знань, вмінь і навичок, необхідних для визначеного роду діяльності в межах однієї професії, це -

А стажуванням; Б кваліфікацією; В професією; Г спеціальністю.

6. Пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетином державного кордону або меж адміністративно-територіальних одиниць України, називають

А відтоком трудових ресурсів; Б плинністю кадрів;

В самозайнятістю населення; Г трудовою міграцією.

 

ІІ. Висловите по 2 аргументи зі сторони ствердження й заперечення з дискусійного питання та сформулюйте власний висновок (3 бали)

Дискусійне павутиння

Демократична держава зобов'язана опікуватися безробітними громадянами

Так	Ні
Висновок:

 

ІІІ. У першому десятиріччі ХХІ століття активізувалися тенденції здобуття основної та додаткової освіти впродовж трудового життя працівника. У європейських країнах вона отримала назву «Програма навчання протягом життя» (Lifelong Learning Programme).

1) Що таке, на вашу думку, освіта впродовж життя?

2) Чому це є актуальним зараз?