КОНСПЕКТИ особистісно зорієнтованих уроків української літератури для 6 класу з теми „Я і світ” ( за підручником Авраменка О.М.)

Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТИ

особистісно зорієнтованих уроків

української літератури для 6 класу

з теми „Я і світ”

( за підручником Авраменка О.М.)

 

 

 

 

                                                                        Підготувала

                                                                                                Мосійчук Тетяна Петрівна

                        Вчитель української мови та

                                                                      літератури

                                                                                                 Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

 

 

      Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. Образ

                   ліричної героїні в поезіях "Мрії", "Як дитиною бувало..."

       Мета: поглибити знання учнів про дитинство Лесі Українки, роль родини у  

                  формуванні її світогляду; ознайомити з поезіями "Мрії", "Як дитиною

                  бувало..."; розвивати вміння характеризувати образ ліричного героя,

                  виразно читати поезії, ставити запитання за змістом поезій; виховувати

                  почуття любові до батьків, родини, формувати стоїчні риси характеру:

                  мужність, цілеспрямованість, наполегливість.

Цілі уроку.

Учні  знатимуть:

• коло проблем, які будуть розв’язуватися протягом вивчення теми;
• основні відомості про Лесю Українку, зокрема її родину, дитинство;
• зміст, тему, основну думку виучуваних поезій.

Учні  вмітимуть:

• розповідати про дитинство Лесі Українки, роль батьків і родини у вихованні поетеси та її творчості;
• характеризувати Лесю Українку як сильну духом людину;
• виразно та вдумливо читати поезії;
• характеризувати образ ліричної героїні;
• висловлювати власні думки про неї.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Лесі Українки, слайд-презентація "Родина Лесі Українки", книжкова виставка, записи музичних творів Бетховена.

Форми роботи: робота з асоціаціями, "Навчаючи – учусь", виразне читання поезій, "Мікрофон", діаграма Вена, обговорення в загальному колі, робота в групах.

Випереджувальне завдання (за власним бажанням):навчитися виразно читати поезії Лесі Українки "Мрії", "Як дитиною бувало...", підготувати повідомлення про батьків Лесі Українки.

 

 

 

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Запезпечення емоційної готовності до уроку.

Доброго дня, друзі. Я щаслива бачити вас усміхненими, здоровими і, впевнена, готовими вивчати новий розділ української літератури "Я і світ". 15 уроків цього розділу допоможуть вам пізнати себе, в майбутньому – знайти місце в бурхливому океані світу. Що найбільше вас дивує у світі? ("Мікрофон").

Це свідчить, що ви допитливі. Такою ж у дитинстві була геніальна українська поетеса, ім’я якої ви дізнаєтеся з акровірша.

Любити світ мене навчила мати,

        Ет, жаль, що від недуг не вберегла...

                                               Своїм ім’ям країну величати

                                               Я з легкої руки її змогла...

2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

(Робота з асоціаціями: ключове словосполучення – "Леся Українка").

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, цілевизначення.

     1.Оголошення концепту теми.

     2.Самостійне визначення цілей уроку ( за опорними картками), озвучення їх за

       допомогою "Мікрофона-2".

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

     1."Навчаючи – учусь": знайомство з родиною Лесі Українки, її дитячими роками.

Перше, що ми бачимо в людині – це її зовнішність. Подивіться на світлини Лариси Петрівни Косач ( слайди 1-2), її портрет і за 1 хв запишіть якнайбільше прикметників, які характеризують поетесу.

"Аукціон". Право читати прикметники учні здобувають у результаті аукціону ( Я думаю, що ви дібрали не менше 4 прикметників. Хто більше?).

Світлини – це миттєвості, не завжди вони фіксують характерний звичайний вираз обличчя. Зовнішність може багато сказати нам про людину та, щоб краще пізнати її, необхідно зазирнути у внутрішній світ. Хто його творить? Хто поряд з дитиною від самого народження? ( Батьки).

Розповіді учнів від імені батьків Лесі Українки про їх роль у формуванні світогляду дочки.

Слайд 2. Я – Петро Косач, батько Лесі Українки. Дуже люблю всіх своїх дітей, а Лесю – особливо. Коли вона була немовлям, я взяв відпустку і піклувався про неї. Для своєї улюблениці побудував "білий домик", де Леся писала свої твори, першим читав їх. Забезпечив здобуття освіти Лесі, сприяв розвитку її обдарувань.

Слайд 3. Я – Олена Пчілка. Письменниця, етнограф, видавець, редактор, перекладач, мати Лариси Косач. З дитинства я прилучала Лесю до перекладацької праці (зокрема, творів Гоголя, навіть Гомера), заохочувала до вивчення фольклору, етнографії, підбирала домашніх вчителів, не віддала доньку до гімназії, бо це була казенна наука, всуціль зрусифікована. Я ж допомогла Лесі вибрати вельми красномовний псевдонім. Отже, я впливала на формування світогляду, на розвиток обдарувань та рівень освіченості доньки.

Слайд 4. Я – Михайло Драгоманов. Брат матері Лесі Українки і духовний батько Лариси Петрівни Косач. Я висилав Лесі книги, керував її читанням. Це зміцнило Лесину освіту і поширило світогляд.

Слайд 5. А це сестра батька – Олена Косач. Леся завдячувала їй вмінням плести вінки, гарно вишивати. Ця енергійна, завзята тьотя Оля викликала захоплення в Лесі, тому, коли її було звинувачено в замахові на одного високопосадового чиновника і заслано в Сибір, Леся Українка присвятила тітці перший вірш "Надія".

Завдання:

І група – заповнити схему " Формування світогляду Лесі Українки".

ІІ група – довести вплив родини на формування світогляду Лесі Українки (метод ПРЕС: Я думаю..... Тому що.... Наприклад..... Таким чином...)

Звіти груп.

Висновок: на формування світогляду, розвиток обдарувань та рівень освіченості Лариси Петрівни Косач великий вплив мала родина.

Найрідніші для вас люди – батьки – також щоденно піклуються про вас, мріють бачити справжніми людьми. А ви маєте свої мрії...

Релаксація ( під музику Бетховена): Давайте трошки відпочинемо. Поринемо у світ мрій. Заплющте очі та уявіть свою мрію. Вона здійсненна. Зовсім поруч. Залишилося докласти трохи зусиль і все збудеться. Не зупиняйтеся на півдорозі. Сміливо втілюйте всі свої задуми і ви будете щасливими.

Всі разом: Ми будемо щасливими!

Виразне читання поезії "Мрії".

Міні-інсценізація.

Леся: мені здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, якби натура не зіграла зі мною кепський жарт. ( Звучить "Місячна соната" Бетховена).

Моїми вчителями музики були тітка Олена, батькова сестра, потім дружина Лисенка, Ольга О’Коннор, яка мала бездоганний смак і була справжнім професіоналом.

Я так зраділа, коли батьки подарували мені фортепіано. Скільки насолоди дала мені музика. Я так любила твори Шопена, Бетховена, Шумана, Гріга.

Мене вражала Бетховенова "Місячна соната", В ній було стільки смутку, стільки пристрасті й болю, стільки глибоких незбагненних почуттів. (Кладе ноти, читає вірш).

Мій давній друже, мушу я з тобою

                                             Розстатися надовго... Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою.

                                            Вповідувать думки, веселі і сумні

 

          

Вчитель. Леся змушена була розлучитися з давнім другом – фортепіано через хворобу. Через туберкульоз кісток дівчині доводилося переживати сильний біль, іноді навіть плакати, але так, щоб ніхто не бачив.

Учениця читає напам’ять поезію " Як дитиною бувало..."

Обговорення в загальному колі.

1. Що об’єднує ці два поетичні твори?
2. Про що мріяла Леся "у дитячі любі роки"?
3. Як ви розумієте слова: " Я була малою горда, - Щоб не плакать, я сміялась"?
4. Які почуття й роздуми викликають у вас ці твори?

Робота в групах

І група – заповнити діаграму Вена

ІІ група – Охарактеризувати образ ліричної героїні поезій Лесі Українки

Звіти груп

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. " Незакінчене речення": "Поезії Лесі Українки мені...." , "Сьогодні на уроці я дізнався, навчився...."
2. Самооцінка, взаємооцінювання.

Домашнє завдання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять вірш "Як дитиною бувало..."; схарактеризувати усно героїню однієї з прочитаних поезій (ІІІ рівень).

На вибір: написати творчу роботу про себе " Як дитиною бувало..." або "Мрії" (можна намалювати мрію).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Тема. Леся Українка. "Тиша морська". Образ ліричної героїні в поезії.

       Мета: продовжити знайомити учнів з поезіями Лесі Українки, а саме  «Тиша морська»; вчити розкривати ідейно-художній зміст твору; розвивати вміння виразно читати поезію, характеризувати образ ліричної героїні та висловлювати власні роздуми про неї; виховувати стоїчні риси характеру, любов до поетичного слова.

Цілі уроку.

Учні  знатимуть:

• зміст, тему, основну думку  поезії „Тиша морська”;
• стоїчні риси характеру.

Учні  вмітимуть:

• виразно та вдумливо читати поезію „Тиша морська”;
• висловлювати своє ставлення до провідних рис характеру поетеси: мужності, упевненості, цілеспрямованості, відчуття краси;
• характеризувати образ ліричної героїні;
• висловлювати власні думки про неї.

Тип уроку. Комбінований урок.

Обладнання: репродукції картин Айвазовського „Неаполітанська затока”, „Берег моря”, „Місячна ніч”, тлумачні словники, морські камінці.

Методи, прийоми, види, форми роботи роботи: „кольорова мрія”, рольова гра, незакінчене речення, бесіда, словникова робота, обговорення в загальному колі, літературна ігротека.

 

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної й мотиваційної готовності до уроку. („Кольорова мрія”).

Учитель: Доброго дня, друзі. Усі ми родом з дитинства. Ви  ще знаходитеся в цьому чарівному світі. Ми ж, дорослі, живемо тільки спогадами про нього і мріємо хоч на кілька хвилин опинитися в тому золотому часі – часі без турбот, проблем та клопотів. Моя мрія сонячного кольору, а ваша?

 Можливо, ви намалювали свою мрію чи зобразили художніми засобами слова? Учні презентують роботи (малюнки розміщуємо на дошці).

2. Актуалізація опорних знань.

Диференційовані завдання: творча пара усно готує діалог про мрії ліричної героїні опрацьованих поезій Лесі Українки, решта учнів пишуть тести.

1. Леся Українка народилася

А) 25 лютого1970 року;     Б) 25 лютого1871 року ;    В)   1 березня 1871 року;

2. Мати Лесі Українки – відома письменниця:

А) Олена Пчілка ;           Б) Наталя Забіла ;          В) Ольга Кобилянська.

3. Батько за професією був:

А)   письменником ;   Б)  художником;        В) юристом.

4. У Лесі Українки сестер було:

А) три;        Б) чотири;            В) дві .

5. Перша поезія Лесі Українки мала назву :

А)  «Тиша морська» ;              Б). «Надія» ;      В) «Як дитиною,бувало…»

6. Перша поезія була присвячена :

А) мамі ;             Б) бабусі ;               В) тітці ;

7. Перший друкований вірш «Конвалія» вийшов, коли майбутній письменниці було:

А) 10 років;              Б) 13 років ;              В)  9 років.

8. Коли Лесі Українці було 19 років, вона написала для своєї молодшої сестри підручник:

А) «Стародавня історія східних народів» ;

Б) « Міфи та легенди рідного краю» ;

В) « Буквар української мови».

9.Скільки років було Лесі Українці, коли вона здійснила свою першу подорож до Одеси: ?

А) 20 ;         б) 17 ;             в) 16.

10.Героєм якої поезії  Лесі Українки є лицар:

А) «Тиша морська» ;    Б) «Мрії» ;   В) «Як дитиною,бувало…,».

11.Хто підібрав псевдонім «Леся Українка» майбутній поетесі?

А) мама ;        Б).  тато;         В) брат Михайло.

12. Під час якого свята Леся Українка простудилася , і це стало причиною її довготривалої хвороби:

А) Івана Купала;       Б) Різдва ;           В) Водохреща

Взаємоперевірка. Представлення діалогу творчою парою.

Конкурс на кращого читця поезії „Як дитиною бувало”. (За бажанням учні презентують творчу роботу про себе „Як дитиною бувало”.)

Вчитель: Лесі Українці за станом здоров’я часто доводилося бувати біля моря в Криму. Бачила вона його різним , але більше бурхливим, неспокійним . Таким , яким було і її життя. А так хотілося, щоб доля була спокійною, тихою.

Розгляньте репродукції картин Айвазовського. Художнику, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі і полотно. А що допомагає поетові? (Художні деталі.)

Повідомлення теми уроку.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Самостійне визначення учнями цілей уроку.
2. Узгодження плану роботи.
3. Визначте цілі на урок  і сплануйте свою роботу („Незакінчене речення”: „Я планую...”).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота над поезією «Тиша морська».

Виразне читання поезії вчителем.

„Вільне письмо”: учні записують враження від твору, що їм вдалося побачити, де побувати. (Заслуховування робіт за бажанням учнів, подяка за творчу роботу, у разі потреби – скарбничка корисних порад).

2. Бесіда з учнями.

   Чим захоплюється лірична героїня? (Просторами спокійного  моря.)

   До чого вабили простори спокійного моря?

(«У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти.»)

   Що ж символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою і невгамовного серця героя.)

  Про що мріє лірична героїня?

(«Поплила б я на схід сонця,

Аж від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду».)

-Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нага­дати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:

(«Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння,

Я про них би не згадала

 В краю вічного проміння.»)

  Що ж символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)

3. Фізкультхвилинка. ( У мене є морські камінці, які символізують приємні спогади про море).

Піднімайтесь всі швиденько,

Камінець беріть маленький.

Його в морі я знайшла

Й вам на радість принесла.

У долоні всі візьміть,

Обігрійте, розітріть.

Кажуть, зло він забере,

А удачу принесе.

( Діти встають і промовляють слова, виконуючи певні рухи).

4. Характеристика ліричної героїні.

Діти, чи відчули ви, що від поезій Лесі Українки віє твердістю духу, вірою та оптимізмом, життєрадістю. Такі риси характеру називаються стоїчними.

5. Словникова робота.
6. Обговорення в загальному колі ліричної героїні поезії „Тиша морська”. ( Діти беруться за руки і почергово висловлюють свої думки про ліричну героїню. Вчитель: Ліричній героїні не страшні життєві труднощі, вона, незважаючи ні на що, готова з ними боротися.)
7. Пропоную вам теж поборотися або краще позмагатися за звання найкращого знавця поезій дочки Прометея.

Літературна ігротека"

1.Римування

- Добери риму з поезій

сонце — віконце

хвилі — білі

перлиста — золотиста

каміння - проміння

 

2.Знайди за початком

1. Як би я тепер хотіла ...

У мале човенце сісти..

2.Не страшні для мене  ... вітри,

Ні підводнії каміння

3."Що, болить?" - мене питали...

Але я не признавалась

4.Я дивилась на малюнках...

Не на гордих переможців

3.Віднови рядок за приголосними

ТШМРСЬК ( Тиша морська)

КДТНБВЛ  (Як дитиною, бувало)

ЩБНПЛКТЬСМЛСЬ (Щоб не плакать, я сміялась)

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда.

- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

- Що вам вдалося, а що не дуже?

- Чи досягли ви поставлених цілей?

Оцінювання роботи учнів вчителем, нагородження грамотами „Найкращому декламатору”, „Найуважнішому читачеві”, „Найактивнішому доповідачу”.

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове: виразно читати опрацьовану поезію, виписати у робочий зошит епітети з поезії „Тиша морська” ( завд.11, стор.55).

За бажанням: написати вірш, сенкан про улюблений куточок природи; підготувати повідомлення про солов’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Тема. Леся Українка. "Співець". Значення мистецтва в житті людини.

       Ім’я уроку. „ З Україною в серці”.

       Мета: допомогти усвідомити ідейно-художнє багатство поезії «Співець»;

розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, висловлення власних думок і вражень від прочитаного; виховувати ціннісне ставлення до рідного краю.

Цілі уроку

Учні  знатимуть:

• зміст, тему, основну думку  поезії „Співець”;
• художню своєрідність твору.

Учні  вмітимуть:

• виразно та вдумливо читати поезію „Співець”;
• висловлювати розуміння значення мистецтва у житті людини;
• порівнювати вплив різних видів мистецтва.

Тип уроку. Комбінований урок з елементами інтегрованого навчання.

Міжпредметні зв’язки: біологія, образотворче мистецтво, музика.

Здоров'язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку).

Обладнання: підручник, збірка творів, ілюстрації до них, портрет Лесі Українки, виставка ранньої творчості поетеси, мультимедійне обладнання.

Методи, прийоми, види, форми роботи: гра „Сонячна Батьківщина”, „мікрофон”, „мікрофон-2”, робота в групі, флешмоб.

Хід уроку

І.  Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель: Доброго дня,  любі діти! Приємно вас бачити. Скажіть, будь ласка, якими ви хочете бути на цьому уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним! Наша сьогоднішня розмова буде про те, чого не можна купити за гроші ( варіанти дітей). (Рідний край).

1. Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань. Представлення імені уроку. Гра „Сонячна Батьківщина”( на жовтих стікерах учні записують, що для них Батьківщина, прикріплюють на дошці).
2. Діти зачитують складені вдома вірші, сенкани про улюблений куточок природи.

Вчитель. Сьогодні ми продовжуємо розмову про спpавжня дочку мужнього і сильного українського наpоду – Ларису Петрівну Косач. Поетеса не уявляла свого життя без рідної країни.

Повідомлення теми уроку.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Визначення учнями цілей уроку (самостійно за картками з цілями).
2. Обговорення плану уроку. (Що б ви хотіли доповнити до плану уроку? Чи хотіли б змінити його?

План роботи

1. Виразне читання поезії вчителем.
2. Обговорення вражень від почутого.
3. Повідомлення учня про солов’я.
4. Розповідь вчителя біології „У світі цікавого”.
5. Читання вірша мовчки та вголос учнями.
6. Робота в групах. Дослідницько-пошукова діяльність.
7. Перегляд відеокліпу групи ТІК „Люби Ти Україну”.
8. Флешмоб „З Україною в серці”.
9. Коментар домашнього завдання.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Виразне читання поезії вчителем або прослуховування в аудіозаписі.
2. З’ясування вражень від твору (”мікрофон-2”: учень висловлює свої думки і запрошує поділитися враженнями когось із однокласників).
3. Учитель пропонує учням переглянути ілюстрації солов’я та послухати повідомлення однокласника.

      

Учень. Кожен із нас навесні любить слухати найкращого соліста – соловейка. Ця пташка непримітна, але її спів зачаровує і пишну троянду, і духмяний бузок, і людське серце. Навіть зорі, здається, спускаються нижче до землі, щоб послухати прекрасний голос, подивуватися майстерності співця.

Соловей – рід птахів родини дроздових. Довжина тіла 14,4-20,5 см, маса 13,4-27 г. Оперення переважно бурих кольорів. Живе в чагарниках, заростях лісів, садів та парків. Живиться комахами. Гнізда мостить на землі під кущами. Перелітні птахи, зимують у тропіках Східної Африки. Самці чудово співають. Я чула спів тільки ввечері. А чи співають ці птахи вдень, не знаю.

Учитель біології. Насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Як ви зрозуміли, співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків.

3.Читання вірша мовчки та вголос учнями.

4. Словникова робота. (Учитель пояснює значення незрозумілих слів).

Пишно – тут: яскраво

Багряний – густо-червоний

Порання – вранішня

Натури – природи

Пахом – запахом

Вродливиця – красуня

Красила – прикрашала

Садки розвивав – сприяв зростанню й розквіту.

5. Учні об’єднуються в групи (беруть на столі частину розрізаного малюнка, складають, утворюються групи „Соловей” і „Троянда”).

• Робота в групах. Дослідницько-пошукова діяльність. ( під час роботи звучить спів солов’я)

І група

Визначити тему та основну думку поезії Лесі Українки «Співець», пояснити значення назви твору. Скласти сенкан „Соловей”.

(Тема – краса вранішньої природи, її гармонія; основна думка – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.)

ІІ група

Дослідити художні образи, охарактеризувати їх (зорі, троянда, соловейко). Скласти сенкан „Троянда”.

(Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки).

Звіти груп. Внесення даних у таблицю „Паспорт твору”.

Назва твору
Основна думка
Художні засоби
Конфлікт твору
Яким повинен бути справжній співець?

Вчитель. І знову перед нами рішуча, вольова лірична героїня. Ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов'язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Саме такі люди сьогодні боронять рідну землю від нападників, силою слова закликають нас до єдності, любові до України.

6.Перегляд відеокліпу „Люби Ти Україну” (гурт „ТІК”)

Вчитель. Поезія Лесі Українки безсмеpтна, як безсмеpтний і наш наpод. Вогонь від Пpометея, відданий нею наpодові – то

надія, сподівання на визволення, на

волю.

Флешмоб. Діти разом з вчителем

утворюють символічне серце, і

кажуть:

Hі! Я жива! Я буду вічно жити!

 

 

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. „Мікрофон”.

- Що на уроці було для мене найважливішим?

- Чим збагатила мене творчість Лесі Українки?

     - У ліричної героїні творів Лесі Українки кожному з нас, я думаю, можна навчитися… —

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці ( словесна оцінка).

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове: виразно читати та аналізувати поезію „Співець”.

На вибір: написати листа ліричній героїні поезій Лесі Українки або нашому сучаснику-солдату.

За бажанням: повідомлення про В.Винниченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Тема. В.Винниченко. Цікава історія з життя письменника. „Федько-халамидник” – 

                 художня  розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя 

                 і пригоди, стосунки з однолітками. Зміст твору.

       Ім’я уроку. „ На Україну повернусь через роки, через віки”.

       Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами із життя В.Винниченка, розвивати

       вміння висловлювати власну думку з приводу прочитаного, виразно читати,

       відповідати на запитання, робити висновки, виховувати усвідомлення

       найважливіших цінностей моралі та етики,що роблять людину душевно багатою і

       щедрою на добро, порядність, чесність.

Цілі уроку

Учні  знатимуть:

• цікаві відомості з життя В.Винниченка;
• зміст оповідання „Федько-халамидник”.

Учні  вмітимуть:

• наводити цікаві відомості з життя письменника;
• виразно і вдумливо читати епізоди оповідання, висловлювати своє ставлення до зображуваного.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань з елементами інтегрованого навчання.

Міжпредметні зв’язки: історія, музика.

Здоров'язбережувальний аспект уроку: формування духовної складової здоров’я через усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.

Обладнання: підручник, портрет В.Винниченка, виставка його творів, аудіозапис пісні І.Бобула „На Україну повернусь”.

Методи, прийоми, види, форми роботи: „зустріч з письменником”, передбачення, робота в загальному колі, бесіда, „мікрофон”.

Хід уроку

І.  Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку. (Діти за допомогою дієслів висловлюють емоційну готовність).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду  й опорних знань.

Вчитель. Я бачу у ваших зошитах листи і відчуваю хвилювання. Дуже хочеться дізнатися, які слова ви дібрали, аби достукатися до співрозмовника, що вас непокоїть. Зачитайте, будь ласка, свої роботи.

Любов’ю до рідної землі проникнуті ваші рядки, бо „на чужині не ті люде...”. Та як бути, якщо ти змушений стати емігрантом? Про це сьогодні на уроці.

Повідомлення теми уроку.

ІІ. Цілевизначення та планування.

Вибір цілей із загального переліку.

Ознайомлення з планом уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Озвучення й аналіз імені уроку.

2. „Зустріч з письменником”. ( Вчитель або старшокласник від першої особи розповідає життєпис В.Винниченка, учні готують запитання в парах).

       Народився я  14 (26) липня 1880 року в Єлисаветграді, Херсонської губернії в селянській родині. Змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч  усіляким обставинам.

       Мама казали про мене: „ Сусідських дітей тримав трохи… в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й волевий, упертий… Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем”.

        Спочатку навчався в початковій школі, а згодом у Єлисаветградській чоловічій класичній гімназії. Я ніколи не соромився простого одягу й української мови, це стало причиною того, що на мене навісили ярлик „ жахлива дитина ”.

       Через конфлікт з адміністрацією я залишив гімназію, а згодом екстерном склав іспити в Златопільській гімназії, причому про мої знання  та  манеру триматися ще довго переповідали легенди.

       Опублікувавши перше оповідання  „ Краса і сила ” я отримав визнання  в письменницьких колах. Особливо любив писати  оповідання для дітей, які правдиво відтворюють картини життя. Думаю, близькими та зрозумілими вам стануть твори

„ Кумедія з Костем ”, „ Бабусин подарунок ”, „ Федько-халамидник ”.

     Усе своє життя я прагнув до найпрекраснішої мети – творити щастя...

Піднімається вчитель історії. Діти, Володимир Кирилович не лише талановитий письменник, драматург, а й відомий історичний діяч. Він був першим керманичем уряду УНР, згодом – генеральним секретарем Міністерства внутрішніх справ, де відстоював ідею суверенності та незалежності України. Це вольова, рішуча, наполеглива людина, яка з болем у серці залишила рідний край, але ніколи не поривала зв’язок з Україною. З 1933 року його ім’я згадувати було заборонено, а книжки вилучено з бібліотек.

   Все це письменник болісно переживав. Після війни, на схилі років, він просив радянський уряд дати дозвіл на повернення в Україну, але йому відмовили.

Звучить аудіозапис пісні І.Бобула „На Україну повернусь” (приспів).

Діти озвучують запитання, відповіді на них дає письменник.

Як результат зустрічі з письменником учні заповнюють таблицю

Володимир Винниченко

Хто він	Який він	Твори письменника, які я хочу прочитати

 або складають сенкан.

3. Робота в загальному колі.

Як ви розумієте слово „халамидник”? Яким уявляєте собі Федька?

4. Виразне читання вголос уривка ( стор.57-60 до слів „Так-так! Хвали його, хвали...”) з олівцем ( визначення рис характеру хлопчика, які найбільше вражають).

5. Робота в загальному колі.

- Чи справдилися ваші очікування?

- Як автор ставиться до Федька?

- Які риси характеру хлопчика особливо вразили вас?

- Прокоментуйте епізод покарання Федька батьком. Чи змінилося щось у вашому ставленні до героя? Чому?

- Чи помітили ви спільне між В.Винниченком та його літературним героєм?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

„Мікрофон”.

1. Який висновок ви зробили з сьогоднішнього уроку?

2. Чи досягли поставлених на початку уроку цілей?

3. Роботу якого учня (учениці) ви хотіли б відзначити сьогодні?

Виставлення коментованих оцінок вчителем.

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове: прочитати оповідання „Федько-халамидник” до кінця, виконати завдання 1 на стор.75.

За бажанням:підготувати гру „Так-ні” за змістом прочитаного або намалювати малюнок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Тема. В.Винниченко. «Федько-халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ

       героя. Федько як особистість.    

       Ім’я уроку. « Не одяг прикрашає людину, а добра справа».

       Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст оповідання В. Винни-

       ченка «Федько-халамидник», вчити дітей характеризувати героїв; розвивати

       культуру зв’язного мовлення, висловлювати власні міркування щодо прочитаного,

       спонукати замислитися над справжніми цінностями життя.

Цілі уроку

Учні  знатимуть:

• зміст прочитаного оповідання;
• основні риси характеру дійових осіб.

Учні  вмітимуть:

• характеризувати життєві позиції героїв оповідання, визначати основні риси дійових осіб твору;
• коментувати риси характеру Федька, що вирізняють його з кола друзів;
• формулювати основну думку оповідання;
• висловлювати власне розуміння справжніх життєвих цінностей.

Тип уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок.

Здоров'язбережувальний аспект уроку: формування духовної складової здоров’я через усвідомлення справжніх цінностей і того потворного, якого ми іноді не помічаємо.

Обладнання: ілюстрації до твору, учнівські малюнки, портрет хлопчика з картини О.Венеціанова „Захарко”.

Методи, прийоми, види, форми роботи: „незакінчене речення”, розповідь з елементами бесіди, робота в парі, словникова робота, „піймай помилку”, сенкан, „мікрофон-2”.

Хід уроку

І.  Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Скажіть, будь ласка, який у вас зараз настрій? А який був тоді, коли ви прочитали оповідання «Федько-халамидник»? А ви знаєте, як у музичному мистецтві називається радісний і сумний настрій? ( мажорний – радісний, мінорний – сумний музичний лад).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду  й опорних знань.

 Проводиться за підготовленими учнівськими запитаннями гри „Так-ні” або тестового опитування.

1.Автор оповідання

А)Тютюнник

Б)Нечуй-Левицький

В)Винниченко

 

2.Головний герой

А)Стьопка

Б)Федько

В)Толя

 

3.Федько жив

А)з батьками

Б)з дідусем

В)був сиротою

 

4.За провину батько

А)бив

Б)жалів

В)прощав

 

5.Слово ,,халамидник’’означає

А)дурень

Б)бідняк

В)розбійник

 

6.Батько давав Федькові гроші,бо той

А)не давав себе ображати

Б)був сильний

В)не брехав

 

7.Толя-це

А)друг Федька

Б)брат Федька

В)хазяйська дитина

 

8.Ім’я Спірка означає

А)постійно сперечається

Б)скорочено від Спиридон

В)постійно спішить

 

9.Під час дощу Толя

А)залишився вдома

Б)побіг до хлопців

В)Читав книгу

 

10.На річку Толю

А)притяг Федько

Б)прийшов сам

В)привели батьки

 

11.Рятувати Толю на крижині поліз

А)Федько

Б)батько

В)дорослі

 

12.Після смерті Федька Толя забрав у його батьків

А)журавлика

Б)дудочку

В)чижика

Взаємоперевірка за ключем.

Вчитель. Серед якостей, якими визначається цінність людини одне з перших місць посідають доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість сміливість та ін. Й справді, чи не найбільше диво в людині - її духовність, здатність у своїх думках, поняттях та ідеях " виходити" за межі свого безпосереднього існування, носити в собі всесвіт, створювати у своїх мріях "ідеальний" світ. Хто ж в оповіданні є носієм цих моральних якостей?

Повідомлення теми уроку.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.Самостійне визначення цілей учнями.

2. Узгодження плану роботи.

3. Визначення особистісної значущості виучуваного матеріалу („незакінчене речення” : „Я б рекомендував прочитати цей твір одноліткам, тому що...”).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Озвучення й аналіз імені уроку.
2. Погляньте на портрет хлопчика з картини О.Венеціанова „Захарко”. Кого він вам нагадує? Чому?
3. Теорія літератури. ( Розповідь з елементами бесіди).

Пригадайте, як називаються люди, зображені в художніх  творах, (дійовими особами або персонажами  чи героями). Персонажі  поділяються на головних, другорядних та епізодичних. Кого найчастіше називають героєм? Герой (позитивний) - яскраво й правдиво змальований образ людини, переживання та вчинки якої гідні наслідування.

- На кого ви хотіли б бути схожими: на Федька чи на Толю. Чому?

- А чи можна скласти словосполучення боязкий герой?

- Яке лексичне значення цього слова?

- То кого ми в оповіданні зможемо називати героєм?

- Ну а Толю пропоную називати другорядним персонажем, так як і інших дійових осіб, з якими товаришують хлопчики. Назвіть їх. (Гриць, Стьопка, Спірка, Гаврик, Васько). 

4. Робота в парі: укладання схеми „Головні та другорядні герої оповідання”.

„Допоможіть розібратися”: учні у парі обирають одне із запропонованих запитань і обговорюють його, представляють відповідь класу, інші діти ставлять запитання щодо їх відповіді.

1. Що у вчинках Толі ми маємо право засуджувати, а що – ні?
2. Яку роль в оповіданні відіграє художня деталь про те, як Толя грається щигликом, тихенько виглядає із вікна?
3. Як ви оцінюєте дії дорослих у ставленні до Федька?
4. Яким виросте Толя?
5. Якою людиною став би Федько, якби він передчасно не загинув?

5.  Словникова робота.

• Автор  у  творі  представляє двох героїв,  постійно їх порівнюючи, протиставляючи  – такий художній  засіб у творі називається контраст.
• Контраст = антитеза = протиставлення – стилістична фігура, авторський прийом.

(запис у зошитах).

6. „Піймай помилку”: ваші однолітки так  співставили риси характеру хлопчиків. Якщо антоніми підібрані неправильно, виправте помилки.

 - А чи  помітили ви, якими кольорами написані  імена  хлопчиків? Як  ви  думаєте, що символізують у  нашому випадку ці кольори?

(Червоний  колір, яким  написано  ім’я Толі, начебто  застерігає  нас, промовляє, що  не можна  чинити  так, як Толя. А  зелений, як  колір життя, відкриває  нам  дорогу  до  доброти, чесності, благородства, дружби).

 

7.Складання сенкану про Толю (І варіант), про Федька (ІІ варіант).

Вчитель. Ось і розібрались ми, хто є хто в оповіданні Винниченка. Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий,  дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.

Толик же - зовсім інший. Його егоїзм, жалюгідність, душевна ницість викликають відразу. Саме такі , як Толик у несправедливому суспільстві роблять кар'єру і здобувають матеріальні блага. Але це нікчеми. Вони нікому не приносять щастя, бо й самі нещасні й приречені.

Чи актуальний цей твір сьогодні?

Я бажаю, щоб ви, діти, були справжніми друзями, і вказуючи один одному на помилки, і рятуючи один одного. Завершити наш урок хочу поезією В.Симоненка „Помилка”

                    Помилялись не тільки люди,

                  Помилялись навіть святі.

                 Згадайте: Ісус від Іуди

                 Мав останній цілунок в житті.

                 Ми не святі, не боги, а значить,

                 Не варто втішати себе дарма

                   Але, як твій промах лиш ворог бачить,—

                Друзів у тебе нема.

ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап.

„Мікрофон-2”: „ На сьогоднішньому уроці я відчув...., зрозумів...., усвідомив... А тепер я хочу почути думку...”

Свою роботу на уроці оцініть за допомогою карток самооцінювання

Результати тестування (1-12 б.)	Я знаю, які герої називаються головними і другорядними (1-12 б.)	„Піймай помилку” (1-12 б.)	Сенкан (1-12 б.)	Загальна оцінка (середній бал)

 

Y. Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне: дібрати робочі матеріали до контрольного твору-розповіді з елементами роздуму за творчістю Лесі Українки і В.Винниченка на одну з тем: „Які життєві уроки я усвідомив завдяки вивченим творам”, „Якою я уявляю людину майбутнього”, „Чи допомагають вивчені твори пізнати себе”, „На кого із літературних героїв я хотів би бути схожим”.

За бажанням: підготувати усну розповідь про щасливу розв’язку твору „Федько-халамидник”.

 

      Тема. Розвиток мовлення. Письмовий контрольний твір-розповідь з елементами

       роздуму  за творчістю Лесі Українки і В.Винниченка. 

 Ім’я уроку. Віддай людині крихітку себе.
                       За це душа поповнюється світлом.
                                                                             Ліна Костенко

       Мета: з’ясувати рівень сформованості текстотворчих умінь; сприяти збагаченню

       словникового запасу школярів; розвивати логічне й образне мислення; виховувати

        наполегливість, відповідальність за результати свої праці.

Цілі уроку

Учні  знатимуть:

• особливості твору-розповіді з елементами роздуму в публіцистичному стилі;
• вимоги до написання твору та критерії оцінювання.

Учні  вмітимуть:

• добирати матеріал до твору;
• продумувати композицію;
• логічно й образно висловлювати думки;
• самостійно удосконалювати написане.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: тлумачний словник, словник синонімів.

Методи, прийоми, види, форми роботи: „порада друга”, удосконалення написаних удома творів; самостійна робота учнів.

 

Хід уроку

І.  Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями).

Робота з ім’ям уроку.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Визначення власних цілей уроку.
2. Планування своєї діяльності.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Читання учнями написаних удома творів.

2-3 бажаючих зачитують твори. Інші учні слухають, дають поради щодо удосконалення робіт.

2. Удосконалення написаного.

Діти мовчки перечитують роботи, за потреби звертаються за порадою до вчителя, працюють зі словником, вносять зміни.

3. Оформлення чистового варіанту.

ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда.

- Чи досягли поставлених цілей?

- Що допомагало (заважало) цьому?

Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне: підготуватися до виразного читання поезій С.Чернілевського (стор.79 підручника).

На вибір: розпитати батьків про яскраві спогади, пов’язані з їхнім дитинством і батьківським домом або переглянути дитячі фото родичів, розповісти у класі про зображені на цих світлинах події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. М.Вороний. Коротко про письменника. „Євшан-зілля”. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом Миколи Вороного, змістом твору «Євшан-зілля» та його історичною основою, літературознавчим поняттями «ліро-епічний твір», «поема»; співвіднести описані в поемі давноминулі події з сучасністю;

розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, розповідати про враження, спостереження, виразно і вдумливо читати твір, визначати особливості літературного твору; впливати на виховання почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати пошану до рідного народу, країни.

Цілі:

Учні знатимуть: зміст ,тему, головну думку, визначення понять «поема», «ліро-епічний твір».

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки поеми, визначати  особливості літературного твору, визначати своє ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.

Ім`я уроку: «Можна все на світі вибирати ,сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» .

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Миколи Вороного, підручник, роздатковий матеріал.

Методи, форми, прийоми роботи: узгодження цілей, рольова гра «Я-поет», евристична бесіда, робота з текстом, «кубування», «незакінчене речення», виконання завдання з теорії літератури, розгадування кросворда.

Хід уроку

І.Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель: Доброго дня, дорогі гості, любі діти! Приємно вас бачити. Діти, скажіть, будь ласка, якими ви хочете бути на цьому уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним! Наша сьогоднішня розмова буде про те, чого не можна купити за гроші ( варіанти дітей)

3. Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань. Представлення імені уроку. Гра „Сонячна Батьківщина”( на жовтих стікерах учні записують що для них Батьківщина, прикріплюють на дошці).

Бліц-опитування: - Яка поезія стала основою державного гімну України? Хто її автор? Музику до гімну написав... Який твір вважається духовним гімном України? Національним?

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Проблемне запитання: що може повернути людині історичну пам’ять?.

І допоможе  нам у роботі твір М.Вороного «Євшан-зілля». Оберіть із запропонованих цілей ту, якої хочете досягти.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Перегляд слайд-презентації про Миколу Вороного.

Рольова гра «Я-поет».

Робота в парах ( на вибір): продовжити асоціативний ряд про діяльність Вороного;

виписати з підручника речення, яке доводить любов письменника до рідної землі;

скласти сенкан М.Вороний

 Що означає назва поеми? ( Виступ вчителя біології)

В основі твору М.Вороного лежить легенда із стародавнього літопису(переказ учнем).

Робота з епіграфом. Визначення його ролі.

- Діти, уважно прочитайте епіграф до твору. Як ви думаєте, чому М. Вороний взяв як епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле. )

- Знайдіть у тексті твору рядки співзвучні епіграфу…Як ви думаєте, чому епіграф співзвучний з цими рядками? (Бо в епіграфі відбито головну думку).

Робота з текстом.

- Бачу, ви уважно читали твір, тому легко справитесь із наступним завданням:

У вас на аркушах виписані уривки твору, прочитайте їх у правильній послідовності …

Довести твердження ,спираючись на текст.

- Відшукай у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію, що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів. «І воно живить надію.

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали…..»

- Знайдіть у тексті пояснення тій обставині, що ханський син став «за рідні уважати» чужий край і його звичаї.

- Які слова і вислови передають страждання осиротілого  батька?

- Хан дає настанови гудцеві.

- Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися.

- Гудець співає пісні…лунає спів про звитягу половців

- Син залишився байдужим і до розповіді про горе батька, і до пісень

- Настрій хлопця змінився, коли він відчув запах євшан-зілля

Визначення художніх особливостей твору.

- Що нагадують вам ці рядки: (Учитель зачитує): 1. «І пішов гудець в дорогу. Йде він три дні і три ночі, на четвертий день приходить в Київ…»

- Якому літературному жанру притаманні ці рядки? (Фольклору, казці).

2. – А ці рядки з яких народних творів: «Пісня вільного народу:

Про славетнії події -

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи…» (Історичних народних піснях).

- Для чого автор використовує казкові і народні мотиви? ( Щоб нагадати про власну історію).

3.Знайдіть у тексті  епізод найбільшого напруження сил, від слів «і схилилася на груди…» Який розділовий знак стоїть у кінці речення? (знак оклику).І? (три крапки).Чому? (незакінчена думка). А що буде далі? Загибель? Від чого?… Від порожнечі душевної, пустки серця .Що ж призвело до душевної пустки? (Бо забув свій рідний край, свій народ, родину).

- Діти, кому належать ці слова? Певному герою чи самому авторові? Чому?…Отже, вони стосуються і тих людей, які покинули з різних причин свою країну і тих, хто живе на своїй землі .Але має порожню душу, порожнє серце.. Як це? (не поважає батьків, не шанує традиції, звичаї, нехтує мовою).Що чекає таких людей? (- Загибель духовна)

3. Подивіться, як закінчується твір. – Чому поезія закінчується риторичним питанням (Багато українців виїхало за кордон, дехто забув про те, хто вони, звідки). Що може бути тим євшаном для українців?.. (Зберегти пам`ять про власну історію, любити свою землю, шанувати історію, мову, любити батьків.)

 «Незакінчене речення».

“Твір М.Вороного змушує замислитися…”

«Я думаю, це твір про…

 Визначення літературознавчих понять. -  У вас на партах на аркушах виписані  ознаки епічних і ліричних творів, оберіть ті з них, які характерні для твору  «Євшан-зілля».Учні вибирають, записують до зошитів визначення.

- Який же твір ми називаємо ліро-епічним? (Відкриваю записане на дошці визначення: ліро-епічним називається твір, що має розгорнутий сюжет, написаний у формі вірша, з яскраво вираженими почуттями -захоплення, радості, тривоги.)

- Гаразд. Розгадайте кросворд і дізнайтеся жанр твору М. Вороного «Євшан-зілля».

1. Євшан-зілля є символом пробудження історичної….(пам`яті)

2. Прізвище автора «Євшан-зілля»?(Вороний)

3. Твір  має ознаки ліричного й… епічного твору.

4. Князя, у якого перебував хлопець, звали (Володимир).

5. Своїм твором автор звертається до… українців.

- Тож, до якого жанру відноситься цей твір? (поема).

«Кубування». (На гранях куба записано запитання. Завдання учнів – дати

на них відповідь).

- Як називаються початкові строфи твору «Євшан-зілля»?

- Кому вони адресовані?

- Кого в народі називають безбатченком?

- Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай, оптимізм, віра, надія? Якщо віра, то у що? Якщо надія,то на кого?

- Чи потрібне євшан-зілля сучасним українцям? Чому?

- Символом чого є євшан-зілля?

- Які вам відомі інші українські символи?

4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна саморефлексія . Аналіз досягнення цілей.

Що дав вам сьогоднішній урок? – Що вас най більше вразило у змісті поеми?
- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

Учитель: Куди б не їхав ти і де б не був, завжди пам`ятай і знай: тебе люблять. Чекає твого повернення рідна земля, батьківська хата, мама і тато.Тобі не потрібно євшан-зілля,бо в твоєму серці живе пошана до історії і національних традицій,почуття особливої гордості українця!

5. Домашнє завдання.

Дібрати робочі матеріали до твору-розповіді з елементами роздуму за поемою Вороного „Поема „Євшан-зілля” – шедевр патріотичної лірики”, „Чи можна стати щасливим на чужині?”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко  «Кольорові миші»

Мета: допомогти шестикласникам збагнути суть авторського задуму, зрозуміти умовність зображеної ситуації, алегоричний зміст образів; розвивати творчу уяву, логічне мислення, уміння коментувати зміст твору; формувати позитивне мислення, неординарну особистість.

Цілі.

Учні знатимуть: зміст вірша «Кольорові миші», тему, основну думку.

Учні вмітимуть: уявляти події твору та описувати їх, вдумливо читати і коментувати поезію Ліни Костенко, висловлювати власне ставлення до прочитаного, пояснювати алегоричний зміст образів кольорових мишей, кольорового кота;  характеризувати образи Анни, сусіда;

визначати власні цілі.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, дидактичні мультимедійні матеріали, виставка учнівських робіт, ілюстрації до творів, цілі уроку.

Тип уроку. Урок  вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми, форми роботи: «кольоровий настрій»,  асоціювання, передбачення, «незакінчене речення», бесіда, робота в парах, словесне малювання, словникова робота, деталізація, гронування.

 

Епіграф уроку. 

                             Ми - не безліч стандартних «я».

                   А безліч всесвітів різних.

                                     В. Симоненко

Хід уроку

      І. Мотиваційний етап.

      1.З’ясування емоційної готовності до уроку («кольоровий настрій»).

Учитель. У кожного свій настрій, індивідуальний, неповторний, а  який настрій класу? ( Різнокольоровий).

Учитель. Доберіть синоніми до слова «різнокольоровий» (різноманітний, барвистий, розмаїтий, різнобарвний, квітчастий).

       2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (асоціювання: ключове слово – кольоровий). Орієнтовні відповіді: осінь, листя, олівці, сни, мрії, квіти, картини, веселка…

     ІІ. Цілевизначення і планування.

     1. Аналіз епіграфа уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми говоритимемо про одну цікаву й важливу, як на мене, проблему. Вона висловлена в епіграфі уроку. Прочитайте. Про що тут йдеться? (Кожна людина неповторна. Немає однакових людей).

-А всі – неповторні чи, може, є й однакові? Чи погоджуєтеся ви з поетом? (Люди можуть бути схожі на вигляд, навіть дуже, наприклад, близнюки, але й вони неоднаково думають, мають різні уподобання, здібності до чогось).

- А може, бути однаковим, таким, як інші, це добре?(Ні, адже життя стає тоді нецікавим).

      2. Оголошення концепту теми.

Учитель. Мені приємно, що наші думки співпали. Отже, до розмови. Нашими співбесідниками сьогодні будуть також відома українська поетеса Ліна Костенко та герої її вірша «Кольорові миші».Запишіть тему уроку.

- А чи не помилилась я, коли сказала, що присутньою буде поетеса? Чи можна говорити з людиною, якої немає поряд?(Можна. Поетеса висловлює свої думки у творах).

- Так, поет присутній у творах. Адже, пишучи їх, він адресує читачам своє послання і вірить, що воно дійде до них, що читачі зрозуміють його задум. Інколи це буває легко, інколи – ні. От, наприклад, про що може бути поезія «Кольорові миші»(адже зазвичай миша буває сірою)? Яке послання може адресувати нам поетеса твором з такою назвою? (Відповіді учнів: це твір про дресированих мишей, яких пофарбували і вони виступають у цирку; кольорові миші – це люди, які одягнені в різнокольорове вбрання на карнавалі; це герої мультфільму тощо).

- Зрозуміти суть авторського задуму – це й буде нашим головним завданням.

3.Вибір із запропонованих загальних цілей уроку особистісно значущих (Учні знайомляться з цілями уроку, обирають особистісно значущі, кілька учнів озвучує їх).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

          1.Читання учителем або підготовленими учнями  поезії.

(Завдання учням – уважно прослухати вірш,  зафіксувати свої відчуття, виниклі запитання і записати їх у зошити).

          2.Емоційна пауза.

          3. З’ясування емоційного враження від почутого. (Відповіді учнів: здивувало те, що колись палили відьом, судили дітей; вразило те, що десятирічну дівчинку судять  ні за що, навпаки,  вона не шкоду робила, а веселила дітей сусіда, роблячи із сухого осіннього листя кольорових мишей; засмутило те, що ніхто  не заступився за Анну; вразила несправедливість сусіда у ставленні Анни, його жорстокість; розсмішив кольоровий кіт, який залив вирок на папері тощо).

        3. З’ясування  значень незрозумілих слів. (Жужмом – купою, одне на одному, як-небудь; ладом – так, як треба; цебто – тобто; яблуко-недоквас –  недоквашене, кисле, зморщене; мантія – довга широка чорна накидка судді, збити з пуття – збити з правильного шляху,  гарантія – зобов’язання, чаклунка – ворожка.  

          4. Ідейно-художній аналіз поезії, розкриття змісту алегоричних образів.

     1) Словесне малювання (Опишіть приміщення, в якому відбувається суд, героїв – Анну, сусіда, суддю, їхній одяг, зовнішність, вираз обличчя).)

     2) Психологічний аналіз образів твору:

  - У чому звинувачує сусід Анну? Чи справді вона робила живих мишей?(Анна – особлива дівчинка, наділена багатою фантазією, уявою, талантом,вона вміла дивувати інших).

- Чому сусід, хоч ті миші не завдали йому ніякої шкоди, привів дівчину до суду? Що стало поштовхом до цього? (Сусід злякався, що і його діти стануть схожими на дівчинку, яку вважав чаклункою. Він не розумів душі дівчинки, її прагнення прикрасити, одухотворити навколишній світ. Його дратувала яскравість натури Анни, адже сам він «сірий», звичайний, як усі)).

- А може, сусід має рацію, "захищаючи" своїх дітей від впливу Анни, адже людям, що "не такі, як усі", живеться складно, навколишні часто їх не розуміють? (Сусід злиться,, що Анна має більший вплив на його дітей, ніж він сам. Він боїться не так за дітей, як за свій батьківський авторитет: діти не гралися ж його іграшками, нецікавими, сірими; заздрить її впливу на дітей).

- Отже, яким постає перед нами сусід?(Учні називають риси характеру персонажа, учитель фіксує на дошці. Гронування. Орієнтовні відповіді:приземленість, сірість, буденність, стандартність, заздрісність, жорстокість, несправедливість , обмеженість, примітивність тощо).

 - Анна сидить  на лаві підсудних. Про що думає дівчинка, що в неї на душі, чому нічого не каже присутнім? Спробуймо відтворити її думки від першої особи. (Деталізація: Я тихо сиджу на лаві підсудних, дивлюся на присутніх. Мені не страшно, а боляче. Чому я тут? У чому мене звинувачують?. Сльози стискають горло, я нічого не можу сказати на свій захист, але душа моя, надчутлива до прикрощів та образ, протестує).

- Запишіть, якими рисами характеру наділена Анна. (Робота в парах. Гронування).

(Орієнтовні відповіді: талановитість, оригінальність, індивідуальність, мрійливість, яскравість, неповторність, романтичність, доброта, щирість тощо).

 -  А хто ще присутній у творі? Яким постає перед читачем суддя? Як він ставиться до дівчинки та сусіда? З чого це видно? (Суддя намагається діяти згідно із законом, симпатизує дівчинці).

- Суддя прагне бути справедливим. Але чи вдалося йому це? Яким був його присуд? (Судді не вдалося бути справедливим. Дівчинку засудили. У кінці вірша кольоровий кіт залив вирок на папері. Якби вирок був на користь Анни, кіт не став би цього робити).

- Учитель. Ставлення автора до подій, героїв у поезії проявляється насамперед у доборі художніх засобів.

 - Які деталі вказують на пору року у вірші? Опишіть, що ви бачите за вікном суду. Чи співзвучна атмосфера в суді із станом природи? (Пізня осінь. Голі дерева за вікном. Тьмяне сонце , яке стоїть у голих кленах,нагадує з вікна суду зморщене недоквашене яблуко. Сірий день і сірий зал ( стіл, двері),сірий сусід). 

 - Які образи, на вашу думку, є алегоричними? Що вони уособлюють? (Кольорові миші, кольоровий кіт  – уособлення  багатої фантазії, уяви, таланту, неповторності людини ).

- Зверніть увагу на те, що в дівчинки є  ім’я, а в сусіда немає. Як ви думаєте, чому? (Поетеса протиставляє індивідуальність, неповторність і сірість, стандарт).

 - Як ви зрозуміли останні рядки поезії? Чому так закінчила Ліна Костенко твір?( Талант і яскравість мають переважити сірість і буденність у житті).  

- Яку ж думку адресує читачам Ліна Костенко? Як ви зрозуміли суть авторського задуму? (Людина має бути неповторною, не схожою на інших, оригінальною, яскравою, творчою,  а не сірою, обмеженою та байдужою до навколишнього світу).

- Чи залишилися у вас питання, на які поки що не одержані відповіді?  Ось, скажімо , я довго думала: чому Ліна Костенко так детально описує час, коли відбувалися події: « Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом»?(Учитель разом з учнями розкривають авторський задум: засудження дівчинки у «темні» часи закономірне. Але ось прийшли нові часи. Люди стали освіченими, знають науки, не палять відьом, але чи безпечно бути оригінальним і неповторним (тобто самим собою) сьогодні? Це небезпечно і сьогодні, підтвердження  - доля самої поетеси. Але ствердивши перемогу неповторності над сірістю в поезії, авторка ніби промовляє до читача: « Не треба боятися бути «не таким». А для цього потрібно вчитися бачити прекрасне в буденному, мріяти, фантазувати, творити, уявляти, працювати, розвивати власні здібності).

Учитель. Я знаю, що ви намагаєтеся це робити постійно, уявляючи події та героїв твору, розмовляючи з ними, з автором, пишучи власні твори.

      4) Перевірка домашнього завдання. Читання учням творів «Дощ полив», «Космічні фантазії», захист ілюстрацій до вивчених поезій.

     ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

     Рефлексія й оцінювання власної діяльності. Відповіді учнів на запитання:

- Яку мету я ставив перед собою, чи досягнув її?

    «Незакінчене речення»: «Я зрозумів сьогодні для себе… Серед однокласників я хотів би відзначити роботу…, тому що…»

    Домашнє завдання.

    Обов’язкове загальне: прочитати оповідання Євгена Гуцала «Олень Август»; записати свої враження, запитання, що виникнуть;

     Обов’язкове на вибір: 1) навчитися виразно читати поезію "Кольорові миші" за ролями; 2) визначити, чим подібні Анна і хлопчик Женя, герой оповідання Євгена Гуцала.

За бажанням: скласти свою історію, використовуючи алегоричні образи та епітети з вірша "Кольорові миші"; написати лист до сусіда; скласти діалог з Анною.