Конструювання і моделювання одягу. Поясний виріб

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет дошкільної і технологічної освіти

Кафедра педагогіки та методики технологічної освіти

Реєстраційний № ____

«____» _______________ 2019 р.

КУРСОВА РОБОТА

з «Конструювання і моделювання одягу»

на тему: «Розробка моделЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ ДИТЯЧОГО ПОЯСНОГО ОДЯГУ»

Студентки ІV курсу групи ТОКМО-16

спеціальності 014.10 Середня освіта

(Трудове навчання та технології)

(Конструювання і моделювання одягу)

ступінь вищої освіти «бакалавр»

Крючкова Світлана Сергіївна

Керівник докт. пед. наук, доцент

Кучер Світлана Леонідівна

Оцінка:

Національна шкала_________

Шкала ECTS_____ Кількість балів________

    Члени комісії _________  ______________________

         (підпис)        (прізвище, ініціали)

_________  ______________________

   (підпис)        (прізвище, ініціали)

_________  ______________________

  (підпис)        (прізвище, ініціали)

Кривий Ріг - 2019

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

1.1. Технічне завдання.

1.2. Технічна пропозиція

1.3. Аналіз художнього образу моделей.

РОЗДІЛ 2. КОНСТРУКТИВНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

2.1. Обґрунтування оптимального конструктивного вирішення основної моделі проектованого виробу

2.2. Конструкторська розробка базової форми виробу

2.3. Моделювання конструкції у відповідності до ескізу, розробка лекал деталей основної моделі

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

3.1. Технологічна послідовність виготовлення виробу

3.2. Розкладка на тканині і специфікація деталей

РОЗДІЛ 4. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зі зростанням популярності індустрії дитячого одягу, все більше і більше дизайнерів почали присвячувати свою роботу виключно дизайну одягу для маленьких дітей і малюків. Супермаркети і магазини одягу стали заповнюватися оригінальними та яскравими предметами дитячого одягу, почали відкриватися магазини, що спеціалізуються на продажу дитячого одягу. Починаючи від костюмів маленьких хлопчиків і платтів з безліччю аксесуарів дівчаток до мультяшних костюмів і навіть костюмів супергероїв, сьогодні дитячий одяг створюється так, щоб повністю задовольняти потреби і бажання малюків. Для дитини одяг - це важлива, незамінна, найближча частина оточуючого світу. Відношення до одягу змінюється паралельно з розвитком дитини. Для малюка - це захист і перший досвід у пізнанні світу, в молодшому шкільному віці - надійний помічник і спосіб приєднання до світу дорослих, у підлітків - засіб самовираження, самоствердження і соціалізації.

Відомо, що дитячий одяг, як окремий вид, виділився наприкінці ХIХ століття і до останнього часу він не відчував на собі такого вплину моди, як одяг для дорослих.

Крім того, способи побудови конструкцій дитячого одягу відрізняються від відповідних способів для інших вікових груп, що пояснюється особливостями будови тіла дітей.

Головна тенденція дитячої моди останніх років – копіювання одягу для дорослих. Сьогодення характеризується новим підходом до проектування дитячого одягу. Все більше дизайнерів відкривають лінії дитячого одягу, адже стає модним коли батьки та дитина одягаються у одного і того ж дизайнера. Більш того, колекції одягу останніх років демонструють абсолютно однаковий одяг для дорослих та дітей, діти все частіше виглядають “клонами дорослих”.

З’явився навіть новий стиль Family style, який все частіше використовують для підкреслення родинних зв’язків. Вважається, що сучасній популярності цього стилю ми повинні завдячувати Мадонні, яка носила з дочкою однакові моделі одягу.

Таку тенденцію складно назвати цілком новою. Згадаємо мистецтво середньовіччя та картини, на яких зображені діти, одягнені так само, як дорослі (рис.1.1). Але ті діти виглядали як карлики, як дорослі із викривленими пропорціями тіла. Це пояснюється як  особливостями малюнка, так і практикою створення дитячого одягу, яка не враховувала особливості типології та психології дітей.

Сучасний дитячий одяг, навіть копіюючи дорослих, адаптується до дитини, чому сприяє напрацювання в галузі розмірної типології дітей.

Рис. 1.1 Эстеве-и-Маркес Агустин. “Герцогиня Осуна как покровительница Ордена благородных девиц и королева Мария-Луиза”

Паралельно з удосконаленням розмірної типології дітей продовжуються дослідження в галузі психології дитячої моди. Наприклад, намагаються дати відповідь на питання, чи наслідує дитяча мода дорослу, чи підкоряється власним правилам та тенденціям? Адже вважається, що саме дитячий одяг формує смак та відчуття стилю у дитини. Крім того, дитина в “дорослому” одягу завжди відчуває себе по-іншому, ніж в нарочито дитячих речах: у неї є індивідуальність, вона одразу стає особистістю, одмінною від інших дітей, а це дуже важливо для самовизначення в дитячому колективі.

Аналізуючи вищезгадані дослідження, нескладно прийти до висновків, що сучасний дитячий одяг знаходиться під впливом “дорослої” моди, але, базується на  особливостях дитячої психофізіології, що проявляється, перш  за все, в методиках конструювання.

Нині використовуються два види методик конструювання дитячого одягу. Перший – в яких не існує різниці між алгоритмом побудови креслення конструкцій одягу для дорослих і дітей.

Другий вид методик, наприклад, методика “М.Мюллер і син”, за якою спосіб побудови конструкції дитячого плечового одягу відрізняється від способу побудови конструкції жіночого плечового одягу за рахунок відсутності виточки на опуклість грудей та побудові талієвих виточок. Також має місце різний розрахунок підпорядкованих розмірних ознак.

У наш час вже вирішено питання практичного дитячого одягу. Сучасні технології дозволяють йому бути і практичним, і стильним. Комбінезони, сарафани і штани не тільки не обмежують рухів, але, завдяки аплікаціям, принтами, різнокаліберним кишеням і іншим дрібницям роблять одяг приємним і цікавим для дітей. Ми можемо вибрати нашим малюкам дитячий одяг до душі: від футболок, спідниць, топів і шортиків, до сорочок, светрів і навіть гірськолижних костюмів. Головне знати, що дитина одягнена якісно і безпечно.

Таким чином, здійснений мною літературно-інформаційний аналіз напрямів сучасної моди зумовив вибір теми курсової роботи «Проектування та виготовлення дитячого поясного одгу».

Об'єкт роботи - процес проектування та виготовлення дитячого поясного виробу з урахуванням перспективного напрямку розвитку моди.

Предмет дослідження - підбір конструктивно-технологічних методів, матеріалів, обладнання для виготовлення дитячого поясного виробу.

Мета роботи - вивчити послідовність розробки модельної конструкції  поясного дитячого одягу та його виготовлення, оцінка отриманих розгорток деталей одягу.

Згідно з предметом та метою визначено основні завдання роботи.

• проаналізувати літературно-інформаційні джерела, обґрунтувати актуальність теми «Дитячий поясний одяг»;
• з'ясувати сучасний стан розвитку легкої промисловості, індивідуальні або групові потреби населення у виробах даного асортименту та розробити технічне завдання на виготовлення дитячого поясного одягу;
• розробити моделі-аналоги дитячого поясного одягу з врахуванням останніх тенденцій перспективної моди;
• на основі художнього аналізу для подальшого проектування обрати і обґрунтувати серед моделей-аналогів виготовлення оптимального варіанту моделі дитячого поясного одягу;
• виконати конструкторську та технологічну розробку моделі дитячого поясного одягу;
• практично виготовити дитячий поясний виріб.

Для вирішення поставлених завдань застосовуються такі методи, які мають практичне значення.

- аналіз навчальної та технічної літератури, довідників;

- аналіз і синтез вироблених ідей з метою перетворення предметних, абстрактних, психологічних асоціацій, необхідних для виникнення або формування певного образу дитячого поясного виробу при розробці технічного завдання;

- порівняння, вимірювання, спостереження;

- ескізне моделювання, комп'ютерне моделювання, математичний аналіз.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

1. Технічне завдання.

1.1. Обгрунтування актуальності вигляду і призначення проектованої модельної конструкції  дитячого поясного одягу промислової колекції.

Моделювати одяг для дітей варто з великою відповідальністю, дотримуючись при цьому усіх вимог до нього. Дитячий одяг залежить від кліматичних умов, сезонності, гігієнічних властивостей тканини і матеріалів. Не залишається у стороні і питання моди.

Відомо, що з віком діти розвиваються не рівномірно, важливу роль грають пропорції, тобто відношення довжини тулуба, рук, ніг і голови. Це співвідношення оприділяє характерні особливості віку дитини і слугує вирішальним фактором в оприділенні образної побудови і конструктивних особливостей дитячого одягу. Одяг для кожної вікової групи має свою характеристику, в якій об'єднані соціальна роль дитини, вікові психологічні особливості, соціальне оточення, в якому росте та виховується дитина, а також об'єктивні особливості тіло будови.

Обираючи одяг для малюка, ми все більшу увагу приділяємо тому, щоб він був гарним та зручним, і давав, не лише тепло, а і естетичне задоволення, та радував око.

Безсумнівно, що за допомогою одягу, виготовленого з врахуванням потребностей дитини, можна зробити дитячий світ більш світлим, радісним, яскравим і гармонічним. Це дуже важливо, оскільки враження від дитячих років - найсильніші та найглибші. Вони залишаються на все життя.

Комплект - це сукупність предметів одягу, які становлять одне ціле і, в той же час, допускають взаємозаміну без порушення гармонії. Предмети одягу в комплекті, як правило, зв'язані єдністю силуету, пропорціями, колірними поєднаннями, обробкою. Вироби в комплекті поєднані між собою (плаття і пальто, штани та куртка, спідниця та піджак, сарафан і блуза, напівкомбінезон та сорочка), але не підлеглі один одному. Заміна одного виробу іншим повинна бути рівною по художньому оформленні і силуету.

Дитячий поясний одяг для дівчинки молодшого шкільного віку повинен бути зручним, з легких тканин, щоб його можна було одягнути на прогулянку у жарку літню пору, поїздки до бабусі чи походу в зоопарк, цирк, на масове святкування якогось заходу. У 7-8 років діти рухливі, їм все цікаво, вони люблять бігати та гратися, тому оздоблюючи елементи одягу не повинні заважати дитині, силует вільний, тканина відповідати ряду санітарно-гігієнічних вимог.

1.2. Технічна пропозиція.

Відповідно призначення, мною були розроблені вимоги до проектування дитячого поясного одягу – спортивних лосин (таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1. Вимоги до ідеального дитячого поясного одягу

Виходячи з призначення проектованого виробу, конструкція дитячого поясного одягу повинна вирізнятися оригінальністю, складністю крою або моделювання. Можна використовувати різноманітні фігурні кокетки, рюші, волани, декоративні елементи оздоблення, кишеньки. Особливо ефективно виглядають на таких виробах ґудзички, пайєтки, бісер. Застібку на дитячому одязі можна робити на ґудзичках на спинці, переді.

Найбільш відповідним силуетом лосини - завужені. Даний силует не обтяжує конструкцію виробу, не заважає вільно рухатись та актуальний для дітей молодшого шкільного віку.

1.3. Аналіз художнього образу моделей.

Оскільки я користуватимусь методом ідеального варіанту, то мені необхідно підібрати моделі-аналоги для їх подальшого аналізу та вибору ідеального варіанту. Моделі-аналоги підбираються на основі творчого пошуку форм, крою, силуету та оздоблення відповідно до технічного завдання.

Відповідно до технічного завдання, були розроблені ескізи і складений еталонний ряд моделей-аналогів дитячого поясного виробу.

Модель №1

Лосини спортивні.

Лосини вироблені з бавовнянної тканини сірого кольору, на поясі використовується яскравий помаранчевий пасок и вигляді шнурка. Оброблені внутрішніми швами. Декоровані знизу штанів яскравим малюнком у вигляді зайчика. Низ штанів манжетного типу.

Призначений для дівчинки молодшого  віку (2-5років).

Модель №2

Лосини-брюки

Завужені штани, чорного кольору в краплинку золотого та срібного кольору, різного розміру. Тканина бавовняна, цупка з додаванням еластану, на теплій підкладці.              Класичний крій, пояс на гумці.

Призначений для дівчинки молодшого шкільного віку.

Модель №3

Юбка-лосини

Лосини у білий горошок, різних кольорів. Укоплектованний з юбкою, яку настрочили зверху лосин, дуже оригінальні. Виконані із трикотажної тканини. Довжина до кісточки.

Комплект призначений для дівчинки молодшого дошкільного віку та шкільного віку.

Модель №4

Дитяча спідниця

 Дитяча спідниця вироблена з трикотажної тканини, на трикотажній широкій резинці. Спідниця коротка в складку, не використовуються обрамлення та застібки. Призначена для дівчат шкільного віку.

Вимоги до моделей-аналогів дитячого літнього комплекту наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2

 Вимоги до моделей-аналогів дитячого літнього комплекту

Дитячий одяг виконується із різних матеріалів, які повинні відповідати ряду гігієнічним та естетичним вимог: мати мінімальну масу, бути приємними на дотик, мати світлий, м'який колорит, не мати шкідливого впливу на організм дитини. Малюнки на тканині, призначеній для виготовлення дитячого одягу, повинні бути простими та ясними.

РОЗДІЛ 2. КОНСТРУКТИВНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

2.1. Обґрунтування оптимального конструктивного вирішення основної моделі проектованого виробу

Застосувавши метод ідеального варіанту та проаналізувавши всі моделі-аналоги за такими критеріями, як відповідність дитячому одягу, зручність, економічна доцільність, відповідність матеріалів та конструкції виробу його призначенню, простота виготовлення, можливість поєднання з іншими виробами інших стилів, практичність, оригінальність зовнішнього вигляду, ми дійшли висновку, що всі подані вище моделі-аналоги відповідають певному ряду вимог, є неповторними, їх можна сміливо використовувати для пошиття та подальшого використання. Але для розробки ми виберемо модель №3, яка згідно висунутих критеріїв є найбільш ідеальною та доцільною.

Дитячий поясний виріб складається із спідниці та лосин. Лосини прямого силуету, завужені, виготовлені з трикотажного полотна. Верх лосин оброблений швом у підгин з еластичною тасьмою, низ - швом у підгин з відкритим обметаним зрізом.  Лосини в складку, оброблені обшивкою, низ спідниці оброблений швом у підгин з закритим зрізом. Довжина спідниці - до лінії стегна.

Поясний одяг виготовляється на стандартну дитячу фігуру, розміром 34.

2.2. Конструкторська розробка базової форми виробу

Головною умовою хорошої посадки виробу на фігурі людини є точний крій, який виконується за виготовленими лекалами. Щоб побудувати креслення і підготувати лекала необхідно знати розмірні ознаки тіла людини. Розраховують за формулами по розрахунково-графічній методиці положення точок, розміри конструктивних ліній та будують креслення.

Для побудови креслення основи дитячого одягу - поясного виробу - лосин, необхідні наступні вихідні дані, які наведені в таблиці 2.1.

Таблиця2.1. Запис мірок

Для забезпечення достатньої вільності дихання та рухів людини, для регулювання теплообміну в одязі необхідно створювати повітряний прошарок, який забезпечується прибавками до ділянок конструкції та прибавками на вільне прилягання.

Прибавки на вільне прилягання та прибавки до ділянок конструкції наведені в таблицях 2.2

Таблиця 2.2. Прибавки на вільне прилягання

2.3. Моделювання конструкції у відповідності до ескізу, розробка лекал деталей основної моделі

Конструювання одягу - один із найважливіших етапів виготовлення одягу. Від правильності розроблення конструкції залежить зовнішній вигляд виробу на фігурі людини.

Сукупність ліній та розрахункових формул, що є загальними для всіх видів кроїв, називають базовою основою конструкцій швейних виробів.

Побудова креслень базової основи конструкцій складається з таких етапів:

1. Визначення вихідних даних, тобто визначення вимірів фігури і величини прибавок;

2. Виконання розрахунків за формулами;

3. Побудова базисної сітки виробу (креслення);

4. Побудова контурних ліній зрізів;

5. Перевірка якості виконання креслення.

Послідовність побудови креслень лекал дитячого поясного виробу.

Побудова креслення конструкції подана в додатку А,

Після закінчення побудови базових конструкцій необхідно перевірити правильність виконання креслень

Моделювання дитячого поясного одягу.

Для пошиття дитячого поясного одягу, згідно обраного ескізу, необхідно провести моделювання на базовій конструкції.

Технічним моделюванням називають процес розробки нових фасонів одягу за малюнками художників, модельєрів.

Технічне моделювання складається з декількох етапів:

1. Вивчення зовнішнього вигляду моделі;

2. Вивчення властивостей матеріалу для даної моделі;

3. Вибору базових лекал;

4. Нанесення на креслень фасонних ліній.

Конструктивне моделювання - це спосіб одержання креслень деталей конкретної моделі на базі основної схеми креслення шляхом її трансформації.

Моделювання дитячого поясного одягу на основі базової конструкції полягає в наступному:

Моделювання лосин складається з таких етапів:

Моделювання передньої половинки:

1. Намітити лінію завуження штанів: від точки Н₁ відкласти 3 см та поставити точку Н₁^/, від точки Н₂ відкласти 3 см та поставити точку Н₂^/

2. З'єднати отримані точки з точкою К₁ та К₂ відповідно

3. Від лінії стегон відкласти бажану довжину лосин - 55 см

4. Відрізати по намічених лініях

5. Обрізати штани по наміченій лінії;

Моделювання дитячих лосин подано в додатку Б.

Розробка лекал деталей дитячого поясного виробу

Розкрій деталей одягу з матеріалів виконують по лекалам, які виготовляють на основі креслення конструкції виробу. В швейній промисловості розрізняють такі види лекал: робочі та допоміжні.

На кожному лекалі вказують: назву виробу, назву деталі, розмір і ріст, кількість деталей, лінію напрямку нитки основи на тканині.

Для більшої точності з'єднуючих деталей виробу в процесі виготовлення по зрізам лекал ставлять контрольні знаки (надсічки). Зразки лекал подані у додатку В.

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

3.1. Технологічна послідовність виготовлення виробу

Характеристика і розрахунок матеріалів для пошиття дитячого поясного одягу.

Підбір матеріалів здійснюється з урахуванням санітарно-гігієнічних та естетичних вимог до одягу. Зовнішній вигляд та властивості тканини визначаються, перш за все, сировиною, з якої вона виготовлена, способом виготовленням та вмістом тих чи інших волокон. Вибір виду тканини залежить від призначення одягу, віку, конструкції виробів.

Для пошиття дитячого поясного одягу ми обрали батист білого кольору із рослинним малюнком та трикотажне полотно - біла, світлофіолетова та фіолетова смужки.

Бавовняні тканини відрізняються високою гігієнічністю, добре перуться, прасуються, достатньо міцні і красиві, дуже різні за зовнішнім виглядом - від тонких і ніжних (маркізет, батист) до щільних і міцних (джинс, брезент). Випускаються як з чистої бавовни, так і в суміші з іншими натуральними та штучними волокнами.

Трикотаж - це в'язане полотно з однієї або декількох ниток. Трикотаж - це переплетення ниток з утворенням петель на в'язальних машинах різних типів. При виготовленні виробів з трикотажного полотна необхідно враховувати деякі його особливості. Так, трикотаж дуже розтягується, на відміну від інших тканин, причому він тягнеться практично у всіх напрямках (тоді як інші тканини добре розтягуються тільки під кутом 45 °). Цю особливість слід враховувати, визначаючи величину припусків на свободу облягання.

Для дублювання окремих деталей ми обрали флізелін, який виготовлений з бавовни та капрону, має добру пластичність при волого - тепловій обробці та стійкість наданої їй форми. Також флізелін володіє такими властивостями, як міцність, мало розтяжність, жорсткість. Клейове покриття забезпечує якісне з'єднання деталей та достатню повітропроникність. Флізелін використовується для дублювання обшивки горловини блузки. Характеристика матеріалів для дублювання наведені у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Характеристика матеріалів для дублювання

Проведемо розрахунок матеріалів для пошиття дитячого поясного виробу (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2. Розрахунок матеріалів для пошиття дитячого поясного одягу

Характеристика ниток

Швейні нитки - основний вид матеріалу для з'єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. Нитки бувають наступних видів: натуральними або синтетичними; суворими, глянцевими або матовими. Всі моделі ниток мають номер.

Швейні нитки повинні задовольняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, бути добре профарбованими або мати достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання зовнішнього виду та якості виробів необхідно, щоб нитки за показниками міцності та розтяжності відповідали властивостям основного матеріалу.

У процесі утворення стібків нитки повинні вільно лягати на тканину, не розкручуватися і не створювати сукрутин.

Синтетичні швейні нитки значно рівніші, тобто мають рівномірну товщину по всій довжині, що добре видно при сильному збільшенні. Це важливий фактор для утворення рівно затягнутою і гладкої строчки, особливо при обметуванні тканини оверлоком.

Хороша еластичність, розтяжність нитки дозволяє якісно шити вироби на швейній машині з сильно розтяжних трикотажних тканин. Часом саме низька якість нитки є причиною пропусків, обриву нитки та інших дефектів.

При пошитті дитячого літнього комплекту ми використовували поліестерові нитки білого кольору, характеристика яких приведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Характеристика ниток

Характеристика фурнітури

Асортимент матеріалів для оздоблення одягу дуже різноманітний: стрічки, тасьма, шнури, мереживо, гіпюр, шитво, бісер, стеклярус, блискітки (пайєтки). Для оздоблення виробу можуть використовуватися тканини, які відрізняються від основного матеріалу фактурою, кольором та забарвленням, оздобленням; трикотажні полотна, штучну та натуральну шкіру, замшу, металеві та металізовані нитки.

Сьогодні основною функцією, яку виконують ґудзики, є утилітарна - ґудзики потрібні, в першу чергу, для з'єднання (застібання) частин одягу. Отже, ґудзик має бути надійним і зручним. Але крім цього, ґудзики виконують ще й декоративну функцію - вони прикрашають одяг, і, навіть, можуть відігравати провідну роль в стилістичному ансамблі.

Сучасні ґудзики виготовляють з різних матеріалів: дерева, металу, шкіри, скла, кістки, каменів, черепашок, порцеляни та ін. Але, починаючи з 1930-х років, найбільше поширення отримали пластмасові ґудзики. Популярність ґудзиків, виготовлених з різних пластмас, не випадкова - такого роду швейна фурнітура характеризується привабливим зовнішнім виглядом і достатньою міцністю, та й коштують вони, при цьому, недорого. Дитячі ґудзики виготовляють з пластику, пофарбованого в масі, вони не втрачають забарвлення в процесі носіння та прання. (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5. Характеристика фурнітури

Отже, підібрана фурнітура є безпечною для дитини. Характеристика ґудзиків відповідає вимогам.

Розкладка, припуски та розкрій дитячого поясного одягу

Майже всі тканини мають властивість давати усадку. Тому перед розкроюванням тканину потрібно декатирувати. Декатирування - волого-теплова обробка тканини для попереднього її зсідання. Натуральні тканини схильні до зсідання по довжині і по ширині. Тому, щоб попередити деформацію одягу від вологи під час носіння чи прання, тканину зволожують через розпилювач або звичайним сприскуванням, потім загортають її у простирадло, залишаючи на 6-8 годин, після чого прасують з вивороту в поздовжньому напрямі не дуже гарячою праскою.

Після декатирування тканину треба перевірити її якість. Якщо на тканині є будь-які дефекти, плями або фабричний брак, то ці місця слід відмітити крейдою або ниткою, щоб при розкладці лекал дефекти не потрапили на видні місця деталей.

Тканину настилаємо в згин лицьовим боком всередину по довжині при симетричних деталях викрійок, а деталі розкладаємо вздовж згину тканини.

Деталі викрійки розкладаємо на тканині для правильного і економного розкрою.

Перед розкладкою на деталях виробу намічаємо напрям поздовжньої нитки, враховуючи при цьому рисунок тканини, відтінок і напрям ворсу, якщо він є. Спочатку розкладаємо великі деталі викрійок, а між ними - малі, дотримуючись напряму основної нитки. Після цього викрійки приколюємо до тканини булавками і обводимо крейдою контури деталей. Другою крейдяною лінією показуємо припуски на шви і обробку деталей.

Припуски на шви і обробку

По бокових лінях……………………………………………………….2 см;

По лінії середнього шва………………………………………………..2 см;

По лінії низу виробу……………………………………………………4 см;

По проймі…..……………………………………………………………1 см.

Після обведення деталей викрійок знімаємо булавки і приступаємо до викроювання деталей крою виробу по другій лінії, якою намітили припуски.(Таблиця 3.6.)

Таблиця 3.6 Специфікація деталей крою

Провівши розкроювання деталей, можна сказати, що даний етап є одним з найважливіших, оскільки від нього залежить якість та зовнішній вигляд виробу.

Вибір обладнання для пошиття дитячого літнього комплекту

Технологічна обробка швейного виробу характеризується прогресивністю методів обробки окремих вузлів, ефективністю використання обладнання під час пошиття виробу.

Вибір обладнання необхідно здійснювати у відповідності з його призначенням та властивостями матеріалів.

Обладнання розрізняють по виду виробництва та призначенням: обладнання підготовчо-розкрійного виробництва, пошивне обладнання і обладнання для волого-теплової обробки виробів. Найпоширенішим обладнанням в швейному виробництві є швейні машини. Це обладнання, призначене для з'єднання і обробки деталей виробів і в якості основного інструмента для виконання операцій в ньому виступає голка.

За технологічною класифікацією швейні машини розрізняють:

1. За типом стібка;

2. За видом строчки;

3. За кількістю ниток в строчці;

4. За видом оброблених матеріалів;

5. За товщиною оброблювальних матеріалів .

За призначенням спеціалізації машини поділяються на:

1. Універсальні машини - машини створені для виконання широкого перерахунку технологічних операцій (наприклад машини універсальні типу JANOME 4198/423S застосовуються для виконання зшивних операцій однолінійною строчкою).

2. Спеціальні машини (наприклад, «Jaguar-770 D» для обметування краю тканини)

Таблиця 3.7 Характеристика швейного обладнання

В якості робочих органів, які безпосередньо взаємодіють з виробами, використовуються різні по масі праски з електричним і паровим обігрівом, з пропарюванням і без пропарювання.

Загальні вимоги, які вимагаються від прасок це: невелика маса, наявність регуляторів температури і електромагнітних парових клапанів, зручність користування органами управління, які задають режими ВТО. Крім того, в конструкції прасок мають бути передбачені пристрої, які оберігають руки оператора від опіків паром і засоби, які попереджають обпалювання тканини (Таблиця 3.7).

Таблиця 3.7 Характеристика обладнання ВТО

Отже, для виготовлення дитячого літнього комплекту ми використали побутову швейну машину JANOME 4198/423S, оверлок JAGUAR770D, електропраску Braun парову.

3.2. Розкладка на тканині і специфікація деталей

Характеристика основних способів та режимів з'єднання деталей дитячого поясного одягу. Ниткове з'єднання

Якого б призначення і якої конструкції не була б машина, вона виконує один із типів машинних стібків. Стібок - це закінчений цикл переплетення ниток на поверхні тканини між двома проколами тканини голкою. Ряд повторювальних стібків являє собою строчку, а з'єднання двох або кількох деталей, за допомогою однієї або кількох строчок називається швом. Всі типи стібків, як машинні, так і ручні, поділені на сім класів (ГОСТ 1207-88).

Для пошиття ми використовуватимемо ниткові з'єднання, які подані в таблиці 3.2.1

Таблиця 3.2.1. Режими виконання ниткових з'єднань

Режими волого-теплової обробки

Режим волого-теплової обробки впливає на якість та товарний вигляд швейних виробів. При виборі цих режимів необхідно врахувати вид виробу, структуру та сировинний склад матеріалу.

В процесі виготовлення швейних виробів широко використовується волого-теплова обробка, до якої відносяться: розпрасування і запрасування різних швів, загин країв деталей; видалення заминів і пом`ятості деталей виробів; пропарювання виробів для зняття ласів (блиску), остаточної деформації, отриманої при зборі деталей у виріб.

Волого-теплова обробка - елемент технологічного процесу виготовлення швейного виробу; її використовують як кінцевий етап обробки виробу для отримання товарного вигляду.

Якісь волого-теплової обробки деталі або виробу суттєво залежить від правильного підбору режимів обробки. При волого-тепловій обробці можливо регулювати температуру нагріву тканини, ступінь її вологості, посилення тиску і тривалість обробки тканини (Таблиця 3.2.2)

Таблиця 3.2.2. Режим волого-теплової обробки

Таблиця 3.2.3. Характеристика швів

Таблиця 3.2.4. Режими клейових з'єднань

Технологічна послідовність виготовлення дитячого поясного одягу

Після розкроювання виріб необхідно підготувати до першої примірки. Під час проведення примірки уточнюється посадка виробу на фігурі та усуваються дефекти, після чого виріб дошивають та виконують остаточну волого-теплову обробку. У тому випадку якщо виріб має складний крій або багато елементів крою, в процесі пошиття проводять другу примірку.

Технологічна послідовність виготовлення лосин подана у таблиці 3.2.5

Таблиця 3.2.5. Технологічна послідовність виготовлення лосин

РОЗДІЛ 4. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Первинні креслення деталей конструкцій можуть бути отримані за методичними рекомендаціями різних авторів. Побудова первинних креслень деталей конструкцій за методичними рекомендаціями (методиками конструювання) відносяться до розрахунково–графічного (розрахунково–аналітичного) методу конструювання одягу, що є найбільш поширеним методом конструювання базових і типових конструкцій. Як відомо, розрахунково–графічний метод конструювання одягу являє собою опис послідовності побудови креслення деталей конструкції у текстовій або табличній формі, містить розрахункові формули для визначення величин конструктивних відрізків або розташування на кресленні конструктивних точок, опис графічних прийомів, які застосовуються при побудові креслення, а також схему креслення деталей у зменшеному масштабі з позначенням усіх конструктивних точок і відрізків.

Дефекти одягу виникають з різних причин та пов’язані перш за все з відсутністю достатньої інформації про форму та розміри тіла людини, яка використовується при побудові розгорток деталей одягу.

Вся сукупність дефектів одягу поділена на три групи та надана у вигляді класифікації (рисунок 4.1)

Конструктивні дефекти виникають з причин невідповідності розмірів і форми одягу розмірам і формі тіла людини. Вони пов’язані з тим, що розмірні ознаки, які використовуються при побудові розгорток деталей конструкцій, не характеризують форму тіла на відповідних ділянках. Також конструктивні дефекти виникають в результаті неправильно визначених прибавок на вільне облягання, розхилів виточок та місць їх розташування. Конструктивні дефекти поділені на шість підгруп (рисунок 4.1). Вони проявляються у вигляді горизонтальних, вертикальних, діагональних складок, кутових заломів, балансових порушень та дефектів динамічної невідповідності.

Технологічні  дефекти  виникають з причин відхилення від контурних ліній лекал при розкроюванні деталей виробів; невідповідності суміжних зрізів деталей за довжиною та формою в результаті чого виникає додаткове

 розтягування або посадка матеріалу, зміщення монтажних позначок  при їх нанесенні на деталі крою або при з’єднанні деталей; порушення спряження зрізів деталей; порушення ширини швів при з’єднанні деталей; викривлення країв; невідповідності розмірів дублюючої прокладки, підкладки розмірам деталей верху, їх перекосів; порушення режимів волого–теплової обробки (ВТО) деталей та виробу в цілому.

Рисунок 5.1 – Класифікація дефектів одягу

Технологічні та конструктивні дефекти одягу часто пов’язані між собою, а також можуть бути викликані ще й тим, що не були враховані властивості матеріалів при розробці конструкцій.

У процесі примірок макету (виробу) рекомендується усувати дефекти конструктивним способом, як найбільш ефективним,  а не за рахунок використання ВТО, оскільки, по-перше, ВТО – трудомісткий процес, по-друге, дефект, усунутий з використанням ВТО, може з’явитись знову в результаті експлуатації виробу.

Дефекти моделювання виникають в одязі в результаті неправильного застосування прийомів конструктивного моделювання до деталей вихідної конструкції (базової, типової конструкції або базової моделі), при цьому вихідна конструкція має якісну посадку.

Для виявлення дефектів виріб має бути надягнутий на фігуру відповідного розміру, але деякі технологічні дефекти можна розпізнати і без надягання виробу на фігуру.

Для усунення дефекту необхідно: розпізнати дефект, визначити причини його виникнення, визначити спосіб його усунення.

ВИСНОВКИ

Здійснений мною аналіз літературно-інформаційних джерел зумовив вибір теми курсової роботи - «Розробка моделЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ ДИТЯЧОГО ПОЯСНОГО ОДЯГУ». На основі проаналізованої літератури та отриманих знань мені вдалося обґрунтувати актуальність обраної теми, визначити предмет, об'єкт та завдання роботи.

У першому розділі розробили технічне завдання на проектування дитячого поясного виробу - висунули вимоги до конструкції виробу, матеріалів

В другому розділі курсової роботи ми розробили технічну пропозицію на проектування дитячого поясного виробу, підібрали та проаналізували моделі-аналоги виробу, проаналізували художнє оформлення моделей-аналогів та зробили висновки до технічної пропозиції дитячого поясного виробу. Таким чином, ми, використовуючи метод ідеальності, обрали найкращий та найдоцільніший варіант дитячого поясного виробу.

Третій розділ передбачав конструкторську розробку моделі дитячого літнього поясного виробу: технічний опис проектованого виробу, визначення вихідних даних для побудови креслення основи конструкції дитячих штанів та спідниці, побудова креслення основи базової конструкції, перевірка розроблених креслень конструкції, моделювання та розробка лекал деталей дитячого поясного виробу. Технологічна розробка моделі дитячого поясного виробу. В даному розділі нами було охарактеризовано та розраховано кількість матеріалів для пошиття дитячого поясного виробу, виконана розкладка лекал, припуски та розкрій виробу, виконана специфікація деталей крою, підібрано обладнання для пошиття дитячого поясного виробу, охарактеризовано основні способи та режими з'єднання деталей виробу та описана технологічна послідовність виготовлення дитячого поясного виробу.

В ході виконання курсової роботи було закріплено і поглиблено знання, отримані при вивченні спеціальних дисциплін, саме з «Конструювання і моделювання одягу». Отже, було досягнуто його основної мети і завдання, а саме вирішення основних питань проектування нових зразків одягу і розробка конструкторської документації на проектовану модель.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Берднік Т.О. Моделювання та дизайн одягу / Т.О. Берднік. - К.: Вища школа, 1992. - 207с.

2. Борецька Є. Я. Малюга П.М. Технологія виготовлення легкого

3. Борецька Є.Я. Моделі одягу / Є.Я. Борецька, М.М. Борецький., А.П. Пухальська. - Львів: «Світ», 2000. - 340с.

4. Борецька Є.Я. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу / Э. Я. Борецька, П.М. Малюга. - К.: Вища школа, 1992. - 367с.

5. Борецька Є.Я.Моделі одягу / Є.Я. Борецька, М.М. Борецький, А.П. Пухальська. - Львів: «Світ», 2000. - 340 с.

6. Головніна М.В. Сучасне оздоблення одягу / М.В. Головіна - К.: Техніка, 1996. - 290с.

7. Державний стандарт професійно-технічної освіти. Професія - Кравець. Кваліфікація - 2, 3, 4, 5, 6-й розряди. - Київ: Видання офіційне, 2008. - 112с.

8. Егорова Р.И. Учись шить: Кн. Для учахшися серед. шк. Возраста / Р.И. Егорова. - [2-е изд.]. - М.: Просвещение, 1989. - 160с.

9. жіночого та дитячого одягу/ Є.Я. Борецька, П.М. Малюга. - К.: Вища школа, 1992. - 367с.

10. Козлова Т.В. Основы моделирования и художественного оформления одежды / Т.В. Козлова, Л.Б. Рытвинская, З.Н. Тимонова. - М.: Легкая индустрия, 1979. - 248с.

11. Колгіна І.І. Комплекти дитячого одягу/ І.І. Колгіна. - М.: Легпромиздат, 1988. - 168 с.

12. Конфекціювання матеріалів для одягу: навч. посіб. / Н.П.Супрун, Л.В. Орленко, Е.П. Дрегуляс, Т.О. Волинець. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: Знання, 2008. - 246 с.

13. Пекельна В.С. Проектна діяльність у технологічній освіті:Монографія / В.С. Пекельна [та ін.]. - Кривий Ріг: СПД Залозний В.В., 2012. - 320с.

14. Положення про курсову роботу з Конструювання,моделювання та технології обробки одягу/ О.В. Козак, О.Д. Літковець. -.Рівне:.РДГУ.-2011. - 60с.

15. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання 5 - 9 класи. - Київ, 2012. - 70 с.

16. Програма з трудового навчання для загальноосвіт. навч. Закл. 5 - 9 кл. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. - Київ, 2012.- 70с.

17. Пухальська А.П. Конструювання одягу: [Практ. посіб] / А.П. Пухальська, Р.П. Павловський, Є. Я. Борецька. - К.: Вища шк., 2009. - 207с.:іл.

18. Радкевич В.О. Матеріалознавство швейного виробництва: Лабораторно-практичні роботи/ В.О.Радкевич. - К.: Вища шк., 1995. - 96с.

19. Радкевич В.О. Моделювання одягу: Підручник / В.О. Радкевич. - К.: Вікторія, 2000. - 352с.

20. Радченко И.А. Основы конструирования женской одежды: учеб. Пособие для нач. проф. образования / И.А. Радченко. - М.: «Академия», 2006. - 304с.

21. Рейбах Л.Б. Оборудование швейного производства / Л.Б. Рейбах. - М.: Легпромиздат, 1988. - 288с.

22. Силаєва М.А. Пошив изделий по индивидуальным заказам: учеб. для нач. проф. Образования./ М.А. Силаева. - М.: ИРПО: Издательский центр «Академия», 2002. - 258 с.

23. Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення. ДСТУ 2162-93.- К.: Держстандарт України, 1994. - 23с.

Додаток А