Конспект заняття секції "Українська мова" МАН Тема. "Чергування голосних і приголосних звуків"

ТЕМА: Складні випадки правопису слів  із чергуванням голосних та приголосних звуків

МЕТА: систематизувати знання здобувачів освіти про чергування голосних і приголосних,  закріпити знання про основні орфограми, навчити здобувачів освіти редагувати текст та знаходити вивчені чергування; розвивати усне і писемне мовлення, логічне мислення школярів; виховувати естетичні смаки, інтерес до творчості К. Білокур, гордість за своїх земляків.

Вид заняття:    практичне заняття з використанням інтерактивних методів навчання.

Обладнання: підручники, мультимедійна презентація.

Методи,  прийоми і форми роботи: слово викладача, бесіда;  мовне дослідження, творче конструювання, словникова робота, ігрові моменти, вправа «Мікрофон», пошукове редагування, розв’язування задачі з ключем.

Міжпредметні зв’язки: література (читання поезії), живопис (образотворче мистецтво), математика, культурологія.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційна частина заняття. 

Ознайомлення школярів із темою та навчальними цілями заняття.

СЛАЙД 1. Сьогодні ми пригадаємо складні випадки правопису  слів із чергування голосних і приголосних звуків.

СЛАЙД 2. Одночасно познайомимося з ім`ям  Катерини Білокур, самобутньої художниці з народу, яка зображувала на своїх картинах нев`янучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель. Вона назавжди увійшла в історію українського народного мистецтва. Її твори заворожують глядача щедрістю барв, заволікають радісним сприйняттям світу.

Протягом заняття на слайдах будуть з’являтися картини цієї талановитої художниці.

2. Мотивація навчання (з’ясовуємо необхідність вивченої теми).

3. Викладення та вивчення нового матеріалу (зміст позначених питань подається у вправах, які вихованці мають виконувати).

 – Що називається чергуванням?

– Для чого вони потрібні в українській мові?

– Які чергування голосних вам відомі? Наведіть приклади.

ВИСТУП ЗДОБУВАЧ А ОСВІТИ (підготовлений удома)

Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в тих самих частинах слів

СЛАЙД 3-4. Складні випадки чергування голосних в українській мові

Е – И – нуль звука (у небагатьох дієслівних коренях е, якщо далі з’являється суфікс А, чергується з И)   Беру – вибираю – вибрати, вмерти – вмирати – вмру, здерти – здирати – драти, терти – стирати – тру.

О — А (у кількох дієслівних коренях О перед наступним складом із суфіксом А або УВА чергується з А)    Ломити – зламати, допомогти – допомагати, схопити –хапати, допомогти – допомагати.

О (Е) — І  (у закритому складі – і, у відкритому – о(е))  Загону – загін, село – сіл, каменя – камінь.

Е — О (після шиплячих та й)   Вечеря – звечора, шести – шостий, женити – жонатий, боєць – бойовий, копієчка – копійок.

СЛАЙД 5.

МОВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (1 школяр виконує біля дошки)

До виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів.

Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоучку, просто визнали за художницю.

Могла – міг, своїми – свій, ходила – хід, школи – шкіл, село – сіл, вона – він, провела – провів, сільську – село, жінку – жонатий – женити.

СЛАЙД 6.

• Що вам відомо про чергування приголосних?

Чергування приголосних звуків

Чергування звуків — закономірна заміна одного звука іншим у тому самому чи спорідненому слові. При зміні й творенні слів задньоротові приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного по¬м'якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а саме:

г — з — ж: нога — нозі — ніженька, друг — друзі — дружба, могти — можу, казати — кажу,

к — ц — ч: рука — руці — рученька, рік — у році — річний, пекти — печений, вулиця — вуличний;

х — с — ш: вухо — у вусі — вушенько, рух — у русі — рушити, ковалиха — ковалишин, колихати — колишу, писати — пишу,

ґ — дз — дж: ґерлиґа — ґерлидзі — ґерлидженька, Ґриґа — Ґридзі — Ґриджин.

Проте внаслідок дисиміляції (розподібнення) звуків замість закономірного ч вимовляється й пишеться ш у словах рушник, рушниця, дворушник (від рука), мірошник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від сонце), сердешний «бідолашний» (від серце, але: сердечний «серцевий, ширий і т. п.»). В інших подібних випадках незалежно від вимови пишеться буква ч: молочний, пшеничний, сонячний, ячний, яєчня.

У дієсловах, крім того, відбувається перехід зубних приголосних д, т, з, с у шиплячі, а саме:

д — дж: садити — саджу — посаджений; водити — воджу — проводжати, загородити — загороджу, правда — справджуватися (винятки: завадити — заважати, привидітися — увижатися);

зд — ждж: їздити — їжджу;

т — ч: платити — плачу — заплачений, хотіти — хочуть;

ст — щ: захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу —    розміщувати.

В інших частинах мови чергується д — ж (а не д — дж, як у дієсловах): уродити — урожай, огородити — огорожа, погода — погожий, переходити — перехожий, правда — справжній.

У звукосполученнях дт, тт перші звуки д і т чергуються з приголосним с: веду — вести, ненавидіти — ненависть, цвіт — цвісти, мету — мести.

Усі чергування приголосних позначаються на письмі відповідними буквами. 

ВИСТУПИ ШКОЛЯРІВ (підготовлені вдома)

г – з – ж: нога – нозі – ніженька;

к – ц – ч: рука – руці – рученька;

х – с – ш: вухо – у вусі – вушко;

д – дж: садити - саджу;

зд – ждж: їздити – їжджу;

т – ч: платити – плачу;

ст – щ: захистити – захищений;

д – ж: уродити – урожай;

д – ст: ненавидіти – ненависть;

т – ст: цвіт – цвісти;

б – бл: губити – гублю;

п – пл: ліпити – ліплю;

в – вл: ловити – ловлю;

м – мл: ломити – ломлю;

ф – фл: графити – графлю.

СЛАЙД 7.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств- (розповідь викладача)

При творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- приголосні на стику твірної основи й суфікса можуть зазнавати різних змін:

 - г, з, ж + с = з: Кривий Ріг – криворізький, Кавказ – кавказький, Париж – паризький;

 - к, ц, ч + с = ц: козак – козацький, купець – купецтво, ткач – ткацтво;

 - х, с, ш + с = с: чех – чеський, Одеса – одеський, товариш – товариство.

  Винятки: баски – баскський, тюрки – тюркський, Мекка – меккський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Дамаск – дамаський.

  Якщо твірна основа закінчується на Д або Т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: солдат – солдатський, люди – людство.

 Якщо в кінці твірної основи після приголосного стоїть суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) цей суфікс випадає: Каховка – каховський.

РОБОТА  З ПІДРУЧНИКОМ. Ознайомлення із таблицею «Зміни приголосних» при творенні нових слів за допомогою суфіксів.

СЛАЙД 8. Творче конструювання (1 здобувач освіти виконує біля дошки)

►    Утворити від поданих у дужках іменників прикметники й записати усі словосполучення. Скласти з ними 5 речень.

(Богданівка) художниця,  (Париж) виставка, (село) повітря, (людина) творчість, (Волга) берег; (Сиваш) озеро; (казах) діти; (Кременчук) область; (Кавказ) довгожитель; (товариш) розмови; (Запоріжжя) степи.

Богданівська художниця, паризька виставка, сільське повітря, людська творчість, волзький берег, Сиваське озеро (озеро Сиваш), казахські діти, Кременчуцька область, кавказький довгожитель, товариські розмови, запорізькі степи.

Утворені від власних назв відносні прикметники на –ськ- пишуться з малої букви.

СЛАЙД 9.

ГРА «ЖАРТІВЛИВА ТОРБИНКА»  (вихованці по черзі витягують завдання)

1. З чого починається день? [д]

2. Вечір чим кінчається, а ранок починається? [р]

3. До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу? (Анна – манна)

4. Як з буряка зробити бурю? (Буряк – буря)

5. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? [o]

6. Яке слово об'єднує 33 букви? (Азбука)

7. Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива? [у]

8. Що треба зробити, щоб морський рак полетів? (Омар  – комар)

9. Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу. (Хміль – джміль)

10. Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге – фруктове дерево. (Злива – слива)

СЛАЙД 10.

Пошукове редагування. Прочитати текст, знайти пунктуаційні недоліки, а також орфографічні помилки. Запишіть правильно. (1 школяр біля дошки)

1. Катерина Білокур прочитала про миргородський технікум художньої кераміки.  Вона вирушила до миргорода, взявши із собою два малюнки,  виконаних на папірі.

2. У Богданівку приїжжає Володимир Хитько і кілька картин забирає із собою в Полтаву для організації персональної виставки К. Білокур.

3. Художниця пише квіти,  бо крашчого за них немає нічого у світі.

4. Шість жоржин на картині «Колгоспне поле» Білокур писала три тиждні.

5. Твори Катерини Білокур регулярно експонуюцця на виставках – у Полтаві, Київі, Москві, інших містах.

СЛАЙДИ 11-12.

СЛОВО  УЧИТЕЛЯ. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» й «Колгоспне поле» – були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі в 1954 р. Там їх побачив Пабло Пікассо. Весь світ облетіли його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!» А Катерину Білокур назвав «геніальною».

ВИКЛАДАЧ. Не захоплюватися картинами К. Білокур неможливо, бо в них – неповторний, витворений чулим до краси серцем світ.

Поезія Д. Луценка

      Для мене багато не треба,

      Щоб ласку і добрість пізнати,

      Лиш просвіток рідного неба

      Та затишок теплої хати,

      Для мене багато не треба,

       Щоб серце забилось раптово.

       Лиш латочку рідного неба,

       Та матері лагідне слово…

Рідна земля, небо, квіти, природа живили творчість видатної художниці. Я бажаю і вам отримувати наснагу до творчості із джерел рідної землі.

СЛАЙД 13.

 Рефлексія. Гра «Мікрофон».

• Що нового ви  дізналися    на занятті?
• Чого навчилися?
• Що сподобалося на занятті, а що – ні?
• Чи досягли ми поставленої мети?

Коментар відповідей здобувачів освіти. Виставлення оцінок.

СЛАЙД 14.

Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Моє ставлення до творчості Катерини Білокур», використавши слова на вивчені орфограми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ «ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ»

ЗАВДАННЯ 1

МОВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (1 школяр виконує біля дошки)

До виділених слів доберіть такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і запишіть пари слів.

Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоучку, просто визнали за художницю.

ЗАВДАННЯ 2

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств-

При творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- приголосні на стику твірної основи й суфікса можуть зазнавати різних змін:

 - г, з, ж + с = з: Кривий Ріг – криворізький, Кавказ – кавказький, Париж – паризький;

 - к, ц, ч + с = ц: козак – козацький, купець – купецтво, ткач – ткацтво;

 - х, с, ш + с = с: чех – чеський, Одеса – одеський, товариш – товариство.

  Винятки: баски – баскський, тюрки – тюркський, Мекка – меккський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Дамаск – дамаський.

  Якщо твірна основа закінчується на Д або Т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: солдат – солдатський, люди – людство.

 Якщо в кінці твірної основи після приголосного стоїть суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) цей суфікс випадає: Каховка – каховський.

***

Творче конструювання (1 здобувач освіти виконує біля дошки)

Утворіть від поданих у дужках іменників прикметники й запишіть усі словосполучення. Складіть із ними 5 речень.

(Богданівка) художниця,  (Париж) виставка, (село) повітря, (людина) творчість, (Волга) берег; (Сиваш) озеро; (казах) діти; (Кременчук) область; (Кавказ) довгожитель; (товариш) розмови; (Запоріжжя) степи.

***

Утворені від власних назв відносні прикметники на –ськ- пишуться з малої букви.

ЗАВДАННЯ 3

ГРА «ЖАРТІВЛИВА ТОРБИНКА»  (вихованці по черзі витягують завдання)

1. З чого починається день?

2. Вечір чим кінчається, а ранок починається?

3. До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу?

4. Як з буряка зробити бурю?

5. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка?

6. Яке слово об'єднує 33 букви?

7. Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива?

8. Що треба зробити, щоб морський рак полетів?

9. Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу.

10. Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге – фруктове дерево.

ЗАВДАННЯ 4

Пошукове редагування.

Прочитайте текст, знайдіть пунктуаційні недоліки, а також орфографічні помилки. Запишіть правильно. (1 школяр біля дошки)

1. Катерина Білокур прочитала про миргородський технікум художньої кераміки.  Вона вирушила до миргорода, взявши із собою два малюнки,  виконаних на папірі.

2. У Богданівку приїжжає Володимир Хитько і кілька картин забирає із собою в Полтаву для організації персональної виставки К. Білокур.

3. Художниця пише квіти,  бо крашчого за них немає нічого у світі.

4. Шість жоржин на картині «Колгоспне поле» Білокур писала три тиждні.

5. Твори Катерини Білокур регулярно експонуюцця на виставках – у Полтаві, Київі, Москві, інших містах.

ЗАВДАННЯ 5

1. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Укажіть рядок, де не відбувається чергування приголосних у всіх словах. А Париж, Рига, Овруч, Кодак Б Іртиш, Ясси, Буг, Запоріжжя В Чорнухи, Гаага, калмик, Виборг Г Нью-Йорк, казах, Цюрих, Ла-Манш. 2. Відбувається зміна приголосних під час словотворення в усіх словах рядка… А безпека, чех, Камчатка, брат Б яйце, молочний, вік, людський В Сиваш, убогий, вереск, студент Г Рига, Париж, ткач, парубок. 3. Чергування приголосних відбувається в рядку в усіх словах… А тюрок, купець, Бахмач, Черкаси Б волох, чех, Овруч, Острог В Бучач, латиш, Сиваш, брат Г Галичина, Кагарлик, ткач, Ла-Манш. 4. Помилку в чергуванні приголосних при їх збігу допущено в рядку… А криворізький, боягузство, парубоцтво Б тюркський, бахмацький, братство В ла-маншський, птаство, карабаський Г нью-йоркський, сиваський, грецький. 5. Помилку в чергуванні приголосних при їх збігу допущено в рядку… А чигиринський, гаазький, чиказький Б луганський, Віннитчина, латиський В брестський, латинський, чеський Г тернопільський, казахський, прилуцький. 6. Помилку в чергуванні приголосних при їх збігу допущено в рядку… А декадентський, купецтво, гадяцький Б партизанський, черкасський, інтелігентський В васильківський, овруцький, одеський Г бучацький, галицький, кагарлицький. 7. Помилку в чергуванні приголосних при їх збігу допущено в рядку… А рекруцький, фашистський, меккський Б празький, заміський, чумацький В університетський, донецький, печенізькийГ якутський, іртиський, татарський. 8. Помилку в чергуванні приголосних при їх збігу допущено в рядку… А дубровицький, бобровицький, сакський Б гадячцький, судацький, овручський В вишгородський, конотопський, трускавецький Г інтелігентський, гігантський, герцогський.