Конспект заняття секції "Українська мова" МАН Тема. "Спрощення"

Тема. Спрощення. Виконання тестових завдань із вивченої теми

Мета: розкрити особливості мовного явища – спрощення в групах приголосних; удосконалювати навички правильної вимови звуків української мови; розвивати навички правильного написання слів, в яких відбувається спрощення, виховувати інтерес здобувачів освіти до мови, культуру мовлення.

Тип: вивчення нового матеріалу. 

Обладнання: фото вірменського актора Фрунзика Мкртчана, малюнок Святого Миколая, мініпідручник до теми, лінгвістична казка, пам’ятка-ключ-символ «правило руки».

Методи і прийоми  роботи: лінгвістичне дослідження, робота в парах, мовне спостереження, робота з мініпідручником, картками, мовна гра «Третє зайве», мовна гра «Коректор», математичний тест, ігрове дослідження-відновлення, орфографічний практикум, дослідження-конструювання, «фразеологічна торбинка».

Форма заняття: заняття – лінгвістичне дослідження.

                                               Перебіг заняття

І.  Забезпечення емоційної готовності школярів до заняття.

Учитель: Діти, вдивляючись у ваші допитливі очі, впевнена: на занятті ми встигнемо зробити багато, а для цього нам потрібно отримати сонячний заряд бадьорості. Намалюйте усміхненого смайлика, навіть якщо й немає у вас відповідного настрою. Повірте, поки ви його малюєте, якісь теплі порухи  душі   зігрівають тих, хто поруч. А тепер подаруйте малюнок сусідові.

І разом ми  поринемо  у чарівний та цікавий світ рідної мови.

Візьмімо з собою старанність, охайність, увагу, активність, гарний настрій.

ІІ. Актуалізація знань. Мотивація навчальної діяльності.

    Хочу запропонувати вам подивитися на фото відомого вірменського актора, що зіграв у багатьох комедійних фільмах. Це  Фрунзик Мкртчан. Спробуємо чітко вимовити його прізвище. Чи легко було це зробити? Чому? Чи відомі вам українські слова, у яких поруч ужито 5 приголосних звуків?

Це тому, що наша мова вважається однією з наймилозвучніших.

Отже, сьогодні ми познайомимось із одним із засобів милозвучності.

ІІІ. Оголошення теми заняття.

Тема заняття: «Спрощення в групах приголосних».

ІV.  Визначення  мети заняття.

Визначимо мету заняття:

 –  дослідити один із засобів милозвучності (спрощення);

– навчитися правильно вимовляти звуки в словах із спрощенням;

– запам’ятати  винятки із правил на спрощення;

 – поповнити словниковий склад мови;

•  вдосконалювати загальнопізнавальні вміння усного і писемного  мовлення.

Діти, запропонуйте форми вивчення нового матеріалу (робота в парах, мовне спостереження, робота з підручником, картками, мовні ігри).

Оскільки на вулиці справжня зима, я хочу перегорнути листочки календаря і згадати свято Миколая.

Із його допомогою станьмо дослідниками і виведімо правила спрощення.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Проблемно-пошуковий метод (лінгвістичне дослідження).

Зверніть увагу на записане речення. Від яких слів утворилися підкреслені слова?

Безкорисливий і щедрий Святий Миколай приносить подарунки слухняним діткам: щасливі і радісні, вони хваляться тим, що гідні і достойні винагороди не тільки на одному тижні чи на двох, а повсякчас, адже чесно і якісно здобувають освіту, засвоюють моральні правила людського співжиття не шістнадцять чи шістдесят днів у році, а всі триста шістдесят п’ять.

2. Робота з мініпідручником.

Опрацюйте теоретичний матеріал. Зверніть увагу: чи у всіх словах відбувається спрощення. З’ясуйте це за мініпідручником. Випишіть слова-винятки, звірте з матеріалом.

Пригадаймо! Орфограма: спрощення в групах приголосних

Спрощення – явище усного мовлення, воно забезпечує  милозвучність.   Основою для написання слів, у яких відбувається спрощення, є їхня вимова. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-   у  вимові  приголосні  [д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий, тижні (хоч  тиждень). У групі приголосних -слн- випадає звук [л]: масний  (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних  -рдц-  випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько) У зазначених випадках  результат спрощення позначається на письмі. Не позначається спрощення у написанні слів:  шістнадцять, шістдесят, шістсот,  кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, надкістниця, хворостняк. При вимові  прикметників, утворених від іншомовних  слів з кінцевим  ст звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний.

***

  А чому саме ці слова не захотіли спрощуватися, дізнаєтесь із лінгвістичної казки.

3. Лінгвістична казка «Спрощення в групах приголосних»

        На засіданні Великої Ради країни Орфографії обговорювалось одне питання: Як бути з тими словами, при зміні чи творенні яких виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних?

Представник  фракції СТН запропонував випускати середній звук  [т] у вимові і не позначати його буквою т на письмі.

 – Хоч моє прізвище РАДІСНИЙ і пов’язане з радістю, – сказав він, – я не заперечую проти його спрощення.

Його активно підтримав представник фракції СТЛ пан ЩАСЛИВИЙ:

 – Я гадаю, що й без [т] наша фракція збереже своє щастя.

Керівники фракції ЖДН та ЗДН ВИЇЗНИЙ і ТИЖНЕВИЙ гаряче схвалили виступи попередніх ораторів і з радістю відмовились від набридливого їм звука [д] та необхідності передавати його на письмі буквою д.

          Спікер парламенту полегшено зітхнув: тепер можна зачитати заготовлену заздалегідь резолюцію про спрощення в групах приголосних.

Раптом до мікрофона побіг керівник фракції Запозичених пан КОНТРАСТНИЙ:

– Дайте й мені слово, – закричав він із французьким акцентом. – Прийняття такого рішення – грубе порушення прав людини. Ми, запозичені, не хочемо втрачати зв’язку  зі  своїми предками і вимагаємо такого написання, яке б свідчило про наше походження. Я КОНТРАСТНИЙ, бо контраст, пан БАЛАСТНИЙ, бо баласт, пан КОМПОСТНИЙ, бо компост, пан ФОРПОСТНИЙ, бо форпост, пан СТУДЕНТСЬКИЙ, бо студент, ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ – президент, пан ГІГАНТСЬКИЙ, бо гігант, ЛЕЙТЕНАНТСЬКИЙ – лейтенант.

Не встиг голова Великої Ради заперечити промовцеві, як з місця зірвався пан ПЕСТЛИВИЙ.

– Хоч я і не іноземець, – схвильовано вигукнув він, але теж не хочу спрощуватись. Люди подумають, що мої предки було псами, коли написати ПЕСЛИВИЙ, а насправді вони були дуже ласкавими, усіх пестили.

– А я, – продовжував пан КІСТЛЯВИЙ, – не зможу пишатися своєю худорлявістю та вишуканістю, коли люди забудуть про благородні кості моїх предків. Та й пани ШІСТНАДЦЯТЬ, ХВОРОСТНЯК, ЗАП’ЯСТНИЙ, ХВАСТНУТИ, ХВАСТЛИВИЙ не бажають спрощуватись, бо, на відміну від більшості членів фракції, не соромляться своїх простих, але чесних предків.

Рішення Великої Ради було однозначним: усім спрощуватися, тільки представникам двох останніх фракцій дозволити жити неспрощеними.

4. Слово вчителя. Для того, щоб краще запам’ятати винятки, вам допоможе ключ-символ «Рука».           

Ключ-символ «Рука».

Лівою рукою обхопіть зап’ястя правої руки – «зап’ястний» проведіть від зап’ястя до згинів пальців правої руки – «пестливий», потім проведіть по фалангах пальців – «кістлявий», загніть і розігніть кілька разів пальці правої руки – «шістнадцять, шістдесят, шістсот», зробіть рух, ніби щось збираєте, – це символ «хворостняк», і нарешті робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словами «хвастливий, хвастнути».

VІ.  Закріплення матеріалу.

1. Робота в парах.  Учні працюють із листками контролю.

   Листок контролю

1. Доберіть із довідки до іменників тільки ті прикметники, у яких  відбувається спрощення. Виконайте завдання так, щоб прикметники не повторювалися.

       Праця, план, товар, хлопець, поїзд, звістка, центр, вчинок.

       Довідка: щас…ливий, радіс…ний, шіс…надцять, річний, облас…ний, безкорис…ливий, тиж…невий, чес…ний, хвас…ливий, швидкіс…ний, якіс…ний.

 2.  Гра «Третє зайве»

   Запишіть «зайві» слова

1. Кіс…лявий, доблес…ний, радіс…ний.

2. Захис…ний, зап’яс…ний, заздріс…ний.

3. Ціліс…ний, хвас…ливий, тиж…невий.

4. Проїз…ний, корис…ний, хворос…няк.

3.  Гра «Коректор»

Знайдіть і поясніть, у яких словах допущено помилки.

Совістний, доблесний, областний, радісний, шістнадцять, хрустнути, шістсот, баластний, проїздний.

 4. Відгадай, яке слово  

Складіть і прочитайте слова, що стосуються теми.

Стішост                                          лищасвий     

жиньдет                                         нурустих

ниційсіл                                         сніпер

5. Василькові пустощі

       Василько повинен був придумати словосполучення із словами, в яких відбувається спрощення приголосних. Такі слова із словника він виписав, а далі… По телевізору почався цікавий фільм, і Василько, одним оком дивлячись у зошит, а другим  – у телевізор, написав: проїзний вовк, пісний учень, обласні смуги, безжалісний квиток, срібний суд, добросовісний суп, полезахисні змагання, чесний перстень.

6. Математичний тест

У поданих реченнях знайдіть слова, у яких відбулося спрощення приголосних. Використовуючи умовні арифметичні знаки  (+  у слові приголосний не випадає,  –  у слові приголосний випадає), запишіть відповіді.

1. На крилах радісних вітрів спадає листя яворів.

2. Минув мені рік шістнадцятий, сімнадцятий починає.

3. Ллє небо жовтня запізнілі сльози.

4. Ой про нашу чесну справу буде мир гриміти.

5. Ранні пташки зеренце гають, а пізні – сльози ллють.

6. Де велика рада, там пісний борщ.

7. Он на стрункій та високій осичині листя пестливо тремтить.

8. Чесне діло роби сміло.

9. Хвастливий хлопець ніколи не стане гарним парубком.

10. Вередлива коза дуже вовкові корисна.

7. Ігрове дослідження-відновлення

Випишіть слова у дві колонки: у першу – слова, в яких відбувається спрощення, у другу – в яких не відбувається.

Пристрас..ний, у мерех..ливому, контрас..ний, хвас..нути, кількіс..ний, у доблес..ному, зап’яс..ний, знавіс..нілий, радіс..ний.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву – прочитаєте словосполучення. (рідна мова)

8. Орфографічний практикум

На  місці  крапок,  де  потрібно,  поставте  пропущені  літери. Поясніть правопис слів.

   Пристрас..ний,  контрас..ний,  прихвос..ні,  сон..це,  чес..ний,  мес..ник,  сер..це,  студен..ський,  фашис..ський,  влас..ний,  очис..ний, дилетан..ський, доблес..ний, кож..ний, повіс..ці, пос..лати,  ровес..ник,  свис..нути,  совісн..ий,  ус..ний,  хрус..нути,  ціліс..ний,  словес..ний,  виїз..ний,  шіс..десят,  зліс..ний,  у  кіс..ці, шіс..надцять, ях..смен, капос..ний, журналіс..ський, вартіс..ний, якіс..ний.

9. Дослідження-конструювання.

Перепишіть,  від поданих у дужках слів утворюючи  прикметники або прислівники. Позначте в словах орфограму «спрощення в групах приголосних».

1. (Щастя) той, кого вчать чужі пригоди.

2. Не хитруй, не мудруй, а  (честь) працюй.

3. Як повна скриня, то в ній (заздрість) миша.

4. Коли не дістався до сметани, кажи, що сьогодні (піст) день.

5. Більше взнаєш – (щастя) будеш.

6. Бережись (лестощі) чоловіка, як потайного собаки.

7. Слова (масло), а пироги (піст).

10. «Фразеологічна торбинка».

Поясніть значення поданих фразеологізмів. Випишіть слова з орфограмою  «спрощення в групах приголосних».

1. Народитися  під щасливою зіркою. 

2. Ходяча чеснота.

3. Усна газета (про поширення чуток).

4. Ужалити в серце.

5. Місце під сонцем.

6. Висіти на чесному слові.

7. Слати  язик під ноги.

8. Сім п’ятниць на тижні.

VІІ. Підсумок заняття.

1. Виконання тестових завдань

1. У якому рядку допущено помилку в групах приголосних?

А  якісний, пристрасний, розісланий, пісний;

Б  Випускний, тижневий, нещасний, кісники;

В  Авантюриський, артистці, чесно, кістлявий;

Г  Хруснути, шістсот, студентський, компостний.

2. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних.

А  Ремісник, абстрактний, піаністчин, пискнути;

Б  якістно, участник, туристський, пестливий;

В  кістлявий, пристрасний, дилетантський, пропускний;

Г  комендантський, буревісник, баяністці, шістнадцять.

3. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі.

А  Артис..ці, зап’яс..ний, тис..нути, злощас..ний;

Б  кореспонден..ський, швидкіс..ний, аванпост..ний, кіс..лявий;

В  дріж..жовий, ях..смен, жаліс..ний, інтелігент..ський;

Г  проїз..ний, свис..нути, чес..ний, сер..цевина.

4. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних у всіх словах передається на письмі.

А  Заіз..ний, шіс..сот, хвас..ливий, со..нце;

Б  безчес..ний, блис..нути, якіс..ний, щотиж..ня;

В  студен..чин, п’я..десят, відпус..ка, сер..це;

Г  очис..ний, шіс..надцять, випус..ний, ус..но.

5. Позначте рядок, у якому допущено помилки в написанні груп приголосних.

А  Пестливий, тижневий, модерністський, серце, невістці;

Б  міський, артисці, гіганський, туристський, якісний;

В  шістсот, блиснути, почесний, абонентський, медалістці;

Г  намісник, свиснути, улесливий, парламентський, прикрісний.

6. Позначте рядок, у якому всі слова зі спрощенням у групах приголосних записані правильно.

А  Безсмертний, виснути, ненависний, компостний, тижневий;

Б  туристський, вартісний, присвистнути, пестливий, заїжджений;

В  студенство,  буревісник,  зап’ястний,  випускний,  бризнути;

Г  брязнути,  пропагандиський,  місцевий,  вискнути,  шістнадцять.

7. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:

А  блис..нути, сервіс..ний, шубовс..нути, гігант..ський;

Б  бряз..нути, під’їз..на, облас..ний, парламент..ський;

В  якіс..ний, хрус..нути, страс..на, заздріс..ний;

Г  їж..жу, шелес..не, пес..ливо, очис..ний.

8. У  словах  якого  стовпчика  спрощення  на  письмі  не  позначається?

А  Капус..няк, капус..ниця, капус..ний;

Б  шіс..десят, шіс..десятники, шіс..десятий;

В  захис..ниця, полезахис..ний, захис..ник;

Г  улес..ливо, підлес..ливість.

9. Спрощення приголосних відсутнє на письмі через його відсутність у вимові у всіх словах рядка:

А  кіс..лявий, закарпа..ський, кількіс..ний, влас..ник;

Б  учас..ник, щотиж..ня, баскетболіс..ці, стис..нути;

В  швидкіс..ний, безвиїз..ний, контрас..ий, ус..но;

Г  зап’яс..ний, пес..ливий, випус..ний, хвас..ливий.

10. Спрощення приголосних позначається на письмі у всіх словах рядка:

А  облас..ний, безкорис..ливий, хрус..нути, тиж..невик;

Б  щас..ливий, пес..ливий, президен..ський, захис..ник;

В  кіс..лявий, блис..нути, натщесер..це, наперс..ник;

Г  заздріс..ний, контрас..ний, влас..ник, благовіс..ний.

VІІІ.  Домашнє завдання.

«На колір і смак»

Обери завдання, яке ти бажаєш виконати.

1. Вивчити теоретичний матеріал. Скласти тести типу «Четверте зайве».

2. Вивчити теоретичний матеріал. Написати листівку другові із привітанням на день народження, використовуючи такі слова: щасливий, радісний, чесний, добросовісний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІПІДРУЧНИК ІЗ ТЕМИ «СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ»

ЗАВДАННЯ 1

Лінгвістичне дослідження

Зверніть увагу на записане речення. Від яких слів утворилися підкреслені слова?  

Безкорисливий і щедрий Святий Миколай приносить подарунки слухняним діткам: щасливі і радісні, вони хваляться тим, що гідні і достойні винагороди не тільки на одному тижні чи на двох, а повсякчас, адже чесно і якісно здобувають освіту, засвоюють моральні правила людського співжиття не шістнадцять чи шістдесят днів у році, а всі триста шістдесят п’ять.

ЗАВДАННЯ 2

Теорія

Пригадаймо! Орфограма: спрощення в групах приголосних

Спрощення – явище усного мовлення, воно забезпечує  милозвучність.   Основою для написання слів, у яких відбувається спрощення, є їхня вимова. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-   у  вимові  приголосні  [д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий, тижні (хоч  тиждень). У групі приголосних -слн- випадає звук [л]: масний  (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних  -рдц-  випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько) У зазначених випадках  результат спрощення позначається на письмі. Не позначається спрощення при написанні слів:  шістнадцять, шістдесят, шістсот,  кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, надкістниця, хворостняк. При вимові  прикметників, утворених від іншомовних  слів із кінцевим  ст звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний.

***

ЗАВДАННЯ 3

Лінгвістична казка «Спрощення в групах приголосних»

        На засіданні Великої Ради країни Орфографії обговорювалось одне питання: Як бути з тими словами, при зміні чи творенні яких виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних?

Представник  фракції СТН запропонував випускати середній звук  [т] у вимові і не позначати його буквою т на письмі.

 – Хоч моє прізвище РАДІСНИЙ і пов’язане з радістю, – сказав він, – я не заперечую проти його спрощення.

Його активно підтримав представник фракції СТЛ пан ЩАСЛИВИЙ:

 – Я гадаю, що й без [т] наша фракція збереже своє щастя.

Керівники фракції ЖДН та ЗДН ВИЇЗНИЙ і ТИЖНЕВИЙ гаряче схвалили виступи попередніх ораторів і з радістю відмовились від набридливого їм звука [д] та необхідності передавати його на письмі буквою д.

          Спікер парламенту полегшено зітхнув: тепер можна зачитати заготовлену заздалегідь резолюцію про спрощення в групах приголосних.

Раптом до мікрофона побіг керівник фракції Запозичених пан КОНТРАСТНИЙ:

– Дайте й мені слово, – закричав він із французьким акцентом. – Прийняття такого рішення – грубе порушення прав людини. Ми, запозичені, не хочемо втрачати зв’язку  зі  своїми предками і вимагаємо такого написання, яке б свідчило про наше походження. Я КОНТРАСТНИЙ, бо контраст, пан БАЛАСТНИЙ, бо баласт, пан КОМПОСТНИЙ, бо компост, пан ФОРПОСТНИЙ, бо форпост, пан СТУДЕНТСЬКИЙ, бо студент, ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ – президент, пан ГІГАНТСЬКИЙ, бо гігант, ЛЕЙТЕНАНТСЬКИЙ – лейтенант.

Не встиг голова Великої Ради заперечити промовцеві, як з місця зірвався пан ПЕСТЛИВИЙ.

– Хоч я і не іноземець, – схвильовано вигукнув він, але теж не хочу спрощуватись. Люди подумають, що мої предки було псами, коли написати ПЕСЛИВИЙ, а насправді вони були дуже ласкавими, усіх пестили.

– А я, – продовжував пан КІСТЛЯВИЙ, – не зможу пишатися своєю худорлявістю та вишуканістю, коли люди забудуть про благородні кості моїх предків. Та й пани ШІСТНАДЦЯТЬ, ХВОРОСТНЯК, ЗАП’ЯСТНИЙ, ХВАСТНУТИ, ХВАСТЛИВИЙ не бажають спрощуватись, бо, на відміну від більшості членів фракції, не соромляться своїх простих, але чесних предків.

Рішення Великої Ради було однозначним: усім спрощуватися, тільки представникам двох останніх фракцій дозволити жити неспрощеними.

***

ЗАВДАННЯ 4

Листок контролю

Доберіть із довідки до іменників тільки ті прикметники, у яких  відбувається спрощення. Виконайте завдання так, щоб прикметники не повторювалися.

       Праця, план, товар, хлопець, поїзд, звістка, центр, вчинок.

       Довідка: щас…ливий, радіс…ний, шіс…надцять, річний, облас…ний, безкорис…ливий, тиж…невий, чес…ний, хвас…ливий, швидкіс…ний, якіс…ний.

 ЗАВДАННЯ 5

Гра «Третє зайве»

Запишіть «зайві» слова

1. Кіс…лявий, доблес…ний, радіс…ний.

2. Захис…ний, зап’яс…ний, заздріс…ний.

3. Ціліс…ний, хвас…ливий, тиж…невий.

4. Проїз…ний, корис…ний, хворос…няк.

ЗАВДАННЯ 6

Гра «Коректор»

Знайдіть і поясніть, у яких словах допущено помилки.

Совістний, доблесний, областний, радісний, шістнадцять, хрустнути, шістсот, баластний, проїздний.

 ЗАВДАННЯ 7

 Відгадай, яке слово  

Складіть і прочитайте слова, що стосуються теми.

Стішост                                          лищасвий     

жиньдет                                         нурустих

ниційсіл                                         сніпер

ЗАВДАННЯ 8

 Василькові пустощі

       Василько повинен був придумати словосполучення із словами, в яких відбувається спрощення приголосних. Такі слова із словника він виписав, а далі…

По телевізору почався цікавий фільм, і Василько, одним оком дивлячись у зошит, а другим  – у телевізор, написав:

проїзний вовк, пісний учень, обласні смуги, безжалісний квиток, срібний суд, добросовісний суп, полезахисні змагання, чесний перстень.

ЗАВДАННЯ 9

 Математичний тест

У поданих реченнях знайдіть слова, у яких відбулося спрощення приголосних. Використовуючи умовні арифметичні знаки  (+  у слові приголосний не випадає,  –  у слові приголосний випадає), запишіть відповіді.

1. На крилах радісних вітрів спадає листя яворів.

2. Минув мені рік шістнадцятий, сімнадцятий починає.

3. Ллє небо жовтня запізнілі сльози.

4. Ой про нашу чесну справу буде мир гриміти.

5. Ранні пташки зеренце гають, а пізні – сльози ллють.

6. Де велика рада, там пісний борщ.

7. Он на стрункій та високій осичині листя пестливо тремтить.

8. Чесне діло роби сміло.

9. Хвастливий хлопець ніколи не стане гарним парубком.

10. Вередлива коза дуже вовкові корисна.

ЗАВДАННЯ 10

Ігрове дослідження-відновлення

Випишіть слова у дві колонки: у першу – слова, в яких відбувається спрощення, у другу – в яких не відбувається.

Пристрас..ний, у мерех..ливому, контрас..ний, хвас..нути, кількіс..ний, у доблес..ному, зап’яс..ний, знавіс..нілий, радіс..ний.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву – прочитаєте словосполучення.

ЗАВДАННЯ 11

Орфографічний практикум

На  місці  крапок,  де  потрібно,  поставте  пропущені  літери. Поясніть правопис слів.

   Пристрас..ний,  контрас..ний,  прихвос..ні,  сон..це,  чес..ний,  мес..ник,  сер..це,  студен..ський,  фашис..ський,  влас..ний,  очис..ний, дилетан..ський, доблес..ний, кож..ний, повіс..ці, пос..лати,  ровес..ник,  свис..нути,  совісн..ий,  ус..ний,  хрус..нути,  ціліс..ний,  словес..ний,  виїз..ний,  шіс..десят,  зліс..ний,  у  кіс..ці, шіс..надцять, ях..смен, капос..ний, журналіс..ський, вартіс..ний, якіс..ний.

ЗАВДАННЯ 12

Дослідження-конструювання.

Перепишіть,  від поданих у дужках слів утворюючи  прикметники або прислівники. Позначте в словах орфограму «спрощення в групах приголосних».

1. (Щастя) той, кого вчать чужі пригоди.

2. Не хитруй, не мудруй, а  (честь) працюй.

3. Як повна скриня, то в ній (заздрість) миша.

4. Коли не дістався до сметани, кажи, що сьогодні (піст) день.

5. Більше взнаєш – (щастя) будеш.

6. Бережись (лестощі) чоловіка, як потайного собаки.

7. Слова (масло), а пироги (піст).

 ЗАВДАННЯ 13

 «Фразеологічна торбинка»

Поясніть значення поданих фразеологізмів. Випишіть слова з орфограмою  «спрощення в групах приголосних».

1. Народитися  під щасливою зіркою. 

2. Ходяча чеснота.

3. Усна газета (про поширення чуток).

4. Ужалити в серце.

5. Місце під сонцем.

6. Висіти на чесному слові.

7. Слати  язик під ноги.

8. Сім п’ятниць на тижні.