Корекційно- прафілактична програма За темою «Зняття емоційного напруження у молодших школярів з допомогою арт-технік»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корекційно- прафілактична програма

За темою

«Зняття емоційного напруження

 у молодших школярів

з допомогою арт-технік»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила:

 практичний психолог

 Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Добропільської районної ради

 Гайдоба О.Р.

Пояснювальна записка

 

Діти які не можуть контролювати свої емоції у наш час- це дуже нагальна та актуальна проблема, з цим питанням зтикаються вихователі у дитячих садках, вчителі, керівники гуртків, психологів і нарешті батьки. Це стало проблемою не тільки вище перерахованих осіб, а й усього соціуму в цілому.

Відхилення в емоційному розвитку певним чином впливають на виникнення труднощів у поведінці дітей. У загальних рисах така поведінка характеризується неорганізованістю, агресивністю та примхливістю. Така характеристика поведінки не завжди означає наявність психологічних відхилень. Ці реакції можуть мати тимчасовий характер. Скажімо, вони можуть бути пов'язані з неправильним вихованням дітей, можуть свідчити про незадовільний фізичний та психічний стан дитини. 

Такі діти відзначаються емоційною нестійкістю, збудливістю та афективністю. Це насамперед впливає на психологічну готовність дітей до навчання в школі, на поведінку й індивідуальний розвиток дітей (Л.С. Виготський, Л.А. Абрамян).

На думку О.М. Леонтьєва   емоції та почуття утворюють такі психічні процеси, що впливають на  психолгію діяльності людини. Емоції являють собою певну форму відображення дійсності. З їх допомогою відбувається психологічна регуляція поведінки людини. Вони можуть як сприяти організації та активації діяльності, так і призводити до її руйнування.

Дослідження і багаторічні спостережання показують: нездатність дитини контролювати власні емоції, агресія, що була утворена в дитинстві, залишається стійкою та зберігається на протязі подальшого життя людини. Ті діти, що схильні до насилля  суттєво відрізняються від своїх однолітків не тільки зовнішньою поведінкою, але й психологічною характеристикою. Досліджувати ці характеристики дуже важливо, щоб зрозуміти характер даних проявів та попередити ці тенденції. У зв’язку з цим постає питання проводити корекційну роботу з молодшими школярами, тому що саме в цьому віці  подібні стани ще не затвердилися і їх легше виправляти та не дати закріпитись.

 

 

 

 

 

 

Актуальність програми.

Нерідко у наш час ми можемо побачити дітей або підлітків, які не керують своїми емоціями, а намагаються отримати те що їм потрібно не зважаючи на те що вони зашкоджують іншій дитині  або дорослій людині.

Загальне напруження у суспільстві, низький економічний рівень, зайнятість батьків або опікунів дітей, напружена політична ситуація у країні-всі ці аспекти призвели до того, що ми маємо таку картину з поведінки дітей. У наш час існує багато громадських організацій які проводять профілактичну роботу з метою поліпшення комунікативних вмінь. Але серед дітей, учнів шкіл зустрічаються такі, що потребують не профілактичних занять, а  корекційної, індивідуальної роботи. Дана програма розрахована на роботу з дітьми  молодшого шкільного віку, 1-4 класи. Також до цієї програми включені вправи для батьків, діагностування міжособистісних стосунків у родині,  діагностування стосунків мама-дитина.

Актуальність даної програми полягає у тому, що фахівцям, психологам пропонуються заняття з дітьми з використанням сучасних методик арт-терапії, які проводяться в  індивідуальній  або груповій формах.

У програмі використовуються наступні види діяльності: проективні діагностичні методики, ігри, пісочна терапія, казко-терапія, лялько-терапія, малювання, робота з нестуктурованими матеріалами, фото-терапія, тканино-терапія та інші види арт- терапевтичних методик.

 

Мета  програми: зниження емоційно-агресивного напруження у поведінці дитини з використання арт-технік з учнями початкових класів.

Завдання програми:

•                 діагностувати рівень агресивності, ворожості, тривожності, самооцінки, володіння комунікативними навичками, емпатії та співчуття.
•                 знизити рівень тривожності;
•                 підвищити та стабілізувати самооцінку;
•                 мотивувати до вдосконалення власної особистості та роботи над собою;
•                 знизити емоційне напруження  та рівень ситуативної агресії;
•                 сприяти усвідомленню власних емоцій та поведінки;
•                 сформувати навички регуляції емоційних станів та самоконтролю;
•                 сприяти засвоєнню прийомів емоційного відреагування;
•                 періодично моніторити рівень напруженості дитини, агресії, самоконтролю;
•                 сформувати уміння та навички конструктивного спілкування та поведінки в конфліктних ситуаціях.

Практична значимість: програма може бути використана практичними психологами, соціальними психологами, арт- терапевтами.

Структура програми.

Програма включає 10 занять.

Тривалість заняття – 45 хвилин.

Загальна кількість часу – 4,5 годин

Періодичність  проведення занять – 1 раз на тиждень.

Форма проведення – індивідуальна.

Діти  6-10 років.

Очікувані результати:

•                 володіння навичками самоконтролю та емоційної саморегуляції;
•                 знижений рівень агресивності;
•                 стабільна адекватна самооцінка;
•                 сформовані навички конструктивної комунікації;
•                 висока мотивація до вдосконалення власної особистості.

Список необхідних матеріалів:

Листи А-4, кольорові олівці, лялька з паперу( хлопчик, або дівчинка),кольоровий папір, гофропапір, прикраси для декору, ножиці, клей, вата, нитки, намистинки, стрічки, кулькова ручка, музичні інструменти, манка, кукурудзяна крупа, рисова крупа, диск б/у або орг. скло, клей ПВА-К 50 мл., тетраборат натрію, фарба гуаш, або акварель, вода, вологі серветки, пензлик, орбізи, крохмаль, повітряні кульки, пластилін, газети, ґудзики, метафоричні картки для дітей, синельна нитка, бусина з дерева, білий картон, поліетиленові пакети, скотч, музичний інструмент( губна гармошка, бубен, трикутник, металофон, сопілка), ватман, фольга,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 1  «Будемо знайомі»

 

Мета: познайомитись з батьками та дитиною; зібрати інформацію про проблему; визначити запит батьків; визначити мотивації дитини та батьків; поспостерігати поведінку дитини при батьках та батьків при дитині; провести комплексну діагностику дитини.

План:

1.                   Бесіда з батьками. Техніка «Моя дитина у образі рослини»
2.                   Знайомство «Лялька з паперу»
3.                   Методика «Крапка».
4.                   «Вівця у пляшці»

Інструменти: Листи А-4  3 шт, кольорові олівці, лялька з паперу( хлопчик, або дівчинка),кольоровий папір, гофропапір, прикраси для декору, ножиці, клей, вата, нитки, намистинки, стрічки, кулькова ручка.

Хід заняття:

1.                   Бесіда з батьками.

Діагностична техніка «Моя дитина у вигляді рослини».

Бесіда.У форматі бесіди психолог розповідає про себе та свою діяльність, цікавиться актуальним станом дитини, причиною звернення до психолога, характер проблеми. Спостерігає чи згодна дитина з висловленими батьками скаргами, питає у неї її думку.

 «Моя дитина у образі рослини»

Мета: діагностика суб’єктивного сприйняття клієнтом власної дитини иа їх співвідносин.

Матеріали: Лист А-4, кольорові олівці.

Хід роботи:

Клієнт малює свою дитину у образі рослини. Час роботи – по 7 хвилин на кожну дитину. Для цієї техніки радимо брати дітей віком від 2, 5 років.

Якщо у родині не одна дитина,  для кожної дитини меє бути на окремому аркуші окремий малюнок.

Питання до малюнка:

• Що за рослину ви строрили?
• Конкретизуйте кожну намальовану детіль: висоту стовбура,  наявність листів не стеблі, нерозкріті бутони. Що це означає для рослини?
• Про процес створення малюнка: що було намальовано спочатку? Чи робились виправлення? По закінченню роботи чи хотілося б додати до змін? Чи було бажання зосередитись на процесі малювання?
• Про відношення та почуття: які почуття супроводжували вас під час намалювання малюнку? Що ви відчуваєте зараз, дивлячись на малюнок? Як, на ваш погляд відчуває себе рослина? Як їй з другими рослинами? Наскільки малюнок відзеркалює ваше сприйняття дитини, ставлення до нього?

2.                   Знайомство «Лялька з паперу»

Мета: Розвиток уяви дитини, більше дізнатися про дитину, самоідентифікація дитини, самосприйняття. оцінити взаємодію дитини з найближчим оточенням, картину світу дитини.

Вік: від 5 років.

Інструменти: лялька з паперу, кольоровий папір, ножиці, клей, намистинки, перлинки,  гофрований папір, нитки, вата, шматочки тканини, стрічки.

Психолог пропонує дитині  вирізати з паперу ляльку( хлопчик для хлопчика і дівчинка для дівчинки). Після того як дитина вирізала ми пропонуємо зробити з декоративних матеріалів одяг, взуття, аксесуари, все що потрібно нашій ляльці. Коли лялька готова психолог задає запитання:

1.                   Це дівчинка чи хлопчик( не зважаючи на те що ми бачимо, все одно запитуємо у дитини, це власна ідентифікація дитини з тим чи іншим полом)?
2.                   Скільки йому років?
3.                   Як його ім’я?
4.                   Чим він любить займатися?
5.                   Чи є у нього друзі?
6.                   Що приносить радість ляльці?
7.                   Що засмучує ляльку?
8.                   Про що мріє лялька?
9.                   Чого боїться?

( Можна ставити додаткові питання, орієнтуючись на відповіді дитини.)

3.                   Методика «Крапка» ( Автор Є.П. Ільїн)

Мета: виявити час активності мозку людини.

Вік: від 6 років.

Інструменти: лист А-4, ручка, секундомер.

Хід роботи:

1.                   Лист  А-4 поділити на 8 квадратів так, щоб квадрат № 5 знаходився під квадратом № 4.

1	2	3	4
8	7	6	5

 

2.                   Дитина бере ручку, обіймаючи її чотирма пальцями, а великий розташований зверху.
3.                   Психолог засікає час( 5 секунд), а дитина в цей час починає стукати ручкою у квадраті № 1.
4.                   За командою психолога дитина переходить до квадрату № 2 і т.д. на кожен квадрат у клієнта є 5 секунд.
5.                   Коли всі 8 квадратів заповнені, підраховується кількість точок у квадраті. Якщо клієнт вже вміє рахувати , то робить це самостійно, якщо дитина маленька, то за неї рахує крапки психолог. Отримані результати записуються внизу квадрату.
6.                   Біля кожного квадрату виставляється час: в квадраті № 1 з моменту підйому плюс 2 години( наприклад, 7:00-9:00), у наступний квадрат виставляємо наступні 2 год (9:00-11:00) і т.д. Таким чином розписується весь день.

Інтерпретація: Після того як результати підраховані, ми можемо побачити велику різницю у результатах, наприклад, 36 і 20. Коли у квадраті ми бачимо найвищі результати- це час для інтелектуальної роботи організму. Коли ми бачимо низькі результати, то це означає що цей час нашого клієнта найактуальніший для фізичної праці: спорт, прогулянка, прибирання і т.д. Якщо людина буде займатись розумовою працею у той час коли в неї низькі показники, то результат буде дуже низьким, бо це саме час для фіз. навантажень і навпаки.

4.                   Діагностична методика «Баранчик у пляшці»

Мета методики: оцінити взаємодію дитини з найближчим оточенням, картину світу дитини, ранні відносини з матір‘ю, спосіб сепарації, які ресурси є у дитини для відділення. Цей тест дозволяє працювати з дітьми починаючи від 6 років

Матеріал: лист паперу формату А4, звичайний олівець (бажано М чи 2М), кольорові олівці. Можна використовувати глину або пластилін, або солоне тісто, потім це ліплення прикрасити і так інтерпретувати. Замість пензликів, для дітей, можна використовувати їх пальчики – це і дрібну моторику розвиває, робить сам процес більш захоплюючий і з великим інтересом дитина буде виконувати.

Дитина розташовує лист паперу горизонтально або вертикально- так як йому подобається  і малює баранчика у пляшці . Час роботи 5 хвилин.

Інструкція: «Намалюй баранця у пляшці».

Після того, як дитина намалює психолог проводить опитування:

1 Про що  мріє баранчик?

2. про що мріє пляшка?

3. Як почуває себе баранчик?

4. Як почуває себе пляшка?

5. Що турбує баранчика?

6. Що турбує пляшку?

В кінці психолог просить придумати історію про баранця, в якій треба розповісти про шлях його виходу з пляшки.

 

Заняття №2. «Знімаємо емоційне напруження»

 

Мета: зняття  напруження,  розвинути уяву і творче мислення, гармонізація емоційний фон.

1.                   Привітання.
2.                   «Персональна колірна карта»
3.                   Монотипія.
4.                   Хіндгам.

Інструменти : лист А-4,  фарби, пензлик, диск б/у або орг. скло, клей ПВА-К 50 мл., тетраборат натрію, фарба гуаш, або акварель, вода, вологі серветки.

Хід заняття:

1.                   Привітання.

Мета: встановити довірливі стосунки з дитиною, розтопити лід, зняти емоційне напруження.

Психолог  у формі бесіди (можна взяти іграшку-речника) вітається з дитиною, запитує як пройшов тиждень? Якого кольору у дитини сьоьгні настрій.

Психолог повідомляю дитині мету заняття:

«На сьогоднішньому занятті ми будемо вчитися знімати емоційне напруження та розвивати просторову уяву»

2.                   Техніка: «Персональна колірна карта».

Мета: отримати можливість інтерпретації кольорів у роботах дитини.

Вік: 6+

Інструменти: Лист А-4, фарби, ручка.

Хід роботи:

• Лист А-4 ділиться на 8 квадратів. Кожен квадрат замальовується своїм кольором: сірим, жовтим, синім, коричневим, зеленим, червоним, бордовим, чорнним( замальвувати може як дитина так і психолог)
• Про кожен колір психолог задає питання « Які емоції, асоціації, почуття у тебе виникають, коли ти дивишся на цей колір?»
• На кожен колір має бути по 2-3 емоції, почуття, стани.Якщо дитина не може назвати емоцію, їй можна допомогти, наприклад спитати: «З яким кольором асоціюється в тебе образа?»

Висновки: якщо раніше Макс Люшер міг сміливо сказати, яка емоція до якого кольору співвідноситься, то у наш час, у сучасних дітей все може бути навпаки. Тому слід дуже обережно підходити до трактування кольорів, особливо з дітьми, бо вони ростуть у світі  що сповнений  спотворення колірних характеристик та прив’язок до рис характеру.

3.                   Техніка «Монотипія»

Мета: зняття  напруження, допомагає розвинути уяву і творче мислення, гармонізує емоційний фон.

Вік: від 4 років

Інструменти: папір, акварельні фарби або гуаш, пензлик, диск або орг скло 15 * 15 з обробленим зрізом або прозора папка-файл.

Хід роботи:

Умочіть пензлик у воду і потім опустіть в колір, найбільш приємний в даний момент і поставте кілька плям на папері або на склі. Можете додати інших кольорів, але перед цим не забудьте промити пензель. Якщо малюєте аквареллю, то беріть побільше води. Якщо малюєте гуашшю - побільше фарби. Покладіть скло (або файл) на папір і притисніть гарненько, а потім зніміть з листа плавним або різким рух (як більше подобається). І уважно подивися на зображення, яке у вас вийшло: на що схоже пляма? Дорисуй деталі так, щоб інші теж зрозуміли, що ви бачите, розгадали вашу асоціацію.
Результати  вправи для психолога можуть бути діагностичними, допоможуть зрозуміти клієнта, його емоційний стан. Важливо обговорити малюнки і почуття, які виникли при їх створенні. Для самого творця робота в такій техніці найчастіше приносить заспокоєння і підвищує самооцінку. На папері не рідко виходять пейзажні образи, що несуть спокій. Приємні для клієнта кольори дають йому енергію і підбадьорюють.

4.                   Робимо хіндгам власноруч.

Мета: зняття агресії, розвинення дрібної моторики, зняття емоційного напруження.

Рецепт приготування Лизуна з клею ПВА, тетраборату натрію (бура) і води:

- четверту частину води перемішати з такою ж кількістю клею, додавши обраний вами барвник, наприклад, зеленку;

- далі підготувати одну столову ложку бура;

- поступово додати бура до попередніх інгредієнтів, постійно помішуючи, в результаті чого рідина поступово почне ставати густий, вийде тягуче речовина - лизун.

Піля того як дитина зробила хінгам психолог обов’язково має похвалити дитину. У разі якщо лізун не вийшов, все одно потрібно похвалити дитину, сказавши при цьому що, скоріше за все, якісь матеріали були неякісні.

Після цієї вправи психолог запитує у дитини:

Що зараз відчуває дитина?

Що найбільше сподобалось на занятті.

Що було важко на занятті?

Що дитина сьогодні розповість вдома батькам?

 

 

Заняття № 3. Розвиток уяви з допомогою арт-технік.

 

Мета: Розвиток уяви, зняття емоційного напруження, перехід негативних емоцій у позитивні.

1.                   Привітання.
2.                   Монотипія.
3.                   Лялька з синельної нитки.
4.                   Кульки з наповнювачем.

Інструменти: диск б/у або орг. скло,  повітряні кульки 4 шт, орбізи 2 пачки, крохмаль, манка, кукурудзяна крупа.

Хід заняття:

1.                   Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми продовжуватимемо розвивати просторову уяву. Навчимось справлятися зі своєю злістю».

2.                   Монотипія.

( Див. 2 заняття)

Психог бере інший диск, орг. скло або щось прозоре. Попередні роботи дитини зберігахє для порівняння (зняття напруження) до останньої сесії.

3.                   Лялька з синельної нитки.

Мета: зняття напруження, розвиток уяви, розвиток мислення, розвиток дрібної моторики.

Вік: 5+

Інструменти: синельна нитка, намистинка дерев’яна, кольоровий папір, гофропапір, тканина.

Хід роботи:

Психолог показує дитині як зробити ляльку з синельної нитки.

1.                   Скласти нитку навпіл розділивши її на 2 рівні частини.
2.                   На складену кінцівку надягніть намистинку – це голова, кінчик має виглядати - це або чуб, або волосся, або бантик, або оселедець як у козака.
3.                   Прокручуємо нитку3 рази.
4.                   Роз’єднуємо нитку в різні сторони  і симетрично складаємо  вдвое- це ручки.
5.                   Коли 2 нитки зустрілись знову їх прокручуємо 5-6 разів- це талія.
6.                   Потім формуємо ніжки і ступні.
7.                   Робимо з кольорового паперу, гофрованого паперу, тканини одяг для ляльки.

 

4.                   Кульки з наповнювачами.

Мета: зняття напруження, розвиток дрібного напруження, розвиток просторової уяви.

Вік: від 3 років.

Матеріали: орбізи 2 пачки, повітряні кульки-4 шт, крохмаль, кукурудзяна крупа, вода.

Хід роботи:

1.                   За 2 години психолог має залити орбізи водою, щоб воно розбухли. Якщо дитина хоче, може долучитись до процесу створення «веселих кульок». Психолог бере кульку, розтягує її і після цього наповнює орбізами кульку, у кульку додається також небагато води (орбізи без води зменшаться за декілька годин). Після цього кулька зав’язується- ми маємо анти стрес зроблений власними руками.
2.                   Беремо другу кульку будь якого кольору, теж її розтягуємо. За допомогою лійки насипаємо у кульку крохмаль. У одну кульку має увійти приблизно пів стакана крохмалю. Зав’язуємо кульку
3.                   Теж саме робимо з кукурудзяною крупою.
4.                   Беремо кульку у середину розміщуємо 1 орбіз і надуваємо кульку діаметром 15-20 см (невеликий).

Коли усі анти стреси готові дозволяємо дитині з ними познайомитись, відчути на дотик, стискання, як хрумтить, чи вони тверді, чи м’які, чи приємні на дотик. на кульці у середині якої 1 орбіз малюємо очі, усмішку ( смайлик) і ця кулька запитує у дитини:

Що зараз відчуває дитина?

Що найбільше сподобалось на занятті.

Що було важко на занятті?

Що дитина сьогодні розповість вдома батькам?

 

Заняття №4. Робота з піском. Вчимось концентруватися.

 

Мета: зняття  напруження,  розвинути уяву і творче мислення, гармонізація емоційний фон.

1.Привітання.

2. Фроктальне зображення.

3. Пісочна терапія.

4. Малюнок  мокрим по мокрому. Враження від заняття.

Інструменти : листи А-4, кольорові олівці, кінетичний пісок або манка, лист А-3, вологі серветки, фарби акварель, пензлик, вода, склянка-нерозливайка.

Хід заняття:

1.                   Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо вчитися концентруватися та працювати з піском».

2.                   Фроктальне зображення.

Мета: налаштування дитини на подальшу роботу , концентрація уваги.

Вік:

Інструменти: папір А-4 або фроктал, кольорові олівці, простий олівець, гумка.

Це зображення чогось, що розбито на дрібні частини. Задача фроктального живопису полягає у тому, що кожен фроктал( фігура), кожна маленька клітинка були розфарбовані окремим олівцем. Наприклад, якщо трикутник синій, то квадрат, що знаходиться поруч буде іншого кольору.

Інструкція: роздрукуйте фроктал на папері А-4, дитина бере кольорові олівці та розфарбовує так, щоб навколо одного елемента не повторювались кольори. Дитина може намалювати фроктал самостійно. Малюються трикутники, круги, квадрати, прямокутники, палички, хвилясті і т.д. після того як малюнок готовий дитина може його розфарбувати свій малюнок.

3.                   Пісочна терапія. Техніка мотиваційних ігор з піском.

Мета: познайомити дитину з матеріалом, відчути властивості, зняти напруження.

Вік: 4+

Інструменти: ватман, манка, вологі серветки.

Хід роботи:

Необхідно висипати стакан манки посередині ватману.

1.                   Знайомство з манкою: запропонуйте дитині покласти долоні на манку та відчути яку вона має температуру. Нехай вона (дитина) уявить , що з її рук просто у манку починає виходити уся втома, накопичена за день. Запропонуйте дитині трохи придавити манку  та відчути  як вона роз’їжджається  під її руками. Після цього нехай зі жме манку у кулаці та відчує як вона скрипить. Потім знову розі жме кулак та ще раз зі жме. Тепер можна досліджувати летючість манки: запропонуйте легенько подути на неї і подивитися, що відбуватиметься. Можна  видути невеликі ямки.
2.                   Сходинки: запропонуйте поставити одну долоню нижче другої, і пересипати манку із долоні у долоню. Манка як по сходинках має спускатися і при цьому не розсипатись.
3.                   Млинці та узори: на ватмані дитина створює коло із манки. Товщина кола - з мізинчик. Тепер мізинцями кожної руки треба намалювати узори. Правила відсутні, дитина малює те що їй  хочеться.

Після виконання цих технік у дитини  требі запитати про те, як вона себе почуває, які переживання, почуття у неї виникли у процесі роботи.

4. Малюнок  мокрим по мокрому. Враження від заняття.

Мета: розвивати просторову уяву.

Вік: від 3 років.

Інструменти: вологі серветки, фарби акварельні, пензлик,  вода.

Психолог дає дитині вологу серветку і пропонує намалювати те що дитина відчуває зараз після заняття. Після того як дитина намалювала психолог задає запитання:

1.                   Що ти намалював?
2.                   Чому саме ці кольори ти використав у своєму малюнку?
3.                   Що ти зараз відчуваєш?

 

Заняття №5. Зняття емоційного напруження.

 

Мета : розвиток емоційного інтелекту, розвиток просторової уяви, зняття  напруження, допомагає розвинути уяву і творче мислення, гармонізує емоційний фон.

1.                   Привітання.
2.                   Монотипія.
3.                   Один день із життя моєї родини (робота з неструктурованими матеріалами).
4.                   «Я після  заняття» робота з метафоричними  картками.

Інструменти: Метафоричні картки, пісок або манка, або кукурудзяна крупа, папір, акварельні фарби або гуаш, пензлик, диск або орг.  скло 15 * 15 з обробленим зрізом або прозора папка-файл, іграшки кіндер-сюбприз, деталі конструктору «Лего».

Хід заняття:

1.                   Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо вчитися розвивати емоційний інтелект».

2.                   Монотипія.

( Див. 2 заняття)

Психолог бере інший диск, орг. скло або щось прозоре. Попередні роботи дитини зберігає для порівняння (зняття напруження) до останньої сесії.

3.                   Один день із життя моєї родини (робота з неструктурованими матеріалами).

Мета: діагностування клімату у родині, розвиток емоційного інтелекту, виявлення «близького кола» дорослих.

Вік: 6+

Інструменти: стакан манки, ватман. Іграшки кіндер-сюрприз, деталі з конструктора «Лего».

Хід роботи: запропонуйте дитині створити  острів з манки.  Тепер на цьому острові нехай дитина створить те, що можна назвати роботою на тему «Один день з життя моєї родини». Дайте дитині вибрати персонажів, які будуть зображати членів його родини, нехай він розставить їх якимось чином на своїй пісочній картині. Герої – іграшки з кіндер-сюрпризів. Дуже важливо, аби ця картина, намальована геніальним художником, відображала, якимось чином,  головні моменти того, як проходить один день з життя родини. Це статична картина. Вона буде відображати всього лише один момент з життя дитини.

4.                   «Я після  заняття» робота з метафоричними  картками.

Психолог розкладає метафоричні картки, картинкою вгору, щоб дитина могла обрати не в сліпу. Психолог задає тему: «Обери, будь ласка ту картинку яка в тебе асоціюється з почуттями сьогоднішнього заняття».  Дитина обирає собі одну або декілька карток, за бажанням, після цього психолог ставить питання (наприклад):

1.                   Що або хто намальовано на цій картинці?
2.                   Що відчуває герой?
3.                   Про що він думає?

Запитання можуть бути трохи інакшими, все залежить від того яке зображення вибере дитина.

 

Заняття № 6. Вчимось знімати роздратованість.

 

Мета: зняття  напруження, емоційне та фізичне, розвиток уяви  і творчого мислення,  зниження рівня роздратованості.

1.                   Привітання.
2.                   Монотипія.
3.                   «Брюс всемогутній».
4.                   Картина на манці «Мої враження від заняття».

Інструменти: орг.скло, фарби акварель, пензлик. вода. Вологі серветки, 5 кульок- стрибунців різного кольору  та розміру, ватман, манка, фігурки «кіндер-сюрприз», деталі від «Лего».

Хід заняття:

 

1.                   Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо вчитися знімати роздратованість ».

2.                   Монотипія.

( Див. 2 заняття)

Психолог бере інший диск, орг. скло або щось прозоре. Попередні роботи дитини зберігає для порівняння (зняття напруження) до останньої сесії.

3.                   «Брюс всемогутній».

Мета: зняття напруження, емоційного та фізичного, знизити рівень роздратованості.

Вік: 6+

Інструменти: М’ячі-стрибунці різного кольору фактури, прозорості  4-5 шт.

Хід заняття:

Психолог пропонує дитині пригадати  про неприємні ситуації, що сталися нещодавно, після цього вибрати м’ячик схожий на неї. Попросить дитину оцінити рівень роздратованості від цієї сит. Від 0 до10. Далі проробляємо з дитиною вправи.

1.                   10 разів підкинути м’ячик якимось оригінальним способом: плечем, коліном, носом, тильною стороною долоні. Ловимо рукою.
2.                   М’ячик на  блюдці: треба з’єднати долоні і покатати по долоням- блюдечку. У цій вправі дуже важливо тримати долоні рівно і намагатися аби м’ячик катався по колу, не падаючи на підлогу.
3.                   Подорож м’яча: треба вирівняти руки, з’єднавши кисті рук, покласти м’яч на руки, і зробити так, аби м’ячик скотився спочатку до грудей, потім опустився вниз. М’яч нікуди не провалюється.

Тепер знову психолог запитує у дитини рівень напруження після цієї вправи від 0 до 10.

4.                   Картина на манці «Мої враження від заняття».

Мета: Допомагає зняти напругу, зануритись у неструктурований матеріал.

Вік: 4+

Інструменти: ватман, манка або пісок, або кукурудзяна крупа.

Психолог рекомендує дитині зануритись у манку обома  руками, відчути її температуру, об’ємність, її властивості. Після цього дитина малює на манці те що хоче. Психолог просить дитину намалювати свій настрій на тепер.

Запитання:

• Чому ти намалював саме це?
• Який у тебе настрій?
• Щоб ти хотів додати?
• Що тобі сподобалось сьогодні на занятті?
• Що було важко зробити?

 

Заняття № 7. Пізнання власних почуттів.

 

Мета: зняти м’язову напругу, повернення дитині відчуття контролю над ситуацією, знизити рівень емоційного напруження.

1.                   Привітання.
2.                   «Дві скриньки»
3.                   «Вогняний дракон».
4.                   «Таємні укриття».
5.                   Мокрим по мокрому «Я після заняття».

Інструменти: білий картон, кольоровий папір, елементи декорування( блискучий пісок, метелики, стрази, намистинки і т.п.),  ножиці, клей, папір А-4 4 шт, вологі серветки, фарби акварельні, пензлик,  вода, поліетиленові пакети, скотч.

 

Хід заняття:

1. Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо  знімати м’язове та емоційне напруження ».

2. «Дві скриньки».

Мета: заспокоює, знімає емоційне напруження, підвищує самооцінку.

Вік: 6 +

Інструменти: білий картон, кольоровий папір, елементи декорування( блискучий пісок, метелики, стрази, намистинки і т.п.),  ножиці, клей, папір для записів, ручка.

Хід роботи:

Психолог пропонує дещо змайструвати, а саме – дві скриньки. Вони будуть незамінним елементом кожної наступної зустрічі. Одна скринька називається «Я цим пишаюся», а інша «Я шкодую про це». Психолог пояснює, що на кожному занятті дитина буде поповнювати ці скриньки записками, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує. Але перш ніж у скриньки щось покласти, їх необхідно зробити. Наголошується, що дитина може робити і оздоблювати скриньки як завгодно. Якщо їй знадобиться допомога або участь психолога, вона може звернутись до нього та робити скриньки разом.

Після закінчення роботи обирається місце для скриньок, дитина ставить їх туди. Потім вона на одному з аркушів пише те хороше, що вона зробила на цьому тижні і пишається цим. А на другому – те нехороше, що зробила на цьому тижні і шкодує про це. Психолог має можливість продіагностувати стан моральних цінностей та емпатії дитини. Можна поговорити про те, як можна виправити ті негативні вчинки, про які вона шкодує.

Примітка: на час роботи включити спокійну музику або звуки природи.

3.«Вогняний дракон».

Мета: зняття м’язового напруження, повернути дитині почуття контролю над ситуацією.

Вік: 6+

Інструменти: папір А-4 4 шт. або кольоровий папір.

Хід роботи:

Потрібно взяти папір і розірвати його на клаптики 3-4 см. Нехай дитина вкладе у цю вправу весь свій негатив.

Покладіть все. Що вийшло на один краєчок столу і запропонуйте дитині передути цю кучу на інший край столу, таким чином, щоб вона змістилась хоча б на 20 см. Але зміститись має уся куча, тобто дути треба, щоб купа рухалась рівномірно.

4.                   «Таємні укриття».

Мета: трансформувати неприємну ситуацію, знизити рівень переживання про минуле.

Вік: 6+

Інструменти: поліетиленові пакети,  ножиці, скотч, мотузка або стрічка.

Хід роботи :

1.                   Попросіть дитину пригадати ситуацію у якій хотілось стати невидимим. Дитина зробила щось погане, комусь зашкодила- випадково, так склались обставини.
2.                   Із пакетів і  підручних матеріалів зробіть з дитиною шапку-невидимку. Шапка має налазити на голову дитини.
3.                   Попросіть дитину надіти шапку і уявити з дитиною, щоб вона зробила у цій ситуації, якщо б була у цій шапці. Чи можливо якось попередити ту неприємність, що сталася, щось змінити, щось не сказати, не зробити? Нехай дитина уявить, що вона і справді робить або зробить щось, що метафорично буде асоціюватися з його діями.
4.                   Поговоріть з дитиною про його страх і переживання. Скажіть їй: «Уяви, що зараз тебе ніхто не бачить взагалі, навіть я» та розберіть різного роду фантазії де затиснуті його почуття.
5.                   Тепер візьміть другий пакет  із дитиною зробіть із нього квітку, який у сприйнятті дитини буде асоціюватися з хорошим фіналом тієї ситуації із минулого. Попросіть дитину уявити, що все добре та йому дарують цю квітку як винагороду.

5.                   «Я після заняття». Враження від сьогоднішнього заняття.

Мета: розвивати просторову уяву.

Вік: від 3 років.

Інструменти: вологі серветки, фарби акварельні, пензлик,  вода.

Психолог дає дитині вологу серветку і пропонує намалювати те що дитина відчуває зараз після заняття. Після того як дитина намалювала психолог задає запитання:

1. Що ти намалював?

2. Чому саме ці кольори ти використав у своєму малюнку?

3. Що ти зараз відчуваєш?

 

Заняття №8. Трансформація почуття страху.

 

Мета: зняття рівня тривожності, зняття емоційного напруження,  трансформація почуття страху, підвищення самооцінки.

1.                   Привітання.
2.                   «Дві скриньки»
3.                   Малювання, стирання.
4.                   Музикотерапія.
5.                   Малювання на неструктурованому матеріалі.

Інструменти: лист А-4, простий олівець, гумка, музичний інструмент( губна гармошка, бубен, трикутник, металофон, сопілка), вологі серветки, фарби акварель, пензлик, вода, склянка-нерозливайка, скриньки зроблені на минулому занятті, ручка, папір для записів.

Хід заняття:

1.                   Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо  вчитись трансформувати твій страх у позитивне русло ».

2.                   «Дві скриньки».

У ті скриньки що дитина зробила на попередньому занятті, дитина за допомогою психолога вона покладе до скриньок записки, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує.

3.                   Малювання-затирання.

Мета: знизити рівень тривожності,   відчути як легко можна розпрощатися з почуттям страху та тривоги.

Вік: 6+

Інструменти: папір А-4, простий олівець, гумка.

Хід роботи:

1.                   Попросіть дитину згадати будь яку ситуацію, яка її турбує та намалювати якийсь  образ, що буде асоціюватися з ситуацією. Малювати потрібно швидко, схематично, не вдаючись до деталей. Тепер потрібно вдивитись у малюнок і потім витерти його гумкою.
2.                   Наступний крок – дитина знову малює цей образ або другий , але пов’язаний з цією фрустрацією. Тепер вже більше старання та деталей- це дуже важливо. І знову дитина витирає мал. гумкою.
3.                   Дитина знову малює образ і вже звертає увагу на те, з якими відчуттями вона це робить. Важливо, щоб психолог з дит. впіймав  момент, коли дит. втрачає  мотивацію це робити, втрачає інтерес до цієї ситуації її фруструючій інтерес знижується автоматично.  Дитина знову стирає малюнок.
4.                   Психолог запитує у дит., як змінилась складна ситуація. Які він тепер має відчуття?

4. Музикотерапія «Музичні метафори».

Мета: трансформація почуття страху, зняття напруження, знизити  рівень тривожності.

Вік: 6+

Інструменти: музичний інструмент або все що може видавати звук (губна гармошка, бубен, трикутник, металофон, сопілка).

Хід роботи:

 Психолог пропонує дитині подумати про погані, неприємні моменти, наприклад конфлікт або бійку, або коли дитину хтось сильно образив. Нехай дитина програє на інструментах свою ситуацію. А потім програє те коли він дуже сильно злий. Після цього дитина програє ситуацію коли він помирився зі своїм кривдником і кривдник вибачився перед ним. Потім нехай дитина програє мелодію свого щастя, радості. Після цього нехай  програє свій стан спокою, повного умиротворення. Нехай дитина послухає себе і послухає свої відчуття, промовить  психологу вголос свої відчуття.

Такі прості музичні метафори дають можливість дуже швидко трансформувати негативні почуття у позитивні.

5. Малювання на неструктурованому матеріалі.

Картина на манці «Мої враження від заняття».

Мета: Допомагає зняти напругу, зануритись у неструктурований матеріал.

Вік: 4+

Інструменти: кукурудзяна крупа, рисова крупа( можна її пофарбувати кольоровою крейдою)

Психолог рекомендує дитині зануритись у крупу обома  руками, відчути її температуру, об’ємність, її властивості. Після цього дитина малює на крупі  те що хоче. Психолог просить дитину намалювати свій настрій на тепер.

Запитання:

• Чому ти намалював саме це?
• Який у тебе настрій?
• Щоб ти хотів додати?
• Що тобі сподобалось сьогодні на занятті?
• Що було важко зробити?

 

Заняття № 9. Медитаційні вправи.

 

Мета: зниження рівня агресії, вихід негативних емоцій, пошук місця затишку, виплеск енергії.

 

1.                   Привітання.
2.                   «Дві скриньки».
3.                   «Газетна армія».
4.                   Робота з пластичними матеріалами «Лики гніву».
5.                   «Острів спокою».

Інструменти: заздалегідь зроблені скриньки,  папір для запису, ручка,  газети 5 листів, папір А-4, кольоровий пластилін, або глина, або воск, або солоне тісто, запис MP-3 звуки моря.

Хід заняття:

1. Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо вчитися знімати м’язове напруження та роздратованість ».

2. «Дві скриньки».

У ті скриньки що було зроблено на попередніх заняттях, дитина за допомогою психолога  покладе до записки, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує.

4. «Газетна армія».

Мета: зняття м’язового тонусу, трансформація негативної енергії у позитивну, виплеск енергії.

Вік: 6+

Інструменти: старі газети або листи А-4.

Хід заняття:

З газети треба зкомкавши їх зробити бомбочки(кульки). Дитина може допомагати психологу.

1. Кидання бомбочок за спину сидячи на підлозі. Треба сісти на підлогу, спина пряма, ноги випрямлені теж, кидаємо бомбочки за спину.
2. Небесні бомбочки. Бомбочку треба підкинути так, щоб вона вдарилась об стелю та впала знову на коліна дитини. Зробити це декілька разів.
3. Небесні бомбочки з оплесками. Дитина встає на ноги, підкидає бомбочку просто до стелі, доки бомбочка летить дитина має зробити 3-4 оплески у долоні.
4. Підкинути бомбочку та зробити 4 боксерських руби або іще більше. Важливо не просто махати руками, треба робити сильні удари. Ми тренуємо силу щоб бути здоровим та спортивним – це треба проговорювати дитині. Дитина має зробити якомога більше ударів. Після кожної спроби треба хвалити дитину.
5. Робота з пластичними матеріалами «Лики гніву».

Мета: знизити рівень агресії, дозволити дитині визволити свої негативні емоції.

Вік: 6+

Інструменти: папір А-4, кольоровий пластилін, або глина, або воск, або солоне тісто.

Хід роботи:

Психолог просить дитину пригадати ситуацію, у якій вона відчувала гнів, агресію.

1. Попросіть дитину з 3-х шматочків пластиліну зліпити 3 образи емоцій, які називає дитина( образ гніву, образ образи, образ злості).
2. Отримані роботи треба розмістити на листі А-4 в одну лінію на відстані 10 см одна від одної. Почуття вистроїлись на парад.
3. Тепер запропонуйте дитині «відмовитись.» від кожного переживання. Наприклад, відмова від гніву: долонею правої руки притиснути сильно гнів до листа –зробити млинець. Те саме зробити з усіма  переживаннями.
4. Один з млинців ділиться навпіл по 1 шматочку у кожну руку. Нехай дитина одночасно переминає обидва шматочки у обох руках.
5. Знову попросіть дитину створити образ свого гніву або образи, але так наче вони зовсім маленькі. Наче вони тільки-но з’явилися на світ. Отримані образи ставляться посередині аркуша.
6. Запропонуйте дитині поставити руки навколо  фігурок так, наче це огорожа, але подалі. Потім дитина повільно зводить руки до середини, дійшовши до пластилінових фігурок він їх зминає та зліплює у один шматок.
7. З отриманого шматочка дитина ліпить ковбаску – розкочує її, згортає її у кільце і методом розтягування перетворює ковбаску у паркан. Таким чином, негативна емоція – агресія перетворилась у те, що дає захист. Базова проблема  дитячої агресії – це відсутність безпеки.
8. Тепер запропонуйте дитині взяти будь який, що подобається ( колір) новий шматочок пластиліну та зліпити з нього щось приємне, красиве: квітку,  сердечко, грибочок, сонечко, смайлик і т.д. коли образ готовий запропонуйте дитині розмістити його усередину кільця-паркану. Можливо дитині захочеться змінити паркан, його прикрасити, щось додати.

6. «Острів спокою». Медитація .

Мета: розслаблення, знайти місце спокою, відкриття нових можливостей.

Вік: 4+

Інструменти: запис MP-3 звуки моря.

Хід роботи:

«Острів спокою»

Психолог пропонує навчити дитину розслаблятись в ті моменти, коли їй тривожно чи страшно, знайти всередині себе місце спокою та безпеки, яке завжди буде з ним і куди завжди відкритий шлях.

«Знайди місце в кімнаті, аби тобі було зручно. Можеш сісти або лягти, займи таку позу, щоб тобі було максимально комфортно. Тепер закрий очі та слухай мій голос. Уяви собі море. Воно глибоке і безмежне. Інколи воно буває тихе, але зараз бурхливі хвилі піднімаються високо до неба. Море шумить, вода піниться. Але є посеред моря острів. Цей острів дуже особливий, адже він знаходиться так, що великі хвилі доки до нього доберуться, стають все менші, менші  і ось вже до берега доходять лише малесенькі тихенькі хвильки, які приємно заколисують своїм звуком. Ти можеш опинитися на цьому острові лише силою думки – раз, і ти вже там. Відчуваєш, як твої ніжки торкаються піску? Він такий теплий і приємний, що навіть не хочеться взуватися. Приємна водичка торкається твоїх ніг. Ті дивися за обрій, де вирує буря і розумієш, що їй ніколи тебе не дістати. Адже шлях до острова перетворить її на маленькі приємні хвильки. Ти обертаєшся і бачиш яскравий тропічний ліс. Там літають чудові папуги та інші пташки. Усі тварини на цьому острові живуть у злагоді. Пройдись трошки по цьому лісу, подивись навкруги. Ти йдеш і бачиш річку, невеличку річку з кришталево чистою водою. Ти відчуваєш, що це найбезпечніше і найкрасивіше місце на всьому острові. Роздивись навколо. Знади там місце, де можна сісти відпочити, або полежати. Зверни увагу на звуки, що ти чуєш. На кольори, які бачиш. Запам’ятай це місце. Ти можеш повернутись туди коли завгодно, лише тобі відомо де воно знаходиться. Побудь там, на острові, а потім, як будеш готовий, повертайся до мене і розплющуй очі».                            

Після вправи психолог цікавиться відчуттями та враженнями дитини.

 

Заняття № 10. Контролюємо силу емоцій.

Мета: навчити дитину контролювати силу емоцій,  підвищення самооцінки, розвиток уяви, розвиток емоційного інтелекту.

1. Привітання.
2. «Дві скриньки».
3.   «П’ять ґудзиків».
4. «Фольговий масаж».
5. Комікси.

Інструменти: дві скриньки, папір для записів, ручка,  п’ять ґудзиків, фольга, папірА-4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Хід заняття:

1. Привітання.

Психолог як і на попередньому занятті вітається з дитиною. Задає подібні запитання, що й на минулому занятті.

Повідомлення психологом мети заняття дитині: «Сьогодні на занятті ми будемо розвивати твій емоційний інтелект ».

2. «Дві скриньки».

У ті скриньки що було зроблено на попередніх заняттях, дитина за допомогою психолога  покладе до записки, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує.

4. «П’ять ґудзиків».

Мета: навчити дитину контролювати силу своїх емоцій.

Вік: 6+

Інструменти: 5 ґудзиків різної форми та розміру.

Хід роботи:

1. Треба покласти ґудзики в рядок, на невелику відстань одна від одної.
2. Клацанням пальців треба запустити ґудзики на різну відстань. Спочатку здається, що це просто, але насправді не завжди з першого разу вдається правильно  розподілити силу удару.
3. Повторіть вправу, але запропонуйте дитині використати всі пальці не тільки вказівний і великий. Попросіть дитину відстежити, як по- різному працюють його пальці.
4. Можна ускладнити вправу додавши збивання ґудзиками якогось об’єкту. Щось легке: цукерку, деталь від «Лего», фігурка «кіндер-сюрприз».

Граючись з ґудзиками дитина вчиться контролювати емоції, розуміти якої сили викид енергії він може створити і до чого це може призвести.

 

5. «Фольговий масаж».

Мета: Зниження рівня агресії, зняти м’язове напруження, покращити контакт зі своїм тілом.

Вік:6+

Інструменти: 2 відрізи фольги по 20 см.

Хід роботи:

1. З одного шматочка фольги дитина скочує  кульку діаметром 2-3 см. Важливо, щоб кулька вийшла круглою та могла кататися.
2. Попросіть дитину дати вам руку, долонею вверх. Розкажіть, що кулька- це чарівний пилосос, яким ви будете сьогодні  збирати усі негативні емоції. Катайте кульку від центра долоньки до кожного пальчика, до самої його кінцівки. Важливо щоб уся долоня отримала колючий фольговий масаж.
3. Повторіть це  з іншою рукою.
4. Перейдіть на зовнішню сторону кисті і так само зробіть масаж для обох рук.
5. З другого шматочка фольги зробіть ковбаску та потакайте її від кисті і до ліктя. При необхідності можна покатати до плеча. Це допомагає дитині знизити рівень її агресії.

6. Комікси.

Мета: зниження рівня тривожності, роздратованості, страху, допомогти дитині відреагувати на неприємну ситуацію.

Вік: 10+

Інструменти: лист А-4, кольорові олівці.

Хід роботи:

Папір А-4 покладіть горизонтально і ділиться на 4 частини. Треба помітити кожен квадрат №

№2	№3
№1	№4

1. У квадрат № 1 пропонуєте дитині намалювати складну ситуацію яка вона зараз.
2. У другому квадраті – що могло б бути ще гірше? Уявіть що ситуація погіршилась далі нікуди.
3. У квадраті № 3- загущення красок: що б сталося, якби про це дізналися та підключилися інші люди
4. У квадраті № 4- якби  ця ситуація була сюжетом кінофільму «Армагіддон», то що б там відбувалось?

Це весело, смішно, але дуже глибоко працює з дитячою травмою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1.               О. Тараріна «Практикум з арт-терапіі у роботі з дітьми»/

          Астамир- В/Київ

2.               https://dytpsyholog.com
3.               Матеріали з онлайн-курсу «Арт-терапія у роботі з дітьми».