Вивчення літератури рідного краю, його духовного життя, традицій сприяє формуванню національної свідомості, патріотизму, і є могутнім виховним засобом, що стимулює самовдосконалення і саморозвиток особистості учнів, для яких приклад вихідців з рідного краю є дієвою моральною шкалою.
Уроки літератури рідного краю покликані формувати морально-етичні цінності, розвивати естетичні смаки учнів.
Такі уроки мають як пізнавальну, так і виховну мету. Їх проведення зумовлене необхідністю ознайомити учнів з мистецькими здобутками земляків.
Уроки літератури рідного краю повинні викликати «тремтіння душі», адже мова йде про те найближче, найдорожче, про рідний край , про те, що оточує учнів з дитинства, що є і буде завжди. Митці рідного краю служать прикладом патріотизму, відданості рідній землі, Батьківщині.
Учитель може запропонувати учням різні форми вивчення літератури рідного краю. Створити учнівське портфоліо «Літературна Золочівщина», що дасть школярам можливість узагальнити, зібрати в єдину папку матеріали про життя і творчість регіональних письменників, їхні твори, виконані на уроках завдання. Така форма роботи відіграє важливу роль у виробленні рефлексивних та оцінних умінь.
Іншою формою роботи є створення «Літературної карти Золочівщини», на якій учні позначають місця, пов’язані з життям і творчістю митців рідного краю. Така форма роботи забезпечить глибину і міцність знань учнів про письменників малої Батьківщини, зробить уроки більш цікавими та емоційними, матиме значний виховний вплив на учнів.
Основною формою вивчення літератури рідного краю є уроки, на яких учні знайомляться з найцікавішими творами митців. Життєвий і творчий шлях письменників чи окремі твори варто розглядати в морально-етичному аспекті з метою виховання в дітей загальнолюдських цінностей. Практика показала, що для вивчення літератури рідного краю оптимальними є урок-дослідження, урок-презентація, урок-літературна екскурсія, урок-усний журнал, урок-заочна екскурсія. Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організацією навчально-пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб’єктів, забезпечують ефективність та результативність виконання завдань, дають змогу відійти від шаблонів, краще врахувати специфіку навчального матеріалу та індивідуальні особливості дітей, сприяють вихованню творчої учнівської особистості.
Метою вивчення літератури рідного краю є осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.
Уроки літератури рідного краю дають вчителеві великі можливості для виховання справжнього громадянина України, формування національної свідомості учнів, морально-етичних принципів та естетичних смаків.
Конспект уроку: 5 клас
Тема:Роман Завадович – «князь української дитячої літератури».
Казка «Карпатський чарівник».
Мета:
«Карпатський чарівник»;
Тип уроку:урок-заочна екскурсія.
Обладнання: портрет письменника, політична карта світу, України, карта Золочівського району, книги «Карпатський чарівник», «Золочівщина: її минуле і сучасне».
Хід уроку
І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
Технологія «Світлофор».
ІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку.
1. Метод «Незакінчене речення»
2. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Він любив, коли його слово співало, дзвеніло. Сміялося, як весняне сонечко, коли в ньому чувся шепіт трави, гомін дібровчи подих історії. Він називав слово своїм Господарем, а його самого люди називали Князем дитя-чої літератури. Це – Роман Завадович.
Якось митець сказав: «Святий Миколай ніби доручив мені стати пись-менником». Перший вірш поета мав назву «Святий Миколай». Св. Миколай ніби опікувався долею Р. Завадовича – від народження ( 18 грудня 1903 року) до смерті ( 31 травня 1983 року ). Бо й вічний спочинок письменник знайшов на цвинтарі, що носить ім’я Св. Миколая.
2. Виразне читання вірша «Святий Миколай»
( учителем або підготовленим учнем ).
Святий Миколай
Як лиш ніч на землю заступить,
Петр відчинить неба врата
І злине на крилах вітру
Вниз дружина пребагата.
І прийде святий Микола
Із хорошими дарами,
Щоб вкраїнські чемні діти
Привітати із святками.
Й напімне, щоб в праці-труді
Вітчизні кували долю,
А він перед троном Бога
Випросить для неї волю.
І прийде та люба хвиля
І прийде вона стрілою,
Що він нам з країн небесних
Принесе в дарунок волю.
3. Вивчення біографії.
Заочна екскурсія по місцях Р. Завадовича
На карті України учні знаходять Тернопільську та Львівську область.
Орієнтовна відповідь:
І екскурсовод. Село Славна на Зборівщині. Тут 18 грудня 1903 року народив-ся Роман Завадович. Його батьки були вчителями.Дитинство письменника пройшло уселах Плісняни, Присівці (тепер — Зборівського району) таРеме-зівці (нині — Золочівського району ). Закінчив початкову школу в Присівцях.
Навчався в гімназіях Перемешля, Тернополя і Золочева.
У грудні 1920 року у львівському місячнику « Світ дитини» під псевдонімом був надрукований перший вірш Р. Завадовича «Святий Миколай».
ІІ екскурсовод. У 1923 – 1925 роках Р. Завадович був студентом Під-пільного Українського Університету, а потім вивчав славістику в Держав-нім Львівськім університеті, яку закінчив у 1938 році з дипломом магістра. Належав до «Гуртка студентів-україністів» , входив у літературне об’єд-нання «Листопад», організовував кооперативи, самоосвітні секції молоді, хори, театральні гуртки, ставив п'єси.
ІІІ екскурсовод. У 1939-1941 роках працював учителем української мови у Золочеві та в с. Ремезівці ( під час німецької окупації ).Був організатором театральних гуртків, активним учасником товариств «Просвіта» і «Рідна школа». У цей час написав ряд поем, віршованих казок, оповідань і сценок для дітей.
ІV екскурсовод. У 1944 році Р. Завадович разом із матір’ю Оленою, дружиною Ганною та малим сином Романом був змушений емігрувати до Німеччини. Жив у різних таборах для переселенців (найдовше — у Бад Верісгофені). Із серпня 1945 до травня 1948 р. викладав українську мову та літературу в таборовій гімназії у Міндельгеймі. 1949 р. емігрував до США (м. Амстердам, з 1950 р.— м. Чикаго).
З 1947 року він став співзасновником Об’єднання працівників дитячої літератури. Працював редактором у журналі «Веселка», «Церковний вісник», у видавництві в Чикаго. 22 січня 1978 року Р. Завадовича було нагороджено почесною грамотою «Українець Року».
Помер Р. Завадович 1985 року в Чикаго, де і похований.
4. Робота над змістом казки
5. Обери роль
( робота в малих групах )
І група – героя казки ( розкажи, що ти – Добромир – відчував, виконуючи
завдання короля ).
ІІ група – героя казки (розкажи про події від імені короля ).
6. Займи позицію
ІV. Підсумок уроку.
1. Робота з портретом.
Розглянути портрет Р. Завадовича. Розповісти, якою людиною він вам здається.
2. Пригадати, що таке казка. Ознаки казки. Довести, що твір «Карпатський чарівник» є казкою.
V. Домашнє завдання.
На вибір:1. Написати лист автору чи персонажу казки.
2. Намалювати улюбленого персонажа казки.
3. Скласти план казки.
Додаток 1
Роман Михайлович Завадович
Додаток 2
Книги Романа Завадовича
Конспект уроку : 6-7клас.
Тема:Історичне минуле нашого народу у віршах М. Шашкевича,
В. Мартинова, Р. Дурбака.
Мета:
Тип уроку:урок – дослідження.
Обладнання:портрети письменників, збірки віршів, Тлумачний словник, учнівські ілюстрації до творів, запис пісні «Ой роде наш красний».
Хід уроку
І. Етап мотивації.
Звучить пісня «Ой роде наш красний» у виконанні Н. Матвієнко.
Учитель.Ця пісня нагадала нам про те, яку давню і славну історію має український народ.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
1. Запис теми уроку.
2. Етап планування.
Учитель. Готуючи до уроку творчі презентації, ви об’єдналися у групи «Кошові отамани»,«Князі», «Гетьмани». Кожна група по черзі буде презен-тувати свій проект.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Творчі презентації груп.
Кожна група представляє свій проект за планом:
А) Розповідь про поета. Презентація його портрета.
Б) Історична довідка про героя, змальованого у вірші.
В) Виразне читання вірша.
Г) Аналіз поезії (тема, головна думка).
Д) Коментування ілюстрації до твору.
Група «Кошові отамани» - М. Шашкевич «О Наливайку».
Група «Князі» - В.Мартинов «Княгиня Ольга».
Група «Гетьмани» - Р.Дурбак «Останній берег Мазепи».
2. Словникова робота
З’ясувати за Тлумачним словником значення слів держава, державний діяч.
3. Дослідницько-пошукова робота у групах
Наливайку
княгині Ользі
гетьману Мазепі
ІV. Підсумок уроку.
«Незакінчене речення» :
V. Домашнє завдання.
На вибір:
1. Написати твір-роздум «Якби я був президентом…»
2. Якби була можливість на машині часу завітати до ліричних
героїв прочитаних віршів. Про що б ви їх запитали? Запишіть ці запитання у зошиті.
Додаток 1
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич - зачинатель нової української літератури в Галичині, священик, релігійний та громадський діяч.
Народився 6 листопада 1811 року в с.Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. Навчався в початковій школі у Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823-1825) у Львові, Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету.
Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.
1836 року виголосив першу промову українською мовою перед представниками духовної влади, запрошеними гостями. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив проповідь українською мовою. Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, текст подав йому, укладений польською мовою.
1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. Висвячений
20 травня 1838 року митрополитом Михайлом Левицьким. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в Гумниськах, потім — в Нестаничах і Новосілках.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь у гурток «Руська трійця», яка боролася за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в літературі й церковних проповідях. Вони уклали збірки «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ. У Будапешті було видано альманах «Русалка Дністровая» (1837), який вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» спрямовану проти спроб впровадження в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Яків Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).
Помер Маркіян Шашкевич7 червня 1843 у злиднях від туберкульозу і був похований в Новосілках. У 1893 році поета було перезахоронено у Львові на Личаківському цвинтарі.
О НАЛИВАЙКУ |
|
Що ся степом за димове густо закурили? |
|
1833 — 1834 |
|
Завдяки наполегливості та працьовитості, Северин дуже швидко опанував усі козацькі премудрості та навчився віртуозно вправлятися зі зброєю. Наливайко заслужив повагу та пошану своїх товаришів-запорожців. А численні бойові походи загартували його характер і волю. Невдовзі козаки обрали Наливайка своїм отаманом.
Потужне повстання розпочалося на батьківщині Наливайка – Поділлі. Повстанці зайняли Гусятин, Бар, Канів, Черкаси… Незабаром визвольна війна йшла вже на Волині, Галичині, в Білорусі – подібного сплеску народно-го гніву Річ Посполита ще не знала.
Проти бунтівників виступили війська під орудою польського шляхтича Станіслава Жолкевського. Добре озброєні регулярні частини Речі Посполитої та козацькі загони Северина Наливайка зійшлися в бою на підступах до Білої Церкви. Обидві сторони зазнали значних втрат.
Для ведення тривалих бойових дій сил у повстанців не вистачало, і Наливайко прийняв рішення відійти на Лівобережжя. Проте каральний корпус Жолкевського розпочав переслідування.
Поблизу Лубен повстанці були змушені вступити у бій. Зміцнивши свій табір глибоким ровом, чотирма рядами пов’язаних між собою возів, а також земляним валом зі встановленими на ньому гарматами, козаки зустріли війська Жолкевського залпами з десятків стволів. Контратаки польської шляхти тривали і вдень, і вночі, але повстанці хоробро та мужньо відбивали усі спроби ворога заволодіти фортецею.
Аби перемогти супротивника, Жолкевський пішов на хитрість, пообіцявши деяким козакам «золоті гори» в обмін на припинення опору. На превеликий жаль, частина повстанців, на чолі з Григорієм Лободою, почали закликати товаришів скласти зброю. Рішенням козацької ради зрадник Лобода був страчений, проте смута в рядах повстанців тривала. В ніч з 6-го на 7-е червня 1596 року Северина Наливайка було захоплено та передано до рук польських шляхтичів.
Северина та його найближчих соратників закували в ланцюги і привезли спочатку до Львова, а потім – до Варшави. Декілька місяців Наливайко поневірявся по польських в’язницях, пройшовши через жахливі тортури.
Козацького отамана стратили у Варшаві 21 квітня 1597 року. За офіційною версією його четвертували.
Працював у редакції Золочівської районної газети «Народне слово» (тоді — «Серп і молот»). Керував створеним при редакції літературним об'єднанням ім. Степана Тудора. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І. Франка.
У 1998 році став лауреатом гумористично-сатиричної газети «Веселі вісті».
Збірки В. Мартинова:
Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде).
Помер 13 березня 2006року.
Ольга ( хрещене ім'я Олена; нар. бл. 902 — пом. 11 липня 969) — дружина князяІгоря I, київська княгиня, канонізована Православною Церквою.
Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до 962). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імперато-ромКонстантином VII Багрянородним.
Там же в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією.
Княгиня Ольга
В богів поганських вірив ще народ,
Але, в душі відчувши святість щиру,
Княгиня Ольга їде в Царгород,
Щоб там прийняти християнську віру.
Не часто в Греції такі жінки
Бували, щоб їх пам’ятали довго.
А грецький імператор став руки
Просити владно у княгині Ольги.
Запала в око, як побачив лиш.
Його душа неначе спалахнула:
Як їй позбутись залицянь, зітхань?
Та ж імператор зовсім їй не любий
Але на перекір йому не стань –
Себе й тебе він доведе до згуби.
Бо почувається у ролі бранки.
Ти – християнин, я ж іще – поганка.
Потрібно охреститись і тоді
Тобі готова стати за дружину.
А в голові: «Не хочу я в твій дім.
Мені вернутись треба в Україну.
Там я потрібна. Там мене всі ждуть.
Тому готова вдатись до інтриги,
Аби відправитись в зворотню путь,
Де вже й з могили зве назад, мабуть,
Князь – чоловік, її коханий Ігор».
… Охрещена! Досягнуто мети.
Тамує радість. Слухає смиренно:
По-християнськи зватимуть Олена.
Коли вершився цей обряд святий,
На імператора дивилась з глумом:
«І владний ти, і ніби мудрий ти,
А згоду дав, щоб бути нині кумом.
І цим мене фактично врятував.
Тепер ніщо – твоя вчорашня хватка.
Світ ще не знав, щоб чоловіком став.
В похресниці її хрещений батько…»
Як він почув від неї ці слова,
Аж затремтів і зблід, похмуро кинув:
Ну що ж, з пошаною їдь в Україну.
… Верталася, щоб довго князювать,
Прийнявши всі турботи на рамена.
Щоб факелом для темних запалать.
А факел з мови грецької – Олена.
Додаток 3
Роман Теофілович Дурбак
(1914 - 1995)
Народився 26 січня 1914 року в селі Струтин-Вижний на Станіслав-щині (тепер Івано-Франківщина) у родині священика. Семирічним втратив батька. Мати залишилася вдовою з п'ятьма дітьми.
Навчався у гімназії у місті Бережани Тернопільської області, вивчав польську, німецьку, латинську, грецьку мови.
Після гімназії навчався у греко-католицькій Духовній академії уЛьвові. Після академії у 1936 році вивчав у львівському університеті історію, працював у бібліотеках і архівах. Почав друкуватися у тодішніх газетах і журналах: "Дзвони", "Українське юнацтво", "Неділя", "Мета", "Нива".
Писав наукові праці. У 1937 році захистив звання магістра, планував стати доктором наук.
Але почалася Друга світова війна. Не вдалося видати поетові вже підготов-лену збірку поезій, не встиг дописати докторської праці.Доля закинула Романа Дурбака у місто Золочів, де він проживав із дружиною Анізією та дочкою Дариною. Два роки працював учителем та був директором у селі Ясенівці.
Згодом Роман Дурбак висвятився на священика і працював у
м. Підгайці Тернопільської області. В цьому містечку пережив не одну страхітливу мить під час гітлерівської окупації.
Пізніше перейшов на працю у село Небилів у Карпатах. Знову з'явилися надії на краще. Та однієї осінньої ночі постукали в двері енкаведисти і сказали: "Збирайся!". Опинився Роман Дурбак у Станіславській тюрмі. На цілий рік допити, побиття, муки фізичні і моральні. А потім присуд - 10 років таборів, без суду, без свідків, без адвоката, вирок московської "трійки" - заочно. Покарання відбував у Караганді.
У 1954 році поета звільнили, і він приїхав у село Горішній Івачів до дружини і дітей. Тут працював священиком. Але в ті часи не було надруковано жодного вірша поета.
На схилі літ отець Роман перебрався з Івачева до доньки в Золочів.
У 1992 році нарешті прийшла реабілітація.
Поет творив все нові вірші і пісні. До 550-річчя міста Золочева виникла пісня про Золочів (слова і музика Романа Дурбака). У 1993 році, за два роки до смерті поета, вийшла перша й остання прижиттєва збірка "Любов і життя".
27 серпня 1995 року перестало битися серце поета і священика Романа Дурбака. Похований у Золочеві.
Останній берег Мазепи
Ось срібловодий загримів Дністер
І над рікою хмари зрокотали,
А гетьман дужі руки розпростер,
Клонились плечі сивими літами.
Прощався він - не плакав, а ридав -
З Батурином, столичним гордим містом,
І з славою, що вічно молода,
І з неславою, що впала зжовклим листом.
«Мій рідний краю, пожалій мене,
Сховай в душі мого козацтва сором,
Хай вже мене ворожа рать клене,
Та ти мене прощай ласкавим зором..»
«О Мотре, скарбе мій!.. «О пане мій,
Іванку!..» - серцем він слова ті чує,
І душу рве розпуки згубний змій,
І накипає горем серце чуле.
І не поміг Карло, ні рідна кров,
Програв борню в полтавській адській битві,
І по кутках палаючих церков
Хор ангельський журився у молитві.
І в перемозі ликував Петро
І Січ душив кривавими шаблями.
Дрижить в сльозі в історика перо,
І тінь Голгофи висне над степами.
Та гетьманом живе народ борців,
Йому його колишня слава сниться,
Хоч проспівали злякані ченці
Йому прокляття у чужій столиці.
Перехрестивсь він і на дно човна
Грудьми приліг навстріч вітрам із чужини,
До місяця сріблилась сивина
Не зрадника, а сина України.
Іван Степанович Мазепа.
Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманською владою. Був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Після Богдана Хмельницького Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха.
Ревний покровитель православ'я, Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки церков, споруджених у стилі українського бароко. Заходами Івана Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії (у цей час відомої як «Могило-Мазепинська») (завдяки матеріальній підтримці гетьмана було споруджено нові корпуси, збільшено кількість спудеїв до 2 тисяч).
Російська православна церква піддала Івана Мазепу анафемі. Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдові, що належала Османській імперії. Тут, біля міста Бендери у селі Варниця, 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер і був похований. Згодом перепохований в Галаці (нині Румунія).
Конспект уроку:7клас
Тема:Бути людиною на землі. Поетичний світ лірики Анжеліки Пасічник
Мета:
Тип уроку:урок – усний журнал.
Обладнання:портрет поетеси, збірка віршів «Карафи літа», схема асоціативного куща до слова «родина», кольорові олівці.
Епіграф:
Народжує душа високі імена.
Високі імена даю речам і людям.
А. Пасічник
Хід уроку
І. Випереджуюче домашнє завдання.
Навчитися виразно читати подані вірші А. Пасічник.
ІІ. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
Створення асоціативних рядів
а) радісний;
б) сумний;
в) бадьорий;
г) очікування;
д) оптимістичний;
е) розчарування.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
1. Коментування епіграфа.
2. Слово вчителя.
Золочівщина – край неповторної краси, овіяний легендами. Живуть тут прекрасні талановиті люди. Ми зобов’язані знати їхні імена, їхню творчість, щоб мати повніше уявлення про свою батьківщину, аби трепетно любити її.
Анжеліка Пасічник… Лірика цієї поетеси є цілковитим віддзеркален-ням її характеру – променистого, неспокійного і водночас романтичного, ніжного. Запитаєте, хто вона, де черпає натхнення і силу? Про це поговоримо сьогодні на уроці.
ІV. Сприймання навчального матеріалу.
1. Планування роботи
Пропоную вам побути сьогодні в ролі редакторів і «випустити» свій журнал. Придумайте для нього назву, використавши поетичні рядки А. Пасічник.
2. Аналіз поезій.
Перша сторінка «У дуеті набутків і втрат»
Учитель. Тема сенсу людського життя, пошук людиною свого місця у світі розкривається у віршах «Підслуховує тиша думки», «Знайти себе. Довіри-тись собі».
Учень 1. Читає і коментує вірш «Підслуховує тиша думки»:
Учень 2. Читає вірш «Знайти себе. Довіритись собі».
Метод «незакінчене речення»
Висновок: У цих поезіях А. Пасічник відтворила…
Друга сторінка «Літо – найкраща пора»
Учень3.Читає вірш «Осінній натюрморт».
Учень 4. Читає вірш «Літо».
Метод «незакінчене речення»
Висновок:Через образи природи А. Пасічник змальовує…
Третя сторінка «Тим, кого я люблю»
Учень 5. Читає вірш «У руслах доль життя перелила».
Учень 6. Вірш «Вертаюся, вертаюся додому».
Учень 7. Вірш «У час нічний, коли втомився світ».
Запитання і завдання
1. Який настрій передають прочитані поезії?
2. Створіть асоціативний кущ до слова «родина».
3. Доведіть, що головною думкою цих поезій є таке твердження: у батьків-ському домі навіть дорослі почувають себе дітьми. Так затишно в нім і тепло.
V. Підсумок уроку.
Метод «Мікрофон»
VІ. Домашнє завдання.
На вибір: Скласти кросворд за віршами А. Пасічник.
Вивчити напам’ять вірш А. Пасічник.
Додаток 1
Підслуховує тиша думки
і збирає в невидимі стоси…
Хтось у серці свій досвід гіркий,
як каміння євангельське, носить.
Хтось лиш тільки життя пізнає,
стеле обрій очам незбагненність.
Хтось сторицею борг віддає,
хтось ні крихти тепла не поверне.
Хтось до сонця відкритим лицем,
хтось у ніч спеленав свою душу.
Хтось землі - благодатним дощем,
хтось цю землю посухами сушить.
Хтось руйнує, хтось зводить світи,
чорно-білі людські половини…
Час ліхтар серед дня засвітив,
щоб в юрбі розшукати людину.
Знайти себе. Довіритись собі.
В непевності душі подати руку.
Не загубитись у людській юрбі.
Повірить в щастя, всупереч розлукам.
І світ прийняти і таким, як,
в якому місце – бур’яну і зерну,
і на круги своя усе поверне.
Який прийняв народження мене.
Відсвяткувати даровану присутність.
І миттю кожного, і кожним даним днем
у кожнім слові неодмінно збутись.
Осінній натюрморт
Пізній вечір. Старий клавесин.
І довкола – осіння богема.
На перуках жоржин
З діамантових рос діадеми.
Граціозність шляхетних троянд.
Оксамит пелюсток, легкість ніжки.
Гладіолус, як вичурний франт,
Із метеликом на маніжці.
Матіол аромат запашний,
Канделябри розквітлої айстри…
Пізній вечір, музика старий,
За плечима лиш місячна тайстра.
Клавесин і квіткові дива,
Зір мрійливих святкове тремтіння…
Умиротворені думи й слова.
І душі насолода осіння.
Літо
Храм небес із сонячними банями,
соняшників дзвони золоті…
Літо, запахуще і осяяне,
заспівало у моїм житті.
Рознесли мелодію метелики
на рожевих крилах-пелюстках,
і волошок синьо пінні келихи
розливають небо у житах.
Яблуні палкими молодицями
зваблюють горіхів-молодців…
Розбрелися дні мої суницями
між травинок і між промінців.
Розбрелися ночі мої зорями
по таємних місячних стежках…
Літечко солодкоматіолове,
поспівай ще у моїх літах.
Ще потіш медунками і м’ятою,
ще край дум, замріяне, постій…
І в лютневих снах моїх лунатимуть
літа передзвони золоті.
Вертаюся, вертаюся додому,
до втіх дитячих і солодких снів,
і до бузку, що в шалі молодому
так рясно і у цю весну зацвів.
Вертаюся доросла і поважна
у добре царство див і таємниць,
де гніздами уквітчане піддашшя
і золотаве сяяння зірниць.
І яблука, світанками налиті,
І сушиться ромашка й деревій…
І де одвічна мамина молитва
боронить світло у душі моїй.
У час нічний, коли втомився світ
і втішився у снах своїх невинних,
до тебе, мамо, із дорослих літ
горнусь душею, як мала дитина.
І захисту шукаю від біди
у затишку твоїх очей жовтневих,
в яких живуть ще яблуневі сни
у теплім сяйві пелюсток рожевих.
І припадаю, спрагла чистоти,
до голосу твого, як до джерельця…
Життя моє зігрій і освяти
Високе сонце – материнське серце.
Конспект уроку: 8 клас
Тема: Хай провідною зорею сяє любов. Палітра лірики Ірини Яворської.
Мета:
Тип уроку:урок-презентація.
Обладнання:таблиця «Види лірики», різнокольорові зірки, променями яких є назви віршів І. Яворської, збірка «В зеніті високосного притулку».
Хід уроку
І. Оголошення теми, мети уроку.
Епіграф:
Не згублюся повік в твоїх зорях високих,
Завеснію промінням в синіх прожилках днів.
О любове моя, в твоїх зорях високих
Не згублюся повік, коли зіб’юсь з доріг.
Ірина Яворська
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Робота з таблицею
Заповнити таблицю «Види лірики», зазначивши особливості кожного виду.
Види лірики
Громадянська |
Пейзажна |
Філософська |
Інтимна |
|
|
|
|
ІІІ. Сприймання нового матеріалу.
1. Слово вчителя
«В зеніті високосного притулку» - перша збірка І. Яворської, що вийшла у Золочеві у 1999 році. Поезія Яворської відверта і сповідальна, не переобтяжена модерними асоціаціями, проте метафорична та образна. Кожен вірш збірки позначений глибиною почуттів, що йдуть з чутливого серця.
2. Учнівські презентації
1 група.Громадянська лірика
«Скажу словами» ( с. 6 )
«Слова» ( с. 46 )
«Суцвіття доль» ( с. 75 )
Визначити основні мотиви, головну думку, особливості жанру.
2 група. Інтимна лірика
«Не хочу зводити я піраміду нелюбові» ( с. 43 )
«Летіли лебеді» ( с. 63 )
«Журавлина пісня» ( с. 79 )
Визначити: мотиви віршів, охарактеризувати образ ліричної героїні, знайти метафори.
3 група.Філософська лірика
«На семи вітрах» ( с. 70 )
«Запізніле мовчання» ( с. 33 )
«Пам’ятай» ( с. 48 )
Вказати: основні мотиви; символічні образи, розкрити їх зміст.
4 група.Пейзажна лірика
«Балада про калину» ( с. 60 )
«Тополя і клен» ( с. 65 )
«Впали перші роси» ( с. 74 )
Охарактеризувати образи природи, визначити мотиви віршів.
3. Заповнення таблиці
Мотиви лірики Ірини Яворської
Орієнтовна відповідь
Мотиви лірики Ірини Яворської
ІV. Підсумок уроку.
«Незакінчене речення»
Прочитавши вірші Ірини Яворської, я визначив для себе такі моральні орієнтири…
V. Домашнє завдання.
Написати розгорнуте висловлювання на тему «Думки, навіяні віршами І. Яворської».
Конспект уроку: 9 клас
Тема: Я мав би за найвищу нагороду потрібним бути рідному народу.
М. С. Шашкевич – поет, священик, Будитель Галичини.
Мета:
Тип уроку: урок - екскурсія.
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, схеми-таблиці.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Оголошення теми, мети уроку.
2. Обговорення епіграфа.
Епіграф:
Відкинь той камінь, що ти серце тисне!
Дозволь – в той сумний тин
Най свободоньки сонечко заблисне:
Ти не неволі син!
М. Шашкевич
3. Вступне слово вчителя.
Золочівщина – це минувшина і сьогодення. Це понад 480років від часу надання м. Золочеву магдебурзького права. Золочівщина – чарівний куточок України, це унікальна архітектура, що її створили найвидатніші зодчі Європи. Це храми й оборонні споруди. Це музей-заповідник «Золочівський замок», що увійшов до одного з найцікавіших туристичних маршрутів Галичини «Золота підкова України». Золочівщина – це земля, яка творить свою історію, вирощує хліб і виховує дітей, плекає рідну мову і солов’їну пісню.
Золочівщина –це люди, які оберігають рідний край, зберігають державницькі традиції. Золочівщина – це перехрестя української та європейської культур, Батьківщина видатного українського поета М.Шашкевича.
ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Робота з таблицею
Розглянути таблицю, записати інформацію у зошити.
Освіта |
Життєва позиція |
|
|
Непересічна особистість священик поет перекладач автор підручника публіцист громадський діяч
|
Учитель. Наше завдання – спираючись на схеми, розгорнути строкате полотно життєвої долі М. Шашкевича. Наш урок пройде у формі уявної екскурсії.
( До літературної екскурсії учні готувалися заздалегідь, розподіливши її етапами між групами ).
Маршрутний лист екскурсії
2. Робота у групах
Група «біографів». Дитячі та юнацькі роки М. Шашкевича.
План розповіді
Група «істориків». Культурно-громадська діяльність М. Шашкевича.
План розповіді
( Постать Б. Хмельницького особливо захоплювала Шашкевича. Він брав участь у розшифруванні та редагуванні «Львівського літопису», в якому знаходився докладний опис подій Національно-визвольної війни 1848 -1857 років. Для альманаху «Зоря» ( 1834 ) Шашкевич написав життєпис гетьмана та переклав з латинської його повчальну байку, адресовану послам польського короля ).
на захист української писемності на основі кириличної азбуки.
(Учні зачитують цей уривок ).
( Автор перекладів з сербської, польської, чеської, грецької, латинської,
німецької мови ).
Група « біографів». Священик М.Шашкевич. Останні роки життя.
Група «літературознавців». Подорож у країну творчості М. Шашкевича.
План розповіді
Група «експертів». Вшанування пам’яті Будителя Галичини.
План розповіді
ІІІ. Підсумок уроку.
1. Робота з репродукцією.
Картина Безпалківа Р. « Шлях Шашкевича».
2. «Незакінчене речення»
Цей урок мені запам’ятається…
На уроці мене вразило…
ІV. Домашнє завдання.
На вибір:
1. Підготувати розповідь про родовід М. Шашкевича.
2. Твір-роздум «Якби я зустрів М. Шашкевича».