Контрольна робота для учнів 11 класу з теми "Лексика"

Контрольна робота для учнів 11 класу (І СЕМЕСТР)

1. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох:
а) загальновживані слова;
б) історизми та архаїзми;
в) терміни та запозичені слова;
г) діалектизми;
ґ) фразеологізми.

2. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка:
а) загальновживані слова;
б) терміни;
в) жаргони;
г) архаїзми;
ґ) діалектизми.

3. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми:
а) уста, шолом, управа, зіронька;
б) десниця, перст, письмовець, возсіяти;
в) причепуритися, ректи, обрій, путня;
г) дружина, волхви, злато, сумніватися;
ґ) кошовий, земство, бунчук, жаровня.

4. Укажіть рядок, у якому  усі слова – професіоналізми:
а) афікс, синтаксис, речення, постфікс, підсніжник;
б) температура, дощить, прогноз, громовиця, осяйний;
в) луг, бджілка, мед, пасічник, ультразвуковий;
г) антитіло, ін’єкція, пацієнт, термометр, стерилізатор;
ґ) кермо, гальма, пасажир, траса, рута-м’ята.

5. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
а) Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
б) І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
в) Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
г) Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
ґ) І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).

6. Визначте речення з контекстуальними синонімами.
а) Ялинки – не тільки дітям радість, а й символ одвічної зеленої природи (І.Цюпа).
б) Скільки летітиме думка – усе не буде  межі, тільки нова і нова глибінь всесвіту (О.Гончар).
в) Кожне слово складається із змісту і мелодії (Петро Панч).
г) А хлюня мій ходить іще не може – синок мій любий, щастячко моє (За В.Сосюрою).
ґ) Поезія – це праця зрима, це думки смілої весна (М.Рильський).

7. Укажіть речення з контекстуальними антонімами.
а) На чорій землі білий хліб родить (Народна творчість).
б) Книжки не прочитав – розуму не додалося (Народна творчість).
в) Багато рук будувало й захищало собор, ще більше рук, мабуть, замахувалося на нього...  (П.Загребельний).
г) Згода дім будує, а незгода – руйнує (Народна творчість).
ґ) Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д.Павличко).

8. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
а) Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
б) Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
в) Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
г) Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
ґ) Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).

9. Укажіть рядок, у якому всі пари слів – пароніми:
а) веселий – щасливий; швидкий – повільний;
б) далекий– близький; знайомий – маловідомий;
в) музичний – музикальний; робочий – робітничий;
г) усміхнений – похмурий; усмішка – посмішка;
ґ) бити байдики – точити ляси; ревма ревіти – заливатися сміхом.

 10.Завершіть подане твердження.
Розділ мовознавчої науки, який вивчає сукупність усіх стійких словосполучень у мові називають…
а) морфемікою;
б) орфографією;
в) фразеологією;
г) фонетикою;
ґ) лексикою.

11. Укажіть правильне твердження:
а) фразеологізми найчастіше вживаються у  науковому стилі мовлення;
б) стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;
в) за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;
г) крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;
ґ) фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.

12. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.

ІІ. Робота з текстом

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).

                                          Українська пісня
       Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?
       Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості?
       Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті?
Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди – Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький,  славний Морозенко, козаки Швачка та Голота…
       Який трудівник – ой у лузі та ще й при березі, чи в полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи в шахті під землею, чи на заводі за верстатом – не почував легкості й бадьорості од її геніального ритму?
       Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?
       Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?
       Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що віки бився, як лев, за свою свободу, що віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!..
       Тяжка була історія. Кривава, бодай, не вернулась. І народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, що міг, – у пісню, в безсмертну українську народну пісню. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.
       Наша дума, наша пісня 
       Не вмре, не загине,
       От де, люде, наша слава,
       Слава України.
                  Т.Шевченко
       Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення.
       Честь, вічна слава і добра пам’ять достойному сину українського народу – композитору Миколі Лисенку, який у найпохмуріші царські часи, часи народної темноти, не кинув народ свій, а все життя своє присвятив збиранню українських народних пісень, який учився в народу (як він казав, «вчився на сірій свитині, на грубій сорочці, на дьогтяних чоботях – там душа Божа сидить»), який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу, повернути нам, любовно очищені й витончені, як скромний дар гідного сина й учня своєму батькові – народу-вчителю.
       Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх і очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам  (За О. Довженком, 443 сл.).
1. Укажіть, до якого стилю мовлення належить даний текст:
а) епістолярного;
б) художнього;
в) конфесійного;
г) публіцистичного;
ґ) наукового.

2. Яка теза найточніше передає комунікативну мету тексту?
а) «Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті?»
б) «…пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення».
в) «Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу».
 г) «… увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості».
ґ) «Будьмо гідними цих коштовних перлин...»

3. Укажіть значення вислову  «вилити душу»:
а) поділитися найсокровеннішим;
б) розповісти про те, що наболіло;
в) дати власну оцінку подіям, фактам, явищам;
г) трактування певних явищ з точки зору власного світобачення;
ґ) обміркувати важливе рішення.

4. Визначте, який  засіб поетичного синтаксису використано у реченні:
 Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога?(О.Довженко)
а) Інверсія;
б) антитеза;
в) асиндетон;
г) полісиндетон.
ґ) градація.

5.Укажіть рядок, який найточніше характеризує висловлювання «українські  пісні»:
а) «геніальний ритм»;
б) «неоціненний скарб»;
в) «перли народної творчості»;
г) «коштовні перлини»;
ґ)  «історія українського народу».

6.До якої форми красномовства належить наведений текст?
а) Соціально-побутової;
б) академічної;
в) парламентської;
г) церковно-богословської.
ґ) розмовно-побутової.