Конспект заняття "Українські вчені про вплив мови на особистість" (Українознавство, 6 кл.)

Про матеріал
Використано навчальні матеріали з мережі Інтернет, намагалася зробити тему цікавою.
Перегляд файлу

Тема: Українські вчені про вплив мови на особистість (К. Ушинський, О. Потебня).

Програмові вимоги: учень усвідомлює вплив мови на особистість; що українська мова є головним чинником існування української національної особистості;

Хід заняття

І.Організаційний момент

ІІ. Активізація навчальної діяльності

Учитель

Минулого уроку ми з вами говорили, що кожна людина є неповторною, що усі ми є особистостями.

 

Бесіда

Що робить людину особистістю?

 

Учитель пропонує створити акро-відповідь

О - особливості

С – спілкування, свобода

О - організатор

Б -  біологічна істота

и

С - суспільство

Т - таланти

І – індивідуальність, індивідуальна гідність

С - старанність

Т - творчість

ь

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Перегляд відеоролика «Експеримент над рисом та водою» https://www.youtube.com/watch?v=mX4GU7YBveQ

Або «Кристали води. Вплив слів на кристали води» https://www.youtube.com/watch?v=WJFN85-LwVo

 

Обговорення відео

Що впливало на зростання рису, формування кристалів води?

 

VІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Слово

Ну що б , здавалося, слова?

Слова та голос – більш нічого!

А серце б’ється , ожива, як їх почує знову...

Бесіда

Як ви думаєте, подібні властивості слова відкрили вперше чи помічали і раніше? Чому ви так думаєте?

 

Учитель

Так, дійсно, люди здавна помітили вплив слів, мови на людину, її вчинки, особистість. Свої міркування з цього приводу народ викладав у перлинах народної мудрості – народних прислів’ях, приказках, казках, піснях.

 

Мозковий штурм

Як ви думаєте, з якими видах народної усної творчості вперше у житті знайомиться людина? (колискові)

Які слова за емоційністю переважають у колискових? (пестливі)

Яким голосом виконуються пісні? (лагідним)

Як ви думаєте, чому матері співають своїм дітям колискові?

 

Учитель (звучить колискова)

Схилилась над колискою мати, і перші звуки колискової пісні, музика рідної мови переливаються в її кровинку. Психологи досліджують, від якого моменту починається спілкування людини з навколишнім світом, коли дитина починає сприймати, розрізняти звуки людської мови. Одне не викликає сумніву: пестливі, ніжні руки матері, її лагідний голос – це вже те спілкування, що дає імпульс повному розкриттю всіх можливостей людини, закладених у її генетичному коді. Через спілкування створюється неповторний емоційний світ єднання поколінь, світ, у якому живе рідне слово. Дитина ще не скоро вимовить його, але у дитячу пам’ять уже влилися звуки рідної мови.

 

Робота в групах

Учитель пропонує групам пригадати якомога більш прислів’їв  про мову.

АБО зачитати у групах

  1. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  2. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  3. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  4. Більше діла — менше слів.
  5. Будь господарем своєму слову.
  6. Мовивши слово, треба бути йому паном.
  7. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  8. Від красних слів язик не відсохне.
  9. Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  10. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  11. Від теплого слова і лід розмерзається.
  12. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

 

  1. Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  2. Гостре словечко коле сердечко.
  3. Де мало слів, там більше правди.
  4. Діла говорять голосніше, як слова.
  5. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  6. Добре слово краще, ніж готові гроші.
  7. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  8. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  9. З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  10. І від солодких слів буває гірко.

 

  1. Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  2. Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  3. Красне слово — золотий ключ.
  4. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  5. Краще переконувати словами, як кулаками.
  6. М'які слова і камінь крушать.
  7. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  8. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  9. Не кидай слова на вітер.
  10. Не так то він діє, як тим словом сіє.
  11. Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  12. Слово — не полова, язик — не помело.
  13. Слова пристають, як горох до стінки.

 

  1. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  2. Слово — вітер, письмо — грунт.
  3. Слово до ради, а руки — до звади.
  4. Слово до слова — зложиться мова.
  5. Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  6. Слово старше, ніж гроші.
  7. Удар забувається, а слово пам'ятається.
  8. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  9. Чиєсь одне слово губить діло.
  10. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  11. Як овечка: не мовить ні словечка.

 

Завдання:

Яку мудрість вклав народ у прислів’я?

Що хотіли виразити українці своєю народною мудрістю?

Які прислів’я є актуальними для вас?

 

  1. Вплив рідного слова на людину

Бесіда

Що ви знаєте про використання рідної мови емігрантами?

 

Робота з історичним джерелом

 

Українська преса на еміграції після Другої світової війни.

Всього до 1950 в Німеччині та Австрії побачили світ 275 різних укр. пресових видань.

Зокрема газети: "Час", "Наше життя", "Українські вісті", "Українська трибуна", "Українське слово", "Християнський голос", "Український самостійник". Були створені також літ.-мистецькі журнали: "МУР" ("Мистецький український рух"), "Арка", "Рідне слово", "Заграва", "Похід", "Хорс", "Літаври" та ін.

Після переїзду укр. емігрантів до ін. країн  нові укр. видання були створені у Великій Британії – "Українська думка", у Швеції – "Стокгольмський вісник", у Франції – "Українське слово", "Українець–час", "Громада", "Вісник", "Соборна Україна", в Бельгії – "Вісті", "Голос Христа Чоловіколюбця".

1885 в штаті Пенсільванія (США) греко-катол. священик о. І.Волянський для укр. вуглекопів з м.Шенандоа заснував газ. "Америка". 1893 в м.Джерсі Сіті (шт. Нью-Джерсі) о. Г.Грушка почав видавати газ. "Свобода".

На поч. 20 ст. у Пн. Америці з'являється : в США – газети "Шершень" та "Америка" ; у Канаді – газети "Канадійський фермер" (1903), "Канадійський ранок", "Український голос", "Канадійський русин", з 1930 в м.Едмонтон випускається часопис "Новий шлях". УГКЦ в Канаді має двотижневик "Світло", тижневик "Українські вісті" та місячник "Голос Спасителя". "Братство українців католиків" мало свій друкований орган – "Будучність нації". Укр. правосл. церква видавала часопис "Вістник".

У Бразилії виходила газета "Зоря", "Прапор"  місячник "Місіонар",  тижневик "Праця" з дитячим "Додатком",  тижневик "Український хлібороб".

В Аргентині найбільш відомими виданнями українців стали: "Українське слово"  та тижневик "Наш клич".

Українці в Австралії почали видавати газети "Вільна думка", "Єдність", "Українець в Австралії", тижневик "Церква і життя" , щомісячник "Наша громада", журнали  "Наше слово",  "Промінь», "Наш фронт",   "Боротьба", "Слово",  "Перець", альманах "Новий обрій".

 Баранник М.В., Голобуцький П.В. ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Istorija_presy_v_Ukr 

 

Бесіда

Про що свідчить така кількість україномовної літератури за кордоном?

 

Робота з ілюстративним матеріалом

На малюнку представлено слово «Дякую, спасибі» різними мовами. Переглянь усі смужки. З найди смужку рідною  мовою. Які відчуття викликав у тебе напис рідною мовою?

 

 

Перегляд ілюстрації .

Як ви думаєте, чи схожі між собою ці особини?

Що їх відрізняє? Чи вплинула їх мова на їх особистість?

 

Привітання уособлює менталітет, погляди на життя, при зустрічі люди надають один до одного увагу різними жестами і виразами обличчя, а часом і слова несуть в собі більш глибокий сенс, ніж може здатися на перший погляд.

"Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови..."

Костянтин Ушинський

 


Давні  римляни – бажали  здоров'я «Salve!», тобто  «Будь здоровим!». 

Давні греки -  «Хайре!» — пропонували радіти життю - «Радій!».

Албанія - То-ньят-йєта означає “бажаю вам довгого життя”

Україна – Добридень! Добраніч! – Побажання доброго, вдалого дня

Росія – Здравствуйте! – побажання здоров'я

Арабські країни – асаляму алейкум – мир вам! Або мир з вами!

Чеченська республіка - Де дікка дойла шунна», тобто  «Нехай  сьогоднішній день стане для вас хорошим»

Алтайці -  «Тякші лар ба?», тобто уточнюють -  «чи все добре?».

Перси бажають -  «Будь веселим!»,

Ізраїль -  «Мир Вам!».

Гренландія -  обговорюють погоду - «Гарна погода!», навіть коли погода погана 

Азербайджан - «Неджясян?», тобто «Як справи?».

Узбекістан -«Калейсіз?»- «Як справи?»

Японія - «Коннитива» означає «ось день», або «день настав»

Памірці - «Чатуй!» и «Не знай втоми!» 

Афганістан - «Та не будеш ти втомленим!».

Монголія -  «Як кочуєте?» або переживають -  «Як Ваша худоба?».

Зулуси говорять - «Я тебе бачу!»  - «Сакубона!»

Румунія -  «Тобі добре?»

Данія: «Ти добре живеш?».

Вайнахи  -  «Будь вільним!»

Маорі -  «Дякую за цей ранок», «kia ora!».

Індія -  «Намасте!» -   «Я вітаю бога в твоєму обличчі!».

Індіанці Пн. Америки  -  «Ти — моє інше  Я»

 Англія -  «How do you do?»   «Як ти дієш?». Чк ти це робиш?

Німеччина -  «Wie geht’s Dir?» — як йдеться?

Франція - «Comment ca va?»   «Як воно йде?».

Італія -   «Come sta?» -  «Як стоїш?».

Китай -  «Чи їв ти сьогодні?» — «Нии-хау-ма».

Індіанці навахо -  «Все добре!».


 

 Бесіда

Чому так?

 

Учитель

У вітаннях люди тієї чи іншої національності виражають ті проблеми, що найбільше їх турбують. Одні народи цікавить здоров'я оточуючих, інших – діяльність сусідів, ще інших – наскільки стабільно живуть, наскільки великий добробут має родина, тощо.  

"Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв."

Костянтин Ушинський

V. Закріплення матеріалу

 

Остап Вишня «Перший диктант» (уривок)

Всього першого диктанта я вже не пригадую, але пам'ятаю одну його фразу дуже добре.

Диктувалося російською мовою, бо шкіл на рідній українській мові за царя на Україні не було.

Ось проказала Марія Андріївна:

— "По полю ехала с господами коляска, запряженная четвериком великолепных лошадей. За коляской бежала и лаяла собачка испанской породы".

Прочитала Марія Андріївна це саме і вдруге... Ми зашелестіли зошитами, зашаруділи перами.

На другий день Марія Андріївна принесла перевірені наші зошити з диктантом.

Почала вона говорити про те, що написали ми перший диктант не дуже, сказать, удало, помилок багатенько, а коли згадала про ту коляску з господами та з собачкою "испанской породы" не витримала, зайшлася веселим сміхом, сміх перейшов у кашель, з очей полилися сльози, і вона вже просто впала в крісло, витирала сльози, реготалася й кашляла...

— Ну що ви понаписували?! О господи! І де ви таке чули?

Ми понаїжачувалися...

— Вас шістнадцять учнів, і п'ятнадцять із вас понаписувало: "...За коляской бежала и лаялася собачка из панской породы"... Де ви чули, що є на світі собаки панської чи не панської породи і щоб вони лаялися? Порода "испанская", єсть таке государство — Іспанія, а собаки не лаються, а "лают", по-нашому "гавкають". Зрозумів? — запитала вона мене.

— Та не дуже, Маріє Андріївно! Я собі думав, пани їдуть, то й собака в них панської породи, батько часто говорять, що їх пан та бариня лають, я й думав, що коли пани лаються, то й собаки їхні не кращі за них і теж лаються...

— А воно, бач, і не так! — засміялася Марія Андріївна. — Та в тебе ще й без того багато помилок. Поставила я тобі двійку! Підтягтись треба! Сідай!

Я сів і ледве не заплакав:

— Здохла б вона йому, та собачка, разом із панами!.

 

Бесіда

Чому діти не зрозуміли диктанту і наробили помилок?

Яку роль відіграє рідна мова у становленні українців?

 

VІ. Підсумки заняття

 


 


  1. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  2. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  3. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  4. Більше діла — менше слів.
  5. Будь господарем своєму слову.
  6. Мовивши слово, треба бути йому паном.
  7. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  8. Від красних слів язик не відсохне.
  9. Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  10. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  11. Від теплого слова і лід розмерзається.
  12. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

 

  1. Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  2. Гостре словечко коле сердечко.
  3. Де мало слів, там більше правди.
  4. Діла говорять голосніше, як слова.
  5. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  6. Добре слово краще, ніж готові гроші.
  7. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  8. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  9. З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  10. І від солодких слів буває гірко.

 

  1. Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  2. Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  3. Красне слово — золотий ключ.
  4. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  5. Краще переконувати словами, як кулаками.
  6. М'які слова і камінь крушать.
  7. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  8. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  9. Не кидай слова на вітер.
  10. Не так то він діє, як тим словом сіє.
  11. Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  12. Слово — не полова, язик — не помело.
  13. Слова пристають, як горох до стінки.

 

  1. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  2. Слово — вітер, письмо — грунт.
  3. Слово до ради, а руки — до звади.
  4. Слово до слова — зложиться мова.
  5. Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  6. Слово старше, ніж гроші.
  7. Удар забувається, а слово пам'ятається.
  8. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  9. Чиєсь одне слово губить діло.
  10. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  11. Як овечка: не мовить ні словечка.

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бражко Ярик
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
13 травня 2019
Переглядів
4168
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку