Контрольний докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі

Контрольний докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі

Мета: повторити відомості про публіцистичний стиль, формувати вміння переказувати текст публіцистичного стилю, визначати тему та головну думку, добирати заголовок, складати план; розвивати вміння добирати виражальні засоби; прищеплювати любов до рідної землі, патріотизм, історичну пам'ять, національну гідність.

Обладнання: текст переказу.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за питаннями.

— У якій сфері життя суспільства вживається публіцистичний стиль?

— Яка його мета?

— Які жанри публіцистичного стилю вам відомі?

— Яка основна форма викладу характерна для цього стилю?

— Охарактеризуйте лексику, властивупубліцистичному стилю.

II. Повідомлення теми та мети уроку

IІІ. Сприйняття й засвоєнняучняминавчальногоматеріалу

1. Читання тексту вчителем.

Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живее вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.            (За В. Мисаном)

2. Визначення теми та головної думки тексту.

3. Добір заголовка.

4. Визначення типу та стилю мовлення.

5. Колективнескладання плану.

Орієнтовний план

1) Пам'ятайпро історіюсвого народу!

2) Історичнапам'ять.

3) «Люди не є людьми без мови, пам'яті, землі, роду».

4) Важлива роль праці.

6. Повторнечитаннявчителем тексту.

7. Уснепереказуванняучнями тексту за планом.

ІV. Підбиттяпідсумків уроку

V. Домашнєзавдання

Хліб - найбільше багатство

     У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль, чваньковите золото - просто непотріб. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на золотих підносах із шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, котрі мали багато золото, і простягали руки до тих, які мали багато хліба.

     Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лиш рік дає тисячу зерен. А золотий мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить.

     Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Україна своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Україна не відмовить вам, як не відмовить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили... Ми позичаємо хліб на багатство.

     Щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми  - нашим дітям. Бо хліб безцінний. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. (В. Земляк)