Козацький ліцей ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Про матеріал

Освітня програма розкриває загальний обсяг навчального навантаження, взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін та послідовність їх вивчення. Дані матеріали допоможуть адміністрації закладу освіти у підвищенні якості управлінської діяльності.

Перегляд файлу

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

протокол засідання Директорка

педагогічної ради Козацького ліцею

Козацького ліцею Петрівської селищної ради

Петрівської селищної ради

29. 08.2023 року № 1 ________Лідія ГНАТЮК

29.08.2023 року

Козацького ліцею

Петрівської селищної ради

на 2023/2024 навчальний рік

Розробники:

директорка Гнатюк Л.Г.

заступниця директорки із НВР Шарова Н.Я.

с. Козацьке

2023 рік

№ з/п	Назва	Сторінка
Пояснювальна записка.		4
1.	Мета освітньої програми	4
	Освітня програма передбачає	4
	Освітня програма визначає	4
	Принципи реалізації освітньої програми	5
	Освітній процес здійснюється за трьома ступенями освіти	5
Освітня програма І ступеня навчання - початкова освіта		5
2.	Загальні положення	5
	Загальний обсяг навчального навантаження	5
	Очікувані результати навчання	6
	Вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою	8
	Перелік освітніх галузей	8
	Логічна послідовність вивчення навчальних предметів	11
	Форми організації освітнього процесу	11
	Опис інструментарію оцінювання	12
	Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти	12
	Освітня програма І ступеня навчання - початкова освіта	14
	Розподіл навчального часу на 2023/2024 навчальний рік	15
Освітня програма адаптаційного циклу 5-6-х класів НУШ – базова середня освіта		16
3.	Загальні положення	16
	Загальний обсяг навчального навантаження	16
	Очікувані результати навчання	16
	Вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою	20
	Перелік освітніх галузей	21
	Логічна послідовність вивчення навчальних предметів	25
	Форми організації освітнього процесу	27
	Опис інструментарію оцінювання	28
	Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти	37
	Освітня програма адаптаційного циклу - базова середня освіта	39
	Розподіл навчального часу на 2023/2024 навчальний рік	39

№ з/п	Назва	Сторінка
Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта		40
3.	Загальні положення	40
	Загальний обсяг навчального навантаження	40
	Очікувані результати навчання	40
	Вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою	44
	Перелік освітніх галузей	45
	Логічна послідовність вивчення навчальних предметів	48
	Форми організації освітнього процесу	49
	Опис інструментарію оцінювання	50
	Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти	51
	Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта	53
	Розподіл навчального часу на 2023/2024 навчальний рік	53
Освітня програма ІІІ ступеня навчання - профільна освіта		54
4.	Загальні положення	54
	Загальний обсяг навчального навантаження	54
	Очікувані результати навчання	54
	Вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою	59
	Перелік освітніх галузей	59
	Логічна послідовність вивчення навчальних предметів	63
	Форми організації освітнього процесу	63
	Опис інструментарію оцінювання	64
	Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти	65
	Освітня програма ІІІ ступеня навчання - профільна освіта	67
	Розподіл навчального часу на 2023/2024 навчальний рік	67

Пояснювальна записка

до освітньої програми ліцею на 2023/2024 навчальний рік

Козацький ліцей Петрівської селищної ради - опорний заклад загальної середньої освіти і має у своєму складі Зеленську філію.

Мета освітньої програми:

реалізація предметного і міжпредметного змісту освітнього процесу, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність;
забезпечення діяльнісної спрямованості освітнього процесу, який передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків;
інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Освітня програма передбачає:

формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу (географія, природознавство);
виховання працьовитості, любові до природи (технології, трудове навчання);
розвиток національної самосвідомості (література, історія);
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства (громадянська освіта);
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури (зарубіжна література, мистецтво);
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації до життя в суспільстві (математика, фізика, хімія);
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави (мистецтво);
створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння профільних освітніх програм;
формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін та послідовність їх вивчення;
очікувані результати навчання здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою;
перелік освітніх галузей;
логічну послідовність вивчення предметів;
форми організації освітнього процесу;
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Принципи реалізації освітньої програми:

забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
розвиток інклюзивного освітнього середовища;
забезпечення універсального дизайну освітнього середовища;
науковий характер освіти;
цілісність і наступність системи освіти;
прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
інтеграція з ринком праці;
нерозривний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
гуманізм;
демократизм;
єдність навчання, виховання та розвитку;
виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, дискримінації за будь-якими ознаками;
формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля

Освітній процес здійснюється за трьома ступенями освіти:

І ступінь - початкова освіта,
ІІ ступінь - базова середня освіта,
ІІІ ступінь - профільна освіта.

Освітня програма

І ступеня навчання - початкова освіта на 2023/2024 навчальний рік

Загальні положення

Освітня програма І ступеня навчання - початкова освіта (далі - початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 687) та відповідно до

1-4 класи - Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна,

затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Загальний обсяг навчального навантаження,

тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-4-х класів складає:

для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік,
для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у Таблиці розподілу навчального часу для І ступеня - початкова освіта на 2023/2024 навчальний рік (додаток 1), яка:

дає цілісне уявлення про зміст і структуру І ступеня навчання,
встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,
визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти,
реалізує освітні галузі Державного стандарту через окремі навчальні предмети,
охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

На основі освітньої програми складається робочий навчальний план І ступеня - початкова освіта, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти.

Відповідно до наказу МОН України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 року № 813 у 1-4 класах здійснюється формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє - лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем/вчителькою у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання має на меті:

супроводжувати навчальний поступ здобувачів освіти;
вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку здобувачів освіти;
діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб здобувачів освіти;
підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
запобігати побоюванням помилитися;
плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;
виховувати ціннісні якості особистості.

Результат оцінювання особистих надбань здобувачів освіти у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивні результати навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою.

Вербальна і рівнева оцінки виражаються як усно, так і письмово. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами:

П – початковий рівень;

С – середній рівень;

Д – достатній рівень;

В – високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння здобувачів початкової освіти, набуте з певного навчального предмета або інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається (наказ МОН від 02.09.2020 р. «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів нової української школи» № 1096).

Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

Результати навчання впливають на формування таких ключових компетентностей, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, які формуються відразу засобами усіх предметів, і спрямовані на здатність застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.

Вимоги до обов’язкових результатів початкової освіти визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних 2 комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,

дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку

природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Очікувані результати навчання використовуються для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;
формувального та підсумкового оцінювання;

постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому

особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти.

На основі очікуваних результатів навчання формуються індивідуальні результати навчання здобувачів освіти відповідно до опанування ними конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежується поступ здобувачів освіти за конкретний проміжок часу.

Спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності здобувачів освіти самостійно оцінювати свій поступ.

Вимоги до осіб,

які навчаються за цією освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або законних представників дитини, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Освітня програма початкової освіти сформована на основі типової освітньої програми, Державного стандарту початкової освіти, схвалена педагогічною радою ліцею та затверджена директором. Передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Перелік освітніх галузей

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти, години, відведені для предмета, викладатимуться наступним чином:

1.Мовно- літературна через навчальні предмети:

Українська мова

1-4 класи - 5 годин.

Англійська мова:

1 клас - 2 години;
2-4 класи – 3 години.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) є формування у здобувачів освіти 1-4-х класів системи компетентностей:

ключових (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання впродовж життя тощо),
загальнопредметних(мовленнєвої, мовної, читацької тощо),
предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо),
в органічній єдності всіх компонентів - цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності,
наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми).

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змісту мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти:

взаємодіє з іншими усно, критично сприймає та використовує інформацію для
досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її;
висловлює думки, почуття та ставлення, обґрунтовує їх, взаємодіє з іншими
особами письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;
досліджує індивідуальне мовлення - своє та інших осіб, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Головна мета навчання іноземної мови у початковій освіті полягає у формуванні у здобувачів освіти комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим із віковими можливостями.

2. Мистецька через навчальний предмет Мистецтво:

1-4 класи - 2 години.

Освітню програму мистецької освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для початкової освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва є:

збагачення духовного світу здобувачів освіти під час сприймання мистецтва та художньої творчості;
виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
розвиток почуттєвої сфери здобувачів освіти, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;
пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва;
виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших народів;
формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;
оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
формування елементарних умінь застосовувати цифрові технології у мистецькій творчості й презентувати здобутки;
розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва, між мистецтвом і явищами довкілля;
досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
виховання культури глядача-слухача;
формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

3. Математична через навчальний предмет Математика:

1-2 класи - 3 години;
3-4 класи – 4 години.

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змістом математичної освітньої галузі здобувач освіти:

 досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

 моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування
різноманітних задач;

 критично оцінює дані, процес та результат розв’язування навчальних і практичних задач;

 застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

4. Технологічна через навчальний предмет Інформатика:

2 класи - в рамках інтегрованого курсу ЯДС.
3-4 класи - 1 година.

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання інформатики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної та інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя, продовження навчання; безпека та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;
розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення;
формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
формування початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

За результатами формування предметної компетентності здобувачів освіти початкової школи повинні використовувати початкові знання, уміння та навички для:

доступу до інформації (знання про те, де шукати і як отримувати інформацію);
опрацювання інформації;
перетворення інформації з однієї форми в іншу;
створення інформаційних моделей;
оцінки інформації за її властивостями.

5. Фізкультурна через навчальний предмет Фізична культура:

1-4 класи - 3 години.

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі є формування стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти;
формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складається з варіативних модулів, відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази ліцею, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі реалізуються не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань початкової освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

6. Інтегрований курс «Я досліджую світ» реалізується окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; у межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проєктної діяльності).

У 2 класах «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (8 годин):

Мовно-літературна – 2 години;
Математична – 1 година;
Громадянська та історична, інформатична, природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна – разом 5 годин;

У 1, 3-4 класах «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (7 годин):

мовно-літературна – 2 години;
математична – 1 година;
громадянська та історична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна – разом 4 години.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

Гранична наповнюваність класів відповідає Закону України «Про освіту».

Логічна послідовність

вивчення навчальних предметів

Інваріантна складова навчального плану розкривається у відповідних навчальних програмах:

№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Українська мова
2.	Англійська мова
3.	Мистецтво
4.	Математика
5.	Інформатика
6.	Фізична культура
7.	Я досліджую світ

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також передбачені очні (віртуальні) екскурсії, подорожі, урок-вистава, урок-квест, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, урок із навчанням одних здобувачів освіти іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-урок, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель/учителька визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах із предмету.

У ліцеї широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Педагогічними працівниками ліцею створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик та інформаційно-комунікаційних технологій і традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне освітнє середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів:

мультимедійні презентації, відео;
мультимедійні карти;
проєкти;
онлайн-тести;
ігрова діяльність;
програмні засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Тому створені вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя/вчительки і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів.

Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання здобувачів освіти, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

формувальне оцінювання;
підсумкове (річне) оцінювання;
державна підсумкова атестація.

Підсумкове (річне) оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається здобувачеві освіти щороку. Формувальне оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та діагностувальних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами,контурними картами тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо);

У рамках академічної свободи педагогічні працівники ліцею здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається із наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Початкову освіту забезпечують 9 педагогічних працівників.

Із них мають кваліфікаційну категорію:

«спеціаліст вищої категорії» - 3(Л) + 3 (Ф);
«учитель-методист» - 1 (Л) + 1 (Ф);
«спеціаліст першої категорії» - 2 (Л);
«спеціаліст» - 1 (Ф).

Педагогічні працівники, які мають вищу освіту – 6 (Л) + 2 (Ф).

Педагогічні працівники, які закінчили педагогічний коледж – 1 (Ф).

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Забезпечення навчальними програмами - на сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями,

спортивними майданчиками:

класні кімнати із мультимедійним обладнанням – 4 (Л) + 3 (Ф);

кабінет інформатики – 1 (Л) + 1 (Ф);
бібліотека з читальною залою - 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната дитячих громадських об’єднань – 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната народознавства – 1 (Л);
музей розвитку освіти на селі – 1 (Л);
спортивна зала із шведськими драбинами – 1 (Л) + 1 (Ф);
тренажерна зала із тенісним столом – 1 (Л);
футбольне поле із біговою доріжкою – 1 (Л) + 1 (Ф);
спортивний майданчик із лабіринтами – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний спортивний тренажерний комплекс – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний універсальний майданчик для ігрових видів спорту зі штучним покриттям – 1 (Л);
актова зала – 1 (Л);
шкільна їдальня – 1 (Л) + 1 (Ф).

якість проведення навчальних занять залежить від:

методичної роботи:

підвищення наукового та фахового рівня педагогів,
підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації,
постійне ознайомлення із досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання,
вивчення і впровадження в освітню практику педагогічного досвіду.

виховної роботи:

рівень вихованості здобувачів освіти,
профілактична робота із здобувачами освіти із девіантною поведінкою,
якість роботи класних керівників,
участь батьків у виховному процесі,
результативність проведення заходів,
спортивно-масова робота,
організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

експериментальної і науково-дослідної роботи:

ступінь наукової обґрунтованості,
результат нововведень,
відповідність нововведень концепції розвитку ліцею,
рівень наукової освіченості педагогів,
науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти.

освітньої діяльності:

медичне забезпечення,
матеріально-технічне забезпечення,
навчально-методичне забезпечення,
інформаційне забезпечення,
психологічне забезпечення,
охорона праці.

показників контролю за медичним елементом:

санітарно-гігієнічний режим,
здоров’я і фізичний розвиток здобувачів освіти,
лікувально-профілактичні заходи,
режим і якість харчування.

показників контролю за інформаційним елементом:

керівні і нормативні документи про освіту;
інформаційні технології;
аналітичні документи.

Моніторингові дослідження досягнень здобувачів освіти (компетентностей):

Важливим аспектом у складовій освітнього процесу є моніторингове дослідження досягнень здобувачів освіти.

У ліцеї створені всі необхідні умови для реалізації творчих здібностей кожного здобувача освіти.

№ з/п	Види моніторингу	Очікувані результати
Учнівський
1.	Моніторинг рівня навченості здобувачів освіти основам наук (моніторингові заміри з предметів інваріантної складової )	Рівень володіння предметними компетентностями
2.	Результативність участі здобувачів освіти у предметних олімпіадах, різнорівневих конкурсах та інших тематичних заходах	Рівень обдарованості
3.	Результативність ДПА	Рівень компетентності здобувачів освіти за результатами І ступеня навчання
Психологічний
4.	Рівень адаптації здобувачів освіти до умов навчання	Визначення труднощів та ускладнень в освітньому процесі для здобувачів освіти 1 класу та новоприбулих
5.	Індивідуально-психологічні особливості здобувачів освіти	Рівень особистісного розвитку здобувачів освіти
6.	Виявлення соціометричного статусу здобувачів освіти у колективі	Визначення рівня згуртованості класних колективів

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, станом сформованості предметних компетентностей здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма

І ступеня навчання - початкова освіта

Освітня програма І ступеня навчання - початкова освіта забезпечує досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма І ступеня навчання - початкова освіта та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на вебсайті ліцею.

На основі освітньої програми складається робочий навчальний план І ступеня навчання - початкова освіта, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Додаток 1

Розподіл

навчального часу І ступеня навчання - початкова освіта

на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п	Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			1 клас		2 клас	3 клас		4 клас
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			Ліцей	Філія	Ліцей	Ліцей	Філія	Ліцей	Філія
Освітня галузь			Мовно-літературна
1.	Українська мова		5	5	5	5	5	5	5
2.	Англійська мова		2	3	3	3	3	3	3
Освітня галузь			Мистецька
1.	Мистецтво		2	2	2	2	2	2	2
Освітня галузь			Математична
1.	Математика		3	3	3	4	4	4	4
Освітня галузь			Інформативна
1.	Інформатика		-	-	-	1	1	1	1
Освітня галузь			Фізкультурна
1	Фізична культура		3	3	3	3	3	3	3
Інтегрований курс			Природнича
1.	Я досліджую світ		7	8	8	7	7	7	7
РАЗОМ		Ліцей	22		24	25		25	-
РАЗОМ		Філія	-	22	-	-	25	-	25
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного здобувача освіти			20		22	23		23
ВСЬОГО		Ліцей	22	-	24	25	-	25	-
ВСЬОГО		Філія	-	22	-	-	25	-	25

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Освітня програма

адаптаційного циклу 5-6-х класів НУШ базової середньої освіти

на 2023/2024 навчальний рік

Загальні положення

Освітня програма 5-6-х класів НУШ розроблена для адаптаційного циклу базової середньої освіти та відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235.

Освітня програма 5-6-х класів НУШ окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти для адаптаційного циклу (5-6-х класів НУШ) (далі – Державний стандарт).

Освітня програма адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6-х класів НУШ) визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін;
очікувані результати навчання здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою;
перелік освітніх галузей;
логічної послідовності вивчення навчальних предметів;
форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання;
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження,

тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-х класів НУШ складає:

1085 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 6-х класів НУШ складає:

1155 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Таблиці розподілу навчального часу базової середньої освіти на 2023/2024 навчальний рік (додаток 2), яка:

дає цілісне уявлення про зміст і структуру адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6-х класів НУШ);
встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами;
визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти;
реалізує освітні галузі Державного стандарту через окремі навчальні предмети;
охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

На основі Таблиці розподілу навчального часу базової середньої освіти на 2023/2024 навчальний рік складено робочий навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6-х класів НУШ).

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти адаптаційного циклу базової середньої освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти адаптаційного циклу 5-6-х класів НУШ у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів базової середньої освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі та формують ключові компетентності здобувачів освіти:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
		*Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптиміз. задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту.

Виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я, безпека, доброзичливість», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального та фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета;
предмети за вибором; роботу в проєктах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

№ з/п

Наскрізні лінії

Коротка характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток

Формування соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля, розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Громадянська відповідаль-ність

Формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває у здобувачів освіти готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в здобувачів освіти якомога більше позитивних емоцій, а її зміст - бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

№ з/п

Наскрізні лінії

Коротка характеристика

Здоров’я, безпека і доброзичли-вість

Становлення здобувача освіти як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених із «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати у здобувачів освіти чимало радісних емоцій.

Підприємли-вість і фінансова грамотність

Розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана із розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме:

змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних,
організаційно-методичних.

Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Очікувані результати навчання використовуються для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;
постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти;
поточного та тематичного оцінювання;
підсумкового (семестрового, річного, ДПА) оцінювання.

На основі очікуваних результатів навчання вчитель/учителька формує індивідуальні результати навчання здобувачів освіти відповідно до опанування ними конкретного вміння, таким чином відстежуючи поступ здобувачів освіти за конкретний проміжок часу.

Спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти та оцінювання цього поступу триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності здобувачів освіти самостійно оцінювати свій поступ.

Вимоги до осіб, які навчаються

за освітньою програмою адаптаційного циклу базової середньої освіти

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти адаптаційного циклу 5-6-х класів НУШ, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним

документом(свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення здобувачами освіти 5-6-х класів НУШ результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Перелік освітніх галузей

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти», наказу МОН України від 19.02.2021 року № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти 5-6-х класів НУШ, години, відведені для предмета, викладатимуться таким чином:

1. Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальні предмети:

Українська мова,

Українська лiтepaтypа,
Англійська мова,
Зарубіжна лiтepaтypа.

Освітню програму освітньої «Мовно-літературної» галузі створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою мовно-літературної освітньої галузі для базової середньої освіти є:

формування вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності,
вміння читати та усвідомлювати прочитане,
розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання,
розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей,
формування гуманістичного світогляду особистості,
розширення її культурно-пізнавальних інтересів,
виховання любові та поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

ставити запитання, а не «відповідати на запитання вчителя»;
вести діалог на важливі для дитини теми;
визначати позиції співрозмовників, аргументовано погоджуватися з ними або ж ні, описувати свої та емоції іншого мовця;
розуміти мету читання і самостійно відбирати відповідно до неї тексти, виділяти ідею, важливі деталі, аналізувати прочитане на правдивість;
писати описи, міркування, оголошення та афіші, а також – зрозумілі повідомлення для інтернет-спілкування;
розрізняти види речень, будову слова та знати пунктуацію для оформлення простих висловлювань на письмі;
створювати сценарій на основі казки, добирати аудіо-супровід та відео-супровід, створювати реквізит;
повідомляти іноземною мовою короткими реченнями про побут, сім’ю, улюблені заняття тощо;

обирати продукт з меню, заповнювати просту онлайн-форму іноземною мовою.

2. Громадянська та історична освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

5 клас - Вступ до історії України та громадянської освіти;
6 клас - Історія України. Всесвітня історія.

Освітню програму освітньої галузі «Громадянська та історична» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі «Громадянська та історична», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, а також відомих людей, чиї вчинки б не повторив, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція – найважливіший документ держави;
орієнтуватися в місцевості, де проживає, укладати маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описувати віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини, довідуватися з легенд (чи розповідей старших) про походження назв, досліджувати соціально значимі вчинки для спільноти;
виробляти спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорювати проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та закладу освіти, брати участь у вирішенні проблеми класу, закладу освіти чи громади (волонтерство);
ефективно самореалізовуватися, вчитися протягом усього життя;
визначати власну ідентичність як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної спільноти;
почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

3. Мистецька освітня галузь реалізується через навчальні предмети:

Музичне мистецтво,
Образотворче мистецтво.

Освітню програму освітньої галузі «Мистецька» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою навчання даної освітньої галузі є формування у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

визначати темп, регістр, музичні інтонації, деякі музичні форми, склад виконавців, розрізняє види мультфільмів, співати, орієнтуватися в нотному стані, виконувати занотовки з натури та з уяви, виконувати пісні в ролях, орієнтуватися в просторі, виконувати елементи народних танців;
володіти системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;
збагачення духовного світу у результаті вивчення творів мистецтва;
формувати ціннісне ставлення до дійсності і творів мистецтва;
до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

Зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

4. Математична освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

Математика.

Освітню програму освітньої галузі «Математика» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі є формування математичної компетентності та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо;
передбачати результат математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову;
формувати вміння швидко завчати алгоритми і схеми, а потім просто їх використовувати при логічному розмірковуванні та мисленні;
формувати потребу шукати свою відповідь, свій шлях вирішення проблеми чи задачі – і не лише в математичній освітній галузі;
тлумачити дріб, порівнювати одиниці величин, розуміти, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні, перетворювати почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми);

вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач, а також вміти скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).

5. Природнича освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

5 клас - Інтегрований курс «Пізнаємо природу»;
6 клас - географія.

Освітню програму освітньої галузі «Природнича» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі є формування природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

пояснювати, чому бере певну проблему для дослідження, прогнозувати результат досліду, відбирати відповідні матеріали та прилади, вміти виявляти причини невдачі – шукати помилки у своїй дослідницькій роботі;
розумітися в змінах агрегатного стану речовин та перетвореннях у світі живої природи, розрізняти рослини та комах, рослиноїдних тварин і хижаків, перелітних і осілих птахів, свійських і диких тварин, їстівні та неїстівні гриби;
розуміти особливості ґрунту, як виникають сонячні зайчики, чому утворюється тінь, вимірювати температуру, аналізувати явища живої природи в різні пори року, дотримуватися правил безпеки у довкіллі і пояснювати їх іншим;
спостерігати за ростом рослин у класі та життям тваринок, фіксувати нову здобуту інформацію у вигляді аудіофайлів чи фото;
розрізняти материки й океани, переконувати дорослих у потребі сортувати сміття, пояснювати значення крові і шкіри для людини;
користуватися компасом, розрізняти джерела енергії, описувати винаходи людства.

6. Інформатична освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

Інформатика.

Освітню програму базової середньої освіти освітньої галузі «Інформатична» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі є формування і розвиток проєктно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу здобувачів освіти і їх соціалізації у суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

працювати з різними видами інформації, дотримуватись етичної поведінки та безпеки;
регулювати час сидіння за пристроями, розрізняти приватну та публічну інформацію, порівнювати сильні та слабкі паролі;
зазначати авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дата), цитувати та вказувати джерела інформації, прогнозувати наслідки плагіату в щоденному житті та онлайн;
обирати відповідні носії інформації, створювати документи для її поширення, вдосконалювати зовнішній вигляд документів;
використовуючи можливості комп’ютерних програм, створювати прості мультимедійні продукти за допомогою вчителя;

налаштовувати елементи комп’ютерної програми для створення зображень та усувати прості несправності (перезавантажити комп’ютер, перевірити наявність мережі тощо).

7. Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

Технології.

Освітню програму базової середньої освіти освітньої галузі «Технологічна» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу здобувачів освіти і їх соціалізації у суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

створювати самостійно вироби та утилізувати залишки;
безпечно поводиться з приладами у власному побуті;
робити припущення про необхідну кількість матеріалу для виготовлення виробу
планувати, організовувати власну діяльність;
створювати об'єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;
використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
розвивати технологічні вміння і навички;
створювати умови для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення;
усвідомлювати значущість ролі технологій як практичного втілення наукових знань.

8. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь реалізується через навчальний предмет:

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут».

Освітню програму базової середньої освіти освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

дбати про особисте життя та власне здоров'я, обирати безпечну дорогу додому, аналізувати корисні та шкідливі впливи, моделювати ситуації безпечного поводження з невідомими предметами;
пояснювати, яку просту допомогу може надати собі та іншим, визначати дорослих, яким можна довіряти в небезпечних ситуаціях,
застосовувати правила безпечної поведінки (на водоймах, під сильними сонячними променями чи під час стихійного лиха тощо);
досліджувати особисті стосунки (конфлікт, заздрість, пробачення, довіра) та пояснювати, чому людина потребує раціонального режиму, харчування та відпочинку;
обґрунтовувати свій вибір на користь здорового способу життя, розрізняти інформацію на етикетках, розуміти, які продукти треба обмежити в раціоні, досліджувати вплив реклами на вибір продуктів;
розуміти, навіщо бути пунктуальним і знати точний час, які плани хоче реалізувати, що хоче досягнути, які якості для цього потрібні, розпізнавати та описувати свої емоції, почуття та переживання;
описувати, як змінюються її обов’язки в родині, коли з’являється братик, домашня тваринка тощо, оцінювати свій внесок у спільну справу і внесок інших людей, аналізувати ситуації, де порушуються права дитини, не порушує права інших.

9. Фізична культура реалізується через навчальний предмет:

Фізична культура.

Освітню програму освітньої галузі «Фізична культура» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є формування вміння:

дбати про власне здоров'я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв'язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
підвищувати рівень рухової активності;
удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
дбайливо ставитися до власного здоров'я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров'я;
цінувати життя і здоров'я, усвідомлювати значущість здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
розширювати функціональні можливості організму шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
забезпечувати власну безпеку та безпеку інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків – 45 хвилин.

Гранична наповнюваність класів відповідає Закону України «Про освіту».

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється у рамках курсу

Здоров’я, безпека, добробут;
Фізична культура.

та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти враховано санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків – 45 хвилин.

Гранична наповнюваність класів відповідає Закону України «Про освіту».

Логічна послідовність вивчення навчальних предметів

адаптаційного циклу базової середньої освіти

№ з/п	Назва навчальної програми	№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Українська мова	8.	Вступ до історії України та громадянської освіти
2.	Українська література	8.	Вступ до історії України та громадянської освіти
3.	Англійська мова	9.	Історія України. Всесвітня історія
4.	Зарубіжна література	10.	Географія
5.	Математика	11.	Інформатика
6.	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	12.	Технології
7.	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	13.	Інтегрований курс «Мистецтво»
7.	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	14.	Фізична культура

Інваріантна складова навчального плану адаптаційного циклу (5-6-х класів НУШ) базової середньої освіти розкривається у відповідних навчальних програмах на 2023/2024 навчальний рік.

Модельні навчальні програми створено відповідно до Переліку модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Типової освітньої програми, для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235.

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст навчального предмета, інтегрованого

курсу та види навчальної діяльності здобувачів освіти, рекомендований для використання наказом Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795.

Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

№ з/п	Освітня галузь	Модельна навчальна програма
№ з/п	Освітня галузь	Назва програми	Автор(и)
1.	Мовно-літературна	Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
		Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.
		Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ніколенко О., Ісаєва О., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
		Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Зимомря І.М., Мойсюк В.А, Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.
2.	Природнича	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Коршевнюк Т.В.
2.	Природнича	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи для закладів загальної середньої освіти	Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І. та ін.
3.	Математична	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Мерзляк А.Г., Пихтар М.П., Номіровський Д.А., Якір М.С., Рубльов Б.В., Семенов В.В.
4.	Громадянська та історична освіта	Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти	Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В, Піскарьова І.О., Щупак І.Я.

№ з/п	Освітня галузь	Модельна навчальна програма
№ з/п	Освітня галузь	Назва програми	Автор(и)
		Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія» 6 клас для закладів загальної середньої освіти	Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.
5.	Соціальна та здоров’язбережувальна	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.
6.	Інформатична	Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти	Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
7.	Технологічна	Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Кільдеров Д.Е., Мачача Т.С., Юрженко В.В., Луп’як Д.М.
8.	Мистецька	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти	Кондратова Л.Г.
9.	Фізична культура	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., Лакіза О.М.

Форми організації освітнього процесу

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Безпечне освітнє середовище забезпечує наявність безпечних умов навчання та праці; комфортну міжособистісну взаємодію, сприяючи емоційному благополуччю здобувачів освіти, педагогів та батьків; відсутність будь-яких проявів насильства та наявність достатніх ресурсів для їх запобігання; дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-форум, урок-вистава, урок-брифінг, урок-квест, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, урок-«суд», урок із навчанням одних учнів іншими), інтегрований урок, проблемний урок, відео-урок, урок-пресконференція, ділові ігри, проєктна діяльність тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель/учителька визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Учнівські науково-практичні конференції передбачають обговорення ключових положень досліджуваного матеріалу, розкривають нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Сприяють узагальненню й систематизації досліджуваних процесів з метою відновити та удосконалити раніше отримані знання.

Практичні заняття також можуть виконувати функції контролю освітнього процесу. На цих заняттях здобувачі освіти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

Проєктна діяльність (у т.ч. міні-проєкти) проводяться на заняттях у малих групах, бригадах чи ланках (у тому числі робота у парах змінного складу) за умови, що окремі здобувачі освіти виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії сприяють практичному застосуванню знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів. Практикується під час екскурсії збір матеріалу для виконання певних, визначених заздалегіть завдань.

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

ІКТ широко використовуються в освітньому процесі і базуються на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Педагогічними працівниками закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик та інформаційно-комунікаційних технологій і традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне освітнє середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмні засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Тому створені ними сайти, блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя/ вчительки.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель/учителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. Педагогічна рада може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом та наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 року № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

Система оцінювання має на меті поступово переходить від контролю кінцевого результату (академічних знань, цю функцію перебирають на себе центри ЗНО) до мотивації дитини покращувати знання та навички.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

формувальне оцінювання (оцінювання як навчання та для навчання), спрямоване на покращення навчальних навичок;
поточне (або рівневе) оцінювання (оцінювання навчання), коли ми визначаємо рівень навчальних досягнень дитини;

підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання (оцінювання результату навчання) – комплексне оцінювання результатів дитини за кількома параметрами.

Формувальне оцінювання.

Формувальне оцінювання здобувачів освіти здійснюється системно в процесі навчання на основі такого алгоритму діяльності вчителя/вчительки:

здійснення діагностичного оцінювання - перед початком нової діяльності визначає рівень базової підготовки класу – якою інформацією з теми вже володіють діти. Це оцінювання не передбачає бальної оцінки, оскільки його завдання – дати педагогу інформацію про те, як побудувати роботу над вивченням теми;
формулювання об’єктивних і зрозумілих навчальних цілей на певний період (заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання;
інформування про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року;
надання зворотного зв’язку щодо навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;
створення умов для формування вміння аналізувати власну навальну діяльність (рефлексія);
корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб.

Поточне (рівневе) оцінювання.

Поточне (рівневе) оцінювання проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Воно фіксує результат успішності для мотивації дитини до навчання.

Тематичне оцінювання.

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від

специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Підсумкове оцінюванню.

Підсумкове оцінюванню (семестрове, річне) здійснюється за результатами навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Семестрове оцінювання.

Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень здобувачів освіти.

Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості здобувачів освіти, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Річне оцінювання.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок І та ІІ семестрів. Для визначення річної оцінки потрібно врахувати динаміку особистих досягнень здобувачів освіти протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п.3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх заміняють) здобувачів освіти, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до

керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу освіти створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада закладу

освіти. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо не вдалося підвищити результат, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не робиться. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюється шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише дитині, його батькам (іншим законним представникам) та виставляються у Свідоцтві досягнень.

Свідоцтво досягнень

№ з/п	Характеристика навчальної діяльності	Стан сформованості (сформовано/формується)
1.
2.
3.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно із вчителями-предметниками, які працюють з класом.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу.

Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів та коригування освітнього процесу.

Критерії

та шкала оцінювання.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель/учителька може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється за 12 – бальною шкалою.

Якщо рівень результатів навчання визначити неможливо через тривалу відсутність здобувачів освіти, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Орієнтовний перелік інструментів формувального оцінювання

№ з/п	Назва	Опис інструмента
1.	Аналіз портфоліо	Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо здобувача освіти. Портфоліо – це підібрані здобувачам освіти роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми з поясненнями, чому обрано ту чи іншу роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання
2.	Відповідь хором	Здобувачі освіти одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, згода чи незгода із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем/вчителькою тощо
3.	Візьми і передай	Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; здобувачі освіти записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі
4.	Внутрішнє/ зовнішнє коло	Здобувачі освіти стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Ті, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється
5.	Газетний заголовок	Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події
6.	Гра в кубик	Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте здобувачів освіти у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, можна доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати
7.	Доповни думку	Письмова перевірка розуміння стратегії, коли здобувачі освіти заповнюють пропуски у пропонованому твердженні
8.	Есе «хвилинка»	Питання для есе на одну хвилину – це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини
9.	Запис у журнал	Здобувачі освіти записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозуміла дитина певну тему, урок, поняття або вивчене
10.	Записні книжки	Інструмент для здобувачів освіти для відстеження навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?
11.	Збір ідей	Учитель/учителька ставить запитання або дає завдання. Діти самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок/відповідей/ тверджень. Хто завершив, встають. Бажаючі по черзі діляться записаними ідеями. Всі викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них на аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Опитування триває доти, доки сядуть усі учасники
12.	З-Х-В та ЗХВ+	Здобувачі освіти відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) слід класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене
13.	Картка на вихід	Це письмові відповіді на запитання на картках, які роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо
14.	Концепту-альна карта	Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття

№ з/п	Назва	Опис інструмента
15.	Лідер за номером	Здобувачі освіти об’єднуються в групи по чотири і кожному присвоюється номер. Учитель/учителька ставить питання/проблему і всі учасники групи її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учасник у кожній групі - відповідає
16.	Найзаплута-ніший (або найясніший) момент	Це варіант однохвилинки. Можна дати трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?
17.	Перевірка неправильного розуміння	Здобувачі освіти отримують поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу. Слід дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»
18.	Перефразу-вання	Здобувачі освіти мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми
19.	Підбиття підсумків	Форма роздумів одразу після певного виду роботи
20.	Підказка за аналогією	Сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________ тому, що ___________________
21.	Підсумок А-Б-В	Кожному в класі присвоюється окрема літера алфавіту. Слід обрати слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою
22.	Підсумок або питання на картках	Учитель/учителька час від часу роздає картки й просить писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання
23.	Підсумок одним реченням	Здобувачі освіти пишуть підсумкове речення, яке відповідає на запитання «Хто?», «Що?», «Де?», «Коли?», «Чому?», «Як?» щодо певної теми
24.	Підсумок одним словом	Обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему
25.	Подумай – запиши – обговори в парі – поділися	Здобувачі освіти обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу
26.	Подумай – розкажи в парі	Вчитель/вчителька ставить запитання. Здобувачі освіти самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель/вчителька викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі
27.	Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)	За дві хвилини здобувачі освіти повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу
28.	Рішення-рішення	Учитель/учителька висловлює певну думку, потім просить здобувачів освіти зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Вони можуть змінювати сторону після обговорення

№ з/п	Назва	Опис інструмента
29.	Само - оцінювання	Процес, під час якого здобувачі освіти збирають дані про власне навчання, аналізують, що саме відображає їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки
30.	Семінар за Сократом	Здобувачі освіти ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань
31.	Сигнали руками	Здобувачі освіти на прохання вчителя/вчительки показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ____ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою)
32.	Скажи щось	Здобувачі освіти по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео
33.	Сортування слів	Здобувачам освіти дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями
34.	Спінер ідей	Учитель/учителька створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель/учителька крутить спінер та просить здобувачів освіти відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй» тоді вчитель/учителька може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»
35.	Спостере-ження	Учитель /учителька готує протокол спостереження із переліком здобувачів освіти у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за здобувачами освіти, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження
36.	Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений)	Здобувачі освіти дають учителеві/учительці зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння
37.	Усне опитування	Учитель/учителька пропонує відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________ схоже на/відрізняється від _________? Які характерні риси елементи ________________? Як іще можна показати проілюструвати ________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________ стосується ________________? Які ідеї/деталі можна додати до _______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують ____________________? Як ми можемо довести/підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору _______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/ стратегію ви могли б використати для _____?

№ з/п	Назва	Опис інструмента
38.	Учнівська конференція	Бесіда з кожним здобувачем освіти особисто для перевірки рівня розуміння
39.	Тестування	Тестуванням учитель/учителька перевіряє рівень опанування інформацією, поняттями. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів. Правильно/Неправильно. Коротка відповідь. Відповідність. Розширена відповідь
40.	Хрестики-нулики	Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань
41.	Хто швидше?	Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки/екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає
42.	Швидкий запис	Відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження
43.	Шкала Лайкерта	Учитель/учителька наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти здобувачам освіти подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме?)» Повністю не погоджуюся, не погоджуюся, погоджуюся, повністю погоджуюся
44.	3-2-1	Здобувачі освіти виконують варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як здобувача освіти; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)
45.	Трихвилин-на пауза	Трихвилинна пауза дає змогу зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)...
46.	Є питання, в кого є відповідь?	Учитель/учителька робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Картки з відповідями роздаються здобувачам освіти, а потім хтось зачитує класу питання на картці. Всі перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну

Загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти адаптаційного циклу відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Критерії оцінювання результатів навчання

	Рівні результатів навчання	Бал	Загальна характеристика
	І. Початковий	1	Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення
		2	Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
		3	Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
	ІІ. Середній	4	Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію
		5	Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило
		6	Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком
	ІІІ. Достатній	7	Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
		8	Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності
		9	Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
ІV. Високий		10	Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення
		11	Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми
		12	Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається із наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Базову середню освіту забезпечують 12 (ОЗ) + 6 (Ф)педагогічних працівників.

Із них мають кваліфікаційну категорію:

«спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії» - 9 (Л);
«учитель-методист» - 2 (Л);
«старший учитель» - 4 (Л);
«спеціаліст першої кваліфікаційної категорії» - 3 (Л) + 4 (Ф);
«спеціаліст» - 2 (Ф).

Педагогічні працівники, які мають вищу освіту – 12 (Л) + 4 (Ф).

Педагогічні працівники, які закінчили педагогічний коледж – 2 (Ф).

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Забезпечення навчальними програмами - на сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Забезпечення ліцею приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками:

класні кімнати із мультимедійним обладнанням – 2 (Л) + 2 (Ф);

кабінет інформатики – 1 (Л) + 1 (Ф);
бібліотека з читальною залою - 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната дитячих громадських об’єднань – 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната народознавства – 1 (Л);
музей розвитку освіти на селі – 1 (Л);
спортивна зала із шведськими драбинами – 1 (Л) + 1 (Ф);
тренажерна зала із тенісним столом – 1 (Л);
футбольне поле із біговою доріжкою – 1 (Л) + 1 (Ф);
спортивний майданчик із лабіринтами – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний спортивний тренажерний комплекс – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний універсальний майданчик для ігрових видів спорту зі штучним покриттям – 1 (Л);
актова зала – 1 (Л);
шкільна їдальня – 1 (Л) + 1 (Ф).

якість проведення навчальних занять залежить від:

методичної роботи:

підвищення наукового та фахового рівня педагогів,
їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації,
постійне ознайомлення із досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання,
вивчення і впровадження в освітню практику педагогічного досвіду.

виховної роботи:

рівень вихованості здобувачів освіти,
профілактична робота із здобувачами освіти із девіантною поведінкою,
якість роботи класних керівників,
участь батьків у виховному процесі,
результативність проведення заходів,
спортивно-масова робота,
організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

науково-дослідної роботи:

ступінь наукової обґрунтованості,
результат нововведень,

відповідність нововведень концепції розвитку закладу,
рівень наукової освіченості педагогів,
науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти.

освітньої діяльності:

медичне забезпечення,
матеріально-технічне забезпечення,
навчально-методичне забезпечення,
інформаційне забезпечення,
психологічне забезпечення,
охорона праці.

показників контролю за медичним елементом:

санітарно-гігієнічний режим,
здоров’я і фізичний розвиток здобувачів освіти,
лікувально-профілактичні заходи,
режим і якість харчування.

показників контролю за інформаційним елементом:

керівні і нормативні документи про освіту;
інформаційні технології;
аналітичні документи.

моніторингові досягнення здобувачів освіти результатів навчання (компетентностей):

Важливим аспектом у складовій освітнього процесу є моніторингове дослідження результатів навчання здобувачів освіти. У закладах створені всі необхідні умови для реалізації творчих здібностей кожного здобувача освіти.

№ з/п	Види моніторингу	Очікувані результати
Учнівський
1.	Моніторинг рівня навченості здобувачів освіти основам наук (з предметів інваріантної складової )	Рівень володіння предметними компетентностями інваріантної складової навчального плану
2.	Результати семестрового та річного оцінювання	Успішність за результатами семестрового та річного оцінювання
3.	Результативність участі у предметних олімпіадах, різнорівневих конкурсах, ін.	Рівень обдарованості
Психологічний
5.	Рівень адаптації здобувачів освіти до умов навчання у закладі ІІ ступеня	Визначення труднощів та ускладнень для новоприбулих здобувачів освіти
6.	Індивідуально-психологічні особливості	Рівень особистісного розвитку
7.	Виявлення соціометричного статусу здобувачів освіти у колективі	Визначення рівня згуртованості класних колективів

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма

адаптаційного циклу базової середньої освіти

Освітня програма адаптаційного циклу (5-6-х класів НУШ) базової середньої освіти забезпечує досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта та перелік освітніх компонентів, оприлюднюються на вебсайті ліцею.

На основі освітньої програми складається робочий навчальний план ІІ ступеня навчання - базова середня освіта, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Додаток 2

Розподіл навчального часу

адаптаційного циклу (5-6-х класів НУШ) базової середньої освіти

на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п	Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
№ з/п	Освітня галузь		Кількість годин на тиждень
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			5 клас		6 клас
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			Ліцей	Філія	Ліцей	Філія
Мовно-літературна
1.	Українська мова		4	4	4	4
	Українська література		2	2	2	2
	Англійська мова		3,5	3,5	3,5	3,5
	Зарубіжна література		1,5	1,5	1,5	1,5
Природнича
2.	Пізнаємо природу		2	2	2	2
3.	Географія		-	-	2	2
Математична
4.	Математика		5	5	5	5
Громадянська та історична освіта
5.	Історія України та громадянська освіта		1	1	-	-
6.	Історія України. Всесвітня історія		-	-	2	2
Соціальна та здоров’язбережувальна
7.	Здоров’я, безпека, добробут		1	1	1	1
Інформатична
8.	Інформатика		1	1	1	1
Технологічна
9.	Технології		1	1	1	1
Мистецька
10.	Музичне мистецтво		1	1	1	1
10.	Образотворче мистецтво		1	1	1	1
Фізична культура
11.	Фізична культура		3	3	3	3
РАЗОМ		Ліцей	27	-	30	-
РАЗОМ		Філія	-	27		30
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного здобувача освіти			28	28	31	31
ВСЬОГО		Ліцей	27	-	30	-
ВСЬОГО		Філія	-	27	-	30

Освітня програма

ІІ ступеня навчання - базова середня освіта

на 2023/2024 навчальний рік

Загальні положення

Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта (далі базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та відповідно до:

7-9 класи - Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405.

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма базової середньої освіти визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін;

2) очікувані результати навчання здобувачів освіти;

3) вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою;

4) перелік освітніх галузей;

5) логічної послідовності вивчення навчальних предметів;

6) форми організації освітнього процесу;

7) опис інструментарію оцінювання;

8) інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження,

тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 7-9-х класів складає:

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти;
встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;
визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти;
реалізує освітні галузі Державного стандарту через окремі навчальні предмети;
охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти у 7-9-х класах реалізують вимоги до обов’язкових результатів базової середньої освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі та формують ключові компетентності здобувачів освіти після закінчення навчального циклу:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
		*Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптиміз. задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту.

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального та фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем, проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласні та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета;
предмети за вибором; роботу в проєктах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

№ з/п

Наскрізні лінії

Коротка характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток

Громадянська відповідаль-ність

№ з/п

Наскрізні лінії

Коротка характеристика

Здоров’я, безпека і доброзичли-вість

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених із «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати уздобувачів освіти чимало радісних емоцій.

Підприємли-вість і фінансова грамотність

змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних,
організаційно-методичних.

Очікувані результати навчання використовуються для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;
постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти;
поточного та тематичного оцінювання;
підсумкового (семестрового, річного, ДПА) оцінювання.

Вимоги до осіб,

які навчаються за цією освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним

документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Перелік

освітніх галузей

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 07.08.2015 року № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти 7-9 класів, години, відведені для предмета, викладатимуться таким чином:

1. Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальні предмети:

Українська мова - 7-9 класи,

Українська лiтepaтypа - 7-9 класи,

Англійська мова - 7-9 класи,

Зарубіжна лiтepaтypа - 7-9 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Мови і літератури» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою мовно-літературної освітньої галузі для базової середньої освіти є

формування вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності,
вміння читати та усвідомлювати прочитане,
розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання,
розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей,
формування гуманістичного світогляду особистості,
розширення її культурно-пізнавальних інтересів,
виховання любові та поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Завданнями освітньої галузі є:

формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;
ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
формування комунікативної і літературної компетентностей;
ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;
формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв'язку з іншими видами мистецтва;
формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків;

формування гуманістичного світогляду, духовного світу здобувача освіти, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

2. Суспільствознавство реалізується через навчальні предмети:

Історія України - 7-9 класи,
Всесвітня історія - 7-9 класи,
Правознавство - 9 клас.

Освітню програму освітньої галузі «Суспільствознавство» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення реалізації можливостей розвитку вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;
розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;
формування почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

3. Мистецтво реалізується через навчальні предмети:

Образотворче мистецтво - 7 класи,
Музичне мистецтво - 7 класи,
Мистецтво - 8-9 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Мистецтво» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузями є:

оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;
формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;
збагачення духовного світу здобувачів освіти у результаті вивчення творів мистецтва;
формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери здобувачів освіти;
виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

4. Математика реалізується через навчальні предмети:

Алгебра - 7-9 класи,
Геометрія - 7-9 класи.

Завданнями освітньої галузі, що визначають зміст математичної освіти, є:

розширення знань про число (від вивчених у початковій школі натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;
формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;\
формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об'єм, міра кута), способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
забезпечення оволодіння здобувачами освіти мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;
формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;
ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;

забезпечення оволодіння мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови.

5. Природознавство реалізується через навчальні предмети:

Біологія - 7-9 класи,
Географія - 7-9 класи.
Фізика - 7-9 класи,
Хімія - 7-9 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Природознавство» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення оволодіння термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
забезпечення усвідомлення здобувачами освіти фундаментальних ідей і принципів природничих наук;
набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

6. Технології реалізується через навчальні предмети:

Трудове навчання - 7-9 класи,
Інформатика – 7-9 класи.

Освітню програму базової середньої освіти освітньої галузі «Технології» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі «Технології» є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу здобувачів освіти і їх соціалізації у суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є:

здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
планувати, організовувати діяльність в інформаційному середовищі;
створювати інформаційні об'єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;

висувати і перевіряти нескладні гіпотези освітньо-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об'єкти;
використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
розвиток технологічних умінь і навичок здобувачів освіти;
створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного здобувача освіти;
усвідомлення значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань.

7. Здоров’я i фізична культура реалізується через навчальні предмети:

Основи здоров’я - 7-9 класи,
Фізична культура - 7-9 класи.

Освітню програму базової середньої освіти освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є:

поглиблення знань здобувачів освіти про власне здоров'я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв'язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
формування знань про здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
підвищення рівня рухової активності;
удосконалення життєво необхідних умінь і навичок, їх практичного використання;
створення мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров'я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров'я;
усвідомлення цінності життя і здоров'я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
збагачення власного досвіду здобувачів освіти щодо збереження здоров'я;
розширення функціональних можливостей організму дитини шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється у рамках курсу

Здоров’я, безпека, доброзичливість;
Основи здоров’я;
Фізична культура.

та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану.

Гранична наповнюваність класів відповідає Закону України «Про освіту».

Логічна послідовність

вивчення навчальних предметів

Інваріантна складова навчального плану базової середньої освіти розкривається у відповідних навчальних програмах на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п	Назва навчальної програми	№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Українська мова	12.	Алгебра
2.	Українська література	13.	Геометрія
3.	Англійська мова	14.	Біологія
4.	Зарубіжна література	15.	Географія
5.	Історія України	16.	Фізика
6.	Всесвітня історія	17.	Хімія
7.	Правознавство	18.	Трудове навчання
8.	Музичне мистецтво	19.	Технології
9.	Образотворче мистецтво	20.	Інформатика
10.	Мистецтво	21.	Основи здоров’я
11.	Математика	22.	Фізична культура

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Із метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності здобувачі освіти можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Функція перевірки та/або оцінювання компетентностей здобувачів освіти відбувається під час навчально-практичних занять. Здобувачі освіти одержують конкретні завдання, виконання яких звітують перед учителем / учителькою.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Тому створені ними сайти, блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя/ вчительки.

Опис інструментарію оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

поточне оцінювання,
підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі успішності, що видається здобувачеві освіти щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами,контурними картами тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо);

Інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається із наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Базову середню освіту забезпечують 13 (ОЗ) + 8 (Ф)педагогічних працівників.

Із них мають кваліфікаційну категорію:

«спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії» - 10 (Л) + 1 (Ф);
«учитель-методист» - 2 (Л);
«старший учитель» - 4 (Л);
«спеціаліст першої кваліфікаційної категорії» - 3 (Л) + 5 (Ф);
«спеціаліст» - 2 (Ф).

Педагогічні працівники, які мають вищу освіту – 13 (Л) + 6 (Ф).

Педагогічні працівники, які закінчили педагогічний коледж – 2 (Ф).

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Забезпечення навчальними програмами - на сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Забезпечення ліцею приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками:

класні кімнати із мультимедійним обладнанням – 3 (Л) + 2 (Ф);

кабінет інформатики – 1 (Л) + 1 (Ф);
бібліотека з читальною залою - 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната дитячих громадських об’єднань – 1 (Л) + 1 (Ф);
кімната народознавства – 1 (Л);
музей розвитку освіти на селі – 1 (Л);
спортивна зала із шведськими драбинами – 1 (Л) + 1 (Ф);
тренажерна зала із тенісним столом – 1 (Л);
футбольне поле із біговою доріжкою – 1 (Л) + 1 (Ф);
спортивний майданчик із лабіринтами – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний спортивний тренажерний комплекс – 1 (Л) + 1 (Ф);
вуличний універсальний майданчик для ігрових видів спорту зі штучним покриттям – 1 (Л);
актова зала – 1 (Л);
шкільна їдальня – 1 (Л) + 1 (Ф).

якість проведення навчальних занять залежить від:

методичної роботи:

підвищення наукового та фахового рівня педагогів,
їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації,
постійне ознайомлення із досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання,
вивчення і впровадження в освітню практику педагогічного досвіду.

виховної роботи:

рівень вихованості здобувачів освіти,
профілактична робота із здобувачами освіти із девіантною поведінкою,
якість роботи класних керівників,
участь батьків у виховному процесі,
результативність проведення заходів,
спортивно-масова робота,
організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

науково-дослідної роботи:

ступінь наукової обґрунтованості,
результат нововведень,

відповідність нововведень концепції розвитку закладу,
рівень наукової освіченості педагогів,
науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти.

освітньої діяльності:

медичне забезпечення,
матеріально-технічне забезпечення,
навчально-методичне забезпечення,
інформаційне забезпечення,
психологічне забезпечення,
охорона праці.

показників контролю за медичним елементом:

санітарно-гігієнічний режим,
здоров’я і фізичний розвиток здобувачів освіти,
лікувально-профілактичні заходи,
режим і якість харчування.

показників контролю за інформаційним елементом:

керівні і нормативні документи про освіту;
інформаційні технології;
аналітичні документи.

моніторингові досягнення здобувачів освіти результатів навчання (компетентностей):

№ з/п	Види моніторингу	Очікувані результати
Учнівський
1.	Моніторинг рівня навченості здобувачів освіти основам наук (з предметів інваріантної складової )	Рівень володіння предметними компетентностями інваріантної складової навчального плану
2.	Результати семестрового та річного оцінювання	Успішність за результатами семестрового та річного оцінювання
3.	Результативність участі у предметних олімпіадах, різнорівневих конкурсах, ін.	Рівень обдарованості
4.	Результативність ДПА	Успішність за результатами навчання у закладі базової середньої освіти
Психологічний
5.	Рівень адаптації здобувачів освіти до умов навчання у закладі ІІ ступеня	Визначення труднощів та ускладнень для новоприбулих здобувачів освіти
6.	Індивідуально-психологічні особливості	Рівень особистісного розвитку
7.	Виявлення соціометричного статусу здобувачів освіти у колективі	Визначення рівня згуртованості класних колективів

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма

ІІ ступеня навчання - базова середня освіта

Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта забезпечує досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма ІІ ступеня навчання - базова середня освіта та перелік освітніх компонентів, оприлюднюються на веб-сайті ліцею.

Додаток 2

Розподіл навчального часу

ІІ ступеня навчання - базова середня освіта

на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п	Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			7		8		9
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА			Ліцей	Філія	Ліцей	Філія	Ліцей
Освітня галузь			Мови і літератури
1.	Українська мова		2,5	2,5	2	2	2
	Українська література		2	2	2	2	2
	Англійська мова		3	3	3	3	3
	Зарубіжна література		2	2	2	2	2
Освітня галузь			Суспільствознавство
2.	Історія України		1	1	1,5	1,5	1,5
	Всесвітня історія		1	1	1	1	1
	Правознавство		-	-	-	-	1
Освітня галузь			Мистецтво
3.	Музичне мистецтво		1	1	-	-	-
	Образотворче мистецтво		1	1	-	-	-
	Мистецтво		-	-	1	1	1
Освітня галузь			Математика
4.	Алгебра		2	2	2	2	2
4.	Геометрія		2	2	2	2	2
Освітня галузь			Природознавство
5.	Біологія		2	2	2	2	2
	Географія		2	2	2	2	1,5
	Фізика		2	2	2	2	3
	Хімія		1,5	1,5	2	2	2
Освітня галузь			Технології
6.	Трудове навчання		1	1	1	1	1
6.	Інформатика		1	1	2	2	2
Освітня галузь			Здоров’я і фізична культура
7.	Основи здоров’я		1	1	1	1	1
7.	Фізична культура		3	3	3	3	3
РАЗОМ		Ліцей	31	-	31,5	-	33
РАЗОМ		Філія	-	31	-	31,5	-
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня			32		33		33
ВСЬОГО		Ліцей	31	-	31,5		33
ВСЬОГО		Філія	-	31	-	31,5	-

Освітня програма

ІІІ ступеня навчання – профільна освіта

на 2023/2024 навчальний рік

Загальні положення

Освітня програма ІІІ ступеня навчання - профільна освіта (далі профільна освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та відповідно до:

10-11 класи - Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 31.03.2020 № 464).

Профільна освіта визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін;
очікувані результати навчання здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою;
перелік освітніх галузей;
логічної послідовності вивчення навчальних предметів;
форми організації освітнього процесу;
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг

навчального навантаження, тривалість

і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження профільної освіти для здобувачів освіти 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік,
для 11 класу – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Таблиці розподілу навчального часу ІІІ ступеня навчання - профільна освіта на 2023/2024 навчальний рік (додаток 3), яка:

дає цілісне уявлення про зміст і структуру профільної освіти;
встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;
визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти;
реалізує освітні галузі Державного стандарту через окремі навчальні предмети;
конкретизує організацію освітнього процесу.

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання профільної освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі та формують ключові компетентності здобувачів освіти:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2.	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3.	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
4.	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності від впливу людської діяльності на природу
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6.	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7.	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання змісту (оптимізаційні задачі)
8.	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування у здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідаль-ність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває у здобувачів освіти готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати у здобувачів освіти якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати у здобувачів освіти чимало радісних емоцій.
Підприємли-вість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних, організаційно-методичних.

Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Очікувані результати навчання використовуються для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;
постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти;
поточного та тематичного оцінювання;
підсумкового (семестрового, річного, ДПА, ЗНО) оцінювання.

Вимоги до осіб,

які навчаються за цією освітньою програмою

Профільна освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року можуть розпочинати здобуття профільної освіти.

Освітня програма профільної освіти сформована на основі типової освітньої програми та Державного стандарту базової та повної середньої освіти.

Освітня програма профільної освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової та повної середньої освіти.

Перелік

освітніх галузей

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»,Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом 31.03.2020 № 464)та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти 10-11 класів, години, відведені для предмета, викладатимуться таким чином:

1. Мовно-літературна реалізується через навчальні предмети:

Українська мова - 10-11 класи,

Українська лiтepaтypа - 10-11 класи,

Англійська мова - 10-11 класи,

Зарубіжна лiтepaтypа 10-11 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Мовно-літературна» створено на основі Державного стандарту повної загальної середньої освіти.

Метою мовно-літературної освітньої галузі для повної середньої освіти є:

розвиток здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності,
розвиток комунікативної компетентності з іноземних мов, заохочення до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів,
поглибленні культурно-пізнавальних інтересів,
усвідомлення ролі мови і літератури в сучасному світі,
формування рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури,
формування активної громадянської позиції, національної свідомості,
виховання поваги до культурних традицій різних народів.

Завданнями освітньої галузі є:

подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу здобувачів освіти, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей;
розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;
удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;
вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості), застосовувати на практиці здобуті у процесі вивчення мови і літератури знання, набуті вміння та навички;
удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей у здобувачів освіти, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.

2. Суспільствознавство реалізується через навчальні предмети:

Історія України - 10-11 класи,
Всесвітня історія - 10-11 класи,
Громадянська освіта - 10 клас.

Метою освітньої галузі, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення реалізації можливостей розвитку вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;
розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;
формування почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

3. Мистецтво реалізується через навчальні предмети:

Мистецтво - 10-11 класи.

Метою освітньої галузі є формування художнього мислення та світогляду, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Завданнями освітньої галузями є:

оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;
збагачення духовного світу особистості у результаті вивчення творів мистецтва;

формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;
формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери у здобувачів освіти;
виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

4. Математика реалізується через навчальні предмети:

Математика - 10-11 класи.

Завданнями освітньої галузі у старшій школі, є:

розширення компетентностей у здобувачів освіти щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв'язування відповідних рівнянь і нерівностей;
завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів;
ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування;
формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв'язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів математичного циклу;
формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об'ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв'язування навчальних і практичних задач;
формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій.

5. Природознавство реалізується через навчальні предмети:

Біологія - 10-11 класи,
Географія - 10-11 класи.
Фізика - 10-11 класи,
Астрономія - 11 класи,
Хімія - 10-11 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Природознавство» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природничо-наукової компетентності та відповідних предметних компетентностей як обов'язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення оволодіння термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
забезпечення усвідомлення здобувачами совіти фундаментальних ідей і принципів природничих наук;
набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

6. Технології реалізується через навчальні предмети:

Інформатика – 10-11 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Технології» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Метою освітньої галузі є формування проєктно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу здобувачів освіти.

Завданнями освітньої галузі є:

здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
створювати інформаційні об'єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проєктів;
висувати і перевіряти нескладні гіпотези освітньо-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об'єкти;
використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі;
формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
розвиток технологічних умінь і навичок здобувачів освіти;
усвідомлення значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного здобувача освіти.

7. Здоров’я i фізична культура реалізується через навчальні предмети:

Захист України – 10-11 класи,
Фізична культура – 10-11 класи.

Освітню програму освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Завданнями освітньої галузі є:

поглиблення в учнів знань про власне здоров'я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв'язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
формування у здобувачів освіти знання про здоров'я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
підвищення рівня рухової активності;
удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
створення мотивації у здобувачів освіти щодо дбайливого ставлення до власного здоров'я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров'я;
усвідомлення здобувачами освіти цінності життя і здоров'я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
збагачення власного досвіду здобувачів освіти щодо збереження здоров'я;
розширення функціональних можливостей організму особистості шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Гранична наповнюваність класів відповідає Закону України «Про освіту».

Логічна послідовність

вивчення навчальних предметів

Інваріантна складова навчального плану розкривається у відповідних навчальних програмах

профільної освіти на 2022/2023 навчальний рік

№ з/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
	Українська мова	Профільний рівень
	Українська література	Профільний рівень
	Англійська мова	Рівень стандарту
	Зарубіжна література	Рівень стандарту
	Історія України	Рівень стандарту
	Всесвітня історія	Рівень стандарту
	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту
	Мистецтво	Рівень стандарту
	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту
	Біологія і екологія	Рівень стандарту
	Географія	Рівень стандарту
	Фізика	Рівень стандарту
	Астрономія	Рівень стандарту
	Хімія	Рівень стандарту
	Інформатика	Рівень стандарту
	Фізична культура	Рівень стандарту
	Захист України	Рівень стандарту

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-форум, урок-вистава, урок-брифінг, урок-квест, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, урок-«суд», урок із навчанням одних здобувачів освіти іншими), інтегрований урок, проблемний урок, відео-урок, урок-пресконференція, ділові ігри, проєктна діяльність тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель/ учителька визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Із метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності у здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійно розробленого сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують зроблену роботу.

Застосування ІКТ широко використовується в освітньому процесі і базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Педагогічними працівниками ліцею створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик та інформаційно-комунікативних технологій і традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне освітнє середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів:

мультимедійні презентації,
мультимедійні карти,
проєкти,
онлайн-тести,
програмні засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Тому створені вчителями персональні предметні сайти, блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя/ вчительки і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

поточне оцінювання,
підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається здобувачеві освіти щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами,контурними картами тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо);

Інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти

кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Освітній процес забезпечують 13 педагогічних працівників.

Із них мають кваліфікаційну категорію:

«спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії» - 10;
«учитель-методист» - 2;
«старший учитель» - 4;
«спеціаліст першої кваліфікаційної категорії» - 3.

Педагогічні працівники, які мають вищу освіту – 13.

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

Забезпечення навчальними програмами - на сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями,

спортивними майданчиками:

класні кімнати із мультимедійним обладнанням – 2;
кабінет інформатики – 1;
бібліотека із читальним залом, комп’ютером, швидкісним інтернетом – 1;
кімната народознавства – 1;
музей розвитку освіти на селі – 1;
кімната дитячих громадських об’єднань – 1;
спортивна зала із видвижною гімнастичною стінкою, шведською драбиною – 1;
тренажерна зала із тенісним столом – 1;
футбольне поле із біговою доріжкою – 1;
спортивний майданчик із гімнастичним обладнанням, лабіринтами – 1;
вуличний спортивний тренажерний комплекс – 1;
вуличний спортивний комплекс ігрових видів спорту із штучним покриттям – 1;
стрілковий тир – 1;
актова зала – 1;
шкільна їдальня – 1.

якість проведення навчальних занять залежить від:

методичної роботи:

підвищення наукового та фахового рівня педагогів,
їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації,
постійне ознайомлення із досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання,
вивчення і впровадження в освітню практику педагогічного досвіду.

виховної роботи:

рівень вихованості здобувачів освіти,
профілактична робота із здобувачами освіти із девіантною поведінкою,
якість роботи класних керівників,
участь батьків у виховному процесі,
результативність проведення заходів,
спортивно-масова робота,
організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

науково-дослідної роботи:

ступінь наукової обґрунтованості,
результат нововведень,
відповідність нововведень концепції розвитку закладу,
рівень наукової освіченості педагогів,
науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти.

освітньої діяльності:

медичне забезпечення,
матеріально-технічне забезпечення,
навчально-методичне забезпечення,
інформаційне забезпечення,
психологічне забезпечення,
охорона праці.

показників контролю за медичним елементом:

санітарно-гігієнічний режим,
здоров’я і фізичний розвиток здобувачів освіти,
лікувально-профілактичні заходи,
режим і якість харчування.

показників контролю за інформаційним елементом:

керівні і нормативні документи про освіту;
інформаційні технології;
аналітичні документи.

моніторингові досягнення здобувачів освіти результатів навчання (компетентностей):

Важливим аспектом у складовій освітнього процесу є моніторингове дослідження результатів навчання здобувачів освіти. У ліцеї створені всі необхідні умови для реалізації творчих здібностей кожного здобувача освіти.

№ з/п	Види моніторингу	Очікувані результати
Учнівський
1.	Моніторинг рівня навченості основам наук (моніторингові заміри з предметів інваріантної складової )	Рівень володіння предметними компетентностями інваріантної складової навчального плану
2.	Результати семестрового та річного оцінювання	Успішність за результатами семестрового та річного оцінювання
3.	Результативність участі у предметних олімпіадах, різнорівневих конкурсах та інших тематичних заходах	Рівень обдарованості
4.	Результативність ЗНО	Успішність за результатами навчання у ліцеї
Психологічний
5.	Індивідуально-психологічні особливості здобувачів освіти	Рівень особистісного розвитку здобувачів освіти
6.	Виявлення соціометричного статусу здобувачів освіти у колективі	Визначення рівня згуртованості класних колективів

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма

ІІІ ступеня - профільна освіта

Освітня програма ІІІ ступеня - профільна освіта забезпечує досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма ІІІ ступеня - профільна освіта та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті ліцею.

На основі освітньої програми складається робочий навчальний план ІІІ ступеня - профільна освіта, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Додаток 3

Розподіл навчального часу

ІІІ ступінь - профільна освіта

на 2023/2024 навчальний рік

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	10	11
Інваріантна складова
1.	Мовно-літературна	Українська мова	4	4
2.		Українська література	4	4
3.		Англійська мова	2	2
4.		Зарубіжна література	1	1
5.	Суспільствознавство	Історія України	1,5	1,5
6.		Всесвітня історія	1	1
7.		Громадянська освіта	2	-
8.	Мистецтво	Мистецтво	1,5	1,5
9.	Математика	Математика	3	3
10.	Природознавство	Біологія	2	2
11.		Географія	1,5	1
12.		Фізика	3	3
13.		Астрономія	-	1
14.		Хімія	1,5	2
15.	Технології	Інформатика	1,5	1,5
16.	Здоров’я і фізична культура	Фізична культура	3	3
17.	Здоров’я і фізична культура	Захист України	1,5	1,5
*Разом* (без фізичної культури)			31	30
*Разом*			34	33
Всього (без урахування поділу класів на групи)			34	33

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Гнатюк Лідія

Пов’язані теми

Організація роботи закладу освіти, Планування

Додано

18 березня

Переглядів

152

Оцінка розробки

Відгуки відсутні