Конспект заняття з української літератури на тему: «Г. Тютюнник. Любов, породжена стражданням ( за новелою «Три зозулі з поклоном»)»

ТЕМА.  Г. Тютюнник.  Любов, породжена стражданням ( за новелою «Три    зозулі з поклоном»)

МЕТА:  Навчальна:  поглибити знання студентів про життєвий і творчий шлях Г.Тютюнника, допомогти їм розкрити погляди письменника на життя, визначити особливості його таланту; повчитися у великого майстра слова стильової досконалості; поглибити знання  про новелу, удосконалювати навички студентів аналізувати твори малих жанрів.

Розвиваюча: розвивати критичне мислення студентів, вміння аналізувати, співставляти, формувати власну думку про поведінку героїв, обирати головне та використовувати його у власному житті.

Виховна:  виховувати у студентів доброту, уміння співчувати та співпереживати, красу почуттів, бережливе ставлення до них.

ТИП ЗАНЯТТЯ:  вивчення нового матеріалу.

ВИД ЗАНЯТТЯ:  заняття – проект.

МЕТОДИ:  словесні, практичні, демонстраційні.

ОБЛАДНАННЯ:  комп’ютерний комплекс (міні – проекти, фотографії, ілюстрації, відео- та аудіо записи), твори письменника.

Міжпредметні зв’язки: світова література.

ЛІТЕРАТУРА

І.   Тютюнник Григір. Твори.—К., 1984.— Кн. 1, 2.

2.   Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника. Спогади про письменника. — К., 1988.

3. Закон спільною кореня: Листування між Григорієм та Григором Тютюнниками // Вітчизна. — 1986.—№ 6.

4.  «З любові й муки народжується письменник...» // Укр. мова і літ. в школі. — 1991.— N5 12.

5.   Мовчан Р. Неопублікованими сторінками записників Григора Тютюнника // Слово і час— 1993.— № 8.

 6.   Шудря М. Непідкупний голос правди: (Невідоме про Григора Тютюнника) // Дивослово.— 1996.— № 4.

 

 

 

 

ЕПІГРАФИ                                     « Ти, Григоре, надто відкриваєш серце, ти хоч рукою його прикривай»

Григорій Тютюнник   

                                        «Любити – це означає перш за все віддавати»

В.О. Сухомлинський

Випереджувальні завдання.

Робота в групах.

І  група – «Біографи»  (відповідали на питання «Що спонукало автора до написання новели?»). «З любові і муки народжується письменник».

ІІ група – «Літератори»  (працювали над проблемним питання «Чи можна відчувати людину, як рана сіль?»).

ІІІ група – «Теоретики» (досліджували образи – символи).

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

І.  Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчальної діяльності студентів.

 Оголошення теми, мети та завдань заняття

 1.   Слово викладача

Григір Тютюнник. Усе, написане цим прекрасним майстром слова, вмістилося лише в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям.

Яким він був? Чого прагнув? Які вони, герої його творів, чим жили, що їм боліло? І коли ми  сьогодні дамо відповіді на ці та інші питання, то у вашій  уяві постане образ людини великого серця, для якого  ідеалом завжди були « доброта, самовідданість і милосердя людської душі». 

(Запис теми заняття у зошит).

Кожну новелу він спершу виношував, як мати дитя, під серцем. «З любові і муки народжується письменник – іншого шляху у нього нема», - так пояснював письменницьке кредо  Григір Тютюнник. Усе сприймав спочатку серцем, почуттями, а потім свідомістю, тобто «страждав двічі з одного приводу». І старший брат, Григорій Тютюнник, автор знаменитого роману «Вир»,  в одному із своїх листів давав йому пораду:«Ти, Григоре, надто відкриваєш серце, ти хоч рукою його прикривай».

Правда,  дивно, що  брати Григорій і Григір Тютюнники мали одне й те саме ім'я. В автобіографії Григір  пояснює це  випадковим збігом обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Ігорем). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм. Про дідову витівку дізналися, коли Ігорю-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором…

Щось містичне є у цьому збігові: одне ім’я – і дві цілком самодостатні особистості,  два неперевершених майстри слова.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань студентів

1.          Бесіда:

•           Більшість творів письменника - новели. Що таке новела? Які її ознаки?
•           Хто з письменників звертався до цього жанру?

І одна із тем, що не залишала жодного письменника байдужим, тема КОХАННЯ.

2.          Галерея літературних героїнь

Кохання – одна з найстраждальніших тем світової літератури. Кажуть, що про нього  сказано все, але не всіма. Тобто кожен, поет він чи прозаїк, драматург чи людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково “пише” свою неповторну історію кохання.

Подивіться на зображення цих літературних героїнь. Що їх об’єднує? (Анна Задорожна, Мавка, Маруся Чурай. Любов і велика душевна драма).

Як позначається поява „третього” на стосунках цих жінок і їхніх коханих?   На що вони здатні заради кохання?

Отже, ми бачимо, що наявність 2 чоловіків та 1 жінки  не дає можливості всім трьом бути щасливими. Але все одно:  ні муки, ні страждання не можуть затьмарити світле почуття.

ІV.  Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1.    Слово викладача. Робота з епіграфом  

Як правильно побудувати своє життя, щоб нас оточувала лише любов, взаєморозуміння, щирість? Це питання хвилює усіх нас. І кожний дає свою відповідь. Справжнє кохання, на думку педагога В.О.Сухомлинського, немислиме без взаємного прагнення віддавати сили своєї душі іншому. «Любити – це означає перш за все віддавати». Дехто з вас вже, напевно, відчув на собі його перше, несміливе і ще не зовсім зрозуміле дихання. От чи змогли б ви відповісти на запитання: чи згодні ви з такою думкою педагога?

Отже, людина тільки  тоді по-справжньому розуміє це почуття, коли воно стає її власним.

Григір Тютюнник теж писав про любов, але  якось особливо, неповторно і щиро, невіддільно від правди життя. Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх віддзеркалює внутрішній знеболений світ Г.Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попереднє життя. Чому? Відповідали на це питання група «Біографів», що відповідала на питання «Що спонукало автора до написання новели?».

2.   Проект групи «Біографів».

(Пояснення епіграфа дослідження.  Про письменника говорили, що він ніби запрограмував свій кінець. Незатишно йому жилося ще з юних літ, завжди почував свою самотність: рання втрата батька; важке дитинство, що припало на роки війни; голодні післявоєнні дні; сповнені брехні, безхребетні 70-ті, що призвели до самовбивства). Свій біль вилив і у новелі. Історія створення).

3.          Вправа “Асоціативний кущ”       

На слайді зображений трикутник

Скажіть, які асоціації виникають у вашій уяві? Як ви думаєте, що він може символізувати, як стосується нашого заняття?

•              геометричну фігуру;
•              життєву дорогу;
•              зіткнення доль;
•              конфлікт, який необхідно розв’язати;
•              темряву, безвихідь
•              Михайло – Соня – Марфа .

4.  Проектне дослідження  групи «Літератори».

У Григора Тютюнника є запис у щоденнику “Іноді я відчуваю людину, як рана сіль?”  От і наші дослідники намагались зрозуміти, чи можна так відчувати людину?

5.          Бесіда за твором

1.          «Любові всевишній присвячується», - читаємо після заголовка. Така посвята. Зазвичай вона має на меті зберегти, увічнити пам’ять про того, хто за життя письменника був для нього людиною близькою, духовно рідною. А що мав на меті Григір Тютюнник, присвятивши твір любові?

(Одразу спонукає читача вклонитися не людині, а почуттю. З першого рядка читачеві ясно, що автор розповідатиме в новелі про любов, яка, не стукаючи, без дозволу входить у людське серце і виповнює його вщерть. Складні перипетії доль героїв, багато горя і смутку. Проте понад усе –  любов – саможертовна, від Бога, яка нічого не вимагає, адже любити – це вище призначення людини).

2.          Які люди зображені в новелі, адже присвята така філософська й піднесена?
3.          Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, тому й називали його майстром художньої деталі. Давайте пригадаємо, що називається художньою деталлю?

(Художня деталь – особлива риса, ознака, подробиця в портреті, поведінці персонажа, його навколишньому оточені, що часто повторюється письменником при змалюванні героїв і служить для розкриття якихось глибинних його характеристик).

4.     Як ставився Михайло до Софії та Марфи? 

(Любить, поважає, цінує першу, важко переживає ситуацію,що склалася з другою).

5.     Окресліть образ чоловіка Марфи. Чому вона його не любила?
6.          Як змінили Марфу важкі роки чекання? У кому вона тепер знаходить втіху?
7.          Чи можемо ми засуджувати Марфу за те, що так ненароком, мимоволі втрутилася в сімейне життя Софії і Михайла?

(Вона і сама страшенно переживала, тужила, розуміла, що подумки, можливо, зраджує чоловікові).

8.          «Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її проявах». Так означив письменник в одному з інтерв’ю свій життєвий пріоритет. Що таке, по-вашому, милосердя людської душі? Чи характерно це, на вашу думку, для новели «Три зозулі з поклоном»? Хто в новелі виявляє таке милосердя? Чому?

(Соня. Вона співчуває Марфі й не ревнує її, про безмежно люблячу, чисту душу Марфи розказує сину, бо поважає щирі людські почуття. Живе за законами Божими).

9.      Про Софію в новелі сказано досить мало, звернімося до тексту.

( пропонує Михайлу глянути на Марфу;  підставляє сину для поцілунку сині губи; Софіїні спогади вже не щемлять, не болять - вони закам’яніли; розуміє, що серце в усіх людей не однакове).

У чому символічність її імені? (Софія - мудрість, а ще мучениця, матір Віри, Надії, Любові)

10.     Чому вона так розуміє Марфу? (вони дуже схожі поривами душі).

Викладач. Марфа ще чекає повернення Михайла. Подивіться цей епізод. Спробуйте зрозуміти Марфу, її почуття, душевний стан (кадр на екрані).

Таємничим здається вислів «три зозулі з поклоном», і, напевно, сам автор міг би пролити світло на його зміст. Група «Теоретиків»  спробувала провести власне дослідження цього питання й відшукати   інші символи,  використані у творі?.

Проект групи.

11.         Так що головніше в новелі – зображення подій чи вираження почуттів?

(Найголовніше тут — почуття, пристрасті, переживання героїв. Саме вони рухають сюжетом твору, розширюють його часові, просторові межі. Життєва конкретика відсувається на другий план, читач задумується над вічними, істинними цінностями, разом із героями починає шукати гармонійного вирішення конфлікту, інакше й бути не може, інакше крах).

12.     Коли один заповзятий молодик настирливо допитувався у Григора Тютюнника про причини його літературних успіхів, той спочатку відмовчувався, а потім відрізав: «Біль! Повна душа болю». Чи може бути біль розлитий по всьому художньому полотну?
13.     Який же ідейний зміст новели?
14.     Новела несе на собі печать притчовості — висновку, до якого приходить автор і якого пропонує читачеві. Цей висновок напрошується тут сам по собі, через усю образну тканину твору. Ось він: любов—почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.
15.        Цей твір сьогодні викликає багато різних суперечливих думок. Не кожна жінка упокориться з думкою, що чоловік, що живе поруч, нібито «твій», а насправді все життя любить іншу, навіть не приховуючи свої почуття. Тут потрібно бути не тільки мудрою жінкою, але й дуже сильною, щоб не розірвати шлюб.

Інша справа, яких дітей виховують такі сім’ї? Чи змогли б  ви на прикладі побаченого, почутого, прочитаного дати відповідь на це питання.

16.        Які погляди на любов і сім’ю  імпонують вам особисто після детального розгляду образів новели?

V.  Рефлексія

1. Які моральні уроки ви винесли, роздумуючи над цим твором? (любити життя, цінувати кохання, пам’ятати, що все гарне в житті починається з любові, бути людяними, не пасувати перед труднощами, розуміти, що в житті найцінніше…)

2. Асоціативне мислення

•        Які асоціації викликає у вас слово «кохання»?
•        Складіть із них «асоціативний кущ».

 

 

3.    Слово викладача

Любов, не стукаючи, без дозволу входить у людське серце й наповнює його доверху. Переповнена світлом і неземною силою, воно прагне зігріти іншу душу, даруючи одним щастя, а іншим – безвихідність страждань. Тож завершити наше заняття хочеться рядками  

VI.   Домашнє  завдання

Проблемне питання «Чи можливий інший кінець у розв’язці конфлікту між героями новели?»