Науково-теоретичний аналіз поняття «звʼязне мовлення»
№ |
Джерело |
Визначення поняття |
Ключові одиниці |
1 |
Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика навчання дітей рідної мови: Підручник /за ред. А.М. Богуш. - К.: Вища школа, 2007-- 542 с. |
Це розгорнутий виклад певного змісту, який відбувається логічно, послідовно і точно, граматично правильно і образно[1]. |
Розгорнутий виклад певного змісту |
2 |
Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика / А. М. Богуш. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 216 с. |
Це мовлення, яке може бути цілком зрозуміле на основі його власного предметного змісту[2]. |
Зрозуміле мовлення на основі власного предметного змісту |
3 |
Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика / А. М. Богуш. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 216 с. |
Це єдине смислове та структурне ціле, що складається з тематично та логічно пов’язаних між собою відрізків і відбиває всі суттєві сторони свого предметного змісту[3]. |
Єдине смислове структурне ціле, що складається з тематично та логічно пов’язаних між собою відрізків |
4 |
Васьківська Г. О. Формування комунікативної компетентності особистості як ос- новна проблема сучасної лінгводидактики. Науковий вісник Східноєвропейського на- ціонального університету імені Лесі Українки. Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2016. Вип. 1(303). Т. 1. С. 33–38. |
Це невід’ємна складова навчання рідної мови, суть якої полягає в озброєнні учнів умінням правильно, з дотриманням високої мовленнєвої культури зв’язно висловлювати свої думки як в усній, так і писемній формах, тобто розвивати у них природну комунікативну здатність, формувати, поліпшувати й вдосконалювати їхнє зв’язне мовлення[4]. |
Невід’ємна складова навчання рідної мови, дотримання високої культури, зв’язно висловлювати свої думки як в усній, так і писемній формах |
5 |
Сухомлинський В. О. Слово рідної мови. Укр. мова і літ. в школі. 1968. No 12. С. 1–10. 4
|
Це організована за законами логіки, граматики й композиції єдність, що має темувідносну самостійність, завершеність і розчленовується нбільш чи менш закінчені частини, пов’язані між собою[5] |
організована за законами логіки, граматики й композиції єдність |
6 |
Методика викладання української мови : навч. посіб. / [С. І. Дорошенко С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін.]. Київ : Вища школа, 1992. 398 с. |
Це мовлення, форма якого за- кономірно пов’язана і визначається змістом, а зміст є вираженням відповідного бажання або думки мовця[6]. |
мовлення, форма якого за- кономірно пов’язана і визначається змістом |
7 |
Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. Москва : Смысл; Санкт-Петербург : Лань, 2003. 287 с. 8 Середа Н. Розвиваємо зв’язне мовлення в учнів початкових класів на уроках |
Це вміння правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови, користуватися всім арсеналом мовних засобів у побудові зв’язних висловлювань[7]. |
вміння правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови |
8 |
Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови : навч.-метод. посіб. Київ : Ґенеза, 2005. 180 с. |
Це складний творчий процес, який протікає в єдності з розвитком мислення дитини з ускладненням її мовленнєвої діяльності[8]. |
складний творчий процес, який протікає в єдності з розвитком мислення дитини з ускладненням її мовленнєвої діяльності |
9 |
Бадер В.І. Взаємозв’язок розвитку усного і писемного мовлення молодших школярів. Автореф. дис. д-ра пед. наук. К., 2004. – 36с. |
Це логічне, послідовне мовлення на рівні речень, тексту, дискурсу[9]. |
логічне, послідовне мовлення на рівні речень, тексту, дискурсу. |
10 |
Баранник Д.Х. Усне монологічне мовлення (Особливості мовної структури та функціонально-стильова типологія усної форми сучасної української монологічної мови). Дис...д-ра філол. Наук, – К., 1969. – 391с. |
Це одне з найважливіших завдань навчання рідної мови, вирішення якого безпосередньо пов’язане з формуванням особистості, яка є носієм мовидбає про її красу і розвиток, володіє високим рівнем умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо)культури спілкування[10]. |
формуванням особистості, яка є носієм мовидбає про її красу і розвиток |
11 |
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: „Академія”, 2004. – 342с. |
Це відрізок, що має значну протяжність, завершеність, розчленовується на більш чи менш закінчені частини і передає завершену тему [11]. |
Відрізок, що має значну протяжність, завершеність , розчленовується на більш чи менш закінчені частини і передає завершену тему |
12 |
.Білан О.І. Навчання дітей старщого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями: Дис...канд.пед.наук: 13.00.02. – Одеса, 2003. – 225с. |
Це таке мовлення, яке організоване за законами логіки, граматики й композиції, є єдиним цілим, має тему, виконує певну функцію (переважно комунікативну), йому притаманна відносна самостійність і завершеність, розчленовується на більш чи менш значущі структурні компоненти” [12]. |
мовлення, яке організоване за законами логіки, граматики й композиції |
13 |
. Білодід І.К. Українське усне літературне мовлення. К.: Наукова думка, 1967. – 308с. |
Це організоване за законами логіки, граматики і композиції єдине ціле, що має тему, виконує певну функцію , має відносну самостійність і завершеність , розчленовуються на більш чи менш значущі структурні[13] |
організоване за законами логіки, граматики і композиції єдине ціле, що має тему, виконує певну функцію , має відносну самостійність і завершеність |
14 |
Білодід І.К. Твір О.О.Потебні „Мова і народність” у світі сучасності // О.О.Потебня і деякі питання сучасної лінгвістики. – Харьків, 1962. – С.354- 370. |
Це таке, в якому виявляються всі види зв’язку, що визначають співвіднесеність висловлювання об’єктивному світові, об’єкту спілкування та законам мови[14]. |
таке, в якому виявляються всі види зв’язку, що визначають співвіднесеність висловлювання об’єктивному світові, об’єкту спілкування та законам мови. |