Корекційно-розвиткова програма "Адаптація першокласників НУШ"

 

На Всеукраїнський конкурс авторських програм практич­них

психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі»

 

 

 

КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИТКОВА ПРОГРАМА

психоемоційної адаптації

першокласників до нової

української школи

 «Адаптація першокласників в НУШ»

 

 

       Автор-укладач:

       практичний психолог

                                                                                   Ярузької СЗШ І-ІІІ ступенів

      Христофор  Тетяна  Олегівна

     

 

 

 

2019 р.

ЗМІСТ

 

 

Вступ  …………………………………………………………………………..      3

1. Блок 1.Тренінгове заняття для батьків майбутніх першокласників

«Від дошкільника до школяра НУШ……………………………………………………………………...   5

2. Блок 2.Тренінгове заняття для педагогів «Професійна компетентність педагога………………………………………………………………..     11
3. Блок 3. Тренінгові заняття для учнів 1 класу НУШ……………………………………………………………….. …...  17

Список літератури……………………………………………………………….  27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Проблема адаптації до нового оточення виникає в людини будь-якого віку: коли вона вперше йде до дитсадка, до школи чи на нову роботу в дорослому віці. Інші умови діяльності вимагають перебудови раніше сформованих стереотипів поведінки. В той час, різка зміна звичних форм життя викликає, насамперед, нервово-психічне напруження, яке не завжди проходить без ускладнень, а інколи супроводжується важким емоційним перевантаженням. Початок систематичного навчання в школі є стресовою ситуацією в житті дитини, оскільки пов'язаний з необхідністю адаптуватися до нових мікросоціальних умов.

Вступ до школи і перші місяці навчання викликають у молодшого школяра зміни всього способу життя і діяльності. Для першокласника цей період є досить важким, тому що супроводжується різноманітними зрушеннями у функціональному стані і значною мірою зачіпає психоемоційну сферу. Частина дітей лише частково пристосовуються (або не пристосовуються зовсім) до режиму роботи і навчальної програми. При традиційній системі освіти категорія цих дітей утворює групу відстаючих дітей – дезадаптованих (через індивідуальні психофізіологічні особливості важко адаптуються до нових умов).

Від благополуччя адаптаційного періоду під час вступу до школи значною мірою залежить також успішність подальшої соціальної діяльності дитини.

Проблему шкільної адаптації слід віднести до однієї з найбільш серйозних соціальних проблем сучасності, що вимагає вже не стільки поглибленого вивчення, скільки пошуку продуктивного рішення на практичному рівні.

Актуальність обраної теми визначається тим, що інтенсифікація навчальної діяльності, що спостерігається останніми роками, а також перетворення в соціально-економічній сфері змінили умови життя дітей і визначили необхідність повторного поглибленого аналізу пристосованої діяльності дитини під час вступу до школи і соціально-психологічної практики, пов'язаної з шкільною адаптацією.

У науковій літературі адаптація розглядається на біологічному, психологічному, соціальному і педагогічному рівнях. Роботи Б. Ананьєва, Л. Виготського, А. Лурії, А. Ухтомського, Д.Узнадзе та інших вчених є теоретико-методичною основою обґрунтування адаптації дитини як психологічного і загально біологічного феномену. Але не зважаючи на численні дослідження, проблема адаптації учнів першого класу до навчання у школі є постійно актуальною, отже не вирішеною.

Дана  програма «Адаптація першокласників  НУШ» розрахована на роботу з групою дітей, які можуть мати труднощі навчання в школі. Вона спрямована на профілактику  та розвиток емоційно-вольової сфери, комунікативних навичок, уважності, просторових уявлень, формування розумового плану дій та мовленнєвих функцій, продуктивності психічної діяльності.

Групові заняття проводяться в ігровій формі та включають методики як діагностичні так і ті, що стимулюють розвиток дитини як у сфері взаємин, так і в пізнавальній діяльності. Використовується ігрова діяльність, за допомогою якої формуються навички керування власною поведінкою, розширюється рольовий репертуар. Спілкування в групі розвиває межі бачення дитиною власних можливостей.

Створення ситуацій успіху виявляє здатність дитини до самоактуалізації та ефективнішого засвоєння знань.

Введені в структуру занять діагностичні методики дають змогу практичному психологу проводити діагностику дітей не травмуючи їх, а також тримати під контролем процес адаптації.

Об'єкт дослідження – особливості процесу адаптації першокласників до навчання у новій українській школі.

Предмет дослідження – педагогічні умови адаптації першокласників до навчання у новій українській школі.

Мета програми – профілактика дезадаптації учнів перших класів, розвиток адаптивних навичок до змін в умовах навчання в школі.

Завдання:

• проаналізувати поняття, види та стадії адаптації й дезадаптації в педагогіці;
• здійснити психолого-педагогічний аналіз проблеми адаптації першокласників до шкільного навчання;
• підібрати психодіагностичний інструментарій для комплексної оцінки рівня адаптації в учнів перших класів;
• апробувати орієнтовну програму для профілактики і корекції шкільної дезадаптації у дітей 6-7 років, здійснити консультації для батьків першокласників і учителів 1-х класів щодо профілактики і попередження дезадаптації учнів;
• проаналізувати результати впровадження корекційно-розвивальної програми адаптації учнів у новій українській школі.

Практичне значення програми. Матеріали можуть бути використані практичними психологами, соціальними педагогами, та педагогами під час адаптації учнів до нових умов навчання в школі.

Структура програми включає вступ, три блоки, список використаних джерел і додатків, загальний обсяг становить 27 сторінок. Блоки містять 12 занять (перший блок для батьків,  другий – для педагогів, та третій блок, у якому 10 спеціальних занять для дітей). Програма може бути розрахована і на дітей, які з певних причин не відвідували дитячий садок.

Цільова аудиторія: Учні першого класу. Тренінгова група включає 6-15 осіб. Заняття тривалістю 35 хвилин. Термін реалізації програми протягом 3-4 місяців (вересень-грудень). 

Очікувані результати: покращення процесу адаптації, зменшення труднощів під час навчання першокласників, наявність емоційно безпечного освітнього середовища.

БЛОК 1

Тренінгове заняття для батьків майбутніх першокласників

«Від дошкільника до школяра НУШ»

Мета: підвищення виховних можливостей сім'ї та попередження труднощів адаптації в НУШ.

Завдання:

•       Підвищення компетентності батьків;
•       Знайомство, згуртування групи, налаштування на спільну роботу;
•       Навчання ефективним способам спілкування;
•       Розвиток навичок рефлексії у батьків.

Обладнання:

•       мультимедійне обладнання;
•       кольорові олівці, ручки, папір для нотаток за кількістю батьків, клубок ниток, скринька з ключами, стікери, серветка, скріпка,  роз даткові матеріали до вправ.

Час тренінгу:  2  год.

Тренінгова група:  10-20  осіб

Структура тренінгу

 

	Зміст заняття	Час	Необхідні  ресурси
1	Привітання	3 хв
2	Знайомство	15 хв
3	Прийняття правил роботи тренінгу	5 хв	Ватман, маркери
4	Вправа «Клубочок»	10 хв	Клубок нитки
5	Вправа «Загадкова скринька»	7 хв	Скринька з ключами
6	Вправа «Ми – батьки»	20 хв	Ватман, різнокольорові стікери, ручки
7	Вправа «Статуя дитини»	15 хв	Стрічки, роздаткові картки, мультимедійні слайди
8	Вправа «Сніжинка»	5 хв	Серветки
9	Руханка «Молекули»	5 хв
10	10.Вправа «Ти молодець тому, що...»	10 хв	Слайд з ключовими фразами
11	Вправа «Скріпка»	5 хв	Канцелярська скріпка
12	Вправа  «Дерево вражень»	15 хв	Стікери у вигляді листочків

 

 

1.Привітання

- Добрий день, шановні батьки! Залишилося не так багато часу, коли  Ваші діти переступлять поріг школи. Перший раз у перший клас! Вступ   до школи - це завжди переломний момент у житті дитини. Змінюється місце дитини в системі суспільних відносин, це перехід до нового способу життя і умов діяльності, до нового положення в суспільстві, до нових взаємин з однолітками і дорослими. Дуже важливо, щоб дитина була готова  до цих змін,  до навчання в умовах Нової  української школи.

2.Знайомство

Якби Ваша сім’я була казкою, то якою? І чому?

Спочатку учасник називає ім’я, потім казку.

3.Прийняття правил роботи тренінгу

- Нам треба розробити  правила, за якими ми проведемо наш тренінг. Ваші пропозиції (записати-підписатися всім учасникам тренінгу).

4. Вправа «Клубочок»

- Зараз ми проведемо невелику розминку. Отже, у мене в руках клубок ниток для в’язання. З них ми будемо в'язати візерунок нашої групи. Учасник, у чиїх руках знаходиться клубок, має сказати побажання. Потім обмотати нитку навколо свого пальця і перекинути клубок будь-якому іншому учаснику тренінгу. Клубок має побувати  в руках у кожного.

- От скільки приємних побажань ми почули, а тепер пропоную підняти  руки вгору та поглянути, що в нас вийшло (припущення).

- На що це схоже?

- Про все це дізнаються ваші діти в НУШ.

5. Вправа «Загадкова скринька»

- Погляньте, що в мене є. Так, це скринька,в яку я поклала певний предмет. Пропоную вам вгадати його.

Правила:

1.Скриньку не можна відкривати.

2.Її можна трясти.

3. Кожен може задати тільки одне закрите запитання.

4. Якщо є версії, можна повідомити «Це…?»

 - Так, це ключі. Сьогодні ми  відкриємо для себе двері в НУШ. А дехто – до серця дитини.

Інформація

- Джерелом людського життя є сім’я. Саме там дитина починає пізнавати навколишній світ, у який прийшла. Саме в сім’ї формуються характер, світогляд дитини, її моральні орієнтири, естетичні смаки тощо. Батьки як найперші вихователі  можуть зробити для щастя свого сина чи доньки значно більше, ніж будь-хто. Сьогодні ми зібралися,щоб поговорити на важливу та цікаву тему, також спробуємо знайти ключі до трепетних і ніжних дитячих сердець.

6.Вправа «Ми – батьки».

Діти – це наше майбутнє. Від часу народження ваших дітей ви мріяли, якими вони будуть, коли виростуть, ким стануть у майбутньому. Поділіться своїми мріями. А допоможе нам у цьому вправа «Ми – батьки» .

(Учасники отримують по одному стікеру зеленого, синього та червоного кольорів. Їм пропонується на кожному зі стікерів продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

•на зеленому стікері—«Як мати я хочу бачити свою дитину…»;

•на синьому стікері—«Як мати для цього я роблю…»;

•на червоному стікері—«Як мати я ніколи…».

      По закінченню учасники прикріплюють стікери на аркуш з написами «Я хочу…», «Я роблю…», «Я ніколи …»).

     - Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…»

- Чи завжди вдається у реальному житті виконувати ваш варіант  речення «Як мати я ніколи…»?

7.Вправа «Статуя дитини»

- Прошу одного з вас, тимчасово, стати дитиною. Виберіть серед присутніх будь-кого, в кому ви бачите підтримку.

(Той, кого вибрали, стає за спиною "дитини", приклавши руки до його спини, і не відпускає його під час усієї вправи).

- Коли народжується дитина, ми радіємо, думаємо, якими батьками ми будемо, як ми будемо розвивати і виховувати нашого малюка. І ось – ваша маленька донька підросла. Уявіть,  ви поспішаєте в дитячий садок, вам  ще треба встигнути на автобус. Вона енергійна, допитлива дитина, що задає багато питань.

- Мамо, що  то там таке? Подивися! - каже вона.

- (1 батько) Коли? Дивись під ноги, постійно ти спотикаєшся! Що ти крутиш головою? Не дивися! (Зав`язуєте очі стрічкою).

- І ви далі поспішайте в дитячий садок. Забігаєте в автобус, зустрічаєте там свою знайому, починаєте з нею обговорювати минулий день. Донька уважно слухає, а потім починає ставити питання:

- Мамо, ти чула, як проспівала пташка? Хто такий дядько Іван?

- (2 батько) Ти, що втручаєшся в дорослу розмову? І, взагалі ти чого вуха розвісила, як не соромно підслуховувати? Не слухай! (Зав`язуєте вуха стрічкою).

- Ви виходите з автобуса, і біжите з дочкою по дорозі. Запізнюєтеся:

- Ой, який сьогодні день буде! Мамо, мене Марійка чекає, ми з нею будемо грати, я їй пообіцяла:

- (3 батько) Відчепись зараз, ми запізнюємося! Що ти розговорилася? Швидко рот закрий! Не говори! (Зав`язуєте рот)

- І ви рухаєтеся далі. Дівчинка вже мовчить, але починає піднімати на ходу якусь гілочку. Ви б'єте її по руках і починаєте сварити:

- (4 батько) Що у тебе за руки, постійно ти їх сунеш кудись! Викинь, я тобі сказала! Прибери руки! (Зав`язуєте руки стрічкою).

Але тут донька починає стрибати і підіймати ноги. Ви обурююєтесь:

- (5 батько) Ти де цьому навчилася? Це що ще таке? Перестань тупотіти ногами! Стій струнко! (І зав`язуєте ноги)

- Дивитеся на годинник, нервуєте, і починаєте підганяти дитину:

- Що ти робиш, роби крок ширше, ти, що ходити розучилася? Йди швидше! Дай руку! Дивись на дорогу! Та не мовчи ти, я з тобою розмовляю

(прошу всіх присутніх вимовити голосно ті фрази, які виділені).

Не дивися! Не слухай! Не говори! Прибери руки! Стій струнко!

(Батьки вимовляють всі фрази одночасно)

І дитина починає плакати. А ви говорите:

- (6 батько) Чого ти плачеш? Нічого плакати! Я кому сказала – перестань плакати! (На цих словах ви сильно перев'язуєте живіт).

Ми не задоволені всім, що робить дитина, забувши про те, що це лише дитина і їй потрібна наша допомога і підтримка.

Обійми!!!

- Якщо ви бачите свою дитину в такому стані, перше, що ви можете і повинні зробити, - це обійняти її, притиснути до себе і тримати біля себе стільки, скільки потрібно дитині. (Обіймаю того з батьків, який виконував роль дитини).

Коли йому буде досить, він сам відійде. Ви просто його обіймайте.

- Скажіть, будь ласка, як ви відчували себе в ролі маленької дівчинки?

- Які почуття ви переживали?

- Що ви відчули, коли я вас обійняла?

- Відомий сімейний терапевт Вірджинія Сатир рекомендує обіймати дитину кілька разів на день. Вона вважає, що чотири обійми абсолютно необхідні кожному просто для виживання, а для гарного самопочуття необхідні вісім обіймів в день! А для того, щоб дитина розвивалася інтелектуально 12 разів в день! І, між іншим - не тільки дитині, але і дорослому.

Дитині, що росте, особливо потрібні знаки безумовного прийняття, як їжа. Вони живлять її емоційно, допомагаючи психологічно розвиватися. Якщо вона не отримує таких знаків, то з'являються емоційні проблеми, що переходять в нервово-психічні захворювання.

-Я гадаю, що дехто вгадав себе?

«Люди, як ріки: вода у всіх однакова і всюди одна і та сама, але кожна річка буває то вузька, то швидка, то широка, то тиха, то тепла» (Л. Толстой).

8.Вправа «Сніжинка»

- У вас в руках серветка. Зараз, не задаючи запитань, чітко виконуйте мої розпорядження. Згорніть її навпіл,відірвіть куточок серветки, згорніть її знову навпіл, обірвіть ще куточок, знову згорніть навпіл і обірвіть куточок…

Розгорніть ваші серветки, подивіться, які вони всі гарні, і які всі різні. Як і ви всі різні, але кожен гарний по-своєму.

Цьому можна впевнитись на уроці. Учитель надає інформацію всім дітям однакову й одночасно, але сприймають її всі по-різному. Кожен з нас- особистість. І не треба дитину змінювати, сприймайте та любіть її таку, яка вона є! Пам᾽ятайте, для щастя людині потрібні обійми - 8 разів на день.

9.Руханка «Молекули»

- Уявіть себе  атомами, які хаотично рухаються у просторі.

-Об᾽єднайтесь у молекули по 2.

- Вільний рух.

«Рука до руки по 3».

«Коліно до коліна 2»

«Спина до спини по 2».

- А наступну вправу ми будемо виконувати в парах, що утворили.

10.Вправа «Ти молодець тому, що...»

- Об’єднайтеся, будь ласка, на пари. Зараз одному з вас необхідно сказати фразу, яка розпочи­нається словами «Мене не люблять за те, що ...». Ваш партнер повинен відповісти фра­зою «Все одно, ти мо­лодець тому, що ...». Потім потрібно по­мінятися ролями й повторити вправу.

Що ви відчули під час ви­конання цієї вправи? Чи легко було говорити про себе? Що ви відчували, коли вас підтримували?  Уявіть  дитину на своєму місці. Чи щаслива буде ваша дитина, якщо ви будете її підтримувати, стимулювати до успіху?

- Пропоную переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=uR1-eo2ujyQ

- Ви впізнали себе?

- Який можна зробити висновок?

11.Вправа «Скріпка»

Після того, як кожному видається звичайна канцелярська скріпка, тренер пропонує  розігнути її.

- Чи легко, Вам було це зробити?

- Відновіть скріпку.

- Вам вдалося відновити її первинний вигляд?

- Уявіть, що це здоров᾽я людини.

- Який випливає висновок?

 (Втрачене здоров᾽я неможливо відновити повністю. Профілактика завжди ефективніша, ніж лікування).

 - Діти – наше майбутнє, але і ми – майбутнє наших дітей! Батьки не лише дають їй життя, вони відповідають за збереження її здоров’я, становлення її особистості, починаючи з перших днів.

Дотик – перший шлях  до серця дитини 

    «Діти, що виросли у злому – зло будуть сіяти, діти, виплекані любов’ю – нею будуть жити», - говорить народна мудрість.

      Якщо уявити батька і матір двома сонцями, то дитина має знаходитися у подвійному сердечному промені взаємовідносин батьків. Чим сильніший і тепліший промінь – тим більше врівноважена дитина, тим гармонійніший її розвиток.

12.Вправа  «Дерево вражень»

     Коли ви йшли до мене на заняття, у вас було якесь очікування, враження, запитання. Чи дали ви собі відповіді на ваші очікування від тренінгу? Пропоную записати на ваших листочках і по черзі підійти і прикріпити на наше дерево, обґрунтувавши свою відповідь.

« На цьому тренінгу я….» (усвідомила,що…; дізналася про те, що …).

- І на завершення нашої теплої зустрічі я запрошую вас у коло.

-  Дякую всім вам!

- Подякуємо один одному оплесками!

 

 

 

 

 

 

 

 

БЛОК 2

Тренінгове заняття для педагогів

«Професійна компетентність педагога»

Мета:

•    активізація творчого потенціалу  педагогічних працівників школи;
•    стимулювання бажання педагогів підвищувати свій фаховий рівень та вдосконалювати професійну компетентність;
•    забезпечення умов вільного спілкування та створення позитивного мікроклімату в колективі;
•    розвиток умінь щодо виявлення психологічних особливостей дітей; щодо облаштування освітнього процесу під індивідуальні особливості, можливості та потреби; усвідомлення важливості допомоги дітям у формуванні навичок і внутрішніх психологічних механізмів, необхідних для успішного навчання і спілкування в шкільному середовищі.

Завдання:

•    ознайомити педагогів із поняттям “професійна компетентність”,
•    визначити ключові компоненти професійної компетентності педагогічних працівників;
•    допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти;
•    розкрити шляхи самореалізації особистості педагогів.

Обладнання:

комп'ютерна техніка, мультимедійне обладнання, роздаткові матеріали до вправ.

Портфель тренера:  

мультимедійні слайди, роздатковий матеріал для учасників тренінгу, відеоматеріали “Весела фізкультхвилинка”, музичний супровід, керівництво для тренера.

Час тренінгу: 1,5 год

Тренінгова група: 10-15 осіб

Структура тренінгу

	Зміст заняття	Час	Необхідні  ресурси
1	Вступ	3 хв	Мультимедійні  слайди
2	Знайомство	15 хв
3	Інформаційне повідомлення «Особливості професійної спрямованості особистості педагога»	10 хв	Мультимедійні слайди
4	Рухова вправа “Весела фізкультхвилинка”	5 хв	Музичний та відеосупровід
5	Інформаційне повідомлення “Професійна компетентність педагогів”	7 хв	Мультимедійні слайди
6	Вправа “Чарівний глечик”	20 хв	Глечик, аркуші у формі краплинок
7	Інформаційне повідомлення “Ключові компоненти педагогічної компетентності”	10 хв	Мультимедійні слайди
8	Вправа “Оплески”	5 хв
9	Вправа “Крок до успіху”	5 хв	Роздаткові картки
10	Підведення підсумків заняття “Поле вражень”	10 хв	Роздаткові картки

 

 1. Вступ 

(Звучить спокійна, тиха музика,тренер читає притчу про  щастя)

 

Притча про щастя

  Якось ішов дорогою мудрець. Милувався красою світу і тішився життям, і ось, стрівся йому чоловік, що, згорбившись, тягнув велетенський  тягар.

-Навіщо ти прирікаєш себе на такі страждання? - запитав мудрець.

- Я страждаю заради щастя своїх дітей і онуків, - відповів чоловік,- мій прадід  усе життя страждав заради щастя діда, дід страждав заради щастя мого батька. І я готовий усе життя страждати - лише б мої діти та онуки були б щасливими.
-А чи був хтось щасливий у твоїй сім’ї? – запитав мудрець.

- Ні, але мої діти і онуки доконче будуть щасливі, - відказав нещасний чоловік.

- Неписьменний не навчить читати, а кротові не виховати орла, - мовив мудрець. Спершу навчися сам бути щасливим, а тоді зможеш ощасливити своїх дітей та онуків.

  Психолог

Професійна діяльність, робота є частиною життя кожної людини. А успіх у роботі є складовою щастя. Якщо говорити про педагогів, то  тут варто  згадати вислів “Щоб запалити вогонь в очах дитини, самому потрібно горіти”. Доречними  будуть також слова Михайла Остроградського “...Хороші вчителі створюють хороших учнів”

Який же він, ХОРОШИЙ УЧИТЕЛЬ? Хто він? Якими рисами та ознаками характеризується? Про це пропоную поговорити на нашому занятті. Отож, тема тренінгу “Професійна компетентність педагога”

 2.Знайомство 

  Учасникам пропонується познайомитися  ближче ( адже всі вони уже знайомі). Сидячи по колу, кожен називає своє ім”я, вказує свою одну позитивну рису, яка починається на першу  букву імені. А потім учасники називають свою негативну  рису, яка, на їхню думку, заважає їм у роботі. Самостійно або з допомогою психолога та групи , педагоги трансформують негативні риси та якості у позитивні та визначають яким чином ця негативна риса може допомогти у роботі (намагаються навіть у поганому побачити добре, корисне).                              

 Наприклад, Світлана. Позитивна риса - світла, негативна риса - вразлива. Будучи вразливою, можна співпереживати з учнями, колегами, краще їх розуміти; ретельно аналізувати свої вчинки та поведінку, що дасть можливість уникати помилок.

Аналіз вправи психологом.

 Як бачимо, у кожного з нас є багато позитивних рис,  і навіть негативні риси можуть іноді допомогти учителеві у його роботі. Отож, для педагогів дуже важливо вміти вирішувати проблемні ситуації, вміти наповну використовувати свій природний потенціал, вміти правильно спрямовувати свої особистісні риси.

3. Інформаційне повідомлення «Особливості професійної спрямованості особистості педагога» 

Американський психолог Абрахам Маслоу вважає: для того, щоб людина повноцінно прожила своє життя, вона повинна задовольняти 5 потреб - нижчі і вищі:

•     самоактуалізація здібностей, талантів
•     повага: визнання й оцінка;
•     любов і прив'язаність;
•     безпека;
•     фізіологічні потреби.

Якщо звузити цей погляд до життя в професії, то щаслива людина та, якій професія дає задоволення цих потреб.

Самореалізація є, звичайно, явищем  індивідуальним. Самореалізація в професії вчителя - теж. Але можливе виділення 4-х основних типів самореалізації педагогів, залежно від складу особистості.

Умовно назвемо їх: Організатор, Предметних, Комунікатор, Інтелігент.

Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої якості вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позакласні заходи,він уміє пробудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділового співробітництва, відповідальності.

Вчитель-предметник реалізує свій інтелект, глибоке знання свого предмета. Він поважає інтелект і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна і творча людина, віддана своєму фахові. Для нього виховувати - це навчати, зацікавлювати предметом.

Вчитель-комунікатор реалізує в професії потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди в курсі проблем їхнього особистого життя. Він доброзичливий, співчутливий, привабливий, високоморальний. Його вплив на дітей, насамперед емоційний, через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому легко зрозуміти особистість учня в цілому, він товаришує з ним.

Вчитель-інтелігент реалізує в професії свою потребу в духовності, високоморальності та вихованні цих якостей у дітей. Це людина з високою загальною культурою, високим рівнем інтелекту, високими моральними якостями, постійними духовними пошуками. Його вплив глибоко просвітницький. Він виховує собою, власним прикладом.

  Звичайно, не можна говорити, що якийсь тип кращий чи гірший. Кожен має свої переваги й недоліки, кожен необхідний. Кожен учитель через особливості своєї професії виступає і як предметник, і як комунікатор, і як організатор, і як інтелігент. Ми говоримо про особисті особливості, які дають можливість із меншими затратами сили й часу здійснювати якусь із цих функцій.

4.Рухова вправа «Якщо весело живеться, роби так…» (проходить  під  музичний та відеосупрвід)

5.Інформаційне повідомлення “Професійна компетентність педагогів” Успішну орієнтацію педагога в сучасному освітньо-інформаційному просторі, задоволення його індивідуальних, професійних потреб, досягнення успіху в професійному самовираженні та взаємодії з соціумом забезпечує високий рівень педагогічної компетентності. Компетентність педагога пов'язана з професіоналізмом, тому зміст поняття «професійна компетентність» визначається рівнем професійної освіти, досвідом, індивідуальними здібностями і якостями педагога, вмотивованим прагненням до неперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи.

  Професійна компетентність (лат. сотреtеrе – досягати, прагнути)педагога– інтегративна риса, що включає знання, вміння, навички, зафіксовані у кваліфікаційних вимогах, та особис-тісні нахили й орієнтири щодо розвитку особистісноїкультури, поглиблення власного досвіду, здійснення інноваційної діяльності.

  Основні компетентності педагога

Сучасний педагог повинен володіти такими  професійними компетентностями:

•  соціальна компетентність:  здатність проектувати стратегії свого життя, індивідуумів, різних соціальних груп відповідно до усталених норм і правил соціальної взаємодії (виявляти ініціативу, регулювати міжособистісні, групові відносини; долати конфлікти тощо);

• загальнокультурна компетентність: полягає в культурі міжособистісних відносин, толерантності, знанні та використанні рідної та іноземних мов, застосуванні методів самовиховання, сприянні розвитку творчості, інноваційного мисленнята підприємництва, формуванні гуманістичного світогляду, визначенні духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і етичних принципів особистості; розумінні вагомості навчання  впродовж життя;

• уміння вчитись: здатність уявляти, прогнозувати, досягати ре-зультатів діяльності; знати й застосовувати прийомисмисло-вого групування матеріалу, впорядковувати та відтворювати інформацію, вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності, сприймати та опрацьовувати матеріал, залежно від мети діяльності, формувати узагальнення, критичні судження та оригінальні думки, моделювати, комбінувати, доповнювати, перетворювати, інтегрувати способи перевірки й контролю власної діяльності, оцінювати навчальні дії учнів;

•  інформаційна компетентність: здатність педагога орієнтуватись в інформаційному просторі, використовувати технічні та мультимедійні засоби, володіти й оперувати інформацією відповідно до професійних потреб, оцінювати досягнутийрезультат;

•  науково-методична компетентність: поінформованість у сфері освітніх інновацій, інтерактивного навчання,  викорис-тання інформаційних освітніх технологій моніторингу та управління освітніми процесами;

•  комунікативна компетентність: об'єктивне сприйняття партнерів по взаємодії, знаходження адекватного стилю й тону спілкування, урахування індивідуальних особливостей, вміння активно слухати, вільно володіти вербальними, невербальними, комп'ютерними засобами комунікації;

•  здоров'язберігаюча компетентність: культура здорового способу життя (підтримка власного духовного здоров'я,  фізичної форми), поінформованість у способах психологічного захисту й підтримки;

• налаштованість на саморозвиток і самовдосконалення:  потреба і готовність до самоосвітньої діяльності, творчого самовдосконалення впродовж життя через осмислення досягнутих результатів і самостійний вибір нових цілей і завдань;

Педагогічна компетентність є динамічним феноменом,  систематичне оновлення якого зумовлене змінами суспільства, стратегічних орієнтирів освіти, проблемами, що випливають із особистого досвіду і специфіки діяльності кожного педагога.

6.   Вправа “Чарівний глечик”

Учасники отримують аркуші паперу  у вигляді краплинок, записують на них своє бачення для успішної роботи з дітьми (можливо вправа, рекомендація, власний досвід) та ставлять в мій “чарівний глечик”.  Психолог дістає з глечика аркуші та зачитує усі учасники обговорюють.

 

7.   Вправа “Оплески” (5 хв)

Всі учасники стають поколу. Тренер дає команду: Нехай вийдуть на середину ті, хто... ( по черзі зачитує твердження 1-10, зміст твержень повинен відповідати позитивним якостям та ознакам педагога). При виході окремих учасників всі присутні їм аплодують.

1.   ...хто працює в закладі більше 10 років.
2.   ..хто в цьому році підвищував свою кваліфікацію.
3.   ..хто передплачує фахові видання.
4.   ..хто любить читати художню літературу
5.   ...хто легко встановлює контакт з учнями.
6.   ..хто у колективі має друзів.
7.   ..у кого не буває конфліктів з адміністрацією.
8.   ..хто має педагогічне звання.
9.   ..хто володіє навиками роботи на ПК.
10. .. хто любить свою роботу.

Психолог підводить підсумок, акцентуючи увагу на тому, що кожен з членів колективу має риси та властивості, які є показниками професійної компетентності, і безперечно кожен працівник заслуговує на оплески, особливо ті, хто любить свою роботу і любить дітей.

8.            Вправа “Крок до успіху”

  Тренер роздає учасникам картки у вигляді ступні та пропонує записати ті риси , ознаки, якості, характеристики, яких, на їхню думку, їм не вистачає і яких вони прагнуть набути аби стати більш успішними у роботі. Тренер простилає вишитий рушник, на якому  всі учасники спільно викладають “доріжку професійної майстерності”, кожен роблячи свій “крок до успіху”. (Вправа коментується кожним учасником заняття)

9.            Підведення підсумків. Вправа “Поле вражень”

Учасники стають по колу та діляться враженнями від заходу. При цьому вони отримують завдання від тренера на картках і продовжують твердження:

-  мені найбільше сподобалося...

-  мені запам’яталося...

-  повчальним для мене було...

-  мене вразило...

-  мене засмутило...

-  мені не сподобалося...

-  я була\був розчарована...

-  варто було б...

-  новим  для мене було...

-  недоречним було....

-  мене дратувало...

 -  найбільш позитивним для мене було...

 

   Психолог  дякує учасникам заходу, наголошуючи на тому, що йому було приємно працювати та висловлює побажання колегам.

 

 

 

 

БЛОК 3

Тренінгові заняття для учнів 1 класу НУШ

 

Мета програми:

1. Сприяння розвитку та вдосконалення у дітей емоційно-вольової сфери.
2. Розвиток у дітей навички спілкування в різних життєвих ситуаціях.
3. Навчання навичок спілкування в колективі.
4. Формування в дітей вміння адекватно оцінювати поведінку власну та оточуючих.
5. Вироблення в дітей позитивних рис характеру, що сприяють кращому взаєморозумінню під час спілкування.
6. Підвищення рівня самоконтролю щодо свого емоційного стану. Формування толерантності.
7. Удосконалення пам’яті, уваги, мислення, уяви, мовлення.
8. Допомога дитині в усвідомленні свого «Я», підвищенні самооцінювання, подоланні внутрішніх конфліктів, страхів, агресивних тенденцій, зменшення тривожності та почуття провини.
9. Профілактика дезадаптації та труднощів у навчанні.

 

Заняття 1

Мета: Створення позитивної мотивації та зацікавлення дітей. Визначення власного настрою.

Матеріали: надруковані правила занять, малюнки веселого та сумного сонечка, іграшка, кольорові олівці, папір.

Хід заняття

1.     Діти сідають в коло. Психолог повідомляє дітям, що вони будуть зустрічатися на спеціальних заняттях. Але ці заняття будуть не зовсім схожі на уроки. На них ми будемо гратися, малювати, розповідати про себе, ділитися один з одним своїми радощами і проблемами, допомагати і підтримувати один одного.
2.     Ігровий момент. ( Прихід гостя-іграшки *****)

***** хоче з вами познайомитися і відвідувати наші заняття. Дозволимо йому, чи ні?

3.     У нас на занятті ми будемо дотримуватися таких правил. Вони дуже прості, але обов’язкові для всіх.

Уважно слухати.

Виконувати вказівки ведучого.

Не перебивати.

Не кричати.

Не боятися.

Допомагати один одному.

4.     Гра «Знайомства»

Спочатку (іграшка) розповідає про себе: як звати, де живе,скільки років. Потім кожна дитина бере іграшку в руки і так само розповідає про себе. Знайомиться з іграшкою.

5.     Руханка «Поїзд»

Мета: вчити дітей ходити і бігати один за одним, навчати рухатися і зупинятися за сигналом.

Діти стають один за одним, тримаючи один одного за плечі. «Діти – вагончики, а психолог паровоз». Паровоз дає гудок, поїзд рухається спочатку повільно, а потім швидше. Підчас руху діти повторюють слова «Чух-чух-чух….» імітуючи рух коліс поїзда. Зупиняються за сигналом паровоза і т д. ( іграшка спостерігає, підхвалює та підказує дітям).

6.     Вправа «Сонечко»

Мета: Визначення дитячого настрою

Діти сідають за столи. Психолог пропонує дітям виконати наступне завдання – подумати, який в кого зараз настрій. Дати відповідь на запитання: Що таке настрій?

На дошці вивішуються малюнки сонечка веселого та сумного.

Діти малюють сонечко відповідно свого настрою.

Після виконання завдання за бажанням діти показують свої малюнки розповідають, що вони зобразили і чому.

7.     Кінець заняття.

Діти сідають на стільчики по колу. Розповідають, що вони робили сьогодні. Виконують вправу «Посмішка по колу». Прощаються з іграшкою.

 

Заняття 2

Мета: Створення можливостей для самовираження. Вміння слухати та чути.

Матеріали: іграшка, олівці, папір.

Хід заняття

1.     Діти сидять у колі. Психолог нагадує правила, за якими ми працюємо на наших заняттях.
2.     Ігровий момент. Стук у двері. Прихід іграшки. Діти вітаються з нею. Спосіб вітання придумають самі. Психолог підказує, як можна вітатися – рукою, кивком голови, нахилом…
3.     Вправа «Мій день народження».

Психолог від імені іграшки розповідає про його день народження (число, місяць, рік, пора року – описує), про найулюбленіші подарунки не забуває розповісти. Розкривається таємниця – у іграшки сьогодні День народження. Потім кожна дитина розповідає про свій день народження.

4.     Руханка - хоровод «Каравай»

Мета: створення позитивного настрою, дружне виконання рухів відповідно до слів хороводу.

(іграшка сидить на стільчику у колі)

Діти взявшись за руки ідуть по колу, співаючи та виконуючи рухи.

5.     Вправа «Малюнок для друга»

За столами малюють малюнок –подарунок для іграшки самостійно.

Діти сідають в коло, беруть малюнки. Кожен дарує іграшці подарунок. Розповідає, що намальовано.

6.     Підсумок заняття. Вправа «Посмішка по колу».

 

 

Заняття 3.

Мета: Підвищення самоконтролю. Розвиток толерантності.

Матеріали: повітряна кулька, папір, олівці.

Хід заняття

1.     Діти заходять, починають сідати на стільчики і помічають,що іграшка вже сидить на одному із стільчиків. Діти жваво вітаються з ним.
2.     Вправа «Правила».  Психолог звертає увагу на правила зачитує їх коментує, залучає до обговорення дітей.
3.     Вправа «Рахунок до десяти».

Мета: Стримуватися не виражати гнів.

Діти стають в коло, беруться за руки, потім опускають їх не торкаючись один одного.Стали  – закрили очі,опустили голови. Рахувати треба по черзі. Хтось скаже «один», другий - «два», третій -«три» і т.д. Основне правило цієї гри: слово сказати повинна тільки одна дитина. Якщо два голоси одночасно, наприклад, «два», рахунок починається спочатку. Психолог допомагає, та схвалює дітей, разом з іграшкою.

4.     Руханка «Кулька»

Діти стають в коло, беруться за руки, роблять маленьке коло. Ведуча говорить такі слова:

Роздувайся, кулько

Роздувайся, велика,

залишайся такою ж

та не лопай.

Діти тримаються за руки, розходяться, розтягуючи коло, ніби надувають кульку, при цьому надувають щічки. Після слів ведучого «лопнула кулька», діти рухаються в середину кола, тримаючись за руки та промовляючи звук «ш-ш-ш»- як виходить повітря з кульки. Гра повторюється декілька раз.

5.     Вправа «Сонечко»

Мета: визначення настрою.

Діти сідають до столу. Згадують, яке може бути сонечко. Як ми його малювали недавно. Дітям дозволяється придумати, щось своєму в малюнку. Після виконання завдання за бажанням розповідають про свій малюнок та настрій.

6.     Вправа «Подаруй сонечко»

Діти сідають на стільчики і на прощання повертаючись один до одного передають по колу Сонечко в руках. Прощаються з іграшкою.

 

Заняття 4.

Мета: уточнити знання дітей про пори року, навчати дітей працювати окремо та разом, вміти стримувати свої емоції. Розвивати спостережливість.

Матеріали: картинки пір року два комплекти, іграшки.

Хід заняття

1.     Діти сидять у колі. Психолог повідомляє,що до нас сьогодні завітали іграшка зі своїми друзями (іграшки звірята) їм цікаво, як ми граємося та навчаємося. Діти вітаються з гостями.
2.     Повторити  правила роботи в групі. Психолог зачитує правила, які висять на плакаті за якими діти працюють заняттях.
3.     Вправа «Пори року»

Мета: закріпити знання про пори року.

Дітям роздаються картинки із зображенням пір року.Вони розглядають їх. Розповідають, що на них зображено, дають характеристику кожної пори року. Називають їх послідовність.

Діти сідають за столи. Перед кожною дитиною стоїть завдання: з розрізаних на чотири частини картинок скласти цілу.

Після завершення роботи кожен повинен правильно назвати пору року, яку склали.

4.     Руханка « Сонечко та дощик»

Діти сидять на стільчиках. Ведучий говорить:

«Сонечко» - діти рухаються,

«Дощик»- біжать на свої місця.

Гра повторюється декілька разів…

5.     Вправа –гра «Кого не стало?»

На столі розміщені іграшки. Психолог показує і називає їх разом з дітьми. Назначає два ведучих: перший буде ховати іграшку, другий - шукати. Друга дитина виходить за двері. Іграшка схована в одного з дітей. Дитина заходить, дивиться на стіл,говорить якої іграшки не стало, починає шукає її,знаходить. Гра повторюється.

6.     Діти сідають на стільчики, розповідають про те, що ми робили на занятті.
7.     Вправа прощання «Повітряний поцілунок».

Психолог прощається з дітьми, імітуючи повітряні поцілунки, при цьому говорить: «До побачення!»

 

Заняття 5.

Мета: формування навичок групової взаємодії та самореалізації в групі.

Матеріали: м’яч, кубики з нішами, папір та олівці.

Хід заняття

1.     Діти стають в коло. Кладуть руки один одному на плечі. Привітно дивляться один на одного, вітаються.
2.     Продовження знайомства. Гра «Спіймай м’яч».

Діти стають в коло. Психолог з м’ячем в середині. Він по черзі кидає м’яч. Впіймавши м’яча дитина каже своє ім’я. Гра продовжується доти поки всі діти не скажуть своїх імен.

3.     Вправа - гра «Чарівний кубик» (за типом Дошки Сегена).

Мета: дослідження особливостей моторики, виявлення здатності дитини до диференціації форм.

Діти діляться на дві команди (кількість дітей в команді відповідає кількості сторін кубика).

Ведучий демонструє дітям,як можна розкласти кубик,спочатку сторони, потім вийняти опуклі геометричні форми, що знаходяться нішах сторін. Команд підходить до своїх столів.

Завдання:

а) кожна дитина, отримавши частину кубика, вкладає геометричні форми в ніші,

б) потім коли всі сторони заповнені, діти самостійно складають кубик, так, щоб він став цілим.

Психолог допомагає.

4.     Руханка « Сова»

Психолог повідомляє дітям хід гри: Сова – нічна птаха. Вона вдень спить, а в ночі полює.

Із гравців вибирають «сову». Вона сидить окремо у гнізді. Гравці рухаються по кімнаті вільно. Психолог каже: «День настає-усе оживає»..

Діти починають бігати, стрибати. Психолог знову дає сигнал: «Ніч настає, усе завмирає - сова вилітає» - гравці завмирають у позі, у якій їх застав сигнал. Сова летить на полювання і ловить тих, хто поворухнувся і забирає до себе в домівку (вони більше не грають). Звучить слово «день!» - гра починається з початку. В кінці відмічаються активні та уважні діти.

5.     Вправа «Сходинки»

Мета: усвідомлення дитиною самого себе.

На дошці психолог малює сходинки. Пояснює, що діти також повинні намалювати сходинки у себе на папері, і на одну з сходинок посадити себе (якщо діти забули, як малювати найпростіший силует людини, можна показати). А на яку сходинку вас би поставили батьки, вчитель, друзі.

В кінці – діти пояснюють, свій малюнок. (психолог –використовує цю діагностику в подальшій своїй роботі).

6.     Вправа «Посмішка по колу». Прощання.

 

Заняття 6

Мета: розвивати в дітей навички спілкування, увагу любов та повагу до членів своєї родини.

Матеріали: іграшка, м’яч,папір кольорові олівці.

Хід заняття

1.     Діти сідають на стільчики. Ігровий момент:

Іграшка (ім’я, наприклад ведмедик Гаммі)  прийшов до них у гості. Діти жваво вітаються з ним. Психолог ставить запитання: «Гаммі, а де ти був?»

З’ясовується, що Гаммі їздив до своїх батьків у гості. Він розповів проте, що вони живуть в лісі, у нього є брати та сестри, що вони люблять їсти мед, ягоди, купатися в річці, а взимку всі ведмеді сплять у берлозі.

2.     Вправа «Правила», психолог звертає увагу на правила залучає до обговорення дітей.
3.     Вправа «Рахунок по колу»

Діти стають в коло. Ведучий в середині з м’ячем у руках.

Психолог кидає м’яч, кожна дитина, ловлячи його дитина називає число (1,2,3,4….10) порахувавши до десяти, за підказкою психолога, рахують зворотною лічбою (від 10,9,8,…1).

4.     Рухавка «Потяг»

Читати з заняття 1.

5.     Вправа «Моя сім´я»

Мета: показник внутрішньосімейних стосунків в дитячих сім’ях.

Завдання: намалювати свою сім´ю.

Під час малювання психолог намагається підійти до кожної дитини і запитати, зробивши собі нотатки:

• Хто намальований на малюнку?
• Що вони роблять?
• Як почуває себе дитина? Інші члени сім'ї?
• Хто сумний?
• Хто щасливий? Та ін..
  6.     Вправа «Прощання»

Діти прощаються з гостем весело махаючи рукою.

 

Заняття 7

Мета: розвивати в дітей навички спілкування в команді.

Матеріали: іграшка ведмедик, м’яч, два набори сюжетних кубиків.

Хід заняття

1.     Діти заходять в кімнату, сідають,вітаються.

Ігровий момент: стук у двері, хтось із дітей відкриває двері.

«Прийшов ведмедик Гаммі,він запізнився і тому постукав у двері. Він правильно зробив?» Діти відповідають. Психолог дає позитивну характеристику поведінки ведмедика.

2. Нагадування правил на занятті. Правила роботи в групі.

3. Вправа «Дні тижня»

Мета: формувати уявлення про час, закріпити дні тижня,

Пояснення психолога: тиждень складається з семи днів. Дітям пропонується назвати ці дні (по колу діти називають дні)

- Які дні ми найбільше любимо?(вихідні)

- Які найважчі дні тижня? (понеділок,п’ятниця). Чому?

- Скільки днів у тижні?

- Для чого людям потрібно було називати дні? (щоб рахувати час)

•         У школі ми використовуємо дні тижня для чого? (щоб знати розклад уроків )…

4. Рухавка «Чий голос»

Діти стають у коло, ведучий (діти вибирають) знаходиться в середині кола, йому зав’язують очі. Діти беруться за руки йдуть по колу, виконуючи танцювальні рухи, приспівуючи:

«Трохи ми потанцювали,

А тепер у коло стали.

Ти загадку відгадай,

Хто гукнув тебе - впізнай»

Діти зупиняються, і психолог указує мовчки на одного з гравців, який подає голос. Ведучий повинен угадати ім’я. Якщо угадує вони міняються місцями.

5.     Вправа «Гра з казковими кубиками»

Мета: командне викладання сюжету казки за зразком. Навчатися працювати в колективі. Розвивати увагу, пам'ять (діти об’єднуються на підгрупи, сідають за столи, на яких підготовлені для них кубики з казковими сюжетами). Ведучий слідкує за роботою допомагає.

В кінці відмічає ті команди, які найшвидше упоралися з завданням, а також назвали назву казки.

6.     Підсумок заняття. Вправа «Вдячність» (оплески в долоні).

 

Заняття 8

Мета: розвиток уміння уважно слухати, самостійно діяти, керувати своїми емоціями

Матеріали: аркуш паперу в клітинку, олівець, МР3-плеєр, музичні записи.

Хід заняття

1.     Діти стоять в колі, вітаються. Ідуть по колу під музику, імітують тварин (ведмедики,зайчика….) Птахів ( журавля, горобчика, півника)
2.     Вправа «Емоційний крокодил».

Для цього знадобляться картки «Почуття. Емоції. Стани».

ПРАВИЛА гри дуже прості. У колі учасників, на підлозі чи на столі, покласти картки сорочкою догори (піктограми тут не грають, їх заздалегідь потрібно видалити з колоди). Кожен з учасників групи по черзі обирає картку наосліп, яку інші не бачать, і демонструє дану емоцію МІМІКОЮ, ТІЛОМ, ГОЛОСОМ, РУХАМИ. Учасники групи впізнають і називають емоцію. Хто перший відгадав, той наступний обирає картку. Якщо хтось не знає, як продемонструвати певне почуття, написане на картці, то може відкласти цю картку вбік і взяти іншу. У цій грі немає переможених, усі ПЕРЕМОЖЦІ! Кожен має змогу у веселій невимушеній атмосфері тренуватися виражати почуття та емоції різними способами та розпізнавати їх в інших людей, розвиваючи емоційний інтелект.

3.     Вправа «Вправо – вліво»

Мета: закріпити поняття – вправо, вліво.

Діти стоять перед психологом. Пояснення психолога – у нас з вами і у кожної людини є права і ліва рука (покажіть).

Де права рука? Витягніть руку в сторону. Бачите вона вказує на двері (дається реальний орієнтир, наявний у приміщенні).

Де ліва рука? Витягніть руку в сторону. Вона вказує на вікно.

Діти виконують команди:

поверніться на право, поверніться на ліво, підійміть праву руку, підійміть ліву руку, два кроки вперед, два кроки вліво і т.д.

Люди придумали це орієнтування в просторі дуже давно. Зокрема воно допомагає першокласникам навчитися читати, писати, рахувати.

Де ще ми можемо використовувати поняття вправо та вліво? Діти відповідають.

4.     Рухавка «Горобчики стрибунці»

На підлозі малюють коло, або викладають мотузкою,щоб усі гравці могли розміститися в ньому. У середині кола «кіт»,а всі інші – «горобці» - за колом. Після сигналу ведучого всі діти стрибають у коло, то з кола, а «кіт» намагається спіймати «горобців». Якщо когось спіймає, міняються місцями.

Перемагають ті діти, яких жодного разу не спіймали.

5.     Вправа «Графічний диктант»

Мета: визначити рівень розвитку здатності довільно керувати своїми діями за інструкцією дорослого.

Нагадати дітям де права рука?- орієнтир на двері.

Наприклад: «Відступіть дві клітинки з краю, поставте крапочку.

Малюй лінію: одна клітинка вниз. Не відривай олівця від паперу. Тепер одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок.

(аналіз виконаного завдання психологом, розробка рекомендацій)

6.     Підсумок. Вправа прощання «Повітряний поцілунок».

 

Заняття 9

Мета: розвиток у дітей вміння розрізняти кольори. Навчати дітей спілкуватися в колективі.

Матеріали: різнокольорові кульки, трафарет світлофора, листки паперу,трафарети (ялинки, сонечка, помідора, хмаринки), кольорові олівці, різнокольорові геометричні фігури.

Хід заняття

1.     Діти заходять до кімнати, вітаються, сідають (в кімнаті розвішані різнокольорові повітряні кульки).

Ведучий повідомляє, що наш гість Гаммі прийшов сьогодні з подарунками – повітряними кульками, але кульку отримає тільки той, хто знає кольори і буде добре працювати на занятті.

Сьогодні ми з вами пригадаємо, які ми знаємо кольори.

Для чого потрібний колір?

2.     Повторення правил роботи в групі. Психолог зачитує правила, які висять на плакаті за якими діти працювали заняттях.
3.     Вправа « Кольори»

На столі лежить багато різнокольорових геометричних фігур. Ведучий роздає дітям різнокольорові круги.

Завдання: підібрати для свого кола сусідів (будь-яку геометричну фігуру, але вона повинна бути обов’язково така, як коло за кольором).

4.     Рухавка « Світлофор»

Діти шикуються в шеренгу. В руках у психолога світлофор. Психолог нагадує дітям про те, як важливо дотримуватися правил дорожнього руху й бути уважним на вулиці.

Коли психолог показує зелений сигнал світлофора, всі марширують на місці, починаючи з лівої ноги, коли жовтий – плещуть у долоні, коли червоний стоять, не рухаючись. Той хто переплутав сигнал робить крок назад.

5.     Вправа «Зафарбуй правильно»

Мета: зафарбувати трафарети предметів правильно підбираючи кольори, що відповідають цим предметам.

Ведучий пояснює завдання. Потрібно покласти трафарети предметів на листок паперу, розмістити їх, обвести олівцем, прибрати трафарети і розфарбувати зображення. На цьому аркуші можна домалювати, щось своє.

По закінченню діти показують свої малюнки, оцінюють відповідність кольорів і правильність виконаного завдання.

6.     Підсумок. Діти згадують, що сьогодні робили на занятті.

Вправа «Посмішка по колу». Ведмедик Гаммі дарує повітряні кульки.

 

Заняття 10

Мета: визначення рівня відношення дітей до школи. Вироблення в дітей позитивних рис характеру, що сприяють кращому взаєморозумінню під час спілкування.

Матеріали: підбір загадок, білий папір А 4,кольорові олівці,гумка,іграшки.

Хід заняття

1.     Звучить спокійна музика. Діти заходять в кімнату, кожен бере з ігрового куточку іграшку, сідає з нею.
2.     Повторення правил роботи в групі. Психолог зачитує правила, що висять на плакаті, та за якими діти працювали заняттях.
3.     Вправа «Загадки».

Діти сидять на стільчиках в рядочку. Психолог загадує загадку. Діти відгадують, а та дитина, в якої у якої іграшка з загадки, встає, показує іграшку і більш детально розповідає про неї.

Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (їжак)

Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (ящірка)

Взимку біленький, а літом сіренький? (зайчик)

Хто це в лісі під листком

За ніч виріс швидко

У кого одна нога

Шапку здаля видко.(грибок) і т.д.

4.     Вправа рухавка «У Ведмедя у бору».

Серед дітей способом лічилки вибираємо Ведмедя, який охороняє свою територію («барліг»), де він нібито спить. Діти намагаються проникнути на його територію промовляючи слова:

•       у Ведмедя у бору гриби - ягоди беру, а ведмідь не спить і на нас гарчить…

Після цих слів ведмідь кидається ловити дітей, тільки на своїй території. Кого спіймає, той стає ведмедем. Гра продовжується.

5.     Вправа - малюнок «Моя школа»

Мета: визначення рівня мотивації навчання шестирічних учнів та адаптація їх до школи.

Виконання завдання починається з бесіди ведучого про школу. Згадуючи, яка в них школа, діти її малюють. Після виконання завдання вивішують на дошці свої зображення, за бажанням розповідають, що вони намалювали.

(психолог робить аналіз виконаних робіт, розробляє рекомендації)

6.     Підсумок.

Психолог повідомляє, що це заняття в нас останнє, діти прощаються з іграшками, пригадують, що цікавого було на заняттях.

7.     Заключна вправа «Солодка квітка» 

Психолог дякує за гарну роботу класу, запевняє їх, що вони справді можуть називатися класним класом, бо вони всі дуже дружні, веселі та добрі. 
Психолог повідомляє, що поки діти грали в ігри у класі виросла солодка квітка. Демонструє квітку і пропонує кожному учню відірвати пелюсточку (цукерку) та подарувати комусь з однокласників. Завдання тренера – прослідкувати, щоб пелюстку отримав кожен учень. 

Список літератури

 

1. Барташнікова І.А. Барташніков О.О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років. - Тернопіль: «Богдан»,2008. – 234с.
2. Боговарова О. Психологічна готовність дитини до навчання в школі. Діагностика, корекція і розвиток.// Психолог – вкладка,2013, №29-32.- с.17-23.
3. Головань Г. Г. Дидактичні ігри.- «Лібра Терра»., 2009
4. Головань Н. Ми готові до школи?- ДЦУв., 2014.
5. З досвіду регіональних психологічних служб системи освіти України/ за ред. ВА.Г.Панка та І.І. Цушка.- К.: Ніка-Центр, 2004
6. Коробко С.Л., КоробкоО.І. Робота психолога з молодшими школярами. – К. «Література ЛТД», - 2002.
7. Розвивальні та корекційні заняття психолога/ упорядник Т.Гончаренко. – К.: ред.. загальнопед газ., 2015 
8. Сайт:  https://dytpsyholog.com/
9. Сайт: http://autta.org.ua/