Косметичні проблеми підлітка

Урок з основ здоров’я 7 клас

ТЕМА. КОСМЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДЛІТКІВ Функції шкіри. Чинники, що впливають на здоров'я шкіри

Мета: ознайомити з основними функціями шкіри та чинниками впливу на її здоров'я; дати уявлення про поширені косметичні проблеми підлітків та причини їх виникнення, поглиблювати знання учнів про косметичні засоби для підлітків та їх призначення; розвивати санітарно-гігієнічні навички, уміння виконувати гігієнічні процедури; виховувати потребу звертатися до фахівців у разі виникнення косметичних проблем.

Обладнання:  ілюстративний матеріал, таблиця «Будова шкіри».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання, створення позитивного настрою.

2.                ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.    «Мозковий штурм»  Що ви знаєте про підлітковий вік?
2.    Вправа знайомство. Продовжити фразу «Я знаю, що в підлітковому віці ….»

ІІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ   ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ

Складання інформаційного повідомлення «Особиста гігієна підлітків»

Що таке особиста гігієна?

Назвіть основні складові особистої гігієни.

Чому для підлітка важливо дотримуватись правил особистої гігієни?

Що ви зобов’язуєтесь робити постійно, систематично, дбаючи   про свою красу і здоров’я?

  Орієнтовні відповіді учнів: стежити за своїм зовнішнім виглядом, завжди мати при собі чисту, старанно випрасувану носову хустинку; у жодному разі не витирати ніс рукою чи рукавом, косметичні проблеми вирішувати з фахівцями тощо.

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1.                Обговорення та коментарі щодо епіграфів уроку

Обличчя — дзеркало душі. 

В людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки (А. П. Чехов, рос. письменник).

Слово вчителя

Усі підлітки 11-16 років різні за ростом і розвитком, який проходить у кожного індивідуально. Крім того різняться успішністю, обсягом пам’яті, швидкістю реакції, загальною рухливістю. Ми з вами вже знаємо, що в підлітковому віці можуть виникнути проблеми із зовнішністю. Наприклад проблеми зі шкірою: вугрі, білі гнійники та прищі... Не секрет, що ці підліткові «неприєм­ності» — результат гормональної перебудови ор­ганізму, яка відбувається у всіх дітей. Наше завдання — ретельно розглянути їх і з’ясувати, які з цих проблем можуть погіршити стан здоров’я.

 Оголошення теми уроку

•               Чому дорослішання відбувається саме так?
•               Чи можна прогнозувати появу висипу, гній­ничкові та прищеві висипання?
•               Чи існують ефективні методи «боротьби» з ними, крім місцевого лікування?
•               Що відбувається зі шкірою підлітка?
•               Як «протистояти» появі проблем зі шкірою?

Відповіді на всі ці непрості запитання ми   отримаємо, попрацювавши на сьогоднішньому уроці.

V.  СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Практично всі підлітки незадоволені власним зовнішнім ви­глядом, своїм відображенням у дзеркалі. Але це зовсім не привід себе розлюбити. Насправді кожен гарний по-своєму, і ця краса непо­вторна, індивідуальна. А якщо й трапляються проблеми із зовніш­ністю (висипання на шкірі, лупа тощо) — це пов’язане зі швидкими змінами, що відбуваються на фізіологічному рівні.

2.                Функції шкіри (за таблицею)

Шкіра — найбільший за площею та найдоступніший (ми його бачимо та пізнаємо на дотик) орган тіла людини, зовнішній його покрив. Площа шкіри дорос­лої людини — більш як 2 м², її вага — близько 5 кг. Вона така еластична, що дає змогу вільно рухатись, і настільки міцна, що надійно захищає внутрішні органи.

Шкіра виконує безліч функцій, зокрема під­тримує сталу температуру тіла, захищає від сонячної радіації та мікробів.

Будова шкіри

Шкіра складається з двох шарів. Верхній шар – епідерміс.  Активні клітини в основі епідермісу розмножуються, а коли відмирають, то піднімаються на поверхню шкіри і відлущуються. Зазвичай повне оновлення верхнього шару шкіри триває від 21 до 41 дня. З віком цей процес уповіль­нюється.

Нижній шар — дерма. Він містить кровоносні судини, больові і теплові рецептори, за допомогою яких ми відчуваємо дотик, температуру, біль, а також  містить потові та сальні залози, волосяні фолікули.

Під дермою міститься підшкірний шар, що складається з жирових клітин і великої кількості кровоносних судин.

    Анатомічними похідними, що утворилися зі шкіри та її за­чатків, є нігті і волосся.

Властивості шкіри: еластичність, міцність, чутливість.

Що впливає на здоров’я шкіри

Люди витрачають чимало коштів і часу на догляд за шкірою, однак іноді забувають, що шкіра — дзеркало всього організму. На шкірі відображається все, що шкодить здоров’ю: неправильне харчування, порушення травлення, недосипання, куріння, вживання алкоголю. Повноцінний сон, велика кіль кість води, овочів і фруктів у щоденному раціоні поліпшують стан шкіри і загальне самопочуття.

Отже, стан і зовнішній вигляд шкіри насамперед залежать від способу життя людини та умов навколишнього середовища.

Об’єднайтесь у 5 груп. За допомогою роздаткового матеріалу підготуйте презентації про вплив на здоров’я шкіри: група 1: харчування; група 2: фізичних вправ; 3 груп: сну і стресу; 4 група: паління і алкоголю; 5 група: кліматичних умов.

Харчування

Для здоров’я шкіри важливо вживати різноманітні продукти. Деякі інгрі діспти є особливо важливими (таблиця 4).

Таблиця

Бідний на поживні речовини раціон зменшує приплив крові до шкіри, робить  її уразливішою до інфекцій, порушує структуру шкіри, погіршує її здатність до відновлення.

 У людини з підвищеною чутливістю до деяких продуктів харчування (зокрема таких як мед, яйця, молоко, полуниці, томати, цитрусові, а також деякі ліки)  їх вживання може спричинити алергію — висипання на шкірі. У разі появи алергічної реакції треба звернутися до лікаря.

Фізичні вправи

Завдяки фізичним вправам шкіра стає свіжою, з’являється здоровий рум’янець. Це тому, що активізується кровообіг і всі клітини краще наси­чуються киснем та поживними речовинами. Потовиділення звільняє шкіру під токсинів.

Однак заняття спортом можуть породити і деякі проблеми. Неправильно підібране спортивне взуття може натерти шкіру, спричинити виникнення мозолів.

Унаслідок інтенсивного пітніння організм втрачає багато води. Щоб запобігти зневодненню, до і після занять треба більше пити.

Якщо після занять не змити з тіла піт і бруд, на шкірі починають роз­множуватися мікроби. Як наслідок — неприємний запах і висипання (так звана пітниця).             

У душі чи басейні існує ризик інфікування грибком. Особливо часто він уражує шкіру ніг (так звана «стопа атлета»). Якщо його не лікувати, є небез­пека занесення інфекції з ніг на інші ділянки тіла.

Тому у громадських душових і біля басейну не слід ходити босоніж. Оскільки грибок інтенсивно розмножується у тепло­му вологому середовищі, після миття треба ретельно витирати ноги, особливо між пальцями. Для тіла і ніг найкраще мати окремі рушники (щоразу чисті).

У разі зараження грибком необхідно порадитися з лікарем і використати один із багатьох лікарських засобів, які випускають у вигляді кремів, лосьйонів чи присипок.

Паління і алкоголь

   Курця можна впізнати за нездоровим, сірим кольором обличчя. Оксид вуглецю, що міститься в тютюновому димі, частково заміщує в крові кисень, і через це клітини потерпають від кисневого голодування.

   У тих, хто палить, у 5 разів частіше з’являються глибокі й помітні зморшки, до того ж — набагато (іноді на 20 років) раніше. Це тому, що тютюновий дим руйнує речовини, які забезпечують пружність шкіри. Курці весь час стискують губи і мружать очі. Через це у них з’являються зморшки на лобі, навколо очей і рота.

   Зловживання  алкоголем призводить до розширення кровоносних судин. На початку це спричиняє яскравий   рум’янець, згодом колір обличчя стає плямистим, з’являються плями і червоні прожилки.

    Вживання алкоголю призводить до зневоднення, сухості шкіри і появи дрібних зморшок. Через високу калорійність алкоголю порушується апетит, і організм отримує менше корисних речовин. Унаслідок цього шкіра набуває нездорового жовтуватого відтінку.

Сон і стрес

Здоровий сон забезпечує свіжість і здоров’я шкіри. Під час сну прискорюються обмін речовин, відновлення і ріст клітин шкіри. Якщо ми недосипаємо, ці процеси відбуваються недостатньо швидко. Недосипання одразу позначається на зовнішньому вигляді шкіри. Вона втрачає свіжість, пружність, стає блідою, плямистою, під очима з’являються темні кола, набряки.

Відомо також про негативний вплив стресів. Коли людина переживає сильний стрес, судини звужуються, погіршується кровообіг, дихання стає поверхневим. Унаслідок цього погіршується живлення клітин, їм бракує кисню і поживних речовин. Тому шкіра стає блідою, сірою, загострюються деякі її захворювання.

Кліматичні умови

Несприятливі погодні умови (спека, холод, підвищена вологість або над­мірна сухість повітря, сильний вітер) можуть негативно впливати на стан і зовнішній вигляд шкіри.

Спека. Під дією сонячних променів організм людини виробляє вітамін D, необхідний для профілактики рахіту і формування міцних кісток. Однак тривале «підсмажування» на пляжі шкідливе для людини, передусім для її шкіри. Сонячне проміння руйнує структуру шкіри, спричиняє опіки, алер­гічну реакцію, передчасне старіння, підвищує ризик виникнення злоякісних захворювань.

Для захисту шкіри від сонця треба носити капелюх і легкий одяг з нату­ральних тканин. Відкриті ділянки тіла захищають спеціальними кремами чи лосьйонами.

Холод. Низькі температури і вітер роблять шкіру сухою і надміру чут­ливою. В холодну погоду важливо захищати губи, їх слід змащувати гігіє­нічною помадою. У сильні морози треба носити рукавички, інакше шкіра на руках стане сухою і шорсткою.

4. Оздоровлювальна вправа. «Ротоніс»

Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом. Повторити 4-5 разів.

Типи шкіри

Умовно шкіру поділяють на нормальну, суху, жирну та комбіновану.

Робота з підручником. Ознаки різних типів шкіри.

Нормальна шкіра містить достатньо жиро­вого мастила й вологи. Вона гладка, чиста, має матовий колір. На ній майже не видно пір, чор­них крапок, вугрів і рубців, зморшок. Нормаль­на шкіра потребує менш ретельного догляду, ніж суха або жирна.

Зберегти вологу, не пересушити — це голо­вне в догляді за нормальною шкірою обличчя. Не треба використовувати засоби з великим умістом спирту або мило — вони сильно сушать шкіру.

Щоб не зашкодити шкірі, зволожувальні мас­ки і скраби слід застосовувати не частіше за один раз на тиждень. Дбайливий догляд за нормальною шкірою дозволить підтримати її в хорошому стані якомога довше.

Суха шкіра — тонка, еластична, ніжна, не­рідко на ній видно зморшки, частіше з красивим природним рум’янцем. Такий тип шкіри обличчя поширений у блондинок зі світлими очима, у брю­неток — рідше.

Догляд за сухою шкірою обличчя в юності мінімальний. Брак жирного блиску, свіжий ви­гляд, майже невидимі пори не викликають ба­жання зайвий раз користуватися косметичними засобами. Але, не дивлячись на це, бажано ви­користовувати зволожувальні засоби по догля­ду за шкірою обличчя. Це допоможе уникнути швидкої появи зморшок, а крім того й захистити від лущення, почервоніння, позбутися відчуття стягнутості.

Сухому типу шкіри протипоказані мило й за­соби, що містять спирт, які ще більше сушити­муть шкіру. Ранкова процедура по догляду за сухою шкірою обличчя включає очищення за до­помогою ватяного тампона, змоченого тоніком, або вмивання теплою водою. Скраби для догляду за сухою шкірою обличчя мають бути з м’якою очищувальною дією, без глибокого проникнен­ня в пори шкіри, оскільки це викличе ще більше обезводнення.

Жирна шкіра надмірно блищить через підви­щену секрецію сальних залоз, має сірувато-зем­листий відтінок. Своїм виглядом вона нагадує апельсинову кірку: пори на ній різко розширені, нерідко закриті чорними точками.

Уранці й увечері для догляду за жирною шкі­рою обличчя рекомендовано користуватися косме­тичним молочком. Оскільки волога досить добре зберігається природним чином, жирна шкіра не потребує зволоження. Скрабом для очищення пір обличчя необхідно користуватися двічі на тиж­день. Якщо всі процедури по догляду за обличчям проводити регулярно, тоді жирна шкіра постійно буде доглянутою й чистою.             

Комбінована, або змішана, шкіра обличчя має ознаки і жирної, і сухої. Найчастіше це результат неправильного догляду за шкірою обличчя.

У Т-зоні (лоб, ніс, підборіддя) шкіра жирна, а на скулах і щоках — нормальна. За комбінова­ного типу шкіри необхідно використовувати кос­метичні засоби для двох типів шкіри.

Практична робота. Визначаємо тип шкіри обличчя

Для визначення типу шкіри треба скористатися гігіє­нічною серветкою. Цей спосіб не дає точного результату, але дозволяє при­близно визначити тип шкіри обличчя. Для цього потрібно вмити об­личчя, почекати 10-15 хвилин, а потім промок­нути його чистою гігієнічною серветкою (білою).

•  Якщо на серветці не залишилося жирних слі­дів, значить, шкіра суха.
•  Якщо на серветці залишилося декілька жир­них слідів у різних частинах — шкіра жирна.
•  Якщо на серветці жирні сліди зосередилися в основному в Т-зоні (лоб, перенісся, ніс) — шкіра комбінована.
•  Якщо сліди розкидані по всій серветці й ледве помітні — шкіра нормальна.

Також визначити тип шкіри обличчя допомо­жуть деякі ознаки:

•  Суха шкіра обличчя лущиться. Після вмиван­ня виникає відчуття стягнутості шкіри.
•  За комбінованої шкіри жирні ділянки зосеред­жені в Т-зоні, а шкіра на щоках суха.
•  У нормальній шкірі пори непомітні, оскільки не розширені. Вона не суха й не блищить. На нормальній шкірі не з’являються прищі й по­червоніння.
•  Жирна шкіра блищить, на ній можуть з’явля­тися висипання й прищі.

5. Косметичні проблеми підлітків

Зовнішній вигляд і стан шкіри змінюється залежно від віку.

Перша проблема — підлітки звертають увагу на те, що почали сильніше пітніти. Це пов’язано з посиленою роботою потових залоз у період статевого дозрівання.

Тому треба ретельніше дотримувати правил особистої гігієни: частіше митися, не носити синтетичної білизни, гуляти на свіжому повітрі, займатися фізкультурою, загартовуватися.

Друга проблема — поява вугрової висипки (пробки із суміші шкір­ного сала, відмерлих клітин шкіри і пилу).

Вирішення цієї проблеми потребує консультування з фахівця­ми: лікарем-косметологом, дерматологом.

Дерматолог займається лікуванням хворої шкіри: вугрі, виси­пання, діатез тощо.

Косметолог здійснює маніпуляції по догляду за шкірою: очищен­ня, накладання масок, масаж тощо.

Які трапляються захворювання шкіри та як їм запобігти?

Інші захворювання шкіри

Дерматит — це свербіж, запалення шкіри. Хвороба не заразна й безпечна, але дуже «незручна». Є багато типів дерма­титу, у тому числі алергічний, екзема, себорейний (той, що викликає лупу). Ознаки й симптоми:

•                   свербіж, біль, поколювання або печія;
•                   рани від подряпин;
•                   припухлість.

Причини захворювання:

•                   контактний дерматит: викликаний алергічни­ми реакціями;
•                   себорейний дерматит: може бути викликаний стресом.

Короста — інфекційне паразитарне захворю­вання шкіри, яке супроводжується свербінням та розчухами.

Збудник корости — кліщ, який паразитує у верхніх шарах шкіри. Носієм є тільки людина. За межами людського організму коростяний кліщ живе 3-5 діб, цим пояснюють малу кількість не­прямих способів зараження. Кліщ гине за темпе­ратури вище 50 °С, тому кип’ятіння білизни чи прасування її гарячою праскою вбиває його. Кліщі та їхні личинки практично відразу гинуть за темпе­ратури нижче нуля, де можна використати взимку для дезінфекції матраців, виставивши їх на мороз.

Джерелом зараження є хвора, на коросту люди­на. Основний шлях поширення хвороби — сімейно- побутовий у разі безпосереднього контакту з хво­рою людиною або через речі, якими користувався хворий. Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, потягах, на пляжах.

Грибкові захворювання відносять до гру­пи інфекційних. Збудники грибкових захворю­вань — патогенні грибки різних видів. Джерелом захворювань є хвора людина чи хвора тварина, заражуються під час безпосереднього контакту, а також через предмети особистого користування.

Грибки можуть уражати всі шари шкіри, а та­кож її придатки: волосся і нігті. Залежно від цього розрізняють шість видів грибкових захворювань.

Воші — це дрібні кровосисучі комахи, що па­разитують на тілі людини. Вони поселяються на волосяній частині голови або інших волосяних ді­лянках тіла. Головні й лобкові воші відкладають свої яйця — гниди — на волоссі, платтяні воші — на білизні. Гниди схожі на крихітні білі грудоч­ки на волоссі. Лобкові воші не викликають вене­ричних захворювань, хоча можуть передаватися.

 Симптоми педикульозу: укус воші залишає на тілі червону плямочку розміром зі шпильковий укол, але він викликає сильне свербіння, яке при­зводить до розчісування. Свербіння й маленькі, неглибокі виразки біля коріння волосся є перши­ми ознаками педикульозу.

Герпес — (повзуча, поширена шкірна хворо­ба) — вірусне захворювання з характерним виси­панням згрупованих пухирців на шкірі та слизо­вих оболонках.

Найчастіше вірус уражає:

•  шкіру, очі (кон'юнктивіт, кератит);
•  слизові оболонки носа й ротової порожнини;
•  слизові оболонки статевих органів;
•  центральну нервову систему (енцефаліт, ме­нінгіт );
•  випадає волосся.

Розвитку захворювання сприяє переохоло­дження, зниження опірності організму. Можли­вий герпес і в спекотну пору за перегрівання ор­ганізму.

Простий герпес — група скупчених бульбашок із прозорим умістом на запаленій ділянці. Герпесу передує свербіж, печія шкіри, іноді остуд, незду­жання.

Вірус герпесу передається безпосереднім кон­тактним шляхом, а також за допомогою предме­тів ужитку. Можлива також передача інфекції повітряно-крапельним шляхом. Герпес проникає через слизові оболонки порожнини рота, верхніх дихальних шляхів і статевих органів. Подолавши тканинні бар’єри, вірус потрапляє до крові й лім­фи. Потім проникає у внутрішні органи.

VІ.ВАЛЕОЛОГІЧНА ПАУЗА - Вправа «Слон»

Стати в коло, ноги поставити на ширині пле­чей. Нахилити голову вліво так, щоб вухо тор­кнулося плеча. Підняти ліву руку й дуже по­вільно виписувати нею велику лежачу вісімку (знак безкінечності). Очима стежити за кінчи­ками пальців. Зробити 5 разів. Опустити руку. Нахилити голову до правого плеча й повторити вправу.

VІІ. РЕФЛЕКСІЯ (усне опитування)

1.                 Які типи шкіри бувають у людини?
2.                 Як визначити свій тип шкіри?
3.                 Що таке вугрі? Які причини їх виникнення?
4.                 Як позбутися вугрів?
5.                 Як доглядати за волоссям?
6.                 Які захворювання шкіри ви знаєте? Чи можна уникнути цих захворювань?
7.                 Як уберегти себе від неприємностей зі шкі­рою?

VІІІ. ПІДСУМКИ Незакінчене речення»

Продовжте: «Я можу впливати на здоров’я шкіри позитивно, якщо...».

1.                 Коментоване оцінювання роботи класу, окремих учнів
2.                Вправа «Ланцюжок»

Учні по черзі продовжують речення: «Щоб мати гарну шкіру, я буду... (умиватися, бувати на свіжому повітрі тощо)». Учень, який висло­вив свою думку, бере за руку того, хто говорити­ме далі. Таким чином усі, тримаючись за руки, говорять: «Ми не будемо мати проблем зі шкі­рою!»

ІХ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                 Визначити свій тип шкіри.

2.  Підібрати засоби догляду за обличчям і волос­сям свого типу.

 Використана література

1.        Безпека життєдіяльності: навч. посібник / за ред. В. Г. Цапка — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання-Прес, 2003. — 397 с.
2.        Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я: Підручник для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К. : Алатон, 2007. — 208 с.
3.        Жадан О.М. Основи здоров’я. 7 клас. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 104с.- (серія «Мій конспект»).
4.        Жадан О.М. Основи здоров’я. 7 клас. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 320с.-: іл., табл. - (серія «Усі уроки»).
5.        Джигирей В. С., Шидецъкий В. Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. — Вид. 3-тє, доповнене. —- Львів : Афіша, 2000. — 256 с.
6.        Основи здоров’я :  підруч. Для 7-го класу загальноосвіт. навч. закладів / Т.Є. Бойченко. І.П. Василашко, О.К.Гурська та ін. – Київ : Генеза, 2016. – 128с. : іл.
7.       Садкіна В. I.101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. — X. : Вид. група «Основа», 2008. — (Серія «Золота педагогічна колекція»).
8.       Чирва В. С., Баб’як Л. Г. Безпека життєдіяльності: Навчальний посіб­ник. — 2-ге вид. — Одеса : Глобус, 2005. — 412 с.