Корюківка 1943: злочин проти людяності Нацистський окупаційний режим в Україні
Номер слайду 2
Номер слайду 3
Окупаційні зони на території України 1.Рейхскомісаріат “Україна” 2. Дистрикт “Галичина” 3. Трансністрія 4. Прифронтова зона
Номер слайду 4
Окупаційний режим 21 червня 1941 p. Гітлер писав у листі до Мусоліні: "Що стосується війни на Сході, дуче, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на мить я не сумніваюся в успіху. Передовсім я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі спільну базу продовольства на Україні. Вона поставлятиме ресурси, які нам будуть потрібні". А. Гітлер
Номер слайду 5
Номер слайду 6
Номер слайду 7
План «Ост» передбачалося реалізувати після завершення війни. Але Гітлер заявив перед найближчим оточенням про необхідність знищити 30 млн. слов’ян. «Слов’яни повинні працювати на нас, а в разі, якщо вони нам більше не потрібні, нехай умирають... Слід відкинути всі сентиментальні заперечення. Треба управляти цим народом із залізною рішучістю. Кажучи пo-військовому, ми маємо вбивати від трьох до чотирьох мільйонів росіян на рік...». Начальник штабу верховного головнокомандування вермахту фельдмаршал Кейтель (повішений 1946-гоза вироком Міжнародного військового трибуналу) 16 грудня 1942 року видав наказ про боротьбу з партизанами, де підкреслювалося: «тут більше ніж будь-коли, ідеться про те, „бути чи не бути“, „ця боротьба не має нічого спільного з солдатським лицарством чи умовами Женевської конвенції“. Війну проти „бандитів“ на Сході й Балканах слід вести «найжорстокішими методами… щоб узяти гору над цією чумою».
Номер слайду 8
Рух Опору в Україні Рух Опору в Україні був представлений такими політичними течіями: Радянська Націоналістична Польська
Номер слайду 9
Рух Опору в Україні
Номер слайду 10
Радянський партизанський загін
Номер слайду 11
Радянські партизани приймають присягу
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Друга половина 1943 р. стала найвищою точкою у розвитку червоного партизанського руху в Україні. Німецьке військо у північній і центральній частині України втримувало контроль лише у містах та вздовж шляхів сполучень. У міру наближення Радянської армії до території України партизанські з'єднання використовувалися для безпосередньої підтримки фронтових операцій. У період його найвищого піднесення партизанські загони і з'єднання налічували понад 50 тис.чол. У цілому ж, через партизанський рух за роки війни пройшло прибл. 180-220 тис.чол.
Номер слайду 14
Номер слайду 15
Хатинь Білоруське село, де спалені живцем 149 жителів, в тому числі 75 дітей.
Номер слайду 16
Lidice (Лідіце) чеське село, де розстріляли 172 чоловіка, а 148 жінок та дітей замордували в концтаборі
Номер слайду 17
Oradour-sur-Glane (Орадур-сюр-Глан ) Французьке містечко, 642 жителі якого були знищені за допомогу Руху Опору
Номер слайду 18
Корюківка українське село, де за допомогу партизанам знищено 6700 мешканців
Номер слайду 19
Село Корюківка - було центром партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почали свій шлях Чернігівський партизанський загін, партизанське з’єднання О.Ф. Федорова, тут постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. Гітлерівському окупаційному режиму так і не вдалося знищити організований опір силовими методами. Проте, вони з самого початку поклали всю відповідальність за дії антигітлерівського руху саме на мирне населення. 1 березня 1943 р. у Корюківку прибув есесівський каральний загін. Всіх мешканців зганяли в групи по 50-100 чол. у великі будівлі: земельного відділу, церкви, театру, ресторану і там розстрілювали. Одночасно прочісували всі хати й околиці та вбивали тих жителів, хто ослухався наказу прийти з документами на перевірку. Під час нищення знайдених корюківців, карателі ще й палили селище. Очевидці казали, що дим і заграву від пожеж було видно у Щорсі, Сосниці та Холмах. Акцію проведено 1 і 2 березня, а 9 березня карателі поверталися, щоб добити уцілілих та тих, хто повернувся за речами або ж поховати рідних...
Номер слайду 20
Уривок з фільму: «Відроджені з попелу» http://www.youtube.com/watch?v=60Mbx62d8GU
Номер слайду 21
Зупинися! Де б не був - в Москві, а чи Соренто, Де б не був - в Парижі, чи Варшаві, Зупинися біля монументу - Де в граніт закута вічна слава. Зупинися... Друже, зупинися - Там твої батьки, а може, й діти... Уклонися, низько уклонися Тим, що вічно в серці будуть жити. Не пройди, сучаснику, спокійно, Квіти поклади на ці могили, Кинь прокляття розпроклятим війнам. И тих вшануй, які життя любили. (Автор: Уманець М.) 2013 – визнаний роком вшанування 70-річчя Корюківської трагедії.