Конспект заняття з теми "Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів"

Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів

 

Мета: засвоїти поняття стереотипи, упередження, забобони; навчитися визначати причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві; навчитися пояснювати, що таке гендерна рівність та в чому полягає її значення, розрізняти види стереотипів та конфліктів;  протистояти проявам расизму; виявляти емпатію; усвідомити  необхідність поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей; формувати критичне мислення під час роботи з різноманітними медіаповідомленнями (відеороликами, соціальною рекламою, плакатами) вміння декодовувати пропаганду в медіатекстах різних  жанрів, долати стереотипи та упередження, розпізнавати фейки та спростовувати їх.

 

Забезпечення заняття: роздаткові матеріали з медіатекстами, підбірка відеоматеріалів, комп’ютери, під’єднані до Інтернету, проектор/ комп’ютер.

 

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення мети та теми уроку.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Аналіз ситуації

Уявіть себе у ролі вчителя. У вашому класі навчається четверо учнів: Оля, Евеліна, Марк і Василь. Виставте оцінки цим учням на ваш розсуд. Подивіться на виставлені оцінки. Чому Ви поставили саме ці оцінки учням? За що ви ставили оцінку? Уявіть, якщо б такий вчитель / вчителька оцінював / оцінювала вас на уроках. Яким чином, на вашу думку, формуються наші перші уявлення про людей?

Наші уявлення про інших людей і явища часто формуються на основі інформації з інших джерел, а не з нашого безпосереднього досвіду

 

IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Назвіть характеристики, з якими у вас асоціюється українець, француз, американець, німець, індіанець.

Питання для обміркування:

• Чому саме такі характеристики ви назвали?
• Звідки ви про них знаєте?
• Чи відповідають вони дійсності?
• Навіщо такі характеристики закріплюють у свідомості людини?

Вправа 1.  Перегляньте відео «Зовнішність оманлива» (режим доступу: https://youtu.be/gKSO06kNS0g )

Обговорення:

- Хто з вас з самого початку думав, що мусульманин терорист чи наркодилер?

- Чому в вас виникли такі уявлення?

Наші уявлення – це лише результат впливів стереотипів, які ми формуємо, зокрема і з допомого медіа. Ще ми можемо прислухатися до особистого досвіду родичів, друзів. А ні те, а ні те не можна узагальнювати і переносити на образ цілих народів чи релігійних громад.

 

Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими складовими

«піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами.. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Формування поняття

Стереотип (гр. stereos — «твердий» і typos — «відбиток») — це спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.

Бесіда

1. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що в умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою нам допомагають? Вони економлять час, щоб довго не міркувати над тим чи іншим питанням. Відповідь

обґрунтуйте.

2. Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що стереотипи — це міфи нашої свідомості, бо, отримуючи їх у спадок від наших батьків і нашого оточення ще з дитинства, ми віримо в них бездоказово? Чому?

 

Складаємо схему створення стереотипу.

ВИСНОВОК. Стереотипи — це спрощені, занадто умовні уявлення, штампи, які люди використовують для того, щоб спрощено зрозуміти явища, які потребують для пізнання більш складних, інтелектуальних зусиль.

 

Робота в Інтернеті (можна за допомогою мобільних телефонів чи комп’ютера)

Карта стереотипів

Перейдіть за QR-посиланням і перегляньте серію карт лондонського дизайнера Янко Цветкова, що з гумором відображають стереотипи у сприйнятті європейських країн різними народами.

• Проаналізуйте, на основі яких рис, подій чи фактів виникли стереотипи щодо представників різних країн?
• Чому сприйняття представників одних і тих самих країн у різних народів відрізняється?
• Які види стереотипів ви помітили у назвах на карті?
• Які почуття у вас викликають стереотипи стосовно України?
• Чи погоджуєтеся ви зі стереотипними уявленнями про інші країни? Чому?
• Спрогнозуйте можливі наслідки таких стереотипів?

Європа очима німців

Європа очима США

Карти України очима її жителів

Обговорення

Що думають про українців представники інших країн?

Уявіть себе представниками інших країн. Методом мозкового штурму визначте уявлення мешканців інших країн про наших співвітчизників і запишіть їх.

Ходять чутки, що українці (продовжіть перелік):

• працелюбні;
• організовують великі застілля;
• вміють відстоювати свої громадянські права;

Проаналізуйте список уявлень про українців.

Чи всі позиції, на вашу думку відповідають реальній дійсності?

Які з них можна вважати позитивними? Які — негативними?

Чи ми можемо впливати на зміну цих уявлень? Якщо так, то яким чином?

Дослідження та обговорення (групова робота)

Види стереотипів

Об’єднайтеся у групи та ознайомтеся із переліком різних видів стереотипів. Проілюструйте кожен з них життєвими прикладами, обговоріть їх.

Види стереотипів за сферами життя

Які з наведених вами прикладів стереотипів у різних сферах життя є позитивними, які нейтральними, а які — негативними?

Чи погоджуєтесь ви з наведеними стереотипними уявленнями?

На вашу думку, чи можуть позитивні стереотипи нести негативний
зміст? За яких умов?

Дослідження

Уважно роздивіться рекламні плакати.

Реклама швейцарських годинників

 

 

 

 

 

 

Реклама побутової техніки

 

Обговорення

• Які меседжі несуть рекламні зображення та написи на них?
• Як зображені жінки і чоловіки?
• В яких ролях виступають жінки і чоловіки?
• Пригадайте інші реклами, де зображено жінок і чоловіків та їхні образи та ролі.
• З якою метою створено ці реклами?
• Чому саме такі образи висвітлено?

Коментар учителя

Сучасні рекламні технології – ефективне джерело впливу на аудиторію споживачів. Водночас реклама не лише пропагує товар чи послугу, а й формує уявлення про соціальні ролі чоловіка і жінки в сучасному суспільстві, їхній образ і стиль поведінки, визначає принципи їх взаємовідносин. Хоча сучасна роль жінки постійно змінюється, в рекламі жінка постає як домогосподарка, турботлива матуся і дружина, красуня, сексуальний об’єкт, жертва. А чоловік – здебільшого, мачо, експерт, успішний мандрівник, спортсмен. Так реклама закріплює соціальні ролі і спонукає до подальшого розподілу світу на «чоловічий і жіночий»

 

Отже, стереотипізація – це механізм психіки людини, який може допомогти в деяких ситуаціях, але може принести шкоду і призвести до упередженого ставлення в інших. Усі люди мають стереотипи, і позбутися їх неможливо. 

Формування поняття

Гра «Залізничний експрес»

1. Поміркуйте, з ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда? Визначити три найбільш небажані для себе особи і три найбільш бажані.

2. Об’єднайтеся у групи по три особи. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника.

3. Обговоріть різні варіанти вибору.

Орієнтовний список:

• циганка;
• явний гомосексуаліст;
• скінхед;
• молодий чоловік, хворий на СнІД;
• неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;
• кавказець-мусульманин;
• людина з села з великим мішком;
•  африканський студент;
• підліток, схожий на наркомана;
• колишній ув’язнений;
• таджик у національному одязі;
•  міліціонер;
•  інвалід зі складеною коляскою;
•  кришнаїт;
•  китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;
• людина, що говорить незрозумілою мовою.

Обговорення за методом «Відкритий мікрофон»

1. Чи важко було дійти спільної думки?

2. Чому в різних груп відповіді виявилися різними?

3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися?

4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?

1) Коли нами керує страх, коли — огида, коли — негативне ставлення загалом?

2) Наскільки вони в кожному разі обґрунтовані?

5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? а чи треба з ними щось робити?

6. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводився ганебно з особами, які їм не подобаються?

7. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?

8. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?

9. Як найкраще вчинити в такій ситуації?

Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.

Упередження — це негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте.

Схема формування упередження

 

Формування понять

Ксенофобія (від грецьких слів ξένος (ксенос) означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється в нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Коментар учителя.  Уперше термін «ксенофобія» трапляється у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у США. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, запроваджуючи зміни. Отже, чужинці становили реальну загрозу сталому способу життя.

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).

Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим.

Перегляд соціального ролика "Країна без расизму і ксенофобії" (режим доступу: https://youtu.be/VMJYIvF4sYs )

Обговорення.

• Які меседжі несе цей відеоролик?
• Чому виникла необхідність створення такої соціальної реклами?

Формуємо поняття

Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас).

Завдання

Обговоріть в групах та придумайте слоган до плакату.

 

 

 

 

 

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; творчість у межах стереотипів неможлива.

Завдання: складіть схему «Сходинки до подолання стереотипів»

ПРИКЛАД СХЕМИ «СХОДИНКИ ДО ПОДОЛАННЯ СТЕРЕОТИПІВ»

Для того, щоб подолати той чи інший стереотип, необхідно:

 

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал теми.

2. Написати міні-твір «Суспільство без стереотипів».

 

Джерела:

«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018.-240 с.

«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ О.О. Гісем, О.О. Мартинюк – Харків.: Видавництво  «Ранок», 2018.-192 с.

«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти/ П.В. Вербицька, О.В. Волошенюк, Г.О. Горленко та ін. . – Київ.: Літера ЛТД, 2018.-224 с.

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О.Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. — 201 с.

Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя/ Т.Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. іванова, О. Волошенюк – К.: ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.

Сайт проекту “Без кордонів” Центру Соціальна Дія. Режим доступу: http://noborders.org.ua/vid-stereotipiv-do-diskriminatsiyi/

 

Додатки:

Режим доступу: https://youtu.be/gKSO06kNS0g  Соціальний ролик «Зовнішність оманлива»

Режим доступу: https://youtu.be/VMJYIvF4sYs  Соціальний ролик "Країна без расизму і ксенофобії"

Режим доступу: https://inspired.com.ua/creative/stereotype-maps/   Карти стереотипів