Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні

Про матеріал

поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, його граматичне значення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в тексті, їх характеризувати (визначати смислові відношення, на які вони вказують); поглибити знання учнів про прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в реченні, правильно їх поєднувати з іменниками та займенниками; розвивати орфографічні вміння вживати прийменники в — у, з — із — зі як засіб милозвучності відповідно до правил правопису; удосконалювати творчі вміння будувати словосполучення, доречно використовуючи прийменники

Перегляд файлу

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні

українська мова, 7 клас

Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, його граматичне значення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в тексті, їх характеризувати (визначати смислові відношення, на які вони вказують); поглибити знання учнів про прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в реченні, правильно їх поєднувати з іменниками та займенниками; розвивати орфографічні вміння вживати прийменники в — у, з — із — зі як засіб милозвучності відповідно до правил правопису; удосконалювати творчі вміння будувати словосполучення, доречно використовуючи прийменники; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників любов до рідної України.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів; прийменники у фразеологізмах, прийменники-синоніми й антоніми.

Культура мовлення і стилістика: особливості вживання прийменників з іменниками.

Текст (риторичний аспект): використання прийменників у мовленні для відтворення логічних зв’язків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прийменник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

ІІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку.

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Колективне опрацювання схеми

Розглянути схему. Визначити, які ознаки властиві прийменнику.

За допомогою схеми сформулювати визначення прийменника як службової частини мови. Зіставити свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи

Аналіз мовних явищ на основі тексту

Смислові відношення:

· просторові (місце або напрям дії) — йти до школи, прибирати на подвір’ї;

· часові — після уроків, днів за п’ять;

· причинові — від радості, з журби;

· мети — підготувати для читання;

· допустові — незважаючи на погоду;

· означальні — зошит для малювання;

· об’єктні — спілкування з другом.

Пояснити лексичне значення слова толока (толока — безкоштовна праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, друзів).

З’ясувати, чи можуть прийменники виражати певне значення самостійно, без повнозначних частин мови.

Вибіркова робота з елементами аналізу

До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за допомогою прийменників, і відмінки іменників.

Просто неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.

Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.

Дослідження-зіставлення

Прочитати фразеологічні звороти. Пояснити їх значення (за потреби скористатися фразеологічним словником). Записати, утворюючи пари антонімічних фразеологізмів. Виділити в них прийменники.

Народитися під щасливою зіркою; пійматися у лабети; пливти за течією; привертати до себе; прийти на розум; під самісіньким носом; поза очима; без царя в голові.

Відвертати від себе; мати голову на плечах; народитися без сорочки; вилетіти з голови; за тридев’ять земель; пливти проти течії; у вічі; вирватися з лап.

З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники.

Дослідити, у яких фразеологізмах прийменники виступають як антонімічні. Увести ці звороти до самостійно складених речень.

Розподільний диктант

Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

Скласти з прийменниками одного синонімічного й антонімічного рядів словосполучення. Пояснити службову роль прийменників у них.

Дослідження-відтворення

Списати, розкриваючи дужки. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники. Виділити відмінкові закінчення іменників і займенників.

Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; допомогти (у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність.

Моделювання словосполучень

Утворити словосполучення з поданими іменами, використавши прийменники з довідки. Визначити головне й залежне слова. Указати на відмінок іменників, ужитих з прийменниками.

1) Марічка, Оксана. 2) Михайло, Андрій.

Довідка: без, до, замість, назустріч, з, за, перед, про.

Матеріал для вчителя.

Для милозвучності мовлення в українській мові вживаються варіанти окремих прийменників, наприклад: у — в, з — зі — із. При цьому слід дотримуватися таких правил:

У — в

З — із — зі

1. Прийменник у вживається:

а) між приголосними (запитав у Василя);

б) на початку речення перед приголосним (У Дмитра карі очі);

в) перед в, ф, льв, св, тв, хв (у Львові);

г) після паузи, що на письмі позначається комою, двокрапкою, тире або іншим розділовим знаком (Це було … у Києві).

2. Прийменник в уживається:

а) між голосними (думки в Андрія);

б) після голосного перед більшістю приголосних (спитати в батька)

1. Прийменник з уживається:

а) перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова (Василь з Оксаною, Микола з Олесем);

б) перед приголосним, якщо попереднє слово закінчується голосним (Дарина з Кирилом).

2. Прийменник із уживається переважно перед з, с, ц, ч, ш, щ та між групами приголосних (разом із сусідами, виготовити із шовку).

3. Прийменник зі вживається перед сполученням приголосних спочатку слова (в руках зі зброєю, вийти зі школи)

Не правильно

Правильно

Знати по газетах

По цілих днях

Добрий по натурі

По напрямку до лісу

Знати з газет

Цілими днями

Добрий за вдачею, доброї вдачі

У напрямі до лісу

Гра «Редактор».

- Відредагуйте словосполучення і речення.

Ходити по хатам; зошит по українській мові, знання по фізиці; діяти по правилах. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин. Учень пропустив три дні по хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

VІ. Підсумок уроку

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які частини мови належать до службових?

2. Яка частина мови називається прийменником? У чому полягає його службова функція?

3. З якими самостійними частинами мови вживаються прийменники?

4. Які смислові відношення виражаються за допомогою прийменників? Навести власні приклади.

VІІ. Домашнє завдання

1. Скласти й записати діалог із 8–10 реплік на тему «Видатні українські імена», додержуючись правил пунктуації. Виділити в тексті прийменники, визначити, з якими відмінками вони вживаються.

2. Скласти невеликий твір-роздум у публіцистичному стилі на тему «Як бути корисним суспільству?»

Вживання прийменників. Прийменники вживаються з формами відмінків

Відмінки	Одного	Двох	Трьох	Приклади
Родовий	без,біля, коло, від, до, для, з-за, з-під, крім, крім, після, проти, серед, близько, кінець, вздовж, вглиб, край, замість, опісля та ін.	поперед	між, поміж, проміж, з, в,(у)	пісня без слів; садить вздовж алеї; поперед нас прийшов; сидить кінець столу; позичив у знайомого
Давальний	Всупереч, навздогін, назустріч, наперекір, напереріз			біг навздогін нам, вийшло всупереч сподіванням
Знахідний	Крізь, повз, попри, про, через	в(у), за, на, над, о(об), перед, по, поза, понад		крізь туман не видно;приїхав через місяць; стукав у вікно; пішов поміж столи
Орудний		за, над, перед, під, по, поза, понад	між, поміж, з	видніється за лісом;стоїть перед очима; розмова (поміж)між друзями; зустрічі з ним
Місцевий	при	на , по, о(об)	в(у)	стоїть при дорозі; піднімається по драбині; встає о шостій годині
Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника

$D:\Диск D\image_2.jpg$

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

4.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

4.7

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Остапович Марія Олександрівна 15.04.2020 в 14:50

Гарно структурований матеріал. Підійде для повторення в 10 -11 класі. Спасибі!

Загальна:

4.7

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

4.0

Відповідність темі

5.0