Кооперативне навчання. Доповідь

 

 

 

Доповідь на тему:

«Кооперативне навчання»

 

 

 

 

       Підготувала вчитель математики

       Деснянського ліцею

       Тарабан Л.І.   

 

 

 

 

 

План

1. Модель кооперативного навчання.
2. Методичні рекомендації проведення уроку за моделлю кооперативного навчання.
3. Переваги та недоліки кооперативного навчання.
4. Організація робочих груп.
5. Методична розробка уроку «Арифметична i геометрична прогресії» за варіантом роботи груп по спільному проекту.
6. Методична розробка уроку «Узагальнення з теми «Чотирикутники» за варіантом роботи в малих групах».
7. Інші види групової роботи.
8. Етапи уроку в кооперативному навчанні (таблиця – додаток)
   

Кооперативна форма навчальної діяльності учнів - це найскладніша, дуже специфічна форма організації навчальної діяльності учнів. В основу моделі кооперативного навчання покладено навчання учнів у малих групах, яке побудовано таким чином, що основна відповідальність за пізнавальний процес лежить на самих учнях ( навчання, орієнтоване на учня). Така модель дає змогу учням зрозуміти, наскільки важливо навчитися спільній роботі, оскільки позитивна взаємодія оптимізує процес пізнання для всієї групи. Почуття групової  належності дає змогу учням подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну і інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за межі їхніх теперішніх знань і вмінь. Американський вчений Д.Брюннер так визначив соціальний аспект навчання: « Людина має відповідати за інших, діяти разом у напрямку досягнення». Це він називає взаємодією. Концепції вчених Маслоу та Брюннера покладено в основу розборки методів спільного кооперативного ( що ґрунтується на групових формах організації навчальної діяльності учнів), дуже популярних нині в освітянських колах США. За кооперативної форми організації діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія один з одним. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і кожен учень так чи інакше спілкується з усіма іншими учнями. Можна назвати такі ознаки колективної роботи:

1. Наявність всіх її учасників спільної мети.
2. Поділ праці, функцій і обов’язків.
3. Співпраця і товариська взаємодопомога.
4. Суспільно – корисна діяльність усіх і кожного учасника зокрема.
5. Обсяг роботи, що її виконала група завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом.

Поділ учнів на групи й надання кожній із них завдання, виконання якого залежить від спільних зусиль – чудовий спосіб розвинути в них соціальне почуття. Учні більше занурюються в навчання, оскільки роблять це з однолітками. Одного разу залучені до спільної роботи учні вже відчувають потребу обговорити те, що вони роблять разом, що веде до зміцнення зв’язків між ними.

Кооперативне навчання сприяє активному засвоєнню матеріалу. Спільні дії у малих групах, обговорення матеріалу з іншими,навчання один одного дають можливість краще зрозуміти, опанувати матеріал.

До основних елементів моделі кооперативного навчання відносять:

• Взаємозалежність і безпосередню взаємодію;
• Особисту відповідальність;
• Міжособистісне спілкування та вміння працювати в малій групі;
• Групову обробку інформації.

 І.    Позитивна взаємозалежність i безпосередня взаємодія виникають у групі тоді, коли:

• Перед членами групи стоять спільні цілі;
• Винагороду отримує вся група, а не окремі її члени;
• Члени групи мають змогу обмінюватись матеріалами й інформацією;
• Члени групи мають взаємозалежні ролі.

II. Методичні рекомендації щодо підготовки уроку за моделлю кооперативного навчання.

1. До роботи повинні бути залучені всі учні.
2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі.
3. Тих, хто навчається в інтерактивній, не повинно бути багато. Робота в парах найефективніша на початкових етапах навчання учнів роботи в групах. Її можна використовувати для досягнення будь – якої дидактичної мети : засвоєння, закріплення, перевірки знань.
4. Робота в малих групах продуктивна. Доцільно використовувати для розв'язання складних завдань, проблем, які потребують спільної, а не індивідуальної роботи. Об'єднуйте дітей у групи з трьох учнів ( трійки) або 3-6 учнів ( малі групи).
5. Усі матеріали для роботи в малих групах готуються заздалегідь.
6. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту там процедури, проявляти терпимість до будь – якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.
7. У важно ставитися до учнів під час формування груп.
8. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.
9. Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні варіанти відповідей i заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.
10. Групова обробка інформації – важливий елемент кооперативного навчання.

III. Переваги кооперативного навчання:

• Більш високий рівень самостійності при виконанні поставлених завдань;
• Більш високі результати в оволодінні знаннями та навичками практичного характеру;
• Збагачення досвіду в спілкуванні;
• Створення умов для внутрішньої мотивації навчальної діяльності, зростання інтересу до навчання, підвищення самооцінки;
• Створення умов для розглядання проблеми з різних точок зору;
• Забезпечення умов для сприймання інформації учнями різних типів: візуалів, аудіалів, кін естетиків, учнів дискретного типу сприймання.

До недоліків можна віднести:

• Недоцільність застосування при вивченні складного матеріалу;
• Можливість відволікання уваги та часу на розв'язання побічних проблем;
• Можливість порушення дисципліни на уроці;
• Труднощі з оцінюванням роботи кожного учня групи.

IV. Робота в малих групах використовується для вирішення складних проблем у тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту i подання групам результатів колективної діяльності. Можливі різні варіанти організації роботи груп: діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, коло ідей.

Суть  діалогу полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходиться відображення у заключному тексту переліку ознак, схемі. Вся увага зосереджується сильних моментах у позиції інших.

Синтез думок дуже схожий за метою та початковою фазою на діалог, але після об'єднання в групи i виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант  іншим групам, які  доповнюють його своїми думками. Експерти (з сильних учнів) роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.

У спільному проекті завдання у групах різного змісту. Кожна група звітує i записує на дошці певні положення. Вони рецензуються та доповнюються групою експертів. Складається спільний проект.

Командний пошук інформації  використовується, щоб доповнити цікавим матеріалом попередній урок чи лекцію. В кінці уроку заслуховується повідомлення від кожної групи.

Метою кола ідей є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення запропонованого питання. Всі групи мають виконувати одне завдання, яке групи представлякіть по черзі, висвітлюючи по одній позиції з завдання.

V. Застосування кооперативного навчання я покажу на уроці повторення по темі «Арифметична та геометрична прогресія» у 9 класі.

Тема: Повторения по темі «Арифметична та геометрична прогресія».

Мета: узагальнити прийоми знаходження різниці та знаменники арифметичної та геометричної прогресії, їх суми.

Хід уроку.

Учні отримали довгострокове домашнє завдання: розв'язати зi збірника для державної підсумкової атестації з математики вправи по даній темі. Завдання різної  складності. Є задачі, які розв'язуються з застосуванням однієї формули, складніші з застосуванням кількох методів, тому не всі учні справились з поставленим завданням.

Учитель на уроці знайомить учнів  з проблемою: виявити, які характерні закономірності властиві завданнями на арифметичну i геометричну прогресії.

•   Колективно обговорюємо i записуємо на дошці види завдань, що розв'язували;
•   Завдання, які розв'язуються за допомогою формули п – го члена;
•   Завдання, які розв'язуються на основі використання формули суми арифметичної прогресії i п – го члена;
•   Завдання, які розв'язуються за допомогою нерівностей на основі використання формули п – го члена та суми арифметичної прогресії;
•   Завдання, які розв'язуються на основі використання формул п – го члена мі суми геометричної прогресії.

II. Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів в групи по 4-5 oci6. Кожна група отримує завдання: об'єднати завдання за прийомами їx розв'язування.

I група: виписати блок завдань, які розв'язуються на основі використання формули п – го члена арифметичної прогресії.

II група: виписати блок завдань, які розв'язуються на основі використання формули суми членів арифметичної прогресії i п – го члена.

III група: виписати блок завдань, які розв'язуються за допомогою нерівності з використанням формул п – го члена та суми арифметичної прогресії.

IV група: виписати блок завдань, які розв'язуються на основі використання формули п – го члена геометричної прогресії.

V група: виписати блок завдань, які розв'язуються на основі використання формули п – го члена i суми геометричної прогресії.

III. Спільний проект.

Кожна група отримує завдання « Чому вказані номери завдань відносяться до відповідного блоку ? Створіть алгоритм розв'язання завдань вашого блоку.»

Після закінчення роботи кожна група звітує і записує свої положення на дошці.

І група склала такий алгоритм:

1. У формулі підставити відповідні значення і .
2. Розв'язуємо рівняння для відшукання кількості членів.
3. Розв'язуємо нерівність для відшукання кількох додатніх або від'ємних членів.
4. Враховуємо, що – натуральне число.

II група.

1. Перший член або різницю, або кількість членів арифметичної прогресії знаходимо з рівняння за формулою
2. Якщо задано два члени прогресії, та складаємо систему рівнянь для відшукання і .
3. Суму або перший член, або останній член, або кількість членів знаходимо з формули

III група

1. Для розв'язування блоку завдань слід використовувати формули;
2. Якщо знайдено два значення знаменника, то і прогресій буде дві.

Група експертів

Складена із сильних учнів та під керівництвом вчителя, проаналізувавши та доповнивши, склала спільний проект:

1. У всіх завданнях на арифметичну і геометричну прогресію використовується формула загального члена, формула суми членів прогресії.
2. У деяких завданнях задано по два різних члени прогресії. Для знаходження різниці чи знаменника складемо і розв'язуємо систему рівнянь. Значно простіше і економніше це зробити, скориставшись формулами:

,  

3. При розв'язанні деяких завдань, слід пам'ятати, щоб три числа були послідовними членами геометричної прогресії, необхідно, щоб добуток першого і третього дорівнював квадрату другого.

Підсумок. Алгоритм розв'язування кожного блоку відкриває очі учню на доступність розв'язування, допомагає ліквідувати невпевненість у своїх силах, а сама форма навчання формує пізнавальний інтерес до математики.

Методична розробка уроку математики з використанням інтерактивних технологій ( за моделлю кооперативного навчання).

Геометрія 8 клас

Тема: « Узагальнення з теми «Чотирикутники»

Очікувані результати

ПІСЛЯ ЦЬОГО УРОКУ УЧНІ ЗМОЖУТЬ:

• формулювати визначення вивчених чотирикутників, доводити їхні властивості й ознаки;
• давати визначення одного чотирикутника через інший за допомогою схеми;
• застосовувати властивості й ознаки чотирикутників при розв'язанні задач.

ОБЛАДНАННЯ:

дошка, крейда, роздатковий матеріал.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ:

1. представлення теми й визначення очікуваних результатів уроку (бесіда) – 2 хв.
2. Формулювання визначень, властивостей та ознак чотирикутників (робота в малих групах) – 25 хв.
3. Підбиття підсумків , розв'язування задач та оцінювання результатів уроку – 18 хв.

ВАРІАНТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1. Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці буде підсумовано й систематизовано знання про вивченні чотирикутники. Оголошує тему й очікувані результати уроку.
2. Робота в малих групах

Діти об'єднуються в п'ять груп:

•   Група №1 – готують вивчення, властивості й ознаки паралелограма;
•   Група № 2 – готують визначення, властивості й ознаки прямокутника;
•   Група №3 – готують визначення, властивості й ознаки ромба
•   Група №4 – готують визначення, властивості й ознаки квадрата
•   Група №5 – готують визначення, властивості й ознаки трапеції

Учитель повідомляє про правила роботи в малих групах, пропонує розподілити ролі:

Керівник, секретар, посередник, доповідач.

• Кожна група систематизує й узагальнює інформацію про певний чотирикутник (дає визначення, формулює його властивості й ознаки).
• Доповідачі виголошують результати роботи своєї групи й виконують графічні креслення певної фігури. Тим часом доповідачі наступної групи заздалегідь готує свої креслення на дошці.

3. Учням ставлять питання:

• Яка геометрична фігура об'єднує всі ці фігури?
• Як із чотирикутника отримати паралелограм?
• Як із чотирикутника отримати трапецію?
• Які види трапеції визнаєте ?
• Як із паралелограма отримати прямокутник?
• Як із паралелограма отримати ромб?
• Як із прямокутника або ромба отримати квадрат?

Учитель ілюструє відповіді учнів у вигляді графічної моделі на дошці. Користуючись цією таблицею, учитель пропонує:

• Дати визначення прямокутника через чотирикутник;
• Дати визначення ромба через чотирикутник;
• Дати визначення квадрата через ромб, паралелограм та чотирикутник.

Учитель вивішує два плакати з чотирма завданнями на кожному для закріплення знань про властивості й ознаки чотирикутників і відпрацювання навичок роботи з геометричними фігурами на площині.

Наприкінці уроку учитель разом з учнями підсумовує роботу, робить висновки щодо очікуваних результатів:

• Яку роботу ми виконували на уроці?
• Що, на ваш погляд, було головним?
• З якою метою ми виконували цю роботу?
• Де ми можемо застосувати набуті знання на практиці?

Учитель пропонує учням самостійно скласти й розв'язати 2 – 3 задачі з теми, що вивчається.

• Група № 3 - готують визначення, властивості й ознаки ромба

• Група № 4 - готують визначення, властивості й ознаки квадрата

Атмосфера співробітництва й товариської взаємодопомоги, можливість проявити себе у спільній діяльності зробила кооперативний спосіб навчання домінуючим. Розрізняють ще такі форми групової роботи: ланкові, бригадні, парні. При вивченні геометрії у 8-х класах використовую ланкову форму кооперативного навчання. Учні класу об'єднуються в групи по 4-5 учнів (постійні групи), які разом планують навчальну діяльність, сприймають та осмислюють інформацію, обговорюють, здійснюють взаємоконтроль. Бригадна форма передбачає формування тимчасових завдань. Такі форми роботи використовую в 10 та 11 профільних математичних класах. Робота в парах більш широко застосовую в 5-7 класах.

Понад 2400 років тому китайський філософ Конфуцій наголошував:

 Те,що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова Конфуція, можна сформулювати кредо кооперативного навчання:

• те, що я чую, я забуваю;
• те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю;
• те, що я чую, бачу й обговорюю - я починаю розуміти;
• коли я бачу, чую, обговорюю й роблю - я набуваю знань і навичок;
• Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

В майбутньому урок набуватиме нових оригінальніших модифікацій, але завжди буде виконувати функції в розв'язанні виховних, розвивальних і освітніх завдань. Абсолютна більшість опитаних підлітків заявила, що найбільше активізує здатність кожного організувати своє навчання – урок! Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач, є змісту й напрямків уроку – він стане для дитини простором її живого та самостійного розвитку.

 

 

 

 

 

Література

1. Абасов 3. Форма обучения - групповая робота .Директор школы, 1998 - №6 – с.62-66.
2. Гадяцький М.В., Хлебнікова Т.М.Організація навчального процесу в сучасній школі. Харків. Видавництво «Ранок», «Векста» - 2004,с. 136.
3. Кучеренко Т.А., Смирнова В.Е., Малютина О.В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасній школі. Відкритий урок.

№ 07-8.2003.с.33-50

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.К: А.С.К.-2004-192с.
5. Чошанов М. Малая група в учебном процессе.

Директор школьї - 2000, 301 - с. 129 - 139.

6. Сучасний урок. Київ 2006.с. 214.

Кооперативне навчання

Кооперативне навчання стало популярним завдяки багатьом причинам: воно допомагає вчителям працювати у класі з великою кількістю учнів, удосконалює академічні досягнення та соціальний розвиток.

Важливість кооперативного навчання обумовлена кількома аспектами:

• можливість установлення рівноправних партнерських стосунків між учителем та учнем;
• організація у процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;
• можливість практичної реалізації суб'єкт-суб'єктного й особистісного зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.

Основними елементами кооперативного навчання є (згідно з Д. Джонсоном):

• Позитивна взаємозалежність. Позитивна взаємозалежність – компонент такої ситуації, коли успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожний учень має два обов'язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи. Більше того, члени групи мають усвідомлювати значення цієї позитивної взаємозалежності й координувати свої зусилля з товаришами по навчальній групі.
• Особиста відповідальність. Виявляється шляхом оцінювання кожного іншими членами групи. Це переслідує дві цілі. По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись».
• Особистісна взаємодія (обличчям до обличчя). Члени групи перебувають у тісній близькості один до одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов'язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше.
• Соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати в них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність. Уміння спільно працювати в малих групах є передумовою ефективної діяльності груп кооперативного навчання. До вмінь та якостей, потрібних для успішної роботи в малих групах, належать знайомство їх одним з одним, формування довірливих стосунків, правильне спілкування, сприйняття й підтримка кожного, конструктивне розв'язання конфліктів.
• Групова обробка результатів. Обговорення членами кооперативних груп питання функціонування групи – наскільки ефективно вона працювала для розв'язання навчальних завдань. Ця форма діяльності, уважають учні, повинна використовуватись кожного разу, коли робота виконується у співпраці, оскільки вона є вагомим чинником поліпшення функціональності.

Етапи уроку в кооперативному навчанні

Назва етапу	Дії вчителя
Підготовчий етап (прийняття рішень)	Точно визначити пізнавальні цілі та цілі, пов'язані з внутрішніми установками; визначити оптимальну наповнювальність груп; Розподілити учнів по групах так, щоб вони були неоднорідними за складом, враховуючи тип сприймання, здібності та нахили, статеві ознаки;обміркувати, як створити умови, що забезпечать оптимальну безпосередню взаємодію між учнями;спланувати урок; дібрати матеріали до уроку.
«Запуск уроку»	Пояснити основні поняття; ознайомити з порядком роботи; прокоментувати приклади запропонованих завдань; дати установку позитивну взаємозалежність і особисту відповідальність; за структуру процесу взаємодії всередині груп і між групової взаємодії; пояснити, які навички групової роботи треба використати для отримання результату; описати критерії успіху
Контроль і втручання в дії учнів	Розподіл (або допомога в розподілі) ролей у групах; контакт із кожною групою з метою перевірки, чи усі учні правильно зрозуміли поставлені завдання, чи потрібно ще раз пояснити, показати, що треба робити, та ін…, вироблення навичок спільної роботи та спілкування.
Оцінка результатів, їх аналіз	Організація публічних презентацій досягнутих результатів груп; оцінка досягнутих результатів або в ході обговорення презентацій, або шляхом визначення відповідності заздалегідь розробленим критеріям; аналіз результатів роботи груп; підбиття підсумків уроку.