Урок "Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань». Краса й незахищеність людської душі"

Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань».

Краса й незахищеність людської душі

Мета: продовжити роботу над аналізом твору; розкрити характери Павлика та Захарка, їх поведінку, вчинки; осмислити роль високих моральних якостей у становленні власної особистості; розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, пам’ять, логічне мислення, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, розвивати навички ведення дискусій щодо проблемних питань; виховувати моральні якості (чемність, доброзичливість, вміння    слухати інших); виховувати толерантне ставлення  до людей, почуття любові до життя – найбільшої  цінності людини.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації.

Хід уроку

Справа не в тому,

в чому людина ходить, 

а в тому,

що вона в собі носить.

І.В.Омулевський

І. Оргмомент.

ІІ. Повідомлення теми, мети, епіграфу уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Розпочнемо  наш урок з роздумів про те, що значить бути людиною. На це запитання, мабуть, можна відповісти по-різному.

Якщо ви дивилися дитячий кінофільм «Пригоди Електроніка», то пам’ятаєте, що робот Електронік, який мав зовнішній вигляд хлопчика, мріяв стати людиною. Він запитав у свого двійника Сергія Сироєжкіна:”А що значить – бути людиною?” Той  відповів йому так: “Хочеш бути людиною? Будь нею: прокидайся і співай, живи у своє задоволення, ні в чому собі не відмовляй!”

Вправа «Мікрофон»

• Чи погоджуєтесь ви з таким баченням людини?
• А що, на вашу думку, значить бути людиною?

ІV. Формування навчальних умінь і навичок.

1. Слово вчителя.

Ми продовжуємо обговорювати життя маленької людини, яке протікало майже сто років тому. Маленька людина - дитина, яка ще тільки починає пізнавати світ, робити перші самостійні кроки. Доля хлопчика, про якого ми говоритимемо на уроці, не така трагічна, як у Федька-халамидника, але теж непроста. Проте жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти і любові до світу. Про це  й написав зворушливе оповідання С.Черкасенко, український драматург, поет, прозаїк.

2. Метод «Незакінчене речення» (усно)

- Прочитавши назву твору, я   подумав…    відчув…

• Чи сподобалося вам оповідання?

• А чим саме сподобалося?

• Чи легко вам було читати твір, чи все ви зрозуміли?

3. Постановка проблемного питання.

- Важко чи легко живеться таким, як Павлик, у сучасному світі?

Це проблемне питання, на яке ми дамо відповідь наприкінці уроку.

4. Робота над образом Павлика.

 - Рольове знайомство з героєм оповідання Павликом

Діти, до нас на урок завітали гості, які розкажуть багато цікавого про нашого головного героя. А ви під час їхньої розповіді та нашої роботи запишіть у зошити вади і чесноти героїв оповідання.

Зараз ми послухаємо розповідь дідуся Антипа про свого онука Павлика.

Дідусь Антип  про свого онука – горбаня Павлика.

Мій онук Павлик – горбань. Мені боляче дивитися на його «худі, гострі коліна, великий химерний горб, невеличку рідковолосу голівку», на те, як він  ходить, кумедно махаючи руками….  Ех, мати дала йому серце, та не дала вроди... А нема вроди, нема й щастя. І за віщо покарав Господь?.. І неня ж гарна, добра людина вдалася, хай Бог дає на здоров’я... Він... це він, батько... це за нього, п’яницю, Господь покарав калікою. Та він умер... йому тепер байдуже...» А я дуже переймаюся майбутнім онука. Важко йому зараз серед бездушних дітей, нелегко буде жити і у жорстокому дорослому світі.

Я намагаюся не відпускати Павлика гуляти у хлопчаче товариство, тому що за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його. Тому боюся, що пустуни зобидять хлопця: вже не раз доводилося мені, йдучи з роботи, рятувати Павлика й скубти за чуба напасників.

Мати про свого синочка-каліку

Павлик – це мій біль, моє щастя і горе.  Синочок народився горбанем. Тяжко мені усвідомлювати це. Моя крихітка, моя кровинка, найрідніша людина – каліка.  Але яке ж у нього добре чутливе серце! Ще зовсім маленьким він просив мене розповісти йому перед сном казку. Найбільше його вражала казка про Зайчика. Що б я не розповідала, Павлик переймався долею Зайчика-Побігайчика. Його маленьке сердечко в покалічених грудях  боляче стискалося від жалю до сердешного, якого всі ображали. Лагідний, добрий, гарний світ казок зробив і думки Павлика лагідними, а серце чулим до всяких пригод.

Дівчатка про свого товариша Павлика

Ми любимо гратися з Павликом, тому що він дуже добрий, ніколи нікого не образить.

Із Павликом цікаво. Він знає багато казок, уміє цікаво їх розповідати.  А ще хлопчик складає чарівні казки, в яких завжди перемагає добро. Павлик не такий, як усі хлопці: в нього добре чуйне серце, він цінує усе прекрасне.

Павлик любить звірят, любить пташок і плаче, навіть зомліває, коли при нім хто з хлопців розбиває пташині яєчка або скручує голови горобеняткам.

Павлик – горбань, але ми не помічаємо його каліцтва. Ми бачимо його глибокі, розумні, променисті очі; в них – гарні-гарні думки і прекрасна душа цього хлопчика.

Захарко про горбаня Павлика

Горбаня Павлика ми не часто беремо до своїх ігор. Він не може бігати так швидко, як ми; йому не подобаються наші розваги. Він, буває, кидається на нас з кулаками або ридає, коли ми розорюємо пташині гнізда. Тоді я можу дати йому по горбу. Хай іде жаліється дідові. А взагалі – йому з дівчатами гуляти, та й годі. Горбатий плаксій! 

Учитель. Діти, а які художні засоби використовує автор, описуючи Павлика? Які людські якості вам найбільше подобаються в Павликові?

Відповіді дітей.

Давайте продовжимо нашу розмову про Павлика-горбаня, та розглянемо прояви духовної краси Павлика.

5. Читання уривка в особах.

….Той, чий був м’яч, заховав свою власність у кишеню й рішуче сказав, що м’яча більше не дасть.

…..Кинь, не лізь до їх, – промовив Пронька. – Ходімо краще по катран…

6. «Коло ідей».

• Чому Павлик не залишився осторонь, коли Захарко почав ображати хлопчика? Чи страшно було Павликові? (Він добра і чуйна людина, яка гостро відчуває чужий біль і страждання. Захищає тих, кого ображають, хоча сам не великий сміливець).

• Чи можна вважати таку поведінку героя проявом краси людської душі?

7. Завдання. Перекажіть уривок твору «Павлик рятує пташенят».

А як сприйняв цю історію дідусь Павлика? Знайдіть про це у тексті і зачитайте. («Ну, нічого, синку! Вже йому це так не минеться, матері його мішок груш! — заспокоював Павлика старий Антип. — А не минеться! Якщо Явдоха не захоче вишпарити, то... я сам, своїми руками розмалюю йому спину!..»)

Учитель. Важко уявити, що реакція дідуся була б іншою. Звичайно, йому було дуже шкода онука. І це зрозуміло, що дідусь хотів покарати Захарка за ту образу, яку він завдав його онукові.

Але чому ж покарання не відбулося?

Давайте ще раз перечитаємо VІ розділ, щоб зрозуміти, як так сталося, що дідусь не здійснив своєї погрози?

8. Читання VІ розділу в особах (автор, дідусь Архип, Павлик, Захарко)

9. Організація дискусії

Питання для дискусії: «Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка?»

10. Прогнозування.

• А як ви вважаєте, тепер Захарко не буде кидатися на Павлика із кулаками?

• А якщо інші хлопці будуть ображати Павлика, як Захарко поводитиметься у цій ситуації?

11. Міні – дослідження (на дошці – калина і будяк, на які діти прикрепили листки з написаними вадами та чеснотами героїв)

– Які дві моральні категорії стикаються у творі? (Добро – зло.)

– Що у творі представляє добро?

– А що, на вашу думку, є злом?

Світ складається з людей, які живуть у ньому. Які люди, такий і світ, бо кожен є його складовою частиною. Звернемо увагу на чесноти та вади, записані на дошці. Що відповідає поняттям «Світло» й «Темінь». Щоб побачити це протистояння, який художній прийом  використовує  автор?

(Антитеза-протиставлення протилежних явищ, понять, почуттів, думок, характерів).

Хто уособлює «Світло» й «Темінь» у творі «Маленький горбань??

Отже, добро-світло уособлюють Павлик, мати, дід Антип, а зло – темінь -  батько Павлика, Захарко. А кого б ви не віднесли до жодної із груп? Чому? (дівчата, хлопці). Якщо ви опинилися на місці хлопців,щоб ви робили, як себе повели? Діти, а що означає байдужість?  зло-темінь .

12. Антитеза в музиці.

  Діти, я вам пропоную прослухати два музичні уривки і визначити, який із них асоціюється у вас із образом Павлика, а який – із Захарком. Чому?

Музичні уривки – ілюстрації до образів Павлика і Захарка  (Чайковський та Гріг) Діти визначають, кого із хлопчиків уособлює  один із уривків (засіб антитези у музиці)

13. Антитеза у світовій літературі.

Згадайте, будь ласка, казку Г.Х.Андерсена «Соловей». Чи можемо ми порівняти наших героїв Павлика і Захарка з тими солов’ями? (живий, сіренький непривабливий соловей має дар – спів, яким захоплюються всі, а штучний, прикрашений  діамантами – лише привабливу зовнішність, а голос – механічний, неживий, який зовсім не торкається людської душі, також використовується художній засіб антитеза)

14. Фізкультхвилинка.

15. Визначення конфлікту у творі.

Спираючись на схему-опору, зробіть висновок, що ж є головним конфліктом у творі?  (боротьба добра зі злом, добре і прекрасне протиставляється поганому, злому)

   Діти, так яка ж краса стоїть на першому місці – зовнішня чи внутрішня?

Краса зовнішня бажана, а душевна – обов’язкова, необхідна для кожного, хто вважає себе людиною. Треба зазирнути в очі людині, якщо вона зовні не красива, а в них можна побачити й доброзичливість, порядність, справедливість, чуйність. І взагалі, якщо людина красива душею, значить і зовнішня краса в неї є обов’язково.

Діти, а хіба можна сказати, що Захарко зовсім духовно нікчемна людина?

Учитель.

• Уявіть, що ви знаходитеся серед героїв оповідання. Чи є у творі моменти, у перебіг яких вам хотілося б втрутитися, дати якусь пораду, щось змінити?

• Якщо так, то якими б були ваші вчинки, поведінка?

• Як би поводилися ви, якби Павлик був вашим сусідом, однокласником?

• Чого вас навчило оповідання?

• Який урок життя ви взяли для себе?

• До чого спонукає твір?

16. Робота над проблемним питанням.

Важко чи легко живеться таким, як Павлик, у сучасному світі? Чому?

Діти відповідають.

Поряд із нами є багато людей з обмеженими можливостями. Чи зустрічали ви їх в сучасному житті?

(Слайд «Зів’яла квітка») Діти, погляньте на цю ілюстрацію. Що ви бачите? З чим вона асоціюється ( Із людиною, позбавленою тепла і любові) А що потрібно, щоб квітка ожила? А чим можна «оживити» людину, яка «зів’яла» від байдужості оточуючих? (Слайд «Пишна квітка») Отже, не будемо байдужими один до одного….

Учитель. 3 грудня – Міжнародний день інвалідів. Люди з фізичними вадами мають щирі серця і теплу душу. І багато хто з них не зневірюються, не впадають у відчай через свої хвороби і каліцтво, продовжують жити і плідно працювати.

Повідомлення учнів про людей з обмеженими можливостями,

які досягли значних висот у своєму житті.

Художник Микола Бідняк -  натрапивши на польову міну, втратив обидві руки, але був лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка, кавалером ордена Ярослава Мудрого V ступеня, членом Спілки художників України, поетеса Ганна Дущак, яка через помилку лікарів багато років була прикута до ліжка; поет із Вінничини Володимир Забаштанський, який у юності втратив зір і обидві руки, але переміг свої вади, навіть став членом Спілки письменників України; пара олімпійці.

V. Закріплення вивченого.

1. Технологія «Мікрофон».

А) «Завдяки уроку я дізнався про…»

-  про прекрасний твір С.Черкасенка «Маленький горбань», існує зовнішня і внутрішня краса, що найпотворніша зовні людина може бути внутрішньо красива;

- про те, що кожен із нас має вміти прощати, а Павлик допоміг мені це зрозуміти;

- про те, що не існує абсолютно поганих людей, навіть у таких, як Захарко завжди є можливість стати кращим, якщо поряд із ним хороші люди.

Б) «На цьому уроці я навчився…»

- характеризувати, порівнювати персонажів;

-  давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів.

VІ. Домашнє завдання.

Придумати продовження оповідання. Як, по-вашому, складеться подальша доля Павлика? Що треба для того, аби він зберіг своє добре серце?

VІІ. Підсумок уроку.

1. Оцінювання учнів.
2.   Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу.

Своїм твором С.Черкасенко закликає нас любити людей, допомагати іншим.

Проаналізуйте свою поведінку і поводьтеся так, як радив великий педагог

В. О. Сухомлинський:

 «Умій відчувати поруч із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Умій виховатися так, щоб ти «не сипав сіль» на чужі болючі рани, щоб там, де треба, затамував подих, щоб не сміявся тоді, коли всім сумно. Не втрачайте людської гідності, не принижуйте інших.»