Консультація "Усмішка - це наше здоров'я"

Людині з моменту народження притаманна здатність радіти і веселитися. Новонароджений вчиться сміятися, копіюючи міміку матері. Через півтора-два місяці він вже здатний відповідати на її посмішку, а незабаром починає посміхатися самостійно, викликаючи загальне захоплення і розчулення. Вже у такому ранньому віці психофізіології диктує маленькому чоловічкові, що усмішка – це спосіб подобатися і полегшувати комунікацію, а значить доступний і ефективний механізм виживання.

Почуття гумору – здатність дотепно і адекватно до моменту пожартувати – приходить пізніше. І хоча в деякій мірі це може бути успадкованою здатністю, але важливе значення має бажання навчатися даній майстерності.

Повертаючись до маленьких дітей, хочеться відзначити, що дитина до 5 років сміється і посміхається до 300 разів на добу. З віком, на жаль, ми втрачаємо цю здатність і кількість посмішок знижується до максимум 15 в день. І це незважаючи на те, що на відміну від малюка, який лише емоційно відчуває те, що посмішка і сміх – не одна тільки можливість вижити, але і місток в благополучне, щасливе, повне відкриттів життя, доросла людина може ще й усвідомлювати це на рівні інтелекту.

Дійсно, в наших пострадянських країнах багато понурих і не усміхнених осіб, і не тільки тому, що у нас життя складніше і гірше, ніж в інших країнах. Просто у нас не прийнято посміхатися незнайомим людям, в нас живе недовіра до сторонніх.

Чого варті наші неусмішливі приказки: «Гіркоти серця не підсолодити посмішкою», «Іноді і в посмішці ховається отрута». А тепер відчуйте різницю – наприклад, японське прислів'я говорить: «Найсильніший той, хто посміхається».

Китайці впевнені: «Сердитий кулак не б'є по усміхненим обличчям».

Афоризми: «Ніколи не переставай посміхатися, навіть коли тобі сумно: хтось може закохатися в твою посмішку». (Габріель Гарсіа Маркес). «Я зрозумів, у чому ваша біда. Ви занадто серйозні. Всі дурниці на землі здійснювалися саме з цим виразом обличчя ... Посміхайтеся, панове ... Посміхайтеся ... » («Той самий Мюнхгаузен»). «Усмішка – це крива, яка випрямляє все». ( Філліс Диллер ). «Усмішка – сонце. Вона проганяє з людського обличчя зиму». (Віктор Гюго).

Дійсно, посмішка для наших співвітчизників не має такого ж значення, як для американців, англійців, японців чи німців. Ми не звикли, як більшість народів Заходу і Сходу, посміхатися на знак ввічливості. Ще Максим Горький писав, що в американців насамперед на обличчі бачиш зуби. Наприклад, в Америці дівчата – менеджери великих універмагів стоять біля входу на ескалатор і, кланяючись, посміхаються кожному покупцеві, який сходить на сходинку. Посмішка в сфері сервісу та обслуговування в країнах Сходу і Заходу демонструє ввічливість. Усміхнену продавщицю в нашій країні не зрозуміють, посмішка в нашому спілкуванні повинна бути доречною і адресується вона в основному знайомим. Посміхаємося ми в основному тільки тоді, коли нам смішно, а посмішка з ввічливості нас насторожує і може навіть викликати серйозне занепокоєння. Наприклад, якщо нам усміхнеться колега, якого ми недолюблюємо, то відразу в голові виникає думка: що це він так радіє? Причина посмішки нашої людини повинна бути зрозумілою оточуючим. Без причини сміятися у нас не прийнято, всім нам з дитинства вселяли, що «сміх без причини – ознака дурості». Якщо усмішці малюка батьки ще радіють, то постійно усміхнена

дитина дошкільного віку викликає у них вже деяке занепокоєння. Посмішку без видимої причини ми сприймаємо мало не як явна ознака слабоумства. Тому з віком втрачаємо здатність відкрито і щиро посміхатися просто так.

Це у них, в Америці, в деяких готелях висить оголошення: «Якщо наш оператор вам не посміхнувся, повідомте про це швейцару, він видасть вам долар».

У нас же ніколи не посміхаються незнайомим людям з метою зробити їм приємно і підняти настрій. На жаль, такого функціонального значення в нашій посмішки немає. На заклик «посміхайтеся частіше!» Зазвичай багато наших співвітчизників запитують: «А чому ж посміхатися? Зарплата маленька, вдома і на роботі одні проблеми, а тут ще й зі здоров'ям проблеми». Ми сприймаємо посмішку як відображення свого самопочуття, добробуту і настрою, а не як спосіб підтримки спілкування і підбадьорювання співрозмовника. Відсутність настрою неодмінно супроводжується у нас похмурим і стурбованим виглядом.

Вплив сміху на наше життя настільки велике і різноманітне, що вивчається спеціальною наукою –

гелотологія, яка з’явилася в 70 -х роках 20 століття. Її засновник – Норман Казінс, увійшов в історію як        "людина, якій вдалося розсмішити смерть". Він страждав від рідкісної хвороби суглобів - колагенозу. Коли у лікуючих Казінса лікарів опустилися руки він вирішив взятися за власне зцілення сам. Закрившись в кімнаті, годинами дивився комедії.

Результат приголомшив медиків: вже через тиждень у Казінса зникли болі, через місяць він почав рухатися, а через два вийшов на роботу.

І з тих пір в США та країнах Європи активно вивчають вплив сміху на здоров'я людини. Там нараховують сотні фахівців зі сміхотерапії, працюють Центри сміху.

Люди відвідують їх як фітнес-клуби, оскільки поліпшити настрій під час групових сеансів сміху легше і результат триває довше.

В даний час існує декілька напрямків у сміхотерапії. Одне з них – це виконання спеціальних вправ під керівництвом сміхотерапевтів або спеціаліста в області тілесно-орієнтованої психотерапії.

Друге – це, так звана, йога сміху або хасья-йога, що включає в себе розтяжки і асани в поєднанні з спеціальними вправами. Особливо ефективним вважають спонтанний сміх, коли «сміється» буквально все тіло людини від маківки до п'ят.

І третій напрямок в сміхотерапії придумано доктором Патчем Адамсом. Йдеться про роботу в медичних клініках клоунів, які досконало володіють мистецтвом клоунади і пантоміми. Сенс їх присутності в медичних установах полягає в тому, щоб вивести пацієнта із зони драматичного сприйняття того, що відбувається, знизити гостроту бажання засуджувати й оцінювати як себе, так і інших людей. Це допомагає зрозуміти свої справжні бажання, прийняти власну хворобу,впоратися з нею.

З чим же пов'язане такий позитивний вплив сміху на людину? Сміх – особливо корисна фізична вправа, що змушує одночасно працювати 80 груп м'язів. У людини рухаються плечі, вібрує діафрагма, розслабляються м'язи шиї, спини та обличчя.

Під час сміху пульс частішає, внутрішні органи і шкіра збагачуються киснем, починають вироблятися

ендорфіни – "гормони щастя". Тому, хвилина сміху

порівнянна по впливу на серце з 25 хвилинами занять фітнесом, а 5 хвилин - замінюють 40 хвилин відпочинку.

   Причиною поганого настрою може також бути підвищений рівень гормону туги – гомоцистеїну, тому додайте в їжу зелень, і посмішка вам забезпечена.

Всі ми знаємо, що п'ять хвилин сміху дорівнюють з'їденій склянці сметани.

Сміх – чудове ліки майже від усіх захворювань, у тому числі і від найпоширеніших – серцево- судинних і онкологічних.

Він знижує вироблення гормонів стресу і рівень холестерину, нормалізує тиск і зміцнює імунітет.

Іноді достатньо всього лише засміятися, щоб позбутися головного болю. Таким чином, за винятком деяких протипоказань (довго сміятися не радять людям, які мають грижу, захворювання очей або легеневі хвороби: хронічний бронхіт, пневмонію, туберкульоз), сміх показаний як дуже потужний лікувальний і омолоджуючий засіб.

Крім того, існують і психологічні аспекти сміхотерапії – наприклад, добродушний або в міру критичний гумор є засобом спілкування і розуміння, а також – вирішення конфліктів – внутрішньо-особистісних та міжособистісних. Не секрет, що відносини тих подружніх пар, які вирішують свої внутрішні і зовнішні проблеми з гумором, легко посміявся над ситуацією і собою мають всі шанси на довговічність. Те ж саме справедливо для дружніх взаємин і робочих колективів.

З добрим жартом набагато простіше пройти через стресову ситуацію і навіть переживати горе стає легше. Ви, безсумнівно, помічали, що катастрофи, військові події і інші сумні і неприємні події, як це не дивно, породжують хвилю каламбурів, анекдотів і жартів. Як говорилося вище, це пов'язано з тим, що гумор допомагає впоратися зі стресом. Завдяки йому ми можемо трохи розслабитися і відокремитися від ситуації.

Здобута дистанція допомагає під новим кутом поглянути на події і на свою поведінку. А можливо навіть – побачити вихід, знайти рішення проблеми.

Ті з нас, хто у складні моменти дозволяє собі пожартувати,   легше   за   інших   справляються   зі

стресом. У цьому полягає феномен гумору, – він може не лише порадувати, а й викликати в душі катарсис. Психофізіологічний механізм цього процесу досить простий – коли людина радіє хорошому жарту їй легше вирішити проблеми, тому що гумор активно об'єднує раціональні процеси лівої півкулі мозку і креативність правої. Коли ми сміємося від душі, розумова діяльність стає більш "пластичною", що допомагає встановлювати нові зв'язки між подіями і знаходити вихід зі сформованої ситуації.

Виникає питання: як у повсякденному житті не втрачати, а примножувати почуття гумору і зберігати добродушно-іронічний настрій? Відповідь проста – дивитися комедії, гумористичні передачі, читати анекдоти, зробити архів карикатур або смішних фото, брати участь в розіграшах. Можна так само корчити мордочки перед дзеркалом, згадувати анекдоти, смішні статуси, кумедні випадки. Одним словом, вчитися майстерності жарту ніколи не пізно. Головне правило – ми сміємося разом з іншими, а не над іншими, адже від колективного сміху і вдалого жарту куди більше підвищується самооцінка і поліпшується самопочуття, ніж від злостивості і насмішок на адресу оточуючих. Тому, для кращого тренування і розвитку почуття гумору варто починати з добродушної самоіронії.

До речі, а як ви посміхаєтеся?

Що може розповісти про нас усмішка?

• Якщо сміючись ви зазвичай торкаєтеся мізинцем губ – це означає, що у вас є свої уявлення про хороший тон, грацію і жіночність, і ви твердо прямуєте з цим уявленням завжди і скрізь. Вам подобається бути в центрі уваги.
• Прикриваєте під час сміху рот рукою. Ви дещо боязкі і не дуже впевнені в собі. Часто стривожені, віддаєте перевагу тому, щоб залишатися в тіні і, як то кажуть, не розкриватися.

• Часто під час сміху закидаєте голову. Ви, очевидно, довірливі і легковірні, але в той же час у вас широка натура. Іноді здійснюєте несподівані вчинки, узгоджуючи лише зі своїми почуттями. А варто, мабуть, покладатися і на розум.
• Торкаєтеся під час сміху рукою обличчя або голови. Швидше за все, ви мрійник, фантазер. Це, звичайно, непогано, але чи треба так цілеспрямовано намагатися здійснити свої мрії, часом нереальні? Більше тверезості і практичності у вирішенні життєвих проблем – ось вам порада.
• Морщите ніс, коли смієтеся. Ваші почуття і погляди швидко і часто змінюються. Ви – людина емоційна і, мабуть, примхлива. Легко піддаєтеся настрою, що створює труднощі і для вас, і для оточуючих. Смієтеся голосно, з розкритим ротом. Ви належите до людей темпераментних, рухливих. Трохи стриманості, поміркованості вам не завадить. Ви вмієте говорити, але вмійте й слухати!
• Нахиляє голову, перш ніж тихенько розсміятися. Ви з людей добросердих, совісних, які звикли пристосовуватися до обставин і людей. Ваші почуття і вчинки завжди під контролем.
• Тримайтеся під час  сміху за підборіддя. Який би не був ваш вік, цілком очевидно, що у своєму характері ви зберегли риси юності. І напевно, тому часто дієте без довгих роздумів (іноді не обачно).
• Примружує повіки, коли смієтеся. Це свідчить про врівноваженість, впевненості в собі, неабиякий розум. Ви діяльні і наполегливі, іноді, бути може, більше ніж потрібно. У таких випадках намагайтеся поглянути на себе з боку.
• У вас немає певної манери сміятися. Очевидно, ви належите до індивідуалістів: у всьому і завжди в першу чергу керуєтеся власною думкою і судженням, часто нехтуючи поглядами інших. Мабуть, це не подобається багатьом з вашого оточення.