конспект заняття з водного туризму "Cтратегія водного походу"

Про матеріал
Мета заняття: ознайомлення вихованців зі стратегією водного походу. Навчання етапам підготовки походу. Розвивати практичні навики підготовки похідної документації, складання кошторису походу. Виховувати колективізм, взаємодопомогу, злагодженість у діях.
Перегляд файлу

Тема заняття: Cтратегія водного походу

Мета заняття: ознайомлення вихованців зі стратегією водного походу. Навчання етапам підготовки походу. Розвивати практичні навики підготовки похідної документації, складання кошторису походу. Виховувати колективізм, взаємодопомогу, злагодженість у діях.

Обладнання: катамаран 4-х містний, чотири весла, чотири рятувальні жилети, чальний кінець.

 

Хід заняття

Опорні поняття: стратегія, водний похід, маршрут, маршрутна документація, автономність маршруту, туристська група, графік маршруту, похідна аптечка, ремонтний набір

 

  1. Організаційний момент.

Перевірка присутніх вихованців на занятті. Проведення інструктажу з техніки безпеки

  1. Ввідна бесіда.

Повторення пройденого матеріалу.

  • Види походів;
  • Категорійність походів;
  • Маршрутно-кваліфікаційна комісія.
  1. Повідомлення теми.

Тема заняття звучить: «Cтратегія водного походу».

  1. Пояснення нового матеріалу

Стратегія – у разі походу це підготовка до нього, ретельна розробка маршруту, графіку, підбір групи.

1. Розробка маршруту - це вивчення всіх лоцій, карт і звітів на предмет усіх несподіванок та труднощів, які можуть зустрітися: 

- Можливості закидання і викидання на маршрут, наявність / відсутність пішої частини маршруту 

- Природні та штучні перешкоди і способи їх подолання, 

- Необхідність застосування елементів інших видів туризму 

- Стоянки 

- Автономність маршруту, можливості виходу на зв'язок, популярність серед інших туристів 

- Наявність / відсутність дров 

- Настрій місцевих жителів і обстановка в районі 

- Кліматичні особливості регіону: погода в даному регіоні в даний час, рівень води, скачки рівня води (в тому числі добові коливання, не тільки паводок), навесні – час розтину річок 

- Особливості флори і фауни, як з точки зору можливої ​​риболовлі, полювання, збирання, так і з точки зору можливих небезпек (отруйні змії, комахи, хижі звірі, гризуни)

- Ймовірність природних катаклізмів (обвали, селі, повені, землетруси, виверження вулканів і т.п.)

- Корисні відомості про регіон (телефони, адреси водіїв, рятувальних служб, інших організацій та осіб, які можуть надати необхідні послуги або допомогу)

2. Оцінка реальних технічних, фізичних і психологічних можливостей групи, і рішення для себе основного питання – а чи можемо ми взагалі йти сюди? Оцінка проводиться всією групою, а не тільки керівником.

3. Складання графіку: коли маршрут остаточно обрано, то визначається число ходових днів і весь маршрут розбивається на добові переходи, намічаються стоянки. Планується, у який день які передбачається пройти перешкоди і яку відстань. Чим складніші перешкоди, або чим більше перешкод очікують групу в цей день, тим менша відстань варто планувати. Обов'язково включаються днювання для відпочинку учасників, вони ж можуть стати в нагоді в разі необхідності довгого ремонту судна, або травми учасника, яка уповільнює маршрут, або виникнення несподіваної перешкоди, що вимагає обносу чи більшого, ніж очікувалося, часу на обробку.

4. Розробка запасних та аварійних варіантів маршруту, сходження з маршруту.

- Сходження з маршруту відбувається тому, що щось не склалося: група розуміє, що не встигає на поїзд\літак і не хоче жертвувати грошима, роботою, сімейними питаннями; виникли якісь інші більш цікаві можливості для проведення часу в регіоні, більш переважні для групи, ніж продовження маршруту; в групі виникли психологічні розбіжності, не сумісні з подальшим продовженням маршруту і т.д. Сходження з маршруту – це не аварійний і не запасний варіанти, хоча повністю або в частині маршруту вони можуть збігатися. У разі сходження з маршруту, особливо якщо він не проходить по заздалегідь вивченому варіанту, необхідна розвідка, а також вирішення питання про транспортування спорядження, особливо, якщо виходити доводитися пішки (аж до залишення частини спорядження, якою можна пожертвувати). В іншому випадку сходження з маршруту може стати не вирішенням проблеми, а аварійною ситуацією. Також потрібно розуміти, що, як сходження з маршруту, так і використання запасного варіанту – це психологічно складна ситуація. Не всі члени групи до неї можуть відноситися однаково.

- Запасний варіант – змінилися умови, але ще нічого не трапилося з вами і зі спорядженням (в водних походах найчастіше відбувається на самому початку маршруту або при перекидання з річки на річку). Наприклад, прибувши на основну ріку, група відразу оцінила, що рівень води надто високий / низький; виникли складнощі з закиданням на основну ріку; в районі основного маршруту ускладнилася обстановка з місцевим населенням або передбачаються природні катаклізми т.п. Тоді використовується запасний варіант маршруту, щоб не пропав весь похід. При використанні запасного варіанту маршруту необхідно повідомитив КРС / КРЗ і МКК. Необхідно ставити групу на облік в КРС / КРЗ і повідомляти в МНС не тільки про себе, але і про інші групи, якщо у них виникли труднощі або запізнення за графіком.

- Аварійний варіант  використовується у випадку аварії, коли вже з вами або зі спорядженням сталося щось, що вимагає зняття з маршруту всієї групи або частини групи. Існує два поняття, які слід чітко розрізняти: аварія і аварійна ситуація Аварія – це  така подія або ряд подій, які призводять до серйозних порушень графіка руху, до значного зниження рівня безпеки групи, або до сходу групи з маршруту: 

- Серйозна поломка одного чи декількох суден ;

- Втрата одного чи декількох суден ;

- Втрата всіх або більшої частини продуктів задовго до закінчення маршруту ;

- Втрата важливих елементів спорядження, яке ніяк не замінити іншим наявним у групи спорядженням (велика кількість весел, не тільки запасних, але й основних, страхувальне спорядження і т.п.) ;

- Пропажа одного або декількох учасників походу, якщо пошуки призводять до серйозних порушень графіка маршруту;

- Серйозне захворювання / травма одного або декількох учасників, що вимагає термінової госпіталізації;

- Важка травма або загибель одного або декількох учасників походу (нещасний випадок в результаті надзвичайної події).

Аварійна ситуація – це подія, при якій виникає загроза аварії або нещасного випадку, але вони ще не настали:

- Значна поломка судна / декількох судів, але така, що може бути виправлена у похідних умовах; 

- Навал судна на перешкоду;

- Попадання судна в завал;

- Змив або випадання людини із судна у воду;

- Переворот судна;

- Попадання судна в бочку, яка тримає,  з якої екіпаж не може вибратися своїми силами;

- Втрата орієнтування на маршруті;

- Втрата карт або опису маршруту;

- Втрата частини спорядження, без якого, в принципі, можна продовжувати маршрут, але його відсутність може вилитися в захворювання учасника або в серйозне відставання від графіка (намети, спальники, котли, ремонтний набір, особисті рюкзаки і т.п.).

Аварійна ситуація не означає негайного прийняття рішення про аварійний вихід. Вона може бути вирішена успішно, після чого група повинна подвоїти пильність, посилити страховку, можливо, пожертвувати проходженням ряду перешкод, або скоротити маршрут, але тим не менше продовжити рух за маршрутом. Аварійний вихід може сам по собі стати в деякому роді аварійною ситуацією, так як сам по собі він теж може бути технічно складний, досить небезпечний, пов'язаний з великими фізичними навантаженнями. Часто в водних походах аварійний вихід відбувається пішки через гори, болото, тайгу / тундру. Не рідко доводиться жертвувати водним спорядженням, особливо в ситуаціях транспортування потерпілого або в разі дуже тривалої пішохідної частини. Можливо, що за цим спорядженням ви вже ніколи не повернетесь. Вирішити, чим можна пожертвувати в такому крайньому випадку, краще заздалегідь, обговоривши це всією групою. Якщо можливі піші аварійні виходи з маршруту, то вкрай важливо, щоб туристи-водники мали досвід піших походів, а також володіли основними навичками роботи з мотузкою, переправ і подолання інших піших і гірських перешкод. Рішення про аварійний вихід повинно бути виваженим, виходити з річки «світ за очі» не вийде. Аварійні виходи для кожної частини маршруту повинні бути заздалегідь опрацьовані, в тому числі з точки зору того, скільки часу вони займуть при транспортуванні людини з різними травмами і ступенем рухливості.

5. Підготовка обладнання і оснащення, його розподіл:

- Аптечка;

- Ремонтний набір;

- Засоби зв'язку;

- Засоби навігації;

- Рятувальне особисте і суспільне спорядження, оснащення судів;

- Розподіл чергувань і продуктів та розпакування останніх так, щоб не потонули разом все котли або вся тушонка;

- На пішохідній частині маршруту розподіл ваги згідно фізичним даним учасників;

- У кожного екіпажу свій комплект карт і лоцій.

6. Підготовка групи:

а) технічна:

- Всі учасники повинні мати достатній досвід, а екіпажі тренувалися у своєму складі, щоб на рівні екіпаж - капітан виникло повне взаєморозуміння,

- Всі повинні вміти не тільки добре і правильно гребти, але й ремонтувати спорядження, надавати медичну допомогу, страхувати товаришів, готувати.

б) фізична:

- Всі члени групи мають достатню фізичну підготовку (люди весь час мокрі, часто при цьому холодно; можливі складні обноси і огляди; піші закидання, викидання, волоки, вага спорядження дуже велика)

в) морально-вольова (психологічна):

- Всі члени групи розуміють ступінь ризику для життя, здоров'я і при втраті матеріальних цінностей, та документів,

- Не розгубляться,

- Здатні контролювати свої почуття,

- Знають, що в будь-який момент задоволення може вилитися в тяжку працю і вирішення серйозних проблем. Останнє є частиною їх очікування, а не несподіванкою. У разі травми або смерті керівника, учасники не виявляються в шоці і розгубленості.

г) творча:

- При ремонті судна або спорядження часто доведеться виступати в ролі Кулібіна, при складному обнесенні придумати, як це зробити ефективно, у випадку, якщо щось зіпсувалося з продуктів або було забуто, придумати що можна використовувати і як в сьогоднішньому чергуванні і в наступні дні і т.п.

 

ПЕРЕРВА

  1. Практичні заняття
  • Заповнення Маршрутного листа для групи туристів;
  • Складання кошторису походу;
  • Знайомство із сайтами, що можуть стати у нагоді при виборі та розробці маршруту водного походу
  1. Підведення підсумків

 

Використана література:

1. Водний туризм / Личак І., Хоменко П. – Біла Церква, 2008, 154 с.

2. Кодыш Э.Н., Константинов Ю.С., Кузнецов Ю.А. Туристские слёты и соревнования. М.: Профиздат, 1984.

3.Програма гуртка. Водний туризм / Личак І., – Біла Церква, 2009.

4.Спортивний туризм. Привила змагань. Федерація спортивного туризму України. Київ, 2001.

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Личак Ірина
Додано
22 квітня 2020
Переглядів
657
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку