Знаймо свої права, виконуймо свої обов’язки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година на тему:

“Знаймо свої права, виконуймо свої обов’язки”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

практичний психолог

Семків О. В.

 

 

 

 

 

 

Мета: сформувати належний рівень правової свідомості та правової культури, законослухняності, правомірної поведінки, а також прагнення до соціально-правової активності.

Обладнання: відеоролики, проектор, плакати.

Учасники: адміністрація, педагогічні працівники, учні.

Орієнтовна тривалість: 45 хв.

 

Хід роботи:

 «Не питай, що може зробити для тебе держава, а запитай себе, що ти можеш зробити для неї.»   (Джон Кеннеді).

«Закони потрібні не для страху, а для допомоги громадянам.» (Вольтер).

Права людини – це певні можливості особи, що необхідні для її існування та розвитку в певних конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними і рівними для всіх людей. 

Проте попри права у Вас є ще й обов’язки, які потрібно виконувати.

Обов’язки людини – це необхідність дотримуватися певної поведінки, об’єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами суспільства, держави, дотримуватись законів України, її Конституції, шанувати її державні символи, сумлінно вчитись, поважати національну гідність інших громадян, їхні законні права і інтереси, піклуватися про навколишнє середовище, історичні пам’ятки, культурні цінності, дотримуватись моральних та етичних норм, систематично та глибоко оволодівати знаннями та навичками, а також враховувати правила внутрішнього розпорядку училища.

Загальна декларація прав людини була проголошена в Парижі (10 грудня 1949 року) Генеральною Асамблеєю ООН «Як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і держави».

Кожна людина є єдиною і унікальною. Ви говорите по-різному, по-різному думаєте і висловлюєтеся, мирно живете, іноді сперечаєтеся, але завжди повинні пам’ятати, що всі люди на землі мають однакові права.

Перегляд ролика “Історія прав людини”.

Обговорення ролика:

Як Ви змогли замітити, люди різних народів не можуть сказати про те, що таке права людини і якими вони є і це погано, адже так ми не можемо відстояти себе, свої дії, інтереси та втрачаємо межу між нашим правом і протиправністю, а то й злочинністю.

Також хочу наголосити на тому, який складний шлях пройшло людство для того, щоб ми з вами могли користуватись цими правами і тому потрібно бути вдячними за це. Саме Ви є наступним поколінням, яке зробить ще один крок для надання вагомого значення цим правам і поваги до них, адже як бачите, що ці права є лише словами на папері і багато хто нехтує цими правами. Ми з Вами повинні поважати один одного, допомагати один одному і захищати нужденних. Ми егоїстично хочемо мати право на щось, але чомусь не завжди даєм можливість на володіння ним іншим людям.

І те, що права людини є уже прийняті, це ще не все, їх потрібно відстоювати протягом життя. Хорошим прикладом є наш Євромайдан де ми відстояли своє право на свободу думки, вільне вираження своїх поглядів та переконань.

«Я маю право. Чому мої права порушуються?». Дуже часто чуємо ці слова. На жаль, іноді людина використовує їх в ситуації, коли сама неправа. А ці слова є виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін.

Загальна декларація прав людини складається з 30 статей, що містять основні права й свободи людини, які можна розділити на: громадянські, політичні, економічні; соціальні; культурні.

Проте ми коротко розглянем деякі з них.

 

Відповідно до Конституції України, кожна людина (в тому числі і дитина) має:

1) право на життя;

2) повагу до гідності;

3) право на свободу та особисту недоторканість;

4) право на недоторканість житла;

5) право на секретну переписку, телефонні переговори, телеграфну та іншу кореспонденцію;

6) право на невтручання в приватне життя;

7) право на свободу пересування, вільний вибір місця мешкання, вільно покидати Україну;

8) право на свободу думки та слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань;

 9) право вільно збирати, зберігати, використовувати та розповсюджувати інформацію усно, письмово або іншим способом.

10) право на житло;

  11) право на достатній життєвий рівень;

  12) право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;   13) право на освіту.

Таким чином, знання своїх прав і обов’язків необхідне для того, щоб уміти ними користуватися, не порушувати прав інших громадян і законів України.

Крім наших прав і обов’язків хочеться поговорити і про протиправні дії.

Якщо поведінка людини слідує букві закону, то така поведінка є правомірною. У випадку порушен­ня людиною визначених законом правил, її поведінка визнавати­меться правопорушенням.

Скоєння людьми правопору­шень (особливо злочинів) одна із найгостріших проблем нашого суспільства. Правопорушення скоюють як дорослі, так і неповнолітні.

Жертвами проступків та злочинів може стати будь-хто з нас. Тому важливо знати, які дії людей є злочинами, а які — проступ­ками, і що може бути наслідком таких дій. Це слід знати і для того, щоб уберегтися від вчинення правопорушень самим та не до­пустити скоєння їх проти себе, своїх рідних й інших людей.

Злочин — це порушення людиною заборон кримі­нального закону чи, навпаки, невиконання нею того, що вимагає цей закон. За такі дії чи без­діяльність передбачено кримінальну відповідаль­ність. Злочинами є грабіж, шахрайство, умисне вбивство.

Проступок — це також протиправні дії чи бездіяльність, за які настає адміністративна від­повідальність. Вони є менш небезпечними, ніж злочини. Проступками є перехід вулиці у невстановленому місці, пошкодження таксофонів, не­цензурна лайка у громадських місцях та інші.

 

 

 

 

ЯКІ ПРОСТУПКИ РОЗРІЗНЯЮТЬ?

Це залежить від норм, які порушено. Бувають адміністративні проступки, тобто порушення тих правил,  що регулюють сферу державного управління. Наприклад, дрібне хуліганство, без­квитковий проїзд, пошкодження таксофонів, тор­гівля в невстановлених місцях та багато інших. Такі проступки описані у Кодексі про адміністра­тивні правопорушення.

А от якщо людина, яка працює, порушить трудову дисципліну, наприклад, без поважних причин не вийде на роботу, це визна­ватиметься дисциплінарним проступком.

Пошкодження чужого майна, невиконання договору чи по­турання особистих прав іншої людини (наприклад, її честі й гід­ності) відносять до порушень норм цивільного права.

ЯКОЮ Є ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОСТУПКИ і злочини?

Вона є різною й залежить від того, яке саме про­типравне діяння вчинено людиною. Якщо це — проступок, то як наслідок може настати адмі­ністративна, дисциплінарна чи цивільно-правова відповідальність у формі стягнень. Наприклад, штрафу, виправних робіт чи арешту за вчинення адміністративного проступку, догани чи відрахування – за порушення навчальної дисципліни. Якщо особу суд визнає винною у вчиненні злочину, то вона притягується до кримінальної відповідальності — до неї застосовується кримі­нальне покарання. Наприклад, громадські робо­ти, штраф, позбавлення волі та інші.

ЧИ  ВІДПОВІДАТИМУ Я ЗА СВОЇ ДІЇ, ЯКЩО НЕ ЗНАВ, ЩО ЦЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ?

Так, обов'язково.

Досить часто у повсякденному житті трапляються випадки, коли людина заявляє, що не нестиме від­повідальності за свої дії, так як не знала, що вони є протиправними. Однак у Конституції України та інших законах зазначено, що незнання законів не звільняє людину від юридичної відповідальності.

Тому, перш ніж вчиняти якісь дії щодо інших людей, їхнього майна або майна держави, варто добре подумати, чи є вони право­мірними, чи не завдаси ти шкоди здоров'ю, життю, безпеці, май­ну інших людей.

ЯКІ ЗЛОЧИНИ НАЙЧАСТІШЕ СКОЮЮТЬ НЕПОВНОЛІТНІ?

їх можна поділити на три групи:

• злочини проти людей (їх життя і здоров'я);
• злочини проти власності;
• злочини (проступки) проти громадського порядку.

 

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДИНИ

Такі злочини пов'язані із завданням шкоди їхньому життю і здоров'ю людини. Це вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, побої, катування, згвалтування та інші.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

Злочини проти власності завдають майнової шкоди людям, під­приємствам, організаціям. Вони пов'язані з незаконним заволодінням майном або його псуванням. Такими злочинами є крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство тощо.

 

 

ЗЛОЧИНИ ТА ПРОСТУПКИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

Проступками і злочинами проти громадського по­рядку та моральності є хуліганство, порушення тиші в громадських місцях, наруга над мо­гилою, жорстоке поводження з тваринами та інші.

Хуліганство – це грубе порушення громадського порядку через неповагу до людей. Воно супроводжується особ­ливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганством є дії, пов'язані із застосуванням насильства — нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження майна, знущання над безпорадними людьми тощо. Хуліганство — це злочин. Залежно від наслідків, за такі дії суд може призначити покарання від штрафу до позбавлення волі стро­ком до 8 років.

Дрібним хуліганством називають нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій людей. За такі дії законом передбачено адмініст­ративну відповідальність — штраф від 50 до 100 грн. або інші адміністративні стягнення.

Розпивання спиртних на­поїв на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у громадському транспорті, в інших громадських місцях; поява в цих місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і нехтує правила моралі; порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, жилих будинках та інших громадських місцях є порушеннями громадського порядку. Такі  дії  матимуть наслідком накладання адміністративної від­повідальності  — штрафу.

 

Давайте розглянемо особистість правопорушника.

На формування ідеалів молодого правопорушника надмірний вплив мають однолітки, особливо старші за віком, які мають досвід антисоціальної поведінки. У більшості таких підлітків в структурі особистості домінують негативні якості: лінь, брак волі, безвідповідальність,конформізм(здатність поступатись), нечутливість, агресивність і т. п.

Особистість підлітка-правопорушника характеризується прагненням виконувати свої бажання всупереч вимогам оточуючих, суспільства, а інтереси його зосереджені на видовищах, відео, ігрові клуби та комп'ютерні ігри, в меншій мірі телебачення. Це збільшення інтересу до видовищ, до їх розважальної сторони відбувається за рахунок ослаблення естетичних інтересів до читання книг, до музики, театру. Низька культура дозвілля, інтерес до безцільному проведення часу, часті переходи від одного заняття до іншого при загальній бездіяльності і відсутності працьовитості - є типовими для підлітка-правопорушника.

Особливості інтересів, потреб, відносин у сфері провідної діяльності, характерні для неповнолітніх злочинців, включають стійку втрату зв'язків з навчальним колективом, повне ігнорування їх правових та моральних оцінок. 

Прагнення до досягнення успіхів у навчальній та виробничої діяльності у правопорушників заміщено, як правило, дозвільними потребами та інтересами. Сама система оцінок і переваг у таких людей все більше орієнтується на цю сферу. Саме тут фіксуються і перебільшені потреби і інтереси, пов'язані з гонитвою за модним одягом, інформацією, значущою для даного мікросередовища, і т. д.

На відміну від особистості з позитивними, схвалюваними суспільством інтересами і потребами, розвиток їх у правопорушників часто йде як би в зворотному напрямку. Фактичне, в основному безцільне, проведення часу формує відповідний негативний інтерес. Він закріплюється в звичках, які, у свою чергу, ведуть до формування соціально-негативних потреб. Відповідно спотвореного розвитку потреб на поведінковому рівні виробляються звички до суспільно небезпечних, протиправних способів їх задоволення.

Наявність явно виражених негативних за своєю соціальною сутністю потреб та інтересів до вживання алкоголю, безцільному перебуванню на вулиці, в під'їздах і т. п. зафіксовано не менш ніж у 2 / 3 осіб, які вчинили злочини та інші правопорушення. У відповідному мікросередовищі високою оцінкою користуються азартні ігри, випивки, демонстрація зневаги до норм суспільної поведінки, культивована ворожнеча до певних груп підлітків і т. п.

Інтереси в сфері техніки, художньої самодіяльності, занять спортом проявляються в три-чотири рази рідше, ніж у підлітків з позитивним поведінкою. І справа тут не просто в обмеженості їх інтересів, а саме у вельми ранньому, за віком, заміщенні інтересами і потребами явно асоціальними.

В емоційно-вольовій сфері підлітків, які вчинили злочини, найчастіше фіксуються ослаблення почуття сорому, байдуже ставлення до переживань інших, нестриманість, грубість, брехливість, відсутність самокритики.

Емоційна неврівноваженість, марнославство, упертість, нечутливість до страждань інших, агресивність також можна віднести до найбільш поширених рис неповнолітніх злочинців. 

Найбільш характерні для вивчених підлітків наступні негативні риси: яскраво виражені форми егоїзму та індивідуалізму, озлобленість, надмірна грубість, зухвалість, упертість, розбещеність, жадібність, легковажне ставлення до життя, нерозвиненість почуття сорому і т.п. Для них характерна емоційна збудливість, агресивність поведінки, конфліктність, нестриманість.

Незайнятість працездатної молодої людини працею чи навчанням має криміногенне значення, тому що позбавляє його можливості добувати чесним шляхом кошти для існування, дає багато вільного часу, який може бути використано ним всупереч інтересам суспільства, виводить зі сфери необхідного рівня соціального контролю і позитивних зв'язків у колективі

В абсолютній більшості неповнолітній злочинець - це особа, яка має звички, схильності, стійкі стереотипи антигромадської поведінки.

Випадково скоюють злочини з них одиниці. Для решти характерні:

• постійна демонстрація зневаги до норм загальноприйнятої поведінки (лихослів'я, поява в нетверезому вигляді, приставання до громадян, псування громадського майна і т. д.);
• слідування негативним питним звичаям і традиціям, пристрасть до спиртних напоїв, до наркотиків, участь в азартних іграх;
• бродяжництво, систематичні втечі з дому, навчально-виховних та інших установ;
• ранні статеві зв'язки, статева розбещеність;
• систематичний прояв, в тому числі і в безконфліктних ситуаціях, злостивості, мстивості, грубості, актів насильницької поведінки;
• культивування ворожнечі до інших груп неповнолітніх, що відрізняються успіхами в навчанні, дисциплінованим поведінкою;
• звичка до присвоєння всього, що можна безкарно відібрати в більш слабкої людини.

 

Поради, які допоможуть не стати особистістю-правопорушником:

1. Будьте уважні до людей і правильно вибирайте своє оточення та авторитетів, керуючись правами та законами.

2. Боріться із лінню (правтло 1хвилини), будьте відповідальними за свої дії, майте власну точку зору, будьте чутливими та стримуйте свою агресію.

3. Враховуйте бажання не лише свої, а й людей, які Вас оточують і бажано щоб ці бажання мали позитивний і правомірний зміст.

4. Розвивайте в собі естетичні інтереси: читайте більше книг, замість прегляду інтернетних відео, відвідуйте культурні місця, замість клубів.

5. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість

6. Більше спілкуйтесь з навчальним колективом.

7. Не старайтесь справити враження, особливо коли це має негативні наслідки. Зумійте знайти своє “Я”, адже не завжди правильним є те, що стараються вам нав’язати, цього ж ніде не вказано, а можливо рацію маєте саме Ви і нею ігноруєте.

8. Безцільне проведення часу формує негативний інтерес, який закріплюється у звичках. Часто на запитання “Яка у Вас мета?” Ви не можете дати відповіді, тому займіться самоаналізом, зрозумійте чого Ви хочете від життя, чого досягти і поставте перед собою досяжні цілі.

9. Не вживайте алкогольних, наркотичних та інших речовин, адже все це не тільки шкодить Вашому здоров’ю, а й затьмарює свідомість і штовхає на протиправні дії та злочини.

10. Займайтесь спортом, художньою самодіяльністю, залучайтесь до гурткової діяльності. Це допоможе вам позбутись агресії, самотності, негативних емоцій, а також є своєрідним саморозвитком.

11. Будьте самокритичними, не преоцінюйте себе, будьте чесними із самим собою та іншими, прислухайтесь до думки інших, вчіться співчувати та підтримувати інших.

12. Поважайте інших. Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

13. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

Перегляд ролику “Зупинись і подумай”

Перед вами життя, в якому ще багато зла, несправедливості, жорстокості, експлуатації, приниження, образи, неповаги. Відстоюйте завжди свої права, свою свободу. Але відстоюючи свою свободу, не утискайте свободу інших.

Ми сьогодні не згадали, що кожна людина має ще одне дуже важливе право. Це право на любов. Нехай же це ваше право завжди виконується, будьте здоровими, щасливими, радісними, отримуйте любов не тільки від своїх батьків, але й від усіх людей, які живуть поруч з вами і також ви обдаровуйте усіх своєю любов’ю. Розливайте свою любов на всіх людей, що живуть поруч. Старайтесь, щоб всім було з вами легко, приємно, комфортно. Намагайтесь пов’язати своє життя зі словом віддавати.  І завжди пам’ятайте, що віддавати, куди приємніше, ніж брати. Чим більше будете віддавати, тим більше будете отримувати самі. Якщо будете намагатись робити щасливими інших, щасливими будете завжди самі.