Конспект заняття з шкільного лісництва

Тема заняття: Найпоширеніші представники лісової фауни

Мета: Дати поняття про різноманітність тварин лісу, познайомити з найпоширенішими представниками лісової фауни Маневицького лісництва; розвивати спостережливість, уяву, кмітливість, логічне мислення через встановлення взаємозв'язків між тваринами і рослинами; виховувати любов та дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: малюнки із зображенням тварин лісу, маски тварин лісу, кросворд, зошити, ручки, олівці.

 

Хід заняття

Вступне слово керівника гуртка

Усі живі організми на Землі можна поділити на види. Вид — це група організмів,що мають подібні зовнішній вигляд, спосіб життя та поведінку; організми,що розмножуються статевим шляхом, повинні бути здатними давати потомство.

Наприкінці ХХ століття фахівці дослідили та описали лише невелику частину живої природи — близько 1,5 млн видів. За оцінками деяких учених існує від 4 млн до 5 млнвидів, які досі не класифіковані, тобто, не виявлені та не описані. Інші дослідникивважають, що на нашій планеті живе 30-40 млн видів.

Усі ми знаємо, що люди живуть на Землі поряд з декількомамільйонами видів рослин, тварин та інших організмів,сукупність яких позначають терміном «біологічнерізноманіття» або «біорізноманіття».

Різноманітні форми життя адаптувалися до специфічнихумов середовища; за мільярди років сформувалися нові види, а ті, які не змоглипристосуватися до умов, що змінюються, вимерли. З часів протерозойської ери життяна Землі розвивалося у напрямку збільшення різноманіття, відтак ми живемо в епохумаксимального біорізноманіття. Кожний вид рослин і тварин має власне довкілля,з якого він отримує все необхідне для існування: повітря, воду, їжу, життєвий простірі притулок. Коли це довкілля змінюється, відповідний вид пристосовується до змін,мігрує або вимирає.

Захист біорізноманіттяє не тільки необхідною, а також і надзвичайно важливоюумовою стабільності природних систем, оскільки лише за дотримання цієї умовиекосистеми будуть здатні відновлюватися й розвиватися.

Збереження біорізноманіття важливе для:

• Природних систем, що здатні підтримуватита захищати себе, а також еволюціонувати.Живі організми забезпечують обіг органічних речовин.Вони беруть участь в атмосферних процесах і кругообігуводи; вони також впливають на характер змін природнихскладових. Водні організми очищують воду, хижакизабезпечують природний контроль за шкідниками,комахи є головними запилювачами рослин.

• Людей, які використовують природні запаси(продукти харчування, деревину, тканини), сировину,хімічні речовини та медичні препарати, підтримують своє здоров’я та забезпечуютьпотреби зростаючого населення Землі.

Зникненнявидів є природним процесом. Дослідження викопних решток показує,що впродовж мільйонів років види могли зникати зі швидкістю від одного до трьохвидів на рік. Сучасні оцінки свідчать, що нині щорічно зникає декілька тисяч видів тварині рослин. Це викликає серйозне занепокоєння. Сьогодні під загрозою зникнення знаходиться три чверті усіх відомих видів птахів і одна чверть усіх відомих видів ссавців.

Головні причини багаторазового збільшення швидкості зникнення видів— це забруднення, пов’язане з економічним розвитком; надмірна експлуатація родючих ґрунтів; різке зростання обсягів сільськогосподарського виробництва; розвиток транспорту та розростання міст. Інакше кажучи, інтенсивна та незбалансована господарська діяльність людини може впливати на біорізноманіття безпосередньо,знищуючи самі види рослин і тварин, або опосередковано, руйнуючи їхнісередовища існування.

Повідомлення теми і мети заняття

•       Сьогодні на занятті ми познайомимося з найпоширенішими представниками лісової фауни та тваринами Маневицького лісництва.

Ознайомлення з новим матеріалом

Керівник гуртка.

• Були у Матері-Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, –

Не міг забуть і розлюбить.

Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна -- швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили.

То ж вирішила мудра мати

На посаг їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі -- світ рослинний,

А жвавій Фауні -- тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

•       Про що йдеться в цьому вірші? Хто така Флора? А хто ж тоді Фауна?

У переносному розумінні це — тваринний і рослинний світ нашої планети. Флора — це рослинний покрив Землі. Під флорою розуміють видовий склад рослинності. Визначення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість видів, які живуть на певній території. Кількість видів, що становлять флору, і визначає багатство рослинного покриву Землі.

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природна рослинність, якою зайнято 32 % території, налічує близько 30 тис.видів вищих і нижчих рослин. Флора — найбеззахисніша перед діяльністю людини, вона дуже чутливо реагує на зміни екологічних чинників і є показником їх впливу на природу.

Розмаїття природних умов та біотопів (місцепроживань) зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водиться 100 видів ссавців, 360 видів птахів, 200 видів риб, 20 видів плазунів, 17 видів земноводних. Тваринній світ змінювався протягом геологічних періодів та історичного часу. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини, безрогі носороги, із птахів - баклани, мартини, кулик, качки, лелеки, сови, в річках жили крокодили, в морях - хижозубі кити. Наприкінці неогену, коли площа суходолу сягнула сучасних розмірів, до складу фауни входили: із ссавців - коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; з птахів - марабу, страуси, фламінго, дикі кури. В антропогені під час наступу льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Замість них з`явилися волохатий носоріг, велетенський і північний олені, печерні ведмідь і лев, гієна плямиста.

Коли кліматичні умови стали близькими до сучасних, ця фауна збідніла, зате з`явилося багато нових видів. На території сучасної України водилися зубри, дикі коні-тарпани, первісні бики-тури, дикі осли-кулани, сайгаки, ведмеді, траплялися леви та гієни. Особливо змінилася фауна у ІІ тис.н.е. зі зростанням людського населення та розвитком сільськогосподарського виробництва. У ХVІ ст. щезли кулани, які водилися на Поліссі; в лісостеповій і степовій зонах зникли дикі коні, сайгаки, піскухи, в Українських Карпатах - сарна, заєць-біляк, біла куріпка.

На території України видовий склад тварин змінюється залежно від характеру біотипів, що різняться умовами життя. Зона мішаних лісів, лісостепова і степова зони характеризуються властивими їм фауністичними комплексами. Своєрідністю тваринного світу відрізняються також Українські Карпати і Кримські гори.

У фауні лісостепової зони поєднуються лісові та степові види. В лісах водяться білка, борсук, козуля, кабан. Для відкритих просторів найбільш характерними є ховрахи, сліпаки, кутора, хом`яки, сіра полівка, трапляється тушканчик великий та інш. З птахів водяться куріпка сіра, перепілка, ситуха, ракша, іволга, сорокопуд, горлиця, строкатий дятел, чайка, лелека білий. З комах характерні озима совка, буряковий довгоносик, клопи-черепашки та ін.

З’являються гуртківці у масках тварин.

1-й гуртківець.

Не ходжу я, а стрибаю,
Бо нерівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь. (Заєць)

За́єць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.

Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у своїй безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.

Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.

2-й гуртківець.

Ходжу я в пухнастій шубці,

Живу у густому лісі,

У дуплі на старім дубі

Гризу я горіхи. (Білка)

Білка звичайна – найбільш розповсюджений гризун нашої місцевості. Вона населяє широколистяні ліси, місцями зустрічається у лісостепу. Дивовижно, що при своєму невеликому розмірі вона стрибає у довжину на 3-4 м, а у разі необхідності і на 10-15 м, при цьому хвіст слугує їй своєрідним рулем і парашутом.

Білка – тварина денна, вдень вона веде активний спосіб життя, а вночі відсипається у гнізді. Основу їх харчування складають жолуді і горіхи, а також насіння хвойних дерев: ялини, кедра, піхти. Влітку і восени важливим додатковим харчем є ягоди та гриби.

«УГАДАЙ, ХТО Я» (Інсценівка)

Ведучий. Кіт ловить мишей, чайка їсть рибу, мухоловка — мух.
Загадковий звір. Угадай, хто я? Я їм жуків і мурашок.
Гуртківець. Ти — дятел.
Загадковий звір. А от і не вгадав! Ще я їм ос і джмелів.
Гуртківець. Ага! Ти птах осоїд.
Загадковий звір. Не осоїд! Ще я їм гусениць і личинок.
Гуртківець Гусениць і личинок люблять дрозди.
Загадковий звір. А я не дрізд! Ще я гризу скинуті лося¬ми роги.
Гуртківець. Тоді ти, певно,» лісова миша.
Загадковий звір. І зовсім не миша. Трапляється, я й са¬ма навіть їм мишей.
Гуртківець Мишей? Тоді ти, звичайно, кіт.
Загадковий звір. То мишка, то кіт! І зовсім ти не вгадав. Здаєшся?
Гуртківець Рано.
Загадковий звір. Іноді я їм ящірок. І зрідка їм рибу.
Гуртківець Може, ти чапля?
Загадковий звір. Не чапля, їм я ще бруньки, насіння ялин і сосен, ягоди й гриби.
Гуртківець Ти — дикий кабан.

Загадковий звір. Знову не вгадав! Допоможу тобі: я — білка.

(За М. Сладковим)

3-й гуртківець.

В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.(Соловей)

Соловей – це невеличкий оливково-бурий птах, розміром з горобця. Стрункий, граціозний птах, в нього високі лапки, великі чорні очі і тонкий дзьоб, хвіст довгий, рудий. пересувається по землі стрибками. Гніздо мостить в ямці на землі з сухого листя, моху, корінців, тоненьких голочок. Будує гніздо соловей 2 тижні. насиджують яйця самки, а самець підмінює її вночі на час годівлі. Вигодовують пташенят гусінню, личинками, а самі поїдають ще й комах, черв’яків, восени ласують й ягодами. Солов'ї, як і люди, — довго вчаться співати. Лише на третій рік життя вони стають співаками.

4-й гуртківець.

Є у лісі хата, в ній кімнат багато,

Тут живе отара добрих санітарів.

Ти цю хату не чіпай –

Санітарам спокій дай. (Мурахи)

Зараз відомо близько 15 тисяч різних видів мурашок, причому більшість із них мешкає в тропічних і субтропічних районах, на території України мешкає біля 70 видів, більшість яких живе у лісах. Найбільш корисні для лісу мурашки, що відносяться до роду Formica і відомі під загальною назвою "руді лісові мурашки". Це звичайна руда лісова мурашка, мала лісова мурашка, лугова мурашка та ін.

При високій густоті розміщення гнізд у лісонасадженнях (5-6 шт. на 1 га) мурашки стримують наростання чисельності шкідливих комах і запобігають виникненню масових спалахів небезпечних шкідників лісу. Крім цього мурашки розпушують і збагачують ґрунт органічними речовинами, поліпшують його водний і повітряний режими. У результаті створюються сприятливі умови для відтворення багатьох деревних і чагарникових порід, розташованих біля мурашника.

Хижі мурашки збирають корм з ранньої весни до пізньої осені. В цей період вони знешкоджують комах не тільки на поверхні ґрунту, а й на стовбурах і гілках дерев.

Говорячи про тривалість життя мурашок, важливо розрізняти два поняття: існування особини і сім'ї. Робітники здебільшого живуть один-два роки, зрідка - до трьох-чотирьох, якщо на своєму повному небезпек життєвому шляху не зустрінуть ворога, дужчого за себе. Самки в гніздах живуть набагато довше - до 15-17 років. В той же час самці гинуть через кілька днів після шлюбного льоту.

Сім'ї мурашок, якщо не руйнувати їхню домівку, можуть жити десятки років. Може дещо змінитись місцезнаходження мурашника, багато разів буде повністю оновлене все населення гнізда, значно збільшаться розміри сім'ї, але гніздо буде жити, ніби стверджуючи могутність життєвих сил природи.

Отже, в природі мурашки відіграють величезну роль і посідають чільне місце серед представників тваринного світу.

Хоч маленькі ми комашки,

Та наша місія велика,

Якби не ми, ліси би стільки

Від шкідників зазнали лиха!

То ж бережіть мурашники,

У вас ми просим, люди!

Тоді малим комашкам

Хоч трошки легше буде.

Підсумок заняття

Керівник гуртка. Я хочу подякувати лісовим друзям, які допомогли нам погортати цікаві сторінки Книги Природи. А ще сказати слова вдячності людям, які зростили ліс.

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте —

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі.

А ліс накличе хмари на поля —

Дощі проллються весняні, веселі...

Спасибі людям, що зростили ліс.

(М. Познанська)