Українська мова
2 клас
Тема. Корінь слова. Спільнокореневі(споріднені) слова(узагальнення знань і вмінь)
Мета: поглибити та закріпити знання учнів про корінь слова, споріднені слова, удосконалювати вміння визначати і добирати спільнокореневі слова, виділяти корінь; розвивати усне і писемне мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу; виховувати уважність, спостережливість, любов до оточуючого середовища, повагу до української мови, як мови спілкування.
Обладнання: мультимедійне забезпечення – електронна презентація «Корінь слова. Спільнокореневі(споріднені) слова(узагальнення знань і вмінь)» та наочність(картки для диференційованої роботи), пам’ятки про вивчений матеріал, записи на дошці, музичний супровід до пісні – танка з рухами А.Загрудного «Будем козаками».
Підручник Білецька М.А., Вашуленко М.С.. Рідна мова. 2 клас, частина ІІ. – К: «Освіта», 2019 р.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу. Привітання учнів
Діти разом із вчителем(Слайд 4):
Всі за парти ми сідаєм,
До роботи приступаєм.
Щоб помилок уникати,
Треба пильність розвивати.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів, підготовка школярів до сприймання теми уроку
1. Бесіда.
Вчитель: відгадайте загадку: (Слайд 5)
Червоненька і смачненька
Дуже з вигляду гарненька.
І боки в неї пишні,
Літом смачно їх їсти,
А зовуть їх ...(Слайд 6) вишні.
Учні: відгадка до загадки «вишні».
Вчитель: Пригадайте вірш Лесі Українки «Вишеньки», який ми вивчали в 1 класі (діти розповідають вірш).
Ой, вишеньки – черешеньки,
Червонії, спілі,
чого ж бо ви так високо
виросли на гіллі?
- Ой, того ми так високо
виросли на гіллі, -
якби зросли низесенько,
чи то ж би доспіли?
2. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель: Послухайте легенду про вишню.
«В одному далекому українському селі росла стара вишня. Вже й господарів давно не стало, а вона все дарувала багатими врожаями. Траплялося так, що декілька ягідок кожного року падали непомітно в травичку. Але з приходом весни кісточки пробуджувалися паростками – давали життя новим деревцям. І ось на місці старої вишні зараз милується молодий вишневий садок».
Вчитель: подивіться на слова, що записані на дошці:
Вишеньки – вишня – вишневий.
Вчитель: як одним словом можна назвати ці слова?
Учні: ці слова називаємо споріднені або спільнокореневі.
(На дошці розташована картинка з вишнями).
3. Повторення правил про корінь слова, спільнокореневі слова, про те, як визначити корінь слова.
У кожного з дітей-картка самостійної роботи. Завдання: диференційовані. Пояснення виконання(додаток 1).
ІІІ. Оголошення, представлення теми, мети та очікуваних навчальних результатів
Вчитель: сьогодні на уроці ми поглибимо та закріпимо знання про корінь слова, споріднені слова, будемо удосконалювати вміння визначати і добирати спільнокореневі слова, виділяти корінь. Будьте уважними, спостережливими, кмітливими. Пам’ятайте про охайність та каліграфію при оформленні робіт у зошитах.
1.Каліграфічна хвилинка.
Вчитель: відкрийте, будь ласка, зошити. Запишемо сьогоднішнє число. Класна робота. Що означає ілюстрація на дошці?
Діти: вона вказує на каліграфічну хвилинку.
Урок почнемо без зупинки
З каліграфічної хвилинки.
Вчитель: на першому рядочку зошита пропишіть з’єднання , які ми вже вивчали.
Ви ше еньк ща ють
Вчитель: на другому рядочку зошита: слова, які пов’язані з темою нашого уроку.
Вишеньки – вишня – вишневий.
Вчитель: давайте прочитаємо уривок із віршика Наталі Забілої. Про що він?
Діти: цей вірш про вишні, які ростуть на гілочках та виблискують на сонці з гущавини.
Словникова робота: «з гущавини» – з густого гілля.
Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з гущавини.
(Н.Забіла)
Вчитель: спишіть його. Кожний рядочок вірша записуємо на окремому рядочку.
Вчитель: Скільки предметів означає слово «вишня», «вишні»?
Діти: «вишня» – одна, «вишні» – багато їх.
ІY. Основна частина. Систематизація і узагальнення отриманих знань і умінь
1.Вчитель: діти, давайте зараз пограємо в гру «Що за слово живе в будиночку?». Розгляньте уважно малюнок, здогадайтеся, що за слова можна утворити.
Слова «ліс», «гриб», «мак» замінені картинками, а під ними позначено корінь.
Діти: можна утворити слова (Слайд 8) –
Лісок, лісник, лісовик, лісочок, лісовий;
грибок, грибний, грибочок;
маківка, маковий, Маковій (назва свята).
2.Вчитель: а зараз спробуйте підібрати як можна більше споріднених слів до тих, що записані на дошці: сад, дуб, береза, визначте корінь. Виконуємо самостійно по варіантах.
(Деякі учні виконують це завдання диференційовано записати лише два споріднених слова.)
Діти: слова, що ми записали –
І варіант – Сад – садок, садочок, садівник, садовий, присадибний (Слайд 9).
ІІ варіант – Дуб – дубовий, піддубник, дубочок, дубовик(Слайд 10).
ІІІ варіант – Береза – березовий, берізонька, підберезовик(Слайд 11).
3.Вчитель: подивіться на букви, які записані в рамочках. Утворіть із них слова. Згрупуйте їх за певною ознакою.
Діти: утворилися слова – завтра, гірський, гора, завтрашній. Завтра, завтрашній; гора, гірський – це спільнокореневі (споріднені) слова.
а в т р а |
с ь й и г і к р |
о а г р |
а ш з т і а р й в н |
4.Вчитель: ви молодці! Виконали таке складне завдання. Я знаю, що ви любите читати та декламувати вірші. А деякі діти ще й складають їх самі. Прошу вас записати вірш, доповнюючи його пропущеними словами.
Стоїть пічка - тече (річка).
Стоїть пічечка – тече (річечка).
Знайдіть у ньому спільнокореневі слова. Виділіть корінь.
ІY. Фізкультхвилинка
Вчитель: добре ми попрацювали, треба й відпочити.
Косооке зайченятко –
Довгі вушка, гарні лапки –
Повернулось вправо, вліво,
Головою покрутило.
Пострибало, потягнулось.
За морквинами нагнулось,
І почало їх збирать –
Один, два, три, чотири, п’ять.
Першу, другу – мамі й тату.
Дві морквини – сестрі й брату.
На пеньочок тихо сіло,
П’яту моркву тихо з’їло.
5.Вчитель: які спільнокореневі слова зустрілися у фізкультхвилинці? Назвіть їх.
Діти: морквинами, морквини, моркву.
6. Групова робота.
Вчитель: діти, а як треба читати скоромовку.
Діти: скоромовку читаємо швидко.
Вчитель: позмагайтеся, хто прочитає швидше її та без помилок. Чим цікава ця скоромовка?
(Усно. На дошці – хмарка з блискавкою, що вказує на скоромовку).
На покосі косар косою косить.
Діти: у скоромовці вжиті спільнокореневі(споріднені) слова.
Вчитель: який спільний корінь вони мають?
Діти: спільний корінь кос -.
7.Самостійна робота. Взаємоперевірка(в парах).
Вчитель: а чи зможете ви відгадати загадки? До слів-відгадок підберіть спільнокореневі слова, визначіть корінь.
Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски.
Звуть подружок цих ...(берізки).
(Берізки – березовий, береза, березень...)
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас любить, пестить.
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама)
(Мама – мамина, мамочка, мамуся...)
Діти: берізки – березовий, береза, березень...(Слайд 12), корінь берез -; мама – мамина, мамочка, мамуся....(Слайд 13), корінь мам -.
Фізкультхвилинка. Виконання пісні – танка з рухами А.Загрудного «Будем козаками».
8.Робота з підручником.
Вчитель: добре ми працюємо і відпочиваємо. Молодці, всі вивчили правила по темі «Корінь. Спільнокореневі(споріднені) слова», тому я вам пропоную попрацювати з підручником в парах вправа 75. Випишіть слова з однаковим коренем, доведіть, що вони спільнокореневі(Слайд 14).
9.Коментоване письмо.
Вчитель: Списати з дошки слова, усно поставити до них запитання. Доведіть, що ці слова спільнокореневі.
Діти: у словах – морозець, морозний, заморозки, підморозило, морозиво – корінь мороз -. Усі ці слова утворені від слова мороз(Слайд 15).
10.Вчитель: прочитайте рядки слів. В якому з них наведено спільнокореневі слова: поясніть кожну групу слів(Слайд 16).
1)сміливий, безстрашний, хоробрий;
2)зима, зимовий, перезимувати;
3)літо, літак, літера.
Діти: друга група – спільнокореневі слова, які мають корінь зим -. Перша група – слова-синоніми; третя – слова з різними значеннями.
Y. Підведення підсумків уроку
Вчитель: дуже багато у мові сказано про корінь слова. Я пропоную вам послухати цікавинки.
Без кореня, як риба без води, слово не може існувати.
І.Вихованець
Слова в мові не існують ізольовано одне від одного.
Вони, як і люди, об’єднуються в родини.
Н.Клименок
Вчитель: поміркуймо над казкою «Родичі».
Йшли якось стежкою гусак, гуска й гусенята, а на зустріч повзла гусениця.
– Ви хто такі? – запитала гусениця.
– Я гусак, це – гуска, а то наші гусенята, – ввічливо відповів гусак. – А ти хто?
– А я ваша тітка, – похвалилася гусениця.
Гуси ображено заґелґотали. Чому?
Вчитель: чому гуси образилися?
Діти: слово «гусениця» не є спільнокореневим словом до слів гусак, гуска, гусенята, бо ці слова означають предмети різні за значенням. Вони зовсім не родичі, бо гуси – птахи, а гусінь – личинка комахи(Слайд 18).
Вчитель: то які слова ми називаємо спільнокореневими? Як визначити корінь?
Діти! Бережіть мову, не засмічуйте її, збагачуйте свій словниковий запас, любіть мову.
Мова наш душевний код,
Даний нам від роду.
А без мови наш народ
Не був би народом.
YІ. Інструктаж з домашнього завдання
Вчитель: до перевірної роботи повторіть правила на с.26,28,29; вчіться підбирати спільнокореневі(споріднені) слова, виділяти в них корінь.
Вчитель: я дуже дякуємо всім за гарний урок, плідну працю. Ви всі сьогодні молодці(роздаю смайлики). Урок закінчений. До побачення!(Слайд 18).
Хай щастя вікує у вашому домі,
А радість хай буде завжди.
Здоров’я міцного і щедрої долі
На довгі, на довгі роки!
Використана література