|
Мета:
Ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського;
формувати уявлення про доброту, чуйність і уважність; вчити спостерігати, робити висновки;
розвивати діалогічне та монологічне мовлення;
виховувати любов до батьків, до рідного краю, до праці.
Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, плакати, вислови В. О. Сухомлинського, виставка книжок, квіти.
Хід уроку
Добрий день, дорогі діти!
Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб познайомитися з життєвою стежиною великого душею і талантом учителя, закоханого в дитину, в землю, в мову, народ і його творчість. (1, 2, 3 слайд)
«Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голосом учитель і помандрував у сад вузькою стежиною. - Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скиньмо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо...» (4, 5 слайд)
- Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко та м'яку травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. (6, 7 слайд)
Він писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали тата і маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими лугами, густими лісами, безмежними ланами.
Сьогодні ми свій урок присвячуємо творчості В.О. Сухомлинського, і тема його - «Людина починається з добра» за казками цього письменника. (8слайд)
Біографія В.О. Сухомлинського.
Ангеліна (9 слайд) Народився В.О. Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району, Кіровоградської області у незаможній сім'ї. До революції батько Олександр Омелянович Сухомлинський працював за наймом як тесляр і столяр у поміщиків та окремих селянських господарствах.
Мати - Оксана Юдіна, працювала в колгоспі. В їхній сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей - Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали вчителями.
Одексій К. (10 слайд) Закінчивши навчання в семирічній школі, де був одним з найкращих учнів, улітку 1934 р. вступив до Кременчуцького педагогічного інституту і став студентом факультету мови і літератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗІ і сімнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогічну роботу.
Руслан Протягом 1935-1938 рр. він викладає українську мову і літературу у школі. Потім продовжує навчання у Полтавському педагогічному інституті (заочно).
У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії.
У 1942 р. був тяжко поранений.(11 слайд) У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі.
Іра Навесні 1944 р. з дружиною до України, на свою Батьківщину, в Онуфріївський район. Працює чотири роки завідувачем районного відділу освіти.
Кіріл А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цією школою він керував до кінця свого життя. 23 роки життя в Павлиші стали найпліднішими. (12 слайд)
На найвищий щабель своєї творчості В. О. Сухомлинський піднявся в 60-і роки. Саме в ці роки він написав свої найкращі книжки, статті, художні твори для дітей. (13, 14 слайд)
Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю.
2 вересня 1970 р. перестало битися серце В. О. Сухомлинського. (15 слайд) Він прожив 52 роки. Але фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогодні зупинимось на одній зі сходинок багатогранної творчості вчителя-педагога В. О. Сухомлинського - казках. Розглянемо казки видатного педагога про добро і чуйність до людей.
Адже тема нашого уроку так і звучить: «Людина починається з добра».
Перше правило:
(16 слайд) «Будь добрим і чуйним до людей.. Допомагай слабким і товаришу в біді».
Вчитель. Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями тих казок, які ви зараз почуєте.
Гострі кігті має -
В подушки ховає,
Лазить все на плотик,
- А зоветься... (котик).
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок,
Скорий побігайчик,
- А зоветься... (зайчик).
В лісі є кравець чудовий:
Шиє звірям він обнови.
Для ведмедів - кожушки,
Для лисички - сорочки,
Для куничок - рукавички,
А для білочок - спіднички.
Зайцю - валянки на лапки,
І собі пошив піджак,
Хто кравець такий? (їжак)
Вчитель. (17 слайд) Послухайте казку В. О. Сухомлинського «Як здивувався Мурко».
Як здивувався Мурко
Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющивши очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє.
На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка Мурко відчув, що до нього хтось притуляється. Розплющив очі – курча. І здивувався: та й сміливе ж яке!
Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?
- Чому Мурко здивувався? Чи правильний його вчинок?
Послухайте ще казку
(18 слайд) «Зайчик і горобина» .
Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди — високо. Просить зайчик: «Дай мені, горобино, одне гроно ягідок».
А горобина й каже: «Попроси вітра, він і відірве».
Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.
- Хто в цій казці пожалів зайчика?
- Чого навчає вас ця казка? (Допомагати в біді).
Вчитель. От ми повинні запам’ятати, що добра людина потрібна всім.
У В. О. Сухомлинського є ще казки і про маму.
(19 слайд) Друге правило:
«Поважай та шануй батька й матір».
(20 слайд) Читання казки «Яблуко в осінньому саду»
Яблуко в осінньому саду
(оповідання)
Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.
Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
– Як воно тут збереглося? – з подивом запитала Оля.
– Зараз ми його зірвемо, – сказала Ніна і зірвала яблуко. Кожній хотілося потримати його в руках.
Олі хотілося, щоб яблуко дісталось їй, але вона соромилась висловити це бажання, а тому сказала сестрі:
– Хай тобі буде яблуко, Ніно…
Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися в цьому. Ніна сказала:
– Хай тобі буде яблуко, Олю…
Яблуко переходило з рук в руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна і та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані.
Віддали їй яблуко.
В маминих очах сяяла радість.
Мама розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.
- Чи любили дівчатка свою маму?
- З чого це видно?
Вчитель. (21 слайд)А тепер послухайте казку про любов семи дочок до своєї матері. (Діти читають казку в особах «Сьома дочка» з «Чистої криниці»).
Сьома дочка
(казка)
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина. А син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю.
- Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка.
- Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, – промовила друга дочка.
- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя.
- Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта.
- Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, – промовила п’ята.
- Я виглядала тебе, як вишневий садочок виглядає соловейка, – сказала шоста.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй в мисці теплої води – помити ноги.
- Яка з семи дочок найбільше любила свою маму? Чому ви так думаєте?
(22 слайд) Третє правило:
«Усі блага і радощі життя створюються працею.
Без праці не можна чесно жити».
«Навчання - твоя перша праця».
Вчитель. Послухайте казку.
Казка перша «Борщ із скибкою свіжого хліба» («Чиста криниця». Читає учень).
Борщ зі скибкою свіжого хліба
В однієї матері було два сини - Працьовитий і Ледачий. Одного разу поїхав Працьовитий у поле - землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати…
Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буряками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого. Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під грушею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом.
Ось і приїхав Працьовитий. Умився, перевдягнувся, сів за стіл, і Ледачий сів. Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом, їсть Працьовитий та дякує матері:
- Ой, смачного ж ви борщу наварили!
Виїв Працьовитий миску й ще попросив. А Ледачий з’їв одну
ложку - скривився - зажурився, а як третю з’їв, - на стіл схилився, ложку поклав і питає матері:
- Мамо, чого це борщ такий недобрий?
- Їдь, сину, завтра в поле, - каже мати, - то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…
- Чому ледареві був борщ несмачний? Що йому порадила мати?
Казка друга «Чому мама так хвалить?» (В. О. Сухомлинський «Пшеничний колосок». Читає учениця).
«Чому мама так хвалить?»
Пішла мама на роботу, а вдома залишилася шестирічна Люда. Вона ще не ходить до школи.
Мама загадала Люді у хаті прибрати і квіти полити. Люда прибрала і квіти полила. А потім думає: „Зварю-но я борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине”.
Зварила Люда борщ, покуштувала. Борщ несмачний… Оце мама сваритиме!
Прийшла мама з роботи. Здивувалася, що Люда варила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить:
– Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко!
Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона куштувала борщ – він несмачний. Думає Люда: „Чому ж мама так мене хвалить?”
- Що не зрозуміла дівчинка?
- Чому мама її хвалила?
(23 слайд)- Що навчають нас твори В. О. Сухомлинського?
Вчитель. «Люби рідний край і все, що тебе оточує» - так ми назвемо казки, які зараз розглянемо.
(Вірш «Журавлі» за мотивами казки В. О. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям»).
АнгелінаСумують, тужать журавлі
В осіннім небі батьківщини,
Бо їх від рідної землі
Женуть морози й хуртовини.
Альона
Але чого ж їм сумувать?
Вони летять до сонця, літа,
Привітно будуть зустрічать
їх теплий Ніл, яскраві квіти.
Паша
А може, тяжкая дорога
Лякає наших журавлів?
Ні, зовсім інша в них тривога,
Тому вони такі сумні.
Олексій Д.
Найтяжче їм далеко жити
В чужій, нерідній стороні
І за берізками тужити,
Чекаючи весняних днів.
Вчитель. Послухайте казку «Лелеки прилетіли» («Чиста криниця». Читає вчитель).
Лелеки прилетіли
Мама каже:
- Лелеки прилетіли, на крилах ключик від сонця принесли. Відмикають тим ключиком великі золоті ворота, і сонце піднімається все вище й вище в небо. Розбуджує Дужі Громи в ярах. Прокидаються Дужі Громи, клекотять у хмарах, граються блискавками. Ось що приносять весною лелеки.
Вони живуть парами, мостять гнізда на хатах і повітках.
- Де живе лелека - там щастя живе, - каже бабуся. -Бо лелека - сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці й проводжає його на спочинок увечері. На зорі лелеки піднімаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть - вітають сонце. А ввечері стоять над гніздом і дивляться на захід…
- Чому бабуся сказала, що лелека - сонячний птах?
- Як лелеки прощаються зі своєю батьківщиною?
Отже, ми повинні теж любити свій край і свою рідну домівку.
Вчитель. Давайте згадаємо казки, які щойно прочитали, відповівши на запитання.
Запитання до класу:
1. В якій казці кіт гріє курча? («Як здивувався Мурко»)
2. В якій казці мама хвалить дівчинку за смачний борщ?
(«Чому мама так хвалить»)
3. Під яким деревом стояв зайчик і просив стиглих ягід? («Заєць і горобина»)
4. В якій казці розповідається про найдобрішу дочку? («Сьома дочка»)
5. В якій казці лелеки прощаються з Україною? («Лелеки прилетіли»)
6. В якій казці сестри принесли яблуко для мами? («Яблуко в осінньому саду»)
(Слайд)
Сьогодні на уроці ми навчилися
як гарними нам буть,
Щоб ми казки ці знали
І завжди пам'ятали,
Людьми росли старанними і добрими були.
Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть, добре слово
Ніколи не забудуть про ввічливість твою,
У школі і удома усім давно відомо,
Що добрих не народжують, а добрим стають.
Вчитель. Казки - це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, приказки. Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.
Вчитель. Так, людина починається з добра - до батька й матері, дідуся і бабусі, до рідної землі, до рослин і тварин. Добро - найголовніша риса характеру кожної людини. Отож, вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панувало добро і совість.
(24 слайд) Людина починається з добра.
(25 слайд)Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра
Л. Забашта
Вчитель. Послухайте вірш Григорія Орла «Шана педагогу-творцю».
Олексій К.
Хто він - педагог - творець?
Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли.
Тихо пройшов і поклав
їх на високій могилі.
Саша І.
В ній Сухомлинський лежить -
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить?!
Він наша гордість і слава.
Руслан
Вчитель, герой і поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
Ангеліна
Світлі ідеї його
Вічні, як води Дніпрові,
Наш видатний педагог
Повен добра і любові.
Альона
Дітям життя присвятив,
Все їм віддав без вагання.
Він їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
Олексій Д.
В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки.
Нас з тих джерел напоїв
Духом надмірно високим.
Іра
В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах,
Вересень тихо бринить
Росами срібними в травах.
(26 слайд)
Вчитель. Ось і закінчилася наша подорож у країну казки, яку створив В.О. Сухомлинський.
(27 слайд)
Читайте, слухайте його казки та пам’ятайте про великого педагога.
(28 слайд)
|
