Конспекти уроків з теми 1 "Відлік часу в історії", теми 2 "Де відбувається історія"

Історія України, 5 клас

Тема: Тема 2. Де відбувається історія. Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.

Очікувані результати: Учень/учениця:

• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання:підручники, історична те географічна настінні карти

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Аналіз самостійних робіт учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Бесіда з учнями: Як пов’язані простір і життя людини?

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.Чому історію називають подорожжю в часі та просторі

А) Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника на сторінці 19 – 20 та поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житла, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».                                                                                       Б) Відповіді учнів.                                                                                                                                                               2.Як з’явилися карти і навіщо вони потрібні                                                                                                         А) Робота над поняттям карта в підручнику сторінка 21.                                                                                           Б) Розповідь вчителя – види  карт                                                                                                                           Завдання учням: складіть схему «Види карт»

В) Завдання учням на сторінці 21 в підручнику                                                                                                 Г) Відмінність між історичною та географічною картами:                                                                                         1.Звичні кольори географічних карт отримують інше значення на історичних картах.             2.Зображення на історичній карті означають події, що відбувалися в часі.                                              3.Історичні карти – розкриття динаміки подій і процесів.

3.Про що можна дізнатися з історичних карт                                                                                                          А) Робота над поняттям «легенда історичної карти»                                                                                             Б) завдання учням у підручнику на сторінці 23-24

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Робота з рубрикою «Перевірте себе»

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Параграф 3 опрацювати, питання 1 – 7 сторінка 25 усно, завдання 2 сторінка 25 письмово

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави.

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті кордони та столицю Київської держави;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою, позначити і надписати на контурній карті названі вчителем  території.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання:підручники, історична та географічна настінні карти

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

А)Самостійна робота учнів

Доповніть речення

1.Карта _____________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які є види карт? ___________________________________________________________________

3.Карта, що розповідає про природу країни, її корисні копалини – це _________________.

4.Карти, на основі яких складають прогнози погоди – це ___________________________.

5.Карти, на яких позначені  битви, кордони держав, відкриття шкіл та театрів в минулому – це ________________________________________________________________________.                 6.Карти, на яких позначають сучасні держави та їх кордони – це____________________.

7.Легенда історичної карти ______________________________________________________
_____________________________________________________________________________

Дайте відповіді на запитання

8 – 9.Про що, на вашу думку, розповідає карта з такою назвою «Історія слов’янських країн у     Х-ХУ століттях»?__________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10-12.Чому історію неможливо вивчати без знань про час і простір, в якому розвивалися події?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Письмове домашнє завдання:розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями вони відвідали протягом свого життя. Запишіть назви місць та подій , що з ними пов’язані у зошит і знайдіть їх на карті України. Спробуйте позначити ці події на лінії часу

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Діти, сьогодні ви усі принесли на урок історичні атласи та контурні карти

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Україна на картах(мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави.                                                                                                                                                                        А)  Розповідь вчителя: дуже багато історичних подій відбулося на території нашої держави, які також відтворені на історичних картах.

  ІХ- сер.ХІІІ ст.. – існувала Київська держава

Князі: Аскольд і Дір, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах,     Мстислав Володимирович.

Столиця – місто Киїів.                                                                                 

3.Робота з історичним атласом та контурною картою                                                                                                         А) Робота над поняттям «контурна карта»                                                                                            

Б) робота з атласом на сторінці 1

В) Виконання практичної роботи на історичному атласі сторінка 4 «Становлення Київської русі. Перші князі»  завдання 2.

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Гра «Правда». «Неправда»

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Прочитати в атласах матеріал на стрінках12-15, виконати завдання 1 на сторінці 5 «Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Територіальні межі (кордони) Королівства Руського (Галицько – Волинської держави).              

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті: кордони та столицю Галицько – Волинської держави;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою, позначити і надписати на контурній карті названі вчителем  території.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти

Ключові дати: 1199 рік – утворення Галицько – Волинської держави, яка стала наступницею Київської держави.

З 1340 року землі Галицько – Волинського князівство поступово переходять до рук іноземних держав.

1253 рік – коронація Данила Галицького.

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

А)Фронтальне усне опитування (метод  прес-експрес):

1.Як називалась перша держава, що була утворена на території сучасної України?

2.Куди здійснювали походи київські князі Аскольд до Олег?

3.Чи була сталою територія Київської держави?

4.За якого князя християнство було запроваджено як державна релігія?

5.Який князь здолав печенігів?

6.Які іще перетворення проводив Ярослав Мудрий?

7.З яких частин складався Київ у ХІІ- на початку ХІІІ століть?

8.Що було розташовано на Горі?

9.Хто жив на Подолі?

10.Назвіть останніх київських князів.

11.Що таке доба роздробленості?

Б) Робота з історичним атласом сторінка  12-15 Запитання до учнів на сторінці 12-15.

В) Письмове домашнє завдання на контурних картах

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Діти, сьогодні ми дізнаємося на уроці дещо з історії Королівства Руського…

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.   Територіальні межі (кордони) Королівства Руського (Галицько – Волинської держави).                                                                                                                                                                                   А)  Розповідь вчителя: дуже багато історичних подій відбулося на території нашої держави, які також відтворені на історичних картах.

1199 рік – утворення Галицько – Волинської держави, яка стала наступницею Київської держави.

З 1340 року землі Галицько – Волинського князівство поступово переходять до рук Литви та Польщі.

1253 рік – коронація Данила Галицького.

Контурна карта – особливий вид бланкових карт; на такі карти нанесено тільки контури країн, основні об'єкти, процеси або явища. Вони дозволяють виконати завдання шляхом нанесення умовних позначок.                                                                                                                                                                      Б) Робота з історичним атласом сторінка 17

Завдання учням: опрацюйте матеріал та дайте відповіді на питання:

1.Який князь утворив Галицько – Волинську державу?

2.Які землі увійшли до Галицько – Волинської держави?

3.З яким він воював?

4.Яке місто було столицею Галицько – Волинської держави за Романа Мстиславовича?

5.Куди здійснив він похід?

6. За якого князя Галицько – Волинське князівство досягло найбільшого розквіту?

7.Яке місто було столицею в часи правління Данила Галицького?

8.Яке іще місто було збудовано за правління Данила Галицького?

9.Яке місто було столицею за правління Юрія Львовича?

10.До складу яких держав увійшли землі Галицько – Волинського князівства після смерті Даниловичів?

2.Робота з історичним атласом                                                                                                                А) Завдання учням: розгляньте уважно карту «Галицько –Волинська держава» на сторінці 17 і дайте відповіді на запитання:

1.Які землі входили до Галицько – Волинської держави?

2.З якими державами межувало Галицько – Волинське князівство на півночі та заході?

3.Назвіть найбільші міста, засновані Данилом Галицьким.                                                                                           

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Га «Правда». «Неправда»

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Прочитати в атласах матеріал на стрінках 17, виконати завдання 1, 3 на сторінці 7   «Галицько – Волинська держава»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Територіальні межі (кордони) Козацької республіки/Війська Запорозького/Гетьманщини та їх зміни.                                                                                                                                                               

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті: кордони та столицю Гетьманщини;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою, позначити і надписати на контурній карті названі вчителем  території та події.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти, настінна карта

Ключові дати: середина ХУІ століття – Дмитро  Вишневецький заснував першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця.

1764 рік - скасування гетьманства.                                                                                                                            1775 рік – ліквідація Запорозької Січі                                                             

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

А)Фронтальне усне опитування (метод  прес-експрес):

1.Коли виникла Галицько – Волинська держава?                                                                                                2.Чому Галицько – Волинську державу називають Руським королівством?

3.Які землі входили до складу Галицько – Волинської держави??

4.За якого князя була утворена Галицько – Волинська держава?

5.Яке місто було столицею Галицько – Волинського князівства за правління Романа Мстиславовича?

6.В часи правління якого князя Королівство Руське досягло найбільшого розквіту?

7. Яке місто було столицею Галицько – Волинського князівства за правління Данила Романовича??

8.Яке місто збудував Данило Галицький в честь свого сина?

8.Яке місто було столицею Руського королівства за Юрія Львовича?

9.До складу яких держав увійшли землі Руського Королівства після смерті останнього із Даниловичів?

Б) виконати завдання 1, 3 на сторінці 7   «Галицько – Волинська держава»

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Діти, чи знаєте ви щось з історії козацтва?

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Територіальні межі (кордони) Козацької республіки/Війська Запорозького/Гетьманщини та ^їх зміни.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   А)  Розповідь вчителя: дуже багато історичних подій відбулося на території нашої держави, які також відтворені на історичних картах.

Середина ХУІ століття – Дмитро  Вишневецький заснував першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця.

1764 рік - скасування гетьманства.                                                                                                                            1775 рік – ліквідація Запорозької Січі                                                                                                               Запорозьку Січ називають козацькою республікою, бо вищим органом влади була козацька рада.                                                                                                                                                                     Контурна карта – особливий вид бланкових карт; на такі карти нанесено тільки контури країн, основні об'єкти, процеси або явища. Вони дозволяють виконати завдання шляхом нанесення умовних позначок.                                                                                                                                                                      Б) Робота з історичним атласом сторінка 17 -18

Завдання учням: опрацюйте матеріал та дайте відповіді на питання:

1.Хто боронив рідну землю від татар у ХУІ –ХУІІ  століттях?

2.Чому їх називали запорозькими козаками?

3.Що було центром володінь козаків?

4.Яку подію історики назвали добою героїчних походів?

5.Коли розпочалася національно – визвольна війна?

6.Хто очолив національно – визвольну війну?

7.Проти кого велася національно – визвольна війна?

8.Чому українську козацьку державу називають Гетьманщиною?                                                                                                               В) Завдання учням: розгляньте уважно карту в історичному атласі на сторінках 20-21  і дайте відповіді на питання .                                                                                                                                                     Г) Розповідь вчителя- ліквідація Гетьманства та Запорозької Січі                                                                                  Д)Робота з історичним атласом сторінка 23. Столиці Гетьманщини – Чигирин, Батурин, Глухів, Гадяч.

 

 У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Га «Правда». «Неправда»

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Прочитати в атласах матеріал на сторінках 20-21, 23; виконати завдання 1, 2 на сторінці 8   «Україна в другій половині ХУІІІ століття»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.                                                                                                                                                              Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті: кордони та столицю сучасної України;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта», «державний кордон»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою, позначити і надписати на контурній карті названі вчителем  території та події

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти, настінна карта

Ключові дати:  24 серпня 1991 року – проголошення незалежності України

28 червня 1996 року – була прийнята Конституція України.

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта,  державний кордон

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

А)Фронтальне письмове опитування:

Заповніть  пропуски у реченнях.

1.Козаки взяли на себе роль захисників рідної землі від набігів ___________________.

2 – 4. Перша запорозька Січ була утворена ________________________________ у____________ ______________________ на острові ______________________________.

5-6. В ____________ році останнього гетьмана _________________________________      було позбавлено булави.

7.В ____________ російські війська зруйнували Запорозьку Січ.

8. Була утворена Українська козацька  держава _______________________________.

9.Українських козаків називали запорозькими, бо вони оселилися за _________________________.

10.Запорозьку Січ називають  козацькою республікою, бо вища влада в ній належала _______________________________________________.

11.Національно – визвольну війну українського народу проти польського володарювання очолив ______________________________________________.

12.Оскільки вища влада в цій державі належала гетьманові, історики назвали її ________________.

Б) виконати завдання 1, 2 на сторінці 8   «Україна в другій половині ХУІІІ століття»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Діти, чи знаєте ви щось з історії сучасної України?

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              А)  Розповідь вчителя: дуже багато історичних подій відбулося на території нашої держави, які також відтворені на історичних картах.

умовних позначок.                                                                                                                                                                      Б) Робота з історичним атласом сторінка 31

Завдання учням: опрацюйте матеріал та дайте відповіді на питання (Гра «Далі, далі…):

1.Коли було проголошено незалежність України?

2.Яка подія відбулася 1 грудня 1991 року?

3.Що таке Конституція?

4.Із кількох регіонів складається територія України?

5.Скільки в Україні є областей?

6.За історичним атласом назвіть області України.

7.Як називається автономна республіка у складі України?

8.Які міста мають спеціальний статут?

9.Назвіть місто – столицю України.

10.В яких містах проживає більше 1 мільйона чоловік?

11.Скільки населення приблизно в Україні?

12.Представники яких національностей проживають в Україні?

13.Де ведуться бойові дії сьогодні в Україні?                                                                                                               В) Завдання учням: розгляньте уважно карту в історичному атласі на сторінках 31  і дайте відповіді на питання .                                                                                                                                                    Г) Робота над поняттям державний кордон.

Держа́вний кордо́н — лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору .

Д)Робота з історичним атласом сторінка 30.

Завдання учням:

1.Із скількома державами межує Україна?

2.З якою державою у неї найбільший державний кордон?

3.Вихід до яких морів має Україна?

 У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Га «Правда». «Неправда»

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Прочитати в атласах матеріал на сторінках 30-31; виконати завдання 1  на сторінці 11 в контурних картах    «Україна незалежна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Історико – географічні регіони України та їх особливості .                                                                                                                                                          

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті територіальні межі окремих історико – географічних регіонів України
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта», «історико – географічний регіон»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за історичною картою, позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико – географічні регіони України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти, настінна карта «Історико – етнографічні землі України», картки із коротким описом історико – географічних земель України

Базові терміни та поняття: історична карта, контурна карта,  історико – географічний регіон

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

А)Фронтальне бесіда:

1.Коли було проголошено незалежність України?

2.Яка подія відбулася 1 грудня 1991 року?

3.Що таке Конституція?

4.Із кількох регіонів складається територія України?

5.Скільки в Україні є областей?

6.За історичним атласом назвіть області України.

7.Як називається автономна республіка у складі України?

8.Які міста мають спеціальний статут?

9.Назвіть місто – столицю України.

10.В яких містах проживає більше 1 мільйона чоловік?

11.Скільки населення приблизно в Україні?

12.Представники яких національностей проживають в Україні?

13.Де ведуться бойові дії сьогодні в Україні?

14.Із скількома державами межує Україна?

15.З якою державою у неї найбільший державний кордон?

16.Вихід до яких морів має Україна?

17.Що таке державний кордон?  ( Держа́вний кордо́н — лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору .)

Б) Завдання 1  на сторінці 11 в контурних картах    «Україна незалежна»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Волинь моя, краса моя, земля моя ти сонячна 

Завдання учням: чи знаєте ви, які землі називають Волинню?                                                                                                       

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Історико – географічні регіони України та їх особливості .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             А)  Робота над поняттям «історико – географічний регіон».

Історико – географічний регіон – різні території України, що вирізняються самобутністю народного будівництва, одягу, господарськими заняттями, звичаями та традиціями, що сформувалися під впливом   природного середовища та історичних особливостей.

Б) Робота з настінною історичною картою (Вчитель називає та показує історико – географічні регіони України).

В) Робота із картками

Історико – географічні регіони України:

Полісся – північ України від Волинської до Чернігівської областей; прабатьківщина слов’ян.

Волинь – історична місцевість  на північному заході України в межах сучасних Волинської, Рівненської  та західної частини Житомирської областей.

Східна Галичина – територія у межах сучасних Львівської, Івано – Франківської та Тернопільської областей; назва походить від містечка Галич – столиці Галицького князівства.

Північна Буковина – сучасна Чернівецька область.

Закарпаття – це єдина частина України, розташована за Головним Карпатським хребтом, звідси і походить назва.

Південна Бессарабія – південна частина Одеської області між річками Дністер, Прут і гирлом Дунаю,

Північна Бессарабія – східні райони Чернівецької області.

Поділля – історико – географічний регіон, що охоплює переважно Вінницьку і Хмельницьку області та прилеглі до них території.

Слобожанщина – східні області України і прилеглі до них  території Росії.

Донщина (Подоння) – південні частини Донецької і Луганської областей України та частина Ростовської області Росії.

Чернігово - Сіверщина – північ Сумської  і Чернігівської областей.

Запорожжя – територія Дніпропетровської та Запорізької областей за Дніпровими порогами, де у ХУІ – ХУІІІ століттях існувала козацька держава.

Таврія – історична назва Кримського півострова, що походить від назви племен таврів.

Середня Наддніпрянщина — долина Дніпра від гирла Десни до острова Хортиця (кінець Дніпровських порогів). Включає території як Ліво так і Правобережжя. Регіону належать південні райони Київщини й Чернігівщини, Полтавщина, північні райони Кіровоградщини, Черкащина та північно-західні райони Дніпропетровщини. Це територія, де найактивніше відбувалися процеси етнічного формування українців та котра завжди відігравала провідну роль у політичному і культурному житті України. Здавна ці терени були густо заселені, адже сприятливі умови для життя створила сама природа краю: рівнинний, спокійний рельєф, чорноземні родючі ґрунти, повноводі річки.

Причорномор’я - землі по північному узбережжю Чорного моря; головні міста Одеса, Херсон,Миколаїв.

Завдання учням: назвіть історико – геограічні регіони України  та покажіть їх на настінній карті.

Г) Робота з історичним атласом

Завдання учням: визначте, в якому історико – географічному регіоні проживаємо ми.

Д) Перегряд відео «Полісся»

Завдання учням: як ви думаєте, мочу цей регіон отримав таку назву та які його природні та історичні особливості?

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Графічний диктант (виконується учнями при допомозі історичних атласів)

1.Запорожжя - сучасна Чернівецька область. (-).

2. Полісся – північ України від Волинської до Чернігівської областей. (+).

3.Головні міста Причорномор’я – Одеса, Херсон, Миколаїв. (+).

4. Історична назва таврії походить від назви племен таврів. (+).

5. Закарпаття - історико – географічний регіон, що охоплює переважно Вінницьку і Хмельницьку області та прилеглі до них території. (+).

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Прочитати в атласах матеріал на сторінці 7, вивчити конспект уроку; виконати завдання 2  на сторінці 11 в контурних картах  «Україна незалежна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Територіальне розташування та історичне походження рідного села.                                                                                                                                                        

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті територіальне розташування рідного села;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє скласти розповідь за різними джерелами інформації.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти, настінна карта «Історико – етнографічні землі України»,  «Рівненська область»

Базові терміни та поняття: історична карта                                                                                                    Ключові дати: 1545 – заснування села Кам’яне - Случанське

 

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Повторення домашнього завдання

А)Фронтальна бесіда:

1.Поясніть поняття «історико – географічний регіон»

2.Які історико – географічні регіони виділяють в Україні?

3.Показати на карті історико – географічні регіони України та пояснити їх назви.

Б) Завдання 2  на сторінці 3 в контурних картах «Історико – етнографічні землі України»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Завдання учням: чи знаєте ви, коли було засноване село Кам’яне – Случанське?                                                                                                     

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Територіальне розташування села Кам’яне - Случанське                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            А)  Завдання учням: назвіть свою поштову адресу.

Б) Інформація вчителя  з використанням карти «Рівненська область»                                                    Засноване              1545

Населення  1379

Площа 1,709 км²

Густота населення 806,9 осіб/км²

Поштовий індекс34543

Телефонний код +380 3655                                                                                                                                   Географічні дані Відстань від м.Рівне – 121 км., відстань від м.Сарни – 23 км.

Географічні координати  північ Рівненської області

Середня висота над рівнем моря 159 м

Водойми

Случ, Тусталь

 

2.Історичне походження рідного села

А) Село Кам’яне при річці Случ Вирівської волості, як маєток поміщика Бабинського згадується в акті від 1545 року – в описі (списку) Овруцького замку – з перерахуванням приписаних до нього міщан, бояр, селян і земель, а також з перерахуванням повинностей і данини на користь замку.

У селі було 134 двори і нараховувалось понад одну тисячу парафіян. Крім того, у Кам’яному проживаюло 20 душ євреїв і 13 душ католиків. У 1888 році сільським священиком був Олександр Рафальський. З 1879 року в селі почало функціонувати однокласне народне училище Міністерства народної освіти, в якому навчалося 30 учнів. Вчитель одержував 330 рублів на рік. Із тридцяти учнів 10 хлопчиків навчалося з Чудля. 

На фронтах Великої  Вітчизняної війни проти гітлерівців воювали 76 місцевих жителів, з них 41 загинув, 30 нагороджено за бойові заслуги. У роки Другої світової війни жителі села допомагали загонам Української повстанської армії під проводом Тараса Бульби-Боровця. Зараз про їхню боротьбу за незалежність свідчить пам'ятний хрест на околиці села, де сплять вічним сном вояки УПА. Він був встановлений 15 серпня 2005 року.

Б) Робота учнів з картками в групах

Легенда про Чорне озеро

     Вода в озері – прозора – прозора, на глибині до метра видніється кожен камінчик. Скупатись в такій воді – ніби в росі освіжитись. Ми плавали вздовж берега, дивувались чистим дном.

• Не запливайте далеко. – просив тутешній лісник, який привів нас  до цього озера.

     Посередині озера височів острів. Ми раз ураз поглядали на нього. Чимось він вабив – здавалось, там можна побачити щось таємниче, незнане.

• Попливли! – гукнув товариш.

     Я обернувся до берега. Лісник, бачу, занепокоївся.

• Куди ви? – долітав його стривожений голос.

Заспокоюю його бадьорим помахом руки – і за товаришем. Дно озера біля острова було трохи замулене. Ми вибрались на берег. Сосни, берези, непролазні кущі, квітчасті галявини, невеличкі затоки – все буденне і звичайне. Але острів, а особливо невеликий і затишний, завжди викликає дивне почуття: здається, знайшов місце, де вічний спокій мир і благодать, куди ніщо погане не зможе і підступити… А там далеко ходив лісник і махав нам рукою: «Повертайтеся!». Коли ми припливли назад, то побачили, що він розізлився не на жарт.

• Ну, судорога схопить, потопитеся, а я – винуватий? Буркотів, насупившись. А коли заспокоївся, сказав:
• Щоб знали – цей острів заклятий. Я не встиг вам розказати. Може, і не попливли б.
• Острів, як острів, - каже мій товариш, - ніяких страховиськ там немає.
• То тепер  він такий. А раніш плавав по озері, як корабель.
• Плаваючий острів? – перепитую. – Не може бути. Чув, що раніш на Поліссі траплялись так звані плаваючі острови. Одного року сталося з озером, теж плавав острів із соснами і  кущами – старожили на власні очі бачили, як вітер гонив його по всьому озері. І нічого дивного і таємничого в цьому не було: прибувала вода, частина торфовищ з кущами і невеликими деревами відривалась і плавала сама по собі за вітром.
• Не може бути, щоб він плавав, - повторюю. – Плавали торфові острови, а цей піщаний.
• Чого не бачив, того не бачив, - усміхнувся лісник. – А що чув – розкажу.

     Острів плавав та до берега не пристава, наче боявся його. І селяни боялися острова – людська нога там не ступала. А всі знали, що на ньому росте русалчин цвіт. Мовляв, як зірвали його і принесли до хати, то вона стала теремом і все в ньому буде: і їсти, і пити…

     Знайшлися б охочі мати таке щастя, якби сталася одного разу давня пригода.

     Був у селі Іван, якому казали, що сам чорт не брат. От він і поплив на човні до острова. Пливе – пливе,  а наблизитись до нього не може, він ніби тікає від нього.

     Доганяй його Іван, доганяй, поки човен не перевернувся. Так і пропав чоловік.

     З того часу ніхто не насмілився плисти до острова.

     Аж ось у селі виросло два хлопці завзяті. Один жив у курній хаті і нічого не мав, тільки силу і відвагу. А другий був багач на все село, і теж силою й відвагою не обділений.Якогось дня гуляли хлопці і дівчата на березі озера. І каже багамський син до бідняцького:

• Давай нарвемо русалчиного квіту. Ти будеш плисти до острова з тої сторони, а я – з цієї. Таки потрапимо на нього.
• Нащо мені та золота квітка? – відмовляється бідний. – Не хочу чийогось багатства, не хочу чужого терема…
• Боїщся, - засміявся багамський син.
• Боїшся, боїшся! – під’южували дівчата.

     Не стерпів глуму бідняцький син. Попливли вони до острова з двох сторін. А острів стоїть як стояв – ні з місця. Хлопці вибрались на берег. Густо голубіли в траві незабудки, а золотої квітки не було.

• А може отам? – бідняцький син показав на темні вільхові зарості, де з посеред зелені несподівано запало хтіли якість жовті зірочки.
• Стій!- ухопив його за рукав бідняк. – Не спіши.
• Хочеш першим узяти русалчин цвіт? Не вийде! – закричав той.
• Дивись, там вікно, втопишся у болоті!

     Нічого не бачив багач, крім жовтих зірочок, і кинувся  на квітчасту галявину. Вона увігнулась – і щезнув хлопець, як і не було його. Десь поділись і жовті зірочки. Острів захитався, як човен. Бідняцький син не злякався, ще довго гукав свого напарника, але той не обізвався. Вернувся на берег до хлопців і дівчат,оповів, що сталося. «ще терема багачу захотілося. А не будь таким зажерливим», - гомоніло село.

     Відтоді острів як стояв посеред озера, то й досі стоїть – вже не плаває. А озеро люди назвали Чорним.

Легенда про річку Случ

Перевозили брат і сестричка домоткане полотно до протилежного берега, де збиралися купці, щоб обміняти на щось потрібне в господарстві. Та підхопила човен бистрина і перекинула: не повернулися діти додому. Про той випадок (Случай) оповідали люди одне одному, щоб застерегти від біди інших.

"Отакий случай, слу-ча-й-й", - лунало від хати до хати. Так і стали з того часу називати підступну річку Случчю, а вона з цього часу виправдовує, на жаль, цей свій норовистий характер: то русло змінить, а то за лічені дні на мілині вир викрутить чи навпаки. Тож поряд з Сарнами ріка залишилась й понині, ділячи з містом його долю.

 

Легенда про Кам’яне

Колись, дуже давно, жив один чоловік. Він одружився і вирішив збудувати собі хату. Знайшов гарне місце в лісі, неподалік від теперішнього села, збудував хату і став жити в ній і діток ростити.

Але не давали йому спокою вовки: то курку вкрадуть, то барана. А коли вовк одного разу вкрав його дитину чоловік задумався і вирішив, що не буде йому життя в цьому лісі. Тоді збудував собі другу хату на березі річки Случ. Але вийшла вода з берегів і затопила хату. Все пропало в чоловіка і він змушений був збудувати нову хату на тому місці де тепер знаходиться село. А поселившись, промовив такі слова: "Тут я й сяду каменем". З того часу село почали називати Кам'яне.

 

Легенда про татарське гало

     Давно, дуже  давно це було, ще за часів, коли  на наших поліських землям   воювали татари. Вони  хотіли заволодіти всією  Україною, а в наших лісах були  непровідні болота. Хто туди потрапить , назад не  вернеться.

Отож ,  коли прийшли в наше село татари, відважні земляки  вирішили знищити ворога. Вони «загнали», заманили татар в болото, там з ними і розправились. 9ТҐе  болото з часом осушили, ліс   порубали  і тепер сіють та саджають культурні та зернові рослини. І називають це гало татарське.

Гуска

 

Україна здавна славилася своєю красою й щедрістю. Густі ліси чарували своєю дичиною, цілющими травами. Луги пахучими квітами, поля родючими чорноземами.

Ці багатства і приваблювали на наші землі багато загарбників. Усі вони поступово узяли Україну в свої руки. Та недовго терпів панів наш народ. Могутня хвиля народних повстань прокотилася по нашій землі.

Дуже багато втекло тоді з України багатих вельмож.

Одного разу тікала через наше село дуже багата і пихата пані. Вона завжди була скупою, тому забрала з свого маєтку не тільки дорогі прикраси, а й навіть домашню птицю. Та через її недогляд, слуги загубили гуску. І не було часу її шукати. А знайшли гуску прості селяни і на честь цієї птахи назвали край села Гускою.

Легенда про Сецьке гало                                                                                                                                             Є поблизу с. Кам'яне урочище, що має назву «Сецьке гало» В давнину «Сецьке гало» було непрохідне болотом. Саме слово «Гало» - означає непрохідне болото. Це древлянське слово. На болоті росли різні болотяні рослини, але переважала болотянська осока, яка, як ви знаєте дужегостра і можна нею порізатись. Але через це болото була дорога в інше село і хто йшов через нього, то мусив місити грязюку, а якщо сходив з дороги, то ноги йому сікла осока. Через «гостру» рослинку урочище дістало назву «Сецьке гало».

В) Представлення роботи груп

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                    Графічний диктант

1.Село Кам’яне – Случанське було засноване в 1945 році (-).

2. Село Кам’яне – Случанське  розташоване в Рівненській області(+).

3.Село Кам’яне – Случанське  розташоване за 23 км від районного центру. (+).

4. Село Кам’яне – Случанське  розташоване за 121 км від обласного  центру. (+).

5. Село Кам’яне – Случанське  розкинулось на Поліссі. (+).

УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Опрацювати конспект уроку, повторити параграф 3, сторінка 12, 12, 14 в історичних атласах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема:Практична робота. Характеристика (за картою) природних умов історико –географічних регіонів.                                                                                                                                                        Мета: охарактеризувати за картою природні умови історико – географічних регіонів; удосконалювати навички роботи із різними джерелами інформації, в тому числі і історичною картою; сприяти формуванню просторових, інформаційних та логічних компетентностей; сприяти вихованню інтересу до вивчення історії рідного краю.

Очікувані результати: Учень/учениця:

• знає  як описати і показати на карті історико – географічний регіон;
• розуміє територію, як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історико – географічний регіон»;  як читати історичну карту за її легендою;
• уміє визначити географічне розташування й природні умови названих учителем  історико – географічних регіонів.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання:підручники, історичні атласи, контурні карти, настінна карта «Історико – етнографічні землі України»

Базові терміни та поняття: історико – географічний  регіон 

Ключові дати:   1275 рік – перша писемна згадка про Полісся                                                                                              

 

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Повторення домашнього завдання

А)Графічний диктант

1.Легенда  історичної карти – це перелік умовних позначок, які допомагають визначити період і події, що на ній зображені. (+).

2.Перша держава на теренах України називалася Русь. (+).

3.Столицею русі було місто Галич. (-).

4. Християнство було запроваджено за князя Ярослава Мудрого. (-).

5.Київським князями були Роман Мстиславович та Данило Галицький. (-).

6.Село Кам’яне – Случанське було засноване у 1545 році. (+).

7.Місто Київ складалося з двох великих частин – Гори та Подолу.(+).

8. Відстань від села Кам’яне – Случанське до Сарн 121 км. (-).

9.Відстань від села Кам’яне – Случанське до Рівного 23 кілометри. (-).

10.Карти бувають  синоптичні та історичні. (+).

11.За географічною картою складають прогноз погоди. (-).

12.Частина назви рідного села пов’язана із річкою Случ. (+).

Б) Взаємоперевірка виконаного графічного диктанту ( вчитель виставляє оцінки частині учнів у класний журнал).

ІІІ.Актуалізація опорних знань учнів

Поясніть поняття «історико – географічний регіон»

ІУ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                    

У. Оголошення теми, завдань уроку.

УІ.Опрацювання теми.

1.  Характеристика (за картою) природних умов історико –географічних регіонів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 А)  Робота з настінною картою «Історико – географічні регіони України»

Завдання учням: назвіть та покажіть на карті історико – географічні регіони України.

Б) Розповідь вчителя

Походження назви Полісся. У Волинському літописі 1270-1280 роках «Полісся» зустрічається під назвами Подлєсьє, Полєсє, Палєсє. Очевидно, що саме «Палєсє» найбільш ближче до тодішнього звучання назви цього краю, тому що для поліщуків ще зараз характерне вживання букви «є» замість «і» (наприклад, «привєт» замість «привіт»), а «Полісся» вже україніфікована назва.

Назва «Палєсє» очевидно походить від слова «ліс» i характеризує тодішнє Полісся як зарослу дрімучими лісами територію.

Перша письмова згадка

Перша письмова згадка про Полісся зафіксована у Галицько-Волинському літописі 1275 р., де зазначено, що 1274 р. (6782 р. за старим стилем) Мстислав Данилович «ішов був од [города] Копиля (тепер село Копилля Маневицького району), пустошачи по Поліссі». Слід звернути увагу на те, що термін «Полісся» використовується тут як назва території, тоді як спільності «поліщуки» тоді ще не було.

Природа

Природні умови Полісся визначають не тільки основні напрямки господарської діяльності, а й специфіку розвитку культурно-побутової сфери. Українське Полісся – це пласка рівнина з незначними височинами. В районі Подільської височини абсолютні висоти сягають 210 і більше метрів. Серед низинних рівнин півдня Полісся піднімаються ізольовані пагорби й височини, найзначніша серед яких – Овруцький кряж (316 м). Пагорби і вали заввишки 10-20 м чергуються з річковими долинами.

Клімат – помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою хмарною зимою.

Річки українського та білоруського Полісся (із широкими долинами і заболоченими заплавами) належать до басейну Дніпра. Найбільші – Дніпро, Прип’ять, Десна, Горинь, Стир, Тетерів, Уж, Остер, Березина, Уборть, Піна. Невід’ємною частиною ландшафту Полісся є озера.

Ліси – теж характерна ознака поліського ландшафту. Типи лісів залежать від ґрунтів і рельєфу. На означеній території вони покривають площу більше 2,5 млн. гектарів. Для Полісся характерні соснові та дубово-соснові ліси. Основними породами дерев є сосна (57,4%), дуб (20,6%), береза (10,2%), чорна вільха, граб. Ялинові ліси ростуть окремими ділянками на північному сході Полісся.

Ліси Полісся перемежовуються болотами. Велика кількість боліт завдяки м’якому клімату в минулому сприяла збереженню багатьох видів рослин і тварин.

Рослинний світ Полісся надзвичайно багатий і різноманітний. Тут налічується близько 100 видів лікарських рослин, 90 видів вітамінних рослин, більше 90 видів рослин, що використовують, як барвники. Значна кількість медоносних рослин (близько 200) сприяла розвитку бджолярства.

Фауна Полісся також колоритна. Тут відомо більше 60 видів ссавців (із 100 видів, що зустрічаються в Україні), 276 видів птахів (із 350), більше 30 видів риб. Це, безумовно, помітно позначається на господарській діяльності людини. Природні умови й ресурси Полісся історично мали велике значення для розселення та життєдіяльності місцевого населення.

Економіка

Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять транспортні артерії, що з’єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, — між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв`язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв’язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

У Поліссі профілюючими галузями АПК є м’ясо-молочна, маслосироробна, консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова. Помітне, в тому числі, експортне значення мають крохмальна, комбікормова, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних, слабоалкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів у районі в 2002 році складав: борошна — 7,9% від усього обсягу продукції по Україні, цукру-піску — 14,6%, 5,3% продукції з незбираного молока, 22,1% тваринного масла, 16,3% жирних сирів та 12,6% плодоовочевих, м’ясних та молочних консервів.

Робота з картками

Картка 1.  Полісся.

Завдання учням: визначте географічне розташування й природні умови Полісся

Полісся - географічний та історико-етнографічний регіон, який охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей України.

Природні умови Полісся визначають не тільки основні напрямки господарської діяльності, а й специфіку розвитку культурно-побутової сфери. Українське Полісся – це пласка рівнина з незначними височинами. В районі Подільської височини абсолютні висоти сягають 210 і більше метрів. Серед низинних рівнин півдня Полісся піднімаються ізольовані пагорби й височини, найзначніша серед яких – Овруцький кряж (316 м). Пагорби і вали заввишки 10-20 м чергуються з річковими долинами.

Клімат – помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою хмарною зимою.

Річки українського та білоруського Полісся (із широкими долинами і заболоченими заплавами) належать до басейну Дніпра. Найбільші – Дніпро, Прип’ять, Десна, Горинь, Стир, Тетерів, Уж, Остер, Березина, Уборть, Піна. Невід’ємною частиною ландшафту Полісся є озера.

Ліси – теж характерна ознака поліського ландшафту. Типи лісів залежать від ґрунтів і рельєфу. На означеній території вони покривають площу більше 2,5 млн. гектарів. Для Полісся характерні соснові та дубово-соснові ліси. Основними породами дерев є сосна (57,4%), дуб (20,6%), береза (10,2%), чорна вільха, граб. Ялинові ліси ростуть окремими ділянками на північному сході Полісся.

Ліси Полісся перемежовуються болотами. Велика кількість боліт завдяки м’якому клімату в минулому сприяла збереженню багатьох видів рослин і тварин.

Рослинний світ Полісся надзвичайно багатий і різноманітний. Тут налічується близько 100 видів лікарських рослин, 90 видів вітамінних рослин, більше 90 видів рослин, що використовують, як барвники. Значна кількість медоносних рослин (близько 200) сприяла розвитку бджолярства.

Фауна Полісся також колоритна. Тут відомо більше 60 видів ссавців (із 100 видів, що зустрічаються в Україні), 276 видів птахів (із 350), більше 30 видів риб. Це, безумовно, помітно позначається на господарській діяльності людини. Природні умови й ресурси Полісся історично мали велике значення для розселення та життєдіяльності місцевого населення.

На Поліссі розвиваються галузі господарства : м’ясо-молочна, маслосироробна, консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова, крохмальна, комбікормова, плодоовочева, виробництво горілчаних, слабоалкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод.

 

Картка 2. Середня Наддніпрянщина

Завдання учням: визначте географічне розташування й природні умови Середньої Наддніпрянщини

Середня Наддніпрянщина — долина Дніпра від гирла Десни до острова Хортиця (кінець Дніпровських порогів). Включає території як Ліво так і Правобережжя. Регіону належать південні райони Київщини й Чернігівщини, Полтавщина, північні райони Кіровоградщини, Черкащина та північно-західні райони Дніпропетровщини

Розташована Середня Наддніпрянщина на правому та на лівому берегах Дніпра. На Правобережжі вона розташована на Придніпровській височині -  висоти до 273 метрів над рівнем моря. Ця частина краю покрита ярами та болотами. Тут виділяються Канівські гори та Мошногірський кряж. Природу визначають басейни річок Росі, Вільшанки, Тясмина, Висі, Гірського та Гнилого Тікичів, і дрібніших Ірдинки, Гнилого Ташлика, Сріблянки та десятків невеличких, часто безіменних, річечок, джерел, озерець . Землі лівобережної частини Середнього Подніпров'я більш пологі. Ближче до Дніпра - низовинні з широким розвитком терас, інколи заболочені із значним заляганням підґрунтових вод. Значний вплив на природні умови полтавського Середнього Подніпров'я мають ріки Сула, Псьол, Ворскла (їх завершальні течії), а також менші: Супій, Трубіж, Золотоношка, Чумак, десятки ставків, озер. Типовими ґрунтами краю є чорноземи: це опідзолені чорноземи та темнолесові ґрунти, сірі та ясносірі лесові, глибоко гумусні та лучні чорноземи. Земля характеризується високою родючістю. Значна частина Середнього Подніпров'я заліснена. Це, в основному, дубовоясеневі, дубовограбові гаї. Черкаський субір (сосна, дуб, клен, береза) - найпівденніша межа наддніпрянських хвойних лісів в Україні. В  Середньому  Подніпров'ї чимало джерел, озер, ставів. Тільки на Черкащині їх понад 650. Клімат має помірно-континентальний характер. Літо тут тепле й сухе, зима м'яка з частими відлигами. Середня температура січня мінус 6 градусів, липня - плюс 20 градусів Сума атмосферних опадів 430-520 мм за рік. З давніх-давен тут плодяться дикі свині, косулі, лосі, лисиці, зайці, борсуки, єноти, бобри, лісові куниці, білки. Багаті на рибу річки. Тут займаються землеробством (вирощують в основному пшеницю), і розведенням  худоби, побудовані гідроелектростанції, цукрові заводи.

УІ.Підсумки уроку.

Сьогодні на уроці я навчився…, дізнався…, зрозумів…

УІІ.Домашнє завдання. Опрацювати конспект уроку, повторити параграф 3, 12,13, 14, 17, 20,21, 23, 30, 31 в історичних атласах, історико – географічні регіони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема: Тема 1. Відлік часу в історії. Історія України на шкалі часу.

Очікувані результати: Учень/учениця:

•                   розуміє поняття ера, «період (епоха»), тисячоліття, століття; необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;
• уміє  побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

Тип уроку: комбінований урок

Базові терміни та поняття: ера, шкала часу, століття, тисячоліття, хронологічна послідовність, хронологічна таблиця.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

А) Усне фронтальне опитування:

1.Що таке епоха (період)?

2.Що ми називаєм  Первісним суспільством?

3.Що ми називаєм Античністю?

4.Що ми називаєм Середніми віками?

5.Що ми називаєм Новим часом?

6. Назвіть  хронологічні межі періодів європейської історії: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1. Робота над поняттям «ера»

Ера – літочислення, лічба років від певної події; новий період в розвитку, що починається визначною подією.

2. Укладання хронологічної таблиці

Хронологічна таблиця «Походи київських князів на Візантію»

Дата	Подія	Наслідки
860 рік	Похід Аскольда на Візантію	Укладання угоди, за якою Київське князівство було визнано як держава
907 р	Похід Олега на Візантію	Укладання торгівельної угоди
911 р.	Похід Олега на Візантію	Укладання торгівельної угоди
941 р	Похід Ігоря на Візантію	Для русичів закінчився невдало
944 р	Похід Ігоря на Візантію	Було підписано русько – візантійську угоду.

3.Завдання учням: позначте на шкалі часу походи київських князів на візантію.

У.Систематизація та узагальнення.                                                                                                                  1.Завдання учням:                                                                                                                                                                 - позначте на шкалі часу ІУ – ІІ тис. до н.е. – існувала Трипільська культура;                                                          - 1097 рік – Любецький з’їзд князів;                                                                                                                        -1187 рік – найдавніша згадка назви «Україна»;                                                                                              -1223 рік – битва на річці Калка;                                                                                                                                         - 1441 рік – створення Кримського  ханства.

 УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Позначити на шкалі часу 6 подій із історії України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 5 клас

Тема: Практична робота. Встановлення хронологічної послідовності подій, розв’язування історичних задач на обчислення часу.

Очікувані результати: Учень/учениця:

•                   розуміє поняття ера, «період (епоха»), тисячоліття, століття; необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;
• уміє  побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій; розв’язати історичну задачу на обчислення часу.

Тип уроку: комбінований урок

Базові терміни та поняття: ера, шкала часу, століття, тисячоліття, хронологічна послідовність, хронологічна таблиця.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

А) вчитель тільки перевіряє наявність письмового домашнього завдання в учнівських зошитах

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (фронтальна бесіда)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Опрацювання теми.

1.  Встановіть хронологічну послідовність подій на шкалі часу.

594 рік до н.е. – проведення реформ Солона

1805 рік – відкриття Харківського університету

1834 рік – заснування Київського університету

395 рік – Поділ Римської імперії на Східну та західну

490 р. до н.е. – битва при Марафоні

1772 рік – перший поділ Речі Посполитої

2. Розв’язування історичних задач

1.Цар Хаммурапі правив у Вавилоні в 1792 – 1750 роках до нашої ери. Скільки років тривало правління царя Хаммурапі?

2.399 році до н.е. помер відомий філософ Сократ. Скільки років пройшло від смерті Сократа  до сьогоднішніх днів?

3.В 1576 році була відкрита слов’яно – греко – латинська академія, в 1865 році – університет в Одесі? Скільки років відділяють ці події?

4.764 роки тому було короновано Данила галицького. Якого року сталася ця подія?

У.Систематизація та узагальнення.  

Самостійна робота в зошитах

Розв’яжіть історичні задачі

1.Пелопоннеська війна тривала з 431 року до н.е. – 404 рік до н.е. Скільки років тривала Пелопоннеська війна?

2.В 71 році до н.е. було розгромлено повстання рабів під проводом Спартака у Римі.  Скільки років тому це відбулося?

3.В  1489 році була перша писемна згадка в історичних джерелах про українських козаків, а в 1775 році було зруйновано Запорізьку Січ. Скільки років відділяють ці події? 

4.  307 років тому була прийнята Конституція Пилипа Орлика.  Якого року сталася ця подія?

5. Києво – Могилянському колегіуму (був заснований у 1632 році) статус академії було надано на 69 рік від заснування. Обчисліть, коли Києво – Могилянський колегіум отримав статус академії. 

6.Обчисліть скільки років минуло від скасування кріпосного права в Російській імперії 1861 році до сьогодення?                                                                                                

 УІ.Підсумки уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Параграфи 1-2 , конспекти в зошиті повторити.