|
ЗАТВЕРДЖЕНО Директор Дубенського ліцею №7 ____________Н. О. Поліщук «__ «_______________ 2022 року |
Календарне планування
з корекційно-розвиткових занять
(корекція пізнавальної діяльності)
для учня 6-В класу
Складено відповідно до програми з корекційно-розвиткової роботи
для 5-9 класів спеціальних загальноосвітня навчальних закладів
для дітей із затримкою психічного розвитку
«Корекція розвитку». Автори: Сак Т.В., Прохоренко Л.І. (2018 р.)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Метою корекційно-розвиткових занять для учнів із затримкою психічного розвитку основної школи визначено формування навчально-пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери.
Мета корекційно-розвиткових занять реалізується розв’язанням завдань,
пов’язаних із формуванням:
Відповідно до типового навчального плану корекційно-розвиткові заняття здійснюються 1 година на тиждень. Протягом цього часу передбачається застосування корекційної програми, спрямованої на розвиток когнітивної та вольової сфер школярів із затримкою психічного розвитку.
Корекційний розвиток когнітивної та вольової сфер охоплює такі напрямки.
Організація корекційно-розвиткових занять визначається контингентом учнів, які продовжують навчання в основній школі. Це діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося достатньою мірою скоригувати в початковій школі.
Програма включає завдання, спрямовані на формування наочно-образного мислення, логічного мислення, довільної уваги, репродуктивної уяви, саморегуляції. Окрім того, корекційна спрямованість реалізується через добір навчального матеріалу. Так, посилення мотиваційної функцій до виконання розвивальних завдань, а відтак і пізнавальної активності, забезпечить введення завдань з навчальних предметів, які в цей час опановуються учнями на уроках.
№ |
Дата |
Зміст навчального матеріалу
|
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати |
Примі-тки |
Формування наочно-образного мислення засобом конструювання |
|
|||
1 |
|
Об’єкт. Виділення в об’єкті основних частин і деталей. Визначення розміру та форми об’єкта. |
Учень/учениця Уміє: сприймати сенсорні еталони, виділяти об'ємні предмети в макропросторі, співвідносити форми об'ємних предметів і задані еталони форми; порівнювати предмети за довжиною і шириною; виділяти функціональні частини у реальних предметах, визначати їх просторове взаєморозташування; відтворювати споруду відповідно до зразка, визначати склад конструкторських деталей, особливості їх форми, розміру й розташування; добирати необхідні деталі відповідно до зразка. |
|
2 |
|
Конструкторський зразок. Співвідношення елементів зразка з частинами предмета. Просторове відношення й призначення об’єкта. |
||
3 |
|
Самостійна побудова за схемою. Виділення функціональних частин у реальних предметах, визначення їх просторового взаєморозташування. |
||
4 |
|
Відтворювання споруди відповідно до зразка, визначення складу конструктивних деталей, особливостей їх форми, розміру й розташування. |
||
5 |
|
Відтворювання в споруді знайомого предмета, знаходження його конструкторського рішення. |
||
6 |
|
Добір необхідних деталей відповідно до зразка. Планування послідовності виконання дій з реалізації задуму конструкції. |
||
7 |
|
Точне з'єднання конструкторських деталей при відтворенні споруди. Вправа «Склади візерунки». |
||
Формування логічного мислення (на матеріалі навчальних матеріалів) |
|
|||
8 |
|
Порівняння об’єктів, явищ. Класифікація об’єктів і явищ. |
Уміє: під час роботи із вивченим навчальним матеріалом виділяти суттєві властивості об’єктів; порівнювати об'єкти, явища за наочними зразками та на рівні уявлень за допомогою; класифікувати об’єкти і явища; ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи; за допомогою давати визначення поняття; відносити об’єкти до родини (класу);за допомогою встановлювати послідовність підпорядкованих понять. |
|
9 |
|
Уміння ділити об’єкти на класи відповідно до заданої основи. Уміння давати визначення поняття. |
||
10 |
|
Вправи на розвиток мислительних операцій під час формування вміння визначати поняття. Вміння відносити поняття до роду. |
||
11 |
|
Встановлення послідовності підпорядкованості понять – їх узагальнення та обмеження. Виділення видової відмінності поняття. |
||
12 |
|
Визначення властивості множини, яка є обсягом конкретного видового поняття. Перевірка правильності визначення. |
||
13 |
|
Уміння відносити об’єкти до родини (класу). Уміння встановлювати послідовність підпорядкованих понять (обмеження і узагальнення понять) |
||
Формування причинно-наслідкового мислення |
|
|||
14 |
|
Причинна залежність подій. Поняття “причина”, “наслідок”. |
Має уявлення про причинну залежність подій; про поняття «причина», «наслідок». |
|
15 |
|
Встановлення причинно- наслідкових зв’язків з використанням наочності (малюнки, картини, світлини тощо). |
||
16 |
|
Первинність причини і вторинність наслідку у причинно-наслідковому зв’язку. |
||
17 |
|
Встановлення причинно- наслідкових зв’язків з використанням наочності (малюнки, картини, світлини тощо). |
||
18 |
|
Подія, яка відбувається першою, і через яку відбувається інша подія, називається причиною. |
||
19 |
|
Наслідок –подія, яка виникла через іншу подію (причину). |
||
Формування довільної уваги |
|
|||
20 |
|
Розвиток довільної уваги в процесі навчання (використання пізнавальних інтересів дітей для розвитку цього виду уваги). |
Може зосереджувати певний час увагу на новій інформації; має уявлення про способи перенесення уваги з одного об’єкта на інший; включається в нову діяльність у відповідності до змінених умов (за настанови вчителя); може: самостійно утримувати увагу на одному й тому ж завданні 7-10 хв; переводити увагу з одного об’єкта на інший і пояснювати їх основні властивості; підпорядковує увагу вимогам діяльності (за настанови вчителя); назвати в предметах і явищах малопомітні, але суттєві ознаки і властивості (за допомогою вчителя).
|
|
21 |
|
Уміння уважно сприймати навчальні вимоги та нову інформацію. |
||
22 |
|
Розбір картини художника, літературного твору за темою. Дидактичні ігри на спостережливість. |
||
23 |
|
Вправи на переключення уваги . Вправи «Що змінилося?», «У чому помилка?» Вправи «Що змінилося?», «У чому помилка?» |
||
24 |
|
Виконання коректурних завдань з чергуванням правил викреслювання букв. Сприйняття змісту з урахуванням елементів на фоні змісту цілого. |
||
25 |
|
Завданнятипу: «переплутанілінії», пошукскритихфігур. Виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння). |
||
26 |
|
Уміння переносити увагу з одного об’єкта на інший. Читання тексту з метою максимального «вслуховування», вправляючи дітей на зосередженні на нерухомих, нескладних предметах і явищах тощо. |
||
27 |
|
Уміння включатися в нову діяльність у відповідності до змінених умов. Вправи на збільшення об’єму уваги і короткочасної пам’яті. |
||
Формування саморегуляції |
||||
Формування навчальної мотивації |
||||
28 |
|
Розвиток інтересу до виконання навчальних завдань, засвоєння нових дій і понять. Розвиток позитивної мотивацію до виконання навчальних та розвиваючих завдань (через створення ситуації зацікавлення, емоційності переживань). |
Може: визначити загальну мету запропонованого завдання, озвучувати поставлені вимоги.
|
|
29 |
|
Створення зовнішнього стимулювання з метою використання система заохочень. Вправи на розвиток причиново-наслідкового мислення; включення в навчальні завдання елементів новизни, цікавих фактів, гри тощо. |
||
Формування самоконтролю |
||||
30 |
|
Уміння аналізувати зразок та поетапно виконувати завдання відповідно до нього. Вправи в ігровій формі «Де «живе» орфограма слова: у закінченні чи в основі?» |
|
|
31 |
|
Вправи в ігровій формі «Пригадай «ключик» для перевірки ненаголошеного звуку?» Коментування вголос власних дій. Розв’язання посильних завдань з поступовим ускладненням. |
||
Формування самооцінки |
||||
32 |
|
Уміння виступати перед групою. Уміння формулювати свої думки коротко і ясно. |
|
|
33 |
|
Вправи на формування саморегуляції. Виконання завдань типу: «Знайди фігуру», «Форми», «Лабіринти» |
||
34 |
|
Виконання завдань типу: «Що змінилося?», «Запам’ятай слова». Виконання завдань типу: «Копіювання візерунків», «Розповідь за малюнком»
|
||
35 |
|
Використання заохочувального матеріалу для само- та взаємоперевірки («Доповни умову задачі», «Вкажи вірний варіант відповіді», «Поясни завдання», «Побудуй план розв’язування»). Проведення психодіагностичних методик на визначення рівня розвитку пізнавальних процесів |