Контрольні роботи з української мови для класів з поглибленим вивченням. 8 клас
8 клас
І семестр
Варіант А
Контрольна робота №1
за темою «Синтаксис і пунктуація.
Словосполучення, його основні ознаки»
- У якому рядку правильно вказано всі ознаки словосполучення?
А Поєднання двох чи більшої кількості слів, поєднаних зв’язком
узгодження.
Б Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного
зв’язку.
В Поєднання двох чи більше повнозначних слів на основі підрядного
зв’язку, має граматичне значення, не комунікативна одиниця.
Г Поєднання двох чи більше слів на основі підрядного та сурядного
зв’язку, комунікативна одиниця, має граматичне значення.
- З яких компонентів складається словосполучення?
А Підмет і присудок.
Б Головне і залежне слово.
В Однорідні члени речення.
Г Звертання і вставні слова.
- Укажіть рядок, у якому всі сполучення слів належать до словосполучення.
А Дзвін шабель, моя Україна,сонцем осяяна.
Б Пісня солов’їна, синь гаїв, шепіт і зітхання.
В Міниться і лине, снилися мені, на воді.
Г У радості, голубе небо, хмари пливуть.
- Укажіть рядок, у якому поширене словосполучення.
А Вирушати на прогулянку до лісу.
Б Рости вздовж дороги.
В Перейшов через дорогу.
Г Боротися до кінця.
- Укажіть ряд із дієслівними словосполученнями.
А Мріяти про щастя, читання вголос, гаяти час.
Б Думка про друга, мрія вчитися, поглядати у вікно.
В Доглядати хворого, одержати перемогу, повернути до лісу.
Г Боротися до кінця, вдячність батькам, уміння працювати.
- У якому рядку всі словосполучення однакові за будовою.
А Віддати батькам, віддати життя за Вітчизну, впевнено йти вперед.
Б Культура Античної Греції, автор книги, художній стиль поета.
В Чистота дитячої душі, взірець моральної чистоти, милуватися
чудовим краєвидом.
Г Бути щедрим душею, старший лейтенант запасу, більший за всіх.
- Укажіть рядок, у якому названо способи зв’язку між словами в словосполученні.
А Відокремлення, звертання, уточнення.
Б Узгодження, керування, прилягання.
В Чергування, сполучення, членування.
Г Уподібнення,спрощення, сполучення.
- У якому рядку поєднання слів не є словосполученням?
А Старий ліс, золоті ворота, говорити голосно.
Б Заплющити очі, добре працювати, густий кущ.
В Квіти розцвітають, поблизу села, брат і сестра.
Г Аналіз тексту, одиниця мови, читання вголос.
- Словосполучення якого ряду утворені способом керування?
А Схожий на батька, розуміти зміст, скласти план.
Б Будувати палац, засівати пшеницю, говорити голосно.
В Говорити без пауз, працювати швидко, пісня про матір.
Г Радіти літу, радісно дітям, писати красиво.
- У якому рядку всі словосполучення утворені способом прилягання?
А Говорити тихо, гуляти ввечері, одягати пальто.
Б Увійти в серце, жити для народу, особливо помітно.
В Дуже швидко, сміятися голосно, приїхати вчасно.
Г Духовно багатий, жити в селі, грозова хмара.
- Сполучення якого ряду поєднані зв’язком узгодження?
А Батьківська земля, рання весна, чисте сумління.
Б Київське метро, вдало складений, вартий уваги.
В П’ять будинків, доля дівчини, ніжне серце.
Г Кожний дім, чисте повітря, шлях у майбутнє.
- Укажіть рядок, у якому всі сполучення слів є синтаксичними
словосполученнями.
А Працювали дружно, через ліс, місяць і зорі.
Б Читати оповідання, їхати потягом, поблизу Дніпра.
В Сидіти за партою, надзвичайно приємно, мій клас.
Г З легкої руки, сонце світить, весело усміхатися.
Варіант Б
Контрольна робота №1
за темою «Синтаксис і пунктуація.
Словосполучення, його основні ознаки»
І. 1.Продовжіть визначення.
Словосполучення – це...
2.Випишіть з-поміж поданих сполучень слів ті, які не є словосполученнями.
Чудова природа,біля школи, учні відпочивають, через поле, лежати на пляжі, бореться й живе, боліти душею, вибачити товариша, старання й відповідальність, нова кімната, мама працює.
ІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які способи підрядного зв’язку між словами в словосполученні ви знаєте? Наведіть приклади.
2. Із поданих слів утворіть словосполучення, використовуючи керування як вид зв’язку між словами у словосполученні.
Визначте закінчення в залежних словах.
Сподіватися (успіх); докоряти (брат); знемагати (спрага);
ризикнути (життя); спотикнутися (поріг); чинити (кривда);
ухилятися (робота); відповідь (Вероніка); атестація (історія).
ІІІ. 1. Продовжіть визначення.
Фразеологічні словосполучення відрізняються від лексичних тим, що ...
2. Випишіть лише лексичні словосполучення. З двома з них складіть речення.
За тридев’ять земель; прикусити язика; у далекій країні; як сніг на голову; нічим не журитися; п’ятами накивати; статися несподівано; страх проймає; ні в тин ні в ворота; боїться всього; потрапити в халепу.
ІV. Утворіть способом керування всі можливі словосполучення.
Визначте сильне і слабке керування.
Просити, лікувати, пересилати, зійтися, шукати, радіти.
V.Перекладіть словосполучення українською мовою. З’ясуйте тип зв’язку в них.
Работать на заводе, овладеть профессией, интерисоваться литературой, работать над статьей, стремиться к лучшему, приехать во Львов, подойти к товарищу ,говорить о деле.
VІ. Виконайте повний синтаксичний розбір усіх словосполучень із поданого речення.
Весняного ранку за принишклими садами тихо половіли жита (Р.Іванченко).
Варіант А
Контрольна робота №2
за темою «Речення як комунікативна одиниця.
Основні ознаки речення»
- Укажіть, у якому рядку правильно вказано всі ознаки речення.
А Граматично організована одиниця мови,яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.
Б Смислово-граматичне об’єднання двох або більше слів на основі підрядного синтаксичного зв’язку.
В Одиниця мови, яка служить для найменування предметів, дій і процесів, властивостей.
Г Найменша одиниця мовного потоку.
- Укажіть головні члени речення.
А Головне і залежне слово.
Б Обставини й додаток.
В Означення й обставина.
Г Підмет і присудок.
3.Висловлювання? А Прості, складні, складені.
Б Єднальні,протиставні, спонукальні.
В Розповідні, питальні, спонукальні.
Г Окличні, заперечні,стверджувальні.
- У якому реченні непрямий порядок слів?
А Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слів (Є.Гуцало).
Б Степ спочиває, набирається прохолоди після денної спеки (О.Гончар).
В Густо-прегусто висипали зорі на небі (І.Нечуй-Левицький).
Г Стежина до маминої хати петляє через город (В.Скуратівський).
- Знайдіть спонукальне речення.
А Чудна ти, дочко, я ж про тебе дбаю (Леся Українка).
Б Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема.
(О.Довженко).
В Забудь себе – хай щастя мають люди (Л.Забашта).
Г Два ведмеді в однім барлозі не живуть (Нар.творчість).
- Укажіть непоширене речення.
А Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В.Симоненко).
Б Крізь густий осінній дощ часто пробивалося сонце (Ю.Яновський).
В Є шлях. Я тривожуся (М.Братак).
Г Літом, правда, легше робиться (Панас Мирний).
- Знайдіть двоскладне речення.
А Лесі не сидиться (М.Олійник).
Б Сіріє неприораною стернею на тому березі порожній степ (В.Козаченко).
В Отак пролечу сніжком над долиною (А.Малишко).
Г Весною вже повіяло в синіх садах (В.Сосюра).
- У якому рядку речення просте?
А Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя (М.Стельмах).
Б Шумлять гомінливі веселі міста, неначе співає небес висота (В.Сосюра).
В Нехай мої співи лунають по рідній коханій землі (Леся Українка).
Г Я нарву найкращих квіток, принесу з росою в клас, де стрічає вчитель нас
(М.Стельмах).
- Знайдіть односкладне речення.
А Вишневий стяг зоря зняла над синім гаєм (В.Сосюра).
Б Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. творчість).
В Я намалюю тебе серед березового гаю (І.Цюпа).
Г Тіні копиць полохливо тремтять на осінній луці (М.Коцюбинський).
- Укажіть неповне речення.
А Та пісня має щось отруйне. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться
чути (М.Коцюбинський).
Б Уклін земний працівникам землі! (М.Рильський).
В Червону руту не шукай вечорами, - ти у мене єдина, тільки ти, повір
(В.Івасюк).
Г Печаль і гордість, повніть моє слово (М.Нагнибіда).
- Виділіть складне речення.
А Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі (В.Сосюра).
Б Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині
(В.Симоненко).
В Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М.Рильський).
Г Сіріє неприораною стернею на тому березі порожній степ (В.Козаченко).
12.У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
А Хотів би я бути міцним і суровим, на славу байдужим, на слово нескорим...
(А.Малишко).
Б Україно тернова, свята і висока, не зів’януть твої корогви (Т.Севернюк).
В Широкий, Дніпре,мій, з тобою ми в розлуці (А.Малишко).
Г Одгриміла гроза, теплий дощ одшумів (В.Сосюра).
Варіант Б
Контрольна робота №2
за темою «Речення як комунікативна одиниця.
Основні ознаки речення»
І. Сформулюйте визначення.
Речення – це основна інтонаційна і граматично оформлена одиниця мовного спілкування,що …
Наведіть приклад.
ІІ. Непоширені речення переробіть на поширені, ввівши в них додатки, означення та обставини.
Ми повернулися. Догоряли промені. Блищали зірки. Ми були потомлені. Але не хотілося спати. Ми стояли й дивилися. Гарно було!
ІІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
На які види за будовою поділяються речення?
Проілюструйте прикладами.
2. З поданих речень випишіть граматичні основи, визначте вид кожного речення за будовою.
1. Синіє ранок, і роса горить, до хвилі хвиля ще не гомонить.
2. Ллється з-поза хмар проміння тепле і голубувате.
3.Вже тиха осінь ходить берегами, на вербах трусить листячко руде.
4. Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний кличе у невідомі краї (З тв. М.Рильського).
ІV. 1. Дайте відповідь на запитання.
Як відрізнити поширене речення від непоширеного?
Наведіть приклад непоширеного речення.
2. З роз’єднаних членів відновіть речення, взяті з творів І.Нечуя- Левицького.
В одному з речень підкресліть всі члени речення.
V. Перебудуйте і запишіть речення, замінюючи прямий порядок слів на зворотний.
Визначте в кожному реченні слово, на яке падає логічний наголос.
1. Птах затріпотів крильми спросоння, зашепотіла трава про щось у сні (М.Стельмах).
2. Весна слала по землі свій зелений килим
(Г.Тютюнник).
3. Місяць оббризкував блідим сяйвом зарошені
дерева і шляхи (С.Крижанівський).
4. Темний гай уже красується в зеленім убранні (В.Бурлак).
VI. Складіть міні-твір на тему «Звичаї в моїй родині», в якому були б різні речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням,будовою, складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення.
Варіант А
Контрольна робота №3
за темою «Двоскладне просте речення.
Головні члени речення»
- У якому рядку правильно вказано всі ознаки простого речення.
А Речення з кількома граматичними основами.
Б Граматично організована одиниця мови, яка має одну граматичну основу.
В Речення, у якому кілька граматичних основ поєднано сурядними сполучниками.
Г Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв’язку.
- Які речення називаються двоскладними?
А У яких дійова особа мислиться неозначено.
Б У яких головний член означає дію, що стосується певної особи.
В У яких наявні обидва головні члени – підмет і присудок – із залежними від
них словами чи без них.
Г З одним головним членом.
3. Як називається граматично незалежний член двоскладного речення,
що означає предмет, про який йдеться в реченні?.
А Обставина.
Б Додаток.
В Присудок.
Г Підмет.
- Визначте речення, у якому присудок – складений іменний.
А Мені і в неприглядній пітьмі днів твоя б лунала мова солов’їна
(Д.Павличко).
Б З лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).
В Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей
(М.Рильський).
Г Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі
(Л.Костенко).
- Укажіть речення, в якому підмет виражений словосполученням.
А Трактором орати – хліба вдосталь мати (Нар. творчість).
Б Сто зозуль кувало щовесни (І.Негода).
В Машина спускалася в байрак (О.Гончар).
Г Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).
- Знайдіть речення зі складеним дієслівним присудком.
А День ще розкошував на зелених луках острова, а тут,у затінку дерев,
уже лягли вечорові тіні (І.Цюпа).
Б Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О.Гончар).
В Снаряди почали вже падати в річку (О.Довженко).
Г І нехай наше життя буде чудесною піснею (І Цюпа).
- У якому реченні вжито однорідні присудки?
А Радист спробував зв’язатися з крейсером (О.Гончар).
Б На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т.Шевченко).
В Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (П.Дорошко).
Г Із-за обрію стали накопичуватися хмари (О.Гончар).
- У якому реченні підмет та іменна частина присудка виражені інфінітивом?
А Керувати – це передбачати (Н.Чабан).
Б Великій меті – велике життя (П.Загребельний).
В Любов до народу – це служіння йому (О.Довженко).
Г Людині є про що розповісти (Н.Чабан).
- Укажіть, із яких компонентів складається складений дієслівний присудок.
А Іменника та діслова-зв’язки.
Б Прикметниката діслова-зв’язки.
В Займенника та діслова-зв’язки.
Г Двох дієслів – неозначеної форми та змінюваного допоміжного дієслова.
- Виділіть речення, яке містить лише прості дієслівні присудки.
А Був не в силі я висловить муки, що туманили думи мої (В.Сосюра).
Б Од них не можу я одвикнуть і не співать тобі одній (В.Сосюра).
В Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання вже віє од листків зелених та сумних (В.Сосюра).
Г Багато барв у горя, немає ліку їм, а в радості – одна (В.Сосюра).
- Позначте речення, у якому тире стоїть не між підметом і присудком.
А Життя без книг – це хата без вікна (Д.Павличко).
Б Яке це щастя – жити на цій землі! (О.Довженко).
В В моїй душі – весна співуча, а в небі – вітер і орли (В.Сосюра).
Г Моя ж любов – як день, не знають ще чуття такого люди (В.Сосюра).
- В якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
А Він рідний нашим городам і селам (М.Рильський).
Б Хіба є хто на світі крилатіший за людину? (О.Гончар).
В Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина (О.Копиленко).
Г Поезія це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А.Малишко).
Варіант Б
Контрольна робота №3
за темою «Двоскладне просте речення.
Головні члени речення»
І. 1. Дайте відповідь на запитання.
Якими бувають прості речення за складом граматичної основи?
Наведіть приклади.
2. Зробіть синтаксичний розбір речення.
Добре вихована людина почуває себе комфортно в різних ситуаціях (Г.Чайка).
ІІ. 1. Сформулюйте визначення.
Підмет – це ...
2. У чому різниця між простим і складеним підметом?
Запишіть речення, підкресліть підмети. Чим відрізняються підмети в обох частинах складного речення?
Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О.Довженко).
ІІІ. 1. Назвіть способи вираження підмета. Наведіть власні приклади.
2. В поданих реченнях підкресліть граматичну основу. Установіть вид присудків і частину мови, якою вони виражені.
1. Батько мій українець зроду (К.Перелісна).
2. Красивим доля не поспішає важити щастя ( М.Стельмах).
3. Тут кожний камінь – мій, і кожний подих – мій (Л.Первомайський).
4. Я залишуся завжди молодим (В.Сосюра).
ІV.1. Дайте відповідь на запитання.
За яких умов ставиться тире між підметом і присудком?
2. У поданих реченнях розставте пропущені розділові знаки.
1. Мадонну малювать це не писати строфи, а очі річ тонка, далеко не проста.
2. Тут якщо пісня то на всю просторінь.
3. Поезія це діла совісне не грайся нею безпричинно.
4.Мудрість іде без блиску бездумність у позолоті (За тв. А.Малишка).
V. Перебудуйте речення, замінивши прості присудки складеними дієслівними. Підкресліть граматичні основи речень.
1. Справжня дружба вчить поваги до інших.
2. У дружбі ти вчишся безкорисливості.
3. Дружба випробовується в біді й небезпеці (За В.Сухомлинським).
Варіант А
Контрольна робота №4
за темою «Другорядні члени речення»
1.У якому рядку правильно вказано всі ознаки додатка?
А Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета й залежить від
члена речення, вираженого іменником.
Б Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання
непрямих відмінків.
В Другорядний член речення, що означає дію, стан або ознаку підметай
граматично підпорядкований йому.
Г Другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану.
2.У якому реченні вжито прямий додаток?
А З вітальні ллються звуки,веселі, радісні (М.Івченко).
Б Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В.Сосюра).
В Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку
червоного, а наймичці на очіпок парці золотої і червону добру хустку з
білого габою (Т.Шевченко).
Г Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А.Малишко).
3.У якому рядку правильно вказано всі ознаки узгодженого означення.
А Пов’язане з означуваним словом зв’язком повного узгодження.
Б Пов’язане з означуваним словом способом керування або прилягання.
В Пов’язане з означуваним словом зв’язком неповного узгодження.
Г Виражене іменником і дає предмету другу назву.
- Назвіть речення, у якому не використані означення.
А Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв
(М.Рильський).
Б У сірих променистих очах під густими темними бровами світилася
пекуча туга (В.Козаченко).
В Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т.Шевченко).
Г У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).
- У якому рядку правильно вказано всі ознаки обставини?
А Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання
непрямих відмінків.
Б Другорядний член речення, який називає ознаку предмета й залежить від
члена речення, вираженого іменником.
В Другорядний член речення,який означає ознаку дії чи стану.
Г Головний член речення, який означає дію, стан або ознаку підмета й
граматично підпорядкований йому.
- Виділіть речення, у якому вжито обставину місця.
А Ще буде сниться: луки, море грайливої, як сміх, води...(В.Корж).
Б Вітер скаженів усе дужче (А.Шиян).
В Велику допомогу в розшуках і врятуванні людей,занесених
лавинами, подають собаки-шукачі. (О.Муранов).
Г Обминаючи піщану косу, річка текла ліворуч і трохи далі
розливалася широким плесом (В.Козаченко).
- Визначте, обставина якої групи виражена прислівником у поданому
реченні.
Мені не весело було й на нашій славній Україні (Т.Шевченко).
А Місця.
Б Часу.
В Способу дії.
Г Причини.
- Виділіть речення, у якому вжито прикладку.
А Наближався південь, червневий південь, повний спеки й світла
(М.Коцюбинський).
Б Курсант міг би бути й механіком-водієм, і кулеметником-радистом
(П.Автомонов).
В Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов’яним
небом (М.Коцюбинський).
Г Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низько насупленими
білими бровами (В.Козаченко).
- Укажіть речення, у якому прикладка з означуваним словом пишеться через дефіс (розділові знаки пропущено).
А Князь Кий скликав усіх мужів на раду (А.Кащенко).
Б Не той тепер Миргород Хорол річка не та (П.Тичина).
В За яскраве забарвлення дали омельохам ще одну назву красавки
(А.Волкова).
Г Дрозди чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди (О.Копиленко).
- Виділіть речення без епітета (художнього означення).
А Там далеко-далеко вже зоря злотоброва крила ніжні простерла на
примарні гаї (В.Сосюра).
Б Ця краса тільки може в сні дитячім присниться (В.Сосюра).
В Земля моя,запашна, барвінкова, ріки медові,дощі золоті, тільки б
побачить тебе у обнові – більше нічого не хочу в житті (М.Стельмах).
Г Над ним сіяла синь квітчаста і птиць лунав щасливий спів (В.Сосюра).
- Виділіть речення з порівняльним зворотом.
А Мов дві криниці, сині та глибокі, в моїх очах відбилися твої
(В.Сосюра).
Б Як сонце круг землі все ходить за зорею, так за тобою я іду, моя любов!
(В.Сосюра).
В І розцвітає в серці спокій, як у вечірньому гаю… (В.Сосюра).
Г Як мед бджола у вулик по краплині з квіток несе, так я пісні затим несу
тобі, щоб твої очі сині сіяли злотом теплим і густим (В.Сосюра).
- Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1. Обставина. А Усе тіло зробилося легким, пружним,
2. Означення. нестримним (О.Гончар).
3. Додаток. Б Тиша і холод обіймають його (М.Коцюбинський).
В Теплохід пішов по Дніпру вниз (В.Винниченко).
Г Розквітає калина і стає гарною, як дівчина у
весільному вбранні (Із журналу).
Варіант Б
Контрольна робота №4
за темою «Другорядні члени речення»
І. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які члени речення називаються другорядними? На які види поділяються другорядні члени речення?
2. Подані речення поширте другорядними членами.
Сонце всміхається. Дерева виструнчились. Осінь торжествує.
ІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які додатки належать до прямих, а які – до непрямих?
2. Відновіть прислів’я і приказки, розставивши слова у відповідній послідовності. Підкресліть в них додатки, визначте їх вид.
1. Говорити, добрі, робить, слова, але, зле.
2. Закінчити, балаканням, почнем, і, роботу, балаканням.
3. Ворота, рота, до, не приставши, чужого.
ІІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
На які види за способом вираження поділяються означення?
2. Розподіліть словосполучення у дві колонки залежно від того, яке в
них означення:
а) узгоджене; б) неузгоджене.
Щира правда; сніг з дощем; марна спроба; хлопець в окулярах; одяг
захисного кольору; густий туман; дорога ліворуч; книжна істина;
троянда червоного кольору.
ІV. 1. Допишіть визначення.
Прикладкою називається ...
2. Знайдіть прикладки в поданих реченнях і виділіть їх.
1.Вихованці дитячої студії „Веселка” підготували виставку
виробів „Пасхальні символи» (Н.Горик). 2. Гуляє вітер-шелестій із
батьківського лісу (А.Малишко). 3. Я хочу на озеро Світязь, в туман
таємничих лісів (Л.Костенко). 4.На Ковельщині вже вшосте
відбулось поетичне свято пам’яті Лесі Українки (Н.Горик).
V. 1. Дайте відповідь на запитання.
Що таке порівняльний зворот?
2. У поданих реченнях виділіть, де потрібно, порівняльні звороти.
1.І я співаю наче в сні про сльози в рідній стороні ... (В.Сосюра).
2.На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В.Сосюра). 3.Іван Франко
як справжній учений мав широке коло всебічного знання(Г.Величко).
4.Посеред саду тополя вигналась у височінь як дівчина підліток
(Є.Гуцало).
VI. 1. Дайте відповідь на запитання.
На які види за значенням поділяються обставини?
2.Запишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть обставини у
реченнях, визначте їх вид.
1.(По)моєму, кожна людина мусить хоч раз (коли)небудь сягнути свого зеніту.2.Люди, які розмінюють свої почуття (на)право й (на)ліво, (по)моєму, (з)рештою мусять відчувати себе злидарями. 3.Добро втратити – (не)багато втратити! Честь втратити – втратити все! (З тв. О.Гончара).
Контрольний диктант №1
Текст А
Розбудова демократичної України
Боже, які ми були довірливі! Скільки разів упродовж історії дозволяли себе ошукати! А на братерську нашу довірливість нам відповідали потоптанням Переяславських угод, різаниною в Батурині, підступним зруйнуванням Січі, соловецькими та сибірськими розправами над славними, найбезстрашнішими синами нації… Невже хтось сьогодні розраховує на те, що зранена Чорнобилем Україна вже не відчуває болю, що з пам’яті народу вищезло все, чим позначена його страдницька історична дорога? Що забули ми і легендарні Крути, і звірства муравйовських банд, і як у сліпій садистській ненависті розстрілювали вони наш золотоверхий Київ…
Невже й сьогодні вважають нас здатними забути геноциди, голодомори, терори, забути сльози солдатських матерів, чиїх дітей було безповоротно кинуто в пекло Афганістану, цього найпотворнішого загребущого імперського тоталітаризму?
Ні погрозами, ні шантажем, ні фальшивими лестощами вже не зламати нашої всенародної волі, нічим не затримати владну ходу нового часу. Хочемо жити – як брати. В незалежній Україні не повинно бути ні менших, ні старших, не повинно бути покривджених. Демократична Україна в однаковій мірі будується для всіх національностей, що живуть в українській землі.
164 слова За О.Гончаром
Контрольний диктант №1
Текст Б
Шлях до Тараса
Я нетерпляче чекав Шевченкового ювілею.
На причалі було святково, багатолюдно, грала музика. Кілька великих пароплавів один за одним відходили до Канева.
Миготіли береги Дніпра, погода була, як на зимову, чудесна, і сила-силенна народу звідусюди поспішала до Канева на пароплавах, катерах, ракетах і суходолом на машинах.
От ми побачили на вершечку гори постать Кобзаря. Ми, як до живого, їхали до нього.
А гора немов була оперезана барвистими стрічками – то шляхом, стежками піднімалися люди з прапорами, квітами, в мальовничому нашому вбранні. Такого свята я ще не бачив.
Ми йшли на гору до самого пам’ятника. І от тисячі народу заспівали «Заповіт», - я дивився на пам’ятник, на це море квітів, прапорів, потоки людей і синій Дніпро, зараз також різнобарвний від оздоблених пароплавів, катерів, човнів.
Далеко линули слова «Заповіту», і кінця-краю не було цим людським потокам, і луна від пісень здавалась мені найгучнішою за всі, що я колись почув у своєму житті.
Я замріявся, дивлячись на цю дивовижну картину, співаючи рідні з перших кроків життя рядки, ці чудесні слова найвищої правди, що передавалась і передаватимуться з покоління в покоління. Заклик до єдиної вольної сім’ї на всьому світі.
187 слів. За О.Іваненко
ІІ семестр
Варіант А
Контрольна робота №5
за темою «Односкладне просте речення.
Неповне речення»
1.Укажіть правильне твердження.
А В односкладних реченнях є тільки підмет.
Б В односкладних реченнях граматична основа складається з
одного головного члена.
В Окличні речення можуть бути тільки односкладними.
Г В односкладних реченнях є тільки один другорядний член.
2. З’ясуйте, яке з речень є односкладним.
А Темна хмара озвалася громом гучним (Леся Українка).
Б Не люблю осінньої ночі (Б.Лепкий).
В Я йшов все далі й далі в глибину лісів (М.Грушевський).
Г Надвечір дивізія увійшла в місто (П.Панч).
3.Укажіть означено-особове речення.
А Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї над чистим ставом
край села (Т.Шевченко).
Б Ніч була тиха й беззоряна (О.Десняк).
В Над обрієм сонце звелося (М.Бажан).
Г Уже мене пошарпано, всі квіточки загарбано (Леся Українка).
4.Запишіть неозначено-особове речення.
А Для добрих друзів відчиняю дім (А.Малишко).
Б На Великдень фарбують яйця (О.Воропай).
В І смеркає, і світає, день Божий минає (Т.Шевченко).
Г Кілька днів підряд мело колючим снігом (В.Козаченко).
5.Запишіть узагальнено-особове речення.
А А тим часом весніє, весніє ... (О.Гончар).
Б О, сліз таких вже вилито чимало (Леся Українка).
В Не вчи орла літати (Народна творчість).
Г Легко на серці старого садівника (І.Цюпа).
6.З’ясуйте, яке з речень є безособовим.
А Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т.Шевченко).
Б Пахло любистком і чебрецем (В.Шевчук).
В Сій в щасливий час золоте зерно (І.Франко).
Г І дощ, і сніг, і віхола, і вітер (Л.Костенко).
7.Запишіть називне речення.
А Юно йдемо до мети (В.Сосюра).
Б Я те містечко пішки обходив (М.Луків).
В Весна і квітень. Сонце і дорога (А.Малишко).
Г Пили каву з білою булкою (Б.Лепкий).
8.Яке речення називається неповним?
А У якому наявний лише один головний член.
Б У якому відсутній один із членів речення.
В У якому опущений член речення можна встановити з попереднього
речення або із ситуації.
Г У якому відсутній присудок.
9.У якому стилі мовлення переважають узагальнено-особові
речення?
А У розмовному.
Б У діловому.
ВУ науковому.
Г У публіцистичному.
10.До якого типу односкладних речень належить подане речення?
Всі шляхи позамітало в полі. (Б.Грінченко.)
А Називне.
Б Безособове.
В Означено-особове.
Г Узагальнено-особове.
11.Установіть відповідність між односкладними реченнями і їх
видами.
А Не по дружбі, а по службі пізнавай 1.Означено-особове.
людину (Народна творчість).
Б Що там думають на тій землі (В.Шевчук) 2.Неозначено-особове.
В Сповнена сонцем хатина
(М.Коцюбинський). 3.Узагальнено-особове
Г Було тепло і тихо (В.Шевчук). 4.Називне
Ґ. Для добрих друзів відкриваю дім і маю 5.Безособове
серцю щиру насолоду (А.Малишко).
12.До якого типу односкладних речень належить подане речення?
Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені міста й села, сироти,
вдови, утрачені надії й марні сподівання (Н.Рибак).
А Називне.
Б Безособове.
В Означено-особове.
Г Неозначено-особове.
Варіант Б
Контрольна робота №5
за темою «Односкладне речення. Неповне речення»
І. 1. Сформулюйте визначення.
Односкладні речення – це ...
2. Підкресліть в реченнях граматичну основу. Визначте типи
односкладних речень.
1. Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюсь неба (Л.Забашта).
2. І хочеться всю землю обійняти (В.Симоненко). 3.Тиша. Тиша.
Вітер жито колише…(В.Швець). 4.Цей крилатий вислів
приписують Г.Сковороді (З часопису).5.Вчи дитину не
штурханцями, а хорошими слівцями (Народна творчість).
ІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які типи односкладних речень за наявністю головних членів ви знаєте?
2. Випишіть з тексту односкладні речення. Підкресліть в них
граматичні основи, визначте їх тип.
Вечір. Село лежить, як у колисці, в затишному лузі. З гори мені видно далеку блискучу смугу Дніпра. Старий батько спокійно гріє своє тіло під вечірніми променями сонця. Твердим кроком йду у вуличку, зарослу старими
пахучими вербами (За В.Винниченком).
ІІІ. 1. Доведіть, що односкладні речення можуть бути як поширеними,
так і непоширеними. Наведіть приклади.
2. Відновіть уривки з творів Т.Шевченка, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі 2 особи множини. Визначте тип односкладних
речень.
Свою Україну (любити), (любити) її ... Вовремя люте, в
останню тяжкую минуту за неї Господа (молити). (Учитись),
(читати), і чужому (научатись),й свого (не цуратись).
(Обніматись) ж, брати мої, молю вас, благаю!
ІV. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які речення називаються безособовими?
2. З поданих заголовків до висловлювань у формі односкладних
дієслівних речень випишіть лише сформульовані у формі безособових речень.
Цікавтеся людьми. Відкрий себе. Сказати людині щось хороше.
Як подолати депресію? Не рубай калини. Затишно й хороше
вдома. Бережіть багатства планети. Нас нікому не здолати.
V. 1. Дайте відповідь на запитання.
До якого типу речень за будовою належать називні? Чим виражений у них головний член речення?
2.Трансформуйте синтаксичні конструкції в односкладні називні
речення. Підкресліть в них граматичні основи.
1. Ліс був густий, неприглядний (З.Тулуб).
2. Ранок був сонячний і чудовий (Ю.Смолич).
3. Була весна (С.Плачинда).
4. Було сонце, був ранок, був новий день (Ю.Смолич).
5. Стояв літній ранок, сонячний і прозорий (Ю.Смолич).
VI. 1. Допишіть визначення.
Неповними називаються речення, в яких ...
2. Перебудуйте речення з метою уникнення повторів слів.
Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж
потім загатити річку. Влітку роблять сани, а взиму роблять віз.
Сталь гартується в огні, а людина гартується в труді (З народної творчості).
Варіант А
Контрольна робота №6
за темою «Речення з однорідними членами»
- Як називаються члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції?
А Відокремленими.
Б Неоднорідними.
В Однорідними.
Г Уточнювальними.
2.Назвіть речення, у якому однорідні члени – присудки.
А Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці
ягід, звиває собі вінок (Леся Українка).
Б Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів
(Л.Дмитерко).
В Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає (Л.Дмитерко).
Г З берега на берег можна добутися баржами або човнами
(О.Гончар).
3.Визначте речення з однорідними підметами.
А Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно
живу і нову, і мову її солов’їну (В.Сосюра).
Б Ще не вмерла України і слава, і воля ... (П.Чубинський).
В Світе тихий, краю милий, моя Україно! (Т.Шевченко).
Г Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого
садка (Народна творчість).
4.Які сполучники вжито при однорідних членах у поданому реченні?
Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод (Т.Шевченко).
А Протиставні.
Б Розділові.
В Єднальні.
Г Підрядності.
5.Виділіть речення з неоднорідними означеннями (у поданих
реченнях розділові знаки відсутні).
А На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя. (В.Собко.)
Б Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна (П.Воронько).
В Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце (М.Коцюбинський).
Г Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні (Ю.Мушкетик).
6.Визначте речення з однорідними додатками.
А І квіткою, й калиною цвісти над ним буду. (Т.Шевченко.)
Б Тут Стугни плин малює вічну карту, де батько, й дід, і дядько
мій косив (А.Малишко).
В А море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить (Л.Глібов).
Г Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій!
(В.Симоненко).
7.Визначте речення з однорідними означеннями.
А Долиною полилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на
зелену траву (М.Коцюбинський).
Б Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на
київські гори (І.Нечуй-Левицький).
В Весь вишгородський широкий шпиль був ніби помережаний
смугами розкішних зелених городів (І.Нечуй-Левицький).
Г Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина!
(Л.Костенко).
8.Визначте речення з однорідними обставинами.
А Річка синіє, зітхає, сміється (М.Рильський).
Б Це добре-шпарко, молодо, азартно щомиті прямувати до мети (П.Ребро).
В Легка, біла прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку,
з’являється над Лукашем (Леся Українка).
Г Рівними-рівними рядами стоять розлогі яблуні, груші, сливи,
вишні, абрикоси (О.Копиленко).
9.У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити тире?
А Папери були скрізь і на столі, і на полицях, і навіть стіни були
обліплені ними (М.Коцюбинський).
Б Це все було-і все це стало нове оцей завулок, присмерк
голубий, огні далекі, місто загадкове (М.Рильський).
В Люльок чи не півсотні розвішано в старого на стіні і прості, і
химерні та чудні, і куці, й довгі ... (М.Рильський).
Г На вудлищі гнучкім прозора волосінь, та білий поплавець, та
залізний гачечок ото і зброя вся (М.Рильський).
10.У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити двокрапку?
А І темний гай, і Дніпр дужий, і високі гори, небо, зорі, добро, люди
і лютеє горе все пропало(Т.Шевченко).
Б Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила,
магічний відголосок рими в говірці рідного села(Й.Струцюк).
В Вівса, пшениці, ячмені все зіллялося в одну могутню
хвилю ... (М.Коцюбинський).
Г Її більше цікавила зміна в поглядах, нові почуття, напрямок
думокусе це було таке нове, несподіване (М.Коцюбинський).
11.Виділіть речення, у якому однорідні члени поєднано єднальними
сполучниками.
А А знизу, з-під палуби, лине сумна, неголосна, зате рідна,
українська пісня (С.Плачинда).
Б Спинився- волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж
колосочків (С.Васильченко).
В Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі
пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово! (П.Тичина).
Г Сонце без проміння , однак червоне, ніби ясний світ на
широкій картині (І.Нечуй-Левицький).
12.Виділіть речення, у якому при однорідних членах ужито протиставні
сполучники.
А Гарна нивка, та чужа (М.Коцюбинський).
Б Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М.Коцюбинський).
В Сінешні й хатні двері були відчинені (І.Нечуй-Левицький).
Г Мене весь час то палило, то морозило (Ю.Збанацький).
Варіант Б
Контрольна робота №6
за темою «Речення з однорідними членами»
І. 1. Сформулюйте визначення.
Однорідними називаються члени речення, ...
- Запишіть речення, підкресліть в кожному з них однорідні члени
речення.
1. А калина соромлива і тремтить, і омліває (Б.Грінченко).
2. Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом (Леся Українка).
3. Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець).
4. У лісі повітря було цілющим, солодким, молодим (Є.Гуцало).
5.Навкруги так мило, молодо і дзвінко (В.Сосюра).
ІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення?
2. Наведені групи слів уведіть до самостійно складених речень у ролі
однорідних членів речення.
Працьовиті,самовіддані, горді, завзяті.
Поля й степи, ріки і моря, ліси і гори.
І вчора, і сьогодні, і завтра, і завжди.
ІІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Чи всі члени речення можуть бути однорідними? Коли означення є неоднорідними?
2. Подані речення поширте неоднорідними означеннями.
Сонячний промінь постукав у ... вікно. Сонце дивилося з ..
неба. Навколо зависли ... хмари. Трава блищала ... росою.
Душа сповнилася ... настроєм.
ІV. 1. Дати відповідь на запитання.
Яку роль виконують узагальнювальні слова в реченнях з
однорідними членами?
2. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть у них узагальнювальні слова та однорідні члени.
1.У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне (М.Рильський).
2.Ні розвага, ні просьба, ні грізьба ніщо не помагало (М.Коцюбинський).
3.Ще буде все прозорий день і хуга і сірий дощ і в пахощах сади (М.Карпенко).
V. 1. Дайте відповідь на запитання.
Які однорідні члени речення називаються поширеними? Наведіть
приклади.
2. З поданих речень випишіть речення з поширеними
однорідними членами. Підкресліть їх.
1.Безкінечною пряжею біліє, світиться бабине літо (О.Гончар).
2.Ти пісню ту і мову ту єдину неси у світ, мов долю, на руках
(О.Деркач).
3.Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним
жестом (Б.Олійник).
4.Небо, річка, суходіл стали синню однією (М.Рильський).
VI. 1. Укажіть, які розділові знаки вживаються при узагальнювальних
словах в реченнях з однорідними членами. Намалюйте схеми
можливих варіантів.
2. Зробіть повний синтаксичний розбір речення, ускладненого
однорідними членами.
Сонячне проміння врізується в прогалини незвично
ясними, яскравими ударами (М.Грушевський).
Варіант А
Контрольна робота №7
за темою «Речення зі звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями»
1.Чим найчастіше бувають виражені звертання?
А Іменником у називному відмінку однини та родовому множини.
Б Іменником у кличному відмінку однини та називному множини.
В Іменником у знахідному відмінку однини та множини.
Г Іменником у називному відмінку множини та родовому однини.
2.Яку синтаксичну роль відіграє звертання?
А Підмет.
Б Не виступає членом речення.
В Обставина способу дії.
Г Непрямий додаток.
3. Виділіть речення з поширеним звертанням.
А Забудь мене, пташко, забудь, не журись (Т.Шевченко).
Б Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т.Шевченко).
В Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік
(Л.Костенко).
Г Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим
(А.Малишко).
4.Визначте рядок, в якому всі слова – іменники в кличному відмінку.
А Сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче.
Б Королево, село, коромисло, славо, Мирославо.
В Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю.
Г Поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна.
5.У якому реченні звертання має ще й оцінну функцію?
А Молодий,будь вічно молодим! (Л.Первомайський).
Б Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А.Малишко).
В Здраствуй, сонце, і здраствуй вітре!
Здраствуй, свіжосте нив! (В.Симоненко).
Г Спи, мій малесенький, пізній-бо час (Леся Українка).
6.Укажіть, чим відрізняються вставлені конструкції від вставних.
А Будовою.
Б Місцем у реченні.
В Інтонацією та розділовими знаками при них.
Г Вони містять у собі додаткове повідомлення.
7. Виділіть речення, у якому вставне слово вказує на джерело думки.
А Значить, ці промені рівні тому випромінюванню (М.Івченко).
Б Був тоді там, кажуть, кущик глоду, кущик є, та – терен, а не глід
(Л.Костенко).
В Понад Дніпом козак іде, може з вечорниць (Т.Шевченко).
Г Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті досконала
(Л.Костенко).
8.Виділіть речення, у якому вставне слово виражає
впевненість/невпевненість.
А Здавалося, оце – вже вічно. Лише у мене це жило ... (І.Муратов).
Б Власне кажучи, вечір уже минув, і вже сама ніч! (Остап Вишня).
В Почин, кажуть, великий чоловік (Остап Вишня).
Г З ділом, бач, у нас ніколи не розходяться слова (П.Дорошко).
9. Виділіть речення, у якому вжито вставне слово (розділові знаки
відсутні).
А Усе одно наша правда зверху (Ю.Яновський).
Б Добра такого там зроду у мене не було (Т.Шевченко).
В Нам здавалося що роки пройшли (Ю.Збанацький).
Г Було вже надвечір (Петро Панч).
10. Де в реченні можуть стояти вставні слова?
А Лише на початку речення.
Б Лише в середині речення.
В Лише в кінці речення.
Г На початку, у середині, у кінці речення.
11.Виділіть речення, у якому вжите вставне речення.
А Воно, звичайно, може, їхня правда. Мабуть-таки їхня (О.Довженко).
Б Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу
(Остап Вишня).
В А може, ви знаєте, що мені сниться, як в полі хвилюється
яра пшениця (Л.Первомайський).
Г Грек не читав, можливо, Геродота, - в ньому самому
Геродот дрімав (Л.Костенко).
12.Чому вставні слова не бувають членами речення?
А Тому що вони виражені прислівниками.
Б Тому що вони граматично непов’язані з іншими членами
речення.
В Тому що їх виділяють комами.
Г Тому що вони вказують на порядок думок, на зв’язок між ними.
Варіант Б
Контрольна робота №7
за темою «Речення із звертаннями,
вставними словами, реченнями»
І. 1. Сформулюйте визначення.
Звертання – це ...
Наведіть приклад.
2. Запишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
Підкресліть звертання..
1.Привіт тобі сонце! Привіт тобі Воле від серця мого і народу (О.Олесь).
2.Добридень вам мій друже добрий! (А.Малишко).
3.Серце моє не болій не сумуй (П.Усенко).
4. Весела пісне оживай! Стань думко дією і словом!(М.Рильський).
ІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Яке звертання називається поширеним, а яке - непоширеним?
2. Перебудуйте речення так, щоб іменники у називному відмінку
(підмети) стали звертаннями. Підкресліть поширені звертання.
1.Громадянин Іваненко гарно виступив на зборах.
2.Сонце ласкаве зігріває весняні сходи.
3.Брат поспішав до школи.
4.Чудова українська пісня завжди лунає по святах.
ІІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
У яких стилях мовлення використовується поширене звертання?
Укажіть способи вираження звертань.
2. Складіть і запишіть речення за схемами. В одне з речень уведіть
поширене звертання.
1. ..., 3в. , ... .
2. ... , 3в .
3. 3в. ! ... .
ІV. 1. Допишіть визначення.
Вставними називаються слова ...
2. Випишіть ті словосполучення, у яких треба виділити комами вставні слова. Розставте в них розділові знаки, підкресліть вставні слова.
Навіть не подумав про це; ощадливості на жаль немає; щось
мабуть станеться; стало нібито тихо; може прийду; слово
кажуть не впіймаєш; тяжко буває часом; кмітливість отже
потрібна; всіляко кажуть люди.
V. 1. Назвіть групи вставних слів за значенням. Доберіть 1-2 приклади.
2. Подані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку вони були вставними, а в другому – членами речення.
Правда, кажуть, видно.
VI. 1. Дайте відповідь на запитання.
Чим відрізняються вставлені конструкції від вставних.
2. Випишіть речення із вставленими конструкціями.
1. Але ж, я гадаю, ви не з полохливих (О.Гончар).
2. Діти щойно – вона це добре пам’ятала! – були тут поруч
(Ю.Збанацький).
3. Демид зразу скочив (коліно різко заболіло), схопив дівчину за
плечі, підвів (В.Собко).
4. Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В.Собко).
5.Стара княгиня Варвара Олексіївна – їй було тоді вже 65
років – рідко з’являлася в салон (П.Жур).
Варіант А
Контрольна робота №8
за темою «Речення з відокремленими членами»
- У якому рядку правильно вказано всі ознаки відокремлених членів?
А Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена
речення й виконують однакові синтаксичні функції.
Б Слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, що до
них звертається мовець.
В Члени речення, які стоять після узагальнюючого слова.
Г Слова або сполучення слів, якими мовець виражає ставлення до
того, про що він повідомляє.
- Які члени речення можуть бути відокремленими?
А Лише другорядні члени.
Б Лише підмет і присудок.
В Лише прикладки.
Г Лише непрямі додатки.
- Виділіть речення з відокремленим членом.
А Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє, синє море звірюкою то
стогне, то виє (Т.Шевченко).
Б Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у
день весілля (М.Олійник).
В Пальник, і його жінка, і Василина, і всі діти були дуже схожі між
собою (І.Нечуй-Левицький).
Г На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібненьке
добре намисто (І.Нечуй-Левицький).
- Укажіть речення, у якому відокремлене означення має додаткове
обставинне значення.
А Осяяний сонцем, перед нами розкривається зовсім новий світ
(О.Довженко).
Б Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо
(А.Шиян).
В Над головами плавали рожеві хмарки, схожі на медуз (П.Панч).
Г Вона почула, нарешті, його голос, невиразний і далекий (А.Шиян).
- Виділіть речення, у якому відокремлене означення відірване від
означуваного слова іншими словами.
А Хата стояла на горі чиста, біла, весела (І.Нечуй-Левицький).
Б Уражений небаченим видовищем, хірург прикипів до місця
(О.Довженко).
В Артилеристи збилися докупи,збентежені й злі (О.Довженко).
Г Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М.Рильський).
- Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
А Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою
ромашкою луг (В.Козаченко).
Б Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали
грізного натиску полку (О.Довженко).
В І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали
(Т.Шевченко).
Г Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з
китицями (А.Шиян).
- Виділіть речення з відокремленим додатком.
А Польова билиня, вона не призвичаєна до густої садової тіні
(Панас Мирний).
Б Нікого тут нема, крім мене й господині (М.Рильський).
В І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої
(О.Гончар).
Г Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар.творчість).
- Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А Одне лиш мав на меті – знайти іуду (Ю.Покальчук).
Б Ніколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу
(О.Довженко).
В Томилася вільха, безсило опустивши крила (М.Хвильовий).
Г Годі вже панам сидіти згорнувши руки (І.Нечуй-Левицький).
- Виділіть речення, у якому дієприслівниковий зворот не
відокремлюється (розділові знаки в реченнях пропущено).
А Їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А.Шиян).
Б Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (П.Панч).
В Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мирний).
ГЗ лави стогнучи підвівся Бараболя (М.Стельмах).
- Укажіть речення, у якому відокремлення не можна пояснити
правилами.
А Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповів про себе
(О.Гончар).
Б Воздвиженський, при великому зрості, був неповертайло
(І.Нечуй-Левицький).
В Учора, згадуючи Райгород, батьків і Катрю, він був у полоні
скорботних почуттів (Н.Рибак).
Г І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши у Сірка очей, поспішає до
тебе на берег (О.Гончар).
- Укажіть речення з відокремленим уточнювальним членом.
А Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали. Встали подивитись на той
Чигирин… (Т.Шевченко).
Б Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік
(Є.Будницька).
В То день, то ніч сіяють над землею, і час кудись на крилах поспішає...
(В.Сосюра).
Г Цитати з дум та пісень без музичного їх оформлення, тобто без
мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають
(М.Рильський).
- Якими членами речення виступають відокремлені уточнювальні члени в даному реченні?
Восени, перед відльотом у вирій, тривожиться і табунами збирається
птаство (М.Стельмах).
А Підметом.
Б Присудком.
В Обставиною.
Г Означенням.
Варіант Б
Контрольна робота №8
за темою «Речення з відокремленими членами»
І. 1.Дайте відповідь на запитання.
Які члени речення можуть відокремлюватися?
Наведіть приклади.
2.Перебудуйте подані речення у речення з відокремленими
означеннями. Підкресліть їх. Поставте розділові знаки.
1.Оповитий тишею степ дихав пахощами трав (О.Гончар).
2.Тихий солодкий дощик сіється щедро на вулиці (М.Рильський).
3.Нагріта за день земля дихала теплом (Д.Ткач).
4.Старий Горицвіт дивився на обліплену пилком бджолу (М.Стельмах).
ІІ. 1.Сформулюйте визначення.
Прикладка – це…
2.Об’єднайте кожну пару речень в одне так, щоб група присудка
другого речення стала відокремленою прикладкою.
- Агатангел Кримський із легкістю засвоював основні давні і
нові мови. Агатангел Кримський – поліглот світового рівня.
- У Києві Георгій Нарбут захоплюється старовинним народним
мистецтвом, виконує перші ескізи українських грошових знаків і марок. Георгій Нарбут – один із найбільших графіків сучасності (З журналу).
ІІІ. 1. Дайте відповідь на запитання.
Чим можуть бути виражені відокремлені обставини?
Наведіть приклади.
2. Доповніть речення обставинами, вираженими дієприслівниковими
зворотами. Поставте розділові знаки.
1. Тиша ходить між деревами…
2. На обрії червоно сходить сонце…
3. Часом війне вітерець…
ІV. Перебудуйте подані речення так, щоб усунути неоднозначність їх
тлумачення.
1.Перед малюнками дітей, які були виставлені в клубі, товпилися батьки.
2.До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном футбольної команди.
3.У коридорі я зустрів подругу моєї сестри, яка була палкою вболівальницею футбольної команди.
V. Утворіть варіанти поданого речення, щоб воно містило:
а) відокремлене означення;
б) відокремлену обставину.
І нині ваблять до себе мальовничі левади щедрих душею прихильників дикої природи (М.Яценко).
VІ.Перебудуйте подане речення так, щоб відокремлений член стояв
перед означуваним словом. Зробіть повний синтаксичний розбір
утвореного речення.
Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова (І. Вихованець).
Контрольний диктант №2
Текст А
Київ
Київ заквітчався жовто-блакитним маєвом прапорів, озвався гомоном, піднісся, здається, ще вище до сонця разом із кручами, мостами, пам’ятниками.
Здраствуй, рідний Києве мій! Невмируща думо і пісне моя… Я люблю тебе гарячою синівською любов’ю. І роки, і десятиліття, і віки спливають перед нами на хвилях Славути,залишаючи нащадкам легенди. Я люблю тебе, сивобородий дідугане, хоробрий, нестаріючий лицарю, за твою вічність, за твою нев’янучу молодість. Ти багато звідав, виборюючи свою велику долю. Я бачу майбутнє твоє, коли до тебе пригорнуться землі і ті, що на Дністрі, і на Пруті, і на Дунаї.
Київ – колиска нашої свободи і державності! Біля твоїх Золотих воріт цілував священну землю великий Богдан Хмельницький, який приніс тобі перемогу. Через Золоті ворота увійшов він з військом України, і коло стародавньої Софії під дзвони на площі підніс гетьман свою булаву. Твою чарівну красу, Києве, твої тополі й каштани, блакитне небо іяскраві зорі оспівали поети. Про тебе народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні… Крилатий вітер з Дніпра розвіває над Києвом блакитно-жовтий прапор свободи й незалежності.
163 слова За Г.Ткаченко
Контрольний диктант №2
Текст Б
Патріотизм
Людина відрізняється від інших живих істот духовністю, а отже, любов’ю до своєї батьківщини, відданістю їй. Патріотизм є силою родини, роду, народу, нації, держави.
Патріотизм абстрактним не буває. Він ґрунтується на духовній пам’яті, знаннях, на любові до свого народу, його історії, мови і культури. Без цього людина безродна, безлика, бомж. Вороги здавна знали про це і нищили нашу культуру або привласнювали її собі, знекровлюючи цим нашу націю. Таким був і девіз Гітлера: «Відберіть у народу його мову та культуру, і він за два покоління перестане бути нацією».
Наш геній Олександр Довженко писав: «Ми – єдиний народ, який не вивчає і не знає своєї історії». Але ж нам свідомо не давали її ні знати, ні вивчати.
Знання свого минулого, історична пам’ять є незборимою силою нації. Наш національний патріарх мудрості Максим Рильський висловив це влучно: «Хто не знає і не шанує свого минулого, той не годен свого майбутнього». Це не лише стогін його зболілої душі,а й застереження та заклик до всіх нас. Щоб ми замислились і діяли.
180 слів За О. Силиним
про публікацію авторської розробки
Додати розробку