Конспект засідання літературного гуртка

Тема. Засідання літературного гуртка у формі інтерпретаційного діалогу

Мета: розкрити глибину слова,вдосконалювати вміння аналізувати художній текст, проводити асоціативні порівняння, виховувати любов до літератури та історії рідного краю.

Обладнання: мультимедійна  презентація, текст оповідання О.Довженка «Мати».

Міжпредметні зв’язки: історія України, всесвтня історія, народознавство, музичне мистецтво.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Учитель.

 Доброго дня! Сьогодні ми раді вітати всіх присутніх на засіданні літературного гуртка, яке буде проходити у формі інтерпретаційного діалогу.

Сподіваюся, усі ви знаєте тлумачення слова «інтерпретація» - це  тлумачення, розкриття змісту чого – небудь. Отже, сьогодні ми, спілкуючись один з одним, спробуємо розкрити зміст ось цього речення:

А землю орати хоч пальцями: ні коня, ні вола—усе підібрала війна.

Для роботи над змістом речення членам гуртка було запропоновано об’єднатися у наступні групи: «Літературознавці», «Історики», «Музикознавці», «Народознавці».

Так, група «Літературознавці» працювала над такими проблемними питаннями:

• Як ви вважаєте, про що твір, із якого взято це речення?
• Знайдіть ключові слова, складіть асоціативний ряд.
• Хто, на вашу думку, автор цих слів: чоловік, чи жінка? На підставі чого ви зробили такі висновки?
• Опишіть людину, авора цих слів.

Групи «Історики» та «Народознавці» отримали наступні запитання:

• Коли відбуваються події,зображені у творі?
•  Де відбуваються події? Як ставилися до землі наші пращури?

Запитання для «Музикознавців»:

• Що за ритмікою нагадує дане речення? Доведіть.
• У якому стані  перебуває людина?

ІІ. Звіт про пошукову роботу членів групи «Літературознавці». Орєнтовні виступи:

Учень 1.

 На мою думку, у творі, із якого взято дане речення, йдеться про події повоєнного часу, бо землю орати нічим,  бо як відомо, у роки війни коней, корів і волів відбирали у людей, щоб  надавати допомогу фронту.

Учень 2.

 Ключовими словами є «земля"(мир, урожай, добробут, годувальниця іт.д.), «орати» (працювати, зерно, сіяти, дбати, сподіватися).

Учень 3.

На думку членів  нашої групи, авторкою даних слів є жінка. Маємо суто жіночі слова «усе підібрала війна». Саме підібрала, як підбирають жінки поділ сорочки, волосся під очіпок  і т.д. Чоловік, мабуть сказав би грубіше, «по – чоловічому». І зовсім по – жіночому звучить бажання «орати  хоч пальцями», бо залишилися дітки, яких треба годувати, бо загинув на війні голова сім’ї, годувальник.

Учень 4.

Так, це саме жінка, виснажена голодом і холодом, але ще нестара, бідно одягнена, удома на неї чекає двоє або й троє діточок. Імовірно, вона сама впряглася у плуг замість худоби, тяжко працює і саме в цей момент промовляє ці слова.

ІІІ. Представлення результатів роботи групи "Історики"(Додаток 1)

Орієнтовні виступи:

Учень 1.

Припустимо, події відбуваються  у повоєнний час 1941- 1945р.р.

(інформація про втрати, яких зазнала Ураїна під час війни, демонстрація слайдів). Події відбуваються саме на Україні (воли), у сільській місцевості.

Учениця 2.

А на мою думку, це часи годомору  1947 року ( наводить конкретні приклади, слайди, читає вірш "Вічний монолог").

Вічний монолог

Я ще не вмер...

Ще промінь в оці гає.

В четвер мені пішов десятий рік...

Хіба в такому віці помирають?

Ви тільки поверніть мене на бік.

До вишеньки.

В колиску ясночолу...

Я чую запах квітів. Я не вмер...

А небо стрімко падає додолу.

Тримайте хтось!

Хоча б за коси верб...

Куди ж ви, люди, людоньки,куди?

Окраєць ласки...

Чи хоч з печі диму!

В клітинці кожній- озеро води.

Я ще не вмер.

Усі проходять мимо.

...А житечко моє таке густе.

...А мамина рука така гаряча.

Вам стане соромно колись за те, лише за те...

Та я цього вже не побачу.

М.Замига

IV. Група "Літературознавці" доповнює виступ  галереєю творів про голодомор: У.Самчук "Марія", В.Барка "Жовтий князь"і т.д.

V.Група "Народознавці"(Додаток 2)

 Розповідь про звичаї та обряди українців,пов'язані із ставлення до землі

( жервоприношення полям, перша сівба, ставлення до орача.( Демоструються слайди).

VI.Виступ групи "Музикознавці"(Додаток 3)

Учениця 1.

На нашу думку, дане речення є зразком жіночого голосіння. Зокрема, накопичення голосних сворює певну  ритмомелодику( вмикає запис жіночого голосіння). Ми згодні з тим, що жінка в цей час  йде по полю важким кроком і тужливо проказує- співає.

Учениця 2.

Різновидом голосінь є рекрутські й солдатські плачі під час проводів на царську службу, яка тривала 25 років, отже батьки, наречена чи жінка розлучалися з новобранцем, не маючи надії на його повернення: «Сину мій, дитино моя! Я ж тебе кохала, ніченьку не спала, тебе доглядала... Мій рідненький, моя й жалоба! Із якої дороги тебе ожидать, відкіль виглядать? чи з поля, чи з моря, чи з далекого краю?»

 Українські голосіння близькі за емоційною тональністю, тематикою й поетикою до аналогічних жанрів поезії інших слов’янських народів, особливо східнослов’янських — російського й білоруського.

 Генетично вони пов’язані з думами, їх єднає речитативний спосіб виконання, тужливі ноти. Певна спорідненість простежується у голосіннях, піснях-хроніках і баладах,— насамперед тоді, коли йдеться про оплакування близьких, які загинули внаслідок трагічних випадків, або тих, що пропали безвісти на війні чи на заробітках.

Отже, аторка слів дійсно втратила годувальника,  сумує, тужить, плаче за ним.

Учитель.

 Давайте поговоримо про роль жінки у воєнний та післявоєнний час. У яких творах ми зустрічаємося з образом жінки -матері у роки війни?

Група "Літературознавці" про оповідання О.Довженка "Мати"(Додаток 4,5)

Учень 1.

 Іще одна важлива деталь є у нашому реченні - пальці, або руки, якими жінка ладна орати землю. В оповіданні О.Довженка героїня Марія Стояниха, повішена німцями, тримає свої натруджені долоні догори, ніби говорить:

" Дивіться, люди добрі: нічого не крала, тяжко працювала, ховати нічого".

Учитель.

 Отже,сьогодні ми з вами доторкнулися до таємниці слова. Я думаю, визі мною погодитесь, що слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе. У слові письменник закодовує своє світосприйняття, свої знання, свй досвід, здобутки культури і цивілізації, свою духовну культуру. Наше ж з вами завдання - уміти розкрити цю таємницю, прочитати все багацтво закодованих ідей.