Корекційна програма "Подолаємо тривожність разом" для учнів 2-6 класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Корекційна програма

«Подолаємо тривожність разом»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

практичного психолога

Ніжинської ЗОШ I-III ступенів №7

Рижкової Людмили Євгеніївни

 

 

Мета корекційної програми: формувати адекватну самооцінку, зменшити рівень тривожності, навчати сприймати себе таким, яким є, розвивати емпатію.

Кількість занять – 15

Тривалість кожного заняття – 35-40 хвилин

Кількість учасників – 10

Вікова група – учні 2-6-х класів

 

Заняття 1

Мета: налагодити стосунки психолога із групою, згуртувати групу,

виховувати здатність до погодженої взаємодії.

Завдання: розвивати довільність і самокон­троль; навчати прийомів саморозслаблення; розвивати емпатію.

Матеріали: червоний, синій і жовтий квадрати, клубок ниток, газети.

Гра «Кричимо — шепчемо — мовчимо» (8 хв.)

Психолог. Уважно стежте за квадратами, які я буду показувати. Якщо побачите червоний — можна стрибати, бігати і кричати, якщо жовтий — можна тільки шепотітися, а якщо синій — пот­рібно завмерти на місці й замовкнути.

Гра «Павутина» (10 хв.)

Психолог. Сядьте, будь ласка, в одне велике коло. Кожен із вас зараз може повідомити нам своє ім'я та щось розповісти про себе. Може, хтось із вас захоче розповісти про свою улюблену іграшку, про те, що в нього найкраще виходить, або про те, чим він любить займатися у вільний час. У вас є хвилинка, щоб подумати, що ви хочете розповісти нам про себе... (Візьміть клубок у руки й почніть гру самі.)

Мене звати Людмила Євгеніївна,  я дуже люблю співати... (Затисніть вільний кінець нитки міцно в ру­ці й киньте клубок дитині, яка сидить навпроти.)

Якщо хочеш, ти можеш назвати нам своє ім'я і щось розповісти про себе. Якщо ти нічого не хочеш говорити, то можеш просто взяти нитку в руку, а клубок перекинути далі.

Таким чином клубок передають далі й далі, поки всі діти не стануть частинами однієї «паву­тини». Потім поговоріть із дітьми про все, що мо­же сприяти груповій згуртованості. Запитайте їх: «Як ви думаєте, чому ми склали таку павутину?». Після цієї розмови потрібно буде знову розпус­тити павутину. Для цього кожна дитина має по­вертати клубок попередній, називаючи її на ім'я та, якщо може, переказуючи її розповідь.

Так триває, доки клубок не повернеться до вас назад. Можливо, іноді нитка буде заплутуватися при спробі розплутати павутину. У таких випад­ках можна з гумором прокоментувати ситуацію, сказавши, що члени групи вже тісно «зв'язані між собою».

Обговорення:

—  Чи всі висловилися в ході гри?

—  Як ти почуваєшся зараз?

—  Чи почуваєшся ти тепер інакше, не так, як на початку гри?

—  Чи важко тобі було запам'ятовувати імена?

—  Чиї оповідання тебе зацікавили най­більше?

—   Хто у групі викликає в тебе інтерес?

Вправа «Паперові м'ячики» (8 хв.)

Психолог. Візьміть кожен по великому шматку старої газети, зімніть і зробіть із нього гарний, пружний м'ячик. Тепер розділіться, будь лас­ка, на дві команди, і нехай кожна вишикується в лінію так, щоб відстань між командами стано­вила приблизно чотири метри. За моїм сигналом ви почнете кидати м'ячі на сторону супротивни­ка. Сигнал буде таким: в При готувалися! Увага! Почали!».

Гравці кожної команди прагнуть якнайшвид­ше закинути м'ячі, які опинилися на їхній сто­роні, до супротивника. Почувши сигнал «Стоп!», вам треба буде припинити кидатися м'ячами. Виграє та команда, на чиїй стороні виявиться менше м'ячів. 1 не перебігайте, будь ласка, через розділову лінію.

Бесіда  «Дружний клас» (10 хв.)

—  Який клас можна назвати дружнім?

—  Які вчинки учнів класу допомагають збе­регти дружбу?

—  Які види діяльності об’єднують однокласників?

—  Клас, у якому ви вчитесь можна назвати дружнім?

Заняття 2

Мета: формувати адекватну самооцінку, нав­чати приймати себе таким, яким є.

Завдання: розвивати довільність і самокон­троль, рефлексію, уміння виражати себе.

Матеріали: магнітофон, касета із записом ма­жорної музики, прапорець, клубок ниток, олівці, папір.

 

Гра «Прапорець» (8 хв.)

Звучить музика. Діти марширують по залі. За сигналом психолога (піднятий прапорець) вони мають припинити рух і зафіксувати позу, в якій їх застав сигнал, на  5-7секунд. За по­вторним сигналом рух поновлюється.

 

Вправа «Ти мені подобаєшся» (10 хв.)

Ведучий. Сядьте, будь ласка, у коло. Пропо­ную гру. Ми всі разом утворимо одну велику кольорову павутину, що пов'яже нас. Крім того, кожен зможе висловити свої добрі думки й по­чуття до дітей групи.

Ведучий починає гру. Обмотавши кінець вов­няної нитки навколо своєї долоні, прокочує клу­бок у бік одного з дітей. Бажано обрати не найпопулярнішого у групі.

Психолог. Славку, ти мені подобаєшся, бо...Ти теж обмотай нитку навколо долоні й передай клубок сусідові зі словами: «Ти мені подобаєшся, бо...». Ви можете говорити або про те, що вам подобається у другові, або за що ви хочете йому подякувати. Добре запам'ятайте те, що вам ска­жуть. Той, хто одержить клубок останнім, почи­нає гру у зворотному напрямку.

Рефлексія

—  Чи сподобалися слова, які тобі говорили?

—  Чиї слова тобі особливо приємні?

—  Що ти відчував, коли слухав слова, звернені до тебе?

—  Які слова ти особливо запам'ятав?

—   Чи легко тобі говорити приємні речі іншим дітям?

—   Що тобі приємніше: слухати чи самому говорити добрі слова?

—   Чи сподобалася тобі гра?

—   Чого ти навчився сьогодні?

 

Вправа «Малюємо себе» (15 хв.)

Дітям пропонують кольоровими олівцями на­малювати себе зараз і в минулому. Обговоріть малюнки, чим вони відрізняються.

Рефлексія

—   Який малюнок тобі подобається?

—   Ти часто малюєш себе?

—   Скільки років цій людині?

—    А він хто, хлопчик чи дівчинка?

—    На якому малюнку і що саме ти хотів би змінити?

Вправа «Ліфт» (5 хв.)

Психолог. Покладіть долоню на живіт. Уявіть,що живіт — це перший поверх будинку. Трохи вище — шлунок — це другий поверх. Потримайте там долоню. Тепер покладіть її на груди й уявіть, що це третій поверх. Приготуйтеся, ми починає­мо «поїздку на ліфтів. Вдихніть ротом повільно і глибоко так, щоб повітря дійшло до першого поверху — до живота. Затримайте подих. Видих­ніть ротом. Зробіть це так, щоб повітря піднялося на один поверх вище — до шлунка. Затримайте подих. Видихніть ротом. Вдихніть і «підніміть ліфт» ще на один поверх — до грудей. Затримайте подих. Видихніть ротом. Під час видиху ви відчу­ваєте, що напруження та хвилювання виходять із тіла, немов із дверей ліфта.

Вправу виконуйте стоячи. Подих затримуйте на 2—3 секунди.

Заняття 3

Мета: подолати сором'язливість, замкненість, нерішучість.

Завдання: розвивати концентрацію уваги, руховий контроль, самосвідомість; формувати адекватну самооцінку, виховувати здатність до взаємодії.

Матеріали: малюнки.

 

Вправа «Море хвилюється...» (8 хв.)

Дітям пропонують інтенсивно рухатися по кім­наті, ставати у різні пози.

Інструктор

Море хвилюється — раз!

Море хвилюється — два!

Море хвилюється — три!

Морська фігура — завмри!

Діти завмирають в одній із поз. По команді інструктора «Відімри!» вправа триває.

Гра «Радість і смуток» (10 хв.)

Діти уважно розглядають малюнки, а потім розкладають їх у два ряди — радість і смуток — залежно від колірної гами.

Вправа «Розкажи про те, що тобі подобається в собі» (10 хв.)

Психолог пропонує дітям по черзі розповісти про те, що вони люблять, цінують і приймають у собі, про те, що дає їм почуття впевненості. Якщо виникають складнощі, психолог сам від­значає позитивні риси, властиві дитині.

Гра «Дракон ловить свій хвіст» (5 хв.)

Діти стоять одне за одним, тримаючись за талію. Перша дитина — це «голова дракона», остання — «хвостяк». Перший гравець намагаєть­ся схопити останнього — «дракон ловить свій хвіст». Інші діти міцно тримаються одне за од­ного. Коли «дракон впіймає свій хвіст», ведучий змінюється, гра повторюється. У ролі ведучого має побувати кожна дитина.

 

Заняття 4

Мета: психоемоційно розвантажити дитину, підвищити рівень психомоторики.

Завдання: розвивати здатність відстоювати свої інтереси, регулювати рухи власного тіла, розви­вати комунікативні навички, емпатію.

Матеріали: м'ячі, чарівні палички, великі ар­куші пакувального паперу (або старі шпалери), клейка стрічка, кольорова крейда, магнітофон, касета із записом спокійної музики, касета із записом жвавої музики.

Вправа «Вітання» (8 хв.)

Діти сидять на підлозі колом.

Психолог. Давайте кожен із вас зараз скаже своє ім'я і щось про себе розповість.

Ведучий починає розповідати першим. Потім він передає м'яча дитині, говорить про себе, і так далі, доки м'яч не повернеться до ведучого. Якщо дитина не хоче говорити, вона передає м'яча сусідові.

Вправа «Танець рук» (10 хв.)

Лунає жвава музика. Розкладіть пакувальний папір довгою смугою на підлозі або прикріпіть його клейкою стрічкою до стола — нехай діти малюють стоячи.

Психолог. Візьміть кожен по два шматки крейди. Виберіть для кожної руки крейду яко­гось кольору. Тепер ляжте спиною на розкла­дений папір так, щоб руки, віл кисті до лік­тя, були над папером (щоб був простір для малювання). Заплющте очі і, коли почнеться музика, ви можете обома руками малювати на папері.

Рухайте руками в такт музиці. Потім ви змо­жете подивитися, що у вас вийшло        (2-3 хв.)

Гра «Кенгуру» (5 хв.)

Гравці стають у пряму лінію і затискають між ногами м'ячі. За сигналом вони починають стрибками рухатися до фінішу, до якого 20—30 м. Якщо м'яч випаде, його піднімають і рухаються далі.

Гра «Диво» (10 хв.)

Діти розбиваються на пари, в одного з них у руках «чарівна паличка». Треба торкнутися нею до партнера і запитати його: «Чим я можу тобі допомогти? Що я можу для тебе зробити?». Той відповідає: «Проспівай (станцюй, розкажи щось смішне, пострибай на скакалці)», — або пропонує щось гарне зробити пізніше (домовляються про час і місце).

Після цього ми шукаємо найнеприємніше місце (чорний колір), потім — найприємніше (жовтий колір). Знаходимо найлегші та найважчі місця (штрихування, повне зафарбовування).

Ведучий заповнює свій малюнок на дошці, намагаючись не випереджати дітей.

Люди відчувають різні частини свого тіла неоднаково. Наприклад, теплі руки й холодні ноги.

 

Заняття 5

Мета: розвивати комунікативні навички, долати тактильні бар’єри.

Завдання: розвивати емоційно виразні рухи,знижувати психоемоційне напруження.

Матеріали: магнітофон, касета із записом спокійної музики, стара газета.

Вправа «Давайте привітаємося» (5 хв.)

Звучить спокійна музика, діти ходять по залі. Якщо психолог плескає в долоні один раз – діти вітаються за руку, якщо двічі – плечима, тричі – спинками.

Гра «Газета» (10 хв.)

На підлогу кладуть розгорнуту газету, на яку стають чотири дитини. Потім газету складають навпіл, усі діти мають поміститися на ній. Газету складають доти, доки хтось із учасників не зможе встати на газету. У процесі гри діти мають зрозуміти, що для перемоги їм необхідно обійнятися – тоді відстань між ними максимально скоротиться.

Вправа «Пурхання метелика» (8 хв.)

Діти лягають спиною на килимки, руки витягнуті уздовж тулуба, ноги прямо, трохи розсунуті. Психолог вмикає спокійну музику.

Психолог. Заплющте очі і слухайте мій голос. Дихайте легко і спокійно. Уявіть собі, що ви сидите на галявині у прекрасний літній день. Просто перед собою бачите прекрасного метелика, який пурхає із квітки на квітку. А тепер гляньте на строкату галявину, над якою ви летите. Подивіться, скільки на ній яскравих квітів. Знайдіть очима найгарнішу квітку й поступово починайте наближатися до неї. Ви вже відчуваєте її аромат… Повільно й плавно ви сідаєте на м’яку пахучу середину квітки. Вдихніть ще раз ці пахощі і… розплющте очі. Розкажіть про свої відчуття.

Заняття 6

Мета: навчати позитивно ставитися до сеье і приймати себе, розвивати відчуття внутрішньої зосередженості.

Завдання: розвивати увагу і самоконтроль, долати сором’язливість, замкненість, розвивати самоповагу.

Вправа «Моя сім'я» (10 хв.)

Психолог. Сьогодні ми розповімо одне одному про свої сім'ї. Спочатку я представлю вам свою сім'ю. (Намалюйте самі свою сім'ю і розкажіть про всіх її членів). Тепер давайте разом наклеїмо ваші фотографії й малюнки таким чином, щоб кожна сім'я була просторово відділена від усіх інших.

Коли всі малюнки й фотографії наклеять, ви можете обговорити з дітьми особливості їх­ніх сімей. Наприклад: «Хто з вас єдина дитина в сім'ї?», «З ким живуть ще бабусі або дідусі?», «У кого із хлопчиків є брат?», «Хто живе у вели­кій сім'ї?», «Хто з вас живе у новій сім'ї після роз­лучення батьків?», «Хто з вас живе тільки з одним із батьків?». І так далі. Підкресліть, що існують різні форми сімей. Після цього ви можете обго­ворити з дітьми, яку особливу роль відіграє в сім'ї кожний із її членів. Запитайте: «Чому ти важ­ливий для своєї сім'ї?». Обговоріть із дитиною, що вона сама може зробити, щоб членам її сім'ї стало жити ще краще й приємніше?

Обговорення

—  Чому для тебе так важлива твоя сім'я?

—  Ти колись скучав за своєю сім'єю?

—  Ти хочеш, щоб братів і сестер у тебе було більше?

—  Менше?

—  Чим у своїй сім'ї ти пишаєшся?

—  Що особливого є у твоїй сім'ї?

Етюд «Птах у польоті» (5 хв.)

Робіть плавні рухи руками в повітрі. Опустіть руки і спокійно постійте 5с — птах опустив кри­ла і відпочиває.

Заняття 7

 

Мета: розвивати емоційну сферу, уміння ди­ференціювати емоції та почуття інших людей.

Завдання: розвивати довільну регуляцію, ко­мунікативні навички, емпатію, та самовираження.

Матеріали: м'яч, папір і олівці кожній дитині.

Вправа «Подорож на хмарі» (10 хв.)

Психолог. Сядьте зручніше й заплющте очі. Двічі-тричі глибоко вдихніть і видихніть...

Я хочу запросити тебе у подорож на хмарі. Стрибни на білу пухнасту хмарину, схожу на м'яку гору з пухких подушок. Відчуй, як твої ноги, спина зручно розташувалися на цій великій хмарній подушці.

Тепер починається подорож. Твоя хмара повільно піднімається в синє небо. Відчуваєш, як вітер овіває твоє обличчя? Тут, високо в небі, все спокійно й тихо. Нехай твоя хмара перенесе тебе зараз у таке місце, де ти будеш щасливий.

Спробуй подумки «побачити» це місце якомо­га точніше. Тут ти почуваєшся спокійно і щасли­во. Тут може відбутися щось дивовижне Й чарів­не... (пауза 30 с).

Тепер ти знову на своїй хмарині, і вона везе тебе назад, на твоє місце у класі. Злізь із хмари й подякуй їй за те, що вона так добре тебе по­катала... Тепер поспостерігай, як повільно хмара тане в повітрі... Потягнися, випрямся та знову будь бадьорий, свіжий і уважний.

Вправа «Малюємо почуття» (10 хв.)

Психолог. Візьміть папір і намалюйте, як ви зараз почуваєтеся. Підберіть найвдаліші кольори. Ви можете малювати лінії, кола, візерунки або усе, що вам хочеться.

Я буду ходити по рядах, і ви мені скажете, яке почуття хочете висловити своїм малюнком. Я запишу це слово, і ви зможете його потім пе­реписати на свою картинку.

Якщо діти вже вміють писати, вони мають самі написати назву почуття на аркуші. Важливо, щоб кожна дитина змогла показати свій малю­нок, а ви позитивно оцінили його: так, щоб діти зрозуміли, що таке малювання — гарний спосіб помітити й назвати свої власні почуття. Пого­воріть із дітьми і про те, що вони можуть робити й роблять, коли їм нудно; коли вони хвилюються; коли ревнують...

Обговорення

—  Яке почуття тобі найбільше подобається?

—  Яке почуття тобі не подобається?

—  З яким почуттям ти йдеш ранком у школу?

—  Коли ти радієш?

—  Коли тобі страшно?

—  Коли ти злишся?

Вправа «Компліменти» (10 хв.)

Діти стають у коло. Психолог, віддаючи м'яча одному з дітей, говорить йому комплімент. Дити­на має сказати «дякую» і передати м'яча сусідові, вимовляючи при цьому до нього лагідні слова. Той, хто прийняв м'яча, говорить «спасибі» і пе­редає його наступній дитині. Коли м'яч доходить до останньої дитини, гра починається у зворот­ному напрямку.

Вправа  «Пустуни» (5 хв.)

Інструктор за сигналом (удар у бубон, кала­тання дзвіночком) пропонує дітям попустувати: бігати, стрибати, перекидатися. За другим сиг­налом усі витівки припиняються. Вправа повто­рюється кілька разів.

Вправа «Кришталева подорож» (5 хв.)

Психолог. Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі. Уявіть, що ви входите у весняний яблуневий сад, вдихаєте аромат біло-рожевих квітів, вам це подобається. Вузькою стежкою ви підходите до хвіртки, відчиняєте її й потрап­ляєте на чудову зелену галявину. М'яка трава похитується, приємно дзижчать комахи, вітерець пестить ваше обличчя, волосся... Перед вами озеро... Вода прозора й мерехтить. Ви повіль­но йдете берегом уздовж дзвінкого струмочка й підходите до водоспаду... Ви входите в нього, й осяйні струмені очищають вас, наповнюють силою й енергією... А тепер час вертатися. Подумки пройдіть весь свій шлях у зворотному напрямку, вийдіть із яблуневого саду й тільки тоді розплющуйте очі.

 

Заняття 8

 

Мета: психомоторна розкутість, профілактика і зняття психоемоційного напруження.

Завдання: розвивати довіру до людей, моторну спритність, тактильну чутливість, погодженість дій та швидкість реакції.

Матеріали: м'ячі, великі аркуші паперу, ко­льорова крейда, олівці, магнітофон, касета із записом спокійної музики, клей, кольоровий папір, природний матеріал.

Вправа «З насіння в дерево» (8 хв.)

Психолог. Друга історія — про дерево, яке ви­росло з насіння.

Ведучий пропонує дітям перетворитися на ма­леньке зморщене насіннячко: стиснутися у гру­дочку на підлозі, сховати голову, затулити її ру­ками.

Психолог. Я буду садівником. Садівник дуже дбайливо ставиться до насінин, поливає їх (гладь­те дітей по голові й тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіннячко починає повіль­но рости. (Діти піднімаються.) У нього розкри­ваються листочки. (Діти повільно тягнуть руки догори.) Росте стеблинка. (Діти витягаються.) З'являються гілочки з бутонами. (Діти розводять руки в сторони, пальці стиснуті.) Настає радісний момент, і бутони розкриваються... (Діти різко розтискають кулаки.) І паросток перетворюєть­ся на прекрасну сильну квітку. Уже літо, квітка гарнішає, милується собою, усміхається іншим квітам.

Обговорення

—   Як ти почувався, коли був маленькою, зморщеною насіниною?

—   Як ти почувався, коли став сильною, гар­ною квіткою?

—   Чим тобі більше сподобалося бути: насін­нячком чи квіткою?

Методичні рекомендації. З вибору дитини пси­холог може визначити, яка самооцінка домінує в неї у цей момент.

Гра «Дзеркало» (8 хв.)

Діти обирають ведучого, він стає в центр, а інші діти — півколом оточують ведучого, який показує різноманітні пози, демонструє різні ви­рази обличчя. Діти мають повторити їх.

Коментар: зміна поз і мімічних етюдів має бути швидкою. За темпом і правильністю стежить дорослий.

Гра «Спонтанне малювання» (10 хв.)

У приміщенні горить приглушене світло, лунає приємна неголосна музика. Протягом 20-45 хв дитина може малювати все, що їй заманеться, прикрашати малюнок аплікацією.

Коментар: спонтанне малювання допома­гає вийти з депресії, знімає психологічне на­пруження, активізує відчуття міри — дитина зупиняється, коли розуміє, що експерименту­вати більше не варто. Почуття відбиваються на папері. Завдання дорослого - дати дитині повну волю, дозволити діяти так, як їй хо­четься.

Гра «Гусінь» (10 хв.)

Дітям пропонують стати, поклавши руки одне одному на плечі, перша дитина тримає м'ячика на витягнутих руках, інші затискають м'ячики між своїм животом і спиною сусіда. Торкатися руками до м'яча заборонено. «Гусінь» має пройти по маршруту, який вказує дорослий або перша дитина.

Коментар: дорослий регулює швидкість руху «гусені», щоб запобігти падінню дітей.

Вправа «Не бійся впасти» (5 хв.)

Діти діляться на пари. Одна дитина буде па­дати, інша — її ловити. Той, хто ловить, тро­хи присідає на 70 см позаду. Той, хто падає, стає спиною до свого партнера, заплющує очі, розслаблюється й падає на руки другої дитини. Важливо не підстраховувати себе під час падіння. Партнери міняються місцями, щоб кожен зміг і ловити, і падати. Психолог стоїть поруч із тим, хто ловить, аби при потребі допомогти йому. Вправа розвиває довіру до людей.

Обговорення

—  Що ти відчував, коли падав (ловив)?

—  Як ти почувався після падіння (після того, як піймав)?

Заняття 9-10

Мета: розвивати паралінгвістичні засоби спіл­кування.

Завдання: долати сором'язливість, замкненість, нерішучість; знижувати психоемоційне напружен­ня; усувати агресію.

Матеріали: магнітофон, касета із записом релаксаційної музики, м'яч, коробочка.

Вправа «Побажання» (10 хв.)

Ведучий. Тепер виконаймо ще одне завдання. Я приніс коробочку, в яку ми з вами спробуємо зібрати багато різних побажань, вони допоможуть і нам, і іншим людям стати радісними. Для цього ви будете проговорювати своє побажання, а я до­поможу його записати. Ми покладемо його в цю чарівну коробочку. Коли вам стане сумно або буде поганий настрій, ви можете відкрити коробочку. Вона допоможе вам знову стати радісними.

Рефлексія

—  Який настрій у тебе зараз?

—  Чи потрібна тобі така коробочка? Як часто?

Вправа «Подорож у чарівний ліс» (8 хв.)

Психолог вмикає спокійну музику.

Психолог. Ляжте зручно і заплющте очі. Уявіть собі, що ви в лісі, де багато дерев, чагар­ників і всіляких квітів. У гущавині стоїть білий кам'яний стільчик, присядьте на нього. Прислу­хайтеся до звуків. Ви чуєте спів птахів, шелест трави. Відчуйте запахи: пахне волога земля, вітер доносить аромат сосон. Запам'ятайте свої відчут­тя, почуття, захопіть їх із собою, вертаючись із по­дорожі. Нехай вони будуть із вами увесь день.

Вправа «Чотири стихії» (5 хв.)

Гравці йдуть по колу. Ведучий домовляється з ними: якщо він скаже слово «земля», усі мають опустити руки вниз, якщо слово «вода» — ви­тягнути руки вперед, слово «повітря» — підняти руки вгору, слово «вогонь» — покрутити доло­нями і руками до ліктів. Хто помиляється — той програв.

Вправа «Віддам тобі те, що є в мене» (5 хв.)

Психолог. Розбийтеся на групи від 8 до 10 осіб. Нехай кожна група утворить своє коло. Один із вас починає гру словами, наприклад: «Тобі, Марійко, віддам те, що є в мене...». Вимовляючи ці слова, учень робить вигляд, що тримає щось у руках, підходить до Марійки й передає їй це. Марійка «приймає подарунок» обома руками. Не важливо, що це. Досить, якщо ви зрозумієте, якого він приблизно розміру, м'який він чи твер­дий, легкий чи важкий. Після цього Марійка має вирішити, кому б вона хотіла зробити подарунок, і «передає» його із тими ж словами: «Тобі, Мар­ку, дам те, що є в мене». Гра закінчується, коли кожен одержить хоча б один подарунок.

Спонукайте дітей за допомогою пантоміми показувати властивості подарунка, не називаючи його при цьому. Для цього ви можете, наприклад, запитати: «Твій подарунок важкий чи легкий?», «Якщо він упаде, то покотиться чи залишиться лежати на місці?».

Обговорення

—   Який подарунок придумала перший ди­тина?

—   Ти вгадав, що це був за подарунок?

—   Що тобі сподобалося більше — дарувати чи одержувати подарунки?

—   Коли ти востаннє отримував подарунок.

Гра «Сова» (10 хв.)

Діти вибирають ведучого — «сову», яка сідає у гніздо і спить. Діти починають бігати й стриба­ти. Потім ведучий говорить: «Ніч!». Сова розплю­щує очі й починає літати. Усі гравці одразу мають завмерти. Хто почне рухатися або засміється, стає совою. Гра відволікає від гнітючих переживань, повертає гарний настрій.

Вправа «Що я люблю, а що ні»  (35 хв.)

Психолог. Візьми чистий аркуш паперу, напи­ши або намалюй на ньому те, що любиш: спра­ви, які тобі приємно робити, улюблені страви, напої, ігри, людей, які тобі подобаються, і так далі (10 хв).

Тепер вибери із цього щось одне й намалюй його. Розкажи, чому це тобі подобається (10 хв). Візьми ще один аркуш паперу, напиши або нама­люй на ньому те, що ти не любиш (5 хв). Тепер знову вибери щось зі списку й намалюй це на своєму аркуші. Розкажи про те, чому тобі не по­добається те, що ти намалював (10 хв).

Діти представляють те, що в них вийшло.

Обговорення

—   Що тобі подобається найбільше?

—   Що найменше?

Етюд «Метелик» (5 хв.)

Дітям пропонують виконувати поступаль­ні рухи вгору-вниз долонями під музичний су­провід.

Заняття 11

 

Мета: формувати довіру, позитив­ний настрій та почуття єдності у групі.

Завдання: розвивати довільність і самокон­троль, сміливість і впевненість у собі; коригувати афективну поведінку; знімати психоемоційне напруження.

Матеріали: папір і олівці — кожному учневі, магнітофон, касета із записом релаксаційної му­зики, невеликий дзвіночок.

Гра «Заборонні рухи» (5 хв.)

Діти стоять півколом навпроти психолога.

Психолог. Я показуватиму різні рухи. Ви будете повторювати всі рухи, крім одного.

Психолог називає й показує «заборонений» рух (наприклад, підскакування) і дає сигнал до початку гри. Помилки, звичайно, виклика­ють бурхливі емоційні реакції, сміх, але виводити дітей із гри не треба.

Малювання «Радість» (15 хв.)

Ведучий. Уявіть, що ми художники і нам треба намалювати картину на тему «Радість». Візьміть листочки й олівці, намалюйте свою радість так, як вам хочеться.

Включається музичний супровід. Потім ведучий підписує назву малюнків, виві­шує їх.

Обговорення

—  Який настрій у тебе зараз?

—  Чи легко було намалювати картину на її» тему?

—  Чи навчився ти сьогодні створювати собі добрий настрій?

—  Чи допомогли тобі в цьому товариші? Хто саме?

Вправа «Так і ні» (15 хв.)

Психолог. Згадайте на мить, як зазвичай зву­чить ваш голос. Тихо, голосно, середньо?

Зараз вам буде потрібно використовувати всю міць свого голосу. Розбийтеся на пари і станьте обличчям одне до одного. Ну а тепер ви про­ведете уявний бій словами. Вирішіть, хто з вас говоритиме «так», а хто — «ні». Уся ваша супереч­ка складатиметься лише із цих двох слів. Потім ви поміняєтеся ролями. Ви можете починати дуже тихо, поступово збільшуючи гучність доги, доки один із вас не вирішить, що голосніше вже не можна. Будь ласка, слухайте дзвіночок. По­чувши його дзенькіт, зупиніться, зробіть кілька глибоких вдихів. Зверніть при цьому увагу на те, як приємно побути в тиші після такого шуму й гамору.

Вправа «Водоспад» (5 хв.)

Звучить музика.

Психолог. Заплющте очі й уявіть собі, що ви стоїте під невеликим водоспадом. Небо ясно-бла­китне, повітря свіже. Вода чиста й прохолодна. Вона м'яко струменить по спині, стікає з ніг, біжить далі. Постійте трохи під водоспадом, до­звольте воді обмивати вас і нестися далі.

Вправу треба виконувати стоячи.

 

 

 

 

 

 

Заняття 12-13

 

Мета: отримувати позитивний емоційний досвід через спільні рухові дії та вправи.

Завдання: розвивати узгодженість рухів, невербальне вираження станів і стосунків, уміння слухати і концентрувати увагу.

Матеріали: папір, олівці, крейда, різні музичні інструменти.

Гра «Дзеркало» (10 хв.)

Діти стають у коло обличчям до центру. Усі вони — «дзеркала». Ведучий приходить у «магазин дзеркал», підходить по черзі до кожного, показує рух, а «дзеркало» одразу ж його повторює.

Вправа «Хто я?» (20 хв.)

Психолог. Уяви собі, що в тебе є друг, який живе в іншій країні й з яким ти листуєшся. Він дуже хоче побільше довідатися про тебе: який ти, як ти виглядаєш, що тобі цікаво... Ти вирішив відправити йому свій автопорт­рет. Намалюй картину, на якій буде зображена або тільки твоя голова, або ти весь, із голови до п'ят. Де-небудь на аркуші великими буква­ми напиши своє ім'я. Наприклад: «Мене звати Валерій» (10 хв).

Тепер придумай оповідання для свого друга про себе. Нехай кожен рядок твого оповідання починатиметься словами «я», «мій», «у мене». Ти сам вирішиш, наскільки довгим буде твоє оповідання. Воно може виглядати приблизно так:

• я — Валерій;
• я люблю іноді побешкетувати;
• я — найстарший у сім'ї;
• мій зріст — один метр і тридцять п'ять сантиметрів;
• у мене руде волосся;
• я обожнюю морозиво.

Далі нехай діти покажуть свої портрети і про­читають оповідання.

—        Чи котів би ти листуватися з кимось із да­лекої країни?

—         Як ти думаєш, зрадів би твій друг такому листу?

—        Чи сподобалася тобі ця гра?

—           Чий автопортрет тобі сподобався най­більше?

—          Чиє оповідання тобі особливо сподоба­лося?

Вправа «Черепашки» (10 хв.)

Діти сідають навпочіпки.

Психолог. Уявіть, що ви перетворилися на ма­леньких черепашок. Настала ніч. Черепашки голівки, пригорнули лапки до тіла, заплющили очі. Солодко сплять черепашки. Але на зміну ночі прийшов ранок. Сонячні промені зазирну­ли до черепашок і стали їх будити. Черепашки повільно прокидаються. Ось вони обережно по­ворухнули пальцями на лапках, відкрили оче­нята, повільно підняли голівки, витягнули шиї і з цікавістю озираються навколо. Настав час вставати — вони розпрямили лапки, підвелися, потягнулися до сонечка, підняли лапки вгору. Яке ж ласкаве, тепле сонечко сьогодні! Доброго ранку, черепашки!

Гра «Складемо історію» (15 хв.)

Дорослий починає розповідати історію: «Були собі...», —далі придумують діти. Кожний учасник гри говорить по черзі. Роль ведучого полягає в тому, щоб надати оповіданню якогось сценарію, зробити його осмисленішим.

Коментар: початок може бути будь-яким, на­приклад: «У одному великому (маленькому) каз­ковому (чарівному) місті (лісі)...», «За тридев'ять морів...» тощо. Перед початком гри важливо нала­штувати дітей на фантазування, пригадати героїв

Наприкінці гри ведучий переказує всю історію спочатку.

Заняття 14

Мета: розвивати адекватні психоемоційні ре­акції на психотравматичні ситуації, стимулювати моторне й емоційне са­мовираження, знімати м'язові затиски.

Завдання: розвивати довільність і самоконтроль; навчати самозахисту методами, адекватними не­безпеці; знімати психоемоційне напруження.

Матеріали: папір, ножиці, магнітофон, касета із записом колискової.

Вправа «Розповімо й покажемо» (10 хв.)

Діти стають півколом навпроти психолога й повторюють за ним слова й рухи.

Психолог. Один, два, три, чотири, п'ять (по черзі загинають пальці правої руки), можемо всі ми показать (ритмічно плескають у долоні). Це лікті — їх торкнемося (обхоплюють долонями обидва лікті), праворуч, ліворуч ми гойд­немося (виконують нахили праворуч і ліворуч). Це плечі — їх торкнемося (кладуть долоні на плечі), праворуч, ліворуч ми гойднемося (нахиляються праворуч і ліворуч). Якщо ми вперед гойднемося (нахил уперед), то колін ми торк­немося (торкаються колін). Один, два, три, чотири, п'ять (по черзі загинають пальці лівої руки), можемо все ми показать (ритмічно плес­кають у долоні).

Вправа «Кулька емоцій» (15 хв.)

Ведучий. Зараз ми з вами повчимося, як мож­на по-іншому виходити з таких ситуацій, коли ви образилися, гніваєтеся. Допоможе нам у цьо­му хлопчик. Коли він побачив, що його морозиво тане в калюжі, йому здалося, що образа і злість перетворилися на кульки прямо всередині нього. Він видихнув їх, і вони полетіли. І коли кульки летіли, то ставали все меншими й меншими, і зникли зовсім. Хлопчик відчув, що злість про­пала, образа пішла. Ну, впало морозиво, то й упало. «Пощастить якомусь песику», — поду­мав хлопчик і пішов далі. Давайте спробуємо зробити, як цей хлопчик. Згадайте, будь ласка, коли ви почувалися скривдженими, засмучени­ми? (Дати час на спогади.) Ці негативні емоції можна надути, як кульку, й відпустити, щоб вона полетіла. Відчуйте, як образа і злість перетворю­ються на кульки всередині вас, і видихніть їх: «Ух-ух-ух». У всіх вийшло? Ні? Давайте уявимо це по-іншому. Комусь простіше уявити, що він бере кульку й надуває її своєю злістю або смут­ком і відпускає. Надуваємо всі разом зі мною! І відпускаємо!

Рефлексія

—  Чи сподобалася тобі вправа?

—  Чого ти навчився?

—  Коли можна користуватися таким спосо­бом?

—  Чи корисно довго злитися, ображатися?

—  Як швидше прогнати злість?

— Як ти зараз почуваєшся?

Заняття 15

Вправа «Привіт, я радий тебе бачити...» (5 хв.)

 

Діти по черзі звертаються одне до одного, закінчуючи речення: «Привіт, я радий тебе ба­чити...». Необхідно сказати щось гарне, приємне, але обов'язково від щирого серця, відверто.

 

Вправа «Прогулянка до лісу» (10 хв.)

Психолог запрошує дітей прогулятися до уяв­ного лісу. Діти повторюють рухи психолога: ідуть тихо, навшпиньки, щоб не розбудити ведмедя, переступають через колоду, боком рухаються по вузькій стежечці, навколо якої росте кропива, обережно ступають по хибкому містку, переки­нутому через струмочок, стрибають по купинах у болоті, нахиляються, збираючи гриби та квіти, тягнуться вгору за горіхами тощо. Можна запита­ти дітей, які вони знають гриби, квіти, дерева.

 

Вправа «Закінчи речення» (10 хв.)

Психолог пропонує дітям по черзі закінчити речення: «Я вмію...», «Я зможу...». Коли дитина вимовить закінчення фрази, усі плескають у до­лоні.

 

Вправа «Море» (10 хв.)

Сядьте у кріслі, не напружуючись. Уявіть собі море. Ви бачите безмежний водний простір, хвилі, які піднімаються й ростуть, розбиваються на піс­ку просто біля ваших ніг, відкочуються назад. Спостерігайте далі, як хвилі набігають на берег і відкочуються назад. Якщо ви про щось думаєте, ваші думки відносять хвилі. Дивіться на море. Ви дивитеся на хвилі й заспокоюєтеся. Це ваш світ, повний спокою. Ви можете відчути його в будь-який момент. Розплющте очі. Якщо хо­чете, посидьте так кілька хвилин.