Тема: Свято до дня святого Миколая
Мета:
Навчально-розважальна: відтворити образ Святого Миколая; створити святкову та таємничу атмосферу;
розвивальна: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності;
виховна: прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.
Музичне оформлення: пісня «Ходить по землі Святий Миколай»
Технічні засоби: комп'ютер, телевізор.
Тема: Свято до дня святого Миколая
Мета:
Навчально-розважальна: відтворити образ Святого Миколая; створити святкову та таємничу атмосферу;
розвивальна: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності;
виховна: прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.
Музичне оформлення: пісня «Ходить по землі Святий Миколай»
Технічні засоби: комп’ютер, телевізор.
СЦЕНАРІЙ
до свята Святого Миколая
«Чарівна паличка»
/Сцена оформлена у вигляді кімнати, на підлозі лежать іграшки/
Аліса:/входить із-за куліси/ Ну, ось, завжди мені не везе. І як це мені поталанило згубити чарівну паличку, яку доручив мені Святий Миколай. Це ж всі діти через мене залишаються без подарунків, і свято може не відбутися. А я чекала на нього. Цілий рік навчалася, слухалася батьків, була самою старанною ученицею, щоб заслужити право на відкриття свята. Що ж мені тепер робити?/Сідає біля іграшок/. Навіть ви, мої любі друзі, не можете допомогти мені ні в чому.
/ Схиля голову на коліна і засинає.
В той час коли вона засинає, іграшки починають прокидатися/.
Попелюшка: Бідна Алісочка, як вона страждає! Ще й до того ж, це зовсім не її вина. Адже вона не згубила чарівну паличку, а її украли бридкі чорти, вона навіть не здогадується про це.
Мальвіна: Друзі! Я думаю, що всі ми повинні допомогти їй повернути чарівну паличку, адже слухняна дівчинка. Завжди така акуратна. В її зошиті я ніколи не бачила жодної ляпки, не те що в тебе, Буратіно. І руки вона ніколи не забуває мити перед чаєм.
Буратіно: Знову ти зі своїм вихованням. Тільки й знаєш, як виховувати зранку до ночі. Давайте краще подумаємо, як допомогти Алісі.
Попелюшка:Тихіше друзі не сваріться. Я думаю, що про це потрібно попрохати мою Хрещену. Я думаю вона не відмовить у допомозі.
Буратіно: Чудово придумано! Але як нам її знайти?
Попелюшка: Дуже просто, ось дивіться /витягує чарівний перстень/: цей перстень подарувала мені моя люба фея. Досить тільки надіти його на палець, як фея з'явиться тут.
/звучить чарівна музика. Заходить фея в супроводі звірят. Співають пісню «В лісі по стежинці»/
Фея: Як я рада, бачити тебе, моя люба дівчинко! У тебе щось сталося, тобі потрібна моя допомога! /з пажем/
Попелюшка:/ кидається до феї/ Як вчасно ви завжди з'являєтесь. Нам дуже потрібна ваша допомога.
Мальвіна: Наша Аліса, дуже чемна дівчинка потрапила в в страшну халепу. Цілий рік вона старанно вчилася, слухалася дорослих і своєю доброю поведінкою заслужила право відкрити свято.
Буратіно: Так, так, Святий Миколай доручив їй чарівну паличку, а вреднючі чорти вкрали її у Аліси, щоб зіпсувати дітям свято. Ух, попалися б вони мені в руки. Я б показав їм, де раки зимують. У мене так сверблять руки /чеше руки/, щоб повідривати їм хвости.
Мальвіна:Тихо, тихо, Буратіно! І коли ти станеш вихованим хлопчиком?/корчить гримасу/ Відривати хвости – який жахливий вираз!
Фея: Ну, добре, не сваріться, друзі! Я думаю, що Алісі й справді потрібна моя допомога. Навіть не знаю, з чого почати? Так принесе – но мені дзеркало правди. / Паж приносить дзеркало на подушечці. Ідуть дивитися в дзеркало. Сцена закривається/
Дія 2
/на сцені з'являється країна гріхів. Виходить володар злих сил Люцифер/.
Люцифер: Ну, що, мої любі негідники! Чи справилися ви із завданням, що я вам дав?Відповідайте!
І Чорт: Так, ваша підлість, звичайно справились. Ух, як ми чудово його виконали!
ІІ Чорт: Я хочу розповісти. /Відтягує першого чорта , тягнучи його за хвоста/ Адже це моя ідея була.
І Чорт: Ще чого! Це я придумав /штовхаються верещать/.
Люцифер: Ану, цить, бісенята! Розверещалися! Аж у вухах лящить. Розповідай спочатку ти, Круць.
І Чорт: Ну так ось, ваша Мерзотність! Аліска йшла зі школи, ну і, як завжди, замріялась дурепа.
ІІ Чорт: А ми придумали натягнути вірьовку серед дороги.
І Чорт: Ану замовкни, не в тебе запитують.
ІІ Чорт: Але ж це я придумав!
І Чорт: Та що ти брешеш, це була моя ідея!
Люцифер: Знову ви за своє. От поганці! Та кажіть вже головне! Чи дістали ви чарівну паличку?
І Чорт: Так, так, повелителю. Ця дурепа йшла, замріялась, вірьовку не побачила, та як гепнеться з усього розмаху на землю. А поки вона оговталась, ми швиденько витягли з її портфеля чарівну паличку, та й втікача. А вона, дурна розтелепа, навіть нічого не здогадалась. Ось вона. /Витягує чарівну паличку і подає Люциферу/
Люцифер: Ну, що ж молодці! Тепер наш час настане. Ми їм таке свято влаштуємо, що вони на довго запам'ятають. За допомогою чарівної палички ми усіх цих хлопчиків і дівчаток зробимо нашими вірними слугами.
Я Люцифер!
Так любо мені,
Коли всі дівчата і хлопчаки
Не мирно живуть,
А сваряться часто
І гірко ревуть:
Сльозинки дитячі
Так милі мені,
Хай жахи присняться
Їм у вісні!
Посію я смуту,
Посварю навік,
Бо я – Люцифер.
Мене не забудуть,
Діти довік.
Ну добре. А тепер за діло! Кікіморо де ти там? Дай – но на тебе поглянути.
/Заходить Кікімора, перевдягнута під Алісу/.
О, а ти дійсно схожа на Аліску! Хто це над тобою так попрацював?
Кікімора: Це я була в новомодному косметичному салоні, гроші заплатила – страшні чародії.
Люцифер: Та я й сам бачу. Якщо вже з такої страхопуди зробили людину… Може й самому звернутися. Пам'ятаєш?
Кікімора: Ну, звичайно ж, пам'ятаю. Прийти на свято, задурити голову цьому старому діду. А потім, за допомогою чарівної палички, перетворити цих слухняних діток в розбійників та бомжів. Я так вдячна вам за цю честь. О, це таке прекрасне злодійство, про яке я мріяла все життя.
Люцифер: Ну. Досить теревенів розводити. Свято, мабуть, уже почалося. Ходімо, слуги мої. Ми їм покажемо.
Дія 3
/ На сцені знову з'являється Фея з іграшками/
Фея: Боже мій! Які жахливі наміри. Це ж треба тільки придумати таку страшну підлість, швидше буди Алісу, та поспішимо на свято. Алісо прокинься! В нас залишилось дуже мало часу. /Аліса прокидається/
Аліса: Що сталося? Де я? Хто ви? Мальвіна, Буратіно, Попелюшка, але ж ви всі були іграшками Я багато разів гралася з вами, а зараз ви ожили?
Фея: Алісо, це чарівна ніч. І всі іграшки оживають. Хай тебе це не дивує. Але в нас дуже мало часу. Потрібно поспішити на свято, щоб викрити злодійство темних сил, заволодівши твоєю чарівною паличкою.
Аліса: То виходить, що я не загубила її, то в мене її вкрали?
Фея: Так, Алісо. І тому може статися лихо. Нам потрібно встигнути на свято, щоб нечиста сила не натворила там біди.
Аліса: Але ж не хвилюйтеся так, друзі. Щоб користуватися чарівною паличкою, потрібно знати слова, бо без них вона не буде діяти.
Буратіно: Як чудово придумано. Значить у них нічого не вийде?
Фея: Це дуже добре. Але все ж потрібно поспішити на свято, щоб викрити їхнє шахрайство.
Дія 4
/на сцену виходить святий Миколай з ангелами/
Святий Миколай: Дорий день, вам діти!
Іду з янголами яснесенькими,
Посміхаючись милесенько.
Я за діток Пам'ятаю.
Подарунки приготовляю.
Вам дарунки я приношу,
В Бога за вас ласки прошу.
Нумо, Янголята, гукніть но сюди Алісу, пора свято відкривати.
І Ангел: Її тут немає.
Св. Миколай: А де ж це вона? Це ж я їй доручив свою чарівну паличку, без якої і свята може не бути./ заходить перевдягнена Кікімора/
Кікімора: Ось я, осьдечки. Зараз я вам його відкрию. Ну, що вилупились? Не впізнали чи що? Адже це я – ваша Алісочка. Найчемніша і найвихованіша дівчинка. А прийшла я до вас не сама. Зі мною завітали мої друзі. Зараз я вас з ними познайомлю.
Св. Миколай: Алісо, що з тобою?! Боже мій та це ж сам Люцифер!
Люцифер: Так. Це я, Алісо, що ти наробила? / в цей час Аліса з феєю заходить в зал, підбігає до Святого Миколая/
Аліса: Святий Миколаю, не слухай її це я Аліса, а вона переодягнута Кікімора /звертається до нечистої сили/. А у вас все одно нічого не вийде, бо ви не знаєте чарівних слів, а без них паличка не буде діяти.
Люцифер: /кидає зі злістю паличку/ Знову мені не пощастило. Та нічого, я все – таки зіпсую вам свято! Зараз я зроблю так… /в цей час підбігає Аліса і бере паличку/ Не вийде у тебе нічого /проказує чарівні слова і нечиста сила зникає/
Хай зникає все бридке
Як сніг в погоду гожу
Нечисту силу злу
Ми разом переможем.
Кікімора: /підбігає до Святого Миколая/ Святий Миколаю, вибач мені. Я більше так не буду. Я хочу стати чемною дівчинкою і залишитись на вашому святі. Дозвольте мені.
Миколай: Звичайно ми тебе вибачаємо.
Аліса: А у нас для вас є подарунок. Пісня.
/Співають пісню «Ходить по землі Святий Миколай»/