Конспект уроку та презентація з української мови для 8 класу на тему: "ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ. НАПИСАННЯ НЕПОШИРЕНИХ ПРИКЛАДОК ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРИКЛАДКИ, ЩО БЕРУТЬСЯ В ЛАПКИ"

Тема. ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ. НАПИСАННЯ НЕПОШИРЕНИХ ПРИКЛАДОК ЧЕРЕЗ ДЕФІС ПРИКЛАДКИ, ЩО БЕРУТЬСЯ В ЛАПКИ

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення – означення, додаток і обставину: сформувати в учнів поняття про прикладку як різновид означення, його функцію в реченні: розвивати правописні вміння написання прикладок з означуваними словами окремо, через дефіс та в лапках; виховувати повагу до рідного слова, бережливе ставлення до природи та естетичні почуття.

Очікувані результати: учні повинні зрозуміти, що таке прикладка, знаходити її в тексті, наводити власні приклади та застосовувати орфографічні правила при використанні прикладок.

Обладнання: відеопрезентація, фотографії, підручник, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Методи, прийоми: фронтальне опитування, розповідь вчителя, робота з підручником, робота з текстом, робота біля дошки, творча робота, гра «Добери прикладки», словниковий диктант, складання «Карти пам'яті», «Мікрофон».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Доброго здоров’я любі діти!

Вас покликав дзвоник в рідний клас.

Знання на уроці будете здобувати

Тож ростіть здорові, в добрий час!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

—Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу, спрямовану на вивчення другорядних членів речення.

1. Завдання-гіпотеза.

•   Доведіть або спростуйте тезу: «Слово другорядний означає: не основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок».

2. Мовний експеримент.

•   Спробуйте розповісти про свої осінні канікули, вживаючи речення, що складаються лише з головних членів. Який висновок можна зробити про роль другорядних членів у мовленні? (Другорядні члени речення (додатки, означення, обставини) пояснюють і доповнюють головні члени або інші другорядні й залежать від них.)

3. Бліц-опитування

• Назвіть другорядні члени речення.
• Який член речення називається додатком?
• На які питання відповідає дoдaтoк?
• Чим виражається додаток?
• Який член речення називається обставиною?
• На які питання відповідає обставина?
• Чим виражається обставина?
• Який член речення називається означенням?
• На які питання відповідає означення?
• Чим виражається означення?

(Додаток – другорядний член речення, який означав предмет і в реченні відповідає на питання непрямих відмінків, тобто всіх, окрім називного. Найчастіше додаток, як і підмет, виражається іменником або займенником.

Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який ?чий? котрий? і найчастіше виражається прикметником, зрідка займенникам або іменником.

Обставина— другорядний член речення, що характеризує дію з точки зору її місця, часу, причини, мети, способу або ступеня і відповідає на питання як? куди? звідки? коли? чому? з якою метою? якою мірою? де? Обставини виражаються прислівниками, сполученням іменника в непрямому відмінку з прийменником.)

ІІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів.

•   Прочитайте речення та спробуйте визначити в ньому означення.

Гора Говерла найвища в Україні. (Відповіді учнів)

•   Діти, ми сьогодні з вами поведемо розмову про ще один вид означення, який називається прикладкою та будемо розвивати наші правописні вміння написання прикладок з означуваними словами.

Розповідь вчителя

• Гора Говерла найвища вершина Карпатських гір, висота якої досягає 2067 метрів! Це найвища вершина в Україні, і мені дуже хочеться, щоб ви в своїх знаннях з теми нашого уроку досягли найвищої вершини.

Отже, вирушаємо в дорогу по темі ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ, НАПИСАННЯ НЕПОШИРЕНИХ ПРИКЛАДОК ЧЕРЕЗ ДЕФІС, ПРИКЛАДКИ, ЩО БЕРУТЬСЯ В ЛАПКИ. (запис теми до зошитів)

Вивчаючи дану тему, ми здійснимо заочну екскурсію до Українських Карпат.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Перегляд відеопрезентації «Прикладка – це легко».

Прикладка як різновид означення.

Прикладка – це різновид означення. Вона називає ознаку предмета й водночас дає йому нову назву.

Прикладка, як і взагалі означення, відповідає на запитання який?, наприклад: Гора (яка?) Говерла найвища в Україні. (П. Воронько)

Прикладка виражається іменником і, як правило, стоїть у тому ж відмінку, що її означуване слово: тітка Олена, тітці Олені.

Прикладками зазвичай виступають:

1) власні назви (рік, озер, гір, міст, тощо): гори Карпати, місто Одеса, село Черкаська Лозова;

2) характеристики особи за родом занять, національністю, соціальним становищем, місцем, віком тощо: дівчина-українка, хлопець-одесит;

3) видові загальні назви при родових: дерево дуб. трава звіробій;

4) характеристики за якістю чи властивістю предмета або особи: дуб-велетень. зима-чарівниця.

Прикладки поширені й непоширені. Їх правопис.

Прикладки можуть бути непоширеними (вираженими одним словом): риба карась, місто Київ, дівчина-підліток і поширеними (вираженими кількома словами): А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)

Пишемо через дефіс

Прикладка з означуваним словом пишеться окремо або через дефіс.

1. Якщо спочатку йде родове поняття, а потім видове, то прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки – то через дефіс. Порівняйте:

трава звіробій    звіробій-трава

родове видове   видове родове

Але: жук-короїд, льон-довгунець. заєць-русак, гриб-паразит. У цих словах прикладка входить до складу терміна. І ці прикладки – терміни ви можете чути на уроках біології

2. Якщо спочатку йде загальна назва, а потім власна, то прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки – то через дефіс. Порівняйте:

Красуня Марія Марія-красуня

Загальна власна власна загальна

3. В інших випадках прикладка з означуваним словом, як правило, пишеться через дефіс – незалежно від її місця. Це, зокрема, прикладки, які характеризують предмет за якісними ознаками, за віком, за національністю, за місцем проживання, за фахом: учитель-мовник, мовник-учитель, красуня-яблуня, яблуня-красуня.

Пишемо в лапках

Умовні власні назви підприємств, установ, організацій, творів мистецтва, журналів, газет, пароплавів тощо пишуться в лапках. Прикладки, приєднувані до означуваних слів за допомогою слів імені, пам’яті, на ім’я, по імені, в лапки не беруться. Кінотеатр «Київська Русь», журнал «Всесвіт». Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.

2. Робота з підручником.

Читання теоретичного матеріалу. (с.124-125)

3. Бесіда.

• Отже, що називається прикладкою?
• На що вказує прикладка?
• Які прикладки пишемо через дефіс? Беремо в лапки?

V. Закріплення   вивченого. Виконання тренувальних вправ

1. Робота з текстом. Прочитайте текст. Випишіть речення з прикладками. Поясніть їх написання.

Гори Карпати розташовані на заході України. Ця гірська система знаходиться не лише на території України, а й на території таких країн, як Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Румунія, Сербія та Австрія. Характерними рисами Українських Карпат є м'якість клімату, вертикальна поясність, екзотичність. Тут течуть річки Дністер, Прут, Тиса, Черемош, які мають бурхливу, швидку течію.

Синевир-озеро найбільше в Карпатах. Площа 7 га, глибина до 24 м. Сильний землетрус або, можливо, багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які й загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над рівнем моря.

Чисте повітря, приємні відтінки зелених гірських схилів, вкритих лісами майже до самих вершин, цілющі властивості мінеральних вод сприяли розвитку в Карпатах санаторно-лікувальних комплексів. Відомі санаторії  «Трускавець», «Моршин», «Поляна», «Свалява», «Буковель» та багато інших.

Найбільш високогірний населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташоване на висоті 1100м над рівнем моря.

Місто Рахів найбільш високогірне. Середня його висота становить 820м над рівнем моря.

Найбільш високогірний  готель «Беркут» розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931м над рівнем моря.

Найбільш високогірний санаторій – в селищі міського типу Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850м над рівнем моря.

Найбільш високогірний вокзал – станція «Бескид», шо збудована на висоті 790м над рівнем моря.

2. Лінгвістична гра «Добери прикладку»

Повість, Іван Франко, місто, річка, пісня, Володимир Івасюк.

3. Творча робота.

До поданих малюнків доберіть і запишіть прикладки, поясніть їх правопис.

(Гори-велетні, природа-мати, смереки-красуні, зима-чарівниця, рута-м’ята, дівчина-гуцулка.)

4. Словниковий диктант.

Відповідь-репліка, трава звіробій, Дністер-ріка, голуб-вертун, лікар-еколог, драма-феєрія, деревій-трава, твір-опис, гурт «Океан Ельзи», санаторій «Моршин», Львівський університет імені Івана Франка, готель «Червона рута».

Щоб перевірити правильність написання вами словникового диктанту, ви здійсните взаємоперевірку, обмінявшись зошитами в парах. Правильний варіант ви можете побачити на екрані. Кожне правильне написання прикладки оцінюється в один бал.

VІ. Систематизація й узагальнення вивченого

Складання «Карти пам’яті».

Діти, давайте з вами підсумуємо сьогоднішній теоретичний матеріал за допомогою «Карти пам'яті», яку складемо разом.

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

•   Який вид роботи на уроці був для вас найцікавішим?

VІІI. Домашнє завдання

1. Вивчити правила на с. 124-125.
2. Виконати вправу 199.
3. Творче завдання (за бажанням) написати твір-опис «Карпати – казковий край» (6-8 речень).

І завершити наш урок я хочу словами із поезії В.Симоненка:

Вигаптуй на небі райдугу-доріжку.

Простели до сонця вишивку-маніжку.

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами.

Дякую за увагу! Будьте здорові!