Урок-дослідження "Берег любові в життєйському морі тривог, де ти? (За повістю-есе Р.Горака "Тричі мені являлася любов"

                                          Урок-дослідження

         Берег любові в життєйському морі тривог, де ти?

    (За повістю-есе Р.Горока «Тричі мені являлася любов»)

                                                                         Учитель вищої категорії       КЗ «Олешківська                 гімназія» Кобзар І.В.

Тема. Берег любові в життєйському морі тривог, де ти? (За повістю – есе Р.Горака «Тричі мені являлася любов»).

Мета: розкрити учням особистість Івана Франка не тільки як геніального поета, громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання; використовуючи шедевр інтимної лірики (лірична драма «Зівʼяле листя»), поглибити розуміння суті поетичного мистецтва; розвивати логічне мислення, памʼять, уміння порівнювати, співставляти, виразно читати вірші, передавати емоції від прочитаного; прищеплювати любов до прекрасного.

Тип уроку. Урок позакласного читання.

Методи, прийоми і форми роботи: застосування сугестивної технології, бесіда на основі прочитаних творів, виразне читання поезій, інсценізація уривків драми. Диспут, дослідницька робота. Групова форма.

Обладнання. Портрет І.Франка, збірка «Зівʼяле листя», повість Р.Горока, схеми, таблиця музичних термінів, мольберт.

Міжпредметні звʼязки. Музика. «Місячна соната» Бетховена, музика з кінофільма «Жорстокий роман», «Аве, Марія!», Джейм Ласт «Одинокий пастух», Фаусто Папеті «Почуття».

Епіграф уроку

О, розмотай шляхи мені, богине!          Світ за очі від тебе забіжу.                 Рятуй мене, врятуй мене, бо згине     Моя душа, задивлена в чужу.

                             Ліна Костенко

                                                     Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

(Під тихі звуки музики «Місячної сонати» Бетховена учень читає вірш. На столі горить свіча).

Учень. Як почуєш вночі край свойого вікна,                                                                       Що хтось плаче і хлипає важко,                                                                                                 Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,                                                                                       Не дивися в той бік, моя пташко!                                                                                          Це не та сирота, що без мами блука,                                                                              Не голодний жебрак, моя зірко,                                                                                          А розлука моя, невтишима тоска,                                                                                                Це любов моя плаче гірко!

Слово вчителя. Дякую за гарний вірш. А ви, друзі, памʼятаєте, хто автор цих чудових рядків? Як називається збірка І.Франка, до якої входить ця поезія? Яку другу назву книзі дав сам автор? Які вірші переважають у збірці «Зівʼяле листя»?                                                                                                                                               (Звучать відповіді учнів.)

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Учитель. Починаючи наш урок, скажіть, а які асоціації викликає у вас слово «любов»?                                                                                                                                                       (Відповіді учнів.)

Учитель. Дійсно, асоціації можуть бути протилежними. Кожен по-своєму розуміє, що таке кохання. Бо воно має безліч відтінків, граней. Адже пошуки берега любові в складному, бурхливому життєйському морі тривог не бувають без перешкод. Тому епіграфом нашого уроку  слова Ліни Костенко. (Учень зачитує епіграф).

На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про Франка, його особисте життя, його поезію і прозу, суспільну діяльність. Наш Каменяр геніальний, до того ж ще й людина з палким серцем, яка все своє життя прагнула кохання, справжнього, великого. З усієї палітри творчості й життя поета ми спробуємо вибрати найтонші порухи, найніжніші фарби, щоб розгорілася свіча поезії, а допоможе в цьому повість-есе Р.Горока «Тричі мені являлася любов».  Тож вибудуємо наш урок у вигляді свічки, що стане для нас настроєм, мелодією і темпом почутого на уроці, користуючись таблицею «Музичні темпи». Для цього буде працювати група експертів, які протягом пари уважно будуть слухати ваші повідомлення, відповіді і в кінці пари вималюють свічу Кохання.

Починаючи нашу розмову про повість дослідника Романа Горака, нагадаю, що ми вже звертались до цієї повісті-есе на попередніх уроках. Протягом пари у нас будуть працювати групи: літературознавці, театрали, дослідники-епістоляри, експерти.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда з учнями.

• На уроці української літератури ви зустрілися з новим терміном повість-есе. Як ви його розумієте?
• Що ви можете сказати про композицію повісті?

(Складається з чотирьох частин: перша – «Одна несміла, як лілея біла…», друга – «Явилась друга… – гордая княгиня…), третя – «Явилась третя…– і очам приємно…» і четверта частина «Жінка, котра була поруч…». Кожна з них присвячена жінці.)

• Чому повість Р.Горака має назву «Тричі мені являлася любов»?

Учень-театрал.(На фоні тихої музики Джеймса Ласта «Одинокий пастух» читає уривок напамʼять з вірша «Тричі мені являлася любов»)

Тричі мені являлася любов                                                                                                         Одна несміла, як лілея, біла.                                                                                                       З зітхання й мрій уткана, із обснов                                                                                            Сріблястих, мов метелик, підлетіла.                                                                                            Купав її в рожевих блисках май,                                                                                         На пурпуровій хмарі вранці сіла.                                                                                          І бачила довкола рай і рай!                                                                                                                                Вона була невинна, як дитина,                                                                                                пахуча, як розцвілий свіжо гай…

Учитель.

• Що є парадоксальним у цьому вірші?
• Які кольори відобразили б на полотні, прослухавши уривок з поезії?
• Якими епітетами ви охарактеризували б цю любов?
• Який музичний темп відповідає цьому уривку?

(Відповіді учнів.                                                                                                                                               1. «Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла».                                                2. «Біла лілея», «срібляста, мов метелик».                                                                          3. «Несміла», «невинна», «пахуча».                                                                                   4. Спокійний темп – andante.

Учитель. На сьогоднішніх двох уроках ми розглянемо першу частину твору «Одна несміла, як лілея біла.»                                                                                                   -  Кому присвячена ця частина?                                                                                                   -  Ким вона йому доводилася?

-   Що ви дізналися про Ольгу  із повісті-есе Романа Горока?

Про свої дослідження розкажуть літературознавці.

Учень-літературознавець .  Ольга Рошкевич з родини священника Михайла Рошкевича.  Дівчина досить освічена, знала німецьку й французьку мови. Перший раз Іван Франко побачив Ольгу, коли їй було 20 років, 1874р., і закохався в неї. Він радив їй та сестрі Михайлині братися до літературної діяльності. Друкуючи свої етнографічні записи, вона підписувалася псевдонімом «Надежда». Їй І.Франко присвятив свою першу книжку «Баляди й розкази», видану 1876 р.

Учитель.  Та чи любила Ольга Франка? Якби можна було пройти крізь час і простір. Якби можна було запитати про це саму Ольгу… Щоб вона відповіла?

Група театралів. (Виконується монолог Ольги)

Я любила Івана. Незвісне досі чуття любові пробудилося в мені, почало будити молоду кров. Ми вмовилися – віддати життя своє боротьбі за свободу людини від пут, які на неї накладають другі люди… А були блаженні хвилі для мене й Івана, коли людина з людиною сходяться любими думками, подає дружню руку на полі найсвятіших поривань.

Учитель. Любить вона, кохає він. А чи кохання двох прекрасних людей було щасливим?  

Дослідник епістолярія. Я хочу зачитати лист І.Франка до А.Кримського: «Ще в гімназії я влюбився у дочку одного руського попа Ольгу Рошкевич. Наша любов тяглася 10 літ, батьки зразу були прихильні до мене, але по моїм процесі 1878 – 1879 рр. заборонили мені бувати у своїм домі, а в 1880 році присилували панну вийти заміж за іншого. А це був для мене важкий удар.»

Група театралів.

(Під музику Фаусто Папеті «почуття» ученя читає поезію.)

Чому не смієшся ніколи?

Чи в твойому серці зима,

І горе зморозило душу,

Що сміху у горлі нема?

Чому не смієшся ніколи?

Чи, може, лежить який гріх.

Великий на твоїм сумлінні

І здавлює радісний сміх?

Лежить… який смуток таємний

На твоїм чудовім чолі,

І сміх твій – неначе під осінь

Всміхається сонце у мглі.

Учитель.

• Який настрій переважає у цьому вірші?
• Яким би кольором ви означили цей настрій?
• Який темп мелодії дібрали б до нього?
• Як ви ставитесь до вчинку Ольги? Чи можна його вважати зрадою коханому?
• (Учні дають відповіді.)

Учень. Ольга виконувала волю своїх батьків. Хоч у неї був дуже сильний характер,але, мабуть, піти проти батьків вона не могла: традиції, виховання в родині священника позначилися на діях дівчини.

Діалог у виконанні учнів-театралів.

Він. І ти лукавила зо мною!

        Ах, ангельські слова твої

 Були лиш облиском брехні!

 І ти лукавила зо мною!

 І нетямущому мені

 Затрули серце гризотою

 Ті ангельські слова твої…

Вона. Я не лукавила з тобою,

 Клянуся правдою святою!

Я чесно думала й робила.

Та доля нас лиха слідила.

Вона на лихо повертала;

Що чиста щирість говорила,

Вона в брехню перетворила,

Аж поки нас не розлучила.

Він. Та під пліною золотою

Ховались скази мідяні.

І цвіт, розцвілий на весні,

Під пишнотою золотою

Крив червʼяка! Ох, чи не в сні

Любились щиро ми з тобою?

І серце бідне рве у мні,

Що ти лукавила зо мною!

Вона. Ти ж думаєш, я не терпіла,

В новії звʼязки радо бігла?

Ти ж думаєш. Я сліз не лила;

По ночах темних не тужила?

Не я лукавила з тобою,

А все лукавство в нашім строю –

Дороги наші віддалила.

Учитель.

• Як поет означає це кохання?
• Колір, який найбільше відповідає настрою прочитаного?
• Який музичний темп відповідає цьому діалогові?

А які доповнення є у наших дослідників-епістолярів?

Учень-дослідник. Я хотів би дещо додати. Досліджуючи життєвий шлях І.Франка, знайшов лист  до Ольги Рошкевич перед її шлюбом : «Не бійся, не стану дораджувати тобі, стративши тебе, стратив цим опору в житті…»

Учитель. Як довго триває це листування?

Учень-літературознавець. Навіть після одруження Франко листується з Ольгою, підтримує перші кроки молодої жінки в літературі. Та з переїздом Ольги до чоловіка, вона і поет поступово віддалялись одне від одного. Листи до Івана Яковича Ольга пише все рідше.

Учитель. А Франко все продовжує писати. Про що ж ці листи?

Учень-епістоляр. Під музику із кінофільма «Жорстокий роман» читає лист Франка до коханої.

«Кохана Олю! Не можу не писати тобі хоч кілька слів. Не знаю, чи дійде до Тебе мій лист, та все одно пишу. Ти сама знаєш, що приємніше і легше живеться, хоч і не разом, коли знаєш, що не з чиїхось рук їси і маєш власну волю в усьому. Єдина, не заказана і доступна для тебе дорога – письменницька. Ти ще не знаєш, що можеш на цій дорозі зробити. Але я впевнений, що ти зробиш великий вплив на інших жінок. І моя рука, оскільки на початку це буде потрібно, ніколи не відмовиться допомогти тобі. При щирій любові наше щастя повинно рости, не зменшуватись! Нічого тужити за минулим! Ми молоді, світ ще усміхнеться нам, жити хороше,любити хороше! Прощай, моє серце! Цілую Тебе з щирою душею»

                                                                                          Твій Іван.

Учитель.

• Чи згасають Франкові почуття?
• Який музичний темп відповідає цьому листу?
• Яким би кольором ви означили такі стосунки?

(Відповіді учнів.)

Учитель. У повісті-есе роман Горак говоритиме ще про три кохання І.Франка. Кохання – як дар безцінний і до того ж довічний: щаслива зустріч може мати трагічне завершення, кохану людину можна втратити, але назавжди залишається памʼять почуття, котра іноді триваліша за саме кохання. Недарма в народі кажуть, що світ постав з любові. Я хотіла б, щоб ви продовжили мою думку прочитаним у повісті Р.Горака.

Учні-театрали зачитують уривок з першої глави повісті.

Учні-експерти закінчують малювати свічу кохання.

Учитель. Памʼять  першого кохання зостається з ним на все життя, допоможе в нелегкій справі виховання власних почуттів. Ідеал не перестає бути ідеалом, навіть якщо його втрачають. Франко буде писати про жіночі образи в галицьких народних піснях, в «Украденому щасті», а єством відчуватиме присутність Ольги Рошкевич.

А тепер давайте поглянемо на свічу, яку вималювали для нас експерти.

Учень-експерт читає власний вірш про кохання.

(Звучить пісня у виконанні В.Козловського «Тричі мені являлася любов».)

Учитель. Отже, Р.Горак та І. Франко довели нам, що любов завжди буде переможницею, незалежно від результату, тому що перед нею складають зброю всі.

ІV. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру  «Любов – володарка сердець». Прочитати до кінця повість-есе «Тричі мені являлася любов».