«Козацькі повстання кінця XVI – першої половини XVII століть»

Роки

Основні Керівники

Причини повстання

Основні битви

Наслідки

Повстання Косинського

1591-1593рр.

Криштофор Косинський

1.Виступ козаків був спровокований діями польського уряду. В 1591-1593рр. виникла реальна загроза війни між Туреччиною і Річчю Посполитою. (польський уряд мобілізував 3 тис. реєстровців), таким чином намагаючись взяти під свій контроль реєстрових козаків +

2. Приводом до збройного виступу К. Косинського  стала його суперечка за землю з В.-К. Острозьким та його сином, білоцерківським старостою Янушем.

1.Перше місто, яке зайняли козаки було Пиків на Поділлі. Незабаром козаки захопили Білогородку, Чуднів, білу церкву, Переяслав.

2. Наприкінці січням повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П’яткою на Волині.

Поразка козацько-селянського повстання 90-х рр. ХVI ст. У кровопролитних боях під П’яткою (23 -31 січня 1953 р.) К. Косинський був розбитий та змушений підписати  угоду:

-К. Косинський позбавлений гетьманства;

- з реєстру виписують тих хто приєднався під час повстання;

-козаки втратили право підтримувати дипломатичні зв’язки з іншими державами та здійсьнювати військові походи.

Навесні 1593р К. Косинський під Черкасами був захоплений в полон та вбитий.

Повстання Наливайка

1594-1596 рр.

Северин Наливайко, Григорій Лобода та Матвій Шаула

По-перше: приводом до нового повстання стала заборона урядом Речі Посполитої козакам самостійно здійснювати походи на молдавську територію, тому таке рішення козаки сприйняли, як обмеження своїх прав.;

По- друге: спроба закріплення, утримання у складі коронного війська козацьких підрозділів та визнання козацьких порядків.

По-третє: розгортання експансії  польської шляхти на вільні українські землі + зіткнення інтересів козацтва і шляхти.

3 квітня 1596 р. відбулася битва біля урочища Гострий Камінь поблизу Трипілля(переможною вона не стала для жодної зі сторін). Наступний бій відбувся  в урочищі Солониця під Лубнами  Полтавської області  16 травня (1596 р.)

Поразка козацько-селянського повстання 90-х рр. ХVI ст. У лютому 1596 р. на придушення повстання вирушило польсько-литовське військо на чолі з С. Жолкевським. 22-24 травня 1596р. йому вдалося взяти в облогу козацький табір в урочищі Солониця. Змовники підступно схопили Наливайка та Шаулу (були страчені). Нливайка привселюдно страчено у Варшаві.

Повстання Жмайла

1625р.

Марко Жмайло, Михайло Дорошенко

1.Заборона Річчю Посполитою морських походів козаків.

2. Національно-релігійні та соціальні утиски українського православного населення з боку польської влади.

У вересні 1625 р. на Київщину рушило 30-тис. військо на чолі з коронним гетьманом С. Конєцпольським. Битва відбулася на Куруковому озері в урочищі Медвежі Лози

Польські війська зазнали втрат та змушені були піти на підписання Куруківської угоди 1625р.

Умови угоди:

-зростання козацького реєстру до 6 тис. осіб, козаки ті що поза реєстром мали вернутися під владу панів;

- створено 6 полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський;

-1тис. козаків мала постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкодити втечам селян.

- козаки відмовлялися від морських походів та взаємин з іншими державами.

- реєстровців очолював гетьман, якого затверджував польський король.

Повстання Трясила

1630р.

Тарас Трясило (Федорович)

Основною причиною було подальше посилення феодально-кріпосного гніту і національно-релігійних утисків з боку Речі посполитої.

Привід:

Вбивство нереєстровими козаками гетьмана реєстровців

20 травня 1630 р. повстанці влаштували «Тарасову ніч», вирізавши «Золоту роту» з добірних польських вояків неподалік Переяслава.

Польска армія програла бій під Переяславом і було підписано Переяславську угоду(1630р.), якою реєстр збільшувався до 8 тис. козаків.;

-козаки самостійно обирають гетьмана;

-до реєстру вписуються козаки, які були вилучені з нього на початок року;

-учасникам повстання оголошено амністію

Угода так і не була затверджена сеймом.

Повстання Сулими

1635 р.

Іван Сулима

Розпорядження сейму Речі Посполитої про  обмеження свободи козаків і зниження чисельності реєстру.  + польський уряд  прийняв рішення на дніпровських порогах  спорудити фортецю Кодак, завдяки якій можна було б  здійснювати контроль над територіями укр. земель і Запоріжжя.

У 1635 р. загін на чолі з І. Сулимою оволодів Кодаком і частково зруйнував фортецю.

Повстання було придушене. Сулиму страчено у Варшаві. Кодацьку фортецю було відбудовано.

Повстання Павлюка, Острянина та Гуні

1637-1638рр.

Павло Бут(Павлюк), Яків Острянин(Остряниця), Дмитро Гуня.

Поштовхом до найбільшого національно-визвольного повстання  стала проведена наприкінці 1937 р. М. Потоцьким «чистка» козацтва, видаливши неблагонадійних.

Наприкінці грудня 1637 р польська армія на чолі М. Потоцьким вийшла проти бунтівників. Відбувся вирішальний бій 16 грудня 1637р під с. Кумейки на Черкащині( повстанці зазнали поразки).

Нова хвиля – навесні 1938р. коли повсталі встановили контроль над Полтавщиною.

30 травня 1638р битва під Жовнином (козаки були розбиті і відійшли  на територію Московського царства).

Поразка повстанців У наслідок капітуляції козацьке військо зобов’язалося здати зброю і військові клейноди. Була прийнята «Ординація Війська запорозького реєстрового(1638р.)   Умови:

 - козацький реєстр зменшувався до 6 тис. козаків;

-реєстровці позбавлені самоврядування;

-на січі перебувала польська залога;

-заборонялися козацькі морські походи; -обмежена територія розселення козаків;

-нереєстрові козаки мали стати кріпаками. Настало так зване десятиліття  «золотого спокою» - до 1648р. (початку Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького).