Корінь насильства. Дитяча агресія та її причини.

Корінь насильства. Дитяча агресія та її причини практичний психолог Семків О.В.

Сім’я - це місце, де ми знаходимо затишок, турботу. Тут ми отримуємо розуміння та підтримку… Зараз ми дедалі частіше дізнаємося про існування сімей, у яких агресивність, грубість – звичне явище. Від цього страждають, насамперед, діти.

Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. В цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь, навичок. Саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту. Починаючи з першого моменту життя, дитина шукає любові і підтримки своїх батьків.

Важливо знати, які наслідки в душі дитини залишають вчинки дорослих, агресивна поведінка, необережні висловлювання. Дитина всерйоз, вірить усьому, що чує/бачить, лякається, можливо, на все життя.

Агресія- дія або тільки намір, яка має за мету спричинення шкоди іншій людині, предмету. Агресія може проявлятися як фізично(нанесення шкоди здоров’ю людей), так і словесно (погрози, приниження, образа, переслідування). Для чого людям агресія? Засіб досягнення певної мети (забрати щось, заставити щось погане зробити). Засіб самоствердження. Захисна поведінка. Причини агресивності дітей Груба, жорстка поведінка батьків. Коли дитина живе у атмосфері нелюбові до неї. Взаємовідносини з ровесниками, невпевненість у собі, тривожність. Стосунки у сім’ї. Протилежні вимоги у батьків. Особливості біологічного розвитку. ЗМІ.

Насильство можна визначити як дію або бездіяльність однієї людини на іншу, що завдає шкоди здоров'ю як фізичному, так і психологічному, принижує почуття честі та гідності. Які ж види поведінки дорослих можуть спричинити психологічну травму дитини? * Відмова у визнанні, невіра в дитину, неприйняття її. * Приниження – постійне джерело психологічних травм. * Емоційне ігнорування. * Словесні образи по відношенню до дітей.

Діти, які зазнають психологічних та фізичних травм стають: - потайними - агресивними, - нікому не довіряють, особливо дорослим. -починає гірше вчитися, - не бере участі у шкільних справах, - погано спить, - іноді навіть тікає з дому. -боїться гніву батьків і не знає, до кого їй можна звернутись, з ким поділитись своїми проблемами.

Знаєте скільки коштує людина? За підрахунками одного вченого, не більше 5 доларів. Саме у такому відношенні до життя інших і криється причина насильства.

Телевiзор і комп'ютер. Користь чи шкода? Психіка дитини під впливом сучасної тале-відео продукції та комп’ютерної ігроманії не може залишатися здоровою. Питання лише у тому, коли та у якій сфері життя підростаючої людини виявляться небезпечні наслідки. Попросіть дітей показати вам: в які ігри вони грають, які мультики і фільми вони дивляться, чим зайняті у мобільних телефонах, чи не культивується у них насилля?

Телевiзор і комп'ютер. Користь чи шкода? Порада: Потрібно враховувати, з якою саме дитиною ми маємо справу. Скільки їй років, Як справи зi здоров'ям (у першу чергу, стан зору та нервової системи)? Відповівши на всі ці питання, ви зможете виробити для себе індивідуально прийнятну стратегію поводження з чудесами двадцятого століття і, по можливості, суворо її дотримуватимуться.

Кілька порад, які можуть виявитися корисними. Обмежуйте час, проведений перед телевізором, комп’ютером чи телефоном. Обґрунтовано безпечними вважаються такі строки:  3-5 років. ТБ або відео - 3 рази на день по 20 хвилин. Комп'ютер - 1 раз до 30 хвилин.  5-7 років. ТБ або відео - 3 рази на день по 30-40 хвилин. Комп'ютер - 2 рази на день по 20-30 хвилин.  7-10 років. ТБ або відео - не більше двох годин на день з обов'язковими перервами. Комп'ютер - не більше півтори години на день з обов'язковими перервами після кожних 20 хвилин навчання або гри.  Старше 10-ти років. ТБ або відео - не більше трьох годин на день з обов'язковими перервами після кожної години. Комп'ютер - не більше двох годин щодня з обов'язковими перервами кожні півгодини.

Пам’ятайте: *Комп’ютерні ігри навчають дітей жити за іншими правилами, де відсутня необхідність дотримуватися єдиних для всіх норм і законів, навіть законів природи. * Зацікавленість агресивними іграми призводить до того, що діти можуть спробувати застосовувати подібні методи вирішення проблем у реальному житті. * У випадку зловживання такі ігри викликають підвищення рівня тривоги, роздратування, агресивності, сприяючи повному відчуженню від реальності та створенню психологічної залежності.

Що робити, якщо дитина агресивна у своїх висловах (використовує нецензурні вислови?) Поясніть дітям, що люди використовують такі вислови лише у крайніх випадках, від відчаю, коли їм не вистачає сил і слів. Слідкуйте за власною мовою! Якщо дитина питає про значення того чи іншого слова, поясніть так значення слова, щоб дитині більше не захотілося його вживати. У крайньому випадку скажіть, що вам дуже огидно і ви не можете його вимовити вголос. Якщо дитина цікавиться, чому люди вимовляють такі слова, скажіть, наприклад, що так говорять нестримані та невиховані люди, коли хочуть когось образити. Якщо дитина почула від вас такі слова, має сенс вибачитися, сказати, що ви не стрималися. Дайте йому зрозуміти, що вчинили погано і, більше, звичайно, старайтеся тримати себе в руках.

Досить часто діти не усвідомлюють, що інші сприймають їх поведінку, як таку, що принижує їхню гідність, що їм дуже від цього погано. А причини і приклад криється у сімейних взаєминах та атмосфері. Більшість батьків самі закладають у підсвідомість власних дітей, що тільки завдяки насильству і жорстокості можна вижити у цьому світі? «Виживає сильніший!»

Як нам жити у такому світі? 1. Розповідати про «закон бумеранга». 2. Обговорювати такі вислови, як «насильство породжує насильство». 3. Важливо зрозуміти, що жертва може сама стати насильником, поводячись з іншими так само, як поводились із нею. Найжорстокішими злочинцями частіше стають саме ті, над ким знущалися. 4. Важливо пояснювати, що насильством є не тільки бійка та вбивство. Звичайні у дитячому середовищі штовхани, прозвиська, глузування, все, що порушує права іншого, принижує його гідність – вже є таким насильством.

Насилля  починається в серці й розумі; Спосіб дій визначається способом мислення. * Перегляньте спосіб життя вашої родини. * Встановіть сувору батьківську заборону на перегляд насильницьких сцен у фільмах та комп’ютерних іграх. * Щоб заборона була сприйнята дітьми з розумінням, то почніть з самих себе! * НЕ підштовхуйте дітей вирішувати свої проблеми за принципом «з вовками жити, по вовчому вити».

Дитина - це не просто інша людина, це – зовсім інший психологічний простір, іншесвітосприйняття. Здоров'я дітей – у Ваших руках.