Досліди з водою

Молодший дошкільний вік

Завдання: Закріплювати знання дітей про властивості води (чиста, прозора, брудна, каламутна, забруднена, кольорова, тепла, холодна, розливається, ллється, капає). Формувати у дошкільнят переконання, що вода — це рідина, її не можна поставити, покласти, її можна тримати в посуді, що воду треба берегти, користуватися нею економно, оскільки вона є необхідною для рослин, тварин, людей. Розвивати спостережливість, допитливість здатність  встановлювати  найпростіші зв'язки і взаємозв'язки в стані речовин.

 

Дослід № 1.

Припущення: Колір води не залежить від барвника.

Хід досліду

У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її.

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника.

Дослід № 2.

Припущення: Вода — це рідина.

Хід досліду

Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? 

Дослід № 3.

Припущення: Смак води залежить від розчинених в ній речовин.

Хід досліду                                                      

Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?

Дослід № 4.

Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.

Хід досліду

Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?

Дослід № 5.

Припущення: Вода не міняє форми.

Хід досліду

Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки).

Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтвердилось.

Дослід № 6.

Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.

Хід досліду

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу,  тканини,  воску),  використовуючи послідовні дії. Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.

Дослід № 7.

Припущення: найбільша крапля — холодна.

Хід досліду

Підберіть три маленькі однакові пробірки і накапайте в кожну з них по 20 крапель відповідно холодної, теплої та гарячої води однією і тією ж піпеткою. Порівняйте одержані об'єми води. Якщо однакова кількість крапель дозволила одержати різні об'єми води, то це означає, що гарячі, теплі й холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша? Частинки рідини однакові й нерозрізнені одна від одної. Але існує спосіб позначити поверхневий шар води.

Дослід № 8.

Припущення: повітря містить воду.

Хід досліду

Заповніть банку кубиками льоду та закрийте її кришкою. Почекайте поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою тканиною. Чи намокла тканина? На стінках банки утворились краплини води, тому що повітря поряд з нею стало холодним.

Дослід № 9.

Припущення: Рослини п'ють холодну і кип'ячену воду.

Хід досліду

Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки.

1.     З відстояною водою, взятою із водопровідного крану.

2.     З кип'яченою водою.

Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у ґрунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули.

Дослід № 10.

Припущення: Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях.

Хід досліду

Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11.

Припущення: вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити.

Хід досліду

Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої і та третьої пробірки треба очистити.   ,

Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.

Старший дошкільний вік

Завдання: вчити дітей використовувати попередньо набуті знання про підвищення рівня води для розв'язання проблемної ситуації; вчити порівнювати властивості води, снігу, льоду, з'ясовуючи особливості їхньої взаємодії: дослідити явище випаровування води, залежність швидкості цього процесу від зовнішніх умов (температура повітря, відкрита або закрита поверхня води); ознайомити з процесом конденсації, із силою води.

 

    Дослід № 1

Припущення: Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється.

Хід досліду

Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо розрізавши її на дві частини — більшу і меншу. Спочатку покладіть в лійку крупних річкових камінців, зверху насипте дрібніших камінців, а на них пісок, посередині покладіть найбільший камінець з колекції. Вставте лійку в більшу частину. Наберіть в посудину з поділками брудної (каламутної) води. Відмітьте фломастером рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися?

Виміряйте, яка частина води очистилася.

Дослід № 2

Припущення: Люди не втрачають воду під час дихання.

Хід досліду

Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми її виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею.

Дослід № 3

Припущення: Овочі, фрукти, продукти у своєму складі мають воду.

Хід досліду

В цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих огірків або хліб. Акуратно закрийте пакет і покладіть у  холодильник. Приблизно через добу на внутрішній поверхні пакета ясно видно крапельки води. Звідки вона взялася? Із вмісту пакета: з повітря, в якому завжди є водяна пара, та з продуктів, що містять воду.

Дослід № 4

Припущення: Солона вода важча за яйце.

Хід досліду

Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і опустити в суміш яйце.

Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому?

Дослід № 5

Припущення: кількість води впливає на дзвін.

Хід досліду

Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї із склянок. Чуєте дзвін. Повторити ще раз і послухати, як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, відливаючи чи доливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на дзвін.

Дослід № 6

Припущення: Вода сама не рухається вгору.

Хід досліду

Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися.

Дослід № 7

Припущення: кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть.

Хід досліду

Зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув.

Дослід № 8

Припущення: сіль в океані утворилась внаслідок омивання дощем скель.

Хід досліду

1.                       Змішайте в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувальний папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це — океан. Покладіть на посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це — скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це — дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною?

Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль у воді з океану.

2.                       Поставте посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Чого в посудині не вистачає? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні?

Спробуйте на смак білий осад.

Дослід № 9

Припущення: Голка, яка намазана жиром, також потоне.

Хід досліду

Налийте воду у дві однакові тонкі склянки. У кожну обережно покладіть по маленькому клаптику цигаркового паперу. На один клаптик покладіть не дуже товсту швейну голку, на другий обережно опустіть таку ж голку^обмазану маслом чи жиром. Через деякий час папірці намокнуть і підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні води. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості голці потонути. Жир відштовхує від неї воду.

Правильніше було б сказати, що голка не плаває у воді, а лежить на її поверхні.

Дослід №10 "Агрегатні стани води (рідкий — твердий)"

Мета: з'ясувати властивості води залежно від її температури.

Діти кладуть шматочки льоду в тарілку й у склянки з водою різної температури. Спостерігають: де він швидше тане; як змінюється від танення льоду температура води, її рівень у склянці.

Висновок: під дією теплої води лід тане; чим тепліша вода, тим швидше тане лід; у воді лід тане швидше, ніж у повітрі; температура води від льоду знижується; рівень води в ємкості підвищується; лід не тоне у воді. Алгоритм досліду:

Лід у повітрі → У холодній воді → У теплій воді → Рівень підвищується

 Дослід №11 "Конденсація. Звідки береться вода?"

Мета: з'ясувати агрегатні стани води у процесі конденсації (газоподібний — рідкий).

Діти накривають каструлю з гарячою водою охолодженою металевою покришкою. Через деякий час розглядають внутрішню поверхню покришки, торкаються її руками. З'ясовують, звідки на покришці з'явилася вода (частинки води у вигляді пари піднялися вгору з поверхні, але не випарувались, а осіли на покришці). Повторюють дослід з теплою покришкою (на ній немає води).

Висновок: пара перетворюється у воду, коли охолоджується, — це процес конденсації.

Алгоритм досліду:

Каструля з гарячою водою → Охолоджена покришка → Конденсація.

Каструля з гарячою водою → Тепла покришка → Конденсація

 Дослід №12 "Вода має силу. Водяний млин"

Мета: з'ясувати властивості води, що падає згори.

Діти ллють із ємкості воду на лопаті іграшкового млинка й спостерігають за їх обертанням. З'ясовують, що лопать млинка зроблена під кутом (скошена): вода штовхає лопать і переміщує її; під струмінь потрапляє інша лопать і т.д.

Висновок: вода, що падає, має силу; чим більший потік води і чим вищий її струмінь, тим вона потужніша, а відтак і обертання лопатей пришвидшуються.

Алгоритм досліду:

Лопаті млинка → Лопаті обертаються повільно → Лопаті обертаються швидко

 Дослід №13  "Вода-помічниця"

Мета: з'ясувати, що вода виштовхує на поверхню деякі легкі предмети.

Проблемне запитання-завдання: як дістати квітку, яка лежить на дні ємкості без допомоги рук.

Діти наливають у ємкість воду, доки вона не переллється через край, і дістають звідти квітку.

Висновок: вода, заповнюючи ємкість, виштовхує на поверхню предмети, легші за неї.

Алгоритм досліду:

Ємкість із квіткою на дні → Всередину ллється вода → Квітка піднімається нагору

 Дослід №14 "Кругообіг води у природі"

Мета: з'ясувати у штучно створених умовах, як відбувається кругообіг води у природі.

Діти ллють воду у скляну колбу, ставлять на підставку й запалюють під нею свічку; накривають колбу склом; спостерігають: вода закипає, конденсується на стінках колби всередині та на

внутрішній поверхні скляної накривки; зі скла крапельки ллються назад у воду.

Висновок: як і в проведеному досліді, вода у природі випаровується з водоймищ під дією сонячного тепла. Вода підіймається у повітря, накопичується у хмарах і знову проливається на землю дощем — так здійснюється кругообіг води у природі.

Алгоритм досліду:Вода  нагрівається →   Кипить → Перетворюється у пару

→ Осідає на склі

Дослід №15 "Фільтрування води"

Мета: з'ясувати, що воду можна очистити за допомогою фільтрів.

Діти готують мутну воду, додаючи до неї крохмаль; виготовляють прості фільтри (пісок, ганчірочки, паперові серветки) і розміщують їх у різних лійках, які вставляють у різні ємкості; пропускають крохмальну воду крізь різні фільтри; порівнюють і з'ясовують, який фільтр найкраще очищає її.

Висновок: фільтр із паперової серветки найкраще очищає мутну воду.

Алгоритм досліду:

Мутна вода → Лійка з піском → Лійка з клаптиком тонкої тканини → Лійка з клаптиком грубої тканини → Лійка з паперовою серветкою

Після проведення дослідів діти, що в цій підгрупі, домовляються, хто робитиме наукову доповідь на тему "Вода". Після доповіді та її оцінювання діти займаються перетворювальною діяльністю: виготовляють макет фонтана й демонструють його.

  

  Дослід  №16 "Звуки у воді"

Мета: з'ясувати, чи поширюються звуки у воді та яким чином.

Діти кидають у ємкість із водою камінець і слухають звук — це звук удару каміння об дно ємкості, він передається через воду, і його чути. Проводять досліди: кидають у ємкість камінці різного розміру й слухають — звук тихий; звук гучний.

Висновок: у воді звук поширюється краще, ніж у повітрі.

Алгоритм досліду:

Звук передається у повітрі → Тихо → Через воду → Гучно.

Дослід №17 «Утворення веселки»

Мета: ознайомлення з властивостями води й світла.

Матеріали: шланг для поливання, тригранна скляна призма.

Умови проведення досліду:  сонячна погода, влітку.

Хід досліду

Розбризкати воду з шланга, піднявши  його  високо    вгору.  Стежити, як розподіляється вода: біля отвору шланга вона витікає струменем, вище — утворюються великі краплі, найвище — найменші. Чому саме так розподіляються краплі? Діти можуть самостійно зробити висновок, що великі краплі — важкі, а маленькі — легші, саме тому вони піднімаються вище. Пояснити вихованцям, що від проходження сонячних променів крізь дрібні краплі води утворюється веселка. Чому веселка завжди розташовується так високо? Бо саме там містяться найлегші, найдрібніші краплинки води. Веселку можна побачити після дощу й біля водограїв у сонячну днину.

Чому веселка така різноколірна? Тому що крапельки води розташовані не на одній прямій лінії, а на різній висоті й під різними кутами до сонячного світла. Сонячні промені заломлюються в різних краплях і забарвлюються у різні кольори. Перевіримо? Для цього на шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставимо скельце (просту скляну пластинку) і тригранну скляну призму. Що з'явилося на протилежній стіні? Звідки взялася смугаста кольорова "зебра"?

 

Лід та сніг

Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід та сніг; лід холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на воду; сніг  білий, пухкий, при нагріванні тане, пухкий сніг зігріває, ліпиться, розсипається . Розвивати спостережливість, допитливість.

Спостереження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати такі місця, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень наповнити посуд водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Дослід № 1.

Припущення: Лід — твердий, слизький.

Хід досліду

Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

Дослід № 2.

Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.

Хід досліду

Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок.

Діти роблять висновки.

Дослід № 3.

Припущення: Лід тоне у воді.

Хід досліду

Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.

Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.

Дослід № 4.

Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.

Хід досліду

Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

Дослід № 5.

Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.

Хід досліду

Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

Дослід № 6.

Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.

Хід досліду

Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана.       Дослід №7

  Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.

Матеріал: прозора склянка, лід. Умови: зима, морозна днина.

Хід досліду.

Розглянути шматочок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

Висновок: від холоду вода перетворюється на лід, а лід у теплі знову стає водою. Лід, сніг — це різні стани води. Дослід №8

  Мета: показати властивості снігу.

Матеріал: дві невеликі металеві чи пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.

Умови: зима, морозна днина.

Хід досліду.

Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присипати снігом. За годину порівняти воду в банках. Висновок: сніг зберігає тепло.

Дослід  №9 

Мета: ознайомлення з властивістю снігу зберігати тепло.

Матеріали: дві невеликі металеві чи пластмасові банки з кришками, наповнені водою однакової температури.

Умови проведення досліду: морозна погода взимку.

Хід досліду

На очах дітей дві однакові банки наповнюють водою. Вони мають порівняти їх і дійти висновку, що банки однакові. Після цього доцільно пригадати властивості води й спинитися на такій з них, як здатність замерзати на морозі. Запитати, де швидше замерзне вода — на відкритому місці чи в кучугурі снігу. Вислухати відповіді дітей й запропонувати перевірити їхню правильність дослідним шляхом.

Помістити одну банку з водою на відкритому місці, другу — в кучугурі снігу. Порівняти вміст банок через годину. Вислухати міркування дітей з приводу того, чому в банці, що стояла в кучугурі, вода не замерзла. Запропонувати подумати, як можна використати цю властивість снігу в реальних умовах.

Висновок, до якого мають прийти діти — сніг зберігає тепло, захищає рослини від замерзання, тому слід накопичувати його на ділянках, де вони ростуть.

Досліди з повітрям

Молодший дошкільний вік

Завдання: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу. Закріпити знання дітей  про те,  що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода тощо. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря — складова життя людини.

Розвивати уважність, допитливість.

Дослід № 1

Припущення: Повітря не має в оточуючих предметах.

Хід досліду

Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку рухати від себе. Що сталося?

(Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій).

Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід № 2

Припущення: Повітря всередині нас.

Хід досліду

Запропонуйте малятам подути в соломинку або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це? ' Повітря. Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його. Отже припущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

Дослід № 3

Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за і   ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду

Запропонуйте дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, отже ця кулька важча). Тож припущення не підтвердилося — повітря має вагу.

Дослід № 4

Припущення: всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі повітря немає Хід досліду

У банку з водою по черзі вкиньте цеглинку, жменьку піску, поролону, глину. В другу баночку — грудочку землі. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (Повітря). Звідки з'явились бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах. Тож припущення не підтвердилося.

Дослід № 5

Припущення: У воді немає повітря. 

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розріжте навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом униз у банку з водою.  Спостерігайте появу бульбашок, які з'явилися на місцях зрізів. Звідки взялися вони в рослині? З води. Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Дослід № 6

Припущення: Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.

Хід досліду

Грудочку твердої землі вкиньте в трилітрову банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони взялися? (Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідно їм для росту і розвитку. Якщо фунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати. Треба рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити «сухий полив».

Дослід № 7

Припущення: Рослини, які оточують дитячий садок, не очищають повітря в груповій кімнаті.

Хід досліду

Наклейте паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені також. Через деякий час зніміть смужки, розгляньте їх. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі збоку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобілів.

Дослід № 8

Припущення: Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

Хід досліду

Вимийте водою листя фікуса, або іншої кімнатної рослини з великим листям. Разом із дітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вона брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторіть цей дослід через день-два. Збираючись на листі рослин, пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослини, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

 

Дослід №9

Припущення: Повітря в своєму складі містить воду.

Хід досліду

Візьмемо аркуш альбомного паперу і покладемо його на губку. Губці цій вранці вже довелося «попрацювати». Наприклад, помити посуд. А потім години 3—4 «відпочити». Зверху губка буде практично сухою, а всередині — трішки вологою, Прямо, як справжня хмарка. Адже вона ніколи не буває абсолютно сухою, навіть якщо не крапає дощем, тому що складається з малюсіньких крапельок води.

За допомогою кришечки будемо потроху змочувати губку. (Дуже важливо не поспішаючи робити це маленькими порціями, щоб губка встигала вбирати воду). На початку досліду папір під губкою буде залишатися сухим, навіть коли ми спробуємо вичавити губку, нам це не вдасться, бо губка ще недостатньо просякла вологою і недостатньо волога. Точнісінько так відбувається і зі справжніми хмарами. Якщо вони білі і пухнаті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька. Продовжуємо доливати воду. Через деякий час знову спробуємо віджати губку. Цього разу наші зусилля увінчаються успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається й у природі. Пригадаємо хоча б короткочасний «грибний дощ». Додаємо ще деяку кількість води. Тепер на аркуші паперу під губкою з'явилася і почала розповзатися волога пляма. Це значить, що губка настільки просякла водою, що більше не спроможна її утримувати. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от-от піде дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе відчути зміни вологості і на тактильному рівні (на дотик). Зверніть увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

Дослід № 10

Припущення: тканина під вологою не може залишатися сухою.

Хід досліду

Засуньте тканину в склянку настільки щільно, щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Переверніть склянку і, держачи її прямо, опустіть у миску з водою. А тепер підніміть склянку. Тканина мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Вода не може витиснути повітря, тому тканина залишається сухою. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб Заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря.

Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11

Припущення: Повітря не змінить форму трубки.

Хід досліду

Один кінець м'якої гумової трубки перетисніть затискачем або пальцями (а краще перегнути і затиснути). Другий кінець трубки піднесіть до рота. Вдуваючи повітря у трубку, ви змушуєте його розтягувати гуму, а відсмоктуючи повітря з трубки, бачите, як вона сплющується. Яка сила у нашому досліді змушує трубку сплющуватися?  Коли повітря в ній майже не залишилось, то зовнішнє атмосферне повітря легко,

не зазнаючи опору, здавлює гумові трубки, сплющуючи їх.

Дослід № 12

Припущення: ми за допомогою своїх легенів можемо підніматися по пластиковій трубочці.

Хід досліду

Опустіть тонку пластмасову трубочку в склянку з солодкою водою. Другий кінець трубочки візьміть у рот і змусьте воду підніматися по трубочці вгору. Чому це відбувається? Яка сила діє на воду? Роль насоса виконують наші легені, ви викачуєте повітря з трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір. Так от, отримуючи задоволення від смачного напою, знайте, що ви займалися наукою.

Дослід № 13

Припущення: В грудочках цукру-рафінаду є повітря.

Хід досліду

Вкиньте грудочку цукру-рафінаду. в склянку з чаєм, зверніть увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібнесеньких порах повітря. У міру того, як вода потрапляє всередину грудочки, маленькі легкі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухатись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру-рафінаду, вкинемо цукор-пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидке розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. Корисна річ — вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

Старший дошкільний вік

Завдання: допомогти дітям переконатися, що тепле повітря легше від холодного й тому піднімається вгору; з'ясувати, як утворюється вітер (вітер — це потік повітря); дослідити, що повітря легше за воду, воно може витискати її і проходити через неї; що повітря під час стиснення займає менше місця; що стиснене повітря має силу, може рухати предмети; що повітря займає певне місце; що воно розширюється під час нагрівання й витискає воду з посудини.

Дослід №1 «Хитре повітря»

Припущення:вгорі повітря тепліше Хід досліду

     Діти визначають, де в групі повітря тепліше — на підлозі чи на дивані, порівнюють свої припущення з показниками термометрів. Висновок: тепле повітря легше за холодне, а тому, де вище, там тепліше.

Дослід №2 «Що таке вітер?»

Припущення:повітря діє на полум’я 

Хід досліду

Дорослий дме на свічку, й полум'я відхиляється; діти з'ясовують, чому так виходить. 

Висновок: вітер — це потік повітря, він діє на полум'я.

Дослід №3  «Зі свічкою та спіральною конструкцією»

Припущення:змійку обертає тепле повітря

Хід досліду

 Педагог демонструє обертання "змійки" над свічкою; діти з'ясовують, що рух повітря змушує "змійку" крутитися (за допомогою обігрівальних приладів дослід виконують самі діти без допомоги педагога).

Дослід №4"Підводний човен"

Припущення:повітря підіймає предмети 

Хід досліду

Діти з'ясовують, що станеться із пластиковим стаканчиком, якщо його опустити у воду, — чи зможе він сам піднятися. (Занурюють стаканчик, щоб він набрався води; потім перевертають його догори дном, підводять під нього зігнуту трубочку для коктейлю та вдувають туди повітря). Висновок: стаканчик поступово заповнюється повітрям із трубочки, а воно легше за воду, тож і витискає її з-під стаканчика й піднімається вгору, виштовхуючи сам стаканчик.

Дослід №5 «Повітря має силу»

Припущення: повітря рухає предмети

Хід досліду  

Діти розглядають будову шприца, демонструють дії з ним; пояснюють, чому поршень легше відтиснути без води; чому важко відтискати поршень, якщо затулити пальцем отвір; з'ясовують, що повітря під час стиснення займає менше місця; що стиснене повітря має силу, яка може рухати предмети.

Досліди  №6 "Сухі з води"

Припущення:серветка у склянці занурена у воду залишиться сухою

 Хід досліду  

Діти з'ясовують, чи можна занурити склянку у воду й не намочити серветку, закріплену всередині на денці (переконуються, що серветка суха). Перевертають склянку догори дном, обережно занурюють її аж до дна посудини з водою — прямо, не нахиляючи; потім виймають із води, дають їй стекти й з'ясовують, чи намокла серветка; пояснюють, що повітря у склянці заважало воді її намочити; якщо склянку нахилити, то бульбашки повітря вийдуть, а його місце заповнить вода, й серветка намокне. Проводиться аналогічний дослід із бруском під склянкою.

Дослід №7 «З аркушами паперу»

Припущення: аркуш що падає горизонтально приземлиться пізніше

Хід досліду  

Педагог пропонує дітям поміркувати, який аркуш із двох упаде швидше, якщо їх одночасно випустити з рук (один тримати вертикально, другий — горизонтально. Висновки: навколо нас повітря, і воно тисне на всі предмети — це атмосферний тиск. Перший аркуш падає швидше, тому що під ним менше повітря, а другий — повільніше, бо на нього знизу тисне повітря й затримує його.

Фокус зі склянкою, наповненою водою: педагог показує її, накриває поштовою листівкою, а потім, легенько притримуючи її пальцями, перевертає склянку догори дном і прибирає руку (листівка не падає, вода зі склянки не проливається). Висновок: на листівку тисне повітря знизу й притискає її до країв склянки, не даючи воді пролитися (діє атмосферний тиск).

Перетворювальна діяльність "Саморобний термометр": діти розглядають термометр, його будову, потім із допомогою дорослого виготовляють модель термометра (роблять шилом отвір у корку, вставляють його у пляшку; потім набирають у трубочку краплину підфарбованої води й заганяють її у корок так, щоб крапля не "вискочила" з трубочки. Пляшечка нагрівається в руках, і крапелька води підіймається догори).

Перетворювальна діяльність "Реактивний літак": модель паперового літака виготовляють за схемою, а запуск здійснюється за допомогою повітряної кульки (здуваючись, вона виштовхує літак уперед).

Досліди з ґрунтом, піском, камінням, глиною

Молодший дошкільний вік

Завдання:  Ознайомити дітей з властивостями ґрунту, піску, каміння та глини. Дати поняття, що колір залежить від вологості.

 

Дослід №1 « Земля волога та суха»

Матеріал: добре зволожена і суха земля.

Умови: літо — подвір'я; зима — куточок природи.

Хід досліду

Запропонувати дітям узяти жменю мокрої і жменю сухої землі і стиснути руки в кулаки.

Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.

Дослід №2 пісок пропускає воду,глина — утримує її.

Матеріал: три банки — одна з піском, друга з глиною, третя з водою.

Хід досліду

Налити у банки — з піском і глиною — однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується. 

Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.

Дослід №3  «Взимку земля замерзає»

 Матеріал. Земля в вазоні, земля на вулиці, паличка.

Хід досліду

Запропонувати  дітям на вулиці проткнути землю палицею. Чому в групі у вазоні можна було проткнути землю, а на вулиці ні?

Висновок: Земля замерзає від морозу і стає твердою. Від тепла земля м'яка, її можна проткнути.

Пісок

Дослід №4  Пісок розсипається. 

Матеріал. Пісочниця.

Хід досліду

Дітям пропонується погратися з піском: занурити руки в пісок, просипати крізь пальці. Роздивитись дрібненькі піщинки.

Висновок: Сухий пісок сиплеться, пісок складається з піщинок.

Дослід №5 Пісок пропускає воду, мокрий пісок ліпиться. 

Матеріал. Пісочниця, лійка.

Хід досліду

 Дітям пропонується полити пісок, звернути увагу, як швидко просочується

вода. Взяти до рук мокрий пісок — він ліпиться.                                                                      

Висновок : Пісок швидко пропускає воду, з мокрого піску можна ліпити предмети.

Дослід №6 Суха і мокра глина.

 Матеріал. Глина суха і волога.

Хід досліду

Діти беруть в руки суху й мокру глину, стискують її.

Висновок: Суха глина розсипається, вона тверда; волога глина м’яка, вона ліпиться. 

       Старший дошкільний вік

Завдання: продовжувати досліджувати властивості ґрунту, піску, глини каміння,виявити залежність чинників неживої природи від живої (родючість ґрунту забезпечується гниттям рослин ); підвести до розуміння, що ґрунт має різний склад; з’ясувати причину збереження в ньому вологи; виявити здатність різного ґрунту по-різному пропускати вологу. 

Дослід №1 "Чому пісок сиплеться?"

Мета: з'ясувати властивості піску (сипучість) та глини (пухкість).

Хід досліду 

Діти наповнюють один пластмасовий стаканчик піском, а інший — глиною; розглядають їх, пересипають зі стаканчика на пласку тарілку, звертаючи увагу на різницю у звучанні. Таким чином з'ясовують, яка речовина сиплеться краще, і перевіряють висновки.

Потім висипають пісок у велику ємкість гіркою і дивляться, що відбувається:

пісок залишається у вигляді гірки з рівними краями. Такий самий експеримент проводять і з глиною, але виявляється, у глиняної гірки краї нерівні. Під мікроскопом або лупою розглядають піщинки та часточки глини (піщинки маленькі, округлі, однакові, а часточки глини дрібніші, тісно притиснуті одна до одної і утворюють грудочку). Просівають крізь сито пісок і глину, щоб з'ясувати, однаково чи ні проходять їхні часточки і чому. Розглядають пісковий годинник, розмірковують, чи можливо зробити глиняний, і перевіряють це на практиці.

Висновок: часточки глини сиплються погано, прилипаючи одна до одної; піщинки не злипаються і гарно сиплються: отже, пісок сипкий, а глина пухка.

Алгоритм досліду:

Пересипають пісок і глину зі стаканчика на пласку тарілку → Пісок сиплеться добре, а глина — погано → Гірка піску з рівними краями, а глини — з нерівними → Крізь сито частинки піску проходять легко, а глини — погано → Пісок сипкий, а глина пухка.

        Дослід №2 "Як пісок, глина, камінці пропускають воду"

Мета: з'ясувати, що пісок, камінці, глина по-різному пропускають воду.

Хід досліду

 Діти наливають однакову кількість води у три ємкості: з піском, із камінцями, із глиною. З'ясовують, що вода добре проходить крізь пісок та каміння, а на поверхні глини вона затримується. Міркують і роблять припущення, чому так. Згадують, що під час дощу на піщаному ґрунті майже немає калюж, а от на глиняному та на асфальті їх багато, бо в глину й асфальт вода не просочується. Проводять дослід на підтвердження цього припущення: у три лійки з піском, камінцями і глиною ллють воду та спостерігають, крізь що вода проходить швидше.

Висновок: часточки глини дуже щільні і не пропускають воду, а піщинки і камінчики не злипаються, тому вода проходить добре.

Алгоритм досліду:

У місткості з піском, камінцями, глиною наливають воду → У лійку з такими самими видами ґрунту ллють воду → Крізь пісок і камінці вода проходить, а глина не пропускає воду, бо її часточки щільні.

 Дослід  №3 "Чарівний матеріал"

Мета: з'ясувати, яких властивостей набувають пісок і глина при змочуванні.

Хід досліду

 Діти ліплять фігурки з волого піску та глини; з'ясовують, з якого матеріалу ліпити краще й чому (глина більш пластична). За певний час, коли фігурки підсохли, бачать, що глиняні фігурки твердіють, а піщані розсипаються.

Висновок: волога глина в'язка і зберігає форму після висихання. Коли пісок висихає, то розсипається.

Алгоритм досліду:

Фігурки з вологого піску та глини → Висихають і фігурки з піску розсипаються, а глиняні, навпаки, твердіють.

Дослід № 4"Каміння" 

Мета: з'ясувати властивості каміння, використання його в будівництві. Хід досліду

 Діти розглядають різні види каміння: мармур, гальку, керамзит. Висловлюють припущення щодо їхньої міцності, а потім перевіряють на досліді: накривають гальку та керамзит газетою і стукають по них молотком, внаслідок чого керамзит розпадається на шматочки, а галька — ні, бо вона міцніша. Міркують: з різних видів каміння залежно від їхньої міцності будують будинки, паркани; мармур, граніт використовують також у скульптурі.

Висновок: види каміння відрізняються один від одного за зовнішнім виглядом, розміром і міцністю.

Алгоритм досліду:

Гальку та керамзит накривають газетою, стукають по них молотком -> Керамзит розпадається на шматочки, галька — ні -» Види каміння різняться за міцністю.

Після досліджень проводиться загальне обговорення, діти вибудовують разом цілісну доповідь. Прослухавши її, переходять до перетворювальної діяльності: будують "містечко" з піску, використовуючи забарвлений пісок, різні камінці тощо. 

Дослід №5 «Склад ґрунту»

Над розжареним ґрунтом тримають скло — воно спітніло, бо в ґрунті є вода; якщо чути запах — у ґрунті є поживні речовини; після згорання поживних речовин і виділення вологи ґрунт світлішає. Діти висипають жменьку ґрунту у склянку з водою, перемішують і розглядають осад, у якому є пісок і глина.

Висновок: на згарищах тривалий час нічого не росте, бо ґрунт стає бідним.

Дослід №6  «З кімнатними рослинами»  

 Одну рослину виставляють на сонце, а іншу — в тінь і однаково поливають. Діти з'ясовують, що ґрунт довше залишається вологим у тіні; це спостерігається й у природі: в затінку дерев волога у ґрунті зберігається довше.

Дослід  № 6 "Де швидше?" 

 На дно двох лійок кладуть вату й ставлять їх у ємкості (в одну насипають міський ґрунт, а в іншу — лісовий); вливають у кожну однакову кількість води й спостерігають, де вода проходить швидше, краще всмоктується. Висновок: рослини швидше "нап'ються" у лісі, ніж у місті. 

Дослід  №7 «Із ґрунтом»

Жменьку ґрунту всипають у воду й спостерігають появу бульбашок повітря; нагрівають ґрунт у тарілочці над спиртівкою, тримаючи над ним скельце (на ньому з'являються крапельки води); нагрівають ґрунт і за запахом з'ясовують присутність органічних залишків. Висновок: живі істоти можуть жити у ґрунті, тому що в ньому є повітря для дихання, органічні залишки для живлення та волога.

Досліди №8 «З камінням, ґрунтом, із дощовими черв'яками»

Діти наповнюють одну склянку камінцями й заливають водою — з'являються бульбашки (вода витискує з-поміж камінців повітря); у другу склянку кладуть черв'яків, засипають їх землею і теж заливають водою (черв'яки виповзають на поверхню, бо у воді їм не вистачає повітря для дихання); складається алгоритм обох дослідів.

Досліди з світлом і теплом

Молодший дошкільний вік

Завдання: Дати уявлення про місцезнаходження сонця в різну пору дня. Вчити порівнювати кількість тепла і світла протягом дня. Встановлювати взаємозв'язок з навколишнім середовищем. Розкрити поняття про сезонний розподіл сонячного тепла і світла. Вчити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між сонцем і погодними умовами. Пояснити вплив сонячного тепла на ріст рослин, зміни в житті птахів, комах і тварин. Формувати уявлення про те, що джерела світла можуть бути й природного походження, й створені людиною; з'ясувати з дітьми призначення та деякі особливості будови рукотворних джерел світла; дати їм зрозуміти, що міра освітлення предмета залежить від сили джерела світла та відстані від нього.   

 Дослід №1. «Залежність між висотою стояння сонця та кількості його тепла»  

Матеріал. Природні об'єкти, металеві предмети на майданчику Хід досліду

 Визначити висоту стояння сонця та відчути на дотик температуру води,різних предметів уранці та ввечері. 

Висновок:Що вище сонце над землею, то більше від нього тепла. Дослід №2 «Необхідність сонячного світла для росту рослин» Матеріал.Трава на відкритій поверхні і під каменем. Хід досліду

 Звернути увагу на колір трави на сонці і на колір трави, яка росла під каменем. 

Висновок:Рослинам необхідно для росту сонячне світло.

Дослід №3 «Рух сонця по небу»

Матеріал: вертикальний предмет (стовп, дерево), крейда. 

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду.

Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось із них. Повторити опівдні та надвечір.

Дослід №4 «Залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла» 

Матеріал: ліхтарик.

 Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду

Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20—ЗО с, потім спрямувати світло вертикально до руки. Запитати дитину, коли тепло було найвідчутніше.

Дослід №5 «Залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла»

Матеріал: природні об'єкти; металеві предмети на подвір'ї. 

Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина. 

Хід досліду

Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння падає збоку чи прямо — як у ліхтарика) та кількістю його тепла.

Старший дошкільний вік

Завдання.   Розширити   та   поглибити   уявлення дітей  про  світло   (сконцентроване  світло  випромінює тепло, його промінь можна побачити), про його роль для , життя і розвитку рослин.

Дослід №1 «Сонячні зайчики»

 Сонячним і злегка туманним ранком спрямувати люстерком промінь світла на дитину так, щоб «зайчик» опинився неподалік від її обличчя. Дитина виразно побачить, як від люстерка до неї тягнеться яскравий промінчик. Можна показати, як світло відбивається від поверхні води.

Дослід №2 « З фільмоскопом»

В рамку фільмоскопа вставити відрізаний шматочок чорного паперу з отвором 3-5 мм. Включити фільмоскоп, від нього протягнеться тонкий і яскравий промінь світла. Можна направити його у ємкість з водою і вміщеним у ній люстерком. Діти побачать, що, відбившись від люстерка, промінь змінить свій напрямок. Краще ці досліди  проводити у затемненому  приміщенні.     

 

Дослід №3 «Сонячні зайчики в тумані»

Сонячним ранком можна спостерігати, як крізь легкий туман пробиваються промені світла. У кожному промені добре видно освітлені сонцем частинки туману. Особливо яскраво виділяються промені світла, спрямовані назустріч спостерігачеві.

Дослід № 4 «Яка поверхня швидше зігріється»

 Запропонувати кільком малятам спрямувати сонячних «зайчиків» комунебудь на долоньку. Дитина зразу відчує, що від сонячних «зайчиків» долоні стало тепліше. Запропонувати малятам пригадати, як приємно гріє щічки сонечко, як нагрівається  поверхня одягу від сонячного проміння. З'ясувати, який одяг нагрівається швидше — темного кольору чи світлого. Чому?

Дослід №5 «Рослинам потрібне світло»

 Висадити три однакових цибулини: дві виставити в темне місце, одну — на світло. Провести систематичні спостереження. Підвести малят до висновку: при нестачі світла пагони цибулі стають блідими, витягуються, втрачають аромат, пружність.

Дослід №6 

Одну цибулину з темного місця перенести на світло і поставити поряд з вирощуваною з початку досліду. Висновки про зміни діти роблять самостійно.

Дослід №7 

Другу цибулину з темного місця виставити на світло. Підсумкове спостереження і узагальнення значення світла провести на матеріалі аналізу розвитку трьох цибулин. Підвести дітей До усвідомлення функції окремих частин рослин у поглинанні світла.

Дослід №8 «Рослини повертаються за сонцем»

 Після обстеження кімнатних рослин їх виставляють на світло. Через трип'ять днів фіксують зміни в положенні листків, пагонів, квітів. «На природі» цей дослід можна поставити, спостерігаючи за «поведінкою» соняшника.

 

 

Дослід №9 

Затемнити молоді рослини соняшника листом фанери. Простежити, в якому напрямку будуть орієнтовані квіти рослини порівняно з незатемненими.

Дослід №10 «Рух сонця»

Мета: ознайомлення з добовим рухом сонця по небосхилу.

Матеріали: вертикальний предмет (стовп, дерево) крейда, годинник.

Умови проведення досліду: влітку, сонячного дня.

Хід досліду

Уранці визначити  місцезнаходження сонця на небі відносно  орієнтирів        І (будинків, дерев) і позначити крейдою місце, де відкидає тінь обраний за орієнтир предмет. Зафіксувати час, запропонувавши дітям поглянути на годинник. Поміркувати, як може змінитися тінь протягом дня. Повторити дослід опівдні та ввечері. Розглянувши всі позначки, зроблені крейдою, подумати, як зробити на ділянці сонячний годинник.

Дослід № 11 «Залежність між кількістю сонячного тепла й висотою стояння сонця»

Мета: ознайомлення з окремими залежностями в природі.

Матеріали: ліхтарик, природні об'єкти, металеві предмети, розміщені на подвір'ї.

Умови проведення досліду: влітку, сонячного дня.

Хід досліду

У груповій кімнаті запропонувати дітям розглянути звичайний електричний ліхтарик і дати їм можливість маніпулювати ним: ввімкнути, вимкнути, десь посвітити. Порівняти ліхтарик із сонечком. Що спільного і що відмінного між ними? Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під кутом, потримати 20-30 с; потім спрямувати світло вертикально до руки. Запитати в дитини, коли було відчутнішим тепло.                                                           

На подвір'ї, під час прогулянки визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та запропонувати дітям відчути на дотик температуру води, піску, предметів уранці, опівдні та ввечері. Встановити залежність між висотою стояння сонця (промені збоку, прямо, як у ліхтарика) та кількістю тепла. Досліди з рослинами

Молодший дошкільний вік

Потреба рослин у воді 

Завдання: Формувати у дітей уявлення про залежність стану рослин від вологості ґрунту: без води рослина жити не може, при нестачі води листочки стають м'якими, опускаються, никнуть, в'януть. Щоб рослині вистачало води, її слід поливати. Вчити дітей визначати ступінь задоволення потреб рослини у воді за рівнем вологості ґрунту і станом листків, стебла. Розвивати інтерес до  об'єктів  живої природи,  спостережливість.

Початком спостереження має стати проблемна ситуація, в якій діти відповідають на запитання такого характеру: чи всі рослини почувають себе добре після вихідних (святкових) днів? Чому? З чого це видно? Як це перевірити? Після поливки провести порівняльне спостереження за цими ж рослинами і відмітити зміни, які сталися.

Дослід №1

 У дві однакові посудини покласти по дві однакові квасолини. Одну з посудин наповнити водою так, щоб квасолини занурились у неї.

Під час спостереження запитати: як змінились квасолини? Що з'явилося на насінинах, занурених у воду? Чому? Куди спрямовані корінці? Чому постійно треба доливати воду? Чим вбирає рослина воду? і т. д.

Дослід № 2

 В однакові посудини вмістити дві цибулини. Посудини наповнити водою. Рослини помістити в одне місце. Спостереження доцільно спрямувати на з'ясування користі, яку приносить вода рослинам: яскравий колір, соковиті, запашні, крупні пагони і т. д. А також закріпити уявлення про роль і функції кореня у постачанні рослин водою.

Закріпити і поглибити сформовані уявлення доцільно під час догляду за рослинами городу і квітника.

Потреба рослин у поживності ґрунту

Завдання: Дати дітям уявлення про те, що у не підживленому ґрунті рослини погано ростуть: у них стає довгим і тонким стебло, дрібними, блідими листки, майже не утворюється квітка, на них розмножуються шкідники. Такі рослини не живуть довго. Щоб рослина добре росла, її необхідно періодично підживлювати, висаджувати у поживний ґрунт. Вчити дітей встановлювати ступінь поживності ґрунту за зовнішнім виглядом рослин.

Дослід № 1 

Висівання у посуд (ящики) з ґрунтом і піском вівса. Порівняльні спостереження спрямовувати на з'ясування відмінності в забарвленні пагонів, їх соковитості при умові ідеального догляду.

Дослід №2 

Дві цибулини з пророщеними у воді корінцями висадити у два горщики

(один з піском, другий з поживним ґрунтом). Чому цибулини ростуть по-різному? Як забезпечити поживність ґрунту? Як можна допомогти рослинам, які висаджені у пісок?     Дослід №3

 Посадити у горщики з піском і ґрунтом попередньо пророщену у воді квасолю. Порівняльні спостереження звести до розуміння дітьми поживності ґрунту як умови для росту і розвитку рослин (з'ясування причини швидкого росту однієї квасолини і повільного росту іншої; різниці у розмірах листя, його забарвленні).

   Дослід №4

 Поставити у приміщення горщики з перенесеними з відкритого ґрунту хризантемою, братками садовими, нагідками та ін. Провести порівняльні спостереження за рослинами, які залишились у квітнику і перенесеними у приміщення.

Дослід №5

 Зрізані гілки дерев і кущів по-різному розвиваються у вазах з водою. Чому на вікнах з південної сторони гілки вкрилися листками? Як прискорити ріст і розвиток інших рослин? Які ще зміни відбуваються на гілках? Гілки з корінням пересадити в ґрунт у горщики або ящики.

Дослід №6

Перенесений з майданчика дерен із стокротками, подорожником, пижмом та іншими рослинами систематично зрошувати. Провести порівняльні спостереження за змінами у рослин під снігом, на відкритому ґрунті та перенесеними у приміщення. Узагальнити розумінням впливу тепла на життя рослин.

Старший дошкільний вік

Завдання: з'ясувати з дітьми потребу рослин у повітрі, диханні, формувати уявлення про те, як відбувається процес дихання у рослин, чому ґрунт, де вони ростуть, треба розпушувати; встановити, що рослина виділяє кисень; визначити чинники зовнішнього середовища, необхідні для росту та розвитку рослин: вплив якості ґрунту на їхнє життя, залежність росту рослин від температури, вологості ґрунту, від освітлення; систематизувати знання про загальні цикли розвитку всіх рослин; визначити, що рослина сама може забезпечити себе живленням; встановити взаємозв'язок будови і функції рослини; з'ясувати, що найперше з'являється з насіння; довести, що корінь рослини всмоктує воду, а стебло доправляє її до листя; визначити, що різні стебла проводять воду по-різному й можуть накопичувати вологу; встановити залежність видозмін рослини від наявності світла, води; встановити, що рослини запилюються за допомогою вітру, комах; ознайомити дітей зі штучним запиленням; встановити залежність будови плодів зі способом їхнього розповсюдження. 

Дослід №1 "Чи дихають рослини?"

 Розглядається листя рослин, висловлюється припущення, що через дрібненькі отвори у листочках рослина дихає. Змащуючи окремі листки зверху або знизу вазеліном і протягом тижня спостерігаючи за ними, діти доходять висновку: листя дихає своїм нижнім боком, бо те, яке було змащене знизу, всохло. Дослід №2 "Крізь листок"

 У пляшку наливають воду (на 2-3 см нижче від горлечка), вставляють у неї листок так, щоб кінчик його черешка занурився у воду, щільно замазують отвір пляшки пластиліном і роблять у ньому отвір для соломинки — вставляють її так, щоб кінець не торкався води; потім відсмоктують через соломинку повітря із пляшки: діти бачать, як із кінця черешка виходять бульбашки повітря, тобто воно крізь поверхню листка проходить у черешок.

Дослід №3 із розпушуванням

 Розглянувши два горщики з кімнатними рослинами (в одному ґрунт пухкий, а в іншому — ущільнений), діти вкидають грудку ущільненого ґрунту у воду (бульбашок повітря виділяється дуже мало). Висновок: крізь ущільнений ґрунт погано проходить вода, а отже, він не підходить для рослин. Уточнюють, чи потрібне повітря корінцям: у три прозорі ємкості вміщують однакові паростки квасолі — в одну ємкість пульверизатором нагнітають повітря до корінців, другу залишають без змін, а у третю на поверхню води наливають грубий шар олії і спостерігають за змінами (у першій ємкості паросток росте добре, у другій — не дуже, а у третій він гине). Висновок: для росту рослинам потрібні пухкий ґрунт, який забезпечує доступ повітря до корінців.

Дослід №4 "Рослина виділяє кисень"

 У банку зі щільною кришкою вміщують маленький горщик із рослиною або живцем і ставлять у тепле, добре освітлене місце; через одну-дві доби перевіряють, чи накопичився в банці кисень: підносять підпалену скіпку відразу після зняття кришки — вогник яскраво спалахує. Висновок: рослина виділяє кисень, який потрібен тваринам і людині для життя, дихання.

Дослід №5 "Чи потрібна рослині вода?" 

Діти спостерігають за рослинами (одні поливаються іноді, інші — систематично) й з'ясовують, що без поливання рослина сохне, листя жовкне, стебло втрачає пружність; результати спостережень фіксуються протягом тижня; складається модель залежності рослини від води. Висновок: рослини без води не можуть жити.

Дослід №6 "Чи потрібне рослині світло?" 

Під час вирощування цибулі частину її пір'я накривають ковпаком із щільної тканини або картону; через 7-10 днів виявляють зміни (пір'я цибулі під ковпаком стала світлим) і забирають ковпак — через 7-10 днів пір'я цибулі знову стало зеленим; результати фіксуються. 

Дослід №7 "До світла"

 Мета:встановити, що рослина тягнеться до світла.

Хід досліду.  

У коробку з отвором діти кладуть картоплину, закривають її і ставлять у темне місце отвором до світла. Чекають, коли паростки картоплі з'являться з отвору. Тоді відчиняють коробку і розглядають паростки, звертаючи увагу на напрямок їхнього просування та колір (вони бліді, всі тягнуться в один бік).

Висновок: рослині для нормального росту і розвитку потрібне світло, і вона шукає його.

Алгоритм досліду:

Картоплина в коробці з отвором → Пагінці ростуть у напрямку до отвору, де є світло.

Дослід №8 "В теплі і в холоді"

 Взимку на прогулянці діти спостерігають за гілками дерев (дерева "сплять", листя немає, тому що холодно); вносять гілочки у приміщення групи й теж спостерігають (бруньки збільшуються, з'являються листочки); замальовують результати й створюють модель залежності життя рослини від тепла. Восени педагог пропонує продовжити літо для квітів — занести квітуючи рослини з клумби в групу, не пошкоджуючи коріння; діти спостерігають за змінами в них у приміщенні й на клумбі (на клумбі квіти зав'яли, замерзли й загинули, а в групі вони продовжують квітнути); фіксують результати спостережень у вигляді моделі залежності рослин від тепла.

Дослід  №9 "Де краще?"

Діти вміщують паростки герані у дві ємкості — з водою і з ґрунтом, спостерігають за появою першого листочка (в рослини, що росте у ґрунті, листочок з'явився швидше, й вона швидше розвивається, а у воді — повільніше); результати фіксуються у вигляді моделі залежності росту рослини від ґрунту.

Досліди №10 "Де краще і швидше?"

Одну рослину діти поливають звичайною водою, іншу — з додаванням добрива й спостерігають за ними (в удобреному ґрунті рослина краще й швидше росте); висаджують два відростки традесканції у різний ґрунт — у чорнозем і в суміш глини та піску, однаково доглядають за ними і спостерігають 2-3-тижні (у глинистому ґрунті рослина не росте, а в чорноземі їй гарно); пересаджують ту, що в глині, у чорнозем (із часом рослина починає розвиватися), фіксують результати дослідів. Висновок: ріст і розвиток рослин залежить від якості ґрунту.

Дослід №11 "До світла"

 В коробку з перегородкою з одного боку кладуть картоплину, а з іншого роблять отвір; закривають її і ставлять в тепле місце отвором до світла; через певний час коробку відкривають (паростки картоплі бліді, криві й тягнуться в пошуках світла в один бік); залишають коробку відчиненою і спостерігають протягом тижня (паростки позеленіли й тягнуться в різні боки); фіксують результати. Висновок: багато світла — рослині гарно, мало світла — погано.

Дослід №12 "Рослина сама себе годує"

У велику прозору ємкість діти вміщують паросток рослини, що в стаканчику з водою, герметично закривають кришкою і ставлять у тепле, світле місце; протягом місяця спостерігають (рослина росте повільно, але не гине; на стінках ємкості періодично з'являються й зникають крапельки води). Висновок: рослина сама себе живить.

Дослід №13 "Для чого потрібні корінці?"  

Паросток бальзаміну або герані з корінцями вміщують у прозору ємкість, відмічають рівень води у ній, щільно закривають кришкою з прорізом для паростка і через 7-8 днів перевіряють (води поменшало, бо корінці всмоктують її); фіксують результати.

Дослід  №14 "Рослина — насос"

 Дорослу рослину бальзаміну використовують на відростки, а на пеньок стебла натягають кінець гумової трубки, вільний кінець якої вкладають у порожню склянку; поливають ґрунт і спостерігають (через деякий час у склянку починає стікати вода). Висновок: вода через корінці потрапляє до стебла і проходить далі. Розглядають стебло моркви, роблять зріз і розглядають крізь лупу або у мікроскоп (бачать крапельки води); стискаючи зріз пальцями, відчувають вологу. Висновок: вода по стеблу йде до листя.

Дослід №15 "Ощадливі рослини"

Мета: визначити, які рослини накопичують вологу.

Хід досліду

Діти розповідають, які рослини можуть рости у пустелі, в саванні: ті, що випаровують мало води, мають довге коріння й накопичують вологу. У групі є такі рослини: фікус, сансев'єра, дифенбахія, фіалка. Діти натягують на листок фікуса целофановий пакет і спостерігають за появою вологи усередині.

Тоді повторюють цей самий дослід для листочка бегонії. Помічають, що волога випаровується значно швидше (тому й поливати цю рослину треба частіше).

Висновок: волога з листочка фікуса не з'являється тривалий час, бо листя цієї рослини випаровує мало вологи. А в бегонії — навпаки, на стінках пакета швидко з'являються крапельки води.

Алгоритм досліду:

Листочок фікуса в целофановому пакеті → Волога довго не з'являється. Листочок бегонії в целофановому пакеті → На стінках пакета волога з'являється швидше.

Після досліджень "учені" обговорюють результати експериментів у своїй мікрогрупі, "доповідач" робить наукову доповідь, відповідає на запитання "опонентів". "Науковий керівник" заохочує доповідача та опонентів. Насамкінець діти закріплюють набуті знання та аналізують результати дослідів.

Досліди «Тварини як живі організми»

Завдання: підвести дітей до розуміння залежності змін у житті тварин від змін у неживій природі; виявити особливості зовнішнього вигляду деяких тварин, які дають змогу пристосуватися до життя в навколишньому.

Дослід №1 «Зайчикова шубка»

Яке хутро потрібне зайчикові взимку й чому,взяти два листи паперу білого та сірого кольорів, по черзі посадити білого зайчика;підвести дітей до висновку – взимку заєць одягає білу шубу,щоб бути непомітним на снігу.

Дослід №2 «Птахи-будівельники» 

Спостереження за птахом, який будує гніздо для виявлення, що саме використовує птах для облаштування свого житла. Поряд з деревом залишають різні матеріали (нитки, тканину, вату, клаптики хутра, тоненькі гілочки, палички, камінці тощо) та спостерігають, що вибирають птахи для будівництва гнізда. 

Дослід №3 «Для чого їм потрібні крила»

Дослід з картонним та паперовим птахами (картонний падає, а паперовий ніби пливе в повітрі, бо він легший); з'ясовують, чому свійська птиця не літає, а дикі птахи вільно тримаються в повітрі (вони легкі, і їхні крила мають достатню площу, щоб утримувати їх у повітрі); 

Дослід №4"Сховайте метеликів"

Метеликів розміщують на різних квітках, строкате забарвлення допомагає метеликам "сховатися".

Дослід  №5 "Як із гуся вода"

Діти розглядають гусяче пір'я та курячий пух; змочують їх водою і з'ясовують, що на гусячому пір'ї вода не затримується; змащують папір олією, а потім змочують його водою (вода скочується, й папір залишається сухим); педагог розповідає, що у водоплавних птахів у шкірі є спеціальні жирові залози, і, видзьобуючи з них жир, качки та гуси змащують пір'я, яке потім не намокає у воді.

Дослід №6 «кількість корму, необхідний акваріумним рибам»

Матеріал:Акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.

Хід досліду.

Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу — в прохолодному місці (між віконними рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок; порівнювати зі станом дерев на подвір'ї.

Дослід №7 «визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб» Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.

Хід досліду.

Зранку насипати корму в годівничку, користуючись міркою. Оглянути годівничку через 15 — 20 хв. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати двічі-тричі на рік.

Дослід № 8 «З'ясувати дію органи чуття тварин»

Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).

Хід досліду

Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

"Акваріум"  Дослід №9 "Спостереження за живими організмами в акваріумі"

Мета: виявити схожість у життєдіяльності живих організмів, які живуть в акваріумі.

Діти тривалий час спостерігають за особливостями життєдіяльності живих організмів в акваріумі.

Висновок: риби, молюски та водорості — живі організми, бо вони ростуть, розвиваються, дихають, розмножуються.

 Дослід №10 "Рослини під впливом світла виділяють кисень"

Мета: з'ясувати, чи можуть водні рослини виділяти кисень, як і земні.

Діти паличкою ворушать рослини в акваріумі — спостерігають, як рухаються вгору бульбашки повітря (кисень). Кладуть у склянку з водою гілочку елодеї та спостерігають, як від стебла піднімаються вгору бульбашки, — це кисень, який водорість виділяє на світлі.

Висновок: водорості виділяють кисень удень, як і земні рослини; кисень в акваріумі необхідний для дихання рибам, молюскам і самим водоростям.

Алгоритм досліду:

Водорості → Вдень виділяють кисень → Кисень потрібний рибам та молюскам → Кисень потрібний рослинам.

Дослід №11 "Особливості поведінки риб"

Мета: з'ясувати деякі особливості поведінки риб в акваріумі.

Проводяться тривалі в часі спостереження за поведінкою акваріумних риб.

Висновок: у риб є характер, вони поводяться по-різному: з-поміж них є миролюбні, дружні, які вживаються з різними видами риб; а є й агресивні. Більшість риб виявляють агресію під час розмноження. Водночас рослини слугують рибам як криївки. Риби сплять із відкритими очима, завмираючи на одному місці; живляться водоростями та кормом.

Алгоритм досліду:

Миролюбні риби → Агресивні під час розмноження → Живляться кормом та водоростями → Ховаються за водоростями → Сплять із відкритими очима → Вдень рухливіші.

 Дослід №12 "Живлення риб"

Мета: з'ясувати, що є кормом для риб.

Діти розкладають у тарілочках корм: трубочник, сухий корм, варений яєчний жовток (подрібнений), нарізане м'ясо, зелень. Годують риб і спостерігають, який корм вони з'їдають швидше.

Висновок: риби живляться різним кормом, але найбільше їм до вподоби живий корм — трубочник.

Алгоритм досліду:

Трубочник → Сухий корм -→ Яєчний жовток → М'ясо → Зелень → Рибам подобається живий корм

Дослід № 13 "Дії бактерій, які живуть в акваріумі"

Мета: сформувати в дітей практичні уявлення про найдрібніші організми,  які живуть в акваріумі; про їхню користь та шкоду.

Вихователь, користуючись дитячою енциклопедією, розповідає дошкільнятам про бактерії та місце, де вони живуть: у хлібі, в молоці тощо. Діти з'ясовують, що бактерії живуть також у воді акваріума: вони розкладають залишки корму, відходи життєдіяльності живих організмів і цим приносять користь; але якщо бактерій у воді понад норму, риби починають хворіти, водорості гинуть; водночас деякі з них виділяють захисні речовини — фітонциди, які вбивають бактерії та мікроби.

Висновок: в акваріумі здійснюється біологічна рівновага.

Алгоритм досліду:

Енциклопедія → Бактерії → Розкладають (користь) → Хвороба (шкода) →

Фітонциди → Бактерії гинуть

Дослід № 14 "Хто очищає акваріум?"

Мета: з'ясувати користь діяльності молюсків в акваріумі.

Діти розглядають крізь лупу стінки акваріума. З'ясовують, що на них є твань і чисті смужки. Витирають тканиною наліт з однієї стінки; бачать, що на ній немає молюсків, а на решті є. Виходить, молюски, повзаючи по стінках, камінцях тощо, водночас очищають їх.

Висновок: молюски корисні — вони очищають акваріум від твані.

Алгоритм досліду:

Твань на стінках та камінцях → Молюск повзає на брудній поверхні → Чисті стінки та камінці.

Досліди «Я і природа»

Завдання:Формувати у дітей знання про будову тіла, призначення та дію органів, стимулювати навички особистої гігієни.

Дослід №1 "Виконання завдань з виключенням дії різних аналізаторів і частин тіла"

Хід досліду 

•  розглянути картинку із зав'язаними очима; 

•  пройтися по групі на одній нозі;

•  зав'язати шнурок однією рукою;

•  прослухати і повторити пісню із затуленими вухами; 

•  пережувати цукерку, не розкриваючи рота;

•  спробувати дихати, затиснувши ніс пальцями; 

•  повторити речення, стиснувши губи і не рухаючи язиком.

Дослід №2  "Миття рук з милом і без мила" (довести необхідність миття рук з милом).

Хід досліду

Перша дитина миє брудні руки в одній мисці без мила і витирає їх рушником. Вода в мисці не дуже забруднилася, а на рушнику з'явилися чорні смуги. Друга дитина миє брудні руки з милом в іншій мисці і також витирає їх рушником. Відмітити, що вода в другій мисці стала набагато бруднішою, проте рушник залишився чистим. Спонукати дітей зробити самостійні висновки щодо миття рук. Дослід№3 «Визначення  індивідуального  малюнка з  рисочок  на пальцях»

Хід досліду 

Запропонувати малятам акуратно нанести тонкий шар помади на пучки своїх пальців. Притиснути пальці до аркуша паперу. Уважно розглянути за допомогою збільшувального скла отримані відбитки і порівняти їх з відбитками товаришів.

Зробити висновки, що відбитки різних людей відрізняються один від одного.

Дослід №4  "Визначення функцій шкіри"

Хід досліду  

Діти із зав'язаними очима повинні визначити холодний,  теплий чи гарячий предмет у них в руках: праска, лід, рука дитини.

Дослід №5 "Вивчення  функцій вух"

Хід досліду

 Запропонувати дітям самостійно визначити функції вуха й аргументувати свої висновки. Закрити вуха руками або ватою, слухи ти гучну і спокійну музику, голосну і тиху розмову, шепіт. З'ясувати, чи чути з закритими очима, ротом, носом. 

Дослід №6  "Визначення функцій носа"

Хід досліду 

•  Закрити рукою ніс і сидіти, хто скільки витримає. Дати зрозуміти, що ніс - це орган дихання. 

•  Дітям зав'язати очі, роздати ароматизовані стрічки. Вони, не дивлячись, повинні називати, чим пахне стрічка. Відкрити для себе, що ніс - це ще й орган нюху.

•  Запропонувати дошкільникам вдихнути повітря через ніс, а потім видихнути його на долоню (рот при цьому закритий). Долоня стала теплою.

Таким чином, діти з'ясують, що ніс виконує терморегулювальну функцію.

•  Здути борошно на ворсинки щітки, пояснити дітям, що таким самим  чином  на волосинках  носа  залишається  пил  та бактерії  і з'ясувати захисну та очищувальну функцію носа.

Дослід№7  "Визначення системи роботи легень"

Хід досліду 

Взяти губку і посудину з водою.  Стиснену губку занурити  у воду і відпустити. Губка набере воду — цей процес аналогічний вдиху. Потім воду відтиснути. Це - видих.

Дослід №8 "З'ясування значення зубів та язика"

 Обладнання. Скибки хліба, м'ясорубка, склянка води, демонстраційний посуд.

Хід досліду 

Показати дітям значення зубів і язика у процесі перетравлювання їжі, допомогти їм зрозуміти роботу шлункового тракту, уявити, що відбувається в цілунку з їжею.

У ході досліду довести дітям значення зубів і язика шляхом прокручування шматочків хліба через м'ясорубку і змочування їх водою. Майже так само відбувається і в шлунку.

Дослід №9 "Як рух впливає на ритм серця"

                                                 Хід досліду

Запропонувати дітям послухати, як б'ється в них серце у стані спокою. Потім зробити присідання, пострибати, побігати і ще раз послухати ритм серця. Зробити висновки, що після того як людина починає швидко рухатися, серце б'ється частіше.