Краєзнавча подорож. Пам’ятний гранітний знак з вигравірованим зображенням фрагменту карти «ЗАПОРОЖЖЯ», відомого в ті часи картографа, француза за народженням, військового інженера і архітектора, капітана Польської Королівської армії Гійома Левасера де Боплана, який здійснив військово-топографічну експедицію в південні області тодішньої України. Це перше документальне підтвердження назви «Микитин Ріг», де є згадування про населений пункт, ставший згодом сучасним Нікополем. Пам’ятний знак у вигляді карти єдиний в Україні, який встановлено у 2014 році, у центрі міста, на Європейській площі.
Дніпровський. Стоунхендж. Так називається кромлех, розташований на території села Мирове, що поблизу Нікополя. Це курган, обложений по колу кам’яними гранітними плитами, неправильної форми. В центрі кола, зберігся пагорб з установленим пам’ятним знаком: «Пам’ятник археології. Курган. ІІІ тис. до.н.е. Охороняється державою». Курган був досліджений у 1920 році Д.І. Яворницьким - істориком, краєзнавцем, патріотом рідної України.
Золота Скіфська Пектораль 21 червня 1971 поблизу м. Орджонікідзе, (нині місто Покров), Дніпропетровської області, Борисом Мозолевським була знайдена золота пектораль - нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е.. - вагою в 1150 грамів, 30, 6 см в діаметрі, виконана із золота 958 проби. Це місяцеподібна прикраса, яка складається з трьох ярусів, відокремлених один від одного товстими витими джгутами, що в цілому не порушує єдності в зображенні. Головним сюжетом є центральна сцена верхнього ярусу: двоє напівроздягнутих чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч стоять корови з телятами і кобили з лошатами, а за ними – фігури скіфських служників, один з яких доїть вівцю, а інший - корову, тримаючи в руках горщик та невеличку амфору. Ці та інші образи, зображені на пекторалі, сягають вищого рівня художнього відтворення образу скіфів. Вони насичені реальним життям скіфів. Майстер з повним знанням пропорцій тіла створив вражаючу композицію реального життя людей, тварин і природи.
Могила кошового отамана Івана Сірка. Саме на території Нікопольського району знаходилися 5 з 7 Запорозьких Січей: Томаківська Січ (1564-1593), Базавлуцька Січ (1594- 1638),Микитинська Січ (1639-1652), Чортомлицька Січ (1652-1709, 1728-1730), Кам’янська Січ (1730-1734), Олешківська Січ (1711-1728), Нова Січ (1734-1775). Козаки стояли форпостом між мусульманським і православним світом. Це єдиний автентичний пам'ятник тієї епохи, який зберігся до наших днів біля села Капулівка, що поблизу Нікополя. Серед старожитностей козацького часу, що знаходяться в Дніпропетровській області, могила кошового отамана Запорозької Січі Івана Дмитровича Сірка посідає особливе місце.
Нікопольський краєзнавчий музей. Розгалужена та копітка робота ведеться з освітніми установами міста і району. Екскурсії по експозиції, виставкам, лекції, пересувні виставки, виїзні екскурсії – ось таке різноманіття пропонує музей сьогодні. У фондах музею зберігається майже 42,5 тисячі експонатів, які є невід’ємною частиною Музейного фонду України. Найстаріший документ відноситься до 1768 р., найстаріший експонат – до 6000 років до Різдва Христова. В науковій бібліотеці зібрано більше 10 тисяч книжок, найстаріша серед яких датується 1608 роком. Перлинами музейної колекції є експонати, що відносяться до запорозького козацтва. Саме вони привертають увагу чисельних туристів, які відкривають для себе той, факт, що Нікополь є центром Запорожжя, колискою духа козацької вольності. Один з найстаріших музеїв області, Нікопольський краєзнавчий є центром народної пам’яті, зберігачем державницьких традицій України, місцем, в якому підтримуються традиції українського народу. Взагалі – це маленьке диво нашого рідного міста.
18 травня 2019 року - 100 років Нікопольському краєзнавчому музею. Працівники Нікопольського краєзнавчого музею роблять усе можливе для розповсюдження серед наукової громадськості України та закордону правди про історичне значення Нікополя, для пропаганди його минулого. На 1 січня 2021 року фонди музею складали 45340.
Ікона-ставротекаІкона-ставротека є сховищем Хреста. Її основою є срібна масивна овальна пластина - таблиця, в центрі якої вмонтований різьблений кипарисовий хрест. І хрест, і таблиця двобічні, розраховані на огляд довкруги. Ікона розташована у дерев'яному різьбленому позолоченому кіоті, що має форму портретної рами з внутрішнім овальним вирізом, подвійним та двобічним. Загальний розмір по кіоту 68,5 х 55,5 см.Ікона є вкладною і датована 1747 роком, про що свідчить різьблений напис кириличним шрифтом по периметру із зворотної сторони: "Сия тяблица до Храму Покрови прчия БЦИ сооружена коштом Всего Войска Запорозкого а старанием ктитора Павла за Атамана Кошового Павла Козилецкого 1747 году мця октобрия 2: дня”. До неї додатково розташований пунктирний різьблений напис XIX ст. іншим шрифтом "Весу во всей 8 ф: 16 золот."
Церква Різдва Пресвятої БогородиціОдноліток Вітчизняної війни проти Наполеона, цей найдавніший храм Нікопольського благочиння Криворізької єпархії розташований по вул. Різдвяній, 68 (третя дільниця). Він є найстарішою будівлею міста, яка зберіглася і функціонує, та охороняється державою як пам'ятка архітектури національного значення. Прийнято вважати, що церква була споруджена в 1812-1820 pp. в стилі класицизму. В інтер'єрі збереглися розписи XIX ст., виконані видатним російським поетом і художником М. Волошиним. Сучасний іконостас церкви розписаний відомим нікопольським художником Марком Проданом.
Шолоховський (Токівський) каскадний водоспад Водоспад на річці Кам'янці — гідрологічний пам'ятник природи, який вважається такимз 1974 року. Загальна площа цього дивовижного куточку серед напівдикого степу - два гектари. Каскадний водоспад увійшов в історію краю під назвою «Червоні Камені», і хоча адміністративно він відноситься до Апостолівського району (село Токівське), ми за звичаєм вважаємо його перлиною Нікопольського краю. Адже розташований цей пам'ятник природи обласного значення на суміжній території Нікопольського і Апостолівського районів. Водоспад бере свій початок від правої притоки річки Базавлук. Довжина самого водоспаду — близько 14 метрів. Водоспад став жертвою цивілізації. Його почали знищувати ще за радянських часів, коли в Токовському кар'єрі почали видобувати гранітний камінь. Тоді, при проведенні робіт, цю місцевість неодноразово тривожили вибухи. А до початку розробки граніту на берегах водоспаду росли рідкісні квіти, занесені до Червоної книги, а також цінні лікарські рослини. Водоспад традиційно входить до маршрутів любителів зеленого туризму.
Скіфський курган «Нечаєва (Гегелина) могила»Незрівняною ні з чим, найвизначнішою природно-археологічною пам'яткою нашого краю, яка чудом збереглася й уціліла з часів Геродотівських і землі Геррос, залишається скіфський царський курган — Гегелина або Нечаева Могила. Це — єдине нерозрите скіфське царське поховання більше ніж двотисячолітньої давнини. Нечаева (Гегелина) Могила є й унікальною природно-ландшафтною пам'яткою. Це найвищий піку Причорноморській низовині і найвищий курган на теренах всієї степової частини України, з висоти якого — а це 167,3 метри над рівнем моря! — відкривається огляд горизонту майже на сто кілометрів. Курган «Нечаєва-Гегелина Могила», походження якого відноситься до середини І тисячоліття до нашої ери, згідно з Постановою Кабінету Міністрів ще у 2009 році був занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На землях Вольного козацтва Запорозького Низового Гегелина Могила була одним із найвищих і найважливіших сторожових пунктів, на якому розміщувалась і сторожова вежа, й постійна козацька залога. Цей стратегічно важливий об'єкт розміщувався на шляху між Січами й фортецею Кодак. В грудні 1943 року під час Ніко-польсько-Криворізької операції саме тут точилися надзвичайно запеклі, тривалі, кровопролитні бойові дії. На кургані німецькі загарбники влаштували потужний пункт опору проти просування на захід частин 8-ї Гвардійської армії. І чи не найбільш вирішальна битва за звільнення Нікопольщини й міста Нікополя від німецько-фашистських загарбників відбулася саме тут, біля Нечаєвого кургану. У його підніжжя вдячними потомками був споруджений Меморіал зі стелою на мармуровому постаменті й меморіальне кладовище загиблих у кровопролитній битві воїнів за висоту 167,3.
Нікопольські плавні Комплексна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована в межах Нікопольського району Дніпропетровської області, на схід від смт Червоногригорівка. Площа 3,7 га. Створена в 1974 році. Охороняються. Заліснені, заболочені та підтоплені ділянки в долині річки Ревун (притока Дніпра), в районі Червоногригорівських плавнів. Пам'ятка природи вирізняється розмаїттям флори і фауни, характерних для південної частини дніпровських плавнів. Тут зростають: тополя чорна, верба біла, в'яз, берест. Вздовж берега і на мілководді збереглась рослинність болотного типу. Багатий тваринний світ. З рідкісних видів — європейська болотна черепаха. Водиться багато водоплавних птахів.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Пам'ятник Богдану Хмельницькому поставлений тут не з проста. 11 грудня 1647 року на Микитин Ріг зі своїм сином Тимофієм прибув Богдан Хмельницький, а 19 квітня 1648 року на загальних козацькій раді він був обраний гетьманом Війська Запорозького. Саме тут почалася Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.
Висновок. У Дніпропетровському краю є багато пам’яток, котрі слід привести до ладу й придати їм презентабельний вигляд. Це б призвело до розвитку туризму у нашому краю. Реклама визначних пам’яток рідного краю буде сприяти притоку інвестицій, економічному, фінансовому та культурному розвитку рідного міста.