Конспект заняття секції "Українська мова" МАН Тема. "Чергування голосних"

Тема. Складні випадки правопису слів із чергуванням голосних  звуків

Соціокультурна лінія. Простори моєї Батьківщини

Мета: повторити знання здобувачів освіти про основні чергування голосних звуків; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти  орфографічні помилки у писемному мовленні; розвивати грамотне використання правил правопису, уміння практично використовувати вивчені правила; виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

 Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця «Чергування голосних  звуків»

                          Тип заняття: вивчення нового матеріалу

План заняття

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Бесіда

ІІІ. Повідомлення теми, мети заняття. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприймання й засвоєння нового матеріалу

4.1. Спостереження за мовним матеріалом

4.2. Робота з таблицею «Чергування голосних звуків»

V. Закріплення вивченого матеріалу

5.1.  Вправа «Орфографічний практикум»

5.2. Гра «Знайди відповідне слово»

5.3. Самостійна робота

5.4. Гра «Коректор»

5.5. Дослідження-трансформація

VI. Підсумок заняття

6.1. Вправа «Поміркуй»

VII. Домашнє завдання

Хід заняття

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Бесіда

– Пригадайте, коли відбувається чергування звуків?

– Чи у всіх випадках у словах відбувається чергування?

 – Назвіть слова, у яких відбувається чергування голосних звуків.

ІІІ. Повідомлення теми, мети заняття Мотивація навчальної діяльності

–  Отож, тема нашого заняття звучить так: «Складні випадки правопису слів із чергуванням голосних звуків». Ми з вами повторимо і поглибимо знання про чергування голосних звуків. Навчимося формувати правописні вміння. Знання цього матеріалу допоможуть сформувати орфографічні та орфоепічні навички.

IV. Сприймання й засвоєння нового матеріалу

4.1. Спостереження за мовним матеріалом

Дослідження-спостереження.

Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені літери, поясніть вживання їх. Доберіть до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з’ясуйте його. 

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 

2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і по рвали на шматки (О.Пархоменко).

3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М. Сингаївський). 

4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..титься і в калюжу – бух! (Л. Глібов). 

5. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

6. У зеленому намисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. (Г. Донець).

7. Осінь ялинки не ч..пає, доглядає, наче мати, – все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г. Донець).

8. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала (О.Пархоменко). 

9. Внучка сміливо прод..рається лісовими хащами.

10. Сидимо собі, ліс кругом завм..р.

11. Сьогодні дідусь уже зб..рався пов..зти дівчинку до Тихого океану.

12. Через хвилину судно стишувало хід, перем..гаючи піняві хвилі (М.Яненко). 

13. Бабуся заг..няє нас до хати (М. Стельмах).

Матеріал для вчителя: 

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заберем (забирати).

2. Два вітри підкрались стиха, в баби виривали (рвали) нитки і по рвали на шматки (О. Пархоменко). 

3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе летить (прилітає, долітає) бджола. Дівчинка в коси тебе заплела (плести, заплітати) (М.Сингаївський). 

4. Ми повибігаємо, снігу накачаємо купу за садком. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова покотиться (котити, перекотити) і в калюжу – бух! (Л. Глібов).

5. Можна все на світі вибирати (вибір), сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 

6. У зеленому на мисті, синьоока, чарівна, стеле килими барвисті, йде дібровами весна.

7. Осінь ялинки не чіпає (зачепити), доглядає, наче мати, – все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г. Донець). 

8. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підмела (замітати), прибрала (О. Пархоменко). 

9. Внучка сміливо продирається лісовими хащами.

10. Сидимо собі, ліс кругом завмер (завмирати).

11. Сьогодні дідусь уже збирався (зберетесь) повезти  дівчинку до Тихого океану.

12. Через хвилину судно стишувало хід, перемагаючи (перемога) піняві хвилі (М. Яненко). 

13. Бабуся заганяє (гонити) нас до хати (М. Стельмах).

–  Назвіть слова, у яких відбулося чергування?

 – Які орфограми ви визначили в словах?

4.2. Робота з таблицею «Чергування голосних звуків»

Чергування голосних звуків

Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних фонем. Найпоширенішим в українській мові є чергування о, є з і.
Воно відбувається:        

а) у закритому складі: школа – шкіл, гора — гірський, чоло — чільний, радості — радість, слово — слів, ночі — ніч, батькова — батьків, воля — вільний, моя — мій, могти — міг, стою — стій, береза — беріз, перо — пір 'я, женити­ся — жінка, ременя — ремінь, лебедя — лебідь, село — сіл, ковалева — ковалів, принесу — приніс, семи — сім, Києва — Київ;

б)  у відкритому складі, якщо в наступному складі є суфікси -ок, -ець: гора — згірок, чоло — причілок, моста — місток, возити — візок, дзвонити — дзвінок, двері — одвірок, олово — олівець, острови — острівець, кончина —кінець, верховий — верхівець; а також: ущелина — щілина, прорвати — прірва, прозивати — прізвище;

в)  перед подвоєнням приголосних: ночі — ніччю, солі —сіллю, дорога — роздоріжжя, ворота — підворіття, гол­ка — гілля, речі — річчю, промені — проміння, мести — сміття, зелень — зілля;   

г) у коренях дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува: берегти — зберігати, брехати — набріхува­ти, викоренити — викорінювати, гребти — згрібати, застебнути — застібати, зачепити — зачіпати, защепнути — защіпати, летіти — літати, мести — замітати, пекти — випікати, підперезати — підперізувати, плеска­ти — запліскувати, плести — заплітати, стерегти — остерігати, стрелити — стріляти, текти — протікати, тесати — обтісувати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати, шептати — нашіптувати, виволокти — ви­волікати, полоскати — прополіскувати.

Але чергування о, є з і в закритому складі не відбувається:

а) якщо о, є випадні або вставні: сон — сну, вогонь — вог­ню, садок — садка, пісок — піску, день — дня, орел — орла, квітень — квітня; вікно — вікон, сосна — сосон, весна — весен, дно — ден (виняток: шворінь — шворня),   а також у словах: любов — любові, лоб — лоба, льон — льону, рот — рота, мох — моху, лев — лева;

б) у групах -оро-, -єре-, -оло-, -еле-, -ор-, -ер-, -ов-: во­рон, сторож, поборов, берег, перед, голос, солод, розколов, молов, зелень, шелест, борг, борщ, верх, чверть, вовк, шовк (винятки: дорога — доріг, сторона — сторін, ворота — воріт, борода — борід, борона — борін, корова — корів, порога — поріг, оборогу — оборіг, морогу — моріг, смороду —сморід, береза — беріз, череда — черід, болото — боліт,   стерегла — стеріг, зберегла — зберіг, волокла — волік та ін.);

в) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос,   -роб, -лов: діловод, паровоз, медонос, хлібороб, риболов; але в частинах -хід, -гін, -ріг чергування відбувається: теп­лохід, пішохід, водогін, коногін, носоріг, Козеріг; у книжних словах: пророк, потоп, закон, вирок, богослов, світоч, народ, прапор, завод; а також за традицією в деяких прізвищах: Боровиковський, Котляревський, Глібов (але: Голованівський, Желехівський, Миньківський, Щоголів тощо);

ґ) в іншомовних словах: атом, вагон, вазон, метеор, шофер, студент, Лондон, Вашингтон, Дон Кіхот, Бетховен, Рос­тов (і ростовський), Тургенєв (і тургенєвський).

У кількох дієслівних коренях є (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з и (ир): беру — збирати, визбирувати; вмер­ти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати.

Подібне чергування е з и відбувається також у словах сте­лити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) — проклинати.

У деяких випадках є чергується з о. Так, після шиплячих («ше їжджу») та й виступає звук є, якщо далі йде теперішній чи колишній м'який приголосний або шиплячий,  о, якщо далі йде споконвічно твердий нешиплячий приголосний: вечеря — вечора (від вечір), женитися — жонатий, четвертий — чотири, чернетка — чорний, вершечок — вершок, лієчка — лійок.

Іноді трапляються відхилення від цього правила. Перед споконвічно твердим нешиплячим може виступати є: жердка, щедрий, щепа, печера, щезнути, черга, червоний. І навпаки: чоріти, чорниці, чорнило, кийочок.

У прикметниках після твердих приголосних вживається суфікс -ов: зимовий, службовий, судовий, мостовий, кварцовий, Іванова, братова.             

Після м'яких та шиплячих якщо наголос падає на закінчення, також виступає суфікс -ов: польовий, тіньовий, осьовий, дійовий, дощовий, сторожовий; якщо наголос падає на основу, то вживається суфікс -ев-(-єв-): травневий, кінцевий, алюмінієвий, грушевий, спарже­вий, життєвий (і життьовий), взуттєвий (і взуттьовйй), борщевий (і борщовий), Василева, Мусієва, Дорошева, лікарева.

V. Закріплення вивченого матеріалу

5.1.  Вправа «Орфографічний практикум»

У поданих прислів’ях до виділених слів доберіть такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і запишіть пари слів. Назвіть, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.

1. Тиха вода береги ломить (ламати).

2. Осінь підганяє (гонити), зима не жде.

3. Не кажи гоп, поки не перескочиш (скакати, скочити).

4. Хто два зайці гонить (ганяти), той жодного не зловить. 

5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться (дертися).

6. Дівка заплетена (заплітати), а хата не метена (мести).

7. Кинь ячмінь в болото – убере (брати) тебе в золото.

8. Гей, звідкіль ти прилетіла (прилітати), ластівочко мила?

9. Хто знання має, той і мур зламає (зломити).

10. Зробив справу – віднеси (принісши), п’ять нових захопи.

11. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.

12. Хоч мороз і припікає (пекти), зате комарів немає.

– Які чергування вам зустрічались?

 – Які правила ви використовували під час виконання завдання?

– У  яких словах вам були незрозуміле чергування звуків?

• Отже, який висновок ми можемо зробити? (що голосні о, е чергуються з і, е чергується з и.)

5.2. Гра «Знайди відповідне слово»

Прочитайте загадки. Випишіть слова, в яких можливе чергування голосних та доберіть такі споріднені, у яких це чергування відбувається.

1. Тільки припече, воно зразу ожива.

2. Текло, текло і лягло під скло. 

3. Руками впирається, ногами лізе.

4. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали.

5. Зимою зрію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 

6. Я росла в темній темниці, як зросла – взяли в світлицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.

Відгадки: 1. Бджола. 2. Вода і лід. 3. Рак. 4. Цибуля. 5. Сніг. 6. Картопля.

• Які правила ви використовували під час виконання завдання?
• Який висновок ми можемо зробити?

5.3. Самостійна робота

Вставте пропущені букви й поясніть свій вибір. Підкресліть слова, правопис яких слід запам’ятати.

Сх..лятись (схилятись), завм..рати (завмирати), тр..мтіти (тремтіти), ч..р..да (череда), ч..брець (чебрець), х..мерний (химерний), л..маю (ламаю), експ..р..мент (експеримент), р..жим (режим), здр..гатися (здригатися), доб..ратися (добиратися), ж..рдина (жердина), л..генда (легенда), к..парис (кипарис), бл..щати (блищати), к..п’яток (кип’яток), д..монстрація (демонстрація), ст..блина (стеблина), т..пло (тепло), т..р..торія (територія).

5.4. Гра «Коректор»

Перекладіть із російської мови  українською, запишіть і поясніть написання е чи о.

Чело (чоло), вечером (ввечері), щека (щока), пшеничный (пшеничний), женатый (жонатий), желтый (жовтий), пшенный (пшонний), шорох (шелест), пчела (бджола), щебень (щебінь), шов (шов), шел (йшов), шелк (шовк), чернить (чорнити), чесать (чесати), жестокость (жорстокість), шофер (шофер), жесть (жерсть), шерстяной (шерстяний), шоколад (шоколад), шестой (шостий), шелестеть (шелестіти), чего (чого), человек (чоловік), черепица (черепиця), жернова (жорна).

5.5. Дослідження-трансформація

Подані прикметники чоловічого роду змініть за родами, поєднавши кожен прикметник з іменником. Запишіть, простежте за зміною о, е з і в основі прикметників, назвіть морфему, у якій вона відбувається, та фонетичну умову.

Зразок. Братів син, братова сім’я, братове доручення — чергування о відкритого складу з і закритого складу в суфіксі.

Батьків, Михайлів, В’ячеславів, Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів, товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів, Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.

VI. Підсумок заняття

6.1. Вправа «Поміркуй»

Запишіть назви рослин, дерев, квітів, міст, річок, які відомі вам в Україні, та утворіть від них похідні слова, у яких відбувається чергування.

VII. Домашнє завдання

Напишіть твір «Простори рідної Батьківщини» використовуючи слова, у  яких відбувається чергування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ «ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ»

ЗАВДАННЯ 1

Дослідження-спостереження «Мозаїка пір року».

Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені літери, поясніть вживання їх. Доберіть до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з’ясуйте його. 

1. У зеленому намисті,

Синьоока, чарівна,

Ст..ле килими барвисті,

Йде дібровами весна. (Г. Донець).

2. Біла ромашко, як ти цвітеш!

З медом від тебе л..тить бджола.

Дівчинка в коси тебе запл..ла (М. Сингаївський). 

3. Осінь ялинки не ч..пає,

Доглядає, наче мати,

– Все про неї тільки й дбає,

Щоб зимі подарувати (Г. Донець).

4. Ми повибігаємо,

снігу нак..чаємо

купу за садком.

Баба буде плакати,

будуть сльози капати,

знівечать кожух.

Голова пок..титься

і в калюжу – бух! (Л. Глібов). 

ЗАВДАННЯ 2

«Орфографічний практикум»

У поданих прислів’ях до виділених слів доберіть такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і запишіть пари слів. Назвіть, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.

1. Тиха вода береги ломить.

2. Осінь підганяє, зима не жде.

3. Не кажи гоп, поки не перескочиш.

4. Хто два зайці гонит), той жодного не зловить. 

5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться.

6. Дівка заплетена, а хата не метена.

7. Кинь ячмінь в болото – убере тебе в золото.

8. Гей, звідкіль ти прилетіла, ластівочко мила?

9. Хто знання має, той і мур злама.

10. Зробив справу – віднеси, п’ять нових захопи.

11. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.

12.  Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

 

ЗАВДАННЯ 3

 Гра «Знайди відповідне слово»

Прочитайте загадки. Випишіть слова, в яких можливе чергування голосних та доберіть такі споріднені, у яких це чергування відбувається.

1. Тільки припече, воно зразу ожива.

2. Текло, текло і лягло під скло. 

3. Руками впирається, ногами лізе.

4. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали.

5. Зимою зрію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 

6. Я росла в темній темниці, як зросла – взяли в світлицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.

ЗАВДАННЯ 4

Самостійна робота

Вставте пропущені букви й поясніть свій вибір. Підкресліть слова, правопис яких слід запам’ятати.

Сх..лятис, завм..рати, тр..мтіти, ч..р..да, ч..брець, х..мерний, л..маю, експ..р..мент, р..жим, здр..гатися, доб..ратися, ж..рдина, л..генда, к..парис, бл..щати, к..п’ято, д..монстрація, ст..блина, т..пло, т..р..торія.

ЗАВДАННЯ 5

Гра «Коректор»

Перекладіть із російської мови  українською, запишіть і поясніть написання е чи о.

Чело, вечером, щека, пшеничный, женатый, желтый, пшенный, шоро, пчела, щебень, шов, шел, шелк, чернить, чесать, жестокость, шофер, жесть, шерстяной, шоколад, шестой, шелестеть, чего, человек, черепица, жернова.

ЗАВДАННЯ 6

Дослідження-трансформація

Подані прикметники чоловічого роду змініть за родами, поєднавши кожен прикметник з іменником. Запишіть, простежте за зміною о, е з і в основі прикметників, назвіть морфему, у якій вона відбувається, та фонетичну умову.

Зразок. Братів син, братова сім’я, братове доручення  – чергування о відкритого складу з і закритого складу в суфіксі.

Батьків, Михайлів, В’ячеславів, Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів, товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів, Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.